На главную страницу
Зі святом 8 Березня!
 
 Главная 
 Экспертная сеть 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу










Цей день в історії - події та люди. 11 квітня

Версия для печати Версия для печати

11.04.2012 07:11:37 |  

Свято:

Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона
. Відзначається з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я в день народження англійського лікаря Джеймса Паркінсона (1755–1824), котрий 1817 р. описав хронічне прогресуюче захворювання центральної нервової системи.

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. 11 квітня 1945 р. в’язні Бухенвальда на чолі з інтернаціональним політичним центром підняли повстання, в результаті якого захопили табір і утримували його до приходу союзних військ. У квітні 1945 р. були звільнені також в’язні Міттельбау-Дора (11 квітня), Берген-Бельзена (15 квітня), Заксенхаузена (22-23 квітня), Дахау (29 квітня), Равенсбрюка (30 квітня).

Православні іменинники: Антип, Іван, Кирило, Марк, Яків.
Католицькі іменинники: Ема, Леонтій, Пилип.

Події дня:

1079
– за наказом польського короля стратили краківського єпископа Станісласа, якого згодом канонізують і він стане святим покровителем Польщі.

1241 – король Бела IV Угорський ущент розбитий ханом Батиєм.

1512 – у битві біля Равенни французи розгромили війська Священної ліги, але командувач французької армії герцог де Немур загинув, отримавши 16 поранень.

1513 – іспанський конкістадор Хуан Понсе де Леон став першим європейцем, що відвідав один з південноатлантичних островів гряди Флорида-Кіс, він проголосив Флориду територією Іспанією і дав їй нинішню назву (по-іспанськи "квітуча"). З 1845 р. – 27-й штат США.

1677 – в битві біля Касселя французи розбили голландські війська Вільгельма Оранського.

1713 – під час конгресу в Утрехті (Нідерланди) було підписано ряд угод між Францією і Іспанією з одного боку, і коаліцією держав на чолі з Великобританією – з іншого, що закріпило поділ іспанської монархії і слугувало основою для визначення кордонів західноєвропейських держав у ХVІІІ ст. Найбільший зиск з цього отримала Великобританія, яка забезпечила собі переваги для розширення морського і колоніального володарювання і встановила протекторат над Гібралтаром.

1803 – французький міністр закордонних справ Шарль Талейран запропонував продати всю територію Луїзіани Сполученим Штатам.

1847 – відкрито засідання першого прусського парламенту (ландтагу).

1847 – арештованого Тараса Григоровича Шевченка етапували до Петербурга.

1857 – російський цар Олександр II затвердив Двоглавого Орла як державний герб Росії.

1868 – у Японії скасовано державний інститут сьогунів.

1891 – вийшов найвищий указ Олександра III про закладення Великого сибірського шляху (Транссиб).

1894 – Велика Британія оголосила протекторат над Угандою.

1899 – Іспанія передала Пуерто-Ріко Сполученим Штатам.

1909 – засновано місто, яке за рік назвуть Тель-Авівом.

1918 – на засіданні Малої ради ухвалено постанову про єврейську вчительську семінарію, закон про бюджет, резолюцію із протестом проти утисків українців у Росії, обговорено питання про скликання Українських Установчих зборів, датою відкриття яких названо 12 травня 1918 р.

1919 – Президія ВЦВК видала постанову про організацію таборів примусових робіт для осіб, засуджених революційними трибуналами, які знаходилися у віданні НКВС. Для управління таборами на всій території РРФСР при Наркоматі внутрішніх справ було засноване Центральне управління.

1919 – створено Міжнародну організацію праці.

1921 – Айова стала першим штатом США, де запроваджено акциз на цигарки.

1944 – у ході Кримської операції війська Окремої Приморської армії і сили Чорноморського флоту звільнили Керч.

1945 – армією США звільнений Бухенвальд. Святкується як Міжнародний день звільнення в'язнів фашистських концтаборів.

1945 – органами НКДБ заарештовано найвище керівництво Української греко-католицької церкви: митрополит Й. Сліпий, єпископи М. Будка, М. Чарнецький, Г. Хомишин, І. Латишевський.

1950 – секретар Львівського обкому КП(б)У Іван Грушецький направив секретарю ЦК КП(б)У Леоніду Мельникову доповідну записку про ситуацію у Львові після переселення українців із Польщі та поляків зі Львова. Відзначено, що населення міста "засмічене" оунівським елементом і бандпомічниками із корінних жителів та українців, прибулих з Польщі (близько 12 тис. осіб). За період із 1948 р. органами Міністерства державної безпеки у Львові виявлено і ліквідовано 29 антирадянських націоналістичних організацій і груп (арештовано 1108 осіб), виселено 522 сім’ї та одинаків (1238 осіб), внаслідок слабкості паспортного режиму і відсутності режимної приміської зони у місті переховувалися особи, які становили суспільну небезпеку. Радянський керівник на Львівщині з метою встановлення суворого паспортного режиму прохав дозволити провести у Львові перепрописку всього населення, установити для Львова режимну зону в радіусі 2025 км і паспортизувати все населення, яке мешкало в межах даної зони.

1953 – у США почався перший конгрес українських студентів Америки. На конгресі засновано Центральний союз українських студентських товариств Америки (ЦеСУС).

1960 – Рада міністрів УРСР прийняла постанову "Про створення у Києві державного літературно-меморіального музею Лесі Українки". Відкрився музей у 1962 р.

1961 – в Єрусалимі почався процес над Адольфом Ейхманом, одним із головних нацистських злочинців. Цей процес став однією з найважливіших подій початку 60-х років і привернув увагу громадськості до злочинів і долі діячів нацистської верхівки, котрим вдалося уникнути покарання, сховавшись на території інших країн. Ейхмана (який після Другої світової війни втік до Південної Америки) було викрадено в Буенос-Айресі агентами ізраїльських спецслужб, доставлено в Ізраїль і страчено за вироком суду 15 грудня 1961 р.

1963 – головою Верховної Ради УРСР обрано Олександра Корнійчука.

1963 – на екрани СРСР вийшла кінокомедія Олексія Мішурина та Миколи Літуса "Королева бензоколонки" (Київська кіностудія ім. Довженка) з Надією Румянцевою у головній ролі.

1964 – відбулася прем'єра фільму Георгія Данелії "Я крокую по Москві".

1968 – конгрес США ухвалив "Закон про громадянські права", яким заборонялася расова дискримінація під час продажу або наймання житла.

1973 – після вивчення останків скелета, знайденого в Берліні, особистий секретар Гітлера нацист Мартін Борман офіційно оголошений загиблим.

1979 – в Уганді було повалено режим Іді Аміна, одного з найжорстокіших диктаторів у новітній історії Африки. За 8 років його правління було знищено, за різними даними, від 100 тисяч до півмільйона людей.

1979 – трагічно загинув в автомобільній катастрофі на Київщині Леонід Биков, український радянський актор театру й кіно, кінорежисер.

1981 – під час гастролей у німецькому місті Фюрт заявили про своє неповернення у СРСР диригент Максим Шостакович і піаніст Дмитро Шостакович-молодший – син та онук композитора Дмитра Шостаковича.

1982 – статтею "Рагу з синьої птахи" в "Комсомольской правде" почато кампанію цькування групи "Машина часу".

1984 – Костянтин Черненко обраний головою президії Верховної Ради СРСР.

1993 – 30-річний мільйонер Кирсан Ілюмжінов обраний президентом Калмикії.

1995 – рада директорів Всесвітнього банку ухвалила рішення про виділення пільгового кредиту в 14 мільйонів доларів на технічну реконструкцію української електроенергетики.

1996 – в Каїрі представниками 52 держав Чорного континенту підписаний Договір про зону, вільну від ядерної зброї, в Африці (Пеліндабський договір).

2001 – учені виявили вірус шизофренії.

2006 – президент Ірану Махмуд Ахмадінеджад оголосив, що його країна успішно збагатила уран.

2007 – астрономи вперше знайшли воду на планеті, розташованій за межами Сонячної системи. Сліди водяної пари були виявлені американськими ученими в атмосфері юпітерообразной планети HD 209458b в сузір'ї Пегаса.

Цього дня народились:

146 – Септімій Север, римський імператор у 193–211 рр.

1370 – Фрідріх І Войовничий, правитель Саксонії, що заснував Лейпцігський університет.

1492 – Маргарита Наваррська, королева Наварри (з 1543), письменниця. Уславилась збіркою новел "Гептамерон" (опублікована 1558 р. під назвою "Історія про щасливих коханців" з купюрами), де оповідуються різноманітні любовні історії на кшталт "Декамерона" Дж. Боккаччо. Їй також належать збірки віршів "Зерцало грішної душі" і "Перлини принцес", п’єси в дусі мораліте.

1586 – П'єтро делла Валле, італійський мандрівник, дослідник Азії.

1755 – Джеймс Паркінсон, англійський лікар. 1812 року він перший назвав причиною смерті при апендициті запалення апендикса, а ще через п'ять років описав "тремтячий параліч", який тепер називають хворобою Паркінсона.

1762 – Іван Якимович Фальковський (в чернецтві – Іриней), український вчений-просвітитель. Ректор Київської академії (1803–1804). Викладав у ній математику, астрономію, філософію, архітектуру, поезію, німецьку мову та теологію. Під керівництвом Фальковського видавались "Київські місяцеслови" – щорічники, в яких містились відомості про положення Місяця і Сонця, про затемнення, публікувались статті на історичні теми. Будучи 1812 р. єпископом Смоленська, Фальковський активно сприяв організації опору населення міста військам Наполеона І. Не раз виступав з різким осудженням кріпосництва, зокрема в офіційних паперах, наказуючи підвідомчим йому особам по можливості захищати селян від насильства поміщиків.

1767 – Жан-Батіст Ізабе, французький художник, придворний портретист Наполеона.

1825 – Фердинанд Лассаль, німецький соціаліст, філософ, публіцист, діяч німецького робітничого руху, організатор і керівник Загального німецького робітничого союзу (1863–1875).

1858 – Лев Іванович Василович, український письменник. У 1876–1879 рр. учителював на Тернопільщині. З 1882 жив у Львові. Брав участь у редагуванні журналу "Зоря". Листувався з І. Франком, за зв’язки з ним зазнав переслідувань. Літературну діяльність почав 1880 р. в журналі "Зоря", де опублікував більшість своїх оповідань, гуморесок, статей. У творах письменника йдеться про злиденне життя селян галицького Подністров’я. Написав декілька романтичних оповідань ("Старий палац", "Смерть з любові").

1869 – Адольф Густав Вігеланн, норвезький скульптор. Автор характерних портретів (І. Ібсен, Н. Абель, К. Колетт, Р. Нурдрок) і знаменитого ансамблю Фрогнер-парк в Осло.

1879 – Олександр Петрович Янко, український громадський і політичний діяч, журналіст. Розстріляний радянськими каральними органами у серпні 1938 р.

1887 – Георгій Васильович Курнаков, український живописець, заслужений діяч мистецтв УРСР. Твори: "Київ. Золоті бані", серія "Архітектура старого Херсона", "Дніпровські простори" та ін. Жив і творив у Херсоні.

1893 – Лев Задов (Зіньковський), український і російський вояк-анархіст. Начальник розвідки армії Нестора Махна, пізніше – працівник радянських спецорганів (розстріляний за обвинуваченнями у службових злочинах).

1894 – Еміль Кіо (Гіршфельд-Ренард), радянський артист цирку, знаменитий ілюзіоніст.

1901 – Олександр Олександрович Андронов, російський фізик, фахівець в царині електротехніки, радіофізики і прикладної механіки, академік АН СРСР. Автор фундаментальних праць і засновник наукової школи з теорії коливань (зокрема нелінійних) і її додатків в радіофізиці, автоматичному регулюванні, динаміці машин. Заклав підвалини теорії автоколивань. Розробив математичні рішення багатьох нелінійних задач. Один з авторів класичної монографії "Теорія коливань".

1902 – Михайло Гнатович Гречина, український архітектор. Споруди в Києві: Республіканський стадіон, Палац спорту, готель "Русь" (всі – у співавторстві).

1903 – Олександр Іванович Кисельов, український літературознавець, перекладач. Учасник Великої Вітчизняної війни. Вчителював на селі, викладав у Київському університеті. 1939–1964 рр. – співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР. Досліджував історію української літератури 19 ст. Один з авторів "Історії української літератури" у 2 томах.

1905 – Володимир Григорович Шапошников, радянський вчений-астроном. Під його керівництвом проведені унікальні дослідження в галузі обчислення часу і абсолютних визначень координат небесних світил. За його рекомендаціями була виготовлена серія вітчизняних зеніт-телескопів ЗТЛ-180, які були встановлені у багатьох обсерваторіях країни. У червні 1941 р. добровольцем пішов на фронт, загинув під час одного з жорстоких боїв під Харковом. Його ім’ям названа мала планета, відкрита у квітні 1947 р. у Кримській астрофізичній обсерваторії.

1906 – Віра Романова, російська Княжна, молодша дочка Великого Князя Костянтина Костянтиновича і Великої Княгині Єлизавети.

1908 – Масару Ібука, японський промисловець. Один із засновників компанії "Соні", завдяки якому на руїнах зруйнованої війною економіки Японії було створено потужну електронну промисловість.

1910 – архімандрит Іоанн (Крєстьянкін), російський православний священик, духівник Свято-Успенської Псково-Печерської обителі, один з найавторитетніших старців Російської православної церкви останнього часу.

1913 – Володимир Гнатович Хоткевич, український фізик, член-кореспондент АН УРСР. 1966–1975 рр. – ректор Харківського університету. Син письменника Гната Хоткевича. Автор праць з надпровідності і низькотемпературної металофізики.

1919 – Дмитро Миколайович Смолич, український режисер, народний артист СРСР, лауреат Державної премії ім. Т.Г. Шевченка. Був головним режисером Одеського і Київського театрів опери та балету.

1923 – Василь Іванович Кітик, український геолог. З 1963 р. – заступник директора Інституту геології і геохімії горючих копалин АН УРСР. Праці з тектоніки, оцінки та прогнозування нафтогазоносності тощо.

1927 – Олександр Олександрович Бакаєв, український вчений в галузі економічної кібернетики.

1929 – Володимир Іванович Митрофанов, український перекладач. Працював у видавництвах "Молодь" і "Дніпро", редакції журналу "Всесвіт". У перекладі Митрофанова (переважно з англійської мови) вийшло майже 40 книжок – це твори Марка Твена, Е. Хемінгуея ("Прощавай, зброє", "Старий і море", "Сніги Кіліманджаро"), Т.М. Ріда, Р.П. Уоррена, С. Кінга, Т. Капоте, Р.Бредбері. Переклав ряд п’єс, поставлених у театрах України: з англійської – "Герой Західного краю" Дж. М. Сінга, "Хочу зніматися в кіно" Н. Саймона, з німецької мови – "Кавказьке крейдяне коло" і "Кар’єра Артуро Уї" Б. Брехта та ін.

1930 – Говард Стентон Леві (Антон ЛаВей), американець, основоположник філософії сатанізму, засновник Церкви Сатани.

1945 – Іван Вікторович Пономаренко, український співак (баритон), народний артист УРСР (1985). З 1981 р. виступає на сцені Київського театру опери та балету.

1953 – сер Ендрю Уайлс, англійський математик, який довів Велику теорему Ферма. 

1966 – Дмитро Васильович Бобишев, поет, історик літератури, професор Іллінойсського університету. В березні 1966 року труну з тілом Ганни Ахматової несли четверо: Євгеній Рейн, Анатолій Найман, Йосип Бродський і Дмитро Бобишев.

1968 – Сергій Лук'яненко, російський письменник-фантаст ("Нічна варта" та ін.)

1969 – Вікторія Стах, українська журналістка, літераторка, поетеса (Мстислава Чайка), критик і журналістка.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (75) 
Демография (244) 
День в истории (324) 
Здравохранение (1095) 
Культура (1346) 
Лица эпохи (846) 
Наука и технологии (899) 
Образование (1530) 
Общество (2303) 
Политика (5686) 
Право (462) 
Социология (137) 
Экология (388) 
Экономика (4318) 
Энергетика (627) 

Загрузка...

НОВОСТИ

Вчені розробили мініатюрний пристрій для руйнування тромбів
Просмотров: 11

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА
В мире

В Украине
Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»

© «ВЭС», 2020
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua