На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 23 вересня

Версия для печати Версия для печати

23.09.2013 11:52:43 |  

Свято:

День осіннього рівнодення.

День пам’яті жертв геноциду у Литві. Відзначається щороку за рішенням уряду Литви в дні річниці знищення нацистами вільнюського єврейського гетто наприкінці вересня 1943 р.

Національне свято Королівства Саудівська Аравія – День проголошення королівства (1932).

23-29 вересня – Іудейське свято Суккот.

Православні іменинники: Андрій, Климент, Павло, Петро, Пульхерія.
Католицькі іменинники: Антоній, Богуслав, Константин, Фекла.

Події дня:

23 – у Римі до числа богів зарахована Друзілла, покійна сестра імператора Калігули.

1122 – імператор Священної Римської імперії Генріх V відновив право Папи Римського призначати єпископів і гарантував церкві повернення раніше захоплених церковних земель.

1459 – під час Війни Червоної і Білої троянд у битві біля Блор-Хіта йоркісти розбили ланкастерців.

1561 – іспанський король Філіп II наказав припинити колонізацію Флориди.

1595 – іспанський уряд ухвалив рішення не винищувати індіанське населення Америки, а хрестити його, розділивши колонії на території місій.

1723 – за Петербурзьким мирним договором між Росією та Іраном до Росії відійшла частина Каспійського узбережжя з містами Дербент і Баку.

1817 – Іспанія та Англія підписали договір про припинення торгівлі рабами.

1839 – у Москві закладений храм Христа Спасителя. Спочатку місцем закладання храму були обрані Воробйови гори, які завжди були одним з улюблених місць російських царів.

1846 – німецький астроном Іоганн Готфрід Галлі з Берлінської обсерваторії на підставі теоретичних розрахунків французького астронома Урбана-Жана-Жозефа Ле Вер'є відкрив восьму планету Сонячної системи – Нептун.

1848 – американець Джон Куртіс у себе вдома винайшов першу жувальну гумку.

1862 – граф Лев Толстой одружився на доньці московського лікаря Софії Андріївні Берс. У особі своєї жінки він знайшов не тільки найвірнішого друга, але й незамінну помічницю в усіх справах. За 17 років у них народилося 13 дітей.

1895 – була заснована Загальна конфедерація праці Франції – найбільше профспілкове об’єднання країни.

1910 – перуанський льотчик Хорхе "Гео" Чавес здійснив перший переліт через Альпи, намагаючись виграти приз італійського аероклубу – $20 тисяч. У складних погодних умовах на аероплані "Блеріо" він таки пролетів над Сімплонським перевалом між швейцарським селом Брігу та італійським містечком Домодоссола неподалік Мілана. Майже в самому кінці маршруту його літак перекинуло поривом вітру, Чавес упав із тридцятиметрової висоти і, не приходячи до тями, через чотири дні помер.

1911  заснована Міжнародна генетична федерація (IGF).

1913 – французський льотчик Ролан Гаросс першим перелетів Середземне море.

1923 – початок Вересневого повстання у Болгарії, піднятого комуністами на чолі з Георгієм Димитровим і підтриманого аграріями й анархістами. Уряд Александра Цанкова цього ж дня запровадив у країні воєнний стан. Після кількаденних бойових дій та арештів повстання було розгромлене.

1932 – Неджд і Хіджаз об’єднано в одну державу, названу Саудівською Аравією. Об’єднувач Абдель Азіз ібн Сауд, який підписв Декрет "Про об’єднання частин арабського королівства", став її королем.

1938 – під час Всесвітнього ярмарку у Нью-Йорку була закладена капсула часу, яку повинні розкрити у 6939 році. У капсулу вклали 22 тисячі сторінок енциклопедії у мікрофільмах, 75 примірників виробів із текстилю та інших матеріалів, а також 35 речей повсякденного користування (жіночий капелюшок, чоловічу курильну трубку тощо).

1939 – у Донецьку засновано Музей образотворчого мистецтва, нині – Донецький обласний художній музей. 

1939 - Під час Всесвітнього ярмарку в Нью-Йорку була закладена капсула часу, яку повинні розкрити в 6939 році. У капсулу вклали жіночий капелюшок, чоловічу курильну трубку і 1100 мікрофільмів.

1943 – війська Степового й Воронезького фронтів визволили Полтаву.

1944 – радянські війська перейшли кордон Угорщини. Розпочалося визволення Угорщини від німецько-фашистських загарбників.

1944 – за Люблінською угодою від 9 вересня між урядом УРСР та Польським комітетом національного визволення почалося переселення етнічних українців із Польщі в Україну, а поляків – у зворотному напрямку.

1971 – на міжнародній конференції з повітряного права була прийнята Монреальська конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації.

1973 – після 18 років вигнання президентом Аргентини знову обраний Хуан Перон.

1980 – у Северодвінську спущений підводний човен "Тайфун" – найбільший у світі.

1988 – у Москві було відкрито Будинок-музей Ф.І. Шаляпіна.

1989 – азербайджанську і киргизьку мову оголошено державними мовами своїх республік.

1989 – побачив світ перший номер "Слова" – періодичного видання Товариства української мови ім. Т. Шевченка.

1991 – Вірменія проголосила свою незалежність.

1992 – на американському ядерному полігоні у штаті Невада здійснено останній ядерний вибух.

1995 у Феніксі ФБР заарештовало Гульємо Гейде, інженера корпорації Intel. У 1993 році, маючи доступ до службової конструкторської документації і технологічної інформації по розробці і виготовленню чіпів 486 і Pentium, інженер скопіював їх і передав конкуренту Intel, корпорації Advanced Micro Devices (AMD), керівництво котрої одразу ж повідомило про це федеральні органи. Під час слідства Гейде зізнався, що у свій час передавав службову інформацію AMD на Кубу, в Китай, Північну Корею та Іран.

1998 – Рада безпеки ООН ухвалила резолюцію № 1199, яка зобов’язувала уряд Югославії припинити бойові операції в Косові.

1999 – російська авіація завдала бомбового удару по столиці Чечні Грозному.

2002 – у Бельгії набув чинності закон про евтаназію.

Цього дня народились:

63 до н.е. – Гай Юлій Цезар Октавіан Август, перший римський імператор (з 27 р. до н.е.), в честь котрого названий восьмий місяць року, пасинок Гая Юлія Цезаря. Перемогою у 31 до н. е. при Акції над римським полководцем Марком Антонієм і єгипетською царицею Клеопатрою завершив громадянські війни (43–31 до н. е. ), що почалися після смерті Цезаря.

1748 – Олексій Кирилович Розумовський, російський державний діяч, граф, син Кирила Григоровича Розумовського. 1810–1816 рр. – міністр народної освіти. В той час, зокрема, було відкрито гімназію у Києві, грецьке училище в Ніжині, Товариство наук при Харківському університеті. Був прихильником русифікації національних районів Росії.

1783 – Петер фон Корнеліус, німецький живописець, представник романтизму, один із засновників братства назарейців у Римі. Писав картини на теми античної й середньовічної історії, біблійні й алегоричні сцени.

1800 – Модест Корф, російський історик, барон. На відміну від інших ліцеїстів "пушкінського призову" зробив блискучу бюрократичну кар’єру, автор офіціозного твору про повстання декабристів.

1819 – Арман Фізо, французький фізик, який першим виміряв швидкість світла в земних умовах за допомогою обертового зубчастого колеса.

1861 – Роберт Бош, німецький інженер, що придумав свічку запалення і магнето, засновник фірми "Бош" та філантроп. 15 листопада 1886 Бош відкрив у Штутгарті власну фірму, що отримала назву "Майстерня точної механіки і електротехніки". У перші роки після відкриття власної справи йому доводилося нелегко, тому що левова частка прибутку йшла на закупівлю нового обладнання. У цей час Бош займався в основному виробництвом електричного устаткування, але також іноді змушений був братися і за непрофільні замовлення. До своїх клієнтів він їздив на велосипеді і привчав до цього своїх співробітників.

1866 – Олексій Миколайович Сєверцов (помер 1936), російський радянський зоолог, академік АН СРСР та АН УРСР, один з основоположників еволюційної морфології. Професор Київського і Московського університетів. У 1930 р. за його ініціативи в системі АН СРСР була організована лабораторія еволюційної морфології, реорганізована 1935 р. в Інститут еволюційної морфології і палеозоології (нині носить його ім’я).

1872
– Соломія Амвросіївна Крушельницька, видатна українська співачка (лірико-драматичне сопрано). Виконавиця понад 60 оперних партій. Співала на сценах провідних театрів світу, зокрема в Одесі, Варшаві, Петербурзі, Парижі ("Гранд-опера"”), Неаполі, Римі, Мілані ("Ла Скала"), Каїрі та ін. Голос співачки красивого тембру, великого діапазону (3 октави) був феноменальної сили звучання. Крушельницька з однаковою майстерністю виконувала і драматичні, і ліричні партії. На рубежі ХІХ–ХХ ст. світова критика ставила її ім’я в один ряд з іменами Шаляпіна, Карузо, Баттістіні. Як згадував великий італійський диригент Артуро Тосканіні, який був дуже скупий на похвалу співакам, Соломія Крушельницька була неперевершена в операх Вагнера, Штрауса, Піццетті, Каталані, Пуччіні. Особливо вславилася співачка виконанням творів одного з найскладніших для виконавців композитора Ріхарда Вагнера. 1894–1923 рр. виступала з концертами у Львові, Тернополі, Чернівцях та ін. містах України. 1939 р. повернулася до Львова провідати рідних, але у зв’язку з початком другої світової війни залишається у Львові. Всебічно обдарована й освічена, Соломія Крушельницька мала досконалу дикцію, співала й розмовляла українською, російською, польською, німецькою, англійською, італійською та іспанською мовами.

1880 – Джон Бойд-Орр, англійський біолог, спеціаліст в галузі сільського господарства та дієтології, глава Продовольчої комісії ООН, лауреат Нобелівської премії миру 1949 р.

1886 – Павло Іванович Зайцев (помер 1965), український літературознавець. Випускник юридичного та історико-філологічного факультетів Петербурзького університету. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. 1915-1917 рр. викладав українську літературу на нелегальних Українських університетських курсах у Петербурзі. Був членом Центральної ради. Редагував журнал "Наше минуле", був видавцем товариства "Друкарь" у Києві. 1921 р. емігрував. Викладав у Варшавському університеті, працював в Українському науковому інституті (Варшава). З 1941 – професор Українського вільного університету (Мюнхен), згодом жив у Канаді і США. Відомий насамперед працями в галузі шевченкознавства. В 1913-1916 рр. розшукав та опублікував багато автографів, творів, листів Т. Шевченка. Вперше встановив точний текст поем "Слепая" і "Тризна". 1914 підготував і видав у Петербурзі "Кобзар", застосувавши т.з. альбомний принцип побудови видання – за прижиттєвими друкованими і рукописними збірками поета. Здійснив текстологічну підготовку (та розробку наукового апарату) 16-томного Повного видання творів Т.Г. Шевченка (1934-1939, Варшава). Автор біографічних розвідок "Перше кохання Т.Г. Шевченка", "Шевченко і поляки".

1890 - Аркадій Васильович Казка, український письменник, поет і педагог. Вчителював на Катеринославщині, у Києві, Одесі. У Чернігові відвідував "літературні суботи" М. Коцюбинського, дружив з П. Тичиною, В. Мисиком. Друкуватися почав з 1919 р. Був членом Спілки селянських письменників "Плуг". 1929 р. був незаконно арештований, покінчив життя самогубством у в’язниці.

1898 – Яким Якимович Вербін, український вчений у галузі агрономії. З 1946 р. до кінця життя (1959 р.) – директор Одеського сільськогосподарського інституту. Автор праць з питань загального землеробства, рослинництва, історії агрономії.

1898 – Клавдія Миколаївна Єланська, російська актриса, народна актриса СРСР. Актриса МХАТу. Знімалася в кіно.

1900 – Володимир Михайлович Кубiйович, український громадсько-полiтичний дiяч, географ, демогарф, дiйсний член НТШ (1931), голова НТШ в Європi (1952), один з засновників і головний редактор "Енциклопедiї Українознавства" (1965–1984).

1901 – Ярослав Сейферт (помер 1986), чеський поет, письменник і журналіст, лауреат Нобелівської премії з літератури 1984 р. "за поезію, яка відрізняється свіжістю, чуттєвістю і багатою уявою і свідчить про незалежність духу і різносторонності людини". Ярослав Сейферт є одним із найцікавіших поетів чеської літератури ХХ ст. Його творчість поєднує в собі авангардистську розкутість з традицією чеського вірша й займає в свідомості чеського суспільства унікальне місце – його вірші можна побачити в метро, в путівниках по Чехії, в каталогах художніх виставок, у рекламних буклетах. "Я б не хотів бути невдячним по відношенню до свого життя, – писав Сейферт у спогадах. – Як для однієї людини, то було достатньо всього: дурниць, легкодухості, зневіри, ляпасів і поцілунків, невтішності і надії, і знову нової надії, в мить, коли попередня згасала…". Ім’ям Ярослава Сейферта названа одна з найбільших вулиць Жижкова – празького району, де він народився. Чимало творів поета українською мовою переклав Григорій Кочур.

1902 – Надія Кошеверова, радянська кінорежисерка ("Приборкувачка тигрів", "Попелюшка", "Юність Максима", "Черевички", "Стара, стара казка").

1903 – Олександр Георгійович Івченко, український конструктор авіадвигунів, академік АН УРСР, Герой Соціалістичної Праці. З 1963 р. – генеральний конструктор. Очолював Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро "Прогрес" (нині державне підприємство ЗМКБ "Прогрес" ім. О.Г. Івченка). За видатні досягнення в галузі авіаційного двигунобудування він нагороджений трьома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медаллю "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні". Створив серію авіаційних поршневих, турбореактивних і турбогвинтових двигунів, розробив перші вітчизняні вертолітні поршневі й газотурбінні двигуни.

1915 – Кліффорд Гленвуд Шалл, американський фізик, Нобелівський лауреат 1994 року (спільно з Бертрамом Н. Брокхаусом) за фундаментальний внесок у розвиток методів розповсюдження нейтронів для вивчення конденсованої матерії.

1916 – Альдо Моро, італійський політик, прем’єр-міністр у 1963-1969 і 1974-1976 рр., лідер лівоцентриського крила Християнсько-демократичної партії. Викрадений і вбитий терористами з "Червоних бригад" 1978 року.

1920 - Олександр Григорович Арутюнян, вірменський композитор, народний артист СРСР. З 1954 р. художній керівник Вірменської філармонії, професор Єреванської консерваторії. Автор вокально-симфонічних творів (у т.ч. "Кантати про Батьківщину"), опери "Саят-Нова". Лауреат Державної премії СРСР (1949).

1923 – Павло Миколайович Лісовий, український літературознавець, доктор філологічних наук. Автор досліджень з історії українського літературного краєзнавства. Один з авторів "Історії української літератури" та путівника "Музеї Вінниччини".

1926 – Джон Колтрейн (помер 1967), американський джазовий саксофоніст, флейтист, композитор, музикантов-віртуоз, що зробив величезний вплив на розвиток джазу у 60-70-х рр., незважаючи на відносно коротку музичну кар’єру (відомим став у 33, а помер на 41 році життя).

1930 – Рей Чарльз, визначний американський музикант, блюзмен, джазмен і піаніст, сліпий із шестирічного віку, володар 12 "Греммі", член Залу слави рок-н-ролу американський співак і пісенний композитор, клавішник, що працював у різних музичних напрямках: джаз, блюз, рок-н-рол та кантрі, – нерідко поєднуючи їх в один стилістичний сплав, творець стилю соул. 1987 році він виділив мільйон доларів для створення фонду допомоги глухим і відкрив спеціальну клініку для хворих з порушенням слуху.

1931 – Едуар Монік (справж. – Жозеф Марк Деві), маврикійський поет, перекладач і громадський діяч.

1931 – Фаїна Сергіївна Петрякова (померла 2002), український мистецтвознавець. Автор праць: "Українське гутне скло", "Сучасне українське художнє скло", "Український художній фарфор. Кінець ХІХ – початок ХХ ст.", "Львівська кераміка", "Український фарфор. 200 років".

1936 – Ігор Іванович Блажков, видатний український музикант, диригент, народний артист УРСР (1990). Закінчив Київську консерваторію (1959); працював в оркестрах Ленінграда та Києва (зокрема, очолював Київський камерний оркестр). У 1988-1994 рр. – художній керівник і головний диригент Державного симфонічного оркестру України. Був незаконно звільнений, залишився без роботи, змушений був емігрувати. Нині мешкає у Потсдамі (Німеччина). Перший виконавець ряду творів українських композиторів, творів Д. Бортнянського, М. Березовського. Автор багатьох музикознавчих праць та анотацій до власних концертів. 

1936 – Едвард Радзинський, російський письменник, драматург, публіцист, телеведучий, автор п’єс і документально-біографічних творів, телеоповідей про персонажів російської та європейської історії: телепрограм "Розмови з Сократом", "Сталін", "Микола II". Член Академії Російського телебачення.

1938 – Ромі Шнайдер, австро-німецька і французька актриса кіно. Знімалась у фільмах "Процес", "Людвіг", "Басейн", "Проста історія", "Схожа на Сан-Сусі", "Головне – любити", "Вбивство Троцького" та ін. Колишня коханка Алена Делона.

1943 – Хуліо Іглесіас, іспанський футболіст ("Барселона"), естрадний співак. Володар премії "Греммі" (1987). Кавалер французького ордену Почесного легіону (2007). Занесений до книги рекордів Гіннесса - за 1998 рік було продано більше 100 мільйонів 60-хвилинних альбомів.

1946 – Джон Ву, американський кінорежисер китайського походження, автор бойовиків "Без обличчя", "Місія неможлива-2", "Важка мішень".

1955 – Микола Маломуж, український військовий, генерал армії, голова Служби зовнішньої розвідки у 2005-2010 рр.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 614

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua