На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 4 жовтня

Версия для печати Версия для печати

04.10.2013 12:02:48 |  

Свято:

День початку космічної ери людства. Проголошений Міжнародною федерацією астронавтики у вересні 1967 р.

4-10 жовтня – Всесвітній Тиждень Космосу. Проводиться згідно з резолюцією 54/68 ГА ООН від 6 грудня 1999 р. в ознаменування внеску космічної науки і технологій у поліпшення умов життя людини на Землі. 4 жовтня 1957 р. у СРСР здійснено успішний запуск першого у світі штучного супутника Землі. 10 жовтня 1967 р. набрав чинності Договір про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла. Україна приєдналася до цього Договору 22 травня 1967 р.

Міжнародний день захисту тварин. Відзначається за рішенням Міжнародного конгресу прибічників руху на захист природи, що проходив у 1931 р. у Флоренції.

Національне свято Королівства ЛесотоДень Незалежності (1966).

Православні іменинники: Василь, Данило, Дмитро, Іван, Кідрат, Костянтин, Макар, Михайло, Олександр, Олексій, Петро.
Католицькі іменинники: Розалія, Роза, Франциск.

Події дня:

1209 – Папа Іннокентій ІІІ коронував у Римі Оттона IV, герцога Саксонського, як імператора Священної Римської імперії.

1535 – надруковано першу англомовну Біблію ("Біблія короля Якова").

1582 – Папа Римський Григорій XIII оголосив про проведення реформи календаря, яка мала за мету ліквідувати помилку в обчисленні дат. Із моменту запровадження юліанського календаря до XVI ст. набігла різниця у 10 днів порівняно з астрономічною датою. Тож, згідно з нововведенням Папи, після 4 жовтня 1582 р. одразу наставало 15 жовтня. Новий календар отримав назву "григоріанського".

1594 – у Брацлаві (тепер Вінницька область) почалося антифеодальне народне повстання під проводом Северина Наливайка.

1675 – голландський фізик Хрістіан Гюйгенс запатентував кишеньковий годинник.

1762 – у Відні відбулася прем'єра опери Крістофа Глюка "Орфей та Еврідіка".

1780 – залишки останньої експедиції англійського мореплавця Джеймса Кука повернулися в Англію.

1800 – було введено в експлуатацію першу домну Луганського ливарногарматного заводу, яка видала чавун, виплавлений із руди, видобутої у районі сіл Городище і Біле. Це була перша доменна піч на території України.

1824 – під час війни за незалежність іспанських колоній в Америці мексиканський конгрес прийняв конституцію, згідно з якою в країні була встановлена республіка.

1830 – Бельгія проголосила незалежність від Нідерландів.

1830 – поблизу міста Керч виявлений курган Куль-Оба, багате скіфське поховання (ймовірно, царської пари), що відноситься до 4 століття до н. е. 

1872 - помер Володимир Даль, російський лікар, відомий лексикограф, автор Тлумачного словника живої великоросійської мови.

1875 – указом імператора Австро-Угорщини Франца-Йосифа I на базі духовної семінарії був заснований Чернівецький університет у складі трьох факультетів: богословського, юридичного і філософського.

1883 – уперше з Парижа в Стамбул відправився пасажирський поїзд, який через вісім років буде названий "Східний експрес".

1887 – у Парижі вийшов у світ перший номер європейської газети "Геральд" (як європейське видання "Нью-Йорк геральд", у 1967 р. отримала нинішню назву – "Інтернешнл геральд трібюн").

1890 – у Львові з ініціативи Івана Франка, Михайла Павлика, Євгена Левицького, В'ячеслава Будзиновського та ін. була заснована Русько-українська радикальна партія. Це була перша українська партія європейського зразка, спрямована на етичний та науковий соціалізм, а також не чужа українській ідеї. Згодом, у 1895 р., мала свій друкований орган – часопис "Громадський Голос" під редакцією Івана Франка.

1900 – оперою "Янек" з Олександром Мишугою у головній ролі започаткував свою мистецьку історію Львівський оперний театр. Нині – Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької – один з найстаріших у Європі.

1910 – у Португалії скинуто королівську владу, країну проголошено республікою.

1911 – у Лондоні введено в дію перший ескалатор.

1917 – в колишньому ханському палаці в Бахчисараї був відкритий музей (музей тюрко-татарської культури). З жовтня 1990 – Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник.

1919 – біла влада відкрила пряме залізничне сполучення Київ–Харків.

1927 – у Брюсселі за ініціативою Міжнародної організації праці засновано Міжнародну асоціацію соціального забезпечення.

1934 - Енріко Фермі встановив швидкість нейтрона.

1941 – після жорстоких боїв радянські війська залишили Запоріжжя.

1943 – війська союзників звільнили Корсику від фашистів.

1947 – ЦК КП(б)У ухвалив рішення про створення семи спеціальних оперативних груп для ліквідації членів Центрального та крайових проводів ОУН.

1948 – Рада Міністрів СРСР прийняла ухвалу про виселення сімей "бандитських і націоналістичних елементів".

1957 – у Радянському Союзі запущено перший у світі штучний супутник Землі. 84-кілограмовий супутник діаметром 55 сантиметрів, який передавав на Землю радіосигнали достатньої потужності, щоб їх можна було зареєструвати любительською радіостанцією, був виведений на орбіту за допомогою переобладнаної балістичної ракети. Супутник рухався по еліптичній орбіті зі швидкістю 24500 км/год, обертаючись навколо Землі за 96 хвилин. У січні 1958 року супутник почав відхилятись від орбіти і, увійшовши в земну атмосферу, згорів. ООН проголосила цей день Днем початку космічної ери людства.

1958 – із Лондона в Нью-Йорк почалися перші регулярні трансатлантичні рейси реактивних літаків.

1959 – у СРСР запущено космічний апарат "Луна-3", який уперше сфотографував зворотний бік Місяця.

1962 – почалася Карибська криза.

1965 – під час першого в історії папства візиту Папи Римського Павла VI до США понтифік видав буллу, у якій зняв із євреїв обвинувачення у смерті Ісуса Христа.

1966 – Басутоленд отримав незалежність від Великої Британії, країна була перейменована в Лесото.

1968 – відкрита станція "Комсомольська" (зараз – "Чернігівська") Київського метрополітену.

1968 – у Радянському Союзі відбувся перший політ пасажирського літака Ту-154.

1971 – американський інженер Рей Томлісон уперше відправив повідомлення на віддалений комп’ютер – перший у світі e-mail, сьогодні його називають "батьком сучасної електронної пошти".

1981 – уперше після поранення (замаху) з'явився на публіці Папа Римський Іван Павло II.

1989 – у Києво-Печерській лаврі відкрито духовну семінарію Російської православної церкви. Новий середній навчальний духовний заклад був розрахований на чотирирічний курс навчання.

1991 – лідери республік СРСР (окрім прибалтійських) підписали договір про економічне співробітництво.

1991 – країни-учасниці Антарктичного договору підписали Протокол про захист навколишнього середовища Антарктиди.

1992 – Конфедерація народів Кавказу зажадала від Росії і Грузії визнання незалежності Чечні, Абхазії та Південної Осетії.

1993 – президент Росії Борис Єльцин для здійснення свого указу про розпуск Верховної Ради ввів бронетанкові війська в Москву. Відбувся розстріл із танків та штурм парламентського "Білого дому", де забарикадувалися лідери лівої антиєльцинської опозиції. Віце-президент Руцькой, спікер ВР Хасбулатов, Макашов та інші були заарештовані та відправлені в Лефортовську в'язницю.

1994 – у Швейцарії спалили себе 48 членів секти "Орден Храму Сонця".

1999 – у США створено центр нагляду та контролю за злочинністю в інтернеті. Мета цієї структури – виявлення результатів діяльності хакерів в мережі та оперативне повідомлення банків і фінансових інститутів про наявність хакерської загрози.

2000 – спеціальна комісія штату Нью-Йорк відмовила убивці Джона Леннона Марку Чепмену в достроковому звільненні. Після бесіди зі злочинцем члени комісії прийшли до висновку, що вбивство було розрахованим і навмисним актом.

2001 - пасажирський лайнер Ту-154 "Сибірських авіаліній", який виконував рейс із Тель-Авіва до Новосибірська, помилково збитий над Чорним морем ракетою С-200 під час навчань українських сил ППО. Загинули 66 пасажирів і 12 членів екіпажу. У перші дні після інциденту Україна не визнавала своєї відповідальності.

2001 – англійські вчені розшифрували генетичний матеріал бактерії, що викликає чуму.

Цього дня народились:

973 – Біруні (Абу Рейхан Мухаммед ібн Ахмед аль-Біруні), середньоазіатський учений-енциклопедист і мислитель, один з основоположників дослідного природознавства. Автор праць з історії Індії, математики, географії, медицини, мінералогії. Описав календарі арабів, персів, греків та інших народів, уперше на Середньому Сході висловив думку про рух Землі навколо Сонця, обчислив довжину кола Землі.

1528 – Франсіско Геррера, іспанський композитор.

1542 – Роберто Белларміно, італійський кардинал, ідеолог Контрреформаціі, католицький святий ("Роздуми про суперечливі питання християнської віри").

1550 – Карл IX, шведський король із династії Ваза у 1604–1611 рр., за часів якого Швеція загарбала Фінляндію і вторглася в Росію, захопивши Новгород.

1626 – Річард Кромвель, другий лорд-протектор Англії, Шотландії та Ірландії (1658–1659). Син Олівера Кромвеля.

1720 – Джованні Піранезі, італійський археолог, архітектор і художник-графік, майстер архітектурних пейзажів.

1769 – Олексій Аракчеєв, російський державний діяч, граф, генерал від артилерії, "временщик" при Павлі I й Олександрі I.

1787 – Франсуа Гізо, французький історик і державний діяч. Міністр освіти з 1832 р., міністр закордонних справ і фактичний глава уряду з 1840 р., прем'єр-міністр у 1847–1848 рр.

1800 – Іван Іванович Горбачевський, український громадський і політичний діяч, декабрист, підпоручик артилерії. Учасник повстання Чернігівського полку. З 1826 р. – на каторзі та поселенні в Сибіру (там і помер). Автор "Записок". Уродженець Ніжинського району на Чернігівщині.

1814 – Жан Франсуа Мілле, французький художник.

1815 – Петро Валуєв, російський державний діяч, член Держради, граф. 1861–1868 рр. – міністр внутрішніх справ, 1870-х – міністр державних майна, потім – голова Особливої наради "для вишукування заходів до кращої охорони спокою та безпеки імперії",  1879–1881 рр. – глава Комітету міністрів. Автор таємного циркуляру від 18 липня 1863 р. – "Валуєвського указу", у якому було наказано призупинити видання усіх книг "малоросійською", тобто українською мовою, окрім творів красного письменства. Відомі слова Валуєва про те, що "никакого малороссійскаго языка не было, нѣтъ и быть не можетъ".

1816 – Ежен Потьє, французький поет, автор "Інтернаціоналу". Брав участь у революційному русі 1-го Інтернаціоналу. Вся творчість поета присвячена виключно революційній тематиці.

1847 – Луї Буссенар, французький письменник, автор пригодницьких романів ("Капітан Шибайголова", "Викрадачі діамантів").

1850 – Поліна Антипівна Стрепетова, російська трагедійна актриса. Виступала переважно у провінції, 1881–1890 рр. – у Петербурзькому Олександринському театрі. Актриса володіла величезним темпераментом, яскравим трагічним талантом. Є декілька чудових портретів Стрепетової – це роботи Іллі Рєпіна, Миколи Ярошенка та Віктора Васнецова.

1868 – Кирило Йосипович Студинський, український літературознавець, академік АН УРСР. Випускник Віденського університету. З 1900 р. – працював у Львівському університеті. Досліджував давню, зокрема полемічну, українську літературу, літературний рух у Галичині, українсько-польські та українсько-чеські літературні зв'язки. 1923–1932 рр. К. Студинський очолював Наукове товариство імені Шевченка в Львові, яке тоді по суті було академією наук західного регіону, налагодив творчі контакти товариства з Всеукраїнською академією наук у Києві.

1885 – Дмитро Васильович Андрусенко, український кобзар, диригент, педагог. З 1921р. – викладач співу, керівник хорів, організатор капел бандуристів на Полтавщині, а також першої в Україні капели бандуристів при Палаці культури заводу ім. Фрунзе в Сумах (1947). Виготовляв українські народні інструменти (бандури, цимбали, сопілки).

1892 – Юрій Клен (Освальд Буртгардт), український поет-неокласик, перекладач, літературний критик.

1895 – Ріхард Зорге, радянський розвідник. У 30-40-х роках ХХ ст. в якості німецького журналіста у Німеччині, Китаї, і Японії здобував цінну розвідувальну інформацію: сповістив дату нападу фашистської Німеччини на СРСР, загальну схему гітлерівського плану воєнних дій. 1941 р. був арештований японською поліцією, у листопаді 1944 р. страчений у токійській в'язниці Сугамо. Герой Радянського Союзу.

1896 – Бестер Кітон (Джозеф Френсіс) американський актор і кінорежисер, комік світового екрану. Його називали "клоуном з кам'яним обличчям". Інтелектуальний гумор, смішні, несподівані асоціації, вміння знайти комізм у простих, здавалося б несмішних ситуаціях, свіжість засобів поставили Кітона у ряд найзначніших акторів і режисерів кінокомедії 20-х років. Після тривалої перерви, викликаної тим, що актору було важко пристосуватися до умов звукового кіно, на екранах з'явився лише на початку 50-х років.

1898 – Андрій Андрійович Горшков, український учений у галузі ливарного виробництва, член-кореспондент АН УРСР, заслужений діяч науки і техніки УРСР, лауреат Державної премії СРСР. 1958–1962 рр. – директор Інституту ливарного виробництва (тепер Інститут проблем лиття) АН УРСР. Розробив методи підвищення технологічних властивостей і використання у ливарному виробництві українських бентонітів.

1903 – Ернст Кальтенбруннер, нацистський діяч австрійського походження. Начальник Головного управління імперської безпеки СС (РСХА) і статс-секретар імперського міністерства внутрішніх справ Німеччини (1943–1945), обергрупенфюрер СС, генерал поліції, генерал військ СС. Був засуджений Нюрнберзьким трибуналом до повішення у числі головних нацистських злочинців.

1907 – Олексій Єлисейович Засенко, український літературознавець, критик, письменник, перекладач. З 1935 р. працював у Наркомосі УРСР, був викладачем Запорізького та Київського педагогічних інститутів, директором, головним редактором видавництва "Радянський письменник". Досліджував історію української літератури 2-ї пол. 19 – поч. 20 ст. Автор книжок про життя і творчість ряду українських письменників ("Марко Вовчок", "Осип Маковей", "Марко Черемшина"), передмов до багатьох видань класиків української літератури. Один з авторів "Історії української літератури" у 8 томах. За упорядкування, підготовку текстів Зібрання творів І. Франка у 50 томах та коментарі був удостоєний Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1988).

1911 – Михайло Михайлович Карасьов, український режисер, педагога, заслужений діяч мистецтв УРСР (1973). Професор Київського інституту театрального мистецтва. Автор праць: "Мистецтво художнього читання", "К.С. Станіславський і сценічна мова".

1916 – Віталій Лазарович Гінзбург, радянський і російський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики (2003) "за піонерські роботи по надпровідності і надтекучості".

1916 - Антон Руперт, південноафриканський підприємець, громадський діяч, один з найбагатших людей планети, глава міжнародної тютюнової компанії "Рембрандт", один з засновників Всесвітнього фонду дикої природи. Був відомий як колекціонер творів мистецтва.

1918 – Анатолій Панасович Коломієць, український композитор, педагог, учень Л. Ревуцького. Автор хорів ("Сон", "Гопак"), п'єси для бандури "Українська соната", балету "Улянка", творів для фортепіано, обробок народних пісень.

1918 – Віктор Григорович Пузирков, український живописець, народний художник СРСР (1976). Лауреат Державної премії СРСР (1948), Державної премії ім. Т.Г. Шевченка (1976). Професор Київського художнього інституту (1957). Яскравий представник школи "соціалістичного реалізму". Основні твори: "Нескорені", "Вистояли", "Чорноморці", "Вони воювали за Батьківщину"”.

1918 – Кенті Фукуї, японський фізико-хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії (1981).

1925 – Марлен Мартинович Хуцієв, відомий російський кінорежисер, педагог, президент Гільдії режисерів Росії, народний артист СРСР. 1955 р. був режисером Одеської кіностудії. Поставив фільми: "Весна на Зарічній вулиці", "Два Федори", "Мені двадцять років", "Безкінечність" та інші.

1927 – Гелій Снєгірьов, український письменник, кінорежисер, правозахисник. Починав як поет, але згодом став писати прозу. Лірична оповідь "Народи мені три сини" (1973) була перекладена багатьма мовами і включена до антології "Краща європейська новела". Проте починаючи з січня 1974 р. ним зацікавилися радянські каральні органи. Снєгірьов товаришував з опальним Віктором Некрасовим (автором "В окопах Сталінграда"), а це на ту пору інкримінувалося як злочин. Снєгірьова виключили з КПРС, занесли у "чорні списки" дисидентів, цим самим позбавивши права друкуватись і працювати кінорежисером, виключили зі Спілки письменників і Спілки кінематографістів. Саме у той важкий час хворий і зацькований Г. Снєгірьов працював над лірико-публіцистичною розвідкою "Набої для розстрілу (Ненько моя, ненько…)". У творі йшлося про один з найпідліших злочинів сталінізму, сфабрикований процес над т. з. Спілкою визволення України. Свій рукопис Г. Снєгірьов передав для публікації на Захід. Невдовзі письменника арештували й посадили до слідчого ізолятора КДБ. Сталося це за 15 років до того, як було офіційно визнано, що "процес СВУ" – сфабрикований. Помер письменник у грудні 1978 року. 

1934 – Юрій Іванович Аліков, український сценарист, редактор. Лауреат Державної премії СРСР (1972). Працював головним редактором студії "Київнаукфільм", у Німеччині. Автор сценаріїв різножанрових стрічок: "Селекційний центр у Мироновці", "Люди на Землі", "Страх", "Люди і дельфіни", "Сталінський синдром" та ін.

1939 – Лариса Скорик, українська громадська діячка, архітектор і політик. Народний депутат І скликання (Народна рада). Була делегаткою установчих зборів НРУ, надалі – голова інспірованого владою Всенародного руху України. Із 2004 р. – у команді Віктора Януковича. Професор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури. Серед проектів Л. Скорик – храм Василія Великого (УГКЦ) у Києві.

1941 – Леонід Губерський, ректор Київського національного університету ім. Шевченка (із 2008 р.), доктор філософських наук, професор, академік НАН України. Герой України (2009). Із 1982 р. – проректор КДУ, із 1994 р. – директор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету.

1965 – Євген Касперський, російський програміст, керівник Лабораторії Касперського, що займається дослідженням комп'ютерних вірусів і виробництвом антивірусних програм.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.uа

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 563

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua