На главную страницу
Сучасні інформаційні війни
 
 Главная 
 Экспертная сеть 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу






Цей день в історії - події та люди. 10 вересня

Версия для печати Версия для печати

10.09.2013 11:25:24 |  

Свято:

Всесвітній день запобігання самогубствам. Відзначається за ініціативою Міжнародної асоціації по запобіганню самогубствам за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я.

День пам’яті жертв політичних репресій в Монголії.

Православні іменинники:  Агафон, Арсеній,  Анатолій, Веніамін, Ганна, Григорій, Денис,  Захар, Іларіон, Ігнатій, Йосип, Касян, Лаврентій, Лук'ян, Леонтій, Макар, Нестір, Опанас, Павло, Панкрат, Сава, Сидір, Софрон, Тит, Федір, Феодосій, Юхим.
Католицькі іменинники: Лука, Микола.

Події дня:

587 р. до н.е. – за наказом вавилонського царя Навуходоносора спалено храм і палац Єрусалиму.

1172 – у Єгипті проголошено створення Аббасидського халіфату.

1481 – хрестоносці відбили у турків Отранто (Італія).

1588 – англійський мореплавець Томас Кавендіш завершив третю успішну навколосвітню експедицію.

1693 – Петр I заклав перше велике російське судно – 24-гарматний корабель "Святий Павло" (на верфі, організованій на острові Соломбала на Північній Двіні).

1721 – у фінському місті Ніштадт підписано мирний договір між Росією та Швецією, який завершував Північну війну 1700–1721 рр. Згідно з договором, Швеція поступалась Росії північчю Прибалтики, південно-західною Карелією, але зберігала за собою Фінляндію. Росія, завоювавши вихід до Балтійського моя, позбавила Швецію домінуючого положення в цьому регіоні.

1756 – російська імператриця Єлизавета Петрівна наказала заснувати в Санкт-Петербурзі державний публічний "Російський для представлення трагедій та комедій театр" (нині Академічний театр драми ім. Пушкіна). День народження першого російського професійного театру.

1823 – Перуанський конгрес проголосив Симона Болівара "Визволителем".

1835 – відкрита перша залізниця в Німеччині – між Нюрнбергом і Фюртом, протяжністю 10 км.

1839 – у Москві відбулася урочиста закладка Храму Христа Спасителя на згадку про перемогу у вітчизняній війні 1812 р.

1855 – Кримська війна: через два дні після відходу останніх російських солдатів до Севастополя вступили французи, англійці й сардинці. Оборона міста тривала майже рік.

1875 – російські війська взяли Коканд (Середня Азія).

1882 – у Дрездені (Німеччина) відбулася перша міжнародна конференція антисемітів – Конгрес охорони неєврейських інтересів

1885 – Росія й Англія уклали угоду про встановлення російсько-афганського кордону.

1893 – в американському місті Чикаго відкрився Перший всесвітній конгрес релігій.

1908 – у Гельсінкі була заснована Фінська академія наук і літератури.

1894 – у Лондоні оштрафований перший водій за водіння автомобіля в нетверезому вигляді – таксист Джордж Сміт. Не впоравшись із керуванням, він в'їхав у двері будинку. Штраф склав 1 фунт стерлінгів.

1895 – відкрито канал Су-Сент-Марі між озерами Верхнє і Гурон (Великі озера в Північній Америці).

1898 – на Женевському озері італійський анархіст Л. Люччене вбив австрійську імператрицю Єлизавету.

1903 – у Санкт-Петербурзі у крайньо правій газеті "Знамя" (редактор-видавець – депутат Державної думи Павло Крушеван) почали публікувати відому фальшивку – "Програму завоювання світу євреями", або ж т. зв. "Протоколи сіонських мудреців".

1908 – російським урядом заснована Фінська Академія наук і мистецтв.

1918 – журналіст та історик Чарльз Репінгтон перший назвав поточну війну "Першою світовою".

1918 – війська більшовицької 5-ї армії Петра Славена звільнили Казань. Це була перша перемога Червоної армії на Східному фронті.

1919 – у Сен-Жермен-ан-Ле, поблизу Парижа, був підписаний мирний договір між країнами-переможницями у Першій світовій війні і Австрією. Оформлення розпаду Австро-Угорської монархії. За цим договором було визнано право Румунії на Буковину і Чехословаччини на Закарпаття, яке отримувало крайовий автономний статус із власним сеймом. Антанта визнавалася сувереном Галичини.

1938 – у Москві відкрився І Всесоюзний конкурс диригентів.

1939 – гітлерівці розпочали масові страти у Бидгощі (Польща), розстрілявши цього дня 1500 поляків ("кривава неділя" в Бидгощі).

1939 – інститут археології АН УРСР повідомив про хід розкопок в Ольвії грекоскіфського міста. Виявлено будинок-споруду 6 ст. до н.е., близько 3 тис. стародавніх предметів. Усі знахідки передано до Історичного музею у Київ. У Приріченському районі знайдено залишки кріпосної стіни з баштою, що захищала Ольвію.

1939 – Канада оголосила війну Німеччині.

1940 – у СРСР затверджено положення про паспорти.

1941 – у зв'язку з показом його фільму "Великий диктатор", група американських сенаторів звинуватила Чарлі Чапліна у спробі втягування США у війну й англійській пропаганді.

1941 – у київській тюрмі без вироку суду був розстріляний оперний співак Михайло Донець.

1943 – у Москві відбулося перше виконання кантати-симфонії А. Штогаренка "Україна моя!".

1943 – м. Маріуполь звільнили від фашистських загарбників. Почалась відбудова зруйнованого Маріупольського металургійного заводу (нині Маріупольський металургійний комбінат).

1944 – у приміщені Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т.Г. Шевченка розпочав свої виступи російський народний хор ім. Пятницького.

1947 – у СРСР встановлена медаль "За відбудову вугільних шахт Донбасу".

1955 – у Дніпропетровську введено в експлуатацію новий міст через Дніпро.

1960 – на XVII літніх Олімпійських іграх у Римі сенсаційну перемогу в марафонському бігу здобув нікому не відомий ефіопський бігун Абебе Бікіла, який змагався босоніж. На наступній Олімпіаді в Токіо він знову переміг.

1960 – відкрилася конференція в Багдаді (10-14 вересня), на якій була створена Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК).

1964 – відбулося відкриття судноплавного шлюзу Київської ГЕС.

1967 – на референдумі мешканці Гібралтару проголосували за те, щоб залишитись у володінні Великої Британії.

1977 – туніський іммігрант Хаміда Джандубі, засуджений як убивця, став останнім страченим на гільйотині злочинцем у Франції. Через чотири роки гільйотина як знаряддя страти буде заборонена.

1981 – після більше 40 років перебування за кордоном монументальне полотно "Герніка" іспанського художника Пабло Пікассо передано Іспанії в знак визнання перемоги демократії в країні. Одна з кращих робіт художника була написана ним під впливом трагедії містечка Герніка, зруйнованого в результаті німецького бомбардування під час Громадянської війни в Іспанії. 1939 р. Пікассо передав "Герніку" на зберігання Музею сучасного мистецтва у Нью-Йорку з умовою, що полотно повернеться батьківщину тільки після перемоги демократії в Іспанії.

1988 – в Одесі розпочався Всесоюзний фестиваль фільмів популярних жанрів "Золотий Дюк".

1989 – Угорщина відкрила свої західні кордони для біженців зі Східної Німеччини, що ознаменувало собою перший прорив "берлінського муру".

1991 – Латвія, Литва, Естонія першими з пострадянських республік прийняті до НБСЄ (тоді – Нарада з безпеки і співробітництва в Європі).

1994 – Президент України Л. Кучма видав указ "Про заходи щодо відзначення 100-річчя від дня народження Олександра Довженка". Засновувалась державна премія України імені О. Довженка, для присвоєння щороку за видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва. Першу премію наступного року було присуджено українському акторові Брониславу Брондукову.

2008 – у Європейському центрі ядерних досліджень (ЦЕРН) відбувся пробний запуск усіх ділянок Великого адронного колайдера.

Цього дня народились:

1638 – Марія Терезія Австрійська, дружина короля Франції Людовіка XIV.

1807 – Іван Петрович Сахаров, російський фольклорист, етнограф. Після закінчення медичного факультету Московського університету працював лікарем у Петербурзі. Видав "Розповіді російського народу…", "Пісні російського народу", де широко подано й український фольклорний матеріал.

1839 – Чарльз Пірс, американський філософ, логік, математик, основоположник семіотики.

1854 – Іван Миколайович Терещенко, український підприємець, меценат, громадський діяч, син М.А. Терещенка. Закінчив юридичний факультет Київського університету, після чого служив у війську. У 26 років залишив службу і присвятив все своє подальше життя меценатству, збиранню художньої колекції, громадській діяльності, зокрема підтримував малювальну школу М. Мурашка. За прикладом батька й дядька Ф.А. Терещенка, збирав колекцію картин переважно з творів тогочасних російських та українських митців, підтримував з багатьма з них дружні стосунки.

1867 – Яків Сергійович Аркавін, український лікар-педіатр. Працював у Харкові. Опублікував понад 30 праць з проблем штучного вигодовування дітей, боротьби з дитячою смертністю на грунті розладів харчування.

1872 – Володимир Арсеньєв, російський дослідник Далекого Сходу, письменник ("Дерсу Узала", "В нетрях Уссурійського краю").

1878 – Віктор Кущ, український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. З вересня 1920 р. – начальник оперативного відділу Генштабу Армії УНР. Після поразки національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. перебував у таборах інтернованих частин на території Польщі. Після ліквідації таборів 1924 р. став співзасновником української станиці в Калішу, членом і головою її управи. Був співорганізатором Українського воєнно-історичного товариства в Польщі, головним редактором журналу "Табор". Автор великої кількості статей з питань військової історії, стратегії, тактики сучасних армій. Помер і похований у Варшаві.

1883 – Дмитро Іванович Донцов, український публіцист, політичний діяч, ідеолог українського націоналізму, одна з найяскравіших і найсуперечливіших постатей української політичної думки ХХ ст. Його називають "батьком українського націоналізму", "українським фашистом", "ідеологом розбрату", "апостолом українського сепаратизму". Погляди Д. Донцова еволюціонували від соціалізму до беззастережного його заперечення, від ортодоксального матеріалізму до агресивної церковності. Він обстоював ідею державної самостійності України та її духовно-культурної орієнтації на Захід. Обґрунтував ідеологію "чинного націоналізму", розкритикувавши з цих позицій період українського відродження другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Ідеологія "чинного націоналізму" значною мірою стала підґрунтям діяльності ОУН. Комунізм Д. Донцов оцінював як доктрину, що слугувала тільки національним інтересам Росії, задовольняючи її експансіонізм та месіанські амбіції.

1885 – Олександр Палладін, український біохімік, президент Академії наук Української РСР у 1946–1962 рр. Академік АН УРСР і АН СРСР. З 1925 р. по 1970 р. очолював Український біохімічний інститут (Інститут біохімії АН України у Києві), водночас у 1934–1954 рр. завідував кафедрою біохімії Київського університету. Засновник української школи біохіміків. Уродженець Москви.

1887 – Олександр Васильович Нагорний, український фізіолог, член-кореспондент АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР. Закінчив Харківський університет (1912), де й працював до кінця життя (1953 р.). Автор праць з питань вікової фізіології та біохімії.

1892 – Артур Холлі Комптон, американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1927) за відкриття ефекту, названого його ім'ям. Довів існування фотона. Учасник створення американської атомної бомби.

1894 – Олександр Петрович Довженко, український кінорежисер і письменник, один із засновників радянської кінематографії, класик світового кіно. Його фільм "Земля" (1930) на Всесвітній виставці в Брюсселі 1958 р. визнаний одним з найкращих фільмів усіх часів і народів. Чарлі Чаплін, який був досить непогано обізнаний з творчістю українського митця, зауважив: "Слов’янство поки що дало світові кінематографії тільки одного митця-мислителя і поета – Олександра Довженка".

1898 – Уолдо Семон, американський хімік, який 1928 р. створив найпоширеніший в світі пластик, — полівінілхлорид (ПВХ), який завдяки своїй фізіологічній нешкідливості, стійкості до дії вологи, кислот, лугів і іншим корисним властивостям набув широкого застосовується. Любителі видувати з жуйки міхури також можуть вважати, що цю ідею виробники жувальної гумки підхопили від Семона. Всього ж йому було видано 116 патентів.

1899 – Вольф Мессінг, польський і радянський артист оригінального жанру єврейського походження, ілюзіоніст, психіатр і гіпнотизер.

1909 – Микола Васильович Микула, український архітектор. Автор забудови міст Стрия і Щирця, лабораторного корпусу Львівського політехнічного інституту.

1912 – Герлуф Бідструп, датський художник-карикатурист. Автор політичних карикатур, гумористичних і сатиричних рисунків. В колишньому Радянському Союзі (на відміну від рідної Данії) Бідструпа любили: художник був членом компартії Данії, неодноразово бував у СРСР. 1964 р. йому дали Міжнародну Ленінську премію, видавали альбоми з його роботами (мало не в кожній бібліотеці можна було знайти 3-томне видання "Рисунки Бидструпа"). Він чотири роки навчався в Академії Мистецтв Копенгагена, але живописцем так і не став. Йому було нудно сидіти по декілька годин і малювати натурщиків, "які були схожі на мумій". Бітструпа цікавили миттєвості життя, які він одразу ж "схоплював своїм прудким олівцем" і переносив на аркуш.

1914 – Роберт Уайз, американський кінорежисер, продюсер фільмів "Підстановка" (про світ професіонального боксу, премія ФІПРЕССІ на МКФ у Канні), мюзиклу "Вестсайдська історія" (1961, премія "Оскар"), музичної мелодрами "Звуки музики" (1965, премія "Оскар").

1918 – Ольга Матвіївна Авілова, вчений-хірург, заслужений лікар УРСР, основоположник реконструктивно відновлювальної хірургії органів дихання. Наукові дослідження стосуються хірургічного лікування захворювань легень, відновлювальної хірургії стравоходу, трахеї, бронхів. З 1946 р. працювала у Київському інституті вдосконалення лікарів (нині – Київська академія післядипломної освіти). Автор понад 300 публікацій в т. ч. трьох монографій та 34 винаходів. Лауреат Державної премії СРСР (1974).

1925 – Борис Чайковський, композитор.

1927 – Іма Сумак (Сойла-Августа-Емператріс Чеваррі-дель-Кастільйо), перуанська співачка, володарка унікального голосу діапазоном у 5 октав і надзвичайно рідкісними здібностями керувати тембровими кольорами. У 50-60 рр. ХХ ст. своїм дивовижним голосом вона зачарувала весь світ. Молоду перуанську співачку відкрив відомий музикант Мозес Вівачо. Він привіз її до США, де одразу ж був підписаний контракт зі звукозаписуючою фірмою Capitol Rekords. Концерт Іми Сумак 12 серпня 1950 р. в "Голлівуд Боул" став легендою. Перший диск Voice of Xtabay (де Сумак, крім усього іншого, співала й голосами птахів, яких чула у своєму селі) розійшовся шаленими накладами. Продюсери вже потирали руки від передчуття великих грошей, але у співачки разом з геніальним голосом та екзотичною, яскравою зовнішністю був надзвичайно важкий характер. Вона не хотіла коритися законам шоу-бізнесу, відмовлялася від послуг стилістів-візажистів, перукарів, від усього "зоряного шлейфу", пропонованого Голівудом. Вона була абсолютно "некерована". Звичайно, це призводило до повсякчасних конфліктів. Звукозаписуючі фірми перестали співробітничати з Сумак. Особливо ж, після її демонстративного реверансу "червоним". 1961 р. співачка здійснила 6-місячне турне по Радянському Союзу. Співала в 40 російських містах. Хрущов особисто розпорядився, аби співачці виплачували гонорар у твердій валюті. Провінційні російські будинки культури були заповнені вщерть, люди шаленіли від її "Гімну Сонцю". Але втрутилося (як завжди недоречно) КДБ, співачка вчинила скандал, її випровадили з країни, пластинки заборонили – на тому все й закінчилося. Нова хвиля інтересу до Іми Сумак виникла у 80-х, коли співачка, після тривалої перерви записала новий диск. Її голос, незважаючи на вік і сьогодні звучить пречудово. Вона – жива легенда і символ маленької гірської країни. Мешкає у США. Минулого року приїздила на батьківщину. Тодішній Президент Перу Алехандро Толедо вручив їй національну нагороду "Орден Сонця". Спеціалісти стверджують, що на світі немає другого голосу, подібного і рівного за красою та силою сопрано Іми Сумак. Це треба чути.

1931 – Люсьєна Овчинникова, радянська акторка театру й кіно. Особливу популярність принесла актрисі роль Каті у фільмі "Дівчата": у ньому героїня Овчинникової виконувала пісню "Старий клен". Також – "Мама вийшла заміж", "Велика перерва", "Аніскін і Фантомас" та ін. Народна артистка Росії.

1934 – Алемдар Сабітович Караманов, кримський композитор, один із найяскравіших представників сучасного музичного авангарду, народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка. Його ім’я – поруч з іменами Шнітке, Денісова, Губайдулліної. Народився в Сімферополі. Вищу музичну освіту здобув у Московській консерваторії. Після закінчення аспірантури пережив глибоку внутрішню кризу, залишив Москву, повернувся до рідного Сімферополя, прийняв хрещення. Композитор почав писати симфонічні, вокально-симфонічні твори, провідною темою яких стала (за словами самого митця) "музична релігія". Він є автором 24 симфоній, камерних і вокальних творів, присвячених, зокрема, релігійній християнській тематиці, музики гімну Автономної Республіки Крим.

1938 – Євген Татарський, радянський і російський кінорежисер ("Пригоди принца Флоризеля", "Джек Восьмьоркін – американець", "Убійна сила").

1938 – Карл Лагерфельд, всесвітньо відомий кутюр`є, провідний дизайнер будинку моди "Шанель".

1946 – Семен Глузман, український громадський діяч, правозахисник, дисидент і політв'язень радянських часів, психіатр. Виконавчий секретар Асоціації психіатрів України.

1948 – Ігор Матвійович Костолевський, російський актор театру і кіно, актор Московського академічного театру ім. В. Маяковського, народний артист Російської Федерації. Знімався в картинах "Звезда пленительного счастья", "Ася", "Безіменна зірка", "И це все про нього", "Гараж", "Тегеран 43", "Самозванці" та ін.

1955 – Лариса Доліна (Кудельман), російська естрадна співачка. Народна артистка Росії (1998). Уродженка Баку.

1958 – Кріс Коламбус, американський кінорежисер ("Місіс Даубтфайр", "Один удома").

1964 – Євген Білоусов, російський поп-співак. Найвідоміші пісні: "Девочка моя синеглазая", "Ночное такси", "Алёшка", "Девчонка-девчоночка", "Вечерок", "Облако волос". Помер у 32-річному віці.

1968 – Гай Річі, англійський кінорежисер ("«Карти, гроші і два стволи", "Шерлок Холмс"). Колишній чоловік Мадонни.

1976 – Густаво Куертен, бразильський тенісист, перша ракетка світу у 2000–2001 рр. Триразовий переможець відкритого чемпіонату Франції (1997, 2000, 2001 рр.) в одиночному розряді та 20 турнірів АТР.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (102) 
Демография (277) 
День в истории (374) 
Здравохранение (1170) 
Книжный мир (92) 
Культура (1415) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (977) 
Образование (1659) 
Общество (3167) 
Политика (6717) 
Право (601) 
Социология (227) 
Экология (415) 
Экономика (5343) 
Энергетика (776) 

Загрузка...

НОВОСТИ

У США медики виявили алергію на Wi-Fi
Просмотров: 2

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА
В мире

В Украине
Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»

© «ВЭС», 2020
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua