15.10.2013 09:24:22 |
Свято:
Міжнародний день сільських жінок. Проголошений на 62-й сесії Генеральної Асамблеї ООН відповідно до резолюції від 18 грудня 2007 р.
Міжнародний день "Білої тростини" – символа незрячої людини. Відзначається з 1969 р. за рішенням Міжнародної федерації сліпих.
Всесвітній день миття рук. Вперше відзначався 15 жовтня 2008 р. у рамках проголошеного Генеральною Асамблеєю ООН Року санітарії.
Православні іменинники: Андрій, Ганна, Давид, Касіян, Костянтин, Купріян, Устина, Феоктист.
Католицькі нинники: Тереза, Ядвіга.
Події дня:
533 – візантійський полководець Велізарій вступає у Карфаген, відбивши його у вандалів.
1552 – війська Івана Грозного підкоряють Казанське ханство.
1570 – засноване місто Пхеньян, нині – столиця Північної Кореї.
1581 – у Парижі королева-мати Франції Катерина Медичі представила своїм гостям перший в історії публічний балет – "Комічний балет королеви".
1582 – Папа Григорій XIII запровадив григоріанський календар. В Італії, Польщі, Португалії та Іспанії за 4 жовтня цього року відразу настало 15 жовтня. В інших країнах новий календар був введений пізніше.
1666 – англійський король Карл II уперше одягнув жилет, запровадивши нову моду.
1805 – в Амстердамі німецький книготорговець Фрідріх Арнольд Брокгауз заснував підприємство з торгівлі і виданню німецьких книг (нині німецька видавнича фірма "Брокгауз" – одна з найбільших у світі). Починаючи з ХХ ст. видає продукцію майже всіма європейськими мовами, має відділення в усіх столицях світу.
1806 – до складу Росії включене Бакинське ханство.
1815 – починається заслання Наполеона Бонапарта на острові Святої Єлени в Атлантиці.
1863 – Громадянська війна у США: під час випробування затонув перший підводний човен Hunley, при цьому загинув його творець Горацій Лоусон Ханлі та команда із семи осіб.
1880 – завершене будівництво Кельнського собору через 632 роки після початку (перший камінь в основу собору у 1248 році заклав архієпископ Кельна Конрад фон Хохштаден), а у цей день в 1880 році в присутності німецького імператора Вільгельма відбулося свято на честь закінчення будівництва.
1894 – французький офіцер Альфред Дрейфус арештований за звинуваченням у шпигунстві – починається так звана справа Дрейфуса, яка відіграла дуже велику роль в історії Франції кінця ХІХ ст.
1895 – в Англії викрадений і переплавлений на монети футбольний кубок країни.
1917 – у Венсані, в околицях Парижа, за шпигунство на користь Німеччини розстріляли голландську танцівницю Мата Харі.
1919 – у Москві створений Інститут імені Миколи Скліфософського на базі Шереметєвської лікарні. На початку це була Станція швидкої допомоги.
1926 – у Києві відкрито Російський драматичний театр (нині імені Лесі Українки).
1928 – німецький дирижабль "Граф Цеппелін" здійснив перший комерційний рейс через Атлантичний океан.
1932 – заснована індійська національна авіакомпанія "Air India".
1940 – на екрани кінотеатрів вийшов фільм Чарлі Чапліна "Великий диктатор" – зла сатира на нацистський режим у Німеччині.
1941 – у зв'язку з наближенням німецьких військ до Москви ухвалене рішення про переїзд радянського уряду зі столиці у Куйбишев.
1943 – заснований Московський державний інститут міжнародних відносин (МГІМО).
1944 – німецький диверсант Отто Скорцені провів операцію "Міккі Маус", захопивши у Будапешті керівника Угорщини адмірала Хорті, який за кілька годин до того оголосив перемир'я.
1944 – нарком внутрішніх справ СРСР Лаврентій Берія видав наказ про початок операцій НКВС проти польської партизанської Армії крайової.
1945 – за звинуваченням у державній зраді розстріляний колишній прем'єр-міністр вішистського уряду Франції П'єр Лаваль.
1946 – Герман Герінг, один із керівників нацистської Німеччини та гестапо, випив отруту за кілька годин до страти.
1959 – у Мюнхені вбитий лідер українських націоналістів Степан Бандера: агент КДБ Богдан Сташинській зі спеціального пістолета вистрілив в очільника ОУН ампулою з розчином ціаністого калію.
1961 – у Лондоні заснована правозахисна організація "Амнесті Інтернешнл".
1963 – після виходу у відставку незмінного післявоєнного голови уряду ФРН Конрада Аденауера новим канцлером став Людвіг Ерхард.
1964 – введений у дію найбільший у світі нафтопровід "Дружба", побудований СРСР спільно з Польщею, Німеччиною, Чехією, Словаччиною та Угорщиною для постачання в ці країни нафти, що надходить з Росії.
