На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 13 квітня

Версия для печати Версия для печати

13.04.2011 09:48:46 |  

Свято:

В Чаді відзначають
Національний день.

У Таїланді, Лаосі й Камбоджі –
Новий рік (Сонгкран), найбільше загальнонаціональне свято, що проходить 13-15 квітня.

Православні іменинники: Веніамін, Інокентій, Іона, Іпатій, Марія.
Католицькі іменинники: Мартін, Іда, Пшемислав, Ян.

Події дня:

1204 – захоплення і розграбування Константинополя учасниками ІV Хрестового походу.

1559 – Франція й Іспанія підписали Като-Камбрезійський мир, що завершив Італійські війни 1494–1559 рр. за панування у Європі і встановив гегемонію Габсбургів.

1598 – французький король Генріх ІV підписав договір між гугенотами й урядом (Нантський едикт). Завершення релігійних війн у Франції. За Нантським едиктом католицизм залишився панівною релігією. Гугеноти здобули свободу віросповідання та богослужіння у містах (крім Парижа та деяких інших), право обіймати судово-адміністративні і військові посади. За секретними статтями Нантського едикту за гугенотами залишалося 100 фортець. Політичні права гугенотів, передбачені цим документом, ліквідував 1629 р. кардинал Рішельє, а право вільного віросповідання – 1685 р. король Людовік ХІV.

1605 – несподівано помер Борис Годунов (з чуток, отруївся).

1711 в Луцьку, під час війни Росії з Туреччиною, молдавський господар Дмитро Кантемир заключив з російським царем Петром І Великим договір, за яким Молдавія добровільно входила до складу Росії на правах автономії.

1722 – заснована Малоруська колегія для управління справами на Україні.

1771 – Катерина II повеліло почати секретні медичні експерименти над смертельно хворими на чуму, щоб знайти спосіб лікування цієї хвороби.

1796 – в Америку вперше привезли слона.

1814 – німецький математик Карл Вітте одержав ступінь доктора філософії у віці 12 років.

1829 –  англійський парламент прийняв Акт емансипації – надання свободи віросповідання католикам.

1848 – у Галичині, яка перебувала у складі Австрійської імперії, створено польську шляхетно-духовну організацію "Центральна рада народова".

1868 – війська англійських колонізаторів захопилиь фортецю Магдал і таким чином остаточно підкорилиь Ефіопію, тамтешній негус (імператор) Рас Каса (Теуодрос ІІ) наклав на себе руки, не бажаючи потрапити у полон.

1869 – американський винахідник Джордж Вестигхауз запатентував залізничне гальмо.

1870 – у Нью-Йорку відкритий знаменитий Музей мистецтв "Метрополітен".

1895 – підписаний найвищий указ про установу в Михайлівському палаці "Російського музею імператора Олександра III" (нині – Державний Російський музей). Відкритий у березні 1898 року.

1902 – у Санкт-Петербурзі проведені випробування першого в Росії тролейбуса.

1904 – під час оборони Порт-Артура підірвався на міні російський броненосець "Петропавловськ" – флагман першої Тихоокеанської ескадри. На його борту знаходились віце-адмірал С.О. Макаров і художник В.В. Верещагін.

1918 – на засіданні Малої ради було ухвалено резолюцію Центральної ради із протестом проти анексії урядом Румунії Бессарабії. Обговорено наказ генерала Айхгорна про засів полів, визнано, що наказ не повинен виконуватися, що "ніяке самовільне втручання германського і австрійського вищого командування у соціально-політичне і економічне життя України недопустиме".

1919 – до Ялти вступили частини Червоної армії.

1919 – рада робітничих і солдатських депутатів у Мюнхені проголосила Баварську радянську республіку на чолі з комуністами, це квазідержавне утворення проіснувало до 5 травня 1919 р.

1921 у Харкові (тодішній столиці Радянської України) ВУЦВК і РНК УСРР прийняли постанову про створення комітетів незаможних селян. Комнезами, як класові організації сільської бідноти, проіснували до 1933 р. і допомагали владі боротися проти міцних селянських господарств, проводити на селі репресії.

1923 – відбулося урочисте відкриття в Лондоні стадіону "Уемблі".

1925 – відбулося відкриття першої у світі регулярної авіаційної вантажоперевізної лінії Детройт – Чикаго (США), яку організував Генрі Форд. Літаки перевозили комплектацію для автомобільних заводів.

1928 – у Києві відбулася прем'єра фільму Олександра Довженка "Звенигора".

1928 – перший переліт через Атлантичний океан зі сходу на захід зробили пілоти німець Кьоль і ірландець Джеймс Фіцморіс на одномоторному літаку "Юнкерс". Вилетівши 12 квітня з ірландського міста Бладоннель, 13 квітня вони зробили посадку на острові Грінлі біля Лабрадору.

1934 – завершилась операція по звільненню з льодового полону челюскінців.

1940 – розпочався другий етап депортації небажаних радянській владі осіб з приєднаної до УРСР Західної України (перший був у лютому). 320 тисяч людей – українців і поляків – були вивезені до Сибіру і Казахстану. За деякими даними, з територій Польщі, приєднаних у 1939 р. до СРСР, на Схід було депортовано близько 1,2 млн. осіб, переважно поляків.

1941 – відбулося підписання радянсько-японського Пакту про ненапад. Набрав чинності 25 квітня 1941 р. Денонсований СРСР 5 квітня 1945 р.

1943 – пройшло урочисте відкриття у Вашингтоні Меморіалу президента Томаса Джефферсона.

1944 – були встановлені дипломатичні відносини між СРСР і Новою Зеландією.

1944 – у ході Кримської операції військами 4-го Українського фронту від гітлерівських загарбників було звільнено Сімферополь, Євпаторію і Феодосію (16 квітня була звільнена Ялта).

1945 – радянські війська звільнили від фашистів столицю Австрії – м. Відень.

1954 – Володимир Петров, радянський посол в Канберрі, отримав політичний притулок в Австралії.

1958 – переможцем серед піаністів на I Міжнародному конкурсі ім. Чайковського в Москві став американець Харві Ван Кліберн.

1960 – Франція провела випробування ядерної бомби у пустелі Сахара й відтак стала четвертою ядерною державою світу.

1963 – у Мінську було відкрито концертний зал Білоруської державної філармонії.

1967 – представниками 9 соціалістичних країн у Москві було прийнято Програму співробітництва з дослідження і використання космічного простору в мирних цілях ("Інтеркосмос"). Офіційну назву програма отримала в 1970 р. Перший супутник серії космічних апаратів ("Інтеркосмос-1") було запущено 14 жовтня 1969 р. ракетою-носієм, розробленим у КБ М. Янгеля.

1985 – у Радянському Союзі здійснений перший запуск ракети-носія "Зеніт-2" на нетоксичних компонентах палива (КБ "Південне", Дніпропетровськ, головний конструктор В.Ф. Уткін). Уперше в світі реалізовані технічні рішення, які дозволяли повністю виключити присутність обслуговуючого персоналу на пусковій установці у процесі передстартової підготовки.

1990 – радянське НКВС визнало відповідальність за трагедію у Катинському лісі, де було вбито тисячі польських громадян.

1990 напередодні католицької Пасхи Михайло Горбачов оголосив Литві ультиматум (підкріплений погрозою економічних санкцій) з вимогою у дводенний термін скасувати прийняте литовським парламентом рішення проголосити незалежність Литви.

1995 – у Києві на зустрічі Президента України Леоніда Кучми з делегацією Європейського Союзу і країн "Великої сімки" була досягнута домовленість про те, що Чорнобильська АЕС повинна бути закрита до 2000 року. Натомість ЄС обіцяв Києву допомогу в розмірі 85 млн. екю.

2005 – на сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку була прийнята Міжнародна конвенція про боротьбу з актами ядерного тероризму. Набрала чинності 7 липня 2007 р. Ратифікована Верховною Радою України 15 березня 2006 р.

Цього дня народились:

1506 – П’єр Фабер, французький теолог, засновник Ордена єзуїтів.

1519 – Катерина Медічі, французька королева з 1547 р., дружина Генріха ІІ. Значною мірою визначала державну політику в період правління своїх синів Франціска ІІ (1559–1560), Карла ІХ (1560–1574), Генріха ІІІ (1574–1589). Була одним з організаторів кривавої Варфоломіївської ночі (різанина гугенотів католиками). Сприяла розвиткові мистецтв. За її правління були реконструйовані палац Тюїльрі, замок Монсо і розширений Лувр.

1743 – Томас Джефферсон, американський державний діяч, філософ, юрист, 3-й президент США (1801–1809 рр.), автор проекту Декларації незалежності США. Як політик і людина Джефферсон не був до кінця послідовним. Публічно він активно виступав проти рабства і стверджував, що "всі люди народжуються рівними", але сам мав майже 200 рабів і до кінця своїх днів так і не звільнив жодного з них. Лише в заповіті дав наказ звільнити п’ятьох. Був затятим супротивником національного боргу країни, але сам залишив родині після своєї смерті борг майже в 1 млн. доларів.

1748 – Джозеф Брама, англійський винахідник. Професійний столяр-червонодеревець захопився завданням створення замку, який неможливо відкрити відмичками, і у 1784 році виставив у вітрині свого магазину сконструйований ним замок з обіцянкою виплатити нагороду у 200 гіней тому, хто зуміє його відкрити. Протягом 67 років нікому не вдавалося цього добитися, поки нарешті один механік-умілець зумів впоратися з цим завданням, витративши на злом 51 годину. Брама добився цього успіху завдяки створенню ряду складних високоточних інструментів, які послужили початком бурхливого розвитку машинобудівного виробництва в Англії XIX ст. Брама також винайшов гідравлічний прес, машину для нумерації банкнот тощо.

1769 – Томас Лоренс, англійський живописець, майстер парадного аристократичного портрету. Був самоуком. Вже зрілим майстром наважився відвідувати Академію мистецтв, зазнав впливу Джошуа Рейнолдса. З 1792 р. став головним художником короля. З 1820 р. – президент Академії мистецтв. Один з найпрославленіших англійських портретистів кінця ХVІІІ ст. – початку ХІХ ст.

1771 – Річард Тревітік, англійський винахідник. Саме він першим створив парову машину підвищеного тиску і побудував перший паровоз. У Річарда була абсолютно відсутня ділова хватка. Інші інженери зуміли отримати вигоду з його винаходів і були знамениті на весь світ. А людина, яка проклала першою новий шлях, (в буквальному розумінні цього слова), померла в убогості і була похована в безіменній могилі.

1799 – Людвіг Рельштаб, німецький літератор. Писав оперні лібрето, зокрема для Дж. Мейєрбера. Його пісні покладені на музику Ф. Шубертом.

1845 – Ріхард Асман, німецький аеролог. (Аерологія – це розділ метеорології, що вивчає явища у вільній атмосфері, де не позначається прямо вплив Землі.) Винайшов психрометр, яким вимірюється температура і вологість вільної атмосфери. Асман також одним з перших встановив (1902) існування стратосфери.

1852 – Френк Уїнфілд Вулворт, американський підприємець, засновник мережі фірмових універсальних магазинів, де продаються товари широкого вжитку за відносно низькими цінами. 1913 р. на його замовлення в Нью-Йорку було збудовано хмарочос "Вулфорт", на той час найвищий у світі.

1878 – Петро Петрович Лазарєв, російський фізик, біофізик і геофізик, академік АН СРСР. Організатор і директор Державного біофізичного інституту (1920–1931). З 1918 р. керував дослідженнями Курської магнітної аномалії.

1879 – Арнольд Евадійович Маргулян, український і російський диригент, народний артист УРСР, народний артист РРФСР. З 1902 р. – диригент оперних труп у Києві, Харкові та Одесі. У 1927–1937 рр. Очолював Харківський театр опери та балету і вокальний клас Харківського музично-драматичного інституту. З 1937 р. – у Свердловську. Поставив опери "Купало" А. Вахнянина, "Золотий обруч" Б. Лятошинського, "Броненосець "Потьомкін" О. Чишка, "Борис Годунов" М. Мусоргського. Лауреат Державної премії СРСР.

1881 – Людвіг Бінгсванген, швейцарський психіатр. Вперше застосував принципи екзистенціального аналізу в психотерапії, протиставивши його психоаналізу. Прийнявши за критерій психічного здоров'я – безперервність самостановлення, відкритого майбутньому.

1883 – Олександр Васильович Александров, російський композитор, хоровий диригент, педагог, народний артист СРСР. Організатор і художній керівник Ансамблю пісні і танцю Радянської Армії (1928). Автор музики Державного гімну Радянського Союзу (тепер і Росії), військово-патріотичних радянських пісень.

1883 – Дем’ян Бєдний (Юхим Олексійович Придворов), російський радянський поет. Народився співець партії і радянської влади у с. Губівка на Кіровоградщині. Чимало віршів присвятив антирелігійній тематиці і глузуванню над віруючими, за що Єсенін одного разу написав Дем’яну: "Ты только хрюкнул на Христа, Ефим Лакеевич Придворов". У липні 1938 р. Дем’яна Бєдного виключили з лав партії за "резко выраженное моральное разложение". Одразу ж в НКВС склали секретну довідку для Сталіна "О поэте Демьяне Бедном", де йшлося про те, що "…Демьян Бедный имел тесную связь с лидерами правых и троцкистско-зиновьевской организаций. Настроен резко антисоветски и злобно по отношению к руководству ВКП(б)… Озлобленность Д. Бедного характеризуется следующими его высказываниями в кругу близких ему лиц: "разве вы не видите, что у нас делается. Ведь срезается вся старая гвардия. Истребляются старые большевики. Уничтожают всех лучших из лучших… Зажим и террор в СССР таковы, что невозможна ни литература, ни наука… Сталин ужасный человек… Всех истребил, никого нет, все уничтожены. Подобное было только при Иване Грозном". Важко сказати, чому Сталін залишив Дем’яна Бєдного після цього в живих… Можливо, саме за порівняння з Іваном Грозним, яке "батько усіх народів" сприйняв за комплімент. Так чи інакше, Дем’ян Бєдний помер своєю смертю у 1945 р.

1888 – Джон Хеммонд, американський інженер, розробник перших FM-Радіо й музичний інструментів.

1892 – сер Роберт Уотсон-Уатт, шотландський фізик, винахідник радара (1935), який дозволив створити першу в світі систему радіолокаційного виявлення літаків. Його винахід відіграв значну роль у боротьбі з нальотами гітлерівської авіації на Великобританію в часи Другої світової війни.

1897 – Едуард Казимирович Тіссе, радянський кінооператор, заслужений діяч мистецтв РРФСР і Латвійської РСР, один із засновників радянської операторської школи. Знімав хроніку 1-ї світової війни, був військовим кореспондентом, робив репортажі про події Громадянської війни, створював агітаційні, документальні і науково-популярні фільми. 1918–1924 рр. неодноразово знімав Леніна (згодом ці матеріали увійшли до документального фільму 1948 р. "Володимир Ілліч Ленін". Був оператором фільмів "Страйк", "Броненосець "Потьомкін", "Хай живе Мексика!", "Олександр Невський", "Іван Грозний", "Зустріч на Ельбі".

1901 – Жак Лакан, французький психіатр. З початку 1950-х рр. вів семінар у Сорбонні, який отримав міжнародну популярність. Інтерпретував психоаналіз Фрейда у дусі ідей французької лінгвістичної школи і структуралізму: несвідоме "структуроване як мова" і породжується нею. Засновник фонду "Фрейдівське поле" (Foundation Du Champ FREUDIEN).

1903 – Веніамін Павлович Костенко, український архітектор і художник. Закінчив Харківський художній інститут, жив у Харкові. Споруди: в Харкові – житлові будинки по вул. Сумській, Лермонтовській (1924–1925, 1948), внутрішнє оздоблення Будинку Червоної Армії і театру "Березіль" (1929–1930), університету на пл. Дзержинського (1954–1956, у співавт.), обкому Компартії України (1955–1956), у Москві – оздоблення станції метро "Бібліотека ім. В.І. Леніна", павільйонів "Україна" та "Сибір" на ВДНГ СРСР (1937), у Донецьку – будинок колишнього Міністерства вугільної промисловості (1959).

1906 – Самуель Беккет, ірландський письменник, драматург і поет, один з основоположників драми абсурду, Нобелівський лауреат "за літературні твори, які використовуючи нові форми роману і драми, досягають вершин у зображенні трагедії сучасної людини" (драми "Чекаючи Годо" і "Кінець гри", романи "Моллой" і "Мелон вмирає", п’єса "Катастрофа" та ін.).

1906 Оксана Дмитрівна Іваненко, українська дитяча письменниця, перекладачка, педагог. Після закінчення в 1926 р. Харківського інституту народної освіти і аспірантури при Українському НДІ педагогіки, керувала секцією дитячої літератури у Київській філії цього інституту. Декілька років була вихователькою в дитячій колонії ім. О.М. Горького під керівництвом А.С. Макаренка. У 30-х роках працювала у видавництві "Молодий більшовик", у 40-х – у журналі "Барвінок". Друкуватися почала з 19 років. Оксані Іваненко належать численні книжки оповідань, казок, повістей для дітей та юнацтва: "Майка та жабка", "Дитячий садок", "Лісові казки", "Великі очі", "Джмелик", "Куди літав журавлик" та ін. Вона є авторкою романів про Т. Шевченка, Марка Вовчка, Івана Федорова, Богдана Хмельницького. Книга спогадів "Завжди в житті" (1985) відзначена Державною премією УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1986). Лауреат премії ім. Лесі Українки (1974). Їй належать переклади українською мовою казок Ганса Крістіана Андерсена, братів Грімм, Павла Бажова. Твори української письменниці за радянських часів були перекладені багатьма мовами народів СРСР.

