28.09.2011 09:36:47 |
Свято:
Всесвітній день боротьби зі сказом. Проводиться з ініціативи благочинної організації Альянс по боротьбі зі сказом і Центрів боротьби з хворобами і профілактики хвороб (м. Атланта, США) за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я.
У Російській Федерації – день працівників атомної промисловості.
День чеської державності. Чехія святкує День свого покровителя святого Вацлава.
Православні іменинники: Людмила, Максим, Марія, Микита, Порфирій, Степан, Федот.
Католицькі іменинники: Вацлав, Марк.
Події дня:
480 до н.е. – під час греко-перських воєн грецьке союзницьке військо на чолі зі спартанським царем Леонідом біля гірського проходу Фермопіли зупинило багатотисячну армію перського царя Ксеркса. 300 воїнів-спартанців, що героїчно оборонялися навалі ворога, загинули у бою.
1066 – початок норманського завоювання Англії. Нормани на чолі з герцогом Вільгельмом І висадилися у Британії, аби скинути короля англосаксів Гарольда ІІ. Раніше той приніс Вільгельму васальну присягу й обіцяв підтримати його претензії на англійський престол, тож ватажок норманів оголосив Гарольда зрадником, заручився підтримкою Папи Римського й пішов у бій із надісланим із Рима прапором святого Петра.
1106 – англійський король Генріх розбив свого брата Роберта у битві біля Тіншебра (Франція) й поєднав Англію та Нормандію.
1238 – іспанські війська відвоювали Валенсію в арабів.
1322 – у битві біля Мюльдорфа-на-Інні за корону рейху баварські війська імператора Священної Римської імперії Людвіга IV розбили австрійську армію Фрідріха І.
1542 – португальський мореплавець Хуан Кабрільйо першим із європейців побачив Каліфорнію.
1618 – у Брюсселі відкрито перший у світі ломбард.
1637 – розпочалося "Азовське сидіння" – оборона запорізькими та донськими козаками фортеці Азов, захопленої у турків.
1651 – гетьман України Богдан Хмельницький уклав Білоцерківський мир з поляками. Мир був укладений після Берестейської поразки 17 вересня 1651 року. Умови цього договору ставили козаків майже в таке саме становище, у якому вони перебували до 1648 року, і водночас вони однаково порушувалися тією чи іншою стороною. Отже, вже наприкінці наступного року між козаками і поляками виникла ще більш запекла війна.
1708 – Північна війна: у бою при Лісній загін Петра I розбив шведський корпус.
1759 – на очах багатьох очевидців у мексиканському штаті Мічоакан виріс вулкан Хорульо.
1773 – із форпосту Бударінський, що за 85 км від Яїцького містечка, почалася селянська війна 1773–1775 рр. під проводом Омеляна Пугачова. Оприлюднено перший маніфест ватажка, який під іменем імператора Петра III Федоровича оголосив народові вічну волю, дарував землю й закликав до винищення поміщиків.
1785 – 16-річний Наполеон Бонапарт закінчив військове училище. Він став лише 42-м за успішністю з 51 випускника.
1793 – у Канаді оголошено, що всі діти рабів, що народилися після цієї дати, стануть вільними досягши 25-річного віку.
1853 – у Києві відбулися дві надзвичайно значущі події: освячено довгоочікуваний Цепний міст через Дніпро та, одночасно з цим, відкрито пам'ятник Святому Рівноапостольному князю Володимиру.
1864 – у Лондоні за участі Карла Маркса засновано Міжнародне товариство робітників – I Інтернаціонал.
1868 – рятуючись від повстання військових, іспанська королева Ізабелла втекла у Францію.
1902 – помер, учадівши уві сні, французький письменник Еміль Золя.
1910 – хутір Яремчу було перетворено на самостійну адміністративну одиницю – гміну під цією ж назвою (Прикарпаття тоді було під владою Австро-Угорщини). З 1963 р. Яремча стає містом районного підпорядкування.
1917 – митрополит УГКЦ Андрій Шептицький освятив прапор українських січових стрільців, які виступили у Першій світовій війні на стороні центральних держав.
1919 – у будівлі колишнього Ризького політехнічного інституту була урочисто відкрита Латвійська вища школа (з 1923 р. – Латвійський університет).
1919 – заснована Таллінська державна консерваторія.
1919 – після того як українські військові частини залишили Білу Церкву – туди вступили денікінці й одразу ж розпочали погром, який тривав кілька днів. Цього ж дня розпочався (тривав до 14 жовтня) рейд махновської повстанської армії з Київщини на Катеринославщину по тилах денікінців, у ході якого повстанцями були взяті міста Єлисаветград (2 жовтня), Олександрівськ (5 жовтня), Гуляйполе (7 жовтня), Бердянськ (8 жовтня), Маріуполь (14 жовтня), зруйновано тил денікінської армії.
1920 – війська Врангеля зайняли Маріуполь.
1925 – у СРСР прийнято положення про робітничо-селянську міліцію.
1934 – вступив у дію Новокраматорський машинобудівний завод.
1937 – Ліга Націй засудила вторгнення Японії у Китай.
1939 – у Москві міністри закордонних справ Молотов і Ріббентроп підписали секретний додатковий протокол "Про дружбу й кордон" до договору про ненапад між СРСР та Німеччиною (пакт Молотова-Ріббентропа). "Уряд СРСР і Німеччини, – наголошувалося у преамбулі документу, – після розпаду колишньої Польської держави розглядають виключно як своє завдання відновити мир і порядок на цій території і забезпечити народам, які живуть там, мирне існування, що відповідає їх національним особливостям". Встановлювалися кордони між "взаємними інтересами на території Польської держави". Західний кордон УРСР визначався по річках Західний Буг і Нарев. На додаток до радянсько-німецького договору про дружбу і кордони було підписано таємні протоколи: про готовність сприяти переселенню німців до Німеччини з радянської території і українців та білорусів з німецької території до СРСР, про віднесення Литви до сфери радянських інтересів, а Люблінського воєводства і частини Варшавського воєводства – до сфери німецьких інтересів, про неприпустимість ведення "на своїх територіях жодної польської агітації", про відмову уряду Німеччини від частини території Литви, вказаної у Таємному додатковому протоколі від 28 вересня 1939 р.
1940 – італійські війська вторглися у Грецію.
1943 – на території України, звільненій від німців, відновлена робота шкіл.
1944 – війська 3-го Українського фронту вступили на територію Югославії.
1946 – після шести років вигнання повернувся у свою країну король Греції Георгій.
1952 – у Полтаві відкритий Літературно-меморіальний музей І.П. Котляревського.
1954 – на тракторному заводі ім. Орджонікідзе з головного конвеєра зійшов 100-тисячний дизельний трактор "ДТ-54".
1956 – помер Остап Вишня, український письменник-сатирик.
1958 – на референдумі у Франції було прийнято "Конституцію Республіки і Співтовариства" (так звана конституція П'ятої Республіки). Діє і на сьогоднішній день зі змінами від 2000, 2003, 2005 рр. 21 липня 2008 р. був ухвалений конституційний законопроект щодо модернізації державних інститутів республіки.
1958 – Габон було проголошено самоврядною республікою у складі Французького Співтовариства. 17 серпня 1960 р. проголошено незалежність країни.
1962 – з ракетної бази Ванденберг американським НАСА було здійснено запуск першого штучного супутника Землі "Алует-1".
1968 – у Женеві засновано Європейське фізичне товариство.
1971 – у Радянському Союзі запущена автоматична міжпланетна станція "Луна-19" – шостий штучний супутник Місяця, що мав на меті виміряти магнітне поле Місяця і передати на Землю фотографії місячної поверхні.
1973 – скасовано рішення ЦК КПУ про створення на острові Хортиця в Запоріжжі державного заповідника.
1978 – на 33-й день після свого обрання Папою Римським помер Іоанн Павло I (найкоротший період з часів Льва XI, який правив лише 27 днів у 1605 році). Перший Папа, який вибрав подвійне ім'я (на честь своїх двох попередників).
1989 – пленум ЦК Компартії, на якому був присутній генеральний секретар ЦК КПРС М.С. Горбачов, звільнив від обов'язків першого секретаря і члена політбюро ЦК Компартії України В. Щербицького у зв'язку з його заявою про вихід на пенсію. В. Щербицькому "висловлено вдячність за багаторічну і плодотворну роботу на чолі республіканської партійної організації". Таємним голосуванням на альтернативній основі першим секретарем ЦК КПУ обрано В. Івашка.
1994 – у Балтійському морі поблизу берегів Фінляндії затонув паром "Естонія", який здійснював рейс між Естонією і Швецією. На борту парому знаходилося понад 900 людей (загинуло 852 людини, врятувались 137). Причиною катастрофи були названі конструкторські недоліки в судні, збудованому в Німеччині 1979 р.
1995 – у Вашингтоні Ізраїль та Організація визволення Палестини підписали договір про введення арабського самоврядування на Західному березі річки Йордан.
1999 – на Мужіївській золотовидобувній фабриці (Берегівський район Закарпатської області) зробили перший зливок золота, видобутого з руди місцевого, закарпатського родовища. На урочистостях з цієї нагоди був присутній Президент України Леонід Кучма. Як писали газети, це було "перше українське золото". Планували вийти на потужність 800-1000 кілограмів золота щороку, втім плани так і залишились планами. Проект виявився збитковим. Так, наприклад у 2000 р. було видобуто лише 135 кг дорогоцінного металу, 2003 – 61 кг, а наприкінці 2006 р. видобування і взагалі було припинено. Фабрика (об'єкт вартістю 4 мільйони доларів) простоювала. Нині це підприємство, з яким незалежна Україна пов'язувала стільки надій опинилося на грані банкрутства.
1999 – Бразильський футболіст Рональдо призначений послом миру в Косово. Він очолив кампанію боротьби зі злиднями в краї. Ця акція – частина програми розвитку ООН з боротьби зі злиднями в усьому світі.
2000 – афганський рух "Талібан" зажадав від Москви компенсації за десятилітню окупацію Афганістану.
2001 – бразильський пілот Жерард Мосс приземлилився в Ріо-де-Жанейро, закінчивши перший у світі навколосвітній політ на моторному планері "Шиманго", який тривав 100 днів.
2001 – фінський парламент прийняв закон про дозвіл одностатевих шлюбів.
2001 – Кофі Аннан став лауреатом Нобелівської премії миру.
2003 – набрала чинності Конвенція ООН по боротьбі з транснаціональною організованою злочинністю.
2010 – президент Росії Дмитро Медведєв відправив у відставку багаторічного мера Москви Юрія Лужкова.
Цього дня народились:
551 до н.е. – Конфуцій (Кун-цзи), визначний китайський мислитель, філософ ("Бесіди й судження"). Дата умовна.
58 до н.е. – Лівія Друзілла, дружина римського імператора Октавіана Августа, мати імператора Тіберія, баба імператора Клавдія, прабаба Калігули, прапрабаба Нерона.
1573 – Мікеланджело да Караваджо, італійський живописець, основоположник реалістичного напряму в європейському мистецтві XVII ст.
1797 – Федір Петрович Літке, російський мореплавець і географ, адмірал, член-кореспондент і президент (з 1864) Петербурзької АН. 1817–1819 рр. брав участь у кругосвітньому плаванні В.М. Головіна. 1821–1824 рр. очолював експедицію, що досліджувала узбережжя Нової Землі, Баренцове і Біле моря, 1826–1929 рр. керував кругосвітньою експедицією на шлюпі "Сенявін".
1803 – Проспер Меріме, французький письменник, майстер новели ("Кармен", "Таманго" "Етруська ваза", "Подвійна помилка"). Письменник був знайомий з творчістю Марка Вовчка і Миколи Гоголя, дружба з ними спонукала його до вивчення української, російської і польської мов. Захоплювався він також запорожцями, історія яких, як він писав, "зберігає печать дивовижної відваги і жахливої жорстокості". Про це свідчать, зокрема, листи письменника, а також його розвідки: нарис "Українські козаки та їхні останні гетьмани" і дослідження "Богдан Хмельницький".
1818 – Йосафат Миколайович Кобринський, український культурно-освітній діяч. Ініціатор відкриття першої читальні у м. Коломиї. Один з засновників Галицько-руської матиці (культурно-освітнє товариство, що випускало дешеві книжки з різних галузей знань), Коломийської бурси, Народного дому у Коломиї. 1842 р. видав у Львові "Буквар" та методичний посібник до цього букваря, в яких уперше на західноукраїнських землях подав гражданський шрифт та запропонував звуковий синтетичний метод навчання грамоти. У "Букварі" навів 45 українських приповідок, кілька байок і загадок. Це одна з найраніших публікацій фольклору на Західній Україні (книжку високо оцінив І. Франко ). Записував гуцульський фольклор.
1841 – Жорж Клемансо, французький державний і політичний діяч, прем’єр-міністр Франції у 1906–1909, 1917–1920 рр. Голова Паризької мирної конференції 1919–1920 рр. І глава французької делегації, один з авторів Версальського мирного договору 1919 р.
1843 – Олександр Степанович Яценко, український хірург, основоположник вітчизняної трансплантології. Одним з перших застосував антисептичне лікування ран під час війни. Першим зробив в Росії успішну операцію гастростомії.
1852 – Анрі Муассан, французький хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії (1906) за внесок, який він зробив своїми дослідженнями по виділенню елементу фтора (1886), а також за створення і введення в практику електричної печі, яка носить його ім'я. Електротермічним шляхом отримав у чистому вигляді молібден (1895), уран (1896), вольфрам (1897) та інші тугоплавкі метали.
1852 – Джон Френч, британський фельдмаршал, граф кіпрський. Активний прихильник колонізаторської політики Британської імперії, учасник завоювання Судану, англо-бурської війни 1899–1902 рр. та І Світової. 1916 р. керував жорстоким придушенням повстання в Ірландії.
1871 – П'єтро Бадольо, італійський військовий і державний діяч, маршал, начальник генштабу при Муссоліні. Під час ІІ Світової війни пішов у відставку після перших же невдач, став учасником державного перевороту 1943 р., був призначений прем'єр-міністром, уклав перемир'я з антигітлерівської коаліцією й оголосив війну Німеччині.
1887 – Ейвері Брендедж, діяч американського і міжнародного спортивного руху, президент МОК (1952–1972, 1972–1975 – почесний президент). Симпатизував націоналістам (за його підтримки у нацистській Німеччині відбулися зимові та літні Олімпіади 1936 р.). Першим нагороджений золотим знаком Олімпійського ордена (1975).
1900 – Борис Юхимович Єфимов (Фрідлянд), відомий радянський художник-графік, майстер політичної карикатури. Народний художник СРСР, Герой Соціалістичної праці, лауреат Державної премії СРСР. Активно співпрацював у "Вікнах ТАРС". 1945 р. був присутній на Нюрнберзькому процесі у якості спеціального військового кореспондента. Автор десятків тисяч політичних карикатур, агітаційних плакатів, гумористичних малюнків, ілюстрацій, шаржів, а також станкових серій сатиричних малюнків для зональних, групових і всесоюзних художніх виставок. Публікувався в "Робітничій газеті", "Крокодилі", "Правді", "Відомостях", "Прожекторі". Народився у Києві.
1907 – Євген Костянтинович Завойський, російський фізик, академік АН СРСР. Автор праць з радіоспектроскопії і фізики плазми. 1944 р. відкрив електронний парамагнітний резонанс. Перший вказав на можливість здійснення керованого термоядерного синтезу за допомогою релятивістських електронних пучків. Лауреат Ленінської та Державної премій.
1908 – Іраклій Луарсабович Андроников (Андроникашвілі), грузинський письменник, літературознавець, народний артист СРСР. Автор літературознавчих книг "Життя Лермонтова", "Оповідання літературознавця" та ін.
1914 – Віктор Іванович Мухін, український скульптор, заслужений діяч мистецтв УРСР, лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1973).
1915 – Георгій Товстоногов, радянський режисер, з 1956 р. – головний режисер Ленінградського великого драматичного театру. Народний артист СРСР, Герой соціалістичної праці.
1916 – Ольга Лепешинська, радянська й українська балерина (уродженка Києва), педагог. Народна артистка СРСР (1951). 1933 р., закінчивши Московське хореографічне училище, прийшла у Большой театр, де танцювала десятки провідних партій, включаючи Кітрі у "Дон Кіхоті" й Одетту-Одилію в "Лебединому озері", Попелюшку Сергія Прокоф'єва. Після завершення танцювальної кар'єри займалася викладанням не тільки в СРСР, а й за кордоном. З 1991 р. очолювала Українську хореографічну асоціацію.
1916 – Пітер Фінч, англійського актора кіно. Знімався у фільмах "Немає кохання для Джонні" (премія МКФ у Берліні, 1961), "Процес над Оскаром Уайльдом" (премія МКФ у Москві, 1961), "Вдалині від шаленого натовпу", "Неділя, клята неділя", "Телемережа" (премія "Оскар", 1977, посмертно).
1917 – Семен Цвигун, радянський державний діяч, перший заступник голови КДБ СРСР у 1967–1982 рр. Курирував управління військової контррозвідки та боротьби з ідеологічною диверсією. Був також головою КДБ Таджикистану й Азербайджану, заступником голови КДБ Молдови. Генерал армії (1978). Герой соцпраці. Уродженець Вінниччини.
1918 – Василь Олександрович Сухомлинський, український педагог, заслужений учитель УРСР. 23 роки був директором Павлиської середньої школи на Кіровоградщині. 1955 р. захистив кандидатську дисертацію на тему "Директор школи – організатор навчально-виховного процесу". Сухомлинський створив оригінальну педагогічну систему, що ґрунтується на принципах гуманізму, на визнанні особистості дитини вищою цінністю, на яку повинні бути орієнтовані процеси виховання та освіти, творча діяльність згуртованого колективу педагогів-однодумців та учнів. Головним темам педагогіки присвятив понад 50 книжок. Його праці перекладено 56 мовами.
1920 – Ярополк Лапшин, радянський і російський кінорежисер, сценарист ("Угрюм-ріка", "Демидови", "Дим Вітчизни"). Був секретарем правління Союзу кінематографістів СРСР.
1921 – Василь Федорович Лисенко, українського письменника, літературознавця. Учасник Великої Вітчизняної війни. Працював у редакціях журналів "Дніпро", "Вітчизна", видавництві "Радянський письменник" (з 1991 – "Український письменник"), 1960–1962 – головний редактор Київської кіностудії ім. О.П. Довженка. Автор пригодницького роману "Поле бою", повісті "Загибель Олександра Македонського, або Жінка з таємницею", сценаріїв "Павло Дибенко", "Микола Скрипник", "Бджілка". Опублікував багато літературознавчих статей.
1924 – Марчелло Мастроянні, італійський кіноактор ("Білі ночі", "Солодке життя", "Ніч", "Шлюб по-італійськи", "Місто жінок", "Джинджер і Фред"). Дворазовий лауреат премії БАФТА.
1929 – Дмитро Васильович Павличко, український поет, літературознавець, громадський діяч, дипломат, Герой України (2004). 1953 р. закінчив Львівський університет, працював головним редактором журналу "Всесвіт" (1971–1978), автор чисельних збірок віршів, слів до відомих пісень – "Два кольори", "Лелеченьки" та ін. За мотивами його творів О. Костін написав оперу "Золоторогий олень" (1982), Є. Станкович "Реквієм" ("Бабин Яр", для солістів, хору та симфонічного оркестру, 1991), автор сценаріїв до фільмів "Сон" (1965), "Захар Беркут" (1970), перекладав драматичні твори У. Шекспіра. Лауреат державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1977), депутат Верховної Ради України ряду скликань.
1929 – Микола Рижков, радянський і російський державний та політичний діяч, провідник горбачовських реформ. Був членом політбюро й секретарем ЦК КПРС, головою Ради міністрів СРСР у 1985–1991 рр. Уродженець с. Диліївка Донецької обл.
1932 – Віктор Хара, чилійський співак, композитор, поет, фольклорист, громадський діяч. Член ЦК Союзу комуністичної молоді Чилі. Арештований військовою хунтою і вбитий у Сантьяго.
1934 – Бріжит Бардо (Каміль Жаваль), французька актриса, кінозірка 50-60-х років. Знялась у фільмах "І Бог створив жінку…", "Бабетта йде на війну", "Віват, Марія!", "Приватне життя", "Парижанка", "Істина", "Презирство"). У середині 70-х припинила роботу в кіно. Нині Бріжит Бардо активістка руху на захист живої природи й диких і домашніх тварин.
1937 – Георгій Рерберг, радянський кінооператор ("Історія Асі Клячиної...", "Дзеркало", "Здрастуйте, я ваша тьотя!", "12 стільців", "Плюмбум, або Небезпечна гра").
1938 – Олександр Олександрович Голобородько, український і російський актор театру і кіно, народний артист Російської Федерації, заслужений артист УРСР, лауреат Державної премії СРСР. Працював у Кримському театрі російської драми (Сімферополь), з 1976 р. – у Малому театрі, Театрі Моссовєта. Знявся в українських фільмах: "Туманність Андромеди", "Інспектор карного розшуку", "Чорний капітан", "Напередодні", "Кармелюк" та ін.
1952 – Сільвія Крістель, голландська актриса кіно. Виконавиця головної ролі в фільмі "Емманюель", знімалась також у фільмах "Школа краси", "Казанова", "Мата Харі", "Коханець леді Чаттерлей" та ін.
1963 – Володимир Турчинський, російський спортсмен, представник силових видів спорту (гладіатор Динаміт), шоумен, бізнесмен.
Чемпіон СРСР з американського футболу (1991).
Возврат к списку
