27.09.2012 13:21:36 |
Свято:
День туризму. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента України (№ 1047/98 від 21 вересня 1998 року) щорічно 27 вересня.
Всесвітній день туризму. Відзначається з 1980 р. за рішенням Генеральної асамблеї Всесвітньої туристської організації з метою пропаганди туризму, освітлення її внеску в економіку світової спільноти, розвитку зв'язків між народами різних країн.
Свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, присвячене згадці про знаходження святою рівноапостольною царицею Єленою справжнього хреста, на якому був розп'ятий Ісус Христос, і Воздвиження його для загального вшанування і поклоніння. Це єдине свято, що одержало початок одночасно із самою подією, якій воно присвячене.
Православні іменинники: Іван.
Католицькі іменинники: Адольф, Амадей, Вінсент, Гай, Даміант, Мірабелла, Урбан.
Події дня:
1130 – Південна Італія й Сицилія об'єдналися у єдине Сицилійське королівство.
1534 – Ігнатій Лойола заснував у Парижі орден "Товариство Ісуса" (єзуїтів).
1540 – Папа римський Павло III затвердив статут створеного Ігнатієм Лойолою Товариства Христа – католицького ордену освітян і місіонерів (єзуїтів), який відіграв важливу роль у Контрреформації і оберненні у католицизм мільйонів людей по всьому світу. На момент смерті Ігнатія Лойоли 31 липня 1556 року єзуїти мали більше тисячі своїх священників. 1622 році Ігнатій Лойола був канонізований католицькою церквою. У XVIII столітті, з ростом націоналізму, більшість країн почала переслідувати єзуїтів, і 1773 року папа Климент XIV був змушений розпустити орден. Однак 1814 року папа Пій VII, опираючись на ще невтрачений авторитет ордену єзуїтів, відновив його діяльність і члени Товариства Христа до сьогодні проводять свою місіонерську діяльність.
1605 – сталася битва при Кірхольмі – польсько-литовські війська під командуванням Яна Кароля Ходкевича розгромили шведcьку армію Карла IX.
1672 – Королівська Африканська компанія (Англія) отримала монопольне право на торгівлю рабами з Африки.
1770 – під час Російсько-турецької війни 1768–1774 рр. 2-га російська армія під керівництвом графа Петра Паніна після довгої облоги взяла Бендери, перетворивши місто в руїни. Під час облоги загинуло 6 тисяч мешканців.
1781 – у складі Росії створені Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське намісництва.
1783 – у Херсоні спущено на воду перший лінійний корабель Чорноморського флоту "Слава Екатерины".
1791 – євреям у Франції надане французьке громадянство.
1802 – указом імператора Олександра І Київ як стародавня столиця став користуватися Магдебурзьким правом, що давало місту ряд привілеїв: самоврядування, власний суд, право земельної власності й звільнення від більшої частини повинностей.
1811 – освячений Казанський собор у Санкт-Петербурзі.
1822 – Жан-Франсуа Шампольйон повідомив про розшифровку Розетського каменя (гранітної плити, знайденої 1799 р. у містечку Розетта неподалік Александрії). Цей камінь цінний тим, що на ньому були вибиті три ідентичні за змістом тексти, два з яких були написані давньоєгипетськими мовами – ієрогліфами і єгипетським демотичним письмом, а один – давньогрецькою. Завдяки знанню давньогрецької лінгвістам вдалося розшифрувати єгипетські ієрогліфи.
1825 – в Англії почався рух першою залізницею. Паротяг, сконструйований Джорджем Стефенсоном, провіз поїзд із 450 пасажирами з Дарлінгтона у Стоктон зі швидкістю 24 км/год.
1847 – американські війська захопили столицю Мексики – Мехіко.
1885 – у Харкові відкрився Південноросійський технологічний інститут – перший вищий технічний заклад в Україні.
1893 – у Джерсі-Сіті почав видаватися перший український друкований орган – газета "Свобода".
1895 – шведський хімік, інженер і підприємець Альфред Нобель підписав заповіт, за яким його спадщина мала скласти основу фонду для виплати щорічних премій людям, що зробили найбільший внесок у розвиток фізики, хімії, медицини, літератури та загального миру (Нобелівська премія).
1906 – у Києві побачив світ перший номер української щоденної газети "Рада".
1911 – у Криму було завершено спорудження Великого Лівадійського палацу, побудованого за проектом ялтинського архітектора М.П. Краснова. До революції був літньою резиденцією останнього російського імператора Миколи ІІ. Нині Лівадія – одна з найвидатніших пам’яток архітектурного і паркового мистецтва.
1919 – махновці біля с. Перегонівки Уманський повіту Київської губ. розгромили білогвардійських 1-го Сімферопольського, 2-го Феодосійського, Керч-Єнікальського, 51-го Литовського полків та інших частин. Прорив повстанської армії у тил Денікіна.
1920 – головний отаман УНР Симон Петлюра підписав наказ про організацію повстання на Правобережній Україні.
1920 – Нестор Махно уклав союз із Червоною Армією.
1920 – Михайло Васильович Фрунзе видав наказ про оборону Донбасу від Врангеля.
1922 – король Константин І грецький поступився троном своєму старшому синові, котрий був коронований як Георг ІІ.
1924 – РНК УСРР постановила скоротити кількість студентів у вузах республіки з 33 до 27 тис. осіб: на 25% – в медичних, 15-28% – соціально-економічних, 12% – технічних і 11% – сільськогосподарських вузах. Комісії по перевірці складу студентів запропоновано "обережно ставитися до дітей працівників розумової праці, які перебували на радянській службі".
1928 – Сполучені Штати Америки визнали Китайську Республіку (Тайвань).
1937 – у містечку Альбіон (штат Нью-Йорк) відкрилася перша школа з навчання Санта-Клаусів.
1938 – радянський конструктор Сергій Корольов засуджений на десять років за звинуваченням в участі у троцькістській організації і відправлений на золоті копальні.
1939 – гітлерівські війська захопили столицю Польщі Варшаву.
1939 – до Західної України з метою виступів перед громадськістю з агітацією "про щасливе і заможне життя радянських людей" виїхали письменники М. Бажан, М. Твардовський, А. Малишко, А. Шиян, Н. Рибак.
1940 – нацистська Німеччина, фашистська Італія та Японія уклали Берлінський пакт, за яким Німеччина та Італія отримали провідну роль у створенні "нового порядку" в Європі, а Японія – в Азії.
1941 – в окупованому Києві оприлюднено наказ німецького коменданта під назвою "Усім жидам міста Києва". Євреям було наказано зібрати необхідні речі і з'явитися на збірний пункт у районі Бабиного Яру "для евакуації".
1943 – за наказом Чан-Кайші страчений Мао Цземінь, брат Мао Цзедуна.
1944 – ЦК ВКП(б) прийняв постанову "Про недоліки в політичній роботі серед населення західних областей УРСР", в якій перед НКВС– НКДБ ставились завдання остаточної ліквідації національно-визвольного руху.
1944 – Неаполь звільнено від фашистів.
1946 – ЦК КП(б)У виступив із критикою українського сатиричного журналу "Перець".
1955 – з'явився перший документ вітчизняного самвидаву – "Відкритий лист в ООН" українських політичних в'язнів мордовських таборів.
1960 – закладено перші залізобетонні блоки у фундамент Останкінської телебашти – найвищої вежі Європі.
1961 – Сьєрра-Леоне стала сотою державою-членом ООН.
1964 – футбольний клуб "Динамо" (Київ) завоював Кубок СРСР з футболу, перемігши у фіналі "Крилья Совєтов" (Куйбишев) з рахунком 1:0.
1977 – перший струм дала Чорнобильська АЕС – перша атомна електростанція України.
1985 – головою Ради Міністрів СРСР замість Миколи Тихонова став Микола Рижков.
1990 – СРСР вступив у Інтерпол.
1990 – Якутська АРСР проголосила суверенітет.
1991 – президент США Джордж Буш-старший заявив про односторонньої ліквідації тактичних ядерних ракет наземного базування та зняття ядерних крилатих ракет із кораблів і підводних човнів, зняття стратегічних бомбардувальників із постійного бойового чергування.
1991 – відбувся XXII надзвичайний позачерговий з'їзд ВЛКСМ. На порядку денному було єдине питання – про подальшу долю комсомольської організації. З'їзд ухвалив покласти край існуванню ВЛКСМ.
1993 – міжпарламентська організація АСЕАН ухвалила Хартію прав людини – першу в історії Азії.
1993 – указом Президента України Леоніда Кравчука створено Координаційний комітет з питань здійснення ринкових реформ і подолання економічної кризи в Україні.
1993 – грузинські збройні підрозділи залишили Сухумі, місто перейшло під контроль абхазької сторони. 30 вересня великомасштабні військові дії в Абхазії були припинені. У Грузії (відповідно до указу президента) день 27 вересня з 1996 р. відзначається як День пам'яті і надії. У самопроголошеній Республіці Абхазія (яку на сьогоднішній день визнали лише Росія і Нікарагуа) 30 вересня відзначається як День незалежності (річниця перемоги в грузино-абхазькому конфлікті 1992–1993 рр.).
1996 – після взяття Кабула військами талібів більша частина Афганістану перейшла під їх контроль.
1997 – відбувся останній сеанс зв'язку з американським марсоходом Mars Pathfinder (до 7 жовтня ще вдавалося приймати сигнал, який не містив даних, а потім зв'язок із апаратом припинився остаточно).
1998 – на виборах до бундестагу у Німеччині перемогу здобули соціал-демократи. Через місяць вони сформували уряд із зеленими та обрали свого голову Герхарда Шредера федеральним канцлером.
1999 – Президент України підписав указ "Про Національну премію України імені Тараса Шевченка".
2001 – уряд Норвегії заснував премію за математичні дослідження – Абелівську премію.
2001 – у швейцарському місті Цуг терорист Фрідріх Лайбахер, увірвавшись до зали засідання парламенту, розстріляв 11 парламентарів і 3 членів кантонального уряду.
2002 – Східний Тимор став членом ООН.
Цього дня народились:
1389 – Козімо Медічі-старший, флорентійський банкір і державний діяч, засновник однієї з головних ліній сімейства Медічі, яке правило Флоренцією протягом століття.
1601 – Людовік XIII Справедливий, король Франції у 1610–1643 рр.
1627 – Жак Боссюе, французький письменник-богослов, єпископ, ідеолог галліканства.
1657 – Софія Олексіївна, правителька Російської держави 1682–1689 рр., дочка царя Олексія Михайловича. За її правління були здійснені Кримські походи 1687 і 1689 рр., було укладено "Вічний мир" 1686 р. з Польщею, Нерчинський договір 1689 р. з Китаєм. 1687 р. на прохання української старшинської верхівки Софія Олексіївна позбавила гетьманства І. Самойловича і затвердила гетьманом І. Мазепу, який разом з козацькою старшиною підписав Коломацькі статті 1687 р. Усунута від влади 1689 р. Петром І і ув'язнена у Новодівичий монастир. Після спроби захопити владу під час стрілецького повстання 1698 р. Софію Олексіївну було пострижено в черниці.
1696 – Святий Альфонсо Лігуорі, католицький єпископ, теолог, засновник Конгрегації Cвятого Cпасителя. Канонізований у 1831 році, 1871 року визнаний вчителем церкви, 1950 р. – святим заступником сповідальників і моралістів. Католики відзначають пам'ять Альфонса Лігуорі 1 серпня.
1722 – Семюел Адамс, американський політичний діяч, публіцист, один з організаторів визвольної боротьби під час війни за незалежність у Північній Америці (1775–1783). Виступав за прийняття "Білля про права", за скасування рабства. Помер 1803 р. Згідно з дослідженнями американських вчених рід Адамсів походив з-під Львова і в ХVІІ ст. мав прізвище Адамовичі.
1824 – Бенджамін Гулд, американський астроном, метеоролог. Засновник "Американського астрономічного журналу". Створив і впродовж 15 років очолював національну обсерваторію в Аргентині.
1840 – Томас Наст, американський художник і графік німецького походження, один із перших американських політичних карикатуристів. Створив емблеми республіканської та демократичної партій – слона і осла, також придумав костюм Санта Клауса.
1840 – Альфред Тайер Мехен, американський військовий морський теоретик і історик, контр-адмірал (1906), один із засновників геополітики.
1856 – Фелікс Станіславович Ясинський, російський інженер і вчений у галузі будівельної механіки. Вперше науково обґрунтував інженерне значення теорії стійкості стиснених стрижнів, вивів формули для визначення критичної сили в них поза границею потужності. Служив міським інженером м. Вільно, був начальником і помічником головного інженера на Миколаївській залізниці.
1871 – Грація Деледда, італійська письменниця, поетеса з Сардинії ("Попіл", "Мати", "Туга за батьківщиною", "Тростини на вітрі"). Лауреатка Нобелівської премії 1926 р.
1872 – Григорій Петрович Світлицький, український живописець, народний художник УРСР. Навчався в Київській рисувальній школі М. Мурашка, у петербурзькій АМ (у Рєпіна, працював у майстерні А. Куїнджі). 1918 р. експонував свої картини на виставці Товариства передвижників. З 1947 р. – професор Київського художнього інституту. Був музикантом, ряд його художніх творів тематично пов'язаний з музичними мотивами: "Місячна ніч", "З осінніх пісень", "Вечірні мелодії", "Елегія", "Музиканти" та ін. У Києві відкрито (1958) садибу-музей Світлицького, на території якого встановлено пам'ятник.
1877 – Микола Олександрович Прилежаєв, радянський хімік-органік, член-кореспондент АН СРСР, академік АН БРСР. Закінчив Варшавський університет. 1915–1923 рр. – професор Київського політехнічного інституту. Основні праці – з хімії кисневмісних органічних сполук. Запропонував метод одержання альфа-оксидів олефінів ("реакція Прилежаєва").
1880 – Жак Тібо, французький скрипаль-віртуоз. Разом із французьким піаністом Альфредом Корто та іспанським віолончелістом Пабло Касальсом створив знамените тріо, а 1943 р. із піаністкою Маргеріт Лонг організував конкурс піаністів та скрипалів, який через три роки став першим міжнародним.
1892 - Михайло Пилипович Кравчук, всесвітньо відомий український вчений-математик, академік Академії наук УРСР, член математичних товариств Франції, Німеччини, Італії. Професор Київського політехнічного інституту. Наукові дослідження стосуються алгебри, математичного аналізу, теорії диференціальних і інтегральних рівнянь, теорії функцій, наближених обчислень, математичної статистики, історії математики.
1892 – Микола Захарович Надемський, український актор. Працював у театрах Харкова (1923–1925) та Одеси (1925– 1926). З 1926 р. – на Одеській кіностудії. Знімався у фільмах О. Довженка: "Звенигора" (ролі Діда та Генерала), "Арсенал" (Чиновник), "Земля" (дід Семен). 1937 р. актор був репресований. Розстріляний органами НКВС 27 грудня 1937 р.
1894 – Анастасія Цветаєва, російська письменниця, дочка професора Івана Цветаєва, молодша сестра Марини Цветаєвої.
1903 – Микола Миколайович Рикалін, російський вчений у галузі зварювання і металургії, один з основоположників плазмової обробки матеріалів, академік АН СРСР. Спеціаліст у галузі теплофізичних основ зварювання й обробки металів, плазмових процесів у металургії й технології неорганічних матеріалів.
1910 – Микола Арсенич, член Української військової організації (УВО) й ОУН. Політв'язень польських тюрем 1937–1939 рр., учасник ІІ і ІІІ Великих зборів ОУН. Референт Служби безпеки Проводу ОУН у 1941–1947 рр., керівник відділу контррозвідки Головної команди УПА 1943–1947 рр. Лицар Золотого хреста заслуги 1946 р., генерал Служби безпеки (посмертно). Загинув разом з дружиною, оточений більшовицькими військами МДБ.
1918 – Володимир Іванович Труфяков, український вчений у галузі міцності матеріалів і конструкцій, член-кореспондент АН УРСР. З 1949 р. працював в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона АН УРСР. Автор праць в галузі опору матеріалів і зварних конструкцій, створення холодостійких сталей. Лауреат Державної премії СРСР (1985) та Державної премії УРСР (1972).
1921 – Лев Силенко, український філософ (з часу війни – у Німеччині, з 1953 р. – на еміграції у Канаді). Засновник РУНвіри – "Рідної української національної віри" (1966, віра в єдиного Дажбога), автор "Мага-віри" – книги по давні звичаї українців. Помер у 11 007 рік РУНвірівського календаря.
1922 – Артур Пенн, американський режисер. Зняв фільми "Здійснивший чудо" ("Оскар", 1962), "Погоня", "Бонні і Клайд", "Ресторан Елліс", "Маленька велика людина", "Четверо друзів", "Мішень", "Всередині".
1922 – Михайло Шуйдін, радянський клоун. Заслужений артист РРФСР (1969). Тривалий час виступав у цирковому дуеті з Юрієм Нікуліним.
1937 – Василь Дурдинець, український політик і державний діяч. Перший заступник голови Верховної Ради України (1992–1994), віце-прем'єр-міністр з питань державної безпеки та надзвичайних ситуацій (1995–1996), перший віце-прем'єр-міністр (1996–1997), в.о. прем'єр-міністра України (2-30 липня 1997 р.). 1997 р. – голова Координаційного комітету по боротьбі з корупцією й організованою злочинністю при президенті України, 1997–1999 рр. – директор Національного бюро розслідувань України, 1999–2000 рр. – міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Генерал внутрішньої служби України (з 1997 р.). Був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Угорській Республіці (у Словенії – за сумісництвом).
1939 – Геннадій Георгійович Болотов, український кіноактор, заслужений артист УРСР. Знімається у кіно з 1963, на Київській кіностудії художніх фільмів з 1973. Знявся у фільмах "Вогонь", "Дума про Ковпака", "Талант", "Якщо ворог не здається", "В лісах під Ковелем", "Штормове попередження", "Війна". Автор сценарію і режисер фільму "Сільські бувальщини" (1991, "Укртелефільм").
1944 – Гізела Альбертівна Ципола, українська співачка (лірико-драматичне сопрано), народна артистка УРСР, народна артистка СРСР. З 1969 р. співала у Київському театрі опери та балету. В репертуарі співачки 46 оперних партій, а також понад 800 творів камерного жанру. Лауреат Державної премії Грузинської РСР ім. З.П. Паліашвілі (1973).
1952 – Думітру Дорін Прунаріу, перший румунський космонавт-дослідник, Герой Радянського Союзу і Румунії. У травні 1981 р. здійснив політ на борту орбітального комплексу "Салют-6" – "Салют-4" – "Союз-40" (спільно з космонавтами Л. Поповим, В. Коваленком, В. Савіних). З 1998 р. очолював Румунське космічне агентство ROSA.
1954 – Ларрі Уолл, американський програміст, творець мови програмування "Перл".
1955 – Олександр Галібін, радянський і російський актор театру й кіно ("Трактир на П'ятницькій", "Батальйони просять вогню"). Майстер у телесеріалі "Майстер і Маргарита".
1955 – Сюзанна Станік, український юрист, суддя Конституційного Суду України у відставці. Протягом 1994–1996 рр. була заступником міністра юстиції України, 1996–1997 рр. – міністр України у справах сім'ї та молоді, 1997–2002 рр. – міністр юстиції України, 2001–2004 рр. – постійний представник України при Раді Європи, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Швейцарській Конфедерації. Суддя КС з 2004 р.
1972 – Гвінет Пелтроу, американська кіноактриса, володарка кінопремії "Оскар" 1998 р. (за фільм "Закоханий Шекспір"). Також – "Доказ", "Родина Тененбаум", "Сім", "Капітан Гак", "Емма", "Талановитий містер Ріплі".
1978 – Ані Лорак (Кароліна Куєк), українська поп-співачка. Посіла друге місце на "Євробаченні-2008". Народна артистка України (2008).
1984 – Авріл Лавін, канадська поп-рок-співачка, багаторазова володарка премій MTV.
Возврат к списку