1907 – Федір Федорович Нірод, український художник театру, народний художник СРСР. Працював у Львівському українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької, Київському театрі опери та балету. Оформив вистави: "Загибель ескадри" В. Губаренка (1967), "Ромео і Джульєтта" С. Прокоф’єва (1971), "Ярослав Мудрий" Г. Майбороди (1975), "Спартак" А. Хачатуряна (1977), "Дон Карлос" Дж. Верді (1986) та ін. Найбільш вдалою своєю роботою Федір Нірод вважав балет "Ромео і Джулєтта".

1909 – Юдора Уелті, американська письменниця, критик, майстер новели, лауреат престижної Пулітцерівської премії, одна з найяскравіших представниць американської літератури "південного ренесансу". Автор збірок "Зелена завіса", "Широка сітка", "Зібрання оповідань", п’яти романів (найкращий з них – "Донька оптиміста"). Переважну частину свого життя провела в рідному Джексоні, працювала репортером. Завдяки цьому об’їздила весь штат Міссісіпі (82 округи). Під час цих подорожей зробила сотні фотографій, які невдовзі були придбані відділом історії штату. У 50-х роках були видані два прекрасні фотоальбоми письменниці – "Час і місце, Міссісіпі під час Депресії" і "Сільські кладовища".

1910 - Макар Микитович Мазай, український сталевар, новатор у металургійній промисловості України. З 1930 р. почав працювати на Ждановському металургійному заводі ім. Ілліча (з 1933 р. – сталеваром). 1936 р. виступив зачинателем руху швидкісного сталеваріння, скоротивши у 1,5 рази тривалість плавки і збільшивши зйом сталі з 1 кв. м поду мартенівської печі майже у 2 рази. Автор книги "Записки сталевара" (1940). Під час окупації м. Жданова був закатований гестапівцями. Йому був лише 31 рік. У 1948 р. у місті було споруджено пам’ятник Макарові Мазаю.

1923 – Віталій Павлович Деркач, український вчений у галузі кібернетики.

1924 – Стенлі Донен, американський кінорежисер, хореограф. З 1943 р. працював у Голлівуді. Кращі роботи зняв з Дж. Келлі: "Звільнення в місто" (1949), "Співи під дощем" (1952), "Завжди прекрасна погода" (1955), які стали класикою музичного кіно.

1931 Юрій Миколайович Мажуга, український актор театру і кіно, артист Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки, народний артист СРСР, професор Київського національного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Знімався в фільмах "Народжена революцією", "Миргород і його мешканці", "Хомут для Маркіза", "Трест, який лопнув", "Штормове попередження", "Канкан в англійському парку" та ін. Лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка (1983), премії "Київська пектораль2 (2009).

1934 – Наталія Юріївна Дурова, дресирувальниця, народна артистка СРСР. Вона з третього покоління прославленої циркової династії, майже 30 років керувала Театром звірів (Куточок ім. Дурова), написала більше 30 книг про цирк і тварин.

1939 – Шеймас Хіні, ірландський поет, лауреат Нобелівської премії з літератури (1995). Автор поетичних збірок "Смерть натураліста", "Двері у пітьму", "Північ", "Польові роботи", "Острів покаяння" та ін.

1941– Майкл Стюарт Браун, американський генетик, лауреат Нобелівської премії по фізіології і медицині 1985 року за видатні відкриття, що стосуються обміну холестерину і лікування порушень рівня холестерину в крові (спільно з Джозефом Голдстайном).

1949 – Юрій Іванович Ковалів, український поет, критик, літературознавець, педагог, доктор філологічних наук, професор Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка, лауреат Шевченківської премії.

1955 – Ірина Хакамада, колишній депутат Держдуми, колишній член уряду, колишній кандидат в президенти Росії.

1963 – Гаррі Каспаров, російський шахіст, міжнародний гросмейстер, заслужений майстер спорту, 13-й чемпіон світу, чемпіон СРСР (1981, 1988). Нині – один з лідерів російського опозиційного руху.

1975 Тетяна Навка, російська спортсменка. Заслужений майстер спорту з фігурного катання на ковзанах та танців на льоду, олімпійська чемпіонка. Народилася у Дніпропетровську.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 595

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua