На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 25 березня

Версия для печати Версия для печати

25.03.2013 09:01:21 |  

Свято:

День Служби безпеки України.

День солідарності з затриманими і зниклими безвісти співробітниками ООН. 25 березня 1985 р. у столиці Лівану Бейруті був викрадений співробітник Близькосхідного агентства ООН для допомоги палестинським біженцям і організації робіт Алек Келлет, його доля і по сьогодні залишається нез’ясованою.

Міжнародний
день пам’яті жертв рабства і трансатлантичної работогргівлі. Проголошений рішенням 62-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 2007 р. 1807 р. англійський парламент ухвалив закон, що забороняв работоргівлю в Британській імперії.

Міжнародний
день спортивного кіно. Відзначається за рішенням Міжнародного олімпійського комітету і Міжнародної федерації спортивного кіно і телебачення з 2002 р. з ініціативи відомого грузинського режисера Олександра Жгенті, автора багатьох спортивних стрічок.

Національне свято Грецької РеспублікиДень незалежності (1821).

В країнах Балтії
День пам’яті жертв депортації 1949 р.

Католицьке свято
Благовіщення Господнє.

Православні іменинники: Іван, Григорій, Семен, Володимир.
Католицькі іменинники: Марія, Прокіп.

Події дня:

421 – засновано місто Венеція.

752 – Стефан II, обраний двома днями раніше Папою Римським, помер від апоплексичного удару. Оскільки Стефан ІІ не пройшов необхідного обряду посвяти, його ім'я не включене до списку понтифіків.

1238 – початок героїчної 50-денної оборони Козельська. Після узяття міста, монголи знищили всіх, включаючи немовлят.

1306 – Роберт Брюс коронований як король Шотландії.

1505 – із Лісабона вирушила португальська експедиція з метою завоювання Індії та Малакки і повного знищення єгипетсько-арабської торгівлі з Індією. Для цього була спеціально заснована посада віце-короля Індії, і першим на неї призначили Франсішку Алмейду, який і очолив експедицію. У плавання спорядили 22 кораблі з півтора тисячами солдатів. Одним з учасників експедиції був бідний португальський дворянин Фернан Магеллан, який пізніше прославився організацією першої навколосвітньої експедиції.

1651 – військо полковника Івана Богуна під Вінницею розгромило польське військо.

1668 – відбулися перші в Америці кінські перегони.

1790 – адмірал Ф. Ушаков призначений командуючим Чорноморським флотом.

1807 – почалися регулярні пасажирські перевезення залізницею між Суонсі й Мамблзом (Велика Британія) – перша залізниця з регулярним пасажирським рухом у світі.

1811 – імператор Франції Наполеон Бонапарт видав декрет про виділення 80 000 акрів землі для вирощування цукрового буряка, аби отримувати з нього цукор (доти буряки вирощували тільки на корм худобі).

1815 – створена антифранцузька коаліція (Росія, Велика Британія, Австрія та Пруссія).

1820 – в Росії заборонений Орден єзуїтів.

1821 – початок Грецької національно-визвольної революції 1821–1829 рр., в результаті якої повалено чотирьохсотлітнє османське іго і завойованао незалежність Греції.

1843 – у Лондоні відкрито пішохідний тунель під Темзою.

1857 – американець Леон Скотт запатентував фонавтограф, перший прилад для запису звукових коливань.

1857 – уперше сфотографоване сонячне затемнення.

1872 – випущена перша в Росії поштова картка.

1896 – Олександр Попов у Російському фізико-хімічному товаристві здійснив першу у світі передачу радіосигналу.

1901 на автомобільних перегонах у Ніцці відбувся тріумфальний дебют автомобіля "Мерседес", створеного конструктором В. Майбахом.

1916 – жінкам у США дозволено бути присутнім на боксерських поєдинках.

1917 – вийшла постанова Тимчасового уряду Росії про скасування смертної кари.

1917 – у Петроград із заслання повернувся Йосип Сталін.

1918 – Німеччина та Австро-Угорщина підписали конвенцію про поділ території України на зони впливу: австрійську й німецьку.

1918 – окупаційні німецькі війська зайняли місто Кременчук. Тим часом у Лубнах відбувся хліборобський з’їзд, проведений за ініціативою УДХП на якому було визнано аграрну політику Центральної Ради незадовільною і руйнівною, та висунуто вимоги відновлення приватної власності, встановлення гарантованого мінімуму на землю, яка залишається за господарствами, передачі решти землі в оренду малоземельним, поповнення Центральної Ради представниками хліборобів-демократів.

1918 – представники національних партій та рухів Білорусі оголосили про створення Білоруської Народної Республіки (БНР) та її незалежність від Росії.

1919 – "Рада чотирьох" Паризької мирної конференції ухвалила рішення про евакуацію військ Антанти з Одеси.

1938 – трансляцією фільму "Великий громадянин" почато регулярне мовлення Московського телецентру.

1940 – югославський принц Павел підписав угоду про взаємодопомогу з фашистською Італією та нацистською Німеччиною.

1941 – Югославія приєдналася до пакту трьох держав на чолі з нацистською Німеччиною.

1941 газета "Комсомольская правда" вперше опублікувала вірш Олексія Суркова "В землянке". 27 листопада 1941 р. поет передав ці вірші композитору К. Лістову, який написав на цей текст ліричну пісню.

1942 – російський композитор Сергій Рахманінов відправив до фонду Червоної Армії виручку від своїх концертів в Америці.

1944 – у ході Проскурівсько-Чернівецької операції військами 1-го Українського фронту звільнено Проскурів (нині Хмельницький).

1944 – до Києва повертається Академія наук Української РСР.

1945 – розпочалась Братиславсько-Брновська наступальна операція військ 2-го Українського фронту (командуючий Маршал Радянського Союзу Р.Я. Малиновський) за участю Дунайської військової флотилії. Закінчилась 5 травня. У результаты операції було завершене визволення Словаччини від фашистських загарбників.

1949 – відбулася сталінська депортація декількох тисяч людей з Латвії до Сибіру.

1957 – були підписані так звані Римські угоди про заснування Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) та Європейського співтовариства з атомної енергії (Євроатом).

1961 на конференції представників країн-членів ООН була ухвалена "Єдина конвенція про наркотичні засоби". Набрала чинності 31 грудня 1964 р.

1961  у Радянському Союзі був виведений на орбіту останній (п’ятий) експериментальний космічний корабель-супутник "Восток" з манекеном космонавта і собакою Зірочкою. 3 квітня було прийняте рішення про запуск у космос пілотованого корабля з людиною на борту.

1974 – на екрани Радянського Союзу вийшов фільм В.М. Шукшина "Калина красна".

1976 в Інституті ядерних досліджень АН УРСР став до ладу найбільший в Європі ізохронний циклотрон.

1980 – Британія відмовилася від бойкоту Московської Олімпіади.

1992 – Верховна Рада України ухвалила закон "Про загальний військовий обов’язок і військову службу".

1992 – російський космонавт Сергій Крикальов повернувся на Землю після 10-місячного перебування на станції "Мир" і невдовзі став Героєм Росії №1 (він летів у космос з СРСР, а повернувся в іншу державу). Загалом саме Крикальову належить рекорд за загальною тривалістю перебування в космосі – 803 дні за шість стартів.

1992 – через постійні збитки припинено видання англійського гумористичного журналу "Панч", який виходив упродовж 150 років.

1993 – створено Національне центральне бюро Інтерполу України.

1999 – загинув у автокатастрофі В'ячеслав Чорновіл, український політичний, громадський і державний діяч, дисидент і політв’язень радянських часів, літературний критик, публіцист.

2002 – в Женеві розпочала діяльність Всесвітня комісія Міжнародної організації праці з соціальних аспектів глобалізації, створена в 2002 р. за рішенням 282-ї сесії Адміністративної ради МОП.

2002 – ученими виявлений ген епілепсії.

2004 – Верховна Рада України ухвалила Закон "Про вибори народних депутатів України" за пропорційною системою.

Цього дня народились:

1133 – Генріх II (король Англії).

1347 – Свята Катерина Сієнська, християнська свята епохи середньовіччя, черниця домінканка, шанується в католицькій церкві. Св. Катерина Сієнська відома не лише своїми містичними переживаннями, але й активною участю в суспільному житті свого часу, в оновленні Церкви та суспільства.

1611 Евлія Челебі, турецький географ, мандрівник, письменник і музикант. Дата внесена у Календар пам’ятних дат ЮНЕСКО 2010-2011 рр.

1716 – Олексій Петрович Антропов, живописець-портретист, автор монументальних розписів, головний живописець Святійшого Синоду. Декілька років поспіль жив і працював у Києві, брав участь у розпису Андріївської церкви. Автор портретів (зокрема, Петра І, 1770).

1747 – Олександр Андрійович Безбородько, козацький полковник, член Російської Академії, почесний член Академії Мистецтв, царський сенатор, світліший князь Російської імперії, канцлер уряду Катерини II. Мав значний вплив на царя Павла І, добився відновлення Генерального суду і деяких інших установ Гетьманщини, скасованих за Катерини II.

1767 – Йоахім Мюрат, маршал Франції, герцог Бергський і Клевський, король Неаполітанський, учасник усіх наполеонівських воєн. Син шинкаря зробив блискучу кар’єру. У 28 років, відзначившись при придушенні роялістського заколоту, був призначений ад’ютантом Наполеона. У сорок – став королем Неаполю. Був одружений на сестрі Наполеона Кароліні. Під час російського походу 1812 р. командував 28-тисячним кавалерійським корпусом і зазнав нищівної поразки під Тарутиним. Був розстріляний австрійською владою під час "Ста днів".

1786 Джованні Баттіст Амічі, італійський оптик і ботанік. Вперше описав рух протоплазми (в клітинах харчових водоростей), будову і функцію продихів, вивчав запліднення у квіткових рослин. Сконструював багато оптичних приладів, удосконалив мікроскоп (розробив принцип імерсії). 

1808 – Хосе де Еспронседа-і-Дельгадо, іспанський поет.

1820 Анна Бронте, англійська письменниця, поетеся. Автор романів "Агнес Грей", "Орендатор Уайлдфелл-Голла". Молодша сестра Шарлотти та Емілі Бронте, які теж були відомими британськими письменницями.

1827 – Петро Олексійович Лавровський, російський та український філолог-славіст. Професор Харківського університету, ректор Варшавського університету (1862–1872), попечитель Одеського навчального округу (1880–1885). Автор праць з давньоруської мови, палеографії. Досліджував питання історії українського народу та його мови з іншими слов’янськими мовами. Обстоював думку про існування давньоруської літературної мови, відмінної від церковнослов’янської.

1839 – Леонард Леопольдович Гіршман, український офтальмолог, професор Харківського університету. Створив першу в Україні самостійну клініку очних хвороб. З 1905 р. на знак протесту проти політики царизму щодо студентства залишив університет, з 1908 р. працював у Харківській міській очній лікарні. Своєю практичною діяльністю здобув широку популярність у Росії та за її межами. За всю свою лікарську практику Леонард Гіршман прийняв понад мільйон пацієнтів, а його девізом були слова: "У мене немає останньої години роботи, а є останній хворий". Праці вченого присвячені питанням фізіології сприймання кольорів, вивченню найменшого кута зору, вивихів кришталика, лікуванню трахоми тощо. Ім’ям Гіршмана названо міську клінічну офтальмологічну лікарню Харкова та одну з вулиць міста.

1853 – Костянтин Іванович Михайлов-Стоян, український і болгарський співак (тенор), педагог, музичний діяч. Після закінчення Петербурзької консерваторії працював у трупі М. Кропивницького, Київському та одеському оперних театрах. З 1907 р. жив у Болгарії. Серед кращих партій – Андрій ("Запорожець за Дунаєм" Гулака-Артемовського, перший виконавець на українській сцені), Петро ("Наталка Полтавка" Лисенка), Герман ("Пікова дама" Чайковського).

1860 Гаврило Васильович Барановський, вітчизняний архітектор. Народився в Одесі. Відомий автор багатьох споруд у Москві та Петербурзі, серед яких торгові та житлові будинки Г.Г. Єлисеєва, гімназія А.Б. Мещерського, Будинок російського географічного товариства, каплиця-усипальниця Д.А. Поливанова, будівлі майстерень при Балтійському суднобудівельному заводі та ін. Організатор видання та редактор семитомної "Архітектурної енциклопедії другої половини ХІХ століття" (1902–1908), до якої ввійшли кращі на той час зразки художньо-архітектурної творчості майстрів з усього світу.

1867 – Артуро Тосканіні, італійський диригент, який справив величезний вплив на розвиток сучасного диригентського мистецтва, оперної і симфонічної музики. Головний диригент провідних оперних театрів світу: "Ла Скала" (1898–1929), "Метрополітен-опера" (1908– 1915). Очолював Нью-Йоркський філармонійний оркестр (1926–1936), симфонічний оркестр Національного радіо США (Ен-бі-сі).

1867 – Олександр Олександрович Хоменко, військовий діяч Гетьманату, віце-адмірал.

1867 – Джон Гатцон Борглум, американський скульптор данського походження. Головним творінням його життя став висічений у скелі на горі Рашмор гігантський портрет президентів США Джорджа Вашингтона, Томаса Джефферсона, Авраама Лінкольна і Теодора Рузвельта. Ця робота була завершена у рік смерті скульптора його сином Лінкольном.

1868 – Микола Миколайович Василько, український громадсько-політичний діяч, дипломат, барон, представник роду українських землевласників із Північної Буковини. Майже 20 років він був депутатом буковинського крайового сейму та австро-угорського парламенту. Під час Першої світової війни Василько став одним із співзасновників і членом Головної української ради (1914) і Загальної української ради (1915), одним з організаторів Гуцульсько-буковинського легіону, який у 1915–1916 рр. брав участь у бойових діях у складі австро-угорських військ. Барон Василько був прихильником так званої австро-угорської концепції вирішення української проблеми в імперії Габсбургів, яка передбачала в разі перемоги країн Четверного союзу відновлення Галицько-Волинської держави як національно-автономного краю. Завдяки своїм зв'язкам з австро-угорськими дипломатами він сприяв виробленню вигідних для України умов Берестейського миру, а також укладанню таємного договору про виділення Східної Галичини в окремий коронний край. З жовтня 1918 р. Василько входив до Української національної ради. Після проголошення ЗУНР був її першим дипломатичним представником у Відні. Наприкінці 1919 р., після приходу до влади Директорії УНР, барон Микола Василько був призначений послом УНР у Швейцарії в ранзі міністра. Василько перебував на посаді голови української дипломатичної місії до серпня 1923 р., після чого був переведений послом до Німеччини, де згодом (у 1924 р.) помер.

1871 Ігор Еммануїлович Грабар, російський живописець, мистецтвознавець, реставратор і музейний діяч, народний художник СРСР, академік АН СРСР. Автор пейзажів ("Вересневий сніг"), портретів (С. Прокоф’єва), історичних полотен. Один з авторів "Історії російського мистецтва" (т.1-13, 1953–1969). Засновник реставраційних майстерень, які носять його ім’я, один з організаторів Всесоюзного НДІ мистецтвознавства. Лауреат Державної премії СРСР (1941).

1881 – Бела Барток, угорський композитор, піаніст і музикознавець-фольклорист. Має велику музичну спадщину, яка включає шість струнних квартетів, концерти, оперу "Замок герцога Синя Борода», балети "Зачарований Мандарин", "Дерев'яний принц" і великий дитячий педагогічний репертуар.

1886 – Олексій Олексійович Заварзін, російський гістолог академік АН СРСР і АМН СРСР, один з основоположників еволюційної гістології. Створив школу радянських гістологів. Автор праць з питань порівняльної гістології нервової системи та сполучної тканини. Лауреат Державної премії СРСР (1942).

1897 – Іван Андрух, український військово-політичний діяч, активний учасник української національно-визвольної боротьби 1914–1921 рр.

1898 – Георгій Євстафійович Павленко, український вчений у галузі гідромеханіки і теорії корабля, академік АН УРСР. Автор досліджень в галузі геометрії, статики і опору води рухові корабля, суднових рушіїв тощо.

1908 – Дейвід Лін, англійський кінорежисер. Поставив фільми: "Коротка зустріч", "Звуковий бар’єр", "Міст через річку Квай" (у головній ролі А. Гіннесс, премії "Оскар", "Золотий глобус"), "Лоуренс Аравійський" (в головній ролі Пітер О’Тул, премія "Оскар", "Золотий глобус",) "Давид Донателло", "Подорож в Індію", екранізував романи Ч. Діккенса.

1909 – Юрій Гаврилович Бойко-Блохін, український літературознавець, театрознавець, педагог, почесний академік АПН України, доктор української філології, професор Українського Вільного Університету (Мюнхен, Німеччина).

1910 – Марк Боєслав (справжнє ім’я Михайло Дяченко), український поет, журналіст. Народився на Галичині. Відомий як редактор підпільної газети "Шлях перемоги". Пропагував ідеї ОУН-УПА. Автор поетичних збірок "Іскри", "Юні дні", "Село" та ін.

1911 Олексій Миколайович Боголюбов, український вчений в галузі механіки. Член-кореспондент АН УРСР (з 1969). З 1968 – професор Київського інженерно-будівельного інституту. Основні праці присвячені теорії машин і механізмів, історії науки і техніки.

1911 – Олександр Бандера, український політик, діяч ОУН з 1933 р., брат Степана Бандери. За рішенням ОУН у 1933 р. виїхав до Італії, де навчався у Римській вищій школі економыко-політичних наук, захистив докторську дисертацію. Працював у Римській станиці ОУН. Після проголошення Акту відновлення Української держави приїхав на Львівщину, де його заарештувало гестапо. Загинув наприкінці липня 1942 р. у концтаборі Освенцім.

1912 – Жан Вілар, французький актор, режисер, театральний діяч. З 1947 р. був організатором і керівником Авіньонських театральних фестивалів.

1914 – Норман Ернест Борлоуг, американський агроном, генетик і фахівець із патології рослин. Відомий, як батько Зеленої революції і лауреат Нобелівської премії миру у 1970 р. за внесок у рішення продовольчої проблеми.

1918 – Олександр Довженко, радянський нарколог, психотерапевт, який створив відому методику лікування алкоголізму.

1921 Сімона Синьйоре (Камінкер), французька актриса кіно і театру. Дружина Іва Монтана (їхній сімейний і творчий союз тривав 35 років – до самої смерті Сімони). Знімалась у фільмах "Золота каска", "Тереза Ракен", "Салемські відьми" (приз МКФ у Карлових Варах, 1957, премія BAFTA, 1958), "Місце вгорі" (у радянському прокаті "Шлях у вище товариство", 1958, приз МКФ у Канні, премія "Оскар", Британської і Французької Академій), "Кіт" (1971, приз МКФ у Берліні), "Ціле життя попереду" (1977, премія "Сезар"), "Гі де Мопассан".

1925 – Сергій Іванович Івченко, український ботанік і письменник. Відомий письменник та ботанік, який спрямував творчі та наукові ресурси у сферу науково-популярної літератури. Автор праць "Цікава дендрологія" (1964), "Дерева-пам’ятники", "Цікаво про ботаніку" і "Сад над Дніпром".

1937 – Леонід Костянтинович Безчастний, український учений-економіст.

1947 – Елтон Джон (Реджиналд Кеннет Дуайт), британський рок-музикант, співак, композитор, сер. Удостоєний престижної американської премії Центру мистецтв ім. Джона Кеннеді (2004), премії "Греммі" (1986, 1991, 1994, 1997, 2000). Засновник Фонду по боротьбі зі СНІДом (1993). Почесний доктор Королівської академії музики (2002).

1950 – Борис Бурда, український телевізійник, член телеклубу знавців "Що? Де? Коли?" (триразовий володар "Кришталевої сови"), бард, журналіст і письменник.

1954 – Світлана Альбертівна Добронравова, українська співачка (сопрано), народна артистка України. Народилась у Таганрозі. Після закінчення Ростовського музично-педагогічного інституту 7 років працювала у Львівському оперному театрі. З 1989 р. – провідна вокалістка Національної опери України , виконавиця головних партій у десятках найвідоміших оперних вистав.

1956 – Юхим Шифрін, радянський і російський актор театру й кіно, артист естради – майстер гумористичного жанру.

1976 – Володимир Кличко, український боксер-професіонал у суперважкій ваговій категорії, чемпіон світу за версіями WBO, IBF та IBO, олімпійський чемпіон 1996 р.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 595

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua