18.04.2013 13:09:05 |
Свято:
Міжнародний день пам’яток і визначних місць. Заснований у 1983 році Асамблеєю Міжнародної Ради з питань охорони пам’яток і визначних місць (ІКОМОС) при ЮНЕСКО. Відзначається з 1984 року.
День пам’яток історії та культури. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 1062/99 від 23 серпня 1999 року щорічно в цей день.
Всесвітній день радіоаматорів. 18 квітня 1925 року в Парижі був заснований Міжнародний союз радіоаматорів (International Amateur Radio Union, IARU), завдяки цій події у радіоаматорів і з'явився привід щорічно відзначати успіхи і досягнення.
Національне свято Республіки Зімбабве – День проголошення незалежності (1980).
Православні іменинники: Марк, Платон, Самсон, Семен, Федора.
Католицькі іменинники: Роберт, Рудольф, Стефан.
Події дня:
1025 – Болеслав Хоробрий коронований у Гнєзно як перший король Польщі.
1506 – початок будівництва собору святого Петра у Римі.
1521 – Мартін Лютер відмовився зректися від своїх поглядів на Вормському конгресі.
1648 – Богдан Хмельницький прибув у Запорізьку Січ із закликом до антипольського повстання.
1669 – індійський правитель Аурангзеб із династії Великих Моголів наказав зрівняти з землею всі індуїстські храми.
1718 – указом Петра I створено Капітул російських орденів, який розробляв статут державних нагород і вів облік нагороджених.
1846 – американець Роял Хаус запатентував телеграфний апарат.
1840 – у Петербурзі побачила світ перша поетична збірка Тараса Григоровича Шевченка "Кобзар", що містила твори 1837–1840 рр. Книжку тиражем близько 1000 примірників на свій кошт видав П. Мартос у друкарні Є. Фішера. До "Кобзаря" ввійшло вісім творів: "Думи мої, думи мої, лихо мені з вами!", "Перебендя", "Катерина", "Тополя", "Думка", "До Основ’яненка", "Іван Підкова", "Тарасова ніч". За життя Шевченка його твори під назвою "Кобзар" виходили ще й 1844-го та 1860-го року. Якщо останнє прижиттєве видання містило лише 17 творів, то тепер їх у "Кобзарі" – 228.
1853 – стала до ладу перша в Азії залізниця (Бомбей–Танна, 36 км).
1855 – у Прінстоні від аневризми аорти помер Альберт Ейнштейн, видатний німецький фізик-теоретик, автор теорії відносності, лауреат Нобелівської премії із фізики 1921 р. Не сприймаючи жодних форм культу особи, він заборонив пишне поховання з гучними церемоніями, для чого побажав, щоб місце і час поховання не розголошувалися.
1865 – прийняття "Тимчасових правил у справах друку". По цьому закону цензура зберігалася лише для брошур і невеликих творів. Товсті книги (понад 160 сторінок для вітчизняних і понад 320 сторінок для перекладених видань) могли виходити в світ без цензури. Видавці книг відповідали перед судом, якщо в книгах містилося що-небудь протизаконне. Журнали і газети також могли виходити без особливого дозволу влади. Якщо в них з'являлося що-небудь "шкідливе" або протизаконне, то виданню оголошувалося застереження. Після третього подібного застереження видання заборонялося.
1870 – I Ватиканський собор прийняв догмат про непогрішність Папи Римського.
1897 – почалася греко-турецька війна.
1902 – уперше застосована дактилоскопія для впізнання злочинця (у Данії).
1904 – вийшов перший номер щоденної французької газети "Юманіте". Заснована Жаном Жоресом як орган Французької соціалістичної партії (з 1920 р. центральний орган Французької комуністичної партії).
1906 – у Сан-Франциско відбувся землетрус, один із найбільших в історії США. Загинуло 700 осіб, 250 000 залишилися без даху над головою, зруйновано 28 000 будівель.
1909 – у Ватикані папа Пій Х проголосив героїню Франції ХV ст. Жанну д’Арк блаженною. 20 травня 1920 р. її канонізували. Навколо імені Жанни д’Арк і по сьогодні існує чимало загадок і таємниць. "У ХV столітті, як і зараз, влада досить вміло маніпулювала громадською думкою. Жанна д’Арк – це таємна дипломатія. Легенда гарна, але правда ще більш привабливіша", – стверджує французький дослідник Марсель Ге. "Легенда" воскресла у ХІХ ст., після поразки Франції у війні з Пруссією (1870–1871). Саме тоді й знадобився образ "Орлеанської діви" – для підняття національного духу французів.
1917 – у Києві відбулося свято "Перших квіток", ініційоване Українським військовим клубом ім. гетьмана П. Полуботка, на яке зібралося майже 10 тисяч вояків Київського гарнізону. Тут було оголошено про створення із солдатів-добровольців Першого Українського козачого полку ім. гетьмана Б. Хмельницького.
1918 – у Таганрозі, куди евакуювався радянський уряд України, за рішенням сесії ЦВК рад України замість ЦВК рад і радянського уряду – народного секретаріату – було створене Всеукраїнське бюро для керівництва повстанською боротьбою проти німецьких окупантів. До т.зв. "повстанської дев’ятки" увійшли більшовики А. Бубнов, В. Затонський, Г. П’ятаков, С. Косіор, М. Скрипник (голова), а також представники лівих есерів та лівих українських соціал-демократів.
1922 – румунський уряд вислав Нестора Махна за межі Румунії.
1923 – на установчих зборах працівників ДПУ НКВС РРФСР у Москві створено спортивне товариство "Динамо".
1925 – утворено Міжнародний радіоаматорський союз.
1925 – Наркомздоров’я РСФРР повідомив ВУЦВК про призначення 48 місць для українських селян на селянському курорті у Лівадійському палаці в Криму, що був розрахований на оздоровлення 700 відпочиваючих за сезон.
1927 – Ленінградський комітет у справах винаходів запатентував прилад штучного дихання.
1929 – конструктор В.П. Глушко надав Комітету у справах винахідництва при ВРНГ (Вища рада народного господарства) СРСР роботу "Металл как взрывчатое вещество", де виклав принципи дії ракетного двигуна електротермічного типу.
1930 – на першій парашутній фабриці(М. Савицький) виготовлені перші дослідні зразки радянського рятувального парашута НДІ-1. До кінця 1931 р. на фабриці виготовлено більше 5 тис. парашутів, у т.ч. 70 спеціальних десантних ПД-1. У 1932 р. виготовлено 12035 комплектів, що дозволило країні припинити імпорт парашутів.
1934 – американець Кентрелл відкрив першу пральню-автомат у містечку Форт-Уорт (штат Техас).
1936 – у Києві відкрилась перша виставка архітектури Радянської України.
1941 – відбувся перший політ німецького літака "Мессершмітт" Me-262, який став першим у світі серійним реактивним літаком.
1942 – американська авіація здійснила перше бомбардування території Японії.
1943 – на Тернопільщині нацисти ліквідували гетто у Борщеві, близько 800 жертв.
1944 – здійснив перший політ штурмовик Іл-10 (льотчик-випробувач В.К. Коккінакі). Бойові якості літака були ефективно використані на фронтах Великої Вітчизняної війни.
1946 – у зв'язку з утворенням ООН у Женеві оголошено про розпуск Ліги Націй.
1947 – у СРСР було здійснено перший запуск балістичної ракети А-4.
1949 – Ірландія офіційно вийшла зі складу Співдружності і отримала статус незалежної республіки.
1951 – представники шести країн – Бельгії, Італії, Люксембурга, Нідерландів, Франції та ФРН – підписали в Парижі угоду про створення Європейського об'єднання вугілля та сталі (ЄОВС), ініціатором якого був французький міністр закордонних справ Робер Шуман. ЄОВС стало основою спільного ринку вугільної та металургійної промисловості і першим кроком до економічної інтеграції Європи – було відмінено внутрішні мита, введена єдина система тарифів, а керівний орган ЄОВС був наділений повноваженнями вищими за відповідні національно-державні органи. Угода, укладена терміном на 50 років, набула чинності 25 липня 1952 року.
1960 – набрала чинності Європейська конвенція про видачу правопорушників. Ратифікована 49 країнами. Україна ратифікувала документ у січні 1998 р.
1961 – у Києві відбулася демонстрація віруючих проти закриття Андріївської церкви.
1966 – "перший покіс дисидентів": на закритому засіданні Львівський обласний суд засудив Михайла Гориня на 6 років таборів суворого режиму за "антирадянську агітацію і пропаганду" – це перший вирок відомого дисидента. Разом із Михайлом Горинем судили його брата Богдана, Івана Геля (по три роки таборів), Ярославу Менкуш (два з половиною, згодом зменшили до року), Михайла Осадчого (два роки), Мирославу Зваричевську (8 місяців – час перебування в СІЗО).
1966 – відбулася перша телетрансляція в кольорі церемонії вручення нагород Американської кіноакадемії.
1973 – вийшов друком перший номер французької незалежної лівої газети "Ліберасьйон".
1980 – проголошено повноцінну незалежність Зімбабве (колишня Південна Родезія) та перейменована її столиця з Солсбері у Хараре.
1988 – ізраїльський суд звинуватив американського пенсіонера Івана Демьянюка ("Івана Грозного") у військових злочинах в концтаборі Треблінка.
1990 – опублікована заява ЦК Компартії України, президії Верховної Ради УРСР і Ради міністрів УРСР, у якій ішлося про ситуацію у Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях. У заяві відзначалось, що під гаслами відродження національної самосвідомості ведеться "розгнуздана націоналістична пропаганда", населенню регіону нав’язується ідея "галицької автономії", активно звучать заклики до виходу України із СРСР і створення "самостійної української держави", цілеспрямовано розпалюється конфлікт між греко-католиками і православними, розгорнута широкомасштабна кампанія дискредитації Комуністичної партії. У заяві наголошувалося, що всі проблеми економічного, соціального і національно-культурного розвитку західного регіону повинні вирішуватися лише в межах Конституції СРСР, Конституції УРСР та діючих законів.
1990 – вийшла Постанова Ради міністрів УРСР "Про діяльність на території УРСР українсько-американського фонду "Відродження".
1991 – у Києві на Хрещатику відбулася 10-тисячна маніфестація. Основну масу маніфестантів склали працівники заводу "Ленінська кузня", Київського авіаційно-промислового об'єднання та шахтарі. Учасники акції вимагали відставки президента СРСР, союзного уряду і парламенту, перегляду політики цін, звільнення заарештованих напередодні активістів Руху.
1995 – Київська міська рада ухвалила рішення про повернення древнього герба міста із зображенням архангела Михаїла.
1995 – утворено Верховну раду Автономної Республіки Крим.
2001 – індійською організацією космічних досліджень з космодрому Шріхарікота (шт. Таміланд) запущено першу індійську ракету-носій, яка вивела на орбіту супутник зв’язку. Індія стала однією з космічних держав світу.
2001 – колишній радянський лідер Михайло Горбачов отримав американську премію "За глобальне порозуміння" (10 тис. доларів).
2002 – помер Тур Хейєрдал, знаменитий норвезький мандрівник, етнограф, археолог, антрополог, письменник, громадський діяч, організатор експедицій на плотах "Кон-Тікі", "Тігріс" і "Ра".
2002 – колишній король Афганістану Мухаммед Захір Шах повернувся на батьківщину після 29 років вимушеної еміграції, висловивши бажання взяти участь у процесі мирного врегулювання в країні.
Цього дня народились:
1480 – Лукреція Борджа, одна з найяскравіших представниць італійського роду Борджа, герцогиня Феррарі. Покровителька поетів, вчених, дочка Папи Римського Олександра VI, яку вважали втіленням безумної розпусти і смертельного підступництва.
1772 – Давід Рікардо, англійський економіст, класик політичної економії.
1817 – Джордж Льюїс, англійський філософ-позитивіст, учений та літературний критик, драматург, актор.
1819 – Франц Зуппе, австрійський композитор і диригент, один з родоначальників віденської класичної оперети. Автор близько 250 музичних комедій, опер і оперет, і тому числі "Веселі студенти", "Прекрасна Галатея", "Легка кавалерія", "Бокаччо".
1838 – Поль де Буабодран, французький хімік, відкрив елементи галій, самарій і диспрозій.
1841 – Йосип-Казимир Будкевич, український живописець. Закінчив Петербурзьку академію мистецтв. Працював викладачем Київської рисувальної школи М. Мурашка. Найвідоміші твори: "Біля воріт. Танжер", "Арабська дівчина".
1854 – Микола Федорович Сумцов, український фольклорист, етнограф, літературознавець і громадський діяч, професор Харківського університету. Сумцов походив з давнього козацького (відтак і дворянського) роду на Харківщині. Народився в Петербурзі, але з самого малечку жив у Харкові. Тут він здобув середню освіту, а згодом студіював на історико-філологічному факультеті Харківського університету. 1875 р. завершив навчання із золотою медаллю за етнографічне дослідження з демонології. Однак ця робота не була допущена царською цензурою до друку, вийшов тільки її розділ "Очерк истории колдовства в Западной Европе". Після закінчення навчання Сумцов залишився працювати в Харківському університеті. Захистив кандидатську дисертацію, а згодом і магістерську. Наукова спадщина М. Ф. Сумцова надзвичайно широка: це і праці з історії літератури, етнографії, історії мистецтв, педагогіки, публіцистики, історії України та краєзнавства, і праці про життя та творчість низки видатних українських вчених і митців. Його перу належать праці "Начерк розвитку української літературної мови", "Спроба історичного визначення малоруських прислів’їв", "Дещо про початок українського народа" та багато інших. Крім наукової діяльності, вчений проводив велику громадську роботу: брав участь у створенні громадської бібліотеки, плідно співпрацював із журналом "Киевская старина". Із 1899 року Сумцов – дійсний член наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка. Наприкінці життя вчений розпочав організацію відділу етнографії Харківського науково-дослідної кафедри історії української культури. Сумцов першим серед харківської професури почав викладати українською мовою, і робив це доти, поки влада йому не заборонила.
1862 – Уляна Кравченко (Юлія Юліївна Шнайдер), українська поетеса, організатор українського жіночого руху. Понад 40 років учителювала в селах Львівщини й Дрогобиччини, у Львові. З 1920 р. жила у Перемишлі. Брала діяльну участь у жіночому емансипаційному русі Галичини. Друкувалась в місцевій пресі. У літературній біографії Уляни Кравченко важливу роль відіграв І. Франко. Завдяки йому з’явилася друком більшість творів письменниці. У. Кравченко належать поетичні книжки "Prima vera" (перша на Галичині збірка, написана жінкою-українкою), "На новий шлях", "В житті є щось", кілька збірок віршів для дітей і юнацтва. Залишила помітний слід у прозі ("Спогади вчительки", "Замість біографії"). Написала спогади про І. Франка ("Велика дружба", "Щирий друг і вчитель"). Листування письменниці з І. Франком упродовж 1883–1915 рр. містить цінний історичний матеріал. 1969 р. у Миколаєві, 1972 р. у Бібрці на Львівщині відкрито літературно-меморіальні музеї письменниці.
1882 – В'ячеслав Липинський, український філософ – теоретик українського консерватизму (автор праці "Листи до братів-хліборобів"), політичний і громадський діяч, історик і публіцист. Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії, посол гетьманської України у Відні, після того – в еміграції.
1892 – Микола Михайлович Фореггер (фон Грейфентурн), російський та український режисер, балетмейстер, народний артист УРСР. 1929–1934 рр. – головний режисер Харківського театру опери та балету, де поставив "Половецькі танці" в опері "Князь Ігор" О. Бородіна, балет "Ференджі" Б. Яновського, оперу "Золотий обруч" Б. Лятошинського. 1934–1936 рр. – режисер Київського театру опери та балету.
1897 – Мар’ян Михайлович Крушельницький, видатний український актор, режисер. Учень В. Юрчака і Леся Курбаса. Спочатку кар’єри грав у театрах Тернополя і Львова, потім був художнім керівником, режисером і актором театру "Березіль". 1952–1963 рр. – актор і режисер Київського українського драматичного театру ім. І. Франка. Професор Київського театрального інституту.
1900 – Валентина Миколаївна Чистякова, українська актриса, народна артистка УРСР, народна артистка Узбецької РСР. Дружина і учениця Леся Курбаса. Сценічну діяльність почала 1918 р. у "Молодому театрі". Грала на сценах Першого театру Української Радянської Республіки ім. Шевченка, "Кийдрамте" (всі – в Києві), 1922–1959 – у театрі "Березіль" (з 1935 р. – Харківський український драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка). Після закінчення сценічної кар’єри викладала в Харківському інституті мистецтв. Автор статей з питань акторської майстерності, спогадів про А. Бучму, Л. Гаккебуш, Леся Курбаса.
1903 – Надія Калістратівна Титаренко, українська актриса, заслужена артистка УРСР. Народилась на Київщині. Закінчила 1921 р. студію "Кийдрамте" (педагог Лесь Курбас). Працювала в театрах Києва, театрі "Березіль" (1922–1934), в Харківському (з 1944 – Львівському) ТЮГу.
1905 – Джордж Херберт Хітчінгс, американський біохімік і фармаколог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини (спільно з Дж. Блеком і Г. Елайон, 1988).
1907 – Міклош Рожа, американський композитор угорського походження. Писав музику для кіно ("Багдадський злодій", "Бен-Гур"), триразовий володар "Оскара".
1919 – Антоніо Кінтана, кубинський архітектор, один з найвизначніших зодчих Латинської Америки, творчість якого значною мірою вплинула на сучасну архітектуру Куби.
1921 – Жан Рішар, французький актор кіно і театру. Протягом декількох років був беззмінним виконавцем ролі комісара Мегре, знявся у 92 серіях, створених французьким телебаченням по романам Ж. Сіменона. Виконував також яскраву роль інспектора Берюр’є в гумористичних детективах про комісара Сан Антоніо. Кавалер ордена Почесного легіону.
1928 – Рефік Ібрагімович Музафаров, кримськотатарський фольклорист, доктор філологічних наук, професор. Головний редактор громадсько-політичного та історико-культурного журналу "Ватан" ("Батьківщина", видавався 1990 р. у Феодосії кримськотатарською і російською мовами). Директор кримськотатарського культурно-просвітницького і науково-дослідницького центру "Ватан". Автор праць з фольклористики "Татарські народні прислів’я", "Російсько-тюркські фольклорні зв’язки", "Нариси фольклору тюрків" та ін., статей, присвячених кримськотатарсько-українським історико-культурним взаєминам.
1937 – Ростислав Олексійович Бабич, український диригент, педагог. Був головним диригентом українського ансамблю "Балет на льоду" (1965–1972), з 1975 – очолює естрадно-симфонічний оркестр Українського телебачення і радіо.
1937 – Світлана Володимирівна Немоляєва, російська артистка театру і кіно, актриса Московського академічного театру ім. В. Маяковського, народна артистка Росії. Знімалась у фільмах "Короткі зустрічі", "Службовий роман", "Гараж", "Карантин" та ін.
1940 – Джозеф Леонард Голдстайн, американський вчений-генетик, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини (1985, спільно з Майклом Стюартом Брауном). Автор праць з механізму транспорту ліпідів і генетичної регуляції холестеринового обміну в організмі тварин і людей.
1940 – Володимир Вікторович Васильєв, російський артист балету і балетмейстера, народний артист СРСР, професор. Художній керівник-директор Державного академічного Великого театру Росії (1995–2000). Президент і засновник Фонду Галини Уланової. Лауреат Ленінської премії (1970), Державної премії СРСР (1977).
1940 – Едуард Семенович Ханок, білоруський композитор, народний артист Білорусі, автор музики популярних пісень "Лягу-прилягу", "То ли еще будет", "Малиновка", "Я у бабушки живу", "У леса на опушке", "Завируха".
1956 – Ерік Робертс, американський кіноактор ("Наречена мафії", "Кабельник", "Темний лицар", "Одіссея"). Старший брат Джулії Робертс.
1972 – Ігор Попов, український політик і громадський діяч. Із 2010 р. – один із лідерів партії "Єдиний центр".2009–2010 рр. – заступник голови секретаріату президента Ющенка. Перед тим (1996–2009) – голова правління всеукраїнської громадської організації "Комітет виборців України", виконавчий директор Українського форуму грантодавців.
Возврат к списку
Науковці