1964 – розстріляний у Сайгоні Нгуен Ван Чой, який брав участь у замаху на американського посла Генрі Лоджа і міністра оборони США Роберта Макнамару. Спроба замаху провалилася, Нгуен Ван Чой був заарештований і засуджений до смертної кари. Його розстріл був першим випадком публічної страти активіста Фронту визволення під час В'єтнамської війни. Перед стратою Чой вигукнув: "Хай живе Хо Ши Мін!".
1965 – у 40 містах США пройшли демонстрації із закликом оголосити мораторій війні з В'єтнамом, у яких взяли участь близько ста тисяч осіб. У Нью-Йорку 22-річний Девід Міллер першим публічно спалив свою повістку про призов в армію. Його засудили до двох з половиною років в'язниці, але згодом за прикладом Міллера так вчинять іще понад 9 тисяч американських призовників.
1967 – завершене зведення монумента "Батьківщина-мати" у Волгограді.
1968 – в університеті Суррея відбувся перший виступ рок-гурту "Led Zeppelin".
1969 – у США мільйони американців взяли участь у демонстраціях, протестуючи проти війни у В'єтнамі.
1970 – авіалайнер АН-24 із 46 пасажирами на борту, що виконував рейс за маршрутом Батумі–Сухумі, захопили двоє литовців – Пранас Бразінскас і його 13-річний син Альгірдас, примусивши екіпаж змінити курс і здійснити посадку в турецькому місті Трабзон. Це було перше успішне викрадення літака у радянській історії. Під час захоплення літака була вбита 20-річна бортпровідниця Надія Курченко.
1971 – в Ірані почалися урочисті святкування з нагоди 2500-річчя країни (Персії).
1973 – Велика Британія та Ісландія припинили "тріскову війну", яка розпочалася у вересні 1972 року після того, як Ісландія в односторонньому порядку розширила риболовецьку прибережну зону з 12 до 50 миль. Справа доходила до зіткнень військових кораблів.
1975 – відновлення "тріскової війни". Ісландія знову розширила свою риболовецьку зону – з 80 до 320 кілометрів. У результаті жертвами ісландських катерів берегової охорони стали західнонімецькі траулери.
1975 – підписана Європейська конвенція про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом. Україна ратифікувала конвенцію 14 січня 2009 р.
1985 – на пленумі ЦК КПРС генеральний секретар Михайло Горбачов оголосив про плани економічної перебудови.
1985 – Рада Європи прийняла Європейську хартію місцевого самоврядування. Набрала чинності у вересні 1988 р.
1990 – уранці в Києві почався загальний студентський страйк на підтримку голодування студентів. Стотисячна колона маніфестантів пройшла з Хрещатика по вул. Кірова (зараз – Грушевського) й оточила Верховну Раду. Цього ж вечора влада надала голодуючим годину прямого ефіру на ТБ. Від студентів виступили О. Доній. О. Барков. І. Коцюруба, Т. Корпало, В. Кириленко. Студенти обґрунтували свої вимоги до влади та закликали до загальноукраїнського страйку.
1990 – радянський лідер Михайло Горбачов нагороджений Нобелівською премію миру за внесок у зниження міжнародної напруженості і здійснення політики гласності.
1992 – серійний вбивця Андрій Чикатило визнаний винним у 52 вбивствах.
1994 – вперше вийшли в обіг поштові марки, які випустив Держзнак України. До цього українські поштові знаки друкувалися у Москві.
1995 – Саддам Хусейн здобув 99,96% голосів на президентських виборах в Іраку.
1997 – англійський пілот Енді Грін встановив новий рекорд швидкості на землі – 763,035 милі на годину (1229,77 км/год), першим подолавши звуковий бар'єр на спеціально сконструйованому боліді. Він перевищив попереднє досягнення майже на 130 миль.
1997 – з космодрому на мисі Канаверал (США) до планети Сатурн була запущена автоматична міжпланетна станція "Кассіні" (названа на честь відомого італійського і французького астронома та інженера Джованні Домініко Кассіні). 1 липня 2004 р. космічний апарат пролетів між кільцями Сатурна і вийшов на його орбіту, ставши таким чином першим штучним супутником цієї планети. Аби досягти мети своєї подорожі міжпланетна станція летіла 7 років і подолала за цей час відстань у 3,5 мільярдів км. Крім того, "Кассіні" ніс на борту європейський зонд "Гюйгенс", який 25 грудня 2004 р. відділившись від свого носія почав самостійно рухатися до найбільшого супутника Сатурна – Титана, і вже 14 січня 2005 р. увійшовши в його атмосферу, здійснив успішну посадку на його поверхні. У цьому проекті брали участь 17 держав, коштував він не дешево – понад 3 мільярди доларів (левова частка була виділена урядом США – 2,6 мільярдів, решта – Європейським космічним агентством та Італійським космічним агентством). Місія "Кассіні" була запланована до 2008 р., але потім була подовжена до 2010, а з лютого 2010 – до 2017 року.
1999 – до влади у Пакистані прийшов генерал Первез Мушараф, який оголосив у країні надзвичайний стан і призупинив дію конституції.
2000 – у Парижі на Монмартрі відкрили "Стіну Кохання", на якій на 311 мовах написано "Я тебе люблю". Є також написи, виконані з використанням шрифту Брайля для сліпих і мовою знаків. Площа Стіни – 40 кв. м.
2003 – Китай став третьою країною, яка запустила в космічний простір корабель з людиною на борту – перший китайський космонавт Ян Лівей на кораблі "Шеньчжоу-5" ("Священний човен-5") здійснив 14 витків навколо Землі.
2003 – Ільхам Алієв, за якого проголосували 76,84% виборців, обраний президентом Азербайджану після смерті свого батька Гейдара Алієва.
Цього дня народилися:
70 до н. е. – Публій Вергілій Марон, давньоримський поет, автор "Енеїди".
1535 – Джованні Порта, італійський вчений-фізик, який у 1560 р. організував у Неаполі Академію таємниць природи – першу в світі фізичну академію.
1542 – Джелаль-ад-дін Акбар, третій падишах – правитель Могольської імперії в Індії у 1556–1605 рр., онук Бабура. При ньому імперія досягла найбільшої могутності.
1608 – Евангеліста Торрічеллі, італійський математик і фізик, який сконструював ртутний барометр і пояснив наявність повітряного тиску фактом підйому ртуті в трубці (торрічеллієва пустота).
1618 – Антоніо Честі, італійський композитор, представник оперної Венеціанської школи, наприкінці життя монах-францисканець був придворним музикантом імператора Леопольда I у Відні.
1750 – Микола Борисович Юсупов, російський князь, сенатор, дипломат, директор імператорських театрів. Одночасно з цим очолював двірцеві скляні заводи, Ермітаж. Власник величезних статків, зібрав чудову колекцію творів мистецтва. Постать Юсупова була надзвичайно колоритною. Вінценосці розмовляли з ним на рівних. У його альбомі були палкі посвяти Вольтера, Руссо, Дідро, Бомарше.
1795 – Фрідріх Вільгельм IV, прусський король із династії Гогенцоллернів (1840–1861).
1809 – Олексій Кольцов, російський поет. Автор ліричних віршів. Поет неодноразово бував на Україні, збирав українські пісні та прислів’я. Писав також вірші українською мовою.
1809 – Хачатур Абовян, вірменський письменник, просвітитель, основоположник нової вірменської літератури і нової літературної мови, педагог, етнограф.
1814 – Михайло Лермонтов, визначний російський поет, автор знаменитих віршів "Смерть поета", "Бородіно", романтичної драми "Маскарад", першого у російській літературі соціально-психологічного та філософського роману "Герой нашого часу" (убитий на дуелі).
1829 – Асаф Холл, американський астроном, який у 1877 р. відкрив два супутники Марса – Деймос та Фобос – і розрахував їхні орбіти.
1841 – Савва Мамонтов, відомий підприємець і меценат.
1844 – Фрідріх Ніцше, німецький філософ, психолог, філолог ("Так говорив Заратустра", "Воля до влади", "Антихристиянин", "По той бік добра і зла"). Був агресивним критиком традиційної моралі, утілітарізму, тодішньої філософії, матеріалізму, німецького ідеалізму, німецького романтизму та свого часу в цілому. Ніцше створив велику кількість афоризмів і експериментальних форм письма та є одним із найбільш читаних мислителів.
1858 – Джон Салліван, американський боксер-важковаговик, останній чемпіон епохи, коли бої відбувалися з голими кулаками (1882–1892).
1859 – Коста Хетагуров (Хетагкаті), основоположник осетинської літератури, поет, просвітитель, скульптор, художник.
1859 – Александр Теодоров-Балан, болгарський мовознавець, історик літератури, бібліограф, перший ректор Софійського університету.
1860 – Софія Віталіївна Тобілевич, українська актриса, перекладачка, письменниця, етнограф. Дружина Івана Карпенка-Карого. Автор збірки "Українські народні пісні в записах Софії Тобілевич" та спогадів "Корифеї українського театру. Портрети. Спогади". Залишила нащадкам цінну інформацію про життя та творчість корифеїв українського театру. У репертуарі актриси такі ролі, як Терпелиха ("Наталка Полтавка" І. Котляревського), баба Бушля та Тетяна ("Чумаки" і "Суєта" І. Тобілевича), Лимериха ("Лимерівна" Панаса Мирного).
1881 – Пелем Вудхауз, англійський письменник-гуморист і комедіограф, сер.
1884 – Конон Петрович Безщасний, український кобзар. Гри на бандурі навчався самостійно. Виконував думи, українські жартівливі пісні, народні танці.
1885 – Олександр Надрага, український вчений-правознавець, громадський діяч, педагог.
1893 – Кароль II, король Румунії у 1930–1940 рр. із династії Гогенцоллернів-Зігмарінгенів.
1897 – Ілля Ільф (Єхіїл-Лейб Файнзільберг), радянський письменник-сатирик ("Дванадцять стільців", "Золоте теля" – у співавторстві з Євгеном Петровим).
1900 – Мервін Лерой, американський кінорежисер, продюсер, який відкрив таких зірок кіно, як Кларк Гейбл, Роберт Мітчум, Лоретта Янг і Лана Тернер ("Міст Ватерлоо", "Зелені берети", "Чарівник країни Оз").
1900 – Борис Соломонович Аронсон, художник, мистецтвознавець. Народився у Києві. Відомий як засновник Музею єврейського мистецтва в Києві. Пропагував "єврейський стиль", що поєднував принципи абстрактного живопису та елементи народної творчості. Окрім мюзиклів та драматичних вистав, виступав як художник оперних постановок та балетів ("Лускунчик" П.І. Чайковського,1977 та ін.).
1902 – Андрій Якович Штогаренко, український композитор, педагог, народний артиста СРСР (кантата-симфонія "Україно моя", вокально-симфонічна повість "Шляхами Жовтня", поема "Росія", хор "Ленін іде по планеті", "Пісня про завод "Більшовик"). З 1954 по 1968 р. був ректором Київської консерваторії. Багато років поспіль очолював Спілку композиторів України.
1905 – Чарльз Сноу, англійський письменник, учений фізик і громадський діяч. У 30-х роках ХХ ст. працював у лабораторії Е. Резерфорда. Автор циклу реалістичних романів "Чужі і брати" (у т.ч. "Повернення додому", "Коридори влади"), роману "Охоронці мудрості", детективних творів "Смерть під вітрилами", "Лакування", публіцистики, біографічної книги "Троллоп".
1914 – Мохаммад Захір Шах, король Афганістану (1933–1973). Після ліквідації монархії 17 липня 1973 р. і проголошення Афганістану республікою зрікся престолу. Знаходився у вигнанні (жив у передмісті Риму). 17 квітня 2002 р. повернувся до Афганістану після 30-річної еміграції.
1915 – Іцхак Шамір (Язерницький), ізраїльський політичний і державний діяч, прем’єр-міністр країни у 1983–1984 і 1986–1992 рр.
1917 – Артур Мейєр Шлезінгер-молодший, американський історик, громадський діяч, фахівец в галузі сучасної історії США, засновник організації "Американці за демократичні дії". Автор понад 20 книг про зовнішню і внутрішню політику США, зокрема й "Епоха Джексона" (Пулітцерівська премія, 1946), "Тисяча днів" (Пулітцерівська премія, 1966).
1920 – Маріо П’юзо, американський письменник італійського походження, автор роману "Хрещений батько".
1920 – Анрі Верней (Ашот Малакян), французький кінорежисер вірменського походження ("Ворог суспільства № 1", "Президент", "Страх над містом").
1921 – Дмитро Луценко, український поет-пісняр. Автор текстів низки відомих пісень ("Києве мій", "Фронтовики", "Сивина", "Мамина вишня", "Осіннє золото" тощо). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1974). Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка (1976).
1926 – Еван Хантер, американський письменник, автор детективів (під псевдонімом Ед Макбейн), п'єс та телесценаріїв.
1926 – Генріх Альтшуллер, винахідник, письменник-фантаст. У 1970 році він створив в Баку Школу молодого винахідника, яка вже через рік переросла в Азербайджанський суспільний інститут винахідницької творчості – перший в світі центр навчання ТРИЗ.
1926 – Поль Мішель Фуко, французький філософ, історик культури.
1929 – Мілорад Павич, югославський (сербський) письменник ("Хозарський словник", "Остання любов у Константинополі", "Пейзаж, намальований чаєм").
1944 – Девід Трімбл, північноірландський політик, лідер протестантів, який у 1998 р. став лауреатом Нобелівської премії миру.
1948 – Іван Гаврилюк, український і радянський актор театру й кіно, народний артист України ("Захар Беркут", "Ати-бати, йшли солдати", "Легенда про княгиню Ольгу", "Данило – князь Галицький", "Гори димлять", "Вавилон ХХ"). Був народним депутатом IV скликання від "Нашої України".
1961 – В'ячеслав Бутусов, російський рок-музикант, лідер групи "Наутілус помпіліус".
1976 – Микола Басков, російський естрадний співак (тенор). Народний артист Росії й України.
Возврат к списку
