17.09.2013 08:32:50 |
Свято:
День рятівника. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента України № 830/2008 від 12 вересня 2008 р. щороку цього дня.
День американського громадянства в США (або День громадянина). 17 вересня 1787 р. була прийнята Конституція країни (набрала чинності 4 березня 1789 р.) і перші іммігранти, які прибули у Новий Світ, стали американськими громадянами. Відзначається згідно з законом 1952 р.
День пам’яті жертв Сабри і Шатіли відзначається у Лівані, на Західному березі Йордану, а також у деяких країнах Європи і у США. 16-17 вересня 1882 р. проізраїльські "Ліванські сили" учинили в таборах палестинських біженців Сабра і Шатіла в районі Бейрута криваву розправу над мирними жителями.
Православні іменинники: Мойсей, Опанас, Федір, Юліан.
Католицькі іменинники: Роберт, Франциск, Юстина.
Події дня:
1598 – справа за обвинуваченням Джордано Бруно в єресі передана з Венеції до Рима.
1598 – голландські моряки відкрили Маврикій.
1605 – у битві біля Кірхгольма (неподалік Риги) польський полководець Ян Карл Ходкевич завдав важкої поразки шведам, які втратили близько 8000 вояків. Шведський король Карл IX ледве врятувався і повернувся до Швеції.
1630 – засновано м. Бостон – одне з найстаріших міст США, яке інколи називають "історичною столицею США", адміністративний центр штату Массачусетс, великий торговельно-фінансовий, промисловий і культурний центр північного сходу Сполучених Штатів Америки.
1678 – за Нівегенським договором Франція та Іспанія повернули одна одній раніше завойовані території.
1715 – у Навігацькій школі ("школа математичних і навігацьких наук") у Сухаревській башті (Москва) був виставлений перший на Русі писемний календар Якова Брюса, який поєднав у собі астрономічні відомості, народні прикмети, святці. Разом з географом В. Купріяновим і його учнем А. Ростовцевим Я.В. Брюс додав до календаря вірші, символічні малюнки і таблиці. Календар був надзвичайно популярним і перевидавався протягом 200 років.
1773 – почалося повстання під головуванням Омеляна Пугачова.
1775 – російська імператриця Катерина ІІ наказала князю Потьомкіну заснувати місто Херсон.
1787 – Конституційний конвент у Філадельфії ухвалив нову Конституцію США. З союзу окремих незалежних штатів США перетворилися на федеративну державу. Главою держави і головнокомандувачем збройних сил став президент, термін правління якого становив чотири роки. Законодавча влада належить конгресу, який складається з сенату і палати представників. Судова влада лежить у компетенції Верховного суду.
1789 – англійський астроном Вільям Гершель відкрив супутник Сатурна Мімас.
1793 – у Франції прийнято "закон про підозрілих", який оголошував ворогами народу всіх, хто не отримав свідчення про благонадійність.
1809 – укладено Фрідріхсгамський мир, який завершив російську-шведську війну і закріпив Фінляндію за Росією.
1834 – професора Михайла Олександровича Максимовича було затверджено на посаді ректора Київського університету св. Володимира.
1871 – у Лондоні почалася конференція делегатів І Інтернаціоналу, на якій було прийнято рішення про нагальність створення самостійної політичної партії пролетаріату.
1871 – в Альпах (на території Франції, неподалік італійського кордону) відкрито 13-кілометровий тунель Мон-Сені.
1900 – проголошено створення Австралійського Союзу.
1908 – перша жертва в історії авіації. Двомісний біплан, сконструйований братами Райт на замовлення армії, упав з висоти 50 м під час першого випробувального польоту (в ньому зламався пропелер). Орвілл Райт, який керував апаратом, зазнав травм, а пасажир – лейтенант Томас Селфрідж – загинув.
1909 – розстріляні восьмеро організаторів Горлівського збройного повстання 1905 р.
1917 – більшовицький лідер Артем (Сергєєв) заявив у Харкові про розрив із тимчасовим урядом Росії та створення на Донбасі власної влади.
1917 – І Світова війна: німецькі війська зайняли Ригу.
1919 – оприлюднено відзиву головного отамана військ УНР С. Петлюри до населення соборної України з викладом основних положень програми уряду УНР.
1920 – при ВНЗ радянської Росії створено робітничі факультети (робфаки).
1922 – у Берліні відбувся перший у світі публічний показ звукового фільму.
1932 – комсомол України нагороджений орденом Леніна за будівництво Дніпрогесу.
1934 – встановлені дипломатичні відносини між СРСР і Албанією.
1939 – війська Київського особливого військового округу перетнули східний кордон Польщі аби окупувати територію Західної України і Західної Білорусії. Радянський уряд мотивував вторгнення тим, що Радянський Союз вимушений "взяти під свій захист життя і майно українського і білоруського населення східних областей Польщі". Невдовзі було встановлено лінію розподілу між німецькими і радянськими військовими на території колишньої Польщі відповідно до секретного протоколу, підписаного разом з Договором про ненапад між Німеччиною і СРСР.
1941 – Державний Комітет Оборони ухвалив постанову про загальне обов’язкове навчання військової справи громадян СРСР.
1943 – радянські війська, наступаючи вздовж узбережжя Азовського моря територією України, оволоділи містом і портом Осипенко (Бердянськ). На території Росії звільнено Брянськ.
1944 – у Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка засновано факультет міжнародних відносин.
1944 – розпочалась Арнемська повітрянодесантна операція англо-американських військ – одна з найбільших повітрянодесантних операцій Другої світової війни. Завершилась 26 вересня.
1947 – Джеймс Форрестол приніс присягу як міністр оборони США (через два роки з криком "Росіяни йдуть!" він викинувся з відкритого вікна).
1948 – у Єрусалимі терористом з екстремістської організації "Борці за свободу Ізраїлю" був убитий Фольке Бернадотт, граф, шведський громадський діяч, один із керівників Червоного Хреста, уповноважений ООН з палестинської проблеми.
1949 – у Вашингтоні відбулася перша сесія Ради НАТО.
1953 – у Радянському Союзі оголосили амністії (перша амністія після смерті Сталіна). Чекали на звільнення політв’язнів, але на свободу випустили кримінальних злочинців. Кримінальники викликали паніку у містах і знову опинилися в таборах.
1954 – на острові Нова Земля створено радянський ядерний полігон.
1959 – із Куби вислали 131 священика.
1964 – у пресі повідомлялося, що у Миколаївській області введено у дію Засільський цукровий завод – найбільший на півдні України, продуктивність якого складала 800 тонн цукру на добу.
1976 – Аерокосмічне агентство США (НАСА) представило громадськості перший космічний корабель багаторазового використання Enterprise.
1978 – у Кемп-Девіді (США), заміській резиденції президента США Джиммі Картера, підписанням мирного договору завершилися переговори між президентом Єгипту Анваром Садатом і прем’єр-міністром Ізраїлю Менахемом Бегіном. Згідно цього документу, Ізраїль виводив свої війська з Синайського півострова, окупованого в 1967 році, країни встановлювали дипломатичні стосунки у повному обсязі, визначали режим судноплавства Суецьким каналом і закладали основи повноцінного мирного договору, підписаного в травні 1979 року. За цю угоду у 1978 році Садат і Бегін були нагороджені Нобелівською премією миру.
1988 – у Сеулі почалися XXIV Олімпійські ігри.
1989 – у Чернівцях розпочався І Республіканський фестиваль української пісні "Червона рута".
1991 – Латвія, Литва, Естонія, Південна й Північні Кореї, Мікронезія та Маршаллові Острови стали членами ООН.
1991 – у СРСР припинено справу проти Олександра Солженіцина ("за відсутністю складу злочину"), а сам письменник заявив про намір повернутися до Росії.
1991 – востаннє званням Героя Радянського Союзу (Золота зірка № 12772) нагородили лейтенанта Внутрішніх військ Олега Бабака (посмертно) – за мужність і героїзм при захисті населення в Нагірному Карабасі.
1993 – територію Республіки Польща залишили останні підрозділи російських військ.
1994 – у Львові відбувся Всесвітній Конгрес українців Холмщини і Підляшшя. Вперше на території України зібралися представники українців депортованих польським комуністичним режимом у 1944 р. під час операції "Вісла" зі своїх земель.
1999 – Федеративні Штати Мікронезії визнали незалежність України. Встановлено дипломатичні відносини між Україною й Федеративними Штатами Мікронезії.
2001 – після терористичних атак 11 вересня відкрилася Нью-Йоркська фондова біржа.
2003 – на острові Бирючий відбулася зустріч президентів України та Росії Леоніда Кучми і Володимира Путіна, на якій вони, зокрема, обговорили питання морського кордону в акваторії Азовського моря та Керченської протоки.
Цього дня народились:
1271 – Вацлав II, король Чехії з 1283 р., Польщі з 1300 р., Угорщини з 1301 р. (з династії Пржемисловичів).
1552 – Павло V (Камілло Боргезе), Папа Римський у 1605–21 рр. Він усіма заходами боровся з Реформацією, прагнув підпорядкувати впливу Риму всі італійські області, вів боротьбу із Венеціанською республікою, підтримував самозванців у часи Смути в Росії, був головним організатором процесу над Галілеєм.
1743 – Марі Жан Антуан Нікола де Кондорсе, французький просвітитель, математик, соціолог і політичний діяч (примикав до жирондистів під час французької буржуазної революції XVIII ст.). Маркіз де Кондорсе, один з основоположників ідеї історичного прогресу, вірив у безмежні можливості людського розуму. Його теорія історичного прогресу мала великий вплив на розвиток західної соціології. Займався також математикою. Йому належить, зокрема, "Нарис інтегрального числення".
1775 – Олексій Самуїлович Грейг, адмірал, учасник ряду воєн Росії проти Франції і Туреччини. 1816–1833 рр. – головний командир Чорноморського флоту і військовий губернатор Миколаєва і Севастополя.
1783 – Надія Дурова, учасниця війни 1812 р. Перша жінка-офіцер, перша жінка, нагороджена Георгіївським хрестом. Протягом всього свого життя кавалерист-дівиця вела щоденника. Але лише у 1835 році вона наважилася опублікувати свої записки. Сприяв їй у цьому сам Олександр Пушкін. "Записки кавалерист-дівиці", вперше видані у 1836 році, мали великий успіх. 1840 р. було опубліковано зібрання її творів у 4-х томах.
1819 – Мартінус Преторіус, один із засновників у 1856 р. Південно-Африканської Республіки (Трансвааль), перший президент Південно-Африканської Республіки (у 1857–1860 рр. та у 1864–1871 рр.). На його честь названо м. Преторія – столиця ПАР.
1826 – Георг Бернхард Ріман, німецький математик, засновник сучасного математичного аналізу.
1832 – Сергій Петрович Боткін, російський терапевт, професор Медико-хірургічної академії у Петербурзі. Створив новий фізіологічний напрям у клінічній медицині, який І.П. Павлов назвав нервізмом. Праці Боткіна присвячені захворюванням серцево-судинної системи, печінки, нирок тощо. Дід С.П. Боткіна був селянином Псковської губернії, а батько, Петро Кононович – заможним московським купцем (один з головних організаторів і представників чайної оптової торгівлі у Китаї). Це був чоловік неабиякого розуму і здібностей, які позначилися й на його дітях – письменнику Василеві, лейб-медикові Сергії, художнику-академіку Михайлові Петровичу і онуках, із яких двоє були почесними лейб-медиками, а двоє мали придворне звання і служили на дипломатичній ниві. Один з трьох синів С.П. Боткіна – Євген, служив лейб-медиком при дворі Миколи ІІ, був особистим лікарем царевича Олексія. Разом з родиною Романових був розстріляний у підвалі будинку Іпатьєва в Єкатеринбурзі.
1854 – Девід Данбар Б’юік, американський винахідник автомобільного двигуна, творець одного з перших автомобілів марки "Б’юік", засновник фірми.
1857 – Костянтин Едуардович Ціолковський, російський вчений у галузі авіації і динаміки ракет, засновник сучасної космонавтики. Теоретично обґрунтував можливість створення цільнометалевого дирижабля, дав опис і ескізи обтічного літака. З 1896 р. Ціолковський займався теорією руху реактивних апаратів (зокрема, розробив основи теорії та принципову схему рідинних ракетних двигунів) і запропонував ряд схем ракет далекої дії і ракет для міжпланетних подорожей, створив строгу математичну теорію реактивного руху, розв’язав задачу посадки космічного апарата на планету, позбавлену атмосфери, висловив ідею створення навколоземних орбітальних станцій тощо. Прикметно, що батько космонавтики, перелік тем і робіт якого вражає, був скромним сільським учителем, до того ж майже глухим (результат ускладнення після скарлатини, якою він перехворів у дев’ятирічному віці). З 14 років він почав займатися самоосвітою. Тоді ж у ньому прокинулася й пристрасть до конструювання. Коли Костянтинові виповнилося 16 років, батько вирішив відправити його до Москви, вважаючи, що спостереження над технічним і промисловим життям великого міста сприятимуть більш раціональному розвитку здібностей сина. Але що міг зробити глухий, убогий юнак, який абсолютно не знав життя, у Москві? З дому Ціолковський отримував 10 –15 рублів у місяць. “Я помню отлично, – писав він згодом, – что кроме воды и черного хлеба у меня тогда ничего не было. Каждые три дня я ходил в булочную и покупал там на 9 копеек хлеба. Таким образом, я проживал в месяц 90 копеек”. Все інше йшло на книги, ретори, ртуть, сірчану кислоту для різноманітних дослідів і саморобних апаратів. "Одновременно меня страшно занимали разные вопросы, и я старался сейчас же их решить с помощью приобретенных знаний… Особенно мучил меня такой вопрос – нельзя ли применить центробежную силу, для того чтобы подняться за атмосферу, в небесные пространства?" Був момент, коли К.Е. Ціолковському здалося, що він знайшов рішення цієї задачі: "Я был так взволнован, даже потрясен, что не спал целую ночь, бродил по Москве и все думал о великих следствиях моего открытия. Но уже к утру я убедился в ложности моего изобретения. Разочарование было так сильно, как и очарование. Эта ночь оставила след на всю мою жизнь: через 30 лет я еще вижу иногда во сне, что поднимаюсь к звездам на моей машине, и чувствую такой же восторг, как и в ту незапамятную ночь".
1864 – Михайло Михайлович Коцюбинський, український письменник і громадський діяч. Автор повістей "Тіні забутих предків", "Fata Morgana", численних оповідань, публіцистики.
1867 – Масаока Сікі – японський поет, письменник, літературний критик і теоретик поезіїї епохи Мейдзі.
1869 – Крістіан Ланге, норвезький громадський діяч-інтернаціоналіст, лауреат Нобелівської премії миру 1921 р. (разом із Карлом Брантінгом).
1874 – Володимир Федорович Дурдуківський, український літературний критик і педагог. Був директором 1-ї української гімназії ім. Т.Г. Шевченка у Києві (за радянської влади – 1-ї української трудової школи ім. Т.Г. Шевченка). Входив до Центральної ради і уряду УНР. Очолював до 1930 р. науково-педагогічну комісію ВУАН. Один із засновників видавництва "Вік". Листувався з М. Коцюбинським, Л. Яновською, С. Єфремовим. 1930 р. був незаконно репресований в результаті сфабрикованого процесу над т. з. Спілкою визволення України.
1895 – Олександр Василевський, радянський воєначальник, маршал. Був начальником Генштабу СРСР у роки ІІ Світової війни і пізніше.
1901 – Френсіс Чічестер, англієць, який у 1966–1967 рр. здійснив перше навколосвітнє плавання на одиночній яхті. В тій регаті він установив відразу кілька рекордів: найкоротший термін навколосвітнього плавання (226 днів), найдовший невпинний пробіг (15 517 миль), найменше проміжних портів (один), низка рекордів швидкості.
1904 – сер Фредерік Ештон, британський хореограф, директор Англійського королівського балету (з 1963), один з основоположників сучасного балету Великобританії.
1908 – Дмитро Федорович Чеботарьов, видатний український вчений-терапевт і геронтолог, патріарх української геронтології, академік НАН і АМН України, заслужений діяч наук України. Двічі лауреат Державної премії УРСР. Почесний член багатьох закордонних національних товариств геронтологів, член Німецької академії природознавства "Леопольдіна". 1961–1987 рр. – директор Інституту геронтології. Наукові праці присвячені фізіології старіння, дослідженню особливостей патології, профілактиці та лікуванню захворювань у осіб похилого віку, розробці наукових основ продовження життя людини.
1922 – Агостіньйо Нето, ангольський поет, перший президент країни (1975–1979).
1925 – Ярослав Борисович Гороховатський, український хімік. Член-кореспондент АН УРСР. З 1950 р. – в Інституті фізичної хімії АН УРСР. Автор праць з гетерогенного каталізу. Дослідив закономірності кінетики, макрокінетики та механізму неповного окислення вуглеводнів у газовій і рідинній фазах тощо.
1930 – Томасс Паттен Стаффорд, американський астронавт. 1965–1966 рр. здійснив два польоти на космічних кораблях "Джеміні", у травні 1969 р. на кораблі "Аполлон-10" здійснив політ до Місяця, коли було повністю зімітовано програму висадки людини на Місяць, крім самого примісячення. 1975 р. був командиром екіпажу "Аполлон-18", який зістикувався на орбіті з радянським кораблем "Союз-19" Генерал-лейтенант ВПС США у відставці.
1935 – Кен Елтон Кізі, американський письменник. Навчався в університеті штату Орегон, Стенфордському університеті. Студентом брав участь у експериментах по застосуванню сильнодіючих наркотиків (ЛСД, мескалін) для лікування душевних розладів. Втручання влади поклало край цій доволі ризикованій науковій програмі, але й після цього він продовжив свої спостереження у якості санітара і нічного сторожа у шпиталі для ветеранів війни. Згодом у нього були усі підстави заявити, що його роман "Пролітаючи над гніздом зозулі" (1962, у російському перекладі виданий у 1987 р.), який зробив автора знаменитим, "відтворює реальних людей і цілком достеменні ситуації". 1963 р. у США з тріумфом була показана інсценізація, зроблена Д. Вассерманом – вона обійшла багато сцен світу. Фільм, знятий Мілошем Форманом у 1975 р. (з цієї екранізації почалася кінематографічна слава Мілоша-режисера) з Джеком Ніколсоном і Луїзою Флетчер у головних ролях, мав ще більший успіх, хоча й не сподобався авторові. Кізі є автором ще декількох романів, численних оповідань, але в історію літератури він увійшов як автор одного роману.
1939 – Володимир Меньшов, російський і радянський кіноактор та режисер ("Москва сльозам не вірить", "Оскар" 1981 р. за найкращий іноземний фільм, "Любов і голуби"). Народний артист Росії, заслужений діяч мистецтв Росії.
1944 – Рейнгольд Месснер, всесвітньо відомий підкорювач гірських вершин, першим (разом з австрійцем Петерем Хабелером) підкорив Еверест без кисневого балона (1978), перший у світі підкорювач усіх 14 восьмитисячних гірських піків. Також Месснер перейшов через Антарктиду без допомоги механізованих засобів пересування і собак.
1951 – Касандра Петерсон, американська кіноактриса ("Ельвіра - повелителька темряви").
Возврат к списку
