На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 21 вересня

Версия для печати Версия для печати

21.09.2012 12:53:48 |  

Свято:

День миру. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента України № 100/2002 від 5 лютого 2002 року) щорічно 21 вересня – у Міжнародний день миру.

Міжнародний день миру. Відзначається за рішенням ХХХVІ сесії Генеральної Асамблеї ООН (1981). 7 вересня 2001 р. ГА ООН запропонувала розширити його значення, закликавши ворогуючі сторони в усьому світі оголосити щорічний Всесвітній день припинення вогню і відмови від насилля.

Національне свято Республіки Вірменія – День Незалежності (1991).

Національне свято Республіки Мальта – День Незалежності (1964).

Національне свято Белізу – День Незалежності (1981).

Православне свято Різдво Пресвятої Богородиці. Дуга Пречиста. 

Православні іменинники: Іван, Макар, Марія.
Католицькі іменинники: Іполит, Матвій.

Події дня:

862 – загальноприйнята дата, коли новгородці покликали на князювання братів-варягів Рюрика, Синеуса і Трувора.

1380 – Куликовськаї битва: перемога російських полків на чолі з великим князем московським і володимирським Дмитром Івановичем над ординським військом під керівництвом хана Мамая. У цей день святкують День військової слави Росії на честь перемоги в Куликовській битві.

1435 – герцог Бургундії Філіп Красивий підписав Арраський договір із королем Франції Карлом VII, розірвавши відносини з Англією.

1451 – євреям Голландії наказано носити на одязі розпізнавальні знаки.

1522 – у Віттенберзі друкар Мельхіор Лоттер Молодший надрукував "Новий Заповіт", переведений Мартіном Лютером із старогрецької мови на німецьку.

1525 – магістр Тевтонського ордену Вольтер фон Плеттенберг надав Ризі повну релігійну свободу.

1589 – у битві біля Арка гугенотські війська Генріха Наваррського (майбутнього французького короля) розбили армію Католицької ліги.

1709 – у місті Бендери помер гетьман Війська Запорозького Іван Мазепа.

1779 – у  битві біля Батон-Руж (Північна Америка) іспанці розгромили англійців, отримавши повний контроль над басейном Міссісіпі.

1792 – Національний конвент Франції прийняв декрет про зречення короля Людовіка ХVІ від влади. 22 вересня у Франції було встановлено республіку (Перша республіка).

1799 – почався знаменитий перехід через Альпи армії О.В. Суворова.

1812 – у Криму закладений Нікітський ботанічний сад.

1841 – відкрито медичний факультет Київського університету. Нині – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця.

1857 – після тижня вуличних боїв англійці захопили Делі і взяли його в полон нащадка Великих Моголів Багадур-Шаха II. Усе населення Делі було вигнане з міста (індусам невдовзі дозволили повернутися). Повстанці були жорстоко страчені: їх прив'язували до жерл заряджених гармат і потім розстрілювали. Цілий рік місто залишалося в облоговому становищі.

1860 – друга опіумна війна: англо-французькі війська розбили маньчжуро-монгольську кінноту та китайців у битві під Пекіном, що відкрило шлях на столицю й стало передумовою поразки Китаю у війні.

1860 – помер німецький філософ Артур Шопенгауер.

1907 – відбулись перші у Російській імперії "перегони моторів" (автомобільні змагання) за маршрутом Миколаїв – Одеса. У перегонах брали участь автомобілі закордонних фірм "Пежо", "Рено", "Фіат".

1919 – у Києві був проведений "День російського прапора" з метою збору коштів для потреб Добровольчої армії. Загальна сума пожертвувань склала майже 1 млн. крб. Цього ж дня почались роботи по відновленню на пам’ятнику Богдану Хмельницькому знищених за української влади написів "Волим под царя восточного, православного" та "Богдану Хмельницкому – Единая неделимая Россия".

1920 – РНК (Рада народних комісарів) України ухвалила постанову про обов’язкове вивчення української мови в школах з неукраїнською мовою навчання.

1922 – американський президент Воррен Гардінг підтримав ідею створення єврейської держави в Палестині.

1924 – поблизу м. Городище Маріупольського округу Донецької губернії (Нікопольський марганцевий район) було виявлено поклади марганцю і закладено новий рудник.

1925 – керівництво нацистської партії НСДАП видало циркуляр з приводу створення СС.

1933 – у Лейпцигу розпочався інсценований нацистами судовий процес проти комуністів, котрих звинувачували у підпалі рейхстагу. Головним обвинувачуваним на процесі був болгарський комуніст Георгій Димитров.

1935 – заснований Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка Національної академії наук України, що за різноманітністю колекцій живих рослин, територією та рівнем наукових досліджень займає одне з провідних місць серед ботанічних садів Європи.

1937 – вийшов роман Джона Толкієна "Хоббіт, або Туди й назад".

1939 – німецькі частини, за домовленістю з радянським керівництвом, зняли блокаду Львова та розпочали відступ на захід, їхні позиції зайняли частини 17-го стрілецького корпусу та 2-го кінного корпусу РСЧА, які отримали наказ атакувати місто 21 вересня.

1939 – Військова рада Українського фронту видала наказ, в якому констатувала, що "на загальному тлі героїзму у військах спостерігаються чорні плями" – брутальне ставлення до полонених поляків, а також місцевого населення, мародерство і "барахольство". Містилася настанова командирам і політпрацівникам вживати всіх заходів включно до розстрілів, щоб викорінювати подібні явища.

1940 – у Львові відкрився театр опери та балету – перший стаціонарний український оперний театр у західних землях України.

1940 – з цеху американської автокомпанії "Бентем" був випущений перший джип.

1940 – у Лондоні прийняте рішення використовувати метро як бомбосховище.

1943 – у ході Чернігівсько-Прип’ятської операції війська Центрального фронту звільнили Чернігів від німецько-фашистських загарбників.

1943 – вийшла постанова ДКО (Державного комітету оборони) про негайну відбудову Новокраматорського заводу ім. Й.В. Сталіна й Старокраматорського заводу ім. Серго Орджонікідзе – головної бази відродження чорної металургії, вугільної промисловості та електростанцій Донбасу.

1944 – Сан-Марино приєдналося до антигітлерівської коаліції.

1949 – у Пекіні стартувала перша сесія Народної політичної консультативної ради, яка закінчилася проголошенням Китайської Народної Республіки.

1955 – на північному випробувальному полігоні Нова Земля був проведений перший у Радянському Союзі підводний вибух ядерного пристрою (торпеда Т-5). Через три роки торпеда Т-5 з ядерним зарядом була прийнята на озброєння ВМФ Радянського Союзу.

1956 – диктатор Нікарагуа Анастасіо Сомоса став жертвою замаху, вчиненого поетом Рігоберто Лопес Пересом. Через вісім днів Сомоса помре, а влада перейде до його сина.

1962 – після 48 років відсутності до Росії з концертами прибув композитор Ігор Стравінський.

1964 – Мальта здобула незалежність від Великої Британії.

1973 – створена Академія МВС СРСР.

1976 – у центрі Вашингтона були вбиті колишній міністр іноземних справ чилійського уряду Народної єдності, політичний противник Аугусто Піночета Орландо Летельєр і його секретар Ронні Моффіт.

1981 – Беліз проголосив незалежність від Великої Британії.

1990 – у Відні була підписана Угода з МАГАТЕ про проведення міжнародних наукових досліджень наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції в науковому центрі "Прип’ять".

1991 – на референдумі у Вірменії 99% виборців проголосували за державну незалежність республіки.

1993 – президент Росії Борис Єльцин оприлюднив указ № 1400 "Про поетапну конституційну реформу в Російській Федерації", у якому було заявлено про розпуск Верховної Ради РФ та ліквідацію системи Рад, а також про скликання Державної думи. Після розпуску ВР віце-президент Олександр Руцькой оголосив себе виконуючим обов'язки президента Росії.

1993 – в Алушті було відкрито музей російського письменника Івана Шмельова.

1993 – Верховна Рада України задовольнила прохання Леоніда Кучми про відставку і звільнила його від обов’язків прем’єр-міністра України.

1998 – по американському телебаченню показаний запис допиту президента США Білла Клінтона у справі Моніки Левінскі.

1999 – ратифікована Основна угода про співробітництво між Дитячим фондом ООН та урядом України.

2000 – суд Белграда ухвалив засудити президента США Білла Клінтона та інших глав держав-членів НАТО, винних у бомбардуваннях Югославії, до 20 років ув'язнення.

2000 – знаменита американська співачка Барбара Стрейзанд оголосила про те, що вона залишає сцену.

2004 – в ОАЕ почали спорудження 124-поверхового (828 м) хмарочоса "Бурж-Дубай".

Цього дня народились:

1415 – Фрідріх III, німецький король у 1440–1493 рр., імператор Священної Римської імперії у 1452–1493 рр. Останній імператор, якого коронував у Римі Папа.

1452 – Джіроламо Савонарола, флорентійський релігійно-політичний діяч, поет. З 1475 р. – чернець домініканського ордену. Виступав проти світської влади папства, розпусти церковників, розкоші і неробства. Очолюючи з 1494 р. Флорентійську республіку, встановлену внаслідок народного повстання проти клану Медічі, провів демократизацію управління (була прийнята конституція за венеціанським зразком, почали діяти нові закони проти азартних ігор, содомії, вбивств тощо). 1497 р. обвинувачений прихильниками папи і Медічі в єресі був схоплений, через рік повішений, а потім спалений. Прах Савонароли розвіяли над "каламутними водами Арно", аби назавжди зникла навіть згадка про нього. Проте Савонаролу пам’ятають. Переглянувши його праці, католицька церква не знайшла там нічого крамольного і єретичного. Воно й не дивно: в час, коли за словами самого Савонароли "в Церкві не залишилося й на йоту любові", він закликав лише до повернення до Бога й нагадував (часом досить емоційно), що людина має жити якщо не по-Божому, то хоча б по-людськи. "Якби у ХV столітті, – писав П. Вілларі, – дослухалися до голосу Савонароли, то Реформація не стала б нагальною потребою, так само, як не виникло б і розбрату між релігією, розумом і свободою…".

1640 – Філіп I Орлеанський, син короля Франції Людовіка XIII Французького та Анни Австрійської, молодший брат короля Людовіка XIV Французького, родоначальник Орлеанською гілки дому Бурбонів.

1652 – Адам Зерникав, український письменник, учений та культурний діяч. Походив з німецької родини золотаря. Здобув інженерну освіту, вчився також в Ієнському університеті. Під час навчання зацікавився православ’ям, якому вирішив присвятити життя. Для поглиблення релігійних знань працював у бібліотеках Англії, Франції та Італії. 1680 р. прибув до Чернігова. Тут перейшов з лютеранської віри в православну (обряд відправляв Лазар Баранович). Як інженер брав участь у спорудженні оборонних об’єктів у Чернігові, Батурині. 1683 р. вирішив порвати зі світським життям і постригся в монахи. Автор 19 трактатів латинською мовою з питань теології, а також автобіографії. Найвідоміший твір Зерникава – "Про походження Святого Духа від Святого Отця" (написаний 1682 р. для Інокентія Гізеля, виданий 1774 р. у Кенігсберзі київським митрополитом Самуїлом Миславським, перекладений і виданий 1797 р. грецькою мовою у Петербурзі).

1708 – Антіох Дмитрович Кантемір, російський поет, дипломат. Один з основоположників російського класицизму і нової сатиричної поезії. Син молдавського господаря (правителя) Дмитра Кантеміра, який змушений був залишити батьківщину і шукати політичного притулку в Москві. Антіох Кантемір здобув блискучу домашню освіту, навчався у Петербурзькій АН. Входив до створеної Феофаном Прокоповичем "ученої дружини", що об’єднувала освічених людей Росії, прибічників реформ Петра І і була покликана формувати позитивний культурний імідж молодої імперії. Після того як імператрицею стала Анна Іванівна доля Кантеміра змінилася: його відправили за кордон, подалі від Росії. Спочатку послом у Великобританію, а згодом у Францію, де він і помер. Літературну діяльність почав з любовних віршів, політичних епіграм, перекладів з латинської і французької мов. Писав оди, послання, байки. Перші сатиричні спроби Кантеміра прихильно зустрів Феофан Прокопович (між ними навіть почалося віршоване листування). Поезії Кантеміра в рукописних списках і збірках були широко відомі в Україні у XVIII ст.

1792 – Йоганн Петер Еккерман, німецький письменник, секретар і товариш Гете.

1801 – Борис (Моріц фон) Якобі, російський фізик та електротехнік німецького походження, винахідник електродвигуна, творець гальванотехніки (1838), академік Петербурзької Академії наук. Створив кілька типів телеграфних апаратів. Автор праць з військової справи, електричних вимірювань, метрології. 

1832 – Петро Іванович Ніщинський, український композитор і поет-перекладач. З 1850 р. – півчий церкви російського посольства в Афінах. Закінчив університет у Афінах. З 1860 р. жив в Одесі, з 1875 р. – в Ананьєві (тепер місто Одеської обл.), викладав у гімназіях російську та грецьку мови, писав музику, організовував хори й керував ними. Серед музичних творів – романси, обробки народних пісень, музична картина "Вечорниці" (вставна сцена до 2-ї дії драми "Назар Стодоля" Т. Шевченка). Широко відомий чоловічий хор з "Вечорниць" – "Закувала та сива зозуля". Автор перших перекладів українською мовою творів Софокла і Гомера, грецькою – "Слова о полку Ігоревім".

1853 – Хейке Камерлінг-Оннес, нідерландський фізик, один із засновників фізики низьких температур, лауреат Нобелівської премії з фізики (1913). Організатор і перший директор кріогенної лабораторії у Лейдені (1894, нині носить його ім’я). Першим досяг температури, близької до абсолютного нуля, і отримав рідкий гелій (1908). 1911 р. відкрив явище надпровідності.

1855 – Олексій Васильович Орешников, російський і радянський археолог, нумізмат, член-кореспондент АН СРСР. З моменту відкриття Історичного музею у Москві завідувач нумізматичним відділом і фондом музею. Автор праць з античної нумізматики Північного Причорномор’я, давньоруської нумізматики та історії медальєрної справи (мистецтво виготовлення форм для відливання та штемпелів у карбуванні монет і медалей). Багато років поспіль досліджував монети Боспору Кіммерійського – стародавньої держави, створеної греками в районі сучасних Керчі, Тамані і Херсонеса. Автор відомої книги "Російські монети до 1547 р.".

1866 – Герберт Уеллс, визначний англійський письменник-фантаст. За своє насичене і активне 80-річне життя Герберт Уеллс написав і видав 110 книг ("Війна світів", "Машина часу", "Людина-невидимка"). Письменник двічі відвідував Радянський Союз (у 1920 і 1934 роках, а до того у 1914 р. був у Росії), зустрічався з Леніним і Сталіним (останній справив на нього дуже гарне враження). Твори письменника неодноразово екранізувались.

1866 – Шарль Ніколь, французький мікробіолог, який встановив причини виникнення сипного тифу, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1928 р.

1867 – Генрі Стімсон, американський діяч і дипломат, державний секретар у 1929–1933 рр. Активно протидіяв встановленню дипломатичних відносин між США та СРСР, під час ІІ Світової війни як військовий міністр відіграв важливу роль реалізації "Манхеттенського проекту" та виборі цілей атомного бомбардування Японії.

1868 – Ольга Леонардівна Кніппер-Чехова, російська актриса, народна артистка СРСР (1937). Дружина А.П. Чехова. Перша виконавиця ролей Олени Андріївни, Маші, Ранєвської ("Дядя Ваня", "Три сестри", "Вишневий сад" Чехова).

1871 – Іван Михайлович Губкін, російський геолог, засновник радянської нафтової геології, академік, віце-президент АН СРСР (19361939). Був керівником досліджень Курської магнітної аномалії (19201925). Автор праці "Вчення про нафту". Його ім’я носить Російський державний університет нафти і газу в Москві.

1880 – Володимир Олександрович Пархоменко, український історик, краєзнавець. Досліджував стародавню історію України. Чимало праць вченого присвячені питанням виникнення та початкових етапів розвитку Київської держави, утвердження християнства на Русі, взаємовідношенням останньої з кочівниками Північнопричорноморських степів тощо. 1930 р. був репресований у справі так званої Спілки Визволення України, засуджений до 10 років концтаборів.

1894 – Дмитро Андрійович Балика, український і російський бібліотекознавець і бібліограф, професор. У 20-х роках обґрунтував теорію бібліологічної педагогіки.

1899 – Іньяціо Буттіта, італійський поет, виконавець авторських пісень, драматург. Дослідник сицилійської лірики. Автор збірки "Я працюю поетом" (1972).

1904 – Ростислав Всеволодович Чаговець, український біохімік, академік АН УРСР. Наукові праці присвячено стану і обміну води в організмі, біохімії м’язів, вітамінотерапії, біохімії ферментів, історії біохімії.

1909 – Кваме Нкрума, державний і політичний діяч Гани, засновник і перший президент Республіки Гани.

1911 – Марк Бернес (Нейман), російський радянський кіноактор ("Два бійці", "Велике життя", "Великий перелом"), популярний виконавець пісень ("Cпят кypгaны тeмныe", "Шaлaнды пoлныe кeфaли", "Teмнaя нoчь", "С чего начинается Родина"). Народний артист РРФСР (1965). Уродженець Ніжина.

1912 – Чак Джонс, американський мультиплікатор, продюсер, творець Тома і Джеррі, Багза Банні, Даффі Дака, "Книги джунглів".

1916 – Зиновій Гердт (Залман Храпинович), радянський актор театру й кіно ("Золоте теля", "12 стільців", "Солом'яний капелюшок", "Про бідного гусара замовте слово", "Биндюжник і король"). Народний артист СРСР (1990).

1925 – Армандо Нануцці, італійський кінооператор, один з найвидатніших майстрів італійського і світового кінематографу 1940–1990 рр. Працював з режисерами Мауро Болоньїні ("Красунчик Антоні", "Неміч"), Лукіно Вісконті ("Туманні зорі Великої Ведмедиці", "Загибель богів", "Людвіг"), П’єром Паоло Пазоліні ("Свинарник"), Сергієм Бондарчуком ("Ватерлоо"), Франко Дзефіреллі ("Ісус із Назарета"), Етторо Сколою ("Ніч Варенни"), Ліліаною Кавані ("Шкіра") та ін.

1926  Доналд Артур Глазер, американський вчений-фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1960). Автор праць з фізики елементарних часток, космічних променів, молекулярній біології. Винайшов бульбашкову камеру для реєстраціїї заряджених часток.

1929 – Юз (Йосип) Алешковський, російський радянський письменник, поет, автор пісень ("Товарищ Сталін, вы большой ученый", "Окурочек"), емігрант.

1936 – Юрій Лужков, російський держаний і політичний діяч, мер Москви 1992–2010 рр.

1947 – Стівен Кінг, американський письменник-фантаст, сценарист. Автор романів, збірок оповідань і повістей, а також двох електронних книжок – "Верхи на кулі" і "Рослина". З їх появою в літературі з’явився новий термін – "мегаселер", тобто бестселер, який видається фантастичними накладами.

1947 – Ольга Михайлівна Остроумова, російська актриса театру і кіно, народна артистка РФ. Знімалась у фільмах: "Доживемо до понеділка", "А зорі тут тихі…", "Любов земна", "Доля" та ін. Грала в українських стрічках: "Дрібниці життя", "Філер".

1951 – Аслан Масхадов, чеченський військовий і державний діяч, польовий командир, президент Республіки Ічкерія у 1997–2005 рр. Убитий російськими військовими у ході спецоперації.

1957 – Ітан Коен, американський кінорежисер, володар трьох "Оскарів" 2008 р. за фільм "Старим тут не місце" (з братом Джоелем) та "Оскара" 1996 р. за кращий сценарій (фільм "Фарго").

1966 – Рінат Ахметов, український бізнесмен, олігарх, найбагатша людина Донбасу. Народний депутат V-VI скликань від Партії регіонів, президент ФК "Шахтар" (Донецьк).

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 563

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua