16.09.2013 11:43:55 |
Свято:
Міжнародний день збереження озонового шару. 1994 р. Генеральна Асамблея ООН проголосила 16 вересня Міжнародним днем збереження озонового шару, відзначаючи цим дату підписання (1987) Монреальського протоколу про речовини, які руйнують озоновий шар.
Національне свято Мексиканських Сполучених Штатів – День проголошення незалежності (1810).
Національне свято Незалежної держави Папуа-Нова Гвінея – День Незалежності (1975).
День пам'яті Георгія Гонгадзе.
Православні іменинники: Василіса, Дорофій, Єфим (Юхим), Іван (Іоанн), Ілля, Олексій, Петро, Феофіл.
Католицькі іменинники: Євгенія, Кипріан, Корнелій, Людмила.
Події дня:
1492 – під час першої експедиції Колумба відкрито Саргасове море.
1498 – помер Томас Торквемада, перший великий інквізитор в Іспанії. Ставши на чолі іспанської інквізиції, Торквемада організував в містах її трибунали, склав кодекс і процедуру інквізиційного суду, у віданні якого були не тільки єресь і відступництво, але й інші злочини з погляду інквізиції. Тортури були узаконені, як засіб добування доказів.
1620 – з англійського міста Плімута вийшло у плавання англійське судно "Мейфлауер", на якому 102 пілігрими зі Старого Світу перетнули Атлантичний океан. 21 грудня на півночі американського континенту (сучасний штат Массачусетс, США) були засновані перші постійні поселення, з яких беруть свій початок колонії Нової Англії.
1621 – шведська армія на чолі з королем Густавом Августом узяла Ригу, відбивши її у поляків.
1651 – у Білій Церкві спалахнуло повстання козаків, незадоволених умовами перемир'я з Польщею.
1658 – у Гадячі була укладена угода між гетьманом України Іваном Виговським та польським урядом про перехід України під владу шляхетської Польщі. За умовами Гадяцького договору Україна, як незалежна держава, під назвою Велике князівство Руське входила на рівних правах з Польщею і Литвою до складу федерального державного утворення – Речі Посполитої. Територію Великого Князівства Руського склали Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства. Виконавчу владу здійснював гетьман, який обирався довічно й затверджувався королем. Гетьман очолював збройні сили України. Все діловодство мало вестися українською мовою. Гарантувалися права та привілеї козацтва. Православні віруючі зрівнювались у правах з католиками. Греко-католицька (уніатська) церква зберігалася, але не могла поширюватись на нові території. У спільному сенаті Речі Посполитої мали надати право засідати православному митрополитові і п'яти православним єпископам. Четвертий розділ Гадяцького договору трактував питання освіти. У ньому говорилося, що Київська Колегія отримує такі ж права, як і Краківський університет. Планувалося відкрити другу академію (чи університет), гімназії, колегії та друкарні, "скільки буде потрібно". Частина козацької верхівки вітала підписання цього договору, друга частина, налаштована промосковськи, була, звичайно, проти. Не влаштовував він і прихильників повної незалежності України. Після підписання Гадяцького договору одразу ж відновились воєнні дії між шляхетською Польщею та Російською державою за Україну. Жорстока боротьба між двома сильними державами тривала понад 20 років. Лише у травні 1686 р. між Росією і Польщею був підписаний договір, відомий під назвою "Трактат про вічний мир", що зафіксував остаточне визнання Річчю Посполитою приєднання Лівобережної України до Росії, а також назавжди закріпив за Росією Київ з навколишніми землями і Запоріжжя. Більша частина Правобережної України залишилась під владою Речі Посполитої.
1773 – до Нової Шотландії (Канада) прибув корабель "Гектор" із шотландськими поселенцями на борту, після чого почалася хвиля еміграції з Шотландії до Канади.
1782 – уперше використана Велика печатка США – нею проштампували угоду з Англією, підписану генералом Джорджем Вашингтоном, про обмін полоненими і поліпшене поводження з ними.
1795 – британські війська підкорили Кейптаун у Південній Африці.
1810 – Мексика проголосила незалежність від Іспанії та почала війну з нею.
1812 – у Москві, захопленій армією Наполеона, сталися пожежі.
1820 – у Ніжині було відкрито Гімназію вищих наук князя Безбородька, засновану на кошти братів Олександра та Іллі Безбородьків у липні 1805 р. Тепер – Ніжинський державний університет ім. М.В. Гоголя.
1857 – Джейн Пірпонт із Бостона отримала авторські права на пісню "One Horse Open Sleigh", більше відому як "Jingle Bells". Ця різдвяна пісенька була написана для вистави в недільній школі. Тепер без неї не обходиться жодне різдвяне свято.
1859 – у ході експедиції з вивчення територій Центральної та Південної Африки шотландський місіонер і мандрівник Девід Лівінгстон відкрив озеро Ньяса.
1863 – американський філантроп Крістофер Роберт заснував "Роберт-коледж" у Стамбулі – перший американський навчальний заклад за межами США.
1889 – у Вашингтоні відкрилася перша Панамериканська конференція.
1899 – у Західній Україні створено Національно-демократичну партію.
1906 – норвезький мандрівник Руаль Амундсен відкрив Південний магнітний полюс.
1908 – заснована американська автомобільна корпорація "Дженерал моторс" – лідер "великої" трійки автомобільних гігантів США.
1914 – 2500 січових стрільців українського добровольчого легіону в складі австро-угорської армії присягнули на вірність боротьбі за визволення України.
1915 – уперше в історії мореплавства Борис Вількицький пройшов наскрізним рейдом шлях із Владивостока до Архангельська.
1916 – в Онтаріо (Канада) впровадили "сухий закон".
1918 – ВЦВК ухвалив декрет про заснування першого радянського ордена – Ордена Червоного Прапора.
1930 – польський уряд почав проведення так званої пацифікації – насильницького "умиротворення" українців у Галичині.
1931 – у Москві заснований Державний центральний театр ляльок під керівництвом Сергія Образцова (з 1981 р. – академічний, з 1992 р. – ім. С.В. Образцова).
1936 – на мітингу у Києві Климент Ворошилов висунув гасло "Бити ворога на його території".
1939 – польський уряд евакуйований у Румунію.
1939 – на металургійному заводі ім. Ілліча (Маріуполь) відбулися загальні збори домогосподарок. Обговорювалися перспективи залучення жіноцтва до виробничої праці. Перед присутніми виступили делегат Верховної Ради СРСР Л. Мірошниченко, директор заводу Гармашев, які закликали жінок йти працювати на виробництво. 167 осіб виявили бажання влаштуватися на роботу.
1941 – поблизу Лохвиці на Полтавщині німці остаточно замкнули кільце оточення. Утворився найбільший "котел" Другої світової війни, результатом якого стали здача радянськими військами столиці України Києва, взяття у полон німцями понад 600 тисяч осіб, захоплення 3 718 гармат і 884 танків. Картина розгрому була страшною.
1943 – війська Північно-Кавказького фронту у взаємодії з Чорноморським флотом взяли місто й порт Новоросійськ. На території України радянські війська оволоділи містами й селищами Ромни, Носівка, Ічня, Лозова, Валки, Новгород-Сіверський, взяли багато інших населених пунктів.
1943 – маріупольський порт прийняв перші кораблі після визволення з-під окупації.
1944 – у Лондоні скасовано воєнний стан, що тривав чотири роки.
1944 – глава СС Гіммлер на особистій аудієнції доручив генералу Власову створити "Російську визвольну армію".
1945 – радянські війська були виведені з території північної Норвегії.
1955 – було проведено перший у світі запуск балістичної ракети (Р-11ФМ) з підводного човна у Білому морі, розробленої під керівництвом Сергія Павловича Корольова. Початок створення морської стратегічної ядерної системи СРСР.
1963 – до нової федерації Малайзія приєднується місто-держава Сингапур.
1964 – у зв’язку з 170-річчям з дня смерті Г. Сковороди на вул. Набережно-Микільській, № 2 встановлено меморіальну дошку з барельєфом митця, на якій написано: "Тут, у будинку колишньої Київської Академії, у 1744–1750 рр. навчався видатний український філософ і поет Григорій Савич Сковорода".
1965 – у СРСР внесені поправки до Кримінального кодексу, що спростили переслідування дисидентів.
1966 – оперою С. Барбера "Антоній і Клеопатра" відкрилася нова будівля знаменитої Метрополітен Опера.
1975 – перший дослідний політ радянського літака МіГ-31.
1975 – Папуа-Нова Гвінея проголосила незалежність від Австралії.
1976 – вірменин Шаварш Карапетян, 17-разовий чемпіон світу з підводного плавання, врятував 20 пасажирів із тролейбуса, що впав у Єреванське водосховище. На глибині 10 метрів він розбив ногами заднє скло тролейбуса і витяг по одному два десятки осіб, решту пасажирів врятувати не вдалося. Після цього Шаварш захворів на пневмонію, яка ускладнилася сепсисом, важка хвороба закінчилася інвалідністю та припиненням спортивної кар'єри.
1979 – на східному крилі шахти "Юнком" (м. Юнокомунарівськ, околиця Єнакієва), на об'єкті "Кліваж" здійснено підземний ядерний вибух.
1982 – початок дводенної різанини палестинських біженців у таборах Сабра і Шатіла, розташованих у Західному Бейруті. Ліванські християни-фалангісті провели тут військову операцію з пошуку палестинських бойовиків, знищивши, за різними оцінками, від 700 до 3500 мирних мешканців. Різанина почалася через день після захоплення Західного Бейрута ізраїльськими військами і вже після того, як бойовики Організації визволення Палестини залишили Бейрут відповідно до міжнародних домовленостей. Фалангісті були союзниками ізраїльтян і діяли в координації з ними – ізраїльтяни забезпечували оточення таборів під час розправи. Приводом для різанини стала помста за вбивство мирного населення в християнському місті Дамур, влаштоване палестинськими мусульманами, та вбивство президента Лівану – християнина Башира Жмаєля.
1983 – австрійський актор Арнольд Шварценеггер отримав американське громадянство.
1987 – у Монреалі (Канада) низка країн, у тому числі СРСР, підписали Протокол про озоноруйнуючі речовини, що передбачав заморожування і подальше скорочення виробництва хімічних сполук, найбільш небезпечних для тонкого озонового шару Землі – єдиного захисту всього живого планети Земля від сонячного ультрафіолетового випромінювання.
1991 – у Сполучених Штатах почався суд над панамським екс-лідером Мануелем Нор'єгою.
1994 – у Києві відбувся 1-й з’їзд мусульман України, організований з ініціативи Духовного управління мусульман України (ДУМУ). Муфтієм України обраний Ахмед Тамім.
1996 – у США арештували хакера Кевіна Мітніка, який порушив комп'ютерну мережу Пентагону.
1998 – відбулася прем'єра в Парижі мюзиклу "Нотр-Дам де Парі" за мотивами роману Віктора Гюго (композитор – Ріккардо Коччанте, найвідоміша пісня – "Бель"). Мюзикл потрапив до Книги Рекордів Гіннесса як такий, що мав найуспішніший перший рік роботи.
2000 – за наказом керівництва держави працівники служби зовнішнього спостереження МВС України на чолі з генералом Олексієм Пукачем викрали й убили під Києвом опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе, редактора сайту "Українська правда".
Цього дня народились:
1387 – Генріх V, король Англії у 1413–1422 рр. з династії Ланкастерів, один із найвидатніших полководців Столітньої війни. Розгромив французів у битві під Азенкуром (1415). Захопив Нормандію й Пікардію. За договором у Труа (1420) став спадкоємцем французького короля Карла VI Божевільного й отримав руку його дочки Катерини. Продовжив війну з сином Карла, що не визнав договору, і під час цієї війни помер (імовірно, від дизентерії).
1462 – П’єтро Помпонацці, італійський філософ епохи Відродження. Пропагував філософію Аристотеля, обстоював вчення про зв’язок мислення з чуттєвим сприйняттям природних явищ, визнавав об’єктивну закономірність розвитку природи. Намагався відокремити філософію й політику від релігії. Зазнав переслідувань з боку католицької церкви. На відміну від свого сучасника, одного з титанів Відродження, блискучого філософа Піко делла Мірандоли, П’єтро Помпанацці був людиною тихою, скромною й непублічною. Народився в Мантуї в заможній родині, навчався в Падуї, викладав спочатку в Падуанському університеті, а останні роки життя – в Болоньї, двічі ставав удівцем, тричі одружувався, залишив двох дочок. Лекції, наукові заняття, бесіди з учнями, родина – таким було його життя. Співвідношення раціонального знання і релігійного одкровення – центральна проблема його філософської спадщини.
1579 – Самюел Костер, голландський драматург. Заснував у 1617 р. так звану Нідерландську академію, діяльність якої поклала початок голландському театру і національній драматургії.
1745 – Михайло Іларіонович Кутузов, видатний російський полководець, генерал-фельдмаршал. Герой вітчизняної війни 1812 р., учень О.В. Суворова. У 1806–1807 рр. був київським військовим губернатором.
1853 – Альбрехт Коссель, німецький фізіолог і біохімік. Лауреат Нобелівської премії 1910 р. за створення однієї з перших теорій будови білків.
1883 – Микола Євгенович Какурін, український і російський військовий діяч, полковник армії УНР і УГА. У роки Першої світової війни був полковником російської армії. Згодом добровільно перейшов на службу в армію Української Народної Республіки (займався організацією армії). У червні 1918 р. призначений помічником начальника Генерального штабу Збройних сил Української Держави. Служив в Українській Галицькій армії. З жовтня 1921 р. викладав у Військовій академії ім.М. Фрунзе. Заарештований органами НКВС, помер у в'язниці наприкінці липня 1936 р. Автор ряду праць з воєнної історії.
1885 – Карен Хорні, німецько-американський психолог, представниця неофрейдизму. Тлумачила неврози як неадекватні захисні форми поведінки у ворожому оточуючому середовищі. 1941 р. створила асоціацію, яку згодом перейменували в Американський інститут психоаналізу К. Хорні, який діє й нині.
1888 – Франс Еміль Сілланпя, фінський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1939 р. ("Праведна бідність").
1889 – Мерседес (Адріана) Єллінек, австрійська дівчинка, на честь якої назвали відому автомобільну марку. Дочка австрійського підприємця чеського походження Еміля Єллінека (Мерседес – прізвисько). Адріана була третьою дитиною в сім'ї Еміля Єллінека та Рахелі Гоггман Ценроберт. Батько – дипломат, гонщик і представник компанії Готтліба Даймлера – назвав на честь дочки автомобіль "Mercedes 35 hp" моделі 1901 р. Портрет Адріани-Мерседес був представлений на презентаціях машин цієї марки. 23 лютого 1902 р. слово "Mercedes" було зареєстроване як офіційний товарний знак. У червні 1903 р. Еміль отримав офіційний дозвіл на зміну прізвища з "Єллінек" на "Єллінек-Мерседес". Це, очевидно, єдиний в історії випадок, коли батько взяв прізвище на честь дочки. Мерседес жила у Відні й надалі була відома хіба двома скандальними розлученням. Вона грала на музичних інструментах, мала непоганий голос. Батьківського захоплення автомобілями Адріана-Мерседес ніколи не поділяла. Померла від туберкульозу в 1929 р.
1891 – Карл Деніц, німецький державний і військовий діяч, грос-адмірал (1943). Командувач підводного флоту (1935–1943), головнокомандувач військово-морським флотом німецького Третього рейху (1943–1945). Рейхспрезидент Німеччини – останній лідер нацистської держави – у 1945 р. Після самогубства Гітлера, згідно з його заповітом, Деніц 30 квітня 1945 р. був призначений президентом Німеччини. Так званий фленсбурзький уряд прагнув насамперед домовитися з союзниками про припинення вогню. 7 травня представники Деніца підписали тимчасову угоду про капітуляцію в Реймсі з представниками англійців та американців – за день до того, як 8 травня фельдмаршал Кейтель підписав беззастережну капітуляцію перед представниками всіх чотирьох держав, включаючи СРСР і Францію. 23 травня уряд Деніца був заарештований американцями в повному складі. Деніц постав перед судом у Нюрнберзі й отримав термін 10 років ув'язнення. Після виходу із в'язниці Шпандау в Західному Берліні Деніц написав мемуари "10 років і 20 днів" (малися на увазі 10 років командування флотом і 20 днів президентства).
1893 – Александр (Шандор) Корда, англійський режисер, продюсер, сценарист. 1942 р. Корда став першим кінорежисером, зведеним у лицарство Британської імперії. За час роботи у Великій Британії виступив продюсером 52 і режисером 12 фільмів, зокрема: "Приватне життя Генріха VІІІ", "Рембрандт", "Ця жінка Гамільтон" та ін. Основоположник жанру історичної мелодрами з приватного життя знаменитих людей.
1893 – Альберт Сент-Дєрді, американський біохімік угорського походження, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині (1937), один з основоположників біоенергетики.
1893 – Хагар Ульсон, фінська письменниця і літературний критик, одна з родоначальниць фінсько-шведського модернізму (разом з Е. Диктуніусом). Автор роману "Містер Ереміас у пошуках ілюзій", драм "Розбійник і дівчина", "SOS", роману-легенди "Різьбяр і смерть".
1898 – Всеволод Кармазин-Каковський, український архітектор, мистецтвознавець і графік. Досліджував пам'ятки народної архітектури Поділля, Київщини та Чернігівщини. У 30-х роках Кармазин-Каковський виконував архітектурні проекти для Нікітського (поблизу Ялти) та Київського (університетського) ботанічного садів, читав курс пейзажної архітектури в Харківському художньому інституті, потім у Харківському інституті інженерів комунального будівництва. 1944 р. вчений емігрував до Румунії, де займався проектуванням курортних зон румунського Чорноморського узбережжя, ботанічного саду Ясського університету (найбільшого і найкращого у Румунії). З 1978 р. мешкав в Італії, Франції та Німеччині. Автор монографії "Мистецтво лемківської церкви" і книги "Українська народна архітектура".
1903 – Петро Григорович Борзяк, український фізик, член-кореспондент АН УРСР. З 1929 р. – в Інституті фізики АН УРСР. Автор праць з емісійної, плівкової та напівпровідникової електроніки. Один з перших дослідив ефект "пам'яті" у напівпровідниках.
1904 – Петро Омелянович Масоха, український актор. Брат актора Лаврентія Масохи. Учень Л. Курбаса. П’ять років працював актором театру "Березіль", грав ролі від епізодичних до головних. У кіно знімався з 1928 р. Зіграв головні ролі у фільмах, що стали класикою: "Арсенал", "Земля", "Іван", "Вершники", "Щорс", "Є такий хлопець" та ін. Працював і в театрі, багато і плідно виступав як читець, з концертними програмами об’їздив усю Україну. Останні роки життя присвятив мемуарам. Його спогади про зйомки на Одеській та Київській кіностудіях, про зустрічі та спільну роботу з Олександром Довженком, Лесем Курбасом були опубліковані у книжках "Крізь кінооб’єктив часу", "Весь світ про Землю", в збірці спогадів ветеранів українського кіно. Видатному українському акторові та його дружині актрисі Марії Болховській присвячено документальний фільм "Любов небесна" .
1905 – Ілля Михайлович Поляков, український біолог. Відомий фахівець у галузі експериментальної ботаніки, теоретичної біології та історії біології. Автор загальної біологічної концепції запліднення рослин. Досліджував методологічні, філософські питання генетики, еволюційної теорії, теорії антропогенезу.
1907 – Захар Карпович Слюсаренко, український військовий діяч, генерал-лейтенант танкових військ, учасник Великої Вітчизняної війни, двічі Герой Радянського Союзу.
1923 – Лі Куан Ю, державний і політичний діяч Сінгапуру, 1959–1990 рр. – прем'єр-міністр країни, один із засновників і перший генеральний секретар Партії народної дії (ПНД), "батько" сінгапурського "економічного дива".
1924 – Микола Петрович Щербак, український геолог, академік АН УРСР. З 1977 р. – директор Інституту геохімії і фізики мінералів АН УРСР. Лауреат Державної премії УРСР (1981).
1924 – Рауль Кутар, французький кінооператор, режисер. Співпрацював з режисерами Жаком Люком Годаром (фільми "Маленький солдат", "Карабінери", "Зневага"), Франсуа Трюффо ("Стріляйте в піаніста", "Наречена була в чорному", "Ніжна шкіра"). Поставив декілька короткометражних документальних фільмів. Удостоєний премії Міжнародного кінофестивалю у Канні (1982) за творчість у кінематографі.
1925 – Бі Бі Кінг (Райлі Кінг), американський музикант, блюзовий гітарист, співак, автор пісень, якого шанувальники називають "королем блюзу". За результатами опитування, проведеного в 2003 р. журналом Rolling Stone, Бі Бі Кінг перебуває на третьому місці у списку "100 найкращих гітаристів усіх часів" і є найкращим із нині живих. Лауреат 15 "Греммі".
1927 – Пітер Фальк, американський кіноактор єврейського походження (серіал "Коломбо", "Великі перегони", "Небо над Берліном", "Корпорація Вбивство", "Жменя чудес").
1936 – Михайло Кокшенов, російський актор театру і кіно. Народний артист Росії (2002). Найвідоміші фільми: "Женя, Женечка і "Катюша", "Спортлото-82", "Вічний поклик", "У зоні особливої уваги", "Гараж", "Найчарівніша і найпривабливіша".
1937 – Віталій Бойко, український юрист, голова Верховного Суду України в 1994–2002 рр. Перший міністр юстиції незалежної України (1990–1992).
1943 – Ангеліна Вовк, радянська й російська дикторка, телеведуча ("Будильник", "На добраніч, діти!", "Няня поспішає на допомогу", "Пісня року"). Народна артистка Росії.
1945 – Євген Петросян (Петросянц), російський і радянський артист естради, письменник-гуморист, телеведучий. Народний артист Росії (1991).
1947 – Валерій Веніамінович Марченко, український літературний діяч, публіцист, перекладач, політв’язень. Закінчив філологічний факультет Київського університету, перекладав з азербайджанської, польської, англійської мов. У грудні 1973 р. був вперше засуджений до шести років позбавлення волі і двох років заслання. Марченка звинувачували у розповсюдженні "антирадянського документа" Івана Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація?" та написання трьох есе: "За параваном ідейності", "Київський діалог" і "Страшний якийсь тягар" (про національну політику комуністичної партії в Україні). Покарання відбував у пермському концтаборі, а заслання – в Актюбінській області Казахської РСР. Удруге Валерія Марченка заарештували у жовтні 1983 р. Цього разу йому інкримінували закордонні публікації і передачі "ворожим радіостанціям власних публіцистичних творів, а також коментар до рішення Міністерства освіти УРСР про посилене вивчення російської мови в українських школах, яке Марченко назвав "новим Валуєвським указом". "Особливо небезпечний рецидивіст", смертельно хворий письменник отримав від суду десять років таборів особливого режиму і п’ять років заслання. Помер 7 жовтня 1984 р., не витримавши 55-денного етапу до Пермі.
1947 – Олександр Руцькой, російський державний і політичний діяч, генерал-майор авіації. 1991–1993 рр. – перший і останній віце-президент Російської Федерації. 1996–2000 рр. – губернатор Курської області. Герой Радянського Союзу (1988). Уродженець Проскурова (Хмельницького), що в Україні. Був головою Демократичної партії комуністів Росії (ДПКР), згодом – Народної партії "Вільна Росія", засновник і голова Соціал-патріотичного руху "Держава". Один із лідерів антиєльцинського збройного заколоту у вересні-жовтні 1993 р., приймав на себе виконання обов'язків президента РФ. Після штурму будівлі Верховної Ради і повної поразки своїх прихильників Руцькой був заарештований за обвинуваченням в організації масових заворушень, посаду віце-президента РФ було ліквідовано указом президента Єльцина. Перебував в ув'язненні в ізоляторі "Матроська тиша". 26 лютого 1994 р. звільнений з-під варти у зв'язку з постановою Держдуми про амністію.
1956 – Анатолій Олексійович Бєлоглазов, радянський спортсмен, заслужений майстер спорту з вільної боротьби, олімпійський чемпіон (1980) у ваговій категорії 52 кг. Чемпіон світу (1977, 1978, 1982), Європи (1976), СРСР (1977, 1979, 1980, 1982). Брат-близнюк Сергія Бєлоглазова.
1956 – Сергій Олексійович Бєлоглазов, радянський спортсмен, заслужений майстер спорту з вільної боротьби, олімпійський чемпіон (1980, 1988) у ваговій категорії 57 кг. Чемпіон світу (1981–1983, 1985–1987), Європи (1979, 1982, 1984, 1987, 1988), СРСР (1979–1982). Брат-близнюк Анатолія Бєлоглазова. У 1979-1982 рр. брати Бєлоглазови виступали за спортивне товариство "Динамо" (Київ).
1956 – Девід Копперфільд (Сет Коткін), американський фокусник-ілюзіоніст, підприємець, найуспішніший маг сучасності.
1956 – Міккі (Філіп) Рурк, американський кіноактор ("Дев'ять із половиною тижнів", "Рік Дракона", "Дика орхідея", "Рестлер").
Возврат к списку
