На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 8 вересня

Версия для печати Версия для печати

08.09.2011 10:45:24 |  

Свято:

Міжнародний день солідарності журналістів. Проводиться за рішенням ІV конгресу Міжнародної організації журналістів (МОЖ), що відбувся у травні 1958 р. у Бухаресті, в пам’ять про чеського журналіста Юліуса Фучика, страченого гітлерівцями 8 вересня 1943 р.

Міжнародний день грамотності. Відзначається з 1967 р. за рішенням 14-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО за підтримки Всесвітнього конгресу міністрів освіти з питань ліквідації неписьменності в день його урочистого відкриття 8 вересня 1965 р. Десятилітній період, що почався з 1 січня 2003 року, проголошений Десятиліттям грамотності ООН.

День солідарності міст Всесвітньої спадщини. Відзначається у день створення Організації міст Всесвітньої спадщини (1993) – міжнародної недержаної некомерційної організації, головним завданням якої є сприяння виконанню Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини та Хартії про охорону історичних міст. Організація налічує понад 200 міст, на території яких розміщені пам’ятки Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

День АСЕАН (Асоціації держав Південно-Східної Азії). Відзначається щороку в кожній із 10 країн, що входять в асоціацію, в день її створення (1967).

День Незалежності Республіки Македонія (1991). Національне свято.

Національне свято Князівства Андорра – День Богородиці Меритксельської (Покровительки Андорри) (1278).

День визволення Донбасу від німецько-фашистських загарбників. 8 вересня 1943 р. частини 2-ї Гвардійської (генерал-лейтенант Г.Ф. Захаров) і 5-ї Ударної армій (генерал-полковник В.Д. Цвєтаєв) визволили від ворога м. Сталіно (нині Донецьк). Традиційно урочистості проходять 6-8 вересня у містах і районах Донецької області.

День пам’яті жертв блокади Ленінграда. 8 вересня 1941 р. німецькі війська вийшли до Ладозького озера в районі Шліссельбурга і блокували місто з суші: почались 900 днів і ночей героїчної оборони міста.

Православні іменинники: Адріан, Віктор, Георгій, Марія, Наталія, Петро, Роман.
Католицькі іменинники: Маріанна, Радослав.

Події дня:

1296 – у Флоренції відбулася урочиста церемонія закладання собору Санта-Марія-дель-Фйоре (собор Діви Марії з квіткою). У присутності численних священнослужителів, міських чиновників та великої кількості городян перший камінь у фундамент від імені Папи Римського заклав кардинал Флоренції. Храм зводили 140 років і освятили у 1436 р. Добудований Філіппо Брунеллескі, витончений і водночас грандіозний собор став своєрідною межею, що відділила архітектурну традицію середньовіччя від принципів будівництва епохи Відродження.

1380 – на Куликовому полі біля впадіння р. Непрядви в Дон відбулась переможна битва руських військ під проводом великого князя московського Дмитрія Донського проти золотоординського війська Мамая. Втрати об'єднаних сил руських князівств – до 20 тисяч осіб, монголо-татар – близько 90 тисяч. Куликовська битва поклала початок визволенню руських земель від золотоординського іга.

1395 – до Москви із Володимира перенесена Володимирська ікона Пресвятої Богородиці. Вважається, що вона написана євангелістом Лукою на дошці від столу, за яким трапезували Спаситель із Пречистої Матір'ю і праведним Йосипом. 1131 р. ікона була надіслана до Русі з Константинополя і поставлена в дівочому монастирі Вишгорода. 1155 р. Андрій Боголюбський помістив її в спорудженому ним Успенському соборі у Володимирі.

1504 – Мікеланджело Буонаротті у Флоренції завершив роботу над своєю скульптурою "Давид".

1514 – у битві під Оршею 80-тисячна армія Московської держави (керівник – воєвода Іван Челяднін) розбита 30-тисячним військом Великого князівства Литовського, очолюваного князем Костянтином Острозьким.

1529 – турецькі війська взяли Буду (Угорщина).

1664 – лідер російських старовірів протопоп Авакум засланий царем у Пустоозерський монастир.

1727 – генералісимус Олександр Меншиков, котрий був фаворитом Петра I, відправлений на заслання згідно з указом 13-річного імператора Петра ІІ (після рішення Верховної таємної ради). Цьому передував дворічний період узурпації Меншиковим влади в Росії.

1760 – французький гарнізон залишив Монреаль, передавши його англійцям.

1791 – у паризькому Луврі художники вперше виставили на огляд свої картини.

1793 – французькі війська розбили в Голландії англо-ганноверську армію.

1796 – Наполеон розбив австрійців у битві біля Бассано (Ломбардія).

1800 – через бурю в Техасі зруйновано місто Галвестон на узбережжі, загинуло 6 тисяч осіб.

1801 – у Санкт-Петербурзі почато будівництво Казанського собору (завершилось через 10 років).

1805 – австрійські війська вторглися до Баварії (початок російсько-австро-французької війни).

1820– 21-річний російський поет Олександр Пушкін відвідав Сімферополь. До цього він декілька днів жив у Гурзуфі (на дачі Рішельє). По Криму поет подорожував разом з Раєвськими.

1855 – у ході Кримської війни (1853–1856) завершилася 349-денна героїчна оборона Севастополя російськими військами під командуванням віце-адміралів В. Корнілова, П. Нахімова і генерала Д. Остен-Сакена. Генерали та офіцери були російські, а солдати – захисники міста – українські.

1886 – засновано Йоганнесбург, найбільше місто ПАР.

1913 – в Одесі відбулись урочистості з нагоди відкриття державної консерваторії, створеної на базі міського музичного училища. З 2002 р. – Одеська державна музична академія ім. А.В. Нежданової. Випускниками цього славетного музичного закладу були Еміль Гілельс, Давид Ойстрах, Белла Руденко, Єлизавета Чавдар.

1914 – здійснивши перший в історії повітряний таран ворожого літака, біля Жовкви загинув російський авіатор Петро Нестеров, піонер вищого пілотажу.

1919 – у Києві почало діяти київське відділення пропаганди — місцевий орган відділу Особливої наради ("Особое совещание") при головнокомандуючому А. Денікіні. Головна мета агітаційної роботи – боротьба з "українством". Методи – видання брошур, організація лекцій, концертів, наочна агітація.

1919 – поет Габріеле д'Аннуціо на чолі загону італійських націоналістів захопив місто Фіуме (нині – хорватська Рієка) і проголосив його незалежною "республікою Фіуме", офіційно – Італійським регентством Карнаро. На місто претендували Італія та Держава Словенців, Хорватів і Сербів. Д'Аннунціо проголосив себе диктатором (дуче) і вимагав від Риму анексувати Фіуме, однак Італія, навпаки, під тиском союзників пішла на морську блокаду Республіки Фіуме, аби змусити "легіонерів" здати місто. Д'Аннунціо як глава самопроголошеної незалежної держави оголосив Італії війну, але здав місто після бомбардування італійським флотом 30 грудня 1920 р. У Республіки Фіуме була своя конституція на засадах анархізму, фашизму й демократії (з обов'язковою музичною освітою для всіх громадян, із двопалатним парламентом – Радою кращих і Радою корпорацій), свої поштові марки тощо.

1920 – після вдалих бойових дій Армії УНР проти більшовиків голова Директорії УНР Симон Петлюра направив телеграму-подяку командирові Окремої кінної дивізії полковнику І. Омеляновичу-Павленкові, всім командирам полків, усім старшинам та козакам, йому підлеглим, за успішні акції проти ворога.

1926 – Німеччина включена в Лігу Націй.

1929 – у Харкові відбулися святкування у зв’язку з підготовкою до призову молоді на військову службу: у Профспілковому саду у контексті "Дня призовника" було скликано мітинг та організовано народні гуляння. Гаслом призовної кампанії проголошено "Жодного синка непмана, глитая, поповича у Червоній армії!". У м. Стрий цього дня теж святкували, але не черговий призов, а Свято українських хліборобів, організаторами якого виступили повітовий Союз "Кооператив" та філія "Сільського господаря".

1934 – почавши 6 вересня сходження на найвищу точку Заалайського хребта у Памірі, радянські альпіністи Абалаков, Чернуха і Лукін досягли вершини і встановили на ній бюст Леніна. Безіменна доти гора отримала ім'я вождя пролетарської революції – пік Леніна.

1939 – газета "Правда" надрукувала промову німецького канцлера Адольфа Гітлера у рейхстазі.

1941 – почалась фашистська блокада Ленінграда. З 1990 р., в пам’ять про ці трагічні дні, ленінградці відзначають День скорботи.

1943 – у ході Донбаської операції війська Південного фронту звільнили Сталіно (м. Донецьк).

1943 – у Москві відбувся архієрейський собор Руської православної церкви. Патріархом Московським і всієї Русі було обрано митрополита Сергія.

1943 – німецькі війська захопили Рим, Північну і Центральну Італію та встановили там терористичний окупаційний режим. Почалась Національно-визвольна боротьба італійського народу 1943–1945 рр. проти нацистів і фашистської диктатури Муссоліні.

1943 – у фашистському концтаборі загинув Яків Джугашвілі, старший син Йосипа Сталіна.

1943 – підданий тортурам і страчений у берлінській в'язниці Плетцензее на гільйотині чехословацький журналіст Юліус Фучик.

1944 – радянські війська вступили на територію Болгарії.

1951 – у Сан-Франциско укладено мирний договір між Японією і союзниками, згідно з яким Японія відмовилася від усіх прав на Південний Сахалін і Курильські острови. СРСР договір не підписував.

1952 – вийшло перше видання повісті Ернеста Хемінгуея "Старий і море".

1959 – завершено будівництво газопроводу Дніпропетровськ–Кривий Ріг.

1967 – у Норвезькому морі через пожежу затонув радянський підводний човен "Ленінський комсомол" із 39 членами екіпажу.

1969 – Рада Міністрів СРСР ухвалила постанову "Про заходи посилення паспортного режиму і обмеження прописки громадян в місті Севастополі", якою встановлювались додаткові перешкоди у переселенні кримських татар на територію півострова.

1974 – президент США Джеральд Форд помилував колишнього президента Річарда Ніксона за всі злочини "уотергейтського скандалу", до яких той мав відносини в період президентства.

1977 – 20-річна плавчиня з Торонто Сінді Ніколас стала першою людиною, яка перепливла Ла-Манш туди й назад.

1989 – у Києві розпочався (тривав до 10 вересня) Установчий з’їзд Народного руху України за перебудову. 1109 делегатів представляли близько 280 тис. членів. Головною метою своєї діяльності Рух визначив "відновлення парламентським шляхом державної незалежності України, побудову демократичного й гуманного суспільства, в якому буде досягнуто справжнє народовладдя, добробут народу й умови для гідного життя людини, відродження та всебічний розвиток української нації, забезпечення національно-культурних потреб усіх етнічних груп республіки". Головою Руху обрано Івана Драча. Організації НРУ існували в усіх областях України. На виборах до рад всіх ступенів НРУ виступив найбільш серйозною опозицією до Компартії України.

1991 – у югославській республіці Македонія в ході референдуму більшість громадян (95%) висловилися за незалежність.

1993 – Російська Федерація і Республіка Білорусь ухвалили рішення про збереження єдиного грошового простору.

Цього дня народились:


1157 – Річард I Лев'яче Серце, король Англії з династії Плантагенетів у 1189–1199 рр., герцог Аквітанії (1189–1199), граф де Пуатьє (1169–1189), герцог Нормандії (1189–1199), граф Анжуйський, Турський і Менський (1189–1199). Із десяти років свого правління Річард провів в Англії лише півроку. Попри героїчний імідж, його царювання, що почалося з єврейських погромів у Лондоні і Йорку (винуватці були покарані Річардом), різко відрізнялася у гірший бік від царювання його батька. Річард прославився своїми військовими подвигами, але його споживацьке ставлення до Англії звело управління країною в основному до стягування величезних податків на фінансування армії та флоту. Він звільнив від васальної клятви короля Шотландії Вільгельма I за 10 тисяч марок, став торгувати державними землями й посадами. Всі кошти були спрямовані на підготовку до хрестового походу. Під час ІІІ Хрестового походу (1190–1992) війська Річарда взяли Мессіну, Кіпр та Акру в Палестині. На зворотному шляху корабель Річард був схоплений в околицях Відня Леопольдом V, який звинуватив англійського короля у смерті свого кузена Конрада, і переданий імператору Священної Римської імперії Генріху VI. З ув’язнення Річарда звільнили за 150 тисяч марок – дворічний дохід англійської корони – шляхом стягнення непомірних податків. Помер король від поранення в шию з арбалета при облозі замку Шалю-Шаброль у Лімузені.

1157 – Александер Неккам, англійський богослов, філософ. У його творі "Про інструменти" вперше в Європі описано магнітний компас як допоміжний для мореплавців засіб.

1474 – Лудовіко Аріосто, італійський поет, один з найбільших представників Високого Відродження. Автор п’єс, латинських віршів у дусі Горація, Тібулла, Овідія. Найвідоміший твір – поема в октавах "Несамовитий Орландо", у якій відбилися ідеї доби Відродження з його життєрадісністю, культом краси, кохання та релігійним скептицизмом.

1621 – Людовік II де Бурбон, принц де Конде, один із найвідоміших полководців Франції, генералісимус.

1812 – Наталія Гончарова (Пушкіна, Ланська), росіянка, дружина поета Олександра Пушкіна. 1835 р. Наталія Миколаївна познайомилася з Жоржем Дантесом і була залучена в інтригу щодо свого ймовірного зв'язку з цим французьким підданим. Пушкін стрілявся з кавалером дружини на дуелі й загинув.

1830 – Фредерік Містраль, провансальський поет, лауреат Нобелівської премії з літератури (1904). Очолював рух "фелібрів" (виступали за відродження й розвиток національної провансальської культури й літератури). Автор поеми "Мірейо", "Поеми про море", збірки "Спогади й оповідання". 1909 р. створив у центрі Провансу м. Арль Музей провансальської етнографії і фольклору (Арлатен).

1841 – Антонін Дворжак, чеський композитор, один з основоположників чеської класичної музики. Професор Празької консерваторії (з 1901 – директор). Автор всесвітньо відомих "Слов’янських танців" (2 серії, 1878, 1887, у яких використав і українські народні мелодії), опери "Русалка" (1900), а також 9 симфоній, увертюр, пісень.

1851 – Максим Максимович Ковалевський, відомий історика, соціолог, правознавець, політичний діяч, патріарх фахової соціології в Росії, фундатор російської соціологічної школи права. Українець за походженням. Закінчив юридичний факультет Харківського університету, де навчався у відомого фахівця з міжнародного права професора Д.І. Каченовського. У 1872–1876 рр. працював у бібліотеках та архівах Берліна, Парижа, Лондона, познайомився з Г. Спенсером, К. Марксом (з останнім обмінювався думками і книгами, називав "великим апостолом новітньої соціології"). Після повернення до Росії – професор державного права і порівняльної історії права Московського університету. Втім, невдовзі був звільнений з роботи за критику російської суспільно-політичної структури. На 18 років науковець залишив Росію, мешкав у Франції (поблизу Ніцци). Лекції Максима Ковалевського (у Стокгольмі, Оксфорді, Парижі, Брюсселі, Чикаго, Сан-Франциско) і наукові праці зробили його відомим у Європі. Він був членом численних наукових товариств, віце-президентом, а від 1907 р. – президентом Міжнародного інституту соціології (Париж). Заснував Російську школу суспільних наук (1901–1906, Париж), де читали лекції М. Грушевський, Ф. Вовк, М. Туган-Барановський, В. Ленін, В. Плеханов та ін. Повернувшись до Росії (1905), посів кафедру Санкт-Петербурзькому Політехнічному інституті, заснував і очолив першу в Росії кафедру соціології у Психоневрологічному інституті, читав лекції в Санкт-Петербурзькому університеті, на Вищих жіночих курсах. З 1914 р. – академік Російської АН. Учений брав активну участь у суспільно-політичній боротьбі: був депутатом І Російської Думи (до речі від Харківщини, співпрацював з українською фракцією), засновником і лідером партії демократичних реформ, членом Державної Ради (1907). З 1907 р. очолював допомогове товариство ім. Шевченка, брав активну участь у шевченківських днях (1911). Життєвим кредом Максима Ковалевського були слова: "Треба любити Бога, свободу, рівність …і прогрес!".

1873 – Альфред Жаррі, французький письменник, один із попередників сюрреалізму. Автор фарсу "Король Убю", написаного для театру маріонеток, роману "Надчоловік", поетичних збірок "Записки піску", "Кесар антихрист".

1877 – Дмитро Іванович Товстоліс, український вчений в галузі лісівництва. З 1912 р. – професор на Стебутовських вищих жіночих сільськогосподарських курсах у Петербурзі, з 1923 – професор Білоруського сільськогосподарського інституту. З 1925 р. завідував кафедрою лісової таксації спочатку у Київському сільськогосподарському, потім у лісогосподарському інститутах. Автор праць з питань лісівництва, теорії приросту дерев і лісостанів. Розробив (разом з Є. Вотчалом) метод організації тривалої підсочки сосни в умовах рубок догляду і систему лісопаркового господарства.

1896 – Олександр Соколовський, український письменник-романіст доби Розстріляного Відродження. У революційній роки був есером, згодом був тричі арештований органами ЧК-ДПУ. Розстріляний за обвинуваченням у створенні підпільної націоналістичної терористичної групи. Автор романів "Перші хоробрі", "Нова зброя", "Роковані на смерть", присвячених діяльності революційної організації "Народна воля", історичного роману "Богун".

1898 – Наталія Михайлівна Ужвій, українська актриса, народна артистка СРСР. Шлях Н. Ужвій на професійну сцену не був легким. Шість років вона працювала вчителькою, згодом почала виступати на аматорській сцені. У 28 років її запросили до театру "Березіль", яким керував Лесь Курбас. На сцені цього театру вона грала 10 років, потім перейшла до Київського театру ім. І. Франка.

1899 – Георгій Густавович Вегман, український архітектор. З 1964 р. викладав у Харківському інституті інженерів комунального будівництва. Серед споруд – житловий район Промінь у Харкові, реставрація та відбудова селища заводу ім. В.Л. Войткова в Керчі, житлові будинки на Театральній площі в Маріуполі. Кіноконцертний зал ім. М. Глинки в Запоріжжі та ін. Автор наукових праць і статей з проблем архітектури.

1910 – Жан-Луї Барро, французький актор, режисер, театральний діяч, один із найяскравіших акторів і режисерів сучасності. Автор концепції "тотального театру", мемуарів "Спогади для майбутнього". Театральну кар’єру розпочинав актором-мімом. Працював в усіх жанрах – від фарсау і оперети до античної трагедії і середньовічного мораліте. "Місячний П’єро" – так казали про нього критики. У 1940–1946 рр. грав на сцені "Комеді Франсез" (Париж), з 1946 р. очолював разом з актрисою і дружиною Мадлен Рено власну трупу. Театральна антреприза "Барро – Рено" стала однією з найвідоміших не лише у Франції, але й у світі. Знімався у фільмах "Утішна драма", "Діти райка" (власне, за роллю Батіста у цьому відомому фільмі Марселя Карне його знав радянський глядач). Гастролював у Москві 1962, 1976 роках.

1914 – Павло Юхимович Ключина, український поет-байкар. Автор збірок "Кропива", "Лев, Осел та Заєць", "Нові байки", "Солов’ї та жаби", "Муха на пасіці" та ін. Майстер байки-мініатюри.

1914 – Ірина Іллівна Трегубова, український кінооператор. Брала участь у створенні стрічок: "Подвиг розвідника", "Назар Стодоля", "Далеке і близьке", "За двома зайцями" та ін.

1916 – Григорій Слуцький, український радянський архітектор. Опрацював Генеральний план розвитку Києва, проекти забудови районів – Відрадного, Оболоні та ін., житлових будинків на Бессарабській площі, вулиці Енгельса (Лютеранській), Головпоштамту та річкового вокзалу.

1918 – Дерек Гарольд Річард Бартон, англійський хімік-органік, лауреат Нобелівської премії з хімії (1969). Автор досліджень в галузі структури органічних молекул.

1919 – Людмила Целіковська, радянська акторка театру і кіно ("Серця чотирьох", "Повітряний візник", "Іван Грозний", "Повість про справжню людину").

1923 – Расул Гамзатович Гамзатов, аварський поет, громадський і політичний діяч. Автор збірок "Пісні гір", "Рік мого народження", "Високі зорі", "В горах моє серце", "Мій Дагестан" та ін.

1923 – Зоя Космодем'янська, радянська партизанка, червоноармієць диверсійно-розвідувальної групи штабу Західного фронту. Перша жінка, удостоєна звання Герой Радянського Союзу під час Великої Вітчизняної війни. Народилася в сім'ї потомственних священиків. Страчена нацистами. Стала символом героїзму радянських людей під час війни.

1923 – Іван Земнухов, радянський підпільник, один із керівників організації "Молода гвардія" в Краснодоні. Уродженець Рязанщини. Страчений нацистами. Герой Радянського Союзу.

1924 – Любов Шевцова, радянська підпільниця, учасниця організації "Молода гвардія" в Краснодоні. Страчена нацистами. Герой Радянського Союзу.

1928 – Василь Павлович Сологуб, український письменник.

1933 – Майкл Фрейн, англійський драматург, прозаїк, журналіст і перекладач. Автор романів "Надто приватне життя", "Олов’яній солдатики", п`єс "Нас двоє", "Алфавітний порядок", "Зроби і зламай", "Копенгаген". Перекладав твори російських класиків, а також п`єси французького драматурга Жана Ануя.

1945 – Володимир Фокін, радянський і російський кінорежисер ("ТАРС уповноважений заявити", "Сищик"). Уродженець Харкова. Народний артист Росії (2008).

1947 – Микола Сергійович Шопша, український співак (бас), народний артист України. Був солістом Київського театру опери та балету. Співав партії Карася ("Запорожець за Дунаєм" Гулака-Артемовського), Виборного ("Наталка-Полтавка" Лисенка), Досифея ("Хованщина" Мусоргського), Бориса Тимофійовича ("Катерина Ізмайлова" Шостаковича). Крім оперного мав величезний камерний репертуар, який складався з понад 500 творів (від ораторіальних партій Генделя до романсів ХХ ст.). Співака не стало у червні 2006 року.

1960 – Ія Ніндзе, грузинська актриса ("Небесні ластівки", "Мелодії Верійського кварталу", "Покаяння").

1963 – Володимир Турчинський ("Динаміт"), російський шоумен, представник силових видів спорту, телевізійний ведучий та актор.

1979 – Пінк, американська поп-співачка.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 567

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua