22.04.2013 14:01:44 |
Свято:
Всесвітній день Матері-Землі. Проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 22 квітня 2009 р. Проводиться як міжнародний захід з метою об’єднання людей планети у справі захисту довкілля.
День відкриття Бразилії.
В Іспанії – День королеви Ізабелли.
Православні іменинники: Вадим, Марія, Марфа, Соломія, Тамара.
Католицькі іменинники: Леон, Леонід, Теодор, Алель.
Події дня:
1073 – обраний Папа Римський Григорій VII, який став автором реформи календаря.
1216 – завершилася найбільша у давньоруській історії міжусобна битва на річці Липиці (біля Юр'єва-Польського), в якій загинуло близько 20 тисяч чоловік. Одна одній протистояла владимиро-суздальська рать князів Ярослава Всеволодовича і Юрія Всеволодовича та новгородсько-смоленсько-ростовське військо на чолі з Мстиславом Мстиславичем, Володимиром Рюриковичем і Костянтином Всеволодовичем.
1370 – за наказом короля Франції Карла V закладено перший камінь у підвалини фортеці Бастилії.
1500 – португальський мореплавець Педро Алваріш Кабрал відкрив Бразилію. Відкриту ним землю Кабрал назвав "островом Вєра-Круш" (Істинного хреста). Неподалік від берега виднілася "висока, кругла гора, а на південь – інші, більш низькі гори і рівнина, вкрита велетенськими деревами". День був пасхальний, і Кабрал назвав високу гору Паскуал ("Пасхальна", 536 м). 1 травня Кабрал послав до Лісабону на малому кораблі капітана Гашпара Лемуша із звітом Мануелю І про хід експедиції і відкриття "острова Вєра-Круш". До звіту він додав декілька велетенських папуг. Ці екзотичні птахи справили надзвичайне враження і на самого короля і на весь його двір, а за "островом" на довгі десятиліття закріпилась назва "країна папуг".
1662 – король Карл II затвердив статут Королівського Суспільства Лондона, який став важливим центром наукової діяльності в Англії.
1737 – у Квебеці встановлена перша в Канаді металургійна піч.
1760 – музикант-бельгієць Жан-Жозеф Мерлін на одному з музичних вечорів у Лондоні вперше продемонстрував роликові ковзани.
1762 – Катерина II таємно від усіх народила сина від свого фаворита графа Орлова. Позашлюбний син Катерини – Олексій Бобринский став засновником роду графів Бобринских.
1793 – Джордж Вашингтон оприлюднив Декларацію про нейтралітет США у війні країн Європи проти революційної Франції.
1814 – у Петербурзі пролунав салют з 324 залпів, присвячений укладенню переможного миру з Францією.
1832 – Микола І випустив маніфест про запровадження у Росії звання "почесний громадянин".
1834 – острів Св. Єлени у Південній Атлантиці оголошено колонією Британської корони.
1838 – уперше пароплав перетнув Атлантичний океан. У гавань Нью-Йорка прибув англійський корабель "Сиріус". Він витратив на подорож 18 днів і 10 годин.
1838 – було складено і підписано П.В. Енгельгардтом і свідками В.А. Жуковським, К.П. Брюлловим і М.Ю. Вільєгорським відпускну, що звільняла Шевченка з кріпацтва.
1864 – у США було почато карбування бронзових монет номіналом 1 і 2 центи. На двухцентовику за розпорядженням тодішнього американського міністра фінансів Салмана Портленда Чейза уперше з'явився девіз: "In God We Trust" – "Ми віримо в Бога", що згодом перекочував на доларові банкноти. Одночасно уперше було заборонено приватне карбування монет.
1864 – у льодах Фінської затоки стало до роботи перше у світі парове судно криголамного типу "Пайлот" (Росія).
1889 – президент США Бенджамін Гаррісон дозволив заселення Оклахоми білими поселенцями. У зв’язку з цим відбулися перші перегони претендентів на отримання безкоштовної землі (ділянки отримували ті, хто першим встановлював свій прапор).
1898 – флот США починає блокаду Куби напередодні Іспансько-американської війни.
1913 – у Петербурзі почався випуск газети "Правда" — органу РСДРП.
1915 – під час Першої світової війни на Західному фронті у містечка Лангемарк на Іпрі (Бельгія) німецькі війська вперше застосували хімічну зброю, здійснивши газову атаку (хлор).
1918 – Рада Народних Комісарів Радянської Росії ухвалила Декрет про націоналізацію зовнішньої торгівлі.
1918 – ВЦВК затвердив текст урочистої обіцянки – першої єдиної військової присяги.
1920 – у Варшаві підписано Договір Української Народної Республіки з Польщею.
1921 – міська влада Чикаго вирішила штрафувати на суму від 10 до 100 доларів жінок, які з'являтимуться на вулицях у коротких спідницях і з оголеними руками.
1930 – Великобританія, Японія і США підписали Лондонський морський договір, що ввів обмеження на суднобудування і регулюючий правила ведення підводної війни.
1931 – ЦВК і РНК СРСР затвердили положення про громадянство СРСР.
1941 – український інженер Архип Люлька представив заявку на винахід двоконтурного турбореактивного двигуна.
1943 – Гофманн Альберт зробив перше повідомлення про галюценогенні властивості ЛСД.
1945 – передові частини Червоної Армії увійшли у передмістя Берліна.
1952 – 35 мільйонів американців стали свідками прямого репортажу з випробування ядерної бомби у Неваді.
1964 – Танганьїка і Занзибар оголосили про своє об'єднання в одну країну.
1968 – СРСР, Велика Британія і США підписали Угоду про спасіння космонавтів, повернення космонавтів, повернення об’єктів, запущених у космічний простір.
1969 – у Х'юстоні (США) проведена перша пересадка ока людині.
1970 – уперше відзначено Міжнародний день Землі.
1972 – перші люди, що перетнули Тихий океан на весловому човні (Сильвія Кук і Джон Файєрфакс), прибули до Австралії після перебування в океані протягом 362 днів.
1975 – почалося будівництво Байкало-амурської магістралі (БАМ).
1980 – Канада оголосила про свій бойкот Московських Олімпійських ігор.
1980 – ЦК КПУ і Рада міністрів УРСР присвоїли ім’я В. Леніна Чорнобильській атомній електростанції – першій в республіці АЕС. З цієї нагоди відбувся урочистий мітинг.
1990 – у Львові створено Українську християнсько-демократичну партію.
1997 – у Києві вбитий колишній глава Нацбанку України, бізнесмен Вадим Гетьман.
2000 – прийнята військова доктрина Росії, у якій передбачена можливість завдання ядерного удару першими.
2002 – на Тайвані клонована свиня з людською ДНК.
2004 – 40-тисячним накладом вийшов перший номер російського видання журналу "Форбс". Не пройде і трьох місяців, як його головний редактор американський журналіст російського походження Пол Хлєбніков стане жертвою найманих вбивць.
Цього дня народились:
1451 – Ізабелла І Кастильська, королева Іспанії у 1474–1504 рр. Її шлюб із майбутнім королем Арагону Фердинандом привів до об'єднання більшої частини країни. Як ревна католичка, вона сприяла утвердженню інквізиції, як державна діячка – експедиціям Колумба.
1658 – Джузеппе Тореллі, італійський скрипаль, композитор.
1707 – Генрі Філдінг, англійський романіст, драматург, публіцист, один з найяскравіших представників літератури англійського Просвітительства. Генрі Філдінг написав 25 комедій і три романи, найпопулярнішим з яких був "Історія Тома Джонса, знайди" (1749). За мотивами цього роману інший англійський драматург – Річард Шерідан у 1777 р. написав блискучу комедію "Школа лихослів’я" (п’єсу ставлять по всьому світі і по сьогодні). Цікаво, що життя Філдінга ділиться на два періоди: до 30 років він писав п’єси, займався виключно театральною діяльністю, а після тридцяти – сів на студентську лаву і отримав юридичну освіту. Обіймав посаду головного мирового судді Вестмінстера і Міддлсекса (головував у суді, керував поліцією і сам проводив розслідування найбільш резонансних справ). Писав на замовлення уряду серйозні роботи: "Дослідження щодо причин нещодавнього зростання пограбувань", або ж "Пропозиції з організації дієвого забезпечення убогих".
1724 – Іммануїл Кант, німецький філософ, один із зачинателів класичної німецької філософії. Кант першим сформулював теорію пізнання і зробив її основним предметом філософії. Його цитують у своїх працях Карл Поппер, Поль Рікер, Юрген Хабермас.
1766 – Анна Луїза Жермена де Сталь, французька письменниця, теоретик культури. Автор романів "Дельфіна" і «Корінна, або Італія", книг по літературі, мемуарів "Десятиліття вигнання". Письменниця посіла особливе місце у розвитку літератури, філософії, історіографії, теорії республіканського лібералізму у період між просвітницьким класицизмом і романтизмом.
1799 – Жан Луї Пуазейль, французький лікар і фізик. Займався дослідженням кровообігу і дихання. Вперше застосував (1828) ртутний манометр для вимірювання кров’яного тиску в артерії тварини. Вивів так званий закон Пуазейля. Його іменем названа одиниця динамічної в’язкості (пуаз).
1834 – Гастон Планте, французький фізик, який винайшов перший свинцевий акумулятор.
1839 – Август Ейхлер, німецький ботанік, який розробив першу класифікацію рослин, що отримала широке застосування.
1847 – Володимир Романов, великий російський князь, син імператора Олександра ІІ. Генерал, головком російської гвардії, президент Академії мистецтв.
1853 – Альфонс Бертільйон (Бертійон), французький криміналіст, який уперше розробив ряд засобів судової ідентифікації. Система кримінальної реєстрації Бертільйона дістала назву бертильйонаж. Її складовими частинами були: антропометрія, словесний портрет, сигналетична фотографія (опис особливих прикмет). Працював начальником Бюро судової ідентифікації Паризької префектури.
1854 – Анрі Лафонтен, бельгійський політичний діяч, глава Міжнародного бюро миру, лауреат Нобелівської премії миру 1913 р.
1867 – Василь Онисимович Корнієнко, український живописець і графік. Твори: "Біля корчми", "В’їзд Богдана Хмельницького до Києва", ілюстрації до "Енеїди" І.Котляревського. Окремі жанрові картини і малюнки на теми українських народних дум видано листівками.
1867 – Микола Андрійович Дмитрієв, український публіцист, видавець, громадсько-культурний діяч. Після закінчення юридичного факультету Харківського університету працював присяжним повіреним у Сумах, секретарем "Полтавских губернских ведомостей", редактором-видавцем журналу "Рідний край". 1905 р. на губернському з’їзді вчителів виступив із заявою-вимогою організації народної школи з українською мовою викладання. Видавав твори Панаса Мирного, календарі.
1870 – Володимир Ілліч Ленін, російський та радянський політичний і державний діяч, мислитель ХХ ст., організатор більшовицької партії, революціонер, творець партії більшовиків, філософ-марксист, публіцист. Один з організаторів і керівників Жовтневої революції 1917 р., основоположник ленінізму, практик "воєнного комунізму", засновник СРСР, голова Ради народних комісарів (уряду) РРФСР (1917–1924) і СРСР (1922–1924), ідеолог і творець Третього комуністичного Інтернаціоналу. Як політик Ленін був послідовним супротивником такого політичного інституту суспільства, як демократія, яку він називав "буржуазною демократією". Замість принципу демократії він висунув тезу про "демократичний централізм" та "диктатуру пролетаріату", яка, на думку критиків комунізму, була евфемізмом диктатури партії більшовиків. Про колишній культ Леніна досі свідчать численні пам'ятники на центральних площах міст і містечок на території колишнього СРСР.
1876 – Роберт Барані, австрійський оториноларинголог, відомий працями з фізіології і патології вестибулярного апарату. Лауреат Нобелівської премії 1914 р.
1884 – Отто Ранк, австрійський психолог, один із найближчих учнів і послідовників Зигмунда Фрейда (монографія "Травма народження").
1884 – Терентій Петрович Юра, український актор, народний артист УРСР, брат Гната Юри. Майже 40 років виступав на сцені українського драматичного театру ім. І. Франка. Знімався в кіно ("Вовчі стежки", "Іван").
1887 – Гаральд Бор, данський математик та футболіст. Професор Вищої технічної школи (з 1915) і університету (з 1930) у Копенгагені. Срібний призер Олімпійських Ігор 1908 року з футболу у складі збірної Данії. Брат славетного фізика Нільса Бора.
1891 – Гарольд Джеффріс, англійський геофізик, метеоролог, астроном, математик і статистик.
1899 – Володимир Володимирович Набоков, російський письменник за кордоном. Крім довершеної прози він інколи пописував і вірші (доволі посередні). Але справжньою гордістю письменника зі світовим ім’ям був вид метелика, якого він відкрив. Зветься це чудо природи Nabokov’s nimph ("німфа Набокова").
1904 – Роберт Оппенгеймер, американський фізик, громадський діяч, перший директор (1943) Національної лабораторії в Лос-Аламосі, науковий керівник американського проекту по створенню атомної бомби. Виступив проти створення водневої бомби і в зв’язку з цим у 1953 р. (у роки маккартизму) був відсторонений від секретної роботи. Реабілітований через 10 років. Автор книг "Наука і загальноприйняте розуміння", "Неупередженість", "Деякі роздуми про науку і культуру". Засновник наукової школи в Берклі.
1907 – Іван Антонович Єфремов, російський письменник, учений-палеонтолог, доктор біологічних наук, професор. Дитячі роки І. Єфремова минули на Україні (Бердянськ, Херсон). З 1925 р. брав участь у наукових палеонтологічних і геологічних експедиціях. Засновник тафономії (галузь палеонтології). Автор збірок новел, науково-фантастичних, історико-пригодницьких творів: "Туманність Андромеди", "Лезо бритви", "Таїс Афінська", "Година Бика", "Велика дуга", "Серце Змії".
1907 – Євген Теодорович Козак, український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР. Викладач (з 1945 р.), проректор (1961–1971) Львівської консерваторії. Написав твори: театралізований концерт "Буковинське весілля", хори ("Під небом України", "Вівчарик"), вокальні ансамблі, обробки українських народних пісень.
1909 – Вадим Кожевников, російський радянський письменник ("Щит і меч").
1909 – Рита Леві-Монтальчіні, італійський вчений-біолог, громадський діяч, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини (1986, спільно з С. Коеном). Автор досліджень у галузі регуляції росту клітин і органів тварин. Відкрила фактор росту нервів. 1969 р. організувала лабораторію клітинної біології в Італійській національній раді в Римі, до 1979 р. була її директором. Професор Вашингтонського університету.
1909 – Індро Монтанеллі, італійський письменник і журналіст, один із найяскравіших публіцистів Італії ХХ ст. Майже 70 років пропрацював журналістом. Брав інтерв’ю у Ейнштейна і Гітлера, видав понад 100 книг, перша з яких вийшла друком у 1935, а остання – 2001 року. З 1995 р. і до останнього дня свого життя вів колонку відділу листів в "Кор’єре делла сера" ("Вечірній вісник").
1912 – Кането Сіндо, один із найстаріших японських кінорежисерів. Сценарист, продюсер, "живий класик" японського кіно. Один із засновників незалежної кінокомпанії "Кіндай ейга кьокай". Вперше в історії світового кіно звернувся до теми трагічних наслідків атомного бомбардування: "Діти атомної бомби" ("Діти Хіросіми", 1952, премія "Миру" МКФ у Карлових Варах, 1954), "Щасливий дракон № 5" (1959, у радянському прокаті "Трагедія Щасливого дракона"). Зняв фільми "Канава", "Вовки", "Голий острів", "Чортова баба", "Інстинкт"”. За сценаріями Сіндо поставлено понад 200 фільмів, він є автором праць з теорії і практики кінодраматургії.
1916 – Леонід Леонідович Селяков, російський авіаконструктор, Головний конструктор ДКБ А.М. Туполєва (з 1976 р.). Лауреат Ленінської премії за роботи по сімейству літаків 3М (М-6) і М-4 (1953), Державної премії за створення літака Ту-134 (1972). Родом з Києва.
1917 – Івет Шовіре, французька балерина, балетмейстер і педагог, прима-балерина паризького театру "Гранд-опера" (1932–1962). Її мистецтво визнано однією з вершин класичних виконавчих традицій у французькому балеті ХХ ст. Її ім’ям названо один із балетних залів Паризької опери.
1919 – Дональд Джеймс Крем, американський хімік-органік, лауреат Нобелівської премії з хімії (1987).
1924 – Анатолій Леонідович Насєдкін, український живописець і графік, народний художник УРСР, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка. Серед відомих робіт: "Земля", "Апасіоната", "Мати", "Хліб революції", "Дубинушка".
1928 – Володимир Шинкарук, український науковець, філософ, президент товариства "Знання".
1929 – Гільєрмо Кабрера Інфанте, кубинський письменник, журналіст, сценарист і кінорежисер. Вважається одним з найоригінальніших іспаномовних літераторів ХХ ст. Автор багатьох кіносценаріїв, оповідань, повістей і романів (у тому числі "Світанок у тропіках", "Моя Куба", "Божественні тіла"). Удостоєний найпрестижнішої в іспаномовній літературі нагороди – премії ім. Мігеля де Сервантеса (1997). 40 років свого життя провів в еміграції в Лондоні за критику режиму Фіделя Кастро.
1937 – Джек Ніколсон, американський актор, сценарист, режисер, продюсер. Знявся у фільмах "Китайський квартал", "Пролітаючи над гніздом зозулі", "Професія – репортер", "Краще не буває", "Сяйво". Лауреат премій "Оскар" (1976, 1984, 1998), "Золотий глобус" ( 1975, 1976, 1984, 1986, 1998, 2003), BAFTA (1975, 1977).
1939 – Лазар (Швець), митрополит Сімферопольський і Кримський Української Православної Церкви (Московського Патріархату). П'ятий за старшинством (після Предстоятеля, митрополита Никодима, митрополита Іринея, митрополита Агафангела) у єпископаті УПЦ.
1939 – Анатолій Григорович Михайленко, український письменник, заслужений журналіст України. Працював у редакціях українських газет, був головним редактором видавництва "Веселка", у 1984–1993 – головним редактором журналу "Україна". Автор збірок повістей та оповідань "Вірність", "Береги дитинства", романів "Дорога, пройдена двічі", "Пливе мій човен" та ін. Опублікував ряд публіцистичних, документальних книжок – вражень від поїздок до зарубіжних країн, статей на чорнобильську тему.
1956 – Наталія Сумська, українська акторка й телеведуча (з 1997 р. – на сцені театру ім. Франка). Народна артистка України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка.
1957 – Дональд Туск, польський політичний і державний діяч, журналіст, лідер партії "Громадянська платформа", глава уряду з 2007 р. Етнічний кашуб.
1958 – Олег Рибачук, український політик. Народний депутат IV скликання від "Нашої України", у 2005 р. – віце-прем'єр-міністр з питань євроінтеграції, 2005–2006 рр. – державний секретар України, голова секретаріату президента. Надалі був радником президента Ющенка. Один із найближчих соратників Ющенка з часів роботи в Нацбанку у 1992–1999 рр. По тому у 1999–2001 рр. – керівник служби прем'єр-міністра Ющенка.
1974 – Василь Ярославович Вірастюк, український спортсмен-легкоатлет, майстер спорту міжнародного класу, найсильніша людина України.
Возврат к списку
Експерти
