12.04.2012 09:32:40 |
Свято:
День працівників ракетно-космічної галузі України. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 230/97 від 13 березня 1997 року.
Всесвітній день авіації і космонавтики. Відзначається за рішенням Міжнародної авіаційної федерації. 12 квітня 1961 р. громадянин СРСР майор Ю.О. Гагарін на космічному кораблі "Восток" вперше у світі здійснив орбітальний політ навколо Землі, відкривши еру пілотованих космічних польотів.
У Ліберії – Національний день звільнення.
Православні іменинники: Зосима, Іван, Софрон.
Католицькі іменинники: Віктор, Зенон, Людослав, Юліан.
Події дня:
467 – Артемій став імператором Західної Римської імперії.
1204 – Константинополь захоплений учасниками Четвертого Хрестового Походу. Тимчасова ліквідація Візантійської імперії.
1557 – засноване місто Куенка, Еквадор.
1606 – згідно з указом англійського короля Якова I, який водночас був королем Шотландії Яковом VI, запроваджено новий морський прапор, спільний для двох самостійних країн, що отримав назву "Юніон Джек", зараз це прапор Великої Британії.
1654 – Ірландія і Шотландія пристали на союз з Англією.
1709 – шведські війська Карла XII підійшли до стін Полтави.
1803 – у Франції заборонені мітинги робітників.
1861 – із бомбардування конфедератами Півдня форту Самтер почалася Громадянська війна у США, яка завершилася через чотири роки перемогою Півночі й забрала життя 620 тисяч американців.
1871 – Паризька комуна прийняло декрет про повалення знаменитої Вандомської колони, що була зведена на честь перемог Наполеона І. Пам'ятку заввишки сорок три з половиною метри відновили вже у 1875 році.
1877 – Велика Британія вперше анексувала Трансвааль.
1879 – американський винахідник Томас Едісон отримав свій перший патент на вакуумну лампу розжарення з платиновою спіраллю.
1881 – оголошено дозвіл імператора Олександра ІІІ про вільний в'їзд у Росію і виїзд.
1892 – Джродж Блікенсдерфер запатентував переносну друкуючу машинку.
1897 – у місті Теребовля було відправлено першу українську католицьку Службу Божу для українських емігрантів.
1903 – у Лондоні на маршрут вийшов перший у світі міський автобус із двигуном внутрішнього згоряння.
1908 – український студент Мирослав Січинський на знак протесту проти вбивства жандармами під час виборів селянина Марка Каганця застрелив польського намісника Галичини графа Анджея Потоцького.
1911 – перший безпосадковий політ із Лондона до Парижа здійснив П'єр Прієр на моноплані "Блеріо".
1911 – у Петербурзі відбувся перший Всеросійський з'їзд повітроплавців. Серед його учасників були: морський міністр віце-адмірал І.М. Григорович, лейтенант С.Ф. Дорожинський, член морського технічного комітету генерал-майор М.Г. Корсакевич, адмірал М.О. Рикачов, капітан 2-го рангу Янович та інші морські офіцери.
1912 – у Львові в гуртку при Академічній гімназії українські пластуни вперше склали пластову присягу. Гурток цей заснував доктор Олександр Тисовський. Офіційний початок "Пласту" як організації.
1914 – у Лондоні відбулася прем'єра п'єси Бернарда Шоу "Пігмаліон".
1917 – Перша світова війна: перемога канадських військ у битві при Вімі.
1918 – декрет Раднаркому "Про зняття пам'ятників, споруджених на вшанування царів та їхніх слуг, і створення проектів пам'яток Російської Соціалістичної Революції".
1919 – РНК УСРР ухвалила декрет про хлібну розверстку. Ще у березні В. І. Ленін проголосив: "Перший соціалістичний обов’язок кожного громадянина України – допомогти Півночі". І комісари, які звідти понаїжджали, разом з чекістами взялися виконувати цю вказівку. Всього, за офіційними радянськими даними, до травня 1919 р. з України до Радянської Росії відправлено близько 4 млн. пудів продовольчих товарів, а протягом червня 1919 р. – ще 3244 вагони з продуктами. Якщо за часів гетьманату П. Скоропадського українське зерно та продовольчі товари забирали німецькі окупанти, то за правління більшовиків все пішло до Росії. Україна залишалась сировинним придатком для окупантів.
1919 – у депо "Москва–Сортувальна" Московсько-Казанської залізниці відбувся перший комуністичний суботник.
1925 – у Києві відбулося випробування реконструйованого (автор реконструкції – Євген Патон) Ланцюгового мосту імені Євгенії Бош. Побудований у 1853 р., він став першим капітальним мостом через Дніпро. 1941 р. був висаджений у повітря частинами радянської армії при відступі. Сьогодні приблизно на тому самому місці знаходиться Метроміст.
1927 – політичний і військовий діяч Чан Кайші з метою захисту держави від захоплення влади комуністами здійснив державний переворот в Нанкіні та Шанхаї і очолив гомінданівський уряд Китаю.
1934 – на верхівці гори Вашингтон, США підтверджений найсильніший порив вітру на поверхні Землі (372 кілометри на годину).
1935 – у Німеччині заборонено публікувати твори "неарійських" авторів.
1936 – газета "Правда" вперше назвала Йосипа Сталіна "батьком народів".
1937 – Сер Френк Уіттл випробував перший повітряно-реактивний двигун в Раґбі (Англія).
1944 – частини 37-ї армії Третього Українського фронту звільнили м. Тирасполь від фашистських загарбників.
1944 – ігноруючи наказ Гітлера боротися "до останнього солдата", німецьке командування почало евакуацію військ із Криму.
1945 – Віце-президент Гаррі С. Трумен прийняв присягу президента і став 33-м лідером Сполучених Штатів Америки.
1946 – Сирія здобула незалежність від Франції.
1949 – у Москві відбулось закладення 26-поверхової висотної будівлі МДУ ім. Ломоносова на Ленінських горах.
1954 – у Мічиганському університеті (США) було офіційно презентовано першу у світі безпечну і ефективну вакцину проти поліомієліту, розроблену вченим Д. Солком. Масова імунізація населення США, здійснена у 1954–1956 рр. забезпечила ефективний захист від хвороби тисяч дітей.
1959 – на екрани Радянського Союзу вийшов фільм С.Ф. Бондарчука "Судьба Человека".
1961 – космічний корабель "Восток-1", пілотований 27-річним радянським льотчиком Юрієм Гагаріним, стартував о 9:07 за московським часом з космодрому "Байконур" (Казахстан), зробив за 108 хвилин один виток навколо Землі і о 10:55 приземлився неподалік поволзького міста Енгельс (Росія). Це був перший вдалий політ людини у космос. За американськими даними, котрі не були підтверджені Радянським Союзом, до Гагаріна мінімум четеро космонавтів здійснили невдалі спроби облетіти земну кулю, але загинули, м О. Ледовський (1957), С. Шиборін (1958), А. Мітков (1959) та І. Качур (1960).
1966 – американські стратегічні бомбардувальники Б-52 уперше бомбили територію В'єтнаму.
1970 – на сцені Національної опери України дав свій перший концерт Оркестр Народних Інструментів України.
1980 – Семуель Доу перебрав на себе владу над Ліберією після перевороту, перервавши понад 130 років демократичного наступництва президентів.
1981 – у США було здійснено запуск першого космічного корабля багаторазового використання "Колумбія" з екіпажем на борту (командир корабля Джон Янг, другий пілот – Роберт Кріппен), який відкрив програму польотів за програмою "Спейс шатл".
1984 – у СРСР оголошено про початок переходу до 11-річної середньої освіти.
1987 – на І Всесоюзній нараді представників ініціативних груп національного руху кримськотатарського народу в Ташкенті було ухвалено звернення до Генерального секретаря ЦК КПРС М.С. Горбачова з вимогою якнайшвидшого вирішення проблеми повернення кримських татар на історичну батьківщину.
1988 – у США вперше видано патент на тварину – лабораторну мишу, поліпшену за допомогою генної інженерії.
1992 – під Парижем відкрився "Євродиснейленд".
1994 – Росія і Білорусія підписали договір про грошовий союз.
1995 – запущено інтернет-каталог Yahoo!, що швидко став одним із найпопулярніших у світі.
2002 – Педро Кармона оголосив себе тимчасовим президентом Венесуели під час невдалого військового перевороту у Венесуелі проти режиму Уго Чавеса.
2006 – Вінні-пуха, героя книги Алана Мілна і мультфільму студії Disney, увічнили на Алеї слави в Голлівуді.
Цього дня народились:
1500 – Йоахім Камераріус, німецький просвітитель, філолог, історик, педагог і лютеранський теолог.
1539 – Інка Гаріласо де ла Вега, перуанський письменник-хроніст колоніального періоду.
1705 – Вільям Кукворті, англійський алхімік.
1724 – Лаймен Холл, американський лікар, клерик та політик, один з делегатів, що підписав Декларацію Незалежності.
1748 – Антуан Жюсьє, французький ботанік, директор Паризького ботанічного саду (1770-1826). Розвинув і опублікував (1789) природну систему рослин, створену Бернаром Жюсьє.
1794 – Жерміналь П'єр Данделін, бельгійський математик, професор гірського мистецтва в Люттіхе, а потім фізики в Намюре, автор багатьох творів по механіці і геометрії, особливо цікаві дослідження його відносно властивостей стереографічних проекцій сферичних кривих.
1801 – Франц Карл Ланнер, австрійський композитор, диригент і скрипаль. Один із творців нового типу танцювальної музики – віденського вальсу. Справив значний вплив на творчість батька і сина Штраусів та інших композиторів.
1803 – Вільгельм Вальдбрюль, німецький поет, фольклорист, композитор. За походженням італієць. Деякий час жив у Росії, у 30-х рр. подорожував по її європейській частині, побував на Україні. Автор поетичних збірок, збирав і видавав народні пісні. 1843 р. видав у Лейпцигу в перекладі німецькою мовою збірник пісень "Слов’янська балалайка". Серед вміщених у ньому творів є українські пісні (про Бондарівну, Саву Чалого та ін.).
1823 – Олександр Миколайович Островський, російський драматург. Автор п’єс "Свої люди – поквитаємось!", "Гроза", "Безприданниця", "Таланти і поклонники", "Ліс", "Вовки та вівці", "Без вини винуваті" та ін. Іван Франко називав його російським Шекспіром. Островський був особисто знайомий з Т. Шевченком, котрий входив до "Общества для пособия нуждающимся литераторам и ученым", заснованого російським драматургом.
1839 – Микола Михайлович Пржевальський, російський мандрівник, географ, генерал-майор. Закінчив Академію Генштабу. 1867–1885 рр. провів п’ять великих експедицій по Азії, вперше дослідив основні риси природи внутрішніх областей Центральної Азії, відкрив гірські хребти, вивчив верхів’я Хуанхе і Янцзи та озера Лобнор і Кукунор, описав невідомі до того часу рослини і тварини (кінь Пржевальського, дикий верблюд тощо). Першу свою подорож М. Пржевальський здійснив у 1867 р. на Далекий Схід, в Уссурійський край. Між іншим, він одразу ж помітив характерну рису природи Далекого Сходу: "стик" південних і північних рослинних і тваринних форм.
1847 – Єгор Іванович Золотарьов, математик. Основна тематика робіт – теорія чисел.
1850 – Микола Голіцин, російський князь, останній прем'єр-міністр царської Росії.
1851 – Едвард Волтер Маундер, англійський астроном, здобув популярність завдяки роботам, присвяченим вивченню сонячної активності. Відкритий ним період довготривалого зменшення кількості сонячних плям отримав назву Мінімум Маундера.
1853 – Джеймс Маккензі, шотландський лікар-кардіолог, один з перших дослідників аритмії серця.
1854 – Іван Пилипович Бутенко, російський і український співак (бас). Родом з Херсонщини. Вокалу навчався приватно: в Одесі, Франції, Італії. Співав у театрах Мантуї, Мілана, Неаполя. 1885–1891 рр. – у Большому театрі (Москва).
1856 – Мартін Конвей, 1-й Барон Конвей і Аллінґтон, англійський мистецтвознавець і альпініст.
1866 – Олександр Ульянов, російський революціонер-народоволець. Невдало замахувався на імператора Олександра III й був страчений. Старший брат Володимира Ульянова-Леніна.
1884 – Отто Мейєргоф, німецький біохімік, професор Пенсільванського університету в Філадельфії, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині (1922, разом з А. В. Хіллом). Праці вченого присвячені біохімії м’язового скорочення, вивченню гліколізу і глікогенолізу. Відкрив багаті на енергію фосфорні сполуки, їхній енергетичний ефект і роль у м’язовому скороченні і клітинному обміні.
1885 – Робер Делоні, французький живописець, творець т. зв. орфізму.
1887 – Єлизавета Васильєва (у дівоцтві Дмитрієва), російська поетеса. Під ім'ям Черубіна де Габріак стала учасницею найяскравішої літературної містифікації "срібного віку" російської поезії. Жінка з кола Максиміліана Волошина, через яку з Волошиним стрілявся Гумільов.
1888 – Генріх Густавович Нейгауз, російський піаніст і педагог. Народився в Єлизаветграді (тепер Кіровоград). Навчався у свого батька піаніста Густава Нейгаза. 1914 р. він закінчив школу вищої майстерності Академії музики і сценічного мистецтва у Відні, 1915 – Петроградську консерваторію. Був професором Київської (1919–1922) та Московської (1922–1964) консерваторій. Виховав блискучу плеяду учнів, серед яких Святослав Ріхтер і Еміль Гілельс. Прикметно, що хвиля сталінського терору не оминула й Нейгауза. 1941 р. 63-річного професора Московської консерваторії етапом вислали з Москви на Урал – як "лицо немецкой национальности". Але на щастя, після війни Нейгауз все ж таки повернувся до столиці, де й працював до своєї кончини у 1964 р.
1889 – Василь Феофанович Седляр, український живописець і графік, критик. Учень М. Бойчука. Викладав у межигірських художньо-керамічному технікумі та технологічному інституті кераміки й скла, Київському художньому інституті (1930–1936). Працював у галузях монументального і станкового живопису, станкової та книжкової графіки, декоративно-ужиткового мистецтва. Брав участь у розписах Луцьких казарм (1919) та Інституту пластичних мистецтв (тепер художній інститут) у Києві, Межигірського художньо-керамічного технікуму, Червонозаводського театру в Харкові. Одним з перших в Україні брав участь у здійсненні ленінського плану монументальної пропаганди. 1937 р. був репресований сталінськими каральними органами, розстріляний у 48 років разом з І. Бойчуком та І. Падалкою.
1891 – Ілляі Якович Штаєрман, український вчений у галузі механіки і математики, член-кореспондент АН УРСР (з 1939). Викладав у Київському університеті і Київському політехнічному інституті. У 1934-1943 – в Інституті математики АН УРСР, з 1943 р. – професор Московського інженерно-будівельного інституту. Автор праць з прикладної теорії пружності, теорії інтегрування рівнянь, прикладної математики.
1898 – Володимир Сидорович Бойко, український літературознавець. З 1918 р. працював у вузах Києва, з 1927 – Харкова. Автор праць з питань методології літературознавства та мистецтвознавства, розвитку російської й української літератур.
1903 – Ян Тінберген, нідерландський економіст, перший лауреат Нобелівської премії з економіки (1969 р., разом з Р. Фрішем). Автор теорії "оптимального строю" – одного з варіантів теорії конвергенції, а також праць з теорії економічної політики, проблемам економічного циклу, моделювання економічного розвитку. Ян Тінберген працював економічним радником урядів Індії, Єгипту, Туреччини, Індонезії, Чилі, Сирії, Іраку та Лівії, а також консультантом таких міжнародних організацій, як Всесвітній банк, Європейське об’єднання вугілля і сталі та ін.
1904 – Володимир Честноков, актор ("Невловимі месники" (1966), "Микола Бауман" (1967), "Злочин і покарання" (1969). "Старий Хоттабич", т/ф "Крах інженера Гаріна" і ін.).
1912 – Юхим Копелян, радянський актор ("Невловимі месники", "Вічний поклик", закадровий голос у "17 миттєвостях весни").
Народний артист СРСР.
1918 – Григорій Іванович Ткачук, організатор сільськогосподарського виробництва, двічі Герой Соціалістичної Праці, заслужений працівник сільського господарства УРСР. З 1945 р. – голова колгоспу "Україна" Городоцького району Хмельницької області.
1928 – Юрій Іванович Химич, український архітектор і графік, заслужений діяч мистецтв УРСР, професор Київського художнього інституту. Серед творів: станкові серії "Дерев’яне зодчество Півночі Росії", "Пам’ятки архітектури Львова", "Пам’ятки архітектури Галичини".
1931 – Леонід Дербеньов, російський радянський поет-пісняр ("Пісенька про ведмедів", "Острів невезіння", "Пісня про зайців", "Усе можуть королі").
1933 – Монтсеррат Кабальє, іспанська співачка (сопрано), майстер бельканто. Співачка неодноразово бувала з концертами в Україні.
1937 – Станіслав Миколайович Конюхов, український вчений, генеральний конструктор – генеральний директор Державного КБ "Південне" ім. М. Янгеля. Герой України. Автор (співавтор) понад 240 наукових праць в галузі статики і динаміки стійкості, раціональних способів забезпечення просторової орієнтації та ін.
1937 – Ігор Петрович Волк, 58-й радянський космонавт і 143-й космонавт світу.
1949 – Юрій Дмитрович Куклачов, російський артист цирку, дресирувальник, художній керівник московського "Театру кішок", народний артист Російської Федерації. Автор книг про кішок ("Друзі мої кішки", "Юрій Куклачов і його 120 кішок", "Бійці армії добра і милосердя").
1961 – Юрій Гальцев, російський комік, актор естради і кіно, заслужений артист Росії (2003).
Возврат к списку
