08.10.2013 10:47:12 |
Свято:
День юриста. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента України (№ 1022/97 від 16 вересня 1997 року) щорічно 8 жовтня.
День незалежності в Хорватії. 20 років тому (1991) Сабор Хорватії ухвалив Декларацію про незалежність Хорватії.
Православне свято – Преставлення преподобного Сергія, ігумена Радонезького, засновника Свято-Троїцької Сергієвої лаври (1392).
Православні іменинники: Герман, Єфросинья, Пафнутій, Сергій.
Католицькі іменинники: Бригида, Пелагея, Людвик.
Події дня:
451 – у Халкідоні (Мала Азія) відкрився IV Вселенський церковний собор, який затвердив нинішній текст Символу віри, засудження монофізитство.
1085 – у Венеції освячено Собор святого Марка.
1191 – принц Джон (надалі Іоанн Безземельний), за відсутності свого брата Річарда Левове Серце, захопив трон в Англії.
1354 – повсталий натовп у Римі розтерзав римського трибуна, папського сенатора Колу де Рієнцу.
1498 – кораблі Васко да Гами відправилися у зворотний шлях з Індії.
1508 – Велике князівство Литовське і Московська держава уклали "вічний мир", що протримався два роки.
1596 – проголошена Берестейська унія католицької та православної церков. Король Польщі Сигізмунд ІІІ Ваза і київський митрополит Михайло Рогоза за дорученням Папи Климентія VIII скликали в Бересті у храмі святого Миколая церковний собор для офіційного проголошення унії. Мети досягнуто, греко-католицька церква постала, проте собор розколовся на дві фракції – православну й уніатську.
1600 – Велика Генеральна рада Республіки Сан-Марино ухвалила Конституцію ("Статут") країни.
1621 – підписано Хотинський мирний договір. Цим договором покладено кінець польсько-турецькій війні 1620-1621 рр. (в якій брали участь й українські козаки) та встановлено кордон між Польщею і Туреччиною на Дністрі. Туреччина і Кримське ханство зобов'язалися не нападати в Україну й Польщу, а Польща віддавала Туреччині чи її васалові Молдавії Хотин і зобов'язалася припинити походи запоріжських козаків на Крим і Туреччину.
1632 – відбулась Корсунська рада – одна з козацьких рад, що відбувались у зв’язку з посиленням гніту шляхетської Польщі на Україну. На цю раду зібралися 2 тисячі козаків і козацької старшини. Корсунська рада ухвалила відстоювати православ’я і не пускати "ляхів" у Лівобережну Україну. Також на раді вперше була висунута ідея захисту своїх прав на певній території, що засвідчувало наміри утворити власну козацьку республіку.
1669 – у Києві засновано Духовну академію.
1690 – турецькі війська знову захопили Бєлград.
1802 – видано царський указ про реорганізацію Новоросійської губернії і утворення трьох нових губерній: Катеринославської, Таврійської, Миколаївської.
1818 – англійці вперше використали в спортивному змаганні боксерські рукавички.
1846 – на Соборній площі Катеринослава (нині Дніпропетровськ) встановлено пам'ятник засновниці міста імператриці Катерині II. Триметрова бронзова статуя була виготовлена на замовлення князя Потьомкіна берлінськими майстрами.
1871 – у Японії введена сучасна система поштового зв'язку.
1871 – о 9-й годині вечора на фермі Патріка і Кетрін О'Лірі в південнозахідній частині Чикаго корова перекинула гасовий ліхтар, що привело до грандіозної пожежі в місті. Завдяки сухій погоді і сильному вітру за добу вогонь охопив всю південну частину міста, а до понеділка - і його північну частину. Завдяки дощу, що випав у вівторок, вогонь почав спадати і до вечора зовсім вщух, перетворивши дві третини Чикаго в руїну. В пожежі загинуло більше 250 чоловік, згоріло 17450 будівель і майже 100 тисяч чоловік залишились без домівок.
1873 – у США відкрита перша жіноча в'язниця.
1886 – у Харкові відкрито публічну бібліотеку. Тепер – Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г.Короленка.
1895 – прояпонський переворот у Сеулі: перевдягнуті японці вбили корейську королеву Мін.
1896 – у США вперше опубліковано індекс Доу-Джонса, який став головним показником ситуації на американських біржах.
1908 - Карл Людвіг Несслер вперше продемонстрував у Лондоні хімічну завивку-перманент, яка зобов'язана своїм поширенням американській танцівниці Ірен Кастл.
1906 – Лев Толстой відмовився від Нобелівської премії з літератури.
1906 – в Лондоні перукар Карл Людвіг Несслер продемонстрував пристрій і технологію виконання нової жіночої зачіски – хімічної завивки-пермаменту. Волосся клієнтки завивалось на дві дюжини бігуді, загальною вагою більше кілограма, змочених у спеціальному розчині, і фіксувалось у такому стані протягом шести годин. Надалі зачіска зобов'язана своїм поширенням американській танцівниці Ірен Кастл.
1912 – початок Першої балканської війни, Чорногорія оголосила війну Туреччині.
1914 – Велика Британія вперше в історії застосувала бомбардирувальну авіацію для знищення німецьких майстерень із виробництва дирижаблів під Фрідріхсхафеном. Літаки Королівських повітряних сил, що злетіли з бельгійських аеродромів, скинули декілька десятків 20-фунтових бомб на німецькі майстерні в місті Фрідріхшафені, де виготовлялись дирижаблі. Завдяки легкозаймистості дирижаблів всі вони були знищені. Успіх авіанальоту спонукав британців почати розробку нового типу літаків - бомбардувальників.
1917 – головою Петроградської ради обраний Лев Троцький.
1918 – Польська регентська Рада проголосила незалежність Польщі.
1919 – у США пройшли перші у світі трансконтинентальні повітряні змагання. У них брали участь 63 літаки – 15 вилетіли із Сан-Франциско, штат Каліфорнія, 48 злетіли з Лонг Айленду, штат Нью-Йорк. Переможцем став Белвін Мейнард. Його чистий льотний час склав 24 години 59 хвилин 49 секунд.
1920 – проголошено створення Бухарської радянської республіки.
1938 – в Ужгороді створено перший уряд автономного Закарпаття. З 30 грудня 1938 р. Закарпаття почало називатися Карпатською Україною.
1938 – за "участь у контрреволюційній організації" розстріляно українського письменника і бандуриста Гната Хоткевича. Реабілітовано 11 травня 1956 р.
1942 – у Почаєві підписано Акт про об'єднання Української автокефальної православної церкви та Автономної православної церкви.
1944 – оволодівши селом Лавочне Львівської області, радянські війська завершили звільнення України від німецьких військ. Контрудари, проведені в Україні протягом 1944-го року, суттєво вплинули на загальний хід другої світової війни та утвердили радянських воїнів на шляху до перемоги.
1945 – житель штату Массачусетс Персі Спенсер запатентував мікрохвильову піч. Ідея її створення прийшла йому в голову після того, як він, постоявши біля магнетрона (електронна лампа, що генерує мікрохвильове електромагнітне випромінювання), виявив, що шоколадний батончик, який лежав у його кишені, розтанув. Перші НВЧ-печі, що призначалися для армійських столових і ресторанів, були шафами висотою 175 см і вагою 340 кг.
1953 – у Радянському Союзі було здійснено перший автономний пуск керованої ракети "повітря-повітря" К-5 (РС-IV) КБ Д.Л. Томашевича.
1961 – у Москві відкрито Кремлівський палац з'їздів.
1961 – у Переяславі-Хмельницькому відкрито пам'ятник на честь 300-річчя "возз'єднання" України з Росією.
1967 – у яру Юро в болівійських горах свій останній бій прийняв Ернесто Че Гевара. Його партизанський загін із 17 чоловік був вистежений і оточений підрозділами "рейнджерів", керованих і навчених для боротьби з повстанським рухом фахівцями з ЦРУ. Гевара з кількома соратниками відволік увагу на себе, був поранений і захоплений у полон, але тим самим допоміг 11 бійцям свого загону втекти. Че був розстріляний наступного дня.
1967 – у Великій Британії вперше були застосовані трубки для визначення алкоголю у водіїв.
1968 – під час запису так званого "Білого альбому" "Бітлз" уперше використали жіночий голос. Вокалісткою в пісні "The Continuing Story of Bungalow Bill" стала Йоко Оно.
1970 – Олександр Солженіцин оголошений лауреатом Нобелівської премії з літератури. Він став одним з п'яти російських лауреатів Нобелівської премії з літератури. Звістка про вручення Нобелівської премії Солженіцину послужила сигналом до початку газетної кампанії проти нього. А через три роки письменник був позбавлений радянського громадянства.
1988 – утворено Народний фронт Латвії.
1989 – республіканська преса повідомляла, що у Києві відкрито музей першої народної артистки УРСР Марії Заньковецької.
1990 – Бурятська АРСР проголосила себе республікою у складі Росії.
1990 – уперше в історії на службу у Королівські ВМС Великобританії були прийняті жінки.
1990 – біля мечеті в Єрусалимі ізраїльською поліцією було вбито 17 і поранено більше сотні палестинців.
1991 – хорватський парламент прийняв рішення про розрив усіх держано-правових зв'язків із Югославією. День незалежності Хорватії.
1991 – ухвалено закон "Про громадянство України".
2000 – освячено відреставрований Успенський собор Святогорської Лаври.
2001 – в міланському аеропорту "Лінате" зіткнулися авіалайнер МD-80 скандинавської авіакомпанії САС і легкого літака "Сесна". Загинули 118 людей. Катастрофа стала найбільшим повітряним інцидентом в Італії за попередні 30 років.
2003 – на губернаторських виборах у Каліфорнії перемогу здобув кіноактор Арнольд Шварценеггер.
2011 - у Києві урочисто відкрили НСК "Олімпійський" - головну арену Євро-2012. Реконструкція головного стадіону України обійшлася в 4,59 млрд. грн. Цвяхом святково шоу став концерт колумбійської поп-зірки Шакіри.
Цього дня народилися:
1774 – Генрі Дункан, шотландський священик, який організував перший у світі ощадний банк (1810, принаймні так вважають в англомовному світі).
1823 – Іван Аксаков, російський публіцист, поет, громадський діяч (син письменника Сергія Аксакова), котрий був одним із керівників московського Слов'янського комітету, пропагував ідеї слов'янофільства та панславізму.
1835 – Євгеній Марков, російський письменник, критик, публіцист. Випускник Харківського університету. 1859-1870 рр. вчителював, був директором Сімферопольської гімназії, інспектором народних училищ Криму. 1870 р. залишив службу і присвятив себе земській діяльності. Автор романів "Паничі", "Чорноземні поля", "Берег моря". Свої враження від подорожей виклав у збірках "Нариси Кавказу", "Подорож на Схід" та ін. У збірці "Нариси Криму" (1872) змалював природу, простежив історію краю.
1835 – Отто Крістіан Мор, німецький вчений в галузі будівничої механіки і опору матеріалів. Створив одну з теорій міцності. Вперше застосував розрахунок конструкції на невигідне завантаження за допомогою ліній впливу. Розробив метод розрахунку нерозрізних балок.
1839 – Григорій Захарович Врецьона, український педагог, письменник, культурний діяч. Жив і працював у Львові (викладав у Львівській учительській семінарії). Активний діяч Руського педагогічного товариства, товариств "Просвіта" та "Шкільна поміч", член Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Автор численних статей на громадські, педагогічні, філологічні, сільськогосподарські теми, що друкувалися у львівських часописах.
1845 – Віктор Львович Кирпичов, видатний вчений у галузі механіки, організатор вищої технічної освіти в Україні. Перший директор Харківського технологічного (1885–1898) і Київського політехнічного (1898–1902) інститутів.
1846 – Іван Симеонович Біликовський (помер 1922), український музичний діяч і композитор-самоук. Був засновником і першим диригентом хору Станіславського (тепер Івано-Франківськ) товариства "Боян". У 1918-21 рр. викладав теорію музики у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка у Львові. Видав шкільний пісенник, автор хорових творів ("Гамалія", "Думи мої, думи", "Сонце заходить"), культової музики, обробок українських народних пісень. Писав статті з музикознавства.
1848 – П'єр Дегейтер, французький композитор бельгійського походження, автор музики "Інтернаціоналу".
1869 – Комітас (Согомон Согомонян), вірменський композитор-класик, диригент, етнограф. Займався викладацькою діяльністю, багато концертував. Саме Комітас познайомив європейську музичну спільноту з вірменським мистецтвом. 1910 р. вимушений був покинути Вірменію і переїхати до Константинополя, де продовжив багатосторонню музичну діяльність. Проте у 1915 р., переживши жахіття масової різанини вірмен, організованої турецькою владою, композитор важко захворів психічно. Помер у Парижі, прах Комітаса поховано в Єревані.
1871 – Іван Максимович Піддубний (помер 1949), український і радянський спортсмен (класична боротьба і гирьовий спорт), артист цирку, заслужений артист РРФСР (1939), заслужений майстер спорту з 1945 р., неодноразовий переможець чемпіонатів світу серед борців-професіоналів. В 1905-1908 рр. був переможцем найбільших чемпіонатів світу з класичної боротьби серед професіоналів. За сорок років виступів Піддубний не програв жодного чемпіонату. Отримав світове визнання як "чемпіон чемпіонів", "російський богатир" (зріст 184 см, вага 118 кг, об’єм грудей 134 см).
1872 – Ма Баркер (Аризона Кларк), американська бандитка, котра керувала злочинним угрупованням, що складалося з чотирьох її синів та їхніх підручних. Банда "Кривавих Баркерів" наводила у 1920-30-х рр. жах на Середньому Заході від Міннесоти до Техасу. Її спеціалізацією були викрадення та пограбування. Усі члени родини загинули насильницькою смертю. Сама матуся та її молодший син Фред були вбиті на одному з курортів Флориди під час перестрілки з агентами ФБР.
1873 – Ейнар Герцшпрунг, данський астроном, який запровадив поділ зірок на гігантів та карликів.
1873 – Олексій Щусєв, російський радянський архітектор, за проектом якого був споруджений мавзолей Леніна на Червоній площі в Москві.
1892 – Марина Цвєтаєва, російська поетеса, перекладачка, письменниця. Сьогодні Марина Цвєтаєва визнана як один з видатних російських поетів двадцятого століття.
1895 – Хуан Перон, аргентинський військовий і державний діяч, президент країни в 1946–1955 рр. (скинутий внаслідок перевороту) і 1973–1974 рр., чоловік Евіти.
1896 – Жюльєн Дювів’є (помер 1967), французький кінорежисер. Перший свій фільм зняв у 1919 р. Працював у Франції, США, Великобританії. В1948 р. екранізував "Анну Кареніну" (з Вів’єн Лі у головній ролі).
1899 – Іван Іванович Малозьомов, український архітектор. Багато років викладав у будівельних вузах Харкова і Києва. 1928–1941 рр. керував створенням проектів планування Маріуполя, Кривого Рога, брав участь у складанні генерального плану Великого Запоріжжя.
1901 – Сергій Фотійович Бесєдін (помер 1996), український живописець і графік, заслужений діяч мистецтв УРСР (1970). Професор Харківського художнього інституту. Автор полотен, виконаних у дусі соціалістичного реалізму: "Футболісти", "Домна", "В.І. Ленін і Н.К. Крупська на вечорі, присвяченому 100-річчю з дня народження Т.Г. Шевченка, в 1914 році в Кракові".
1907 – Поліна Осипенко, українська радянська льотчиця (уродженка Бердянського району Запоріжжя), перша з трьох жінок – Героїв Радянського Союзу. У вересні 1938 р. літак АНТ-37 "Родіна", до екіпажу якого входили командир Валентина Гризодубова, другий пілот Осипенко і штурман Марина Раскова, здійснив безпосадочний переліт Москва – Далекий Схід, встановивши жіночий світовий рекорд дальності польоту – 6450 км.
1910 – Гес Холл, багаторічний лідер американських комуністів.
1911 – Марк Бернес, російський шансонье, актор кіно. Десятки виконуваних ним пісень увійшли до золотого фонду радянської естради ("Шаланды, полные кефали", "Спят курганы темные", "Я люблю тебя, жизнь", "С чего начинается Родина", "Враги сожгли родную хату").
1911 – Олексій Андрійович Ляпунов (помер 1973), радянський математик, член-кореспондент АН СРСР, один із засновників радянської кібернетики.
1916 – Олекса Васильович Булавицький, український живописець. Навчався в приватній студії М. Ярового в Києві, в Одеській художній школі та Всеросійській АМ у Ленінграді. Працював на Київській кіностудії, в театрах. Після другої світової війни емігрував до США. Твори "Після дощу", "Бузок", "Сосни" та ін.
1917 – Родні Роберт Портер, британський лікар-імунолог і біохімік, член Лондонського королівського товариства, лауреат Нобелівської премії з медицини (1972, спільно з Дж.М. Едельманом). Досліджував структуру антитіл і їхнього центру. Встановив первинну структуру імуноглобулінів.
1920 – Френк Герберт, американський письменник-фантаст, відомий насамперед як автор циклу "Хроніки Дюни".
1921 – Іван Антонович Маценко, український письменник. Учасник Великої Вітчизняної війни. Працював у пресі. Автор збірок оповідань і повістей "Вінок житніх колосків", "Побачення", "Під небом отчого краю", "Біль давніх розлук", роману "Калини цвіт гіркий", в яких поряд з темами сьогодення звучить відлуння Великої Вітчизняної війни.
1925 – Андрій Синявський (псевдонім – Абрам Терц), російський письменник-дисидент єврейського походження, критик, літературознавець, політв'язень. За публікацію "антирадянських" творів у 1966 р. засуджений (разом з Ю.М. Даніелем), 6 років провів у таборі. З 1973 р. в еміграції. Автор книги прози "Голос із хору", "Суд іде", "Любимов", есе "Прогулянки з Пушкіним", автобіографічного роману "На добраніч".
1931 – Юліан Семенов (Ляндрес, помер 1993), російський радянський письменник, сценарист, журналіст. Автор відомих політичних детективів ("Сімнадцять миттєвостей весни", "ТАРС уповноважений заявити", "Експансія"). Засновник газети і головний редактор газети "Совершенно секретно" (1989).
1934 – Кір Буличов, радянський фантаст. "Кирилл Булычев" – псевдонім був скомпонований з імені дружини й дівочого прізвища матері письменника. Згодом ім'я "Кирилл" стали писати скорочено – "Кир". Потім крапку прибрали. Інколи підписував твори як рос. "Кирилл Всеволодович Булычев". Своє справжнє ім'я письменник приховував до 1982 року, оскільки боявся, що його звільнять з Інституту Сходознавства, керівництво якого нібито вважало фантастику несерйозним заняттям.
1936 – Ігор Дмитрович Безгін, український театрознавець. Випускник Київського театрального інституту, з 1971 р (з перервою – 1985-1991) – його викладач, засновник і керівник першої у країні кафедри організації планування і управління театральною справою (професор з 1992).
1936 – Леонід В’ячеславович Куравльов, російський і радянський кіноактор, народний артист РРФСР ("Вій", "Іван Васильович змінює професію", "Афоня", "Золоте теля", "17 миттєвостей весни").
1936 – Рохеліо Герра (Ільдегардо Франсіско Герра Мартінес; 1936), мексиканський актор. Знімався у фільмах студії "Телевіса", а також на "ТВ "Ацтека" в кіноновелах. Українські глядачі знають Рохеліо Герра за роллю Луїса Альберто в "мильній опері" "Багаті теж плачуть".
1939 – Пол Хоган, австралійський кіноактор ("Крокодил Данді").
1941 – Джессі Джексон, негритянський священик, соратник Мартіна Лютера Кінга, який двічі висував свою кандидатуру на пост президента США.
1946 – Олександр Горшков, радянський спортсмен, перший олімпійський чемпіон (у парі з Людмилою Пахомовою) в танцях на льоду (1976 р.).
1960 – Дмитро Крюков, російський програміст, автор пошукової системи "Rambler".
| Источник: |
ВЕМ |
| Ссылка: |
http://www.experts.in.u |
Возврат к списку
