На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 18 жовтня

Версия для печати Версия для печати

18.10.2010 10:48:41 |  

Свято:

Європейський день проти торгівлі людьми
відзначається щороку 18 жовтня. Був започаткований 18 жовтня 2007 Європейським Парламентом як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, небайдужості громадськості до цього явища та візуалізації проблеми на глобальному рівні.

День державної Незалежності Азербайджанської Республіки (1991). Національне свято.

День духовної злагоди в Казахстані. Відзначається з 1992 р. з ініціативи президента Н. Назарбаєва.

Православні іменинники: Григорій, Дем’ян, Денис, Іона, Матвій, Олексій, Петро, Пилип, Харитина.
Католицькі іменинники: Лукас, Юліан.

Події дня:

1009
– зруйнуваний Храм Гроба Господнього в Єрусалимі єгипетським "божевільним халіфом" аль-Хакімом.

1081 – норманське військо з Південної Італії під проводом графа Апулії й Калабрії Роберта Гіскарда розбило армію Візантійської імперії на чолі з Олексієм І у битві біля нинішнього Дурреса (Албанія).

1596 – було підписано Берестейську унію, на підставі якої в Україні та Білорусі створено Греко-Католицьку Церкву (за новим стилем).

1667 – голландці заснували в Америці Брюкелен (Бруклін).

1685 – французький король Людовік XIV скасував дію Нантського едикту, який надавав права гугенотам.

1723 – Петро І заклав на острові Котлін фортецю Кронштадт, яка стала головною базою Балтійського флоту Росії.

1731 – російська імператриця Анна Іванівна замість скасованого раніше верховної таємної ради заснувала кабінет міністрів, який був поставлений вище від сенату. На зміну колегіальним принципам правління, закладеним Петром I, прийшло бюрократичне одноосібне правління.

1812 – російська армія вперше після Бородінського бою здобула перемогу над французами, розбивши французький авангард Мюрата несподіваною атакою під Тарутіним і змусивши Наполеона ухвалити рішення про відступ із Москви.

1851 – у Лондоні вперше вийшов друком роман Германа Мелвілла "Мобі Дік".

1863 – відбулось офіційне відкриття Національного музею в Каїрі (АРЄ) . Це був перший на Середньому Сході національний музей, що мав одну з найкращих у світі колекцій єгипетського мистецтва.

1867 – на Алясці спущено російський прапор і піднято американський: величезна територія на півночі Америки перейшла від Росії до США. Вартість угоди склала 7,2 мільйона доларів. Критики в Америці вважали, що гроші були витрачені даремно на гігантську кількість льоду.

1883 – у Петербурзі на місці вбивства Олександра II закладено храм Спаса на крові.

1892 – відкрилася перша довга комерційна телефонна лінія (Чикаго – Нью-Йорк).

1896 – на сторінках газети "Нью-Йорк джорнел", що належала видавцю Вільяму Херсту, з'явився герой коміксу, прозваний Жовтим Кідом. Від нього пішло визначення "жовта преса".

1898 – США взяли під контроль Пуерто-Ріко.

1902 – в кримському місті Алупка з ініціативи російського хірурга, професора Московського університету О.О. Боброва був відкритий перший на теренах Російській імперії і Європи південноморський санаторій для дітей хворих на кістково-суглобовий туберкульоз (нині його імені).

1906 – у Росії указом імператора скасовано деякі обмеження в правах сільських обивателів та осіб деяких колишніх податних станів.

1912 – на південному сході Європи почалась Перша балканська війна між Балканським союзом та Туреччиною – Сербія, Болгарія, Греція і Чорногорія оголосили війну з метою ліквідації османського панування на Балканах і проведення нового територіального перерозподілу. Війна закінчилась у травні 1913 р. перемогою Балканського союзу.

1914 – уперше підводний човен потопив у бою інший підводний човен. У ході І Світової війни, англійська субмарина E-3 затонула після влучання торпеди, випущеної з німецької U-27.

1918 – у Львові було створено Українську національну раду, до складу якої увійшли депутати австрійського парламенту, крайових сеймів Галичини та Буковини, представники українських політичних партій. УНРада стала політичним представницьким органом українського народу в Австро-Угорській імперії. Наступного дня, спираючись на право народів на самовизначення, УНРада проголосила Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття.

1918 – засновано Чехословацьке телеграфне агентство.

1919 – українська влада звернулась до комітету Міжнародного Червоного Хреста у Женеві з проханням полегшити жахливі наслідки війни в Україні, допомогти біженцям, жертвам громадянської війни, військовополоненим за її межами, взяти під опіку місії Червоного Хреста в Україні, які потерпають від репресій більшовиків, денікінців, поляків. Для здійснення цього уряд УНР переводив комітету авансом 500 тис. німецьких марок.

1921 – утворена Кримська автономна республіка як частина радянської Росії.

1922 – заснована Британська радіомовна корпорація (Бі-бі-сі). Створена як приватна компанія, в 1927 р. була ліквідована і відтворена як корпорація. Нині Бі-бі-сі один із провідних світових інформаційних гігантів.

1929 – британська приватна рада визнала канадських жінок "персонами", скасувавши рішення канадського Верховного Суду, що забороняло жінкам обіймати публічні посади.

1933 – росіянин грузинського походження Джордж Баланчин приїхав до США, де створив школу американського балету і реалізував себе як видатний хореограф-новатор, якому водночас вдалося зберегти кращі традиції класичного танцю.

1935 – відкрилося пряме радянсько-румунське залізничне сполучення.

1939 – у Березані (Київська область) 18-22 жовтня відбулося змагання гончих псів. Близько 100 собак, спеціально підготовлених добровільними спортивними товариствами мисливців, полювали на зайців у лісі.

1941 – у Токіо арештований радянський розвідник Ріхард Зорге.

1944 – війська 4-го Українського фронту подолали Карпатський хребет, заволоділи перевалами і гірськими шляхами і широким фронтом вступили на територію Чехословаччини.

1945 – засновано Ужгородський університет – перший радянський вуз у Закарпатті. Нині Ужгородський національний університет.

1947 – у Радянському Союзі на Державному центральному полігоні "Капустин Яр" під керівництвом С.П. Корольова було здійснено пуск першої в СРСР експериментальної одноступеневої балістичної ракети Р-1. По суті, це було першим практичним кроком СРСР на шляху в освоєнні космічного простору і створенню ракетної техніки. Дальність польоту ракети-носія склала 207 км.

1955 – стала до ладу Каховська ГРЕС.

1963 – першим котом, який побував у космосі, став Фелікс, запущений у рамках французької космічної програми на ракеті-носії "Вероніка" з космодрому в Алжирській Сахарі.

1967 – відбулася прем'єра мультфільму Уолта Діснея "Книга джунглів".

1967 – радянська автоматична станція "Венера-4" вперше здійснила посадку в атмосфері іншої планети.

1968 – на Олімпійських іграх у Мехіко, в умовах високогір'я, американець Боб Бімон встановив сенсаційний світовий рекорд у стрибках у довжину – 8,90 м. Попереднє досягнення перевищено відразу на 55 см.

1983 – у Лібревілі було підписано договір про створення Економічного співтовариства країн Центральної Африки.

1989 – глава НДР і Соціалістичнії єдиної партії Німеччини Еріх Хонеккер подав у відставку з посади керівника партії й держави. Новим лідером обрали Егона Кренца.

1990 – "революція на граніті": на площі Жовтневої революції в Києві відбулося святкове завершення студентської акції протесту. Олесь Доній та Маркіян Іващишин виступили по ТБ з інформацією про припинення голодування і звільнення окупованих корпусів університету та КПІ. Наметове містечко було розібране.

1990 – у Республіці Калмикія ухвалена декларація про державний суверенітет.

1991 – в Азербайджані ухвалено Конституційний акт про державну незалежність, яким були закріплені основи державного, політичного й економічного облаштування незалежного Азербайджану. З цього моменту Азербайджанська Республіка, після 71-річної перерви, стала самостійним суб'єктом міжнародного права.

1991 – останнє засідання президії Верховної Ради СРСР.

1991 – головна військова прокуратура РФ реабілітувала генерала радянської держбезпеки Павла Судоплатова – вбивцю Євгена Коновальця.

1991 – СРСР та Ізраїль відновили дипломатичні відносини, перервані в 1967 р.

1993 – у Латвії на зміну латвійському рублю введено в обіг лат.

1994 – Верховна Рада України скасувала заборону Компартії.

1995 – Україна вступила до Ради Європи.

2006 – на запрошення бізнесмена і мецената Віктора Пінчука до України приїхав відомий американський кінорежисер Стівен Спілберг. Спілберг був одним з продюсерів документального фільму "Назви своє ім’я" (режисер Сергій Буковський), присвяченого трагедії Голокосту, прем’єра якого відбулася 18 жовтня 2006 р. у Жовтневому палаці.

2007 – після восьмирічного вигнання до Пакистану повернулася екс-прем'єр-міністр Бенеазір Бхутто. Стався найбільший в історії країни теракт: бомбова атака на кортеж Бхутто, загинуло майже 130 осіб, сама опозиціонерка не постраждала.

Цього дня народились:

1634
– Лука Джордано, італійський художник неаполітанської школи.

1663 – Євген Савойський, полководець Священної Римської імперії французького походження, генералісимус, австрійський державний діяч, принц, учасник воєн за іспанський і польський спадок та ін., переможець турків.

1697 – Джованні Антоніо Каналетто (Каналь), італійський живописець, майстер архітектурного пейзажу (т. з. ведут). Працював у Венеції та Римі. Роботи Каналетто вирізняються поєднанням документальної точності малюнка і бездоганної перспективної побудови з ошатністю і свіжістю кольорової гами, а також парадною видовищністю композиційного рішення.

1706 – Бальдассаре Галуппі, італійський композитор, учитель Дмитра Бортнянського.

1777 – Генріх фон Клейст, німецький поет і драматург доби романтизму. Один із самих важких і найзагадковіших письменників початку ХІХ ст.

1799 – Крістіан Шенбейн, німецький хімік, який відкрив озон і дав йому ім'я.

1804 – Монгкут (Рама V), Король Сіаму (1851–1868). Один з перших тайських правителів, що прийняв західну культуру, став ініціатором реформ, направлених на модернізацію країни.

1824 – Хуан Кабра Валера, іспанський письменник і державний діяч.

1847 – Олександр Миколайович Лодигін, російський електротехнік, один із засновників електротермії, винахідник лампи розжарення з вугільним стрижнем. Автор понад 400 відкриттів і винаходів. Другу половину свого життя Олександр Лодигін провів у США, де й помер у 76 років. В Америці Лодигін отримав декілька патентів, брав участь в будівництві нью-йоркського метрополітену, працював на великому акумуляторному заводі в Буффало і на кабельних заводах. 1905 р. він повернувся в Росію, аби на батьківщині застосувати свої різнобічні знання висококваліфікованого інженера. Але методи американської промисловості і новини заокеанської техніки на той час у Росії нікого не зацікавили. Країна жила в передчутті революцій. Для Олександра Лодигіна, фахівця найвищого класу, знайшлося лише місце завідувача підстанціями міського трамваю у Петербурзі. Зрозуміло, ця робота не могла його задовольнити, тому він залишив Росію, аби вже ніколи до неї не повернутися. Останні роки в Америці після повернення з Росії О.М. Лодинін займався виключно конструюванням електричних печей. Він побудував найбільші електропічні установки для плавки металів, мелініту, руд, для видобутку фосфору і кремнію. Велика кількість удосконалень і технічних нововведень була ним запатентована в Америці та інших країнах. Промислова електротермія багато чим зобов’язана О.М. Лодигіну як піонерові цієї нової галузі техніки.

1859 – Анрі Бергсон, французький філософ, письменник. Представник інтуїтивізму та "філософії життя". Лауреат Нобелівської премії (1927). В останні роки життя, важко хворий на артрит, Бергсон дещо переглянув свою філософську систему: в ній помітно зменшилось оптимізму.

1868 – Євгенія Іванівна Ярошинська, українська письменниця, фольклористка, педагог і громадська діячка. Багато років вчителювала в селах на Буковині, була активісткою жіночого руху, постійним автором педагогічних і дитячих видань. За збірку "Народні пісні з-над Дністра" була нагороджена медаллю Російського географічного товариства.

1870 – Володимир Васильович Різниченко, український вчений-геолог, художник й поет. На початку 30-х років очолював Науково-дослідний геологічний інститут АН УРСР. Автор праць з питань геології, гідрогеології, географії, археології. Працював у галузі політичної карикатури, твори вміщував в ілюстрованому додатку до ленінської "Искры" (1902), журналу "Шершень" (1906), газети "Рада" (1902–1912). Поезії друкував у літературно-артистичному альманасі "Терновий вінок".

1876 – Сергій Єфремов, український громадський, політичний і державний діяч, критик та історик літератури, представник неонародництва. Один з організаторів Української радикальної партії у 1904 р., голова Селянського союзу з 1905 р., один із засновників Товариства українських поступовців (1908 р.), заступник голови Центральної ради з 1917 р., генеральний секретар міжнаціональних справ у першому уряді УНР, з вересня 1917 р. – лідер Української партії соціалістів-федералістів. Академік Української Академії наук. Був амністований совітами й став головою управи УАН. Безпідставно репресований – обвинувачений у тому, що у 1920–1928 рр. створив і очолив діяльність таємних опозиційних організацій "Братство української державності" та "Спілку визволення України". У квітні 1930 р. засуджений до 10-річного ув'язнення з суворою ізоляцією. Із 1939 р. доля Єфремова невідома.

1880 – Володимир Євгенович Жаботинський, лідер правого сіонізму, засновник та ідеолог руху сіоністів-ревізіоністів, один із засновників Єврейського легіону, письменник, публіцист, перекладач (писав російською мовою та на івриті). Народився і упродовж тривалого часу жив в Одесі. Похований в Єрусалимі на горі Герцеля, чимало вулиць ізраїльських міст носить його ім’я. Саме з ревізіоністського руху, створеного Жаботинським, бере початок відома "права" ізраїльська партія "Лікуд", яка з 70-х років ХХ ст. грає одну з провідних ролей на політичній арені Ізраїлю.

1885 – Віктор Григорович Аверін, український біолог-зоолог, громадський діяч. Закінчив Харківський університет. З 1930 р. – завідувач кафедри Зарківського сільськогосподарського інституту. Праці вченого присвячені проблемам ентомології, орнітології, мисливствознавства, рибництва. Один із перших організаторів в Україні справи захисту рослин.

1888 – Петро Григорович Гончаров, український хоровий диригент. Закінчив музичне училище Балтійського флоту, згодом брав уроки у Р. Глієра. З 1907 р. був регентом хорів провідних київських соборів, з 1916 р. – диригент хорів театрів М. Садовського, П. Саксаганського. Співробітничав з Л. Курбасом, А. Петрицьким. Був організатором і керівником капели Південно-Західної залізниці, художнім керівником капели "Думка", організував капелу "Трембіта" у Львові.

1889 – Ошер Маркович Шварцман, єврейський поет. 1919 р. воював у дивізії М. Щорса. Вірші Шварцмана перекладали М. Рильський, П. Тичина.

1890 – Іван Михайлович Бабаков, український вчений-механік, заслужений діяч науки УРСР. З 1917 р. працював у вишах Харкова. З 1923 р. – професор. Наукові дослідження вченого стосуються головним чином теорії коливань і стійкості механічних систем.

1894 – Юрій Миколайович Тинянов, російський письменник, літературознавець. Автор історико-біографічних романів ("Кюхля" – про В. Кюхельбекера, "Смерть Вазір-Мухтара" – про О. Грибоєдова), повістей і оповідань. Подіям на Україні присвятив оповідання "Чернігівський полк чекає".

1900 – Харитя Кононенко, українська громадська діячка, агроном, активістка жіночого руху в Чехо-Словаччині й Галичині.

1901 – Володимир Захаров, радянський композитор (пісні "Будьте здоровы", "И кто его знает...", "Лучше нету того цвету"). Народний артист СРСР.

1902 – Марія Іванівна Сокіл, українська співачка. Дружина А. Рудницького (український композитор, диригент, педагог, музикознавець). Марія Сокіл з 1927 по 1932 рр. була солісткою Харківського та Київського театрів опери та балету. 1932–1937 р. виступала в театрах і з концертами у Львові, Варшаві, Празі, Відні, Берліні. З 1937 р. виїхала разом з чоловіком та сином до США, де викладала у консерваторії та Музичній академії у Філадельфії.

1908 – Микола Каманін, радянський льотчик, один з рятувальників криголама "Челюскін".

1909 – Норберто Боббіо, італійський юрист, історик і філософ, пожиттєвий сенатор республіки, професор. Автор праць з екзистенціоналізму, феноменології і аналітичної філософії, що значною мірою вплинули на формування демократичної свідомості у повоєнній Італії. Головний редактор італійського наукового журналу "Рівіста ді філософія".

1915 – Борис Борисович Тимофєєв, український вчений у галузі автоматики, академік НАН України, заслужений діяч науки УРСР. З 1964 р. – директор Інституту автоматики. Праці з теорії систем і системотехніки, розробки нових засобів обчислювальної техніки. Лауреат Державної премії СРСР (1980), Державної премії УРСР (1973).

1919 – П’єр Трюдо, державний і політичний діяч Канади, прем’єр-міністр країни (1968–1984).

1926 – Клаус Кінськи (Ніколаус Накшінськи), німецький актор театру й кіно ("Войцек", "Носферату – привид ночі", "Кривавий рахунок"). Батько акторки Настасьї Кінськи.

1926 – Джордж Скотт, американський кіноактор, який першим відмовився від "Оскара" за фільм 1970 р. "Петтон" (також – "Анатомія вбивства", "Муссоліні").

1929 – Віолета Барріос де Чаморро, нікарагуанська політична діячка, журналіст, перша жінка – президент Нікарагуа (1990–1997). Дружина відомого лідера опозиції в роки диктатури Анастасіо Сомоси Педро Чаморро. Після смерті чоловіка в 1978 р. змінила його на посту редактора опозиційної газети "La Prensa". Після падіння режиму Сомоси увійшла до складу революційної хунти, проте вже через рік, у квітні 1980 р., пішла у відставку на знак протесту проти посилення впливу сандіністів в коаліційному уряді, який очолював Даніель Ортега. У період президентсва здійснила в країні процес національного примирення, скасувала обов'язкову військову службу, лібералізувала економіку.

1932 – Євреїнов Юрій Миколайович, український архітектор і графік. Серед споруд: Палац спорту (1957–1960) у Києві, аеровокзал Бориспіль (1965), обидві – у співавторстві.

1932 – Вітаутас Ландсбергіс, литовський політичний і громадський діяч, музикознавець, голова Верховної Ради Литви (1990–1992), Сейму Литовської Республіки (1996–2000). З червня 2004 р. член Європарламенту. Один із творців (1993) і лідер правої партії Союзу Вітчизни. Заслужений діяч мистецтв Литовської РСР, професор, автор праць про творчість видатного литовського композитора і художника Мікалоюса Чюрльоніса.

1934 – Кір Буличов (Ігор Можейко), радянський письменник-фантаст (писав для дітей), сценарист, сходознавець. Найвідоміші твори: "Пригоди Аліси", "Таємниця Третьої планети", "Чудеса в Гуслярі", "Театр тіней", "Річка Хронос".

1939 – Лі Харві Освальд, імовірний убивця президента США Джона Кеннеді (убитий).

1956 – Мартіна Навратілова, визначна американська тенісистка чеського походження. Переможниця 18 турнірів серії "Великого шолома" лише в одиночному розряді (в т.ч. Уїмблдону – дев'ять разів, із них шість – поспіль (1982–1987). Родоначальниця сучасного силового жіночого тенісу, перша ракетка світу у 1978–1987 рр. Вигравши у віці 50 років у міксті разом із Бобом Брайаном відритий чемпіонат США 2006 р., стала найстаршою переможницею турнірів "Гренд слем".

1959 – Сергій Доренко, російський журналіст, телеведучий, інформаційний кілер.

1960 – Жан-Клод Ван Дамм (ван Варенберг), американський кіноактор бельгійського походження, сценарист і кінорежисер ("Самоволка", "Подвійний удар", "Універсальний солдат").

1966 – Микола Мельниченко, майор держохорони, призвідник т.зв. "касетного скандалу" в українській політиці в 2000–2001 рр. 1992–2000 – офіцер охорони та безпеки в Управлінні держохорони, який "писав" розмови президента Кучми, в т.ч. й про методи усунення журналіста Гонгадзе. З осені 2000 р. до 2007 р. переховувався у США. Тепер – лідер партії "Громадський рух України".

1973 – Сергій Безруков, російський актор театру й кіно ("Бригада", "Єсенін", "Майстер і Маргарита", "Іронія долі-2"). 1994–1999 рр. – актор телепрограми "Ляльки" на НТВ, де озвучував 11 персонажів. Народний артист Росії (2008).

1982 – Світлана Лобода, українська співачка й телеведуча. 2004 р. – учасниця групи "ВІА Гра". На "Євробаченні" 2009 р. посіла 12-те місце.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 567

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua