На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 13 вересня

Версия для печати Версия для печати

13.09.2011 12:06:29 |  

Свято:

Православні іменинники: Геннадій, Купріян (Кипріян).

Католицькі вменинники: Гвидон.

Події дня:

490 до н.е. – поблизу стародавнього поселення Марафон в Аттіці, на північний схід від Афін, під час греко-перських війн грецькі війська під командуванням Мільтіада розгромили перську армію. За легендою, відісланий з переможною звісткою гінець пробіг 40 км до Афін і, викликнувши "Ми перемогли!", упав мертвий. На його честь марафонський біг був включений до програми перших Олімпійських ігор 1896 р. в Афінах.

1503 – Мікеланджело почав роботу над статуєю Давида.

1736 – у Росії засновано місто Челябінськ.

1741 – у Росії видано указ про обмеження робочого дня на фабриках 15 годинами.

1759 – британці розбили французів біля Квебека у Семирічній війні (битва на рівнинах Авраама).

1762 – відбулася коронація російської імператриці Катерини II.

1788 – Нью-Йорк проголошений столицею США.

1812 – військова рада в Філях, скликана Михайлом Кутузовим, вирішила для збереження армії здати Наполеону Москву без бою.

1847 – американо-мексиканська війна: США здобули перемогу в бою біля Чепультепека; шлях до Мехіко було відкрито.

1848 – у Львівському університеті відкрили кафедру української словесності. Завідувачем нової кафедри став Яків Головацький.

1849 – письменник Микола Гоголь після року паломництва до святої землі оселився в Москві.

1854 – Кримська війна: у Євпаторії висадилися союзні англо-французькі війська.

1865 – створення в Росії головного управління у справах друку. Введення в дію закону про скасування попередньої цензури.

1866 – відкрили першу в Україні залізничну магістраль Одеса – Балта.

1892 – в Одесі засновано музичне училище. Тепер Одеська державна консерваторія А. В. Нежданової.

1898 – американець Ганнібал Гудвін запатентував целулоїдну фотоплівку.

1899 – Генрі Блісс став першою жертвою автомобільного наїзду в Нью-Йорку. Наїзд скоїв Артур Сміт. Постраждалого доставили в лікарню, але лікарі виявилися безсилі.

1902 – у Великій Британії вперше як доказ вини обвинуваченого використали відбитки його пальців із місця злочину.

1911 – у Києві есер Д. Багров здійснив замах на Голову Ради Міністрів Росії П. Столипіна.

1917 – Симон Петлюра на чолі делегації Українського генерального військового комітету (УГВК) взяв участь у переговорах у ставці російського верховного головнокомандувача Духоніна щодо проблем українізації війська.

1919 – у Пост-Волинському біля Києва відбулись переговори між делегацією українського війська на чолі з М. Омеляновичем-Павленком та представництвом Добровольчої арміїна чолі з генералом П. Нєпєніним про встановлення демаркаційної лінії між арміями. Закінчилися безрезультатно.

1919 – ректор Кам’янець-Подільського українського державного університету профессор Іван Огієнко звернувся до громадян із закликом про збір матеріалів, що стосуються Української революції за останні два роки: книжки, листівки, прокламації, накази, резолюції, газети.

1921 – Рада Народних Комісарів УСРР прийняла ухвалу про охорону пам′ятки історії та культури давньогрецького міста Ольвія.

1922 – у лівійському селищі Ель Азізія зареєстрована рекордно висока температура повітря – у тіні було 58 градусів за шкалою Цельсія.

1923 – військовий переворот в Іспанії: диктатором став Мігель де Рівера

1924 – в Одесі було завершено електрифікацію робітничих околиць міста.

1934 – екіпаж радянського літака АНТ-25 у складі Громова, Філіна та Спіріна здійснив безпосадочний політ по замкнутому маршруту завдовжки 12411 км тривалістю 75 год. 02 хв., встановивши тим самим світовий рекорд дальності і тривалості польоту.

1937 – утворено Краснодарський край у складі РФ.

1939 – дніпропетровський завод ім. Молотова виготовив і відправив для магістрал Акмолінськ – Картали перший міст довжиною 45 м.

1940 – Друга світова війна: вторгнення італійських військ у Єгипет.

1941 – у Вінниці німецька окупаційна влада розстріляла близько 100 євреїв, у містечку Любар Житомирської області – 1415.

1943 – Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ про присвоєння звання Героя Радянського Союзу організаторам і керівникам підпільної комсомольської організації "Молода гвардія".

1947 – президія Верховної Ради Української РСР постановила ратифікувати мирні договори з Болгарією, Італією, Румунією, Угорщиною та Фінляндією, підписані в Парижі 10 лютого 1947 р. і затверджені Радою Міністрів УРСР.

1955 – встановлено дипломатичні відносини між СРСР і ФРН.

1959 – радянський космічний апарат "Луна-2" першим досяг поверхні Місяця. На поверхню супутника Землі було доставлено вимпел із зображенням герба СРСР та назвою країни.

1960 – день народження біоніки (у США відбувся перший симпозіум біоніків).

1960 – президент США Дуайт Ейзенхауер підписав закон про встановлення пам’ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні.

1968 – Албанія вийшла з Організації Варшавського договору.

1973 – у польському Гданську сім прибалтійських країн, у тому числі СРСР, підписали Конвенцію про рибальство та збереження живих ресурсів у Балтійському морі та Датських протоках.

1977 – указом президії Верховної Ради СРСР члена політбюро ЦК КПРС, першого секретаря ЦК КПУ, Героя соціалістичної праці Володимира Щербицького нагороджено орденом Леніна і другою золотою медаллю "Серп і молот".

1983 – указ президії Верховної Ради СРСР про нагородження міста Рівне орденом Трудового Червоного прапора у зв’язку з 700-річчям з часу заснування.

1985 – США провели перше бойове випробування протисупутникової системи "АСАТ" по реальній цілі у космосі.

1989 – повідомлялось, що в Україні виявлені перші два пацієнти, уражені СНІДом. Ними виявилися дві молоді киянки. У Києві вже два роки діяв кабінет довір’я по перевірці на СНІД Київського науково-дослідного інституту епідеміології та інфекційних захворювань імені Л. Громашевського.

1993 – у Вашингтоні прем′єр-міністр Ізраїлю Іцхак Рабін і голова Виконкому Організації визволення Палестини Ясір Арафат підписали Декларацію про припинення Палестинської автономії.

1995 – після футбольного матчу групового турніру Ліги чемпіонів "Динамо" (Київ) – "Панатінаїкос" (Греція), який закінчився цього дня перемогою киян 1:0, іспанський судя Лопес Ньєто обвинуватив динамівців у спробі підкупу арбітрів – зокрема, через дарування шуб та пропозицію 30 тисяч доларів за перемогу господарів. Відтак 20 вересня "Динамо" було усунено від єврокубків рішенням УЄФА на три роки, результат матчу з "Панатінаїкосом" анульовано. Згодом зверхники "Динамо" заявили про причетність до цієї провокації колишніх керівників клубу; термін дискваліфікації було скорочено.

2001 – 24 члени родини Осами бін Ладена повітряним шляхом залишили територію США під опікою ФБР (у ці дні були закриті всі аеропорти країни внаслідок терористичного акту 11 вересня).

2008 – серія терактів у Делі: п'ять бомб, підірваних у різних точках столиці Індії, забрали життя принаймні 30 і поранили не менше ста осіб. Відповідальність за теракти взяло на себе радикальне ісламське угрупування "Індійські моджахеди".

Цього дня народились:

1766 – Сем Вілсон, американський торговець, завдяки якому з’явився національний символ Америки – "Дядечка Сем".

1819 – Клара Шуман, німецька піаністка, композитор, дружина Р. Шумана.

1834 – Анатолій Патрикійович Свидницький, український письменник, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Брав участь у заснуванні недільних шкіл у Києві і Миргороді, складав підручники. Йому належить ряд фольклорно-етнографічних праць, серед яких найзначніша – "Великдень у подолян". Серед художніх творів Анатолія Свидницького досить популярним був роман "Люборацькі".

1853 – Софія Львівна Перовська, російська революціонерка-народниця. Одна із засновників товариства чайковців, учасниця "ходіння в народ", член організації "Земля і воля". Організатор і учасник замахів на Олександра ІІ. Перша жінка-революціонерка, страчена в Росії (на час страти їй виповнилося 28 років).

1857 – Мілтон Снейвлі Херші, промисловець і філантроп, американський "шоколадний король", власник компанії "Херші чоколат".

1860 – Джон Першинг, американський воєначальник, верховний головнокомандувач об'єднаних сил США під час Першої світової війни в Європі. Першинг був єдиним і Сполучених Штатах військовим, хто при житті отримав найвище військове звання "генерал армій США".

1863 – Артур Хендерсон, англійський політик, голова Міжнародної конференції з роззброєння, лауреат Нобелівської премії миру 1934 р.

1873 – Семен Горук, український військовий діяч, журналіст, отаман Легіону Українських Січових Стрільців і Української Галицької Армії. Закінчив Львівський університет. У довоєнний період був активним членом "Молодої України" та Християнсько-суспільної партії, редагував часопис "Руслан". Став одним з організаторів товариства "Сокіл" в Галичині. У роки першої світової війни – командир сотні, з листопада 1914 р. – куреня Легіону Українських Січових Стрільців. Стрілецькі військові підрозділи під командуванням Горука відзначилися в боях на горі Маківці. У листопаді 1918 р. входив до складу Українського Генерального Військового комісаріату, який очолив підготовку і проведення Листопадового повстання 1918 р. у Львові. Семен Горук брав участь в українсько- польській війні 1918 – 1919 рр. і українсько-більшовицькій війні 1917 – 1921 рр. У квітні 1920 р. був заарештований більшовиками. Загинув на Соловках.

1874 – Арнольд Шенберг, австрійський композитор, педагог, музичний теоретик, диригент. Засновник атональної музики і додекафонії (Томас Манн чимало запозичив у Шенберга, створюючи образ Адріана Леверкюна – головного героя роману "Доктор Фаустус").

1875 – Семен Миколайович Усатий, український та російський вчений у галузі електротехніки. 1918–1919 рр. – професор Київського індустріального інституту, 1919–1923 рр. – професор Таврійського (Кримського) університету, м. Сімферополь). Автор праць у галузі електричних машин.

1882 – Дмитро Євстахійович Белінг, український і російський вчений-гідроеколог.

1886 – Роберт Робінсон, англійський хімік, лауреат Нобелівської премії (1947). Профессор університетів у Сіднеї, Ліверпулі, Манчестері, Лондоні і Оксфорді. З 1955 р. працював у фірмі "Шелл". Основні праці вченого присвячені фізиці органічної хімії і хімії природних сполук. Запропонував якісну електронну теорію хімічного зв’язку. Один із творців хімії антибіотиків (у тому числі пеніциліну) і організаторів виробництва антималярійних препаратів у Великобританії.

1887 – Леопольд (Лавослав) Стефан Ружичка, швейцарський хімік-органік. Профессор Утрехтського університету. Автор праць в галузі біосинтезу і будови аліциклічних (поліметиленових), зокрема, терпенових сполук. Лауреат Нобелівської премії з хімії (1939).

1888 – Софія Андріївна Стадникова, українська драматична актриса та співачка (драматичне сопрано). Дружина відомого українського актора та режисера Йосипа Стадника. 1901–1913 рр. – актриса Руського народного театру у Львові, працювала у трупах, керованих чоловіком, театрі М. Садовського у Києві, Українському драматичному театрі ім. Лесі Українки, театрах Дрогобича і Львова.

1894 – Джон Бойнтон Прістлі, англійський письменник і драматург. Автор 28 романів ("Затемнення в Гретлі", "Денне світло в суботу"), п’єс "Небезпечний поворот", "Час і сім’я Конвей", книги нарисів-досліджень англійського національного характеру "Англійці", а також автобіографічних книг.

1894 – Юліан Тувім, польський поет і перекладач.

1897 – Арнольд Григорович Арнольд (Барський), український режиссер цирку. Розпочинав театральним актором, грав у трупі Театру Соловцова. З 1919 р. працював у цирку і на естраді (автор і постановник пантоміми "Марієтта і клоун Піпо" у Київському цирку). 1943–1955 рр. – головний режисер Московського цирку. Багато років співпрацював з Кіо, Л. Утьосовим, Ю. Нікуліним. 1959 р. Арнольд поставив (спільно з Л. Лавровським) балетно-циркову виставу на льоду, 1964 р. – шоу "Цирк на льоду". Поставив велику кількість циркових і естрадних програм, спектаклів і номерів в Москві, Ленінграді, Києві.

1898 – Марк Ісакович Прудкін, російський актор, народний артист СРСР, лауреат Державної премії СРСР (1946, 1947, 1949). З 1918 р. працював у МХАТі, знімався у кіно.

1899 – Дмитро Сергійович Коржинський, російський геолог, один із засновників фізико- хімічної петрології і мінералогії, академік АН СРСР, лауреат Державної премії СРСР (1946, 1975).

1916 – Роальд Дал, англійський дитячий письменник ("Матильда", "Чарлі й шоколадна фабрика").

1924 – Моріс Жарр, французький композитор. Автор музики до більш ніж 120 фільмів, серед яких "Найдовший день", "Лоуренс Аравійський", "Потяг", "Доктор Живаго", "Бляшаний барабан", "Привид" та ін. Батько композитора Жана-Мішеля Жара.

1929 – Ніколай Гяуров, видатний болгарський оперний співак (бас), соліст Софійської народної опери. Був також солістом Великого театру СРСР, театрів "Ла Скала", "Ковент- Гарден", Віденської державної опери.

1931 – Борис Харчук, український письменник (романи "Волинь", "Майдан"). Перший редактор журналу "Малятко".

1940 – Оскар Аріас Санчес, Президент Республіки Коста-Ріка (1986–1990, 2006–2010), лауреат Нобелівської премії миру за миротворчу діяльність у Центральній Америці (1987).

1951 – Олександр Розенбаум, російський співак, автор-виконавець, актор. Народний артист Росії (2001).

1960 – Артем Генріхович Боровик, відомий російський журналіст, головний редактор щотижневика "Совершенно секретно" (з 1991 р.) та президент однойменного видавничого холдингу. Син Генріха Боровика. Загинув в авіакатастрофі.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 638

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua