12.09.2012 10:42:44 |
Свято:
День програміста – неофіційне професійне свято, що відзначається на 256-й день року. Число 256 (два у восьмому степені) обрано тому, що це кількість чисел, які можна виразити за допомогою одного байта.
Православні іменинники: Анікей, Арсеній, Гаврило, Григорій, Данило, Євстафій, Єфрем, Іван, Макар, Никодим, Олександр, Павло, Сава, Спиридон, Христофор, Яків.
Католицькі іменинники: Марія.
Події дня:
1263 – унаслідок змови литовських князів король Міндовг убитий разом із двома синами.
1485 – російський цар Іван III узяв Твер.
1504 – Христофор Колумб у ході четвертого, останнього, плавання вирушив з Америки до Іспанії.
1643 – уперше в контракті Блискучого театру згадано ім'я актора Жана-Батіста Поклена, майбутнього драматурга Мольєра.
1683 – Віденська битва: австрійсько-німецько-польські війська завдали нищівної поразки переважаючим силам турецької армії. Визначну роль у перемозі зіграв польський король Ян Собеський, який надав у розпорядження імператора Леопольда I свою армію й особисто керував боєм. Командувач турецького війська великий візир Кара Мустафа на батьківщині був оголошений головним винуватцем поразки і в грудні страчений за наказом султана.
1723 – Персія поступилася Росії узбережжям Каспійського моря з Баку.
1789 – французький революціонер Марат випустив перший номер газети "Друг народу".
1832 – у Петербурзі на Двірцевій площі в пам'ять перемог над Наполеоном встановлена Олександрівська колона заввишки 47,5 м. Рівно через два роки відбулося її урочисте відкриття.
1843 – чеченські війська Шаміля захопили російське укріплення Унцукуль, зруйнувавши його вщент і стративши сотні мирних жителів.
1848 – у Швейцарії була прийнята Конституція, яка проголошувала країну єдиною федеративною державою з двопалатним парламентом. Тоді ж було затверджено й національний прапор Швейцарії.
1890 – була заснована столиця Республіки Зімбабве – Хараре (до 1982 р. – Солсбері).
1898 – відбулося відкриття Київського політехнічного інституту (31 серпня за ст. ст.). Тоді в КПІ було чотири відділення: механічне (109 студентів), інженерне (101), сільського господарства (87), хімічне (63). Заняття почалися в приміщенні, збудованому для комерційного училища (по вул. Воровського, 24), яке інститут узяв в оренду на рік.
1917 – у Києві українською владою заарештований редактор проросійської газети "Киевлянин", депутат думи Василь Шульгін.
1919 – поет Габріеле д'Аннуціо на чолі озброєного загону італійських націоналістів захопив місто Фіуме (нині – хорватська Рієка). На місто претендували Італія та Держава Словенців, Хорватів і Сербів. Д'Аннунціо проголосив себе диктатором (дуче) і вимагав від Риму анексувати Фіуме, однак Італія, навпаки, під тиском союзників пішла на морську блокаду Фіуме, аби змусити "легіонерів" здати місто. Через рік – 8 вересня 1920 р. – д'Аннунціо проголосив незалежність країни під назвою Італійське регентство Карнаро (або ж Республіка Фіуме). Дуче самопроголошеної незалежної держави оголосив Італії війну, але здав місто після бомбардування італійським флотом 30 грудня 1920 р.
1921 – РНК УСРР прийняла постанову "Про соціальне забезпечення заслужених працівників науки". Встановлено низку пільг для видатних радянських вчених – академіків УАН А. Кримського, П. Тутковського, Д. Багалєя, Д. Граве та члена-кореспондента Петербурзької академії наук В.П. Єрмакова. Дозволено видання за державний кошт їхніх наукових праць, звільнено вказаних працівників науки від сплати державних податків, заборонено реквізиції та ущільнення помешкань, які вони займали, забезпечено вказаних працівників, а у випадку смерті – членів їхніх родин поза категоріальною довічною ставкою заробітку.
1924 – село Миколаївське, Бессарабія, Румунія. Розпочалося селянське повстання, що через три дні перекинулося на Аккерманський повіт. У районі Татарбунар селяни проголосили радянську владу, яку утримували три дні. Повстання жорстоко придушене румунськими військами: розстріляно 500 селян, більшість з яких не були причетними до повстання.
1924 – у Радянському Союзі ухвалено Закон "Про патенти на винаходи" – перший радянський правовий акт в галузі винахідництва.
1933 – американській фізик угорського походження Лео Сілард запропонував ідею ланцюгової ядерної реакції.
1934 – Латвія, Литва й Естонія утворили політичний союз. Підписаний у Женеві договір увійшов в історію під назвою Балтійської Антанти.
1936 – у СРСР арештований Георгій П'ятаков, колишній глава уряду Радянської України, заступник голови Всесоюзної ради народного господарства.
1940 – поблизу селища Монтіньяк (Франція) чотирма місцевими підлітками випадково знайдено печеру-грот з настінними малюнками віком 15-17 тисяч років, які на сьогодні є однією з найкращих колекцій доісторичного живопису періоду раннього палеоліту. Першим грот Ласко вивчав французький археолог Анрі-Проспер Брюіль. Він виявив майже 600 малюнків тварин і символів, а також близько півтори тисяч викарбуваних зображень. Серед численних досить детальних зображень найрізноманітніших тварин було лише одне зображення людини. На думку археологів, печера тривалий час використовувалась як центр мисливства і релігійних обрядів.
1941 – ЦК КП(б)У ухвалив постанову про організацію Республіканської комісії для збирання речей і білизни для Червоної армії.
1941 – радянська льотчиця Катерина Іванівна Зеленко на бомбардувальнику Су-2 вперше в історії світової авіації здійснила таран ворожого літака. Загинула поблизу села Анастасівка Роменського району що на Сумщині. 1990 р. удостоєна почесного звання Героя Радянського Союзу (посмертно). На сьогодні вона залишається єдиною серед льотчиків жінкою, що здійснила таран ворожого літака.
1943 – гітлерівські десантники на чолі з офіцером Отто Скорцені (надзвичайно відданою Гітлерові людиною) здійснили ризиковану операцію по звільненню з полону вождя фашистської Італії Беніто Муссоліні і доставці його у ставку Гітлера.
1944 – між СРСР і трьома державами-переможницями у Другій світовій війні була досягнута домовленість про зони окупації Німеччини і про управління Великим Берліном.
1944 – у Москві підписано угоду про перемир’я між СРСР, Великою Британією та США з одного боку, й Румунією – з іншого.
1954 – у Краснодоні встановлено пам'ятник "молодогвардійцям".
1958 – в американській компанії Texac Instrument була виготовлена перша в світі монолітна інтегральна мікросхема (мікрочіп), що обумовило подальший переворот у розвитку індустрії інформаційних і комунікаційних технологій (винахідник – американський вчений Дж. Кілбі був удостоєний у 2000 р. Нобелівської премії з фізики).
1959 – проведено запуск радянського космічного апарата "Луна-2", який здійснив 14 жовтня жорстку посадку на місячну поверхню. Уперше в історії космонавтики здійснено переліт із Землі на інше небесне тіло.
1974 – революційні повстанці скинули останнього імператора Ефіопії Хайле Селассіє I.
1979 – італієць П'єтро Меннеа встановив у Мехіко світовий рекорд у бігу на 200 м – 19,72 сек. Тільки через 17 років його досягнення побив американець Майкл Джонсон.
1989 – у Москві першу демонстрацію провело чорносотенне товариство "Пам'ять".
1990 – міністри іноземних справ Великобританії, СРСР, США, Франції, НДР та ФРН, підписали підсумковий документ конференції "Два плюс чотири" – Договір про остаточне врегулювання стосунків з Німеччиною, який передбачав план об'єднання Німеччини, відновлення її суверенітету, вступ в НАТО і виведення радянських військ. Договір закріплював існуючі в Європі кордони і припиняв права і обов'язки союзників щодо Західного Берліна і Німеччини в цілому. Радянський Союз, підпис якого під угодою, був вирішальний, за згоду на об'єднання Німеччини згодом отримав від ФРН 15 мільярдів марок на покриття витрат, пов'язаних з виведенням військ з НДР, і безпроцентний кредит у сумі 3 мільярдів марок. Договір набрав чинності 15 березня 1991 року.
1990 – згідно з опублікованим рішенням президії міської ради народних депутатів "Про використання української національної символіки у м. Києві", на території міста Києва поряд з державним прапором, гербом та гімном Української РСР вважати за можливе використовувати українську національну символіку: синьо-жовтий прапор, герб "Тризуб" та гімн "Ще не вмерла Україна".
1991 – Верховна Рада України ухвалила закон "Про правонаступництво України", відповідно до якого найвищим органом влади України стала Верховної Ради України в депутатському складі Верховної Ради УРСР, до ухвалення нової Конституції зберігала чинність Конституція УРСР, кордони УРСР на момент прийняття Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.) визначалися як державні кордони України. Україна підтверджувала свої зобов'язання за міжнародними договорами, укладеними УРСР до проголошення незалежності. Громадяни СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, ставали громадянами України. Також Верховна Рада України ухвалила постанову "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР", згідно з якою до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовувалися законодавчі акти СРСР, за умови, що вони не суперечили Конституції і законам України.
1991 – у Києві на Майдані Незалежності почався демонтаж скульптурної композиції на честь Жовтневої революції з центральною фігурою Леніна. Натовп відбив літери на постаменті та обмалював образливими написами. Надалі монумент закрили щитами для наступного демонтажу.
1994 – Президія Верховної Ради України прийняла постанову "Про ситуацію в Криму", якою схвалила текст Заяви Президії Верховної Ради України. У заяві зокрема відзначалося, що укази Президента Республіки Крим про зупинення діяльності Верховної Ради Криму, спрямовані на зміну організації державної влади в Республіці, є відвертим порушенням Конституції і законів України, їх не можна кваліфікувати інакше як намагання узурпувати владу, ліквідувати демократичні засади побудови влади в Україні.
1995 – в Україну прибула урядова делегація Держави Ізраїль на чолі з прем'єр-міністром Іцхаком Рабином. Це був перший офіційний візит глави ізраїльського уряду в Україну.
1995 – сили ППО Білорусі збили повітряну кулю, що брала участь у чемпіонаті повітроплавців і була занесена вітрами на білоруську територію. Двоє пілотів-американців загинули.
1996 – створено природний заповідник "Горгани" на території Надвірнянського району Івано-Франківської області.
1996 – Україна та Європейський Союз підписали індикативну програму на 1996–1999 роки, якою зокрема передбачалося надання Україні допомоги на суму майже 700 млн. доларів.
2008 – у Харкові відбувся перший концерт групи Queen в Україні. Цим безкоштовним концертом група почала свій європейський тур на підтримку боротьби зі СНІДом.
Цього дня народились:
1494 – Франциск I, французький король у 1515–1547 рр. Син графа Ангулемського Карла. Засновник Ангулемської гілки династії Валуа.
1570 – Генрі Хадсон (Гудзон), англійський мореплавець і дослідник. 1607 р. здійснив подорож з метою досягти Індії та Китаю через Північний полюс, між Гренландією і Шпіцбергеном був затриманий льодами і повернув назад. Встановив рекорд вільного просування на північ 80°23', який протримався 158 років. На честь дослідника названо велику затоку й річку в Північній Америці. Улітку 1611 р. загинув внаслідок бунту на кораблі. Дата народження приблизна.
1748 – Олексій Розумовський, граф, російський державний діяч, другий міністр народної освіти Російської імперії. Син останнього гетьмана України Кирила Розумовського.
1818 – Річард Гатлінг, американський зброяр, лікар, винахідник, власник більш ніж півсотні патентів. Найбільш відомий винахід – картечниця Гатлінга 1862 р. (багатоствольна скорострільна зброя, що приводиться в дію м'язовою силою стрільця й видає 500-1000 пострілів на хвилину).
1838 – Артур Ауверс, німецький астроном, укладач першого каталогу зірок.
1852 – Герберт Асквіт I, британський політик. 1905–1908 рр. – канцлер скарбниці, прем'єр-міністр Великої британії у 1908–1916 рр. Лідер Ліберальної партії.
1874 – Іван Шовгенів, український гідротехнік і меліоратор, громадський діяч. 1918–1920 рр. – професор Київського політехнічного інституту. Організатор водного господарства України. 1922–1928 рр. – професор Української господарської академії та її перший ректор (на еміграції). Батько письменниці Олени Теліги.
1875 – Олександр Кошиць, визначний український диригент, композитор та етнограф. За часів Директорії у 1918 р., за активної підтримки Петлюри, став співорганізатором Української республіканської капели, з якою відбув концертну подорож по Західній Європі й Америці. З 1922 р. – за кордоном, з 19926 р. – на еміграції у США. Похований у мавзолеї у Вінніпезі, Канада. Кошицева колискова "Ой ходить сон коло вікон" лягла в основу відомої пісні Джорджа Гершвіна "Summertime".
1890 – Олександр Ярещенко, український церковний діяч, архієпископ УАПЦ, віце-президентаВсеукраїнської православної церковної ради (ВПЦР). Визначний проповідник і противник більшовизму. Організував 50 українських парафій і повітову Раду УАПЦ на Лубенщині. Один з перших ієрархів УАПЦ заарештований більшовиками (1926) і засланий до Ташкенту. Загинув у сталінських таборах.
1897 – Ірен Жоліо-Кюрі, французький радіохімік і фізик. Дочка П. Кюрі і М. Склодовської-Кюрі. Дослідження І. Жоліо-Кюрі стосуються ядерної фізики, більшість з яких вона провела з своїм чоловіком Ф. Жоліо-Кюрі. Лауреат Нобелівської премії з хімії (1935).
1897 – Борис Павлович Соколов, український агроном-селекціонер, академік ВАСГНІЛ. Організував 1925 р. першу в СРСР лабораторію селекції кукурудзи (на Дніпропетровщині). Вперше в СРСР перевірив і використав явище гетерозису як новий метод в селекції кукурудзи. Лауреат Ленінської та Державної премій СРСР.
1898 – Олександр Гнатович Климов, український і російський диригент і педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР. Працював диригентом в Донецьку, Харкові, Одесі. 1948–1954 рр. – директор і професор Київської консерваторії. 1954–1961 рр. – головний диригент Київського театру опери та балету.
1902 – Марія Затуренська, американська поетеса українського походження, лауреат Пулітцерівської премії 1938 р.
1905 – Олександр Володимирович Запорожець, український і російський психолог й педагог. 1933–1934 рр. працював у Харківському педагогічному інституті, з 1960 р. – директор Інституту дошкільного виховання АПН СРСР, професор Московського університету. Працював у царині виявлення і дослідження закономірностей психічного розвитку дітей раннього і дошкільного віку. Простежив основні стадії виникнення емоційних уявлень у дітей. Вивчав роль практичної діяльності в розвитку емоційних процесів дитини на матеріалі сприйняття нею казок.
1907 – Олександр Панасович Здиховський, український режисер, народний артист УРСР. Працював у театрах Росії й України. 1948–1968 рр. – головний режисер Донецького театру опери та балету.
1908 – Олександр Юрійович Петровський, український диригент і педагог, народний артист УРСР. У 1947–1983 рр. – художній керівник і головний диригент заслуженої хорової капели УРСР київського заводу "Більшовик". Упорядкував "Хрестоматію хорового диригування".
1913 – Іван Степанович Керницький, український письменник і журналіст у США. До 1944 р. мешкав у Львові, працював складачем друкарні, редактором журналу "Наш прапор", з 1939 р. – в газеті "Вільна Україна". Потім виїхав до Австрії, а згодом – у США. В Америці друкувався в україномовній пресі Нью-Йорка, писав новели, гуморески, пєси, повісті ("Герой передмістя").
1913 – Джессі Оуенс, американський легкоатлет (біг, стрибки у довжину), чотириразовий олімпійський чемпіон (1936), рекордсмен світу.
1921 – Станіслав Лем, польський письменник, визначний представник науково-філософської фантастики. Народився у Львові в родині лікаря. Навчався 1939–1941 і 1944–1946 у Львівському медичному інституті. Після війни оселився у Кракові, де закінчив медичний факультет університету. Працював при кафедрі психології, займався історією і теорією науки, співробітничав у редакціях науково-популярних журналів. Літературну діяльність розпочав у 1946 р. публікацією в періодиці роману "Людина з Марсу". Перший науково-фантастичний роман "Астронавти" побачив світ п’ять років потому. Найвідоміші романи Лема – "Едем", "Солярис", "Голос Неба", "Щоденник, знайдений у ванні", "Магелланова хмара", "Мир на землі". Відомий також філософсько-соціологічними дослідженнями, серед яких і знаменита "Сума технології". Автор понад 70 книг, перекладених 41 мовою світу і виданих загальним накладом майже 30 мільйонів екземплярів. Помер 27 березня 2006 р. у Кракові, в клініці кардіохірургії Ягеллонського університету на 85-му році життя.
1925 – Олександр Михайлович Лопухов, український живописецья, визнаний майстер тематичної картини і портретиста, народний художник України. Ректор Київського художнього інституту (1973–1985, нині Українська академія мистецтв). Автор таких полотен як "Київські комунари. Арсенальці", "Війна", "Вольниця", "Матір людська", "Село Вербівка. За колоски", "Моє дитинство. Голод", портретів. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1980).
1933 – Тетяна Василівна Дороніна, російська актриса, режисер. Народна артистка СРСР. З 1987 р. – головний режисер МХАТу ім. М. Горького. Знімалася у кіно (фільми: "Старша сестра", "Три тополі на Плющисі", "Ще раз про любов", "Мачуха"). Автор книги спогадів "Щоденник актриси".
1944 – Володимир Теодорович Співаков, російський скрипаль і диригент, меценат, художній керівник і головний диригент Національного філармонійного оркестру Росії та Державного камерного оркестру "Віртуози Москви" (з 1979). Лауреат Державної премії СРСР (1989).
1949 – Ірина Костянтинівна Родніна, російська фігуристка, тренер, заслужений майстер спорту, олімпійська чемпіонка (1972, 1976, 1980) у парному катанні. Чемпіонка світу і Європи (1969–1978), СРСР (1970–1971, 1973–1975, 1977) у парному катанні.
1952 – Сергій Караганов, російський політолог, політик, економіст, історик.
Голова президії громадської Ради із зовнішньої і оборонної політики РФ (із 1994 р.), з 1992 р. – співголова Російсько-українського форуму.
1957 – Лілія Григорович, українська політична і громадська діячка. Народний депутат України ІІ-VI скликань (НРУ, "Наша Україна"), голова Союзу українок (з 2001 р.). Відома зокрема тим, що на засіданні ВР у 2001 р. облила себе бензином і спробувала підпалити, протестуючи проти відставки Віктора Ющенка.
1961 – Мілен Фармер (Готьє), французька співачка, композиторка, акторка (знімалася в "Артурі й мініпутах" та ін.).
Возврат к списку
