26.09.2013 11:47:57 |
Свято:
Всесвітній день контрацепції (2007).
Європейський день мов. Проводиться за ініціативи Ради Європи і ЄС з 2001 р. за підтримки Комісії з освіти ЮНЕСКО.
Православні іменинники: Валеріан, Ілля, Корнелій, Леонтій, Лук'ян, Петро, Юліан.
Католицькі іменинники: Даміан, Кипріан, Люція, Юстина.
Події дня:
1371 – у битві біля Черномене у долині річки Маріца сербські війська короля Вукашина разом із загонами болгар, хорватів, валахів та угорців були розбиті турками. Загинула більшість 70-тисячного балканського війська, сам Вукашин та його брат Углеш. Турки оволоділи Західною Фракією, майже всієї Македонією, значною частиною Сербії й Болгарії.
1516 – турецькі війська захопили Дамаск.
1580 – британський мореплавець і пірат Френсіс Дрейк на чотирищогловому кораблі "Голден Хайнд" повернувся у Плімут із навколосвітньої подорожі (другої за ліком після подорожі Магеллана).
1687 – під час обстрілу венеціанською армією Афін зруйновано значну частину храму Парфенон.
1777 – англійські війська захопили Філадельфію.
1815 – Арман дю Плесі, герцог де Рішельє, призначений прем'єр-міністром і міністром закордонних справ Франції за короля Людовіка XVIII. Раніше герцог, відомий також як Дюк, був на державній службі в Росії (на півдні України) – градоначальником Одеси та губернатором Новоросійського краю.
1815 – у Парижі Австрія, Пруссія й Росія уклали Священний союз, метою якого було забезпечення непорушності рішень Віденського конгресу 1814–1815 рр., придушення революційних і національно-визвольних змагань у Європі. Згодом до Союзу приєдналися Франція і майже всі інші європейські держави. Відмовилися підписати договір лише принц-регент Великої Британії, турецький султан і Папа Римський.
1886 – у Харкові відкрилась міська публічна бібліотека (нині – Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка).
1887 – у США запатентовано перший фонограф для запису звуку, винайдений Томасом Едісоном (циліндричний валик, обгорнутий олов'яною фольгою, покритою шаром воску, з голкою й мембраною).
1907 – Нова Зеландія і Ньюфаундленд стали домініонами Британської імперії.
1913 – у Києві почався суд у справі Бейліса – судовий процес за звинуваченням єврея Менахема Менделя Бейліса у ритуальному вбивстві 12-річного учня підготовчого класу Києво-Софійського духовного училища Андрія Ющинського (загинув 12 березня 1911 р.). Процес тривав до 28 жовтня і супроводжувався, з одного боку, активною антисемітською кампанією, а з іншого – громадськими протестами всеросійського і світового масштабу. Проти антисемітської кампанії виступили В. Вернадський, В. Короленко та ін. Обвинувачем на суді був правий депутат Г. Замисловський. У процесі взяли участь 219 свідків та 14 експертів. Бейліс був виправданий. Передбачалося, що справжніми вбивцями були скупщиця краденого Віра Чеберяк і кримінальники з її притону.
1917 – владу в Ташкенті захопив виконком місцевої ради.
1919 – війська Нестора Махна прорвали фронт білої армії і здійснили зухвалий рейд у бік Бердянська й Таганрога (внаслідок цього Махна невдовзі нагородили більшовицьким орденом Червоного прапора).
1922 – організовано авіапоштове сполучення Харків–Київ.
1934 – у Великій Британії спущено на воду океанський лайнер "Queen Mary" – перший корабель вантажопідйомністю понад 75 000 тонн. Він став до ладу навесні 1936 р. і встановив кілька рекордів перетину Атлантичного океану.
1939 – у районі Мостиська-Медика німецькі й радянські війська провели велику спільну операцію проти 4-тисячної польської оперативної кінної групи генерала Андерса. У дводенних боях група була розсіяна, частково знищена й полонена: пораненим потрапив до полону генерал Владислав Андерс.
1939 – у Франції заборонені комуністичні організації, лідери компартії заарештовані.
1941 – із відходом військ Південно-Західного фронту з району Києва закінчилася Київська стратегічна оборонна операція, яка тривала впродовж 82 діб. Безповоротні втрати військ Південно-Західного фронту, 6-ї, 12-ї, 21-ї армій та Пінської військової флотилії у Київській операції склали 616 304 особи. За німецькими даними, потрапило у полон 665 тисяч червоноармійців.
1941 – під натиском німців радянські війська залишили районні центри Новомосковськ Дніпропетровської області і Гадяч Полтавської області. Із Львівської цитаделі (табору для радянських військовополонених) звільнено першу партію полонених галичан – 1500 осіб.
1943 – розгорнуто Мелітопольську наступальну операцію військ Південного фронту, у результаті якої визволено майже всю Північну Таврію.
1950 – Індонезія стала членом ООН.
1951 – бундестаг ФРН проголосував за виплату повоєнних репарацій євреям.
1957 – у Нью-Йорку на Бродвеї відбулась прем’єра знаменитого мюзиклу Леонарда Бернстайна "Вестсайдська історія". У 1961 р. мюзикл був екранізований Робертом Уайзом і одразу ж став подією, отримавши десять "Оскарів", у тому числі й за хореографію.
1960 – на черговому засіданні ООН лідер кубинської революції Фідель Кастро виступив з найдовшою за всю історію цієї організації промовою, що тривала 4 години 29 хвилин.
1960 – у США Джон Кеннеді та Річард Ніксон провели між собою телевізійні дебати – перші в історії виборів президентів.
1962 – антимонархічна революція у Північному Ємені, проголошена Єменська Арабська Республіка.
1968 – газета "Правда" оприлюднила "доктрину Брежнєва" про "обмежений суверенітет" соціалістичних країн.
1966 – у Ташкенті стався потужний землетрус силою 7,5 бала, який зруйнував половину міста.
1966 – Японія запустила свій перший супутник.
1973 – на Жовтневому суднобудівному заводі спущено на воду найбільший у СРСР рудовоз "Зоя Космодемянська".
1977 – на Чорнобильській АЕС – першій атомній станції України, поставлено під промислове навантаження перший блок потужністю 1 млн кВт. 27 вересня станцію було підключено до енергосистеми країни. 26 квітня 1986 р. на ЧАЕС сталася найбільша в історії людства техногенна катастрофа. 15 грудня 2000 р. станцію було виведено з експлуатації.
1983 – у ніч на 26 вересня, перебуваючи на посту оперативного чергового в командному пункті Системи попередження про ракетний напад військ ППО "Серпухов-15", радянський підполковник Станіслав Петров прийняв рішення проігнорувати показання автоматики про запуск Америкою на територію СРСР п'яти міжконтинентальних балістичних ракет "Мінітмен" з десятьма ядерними боєголовками кожна. Керуючись здоровим глуздом (п'ять ракет замало для першого удару у війні), Петров визнав тривогу фальшивою і мав рацію: стався збій системи оповіщення. Таким чином підполковник, можливо, відвернув ядерну війну. 2006 р. міжнародна громадська організація "Асоціація громадян світу" вручила полковнику у відставці свій приз – статуетку "Рука, що тримає земну кулю".
1985 – президент Франції Франсуа Міттеран визнав, що французькі спецслужби затопили судно організації "Грінпіс" "Рейнбоу уорріер" у Новій Зеландії.
1986 – на спеціальній сесії Генеральної конференції Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) ухвалено Конвенцію про оперативне оповіщення про ядерну аварію.
1990 – у СРСР прийнято закон про свободу віросповідання.
1990 – Верховна Рада Казахської РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет.
1991 – Міністерство юстиції України видало свідоцтво про реєстрацію Партії демократичного відродження України.
1991 – Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про повернення Київському педагогічному інституту імені М.П. Драгоманова.
1995 – Україну прийняли до Ради Європи. Сесія Парламентської Асамблеї РЄ у Страсбурзі одностайно проголосувала за підтримку заяви України на вступ до цієї організації.
1996 – американська астронавтка Шерон Лусід повернулася з космосу після 188 діб польоту (рекорд тривалості для жінок).
2000 – відкрився новий веб-сайт уряду США, який об'єднав 20 тисяч урядових сайтів. У ньому більш як 27 мільйонів веб-сторінок.
2008 – у монгольській місцевості Цонжин-Болдог відкрили кінну статую Чингісхана заввишки 40 м без постаменту – це найбільша кінна статуя у світі. У двоповерховому постаменті розміщуються художня галерея, музей епохи хунну, більярдна, ресторани, сувенірна крамниця і конференц-зал. На голові коня розташовується оглядовий майданчик.
Цього дня народились:
1181 – Франциск Ассизький, італійський католицький проповідник, засновник ордену францисканців.
1641 – Неємій Грю, англійський ботанік, лікар, член Лондонського королівського товариства, один з основоположників анатомії рослин. У своїй фундаментальній праці "Анатомія рослин" (1682) описав мікроскопічну будову тіла рослин, продихи, висловив думку про єдність мікроскопічної будови рослинних органів. Займався й питаннями статі у рослин. Запровадив у ботаніці поняття тканина та паренхіма.
1832 – Петро Петрович Сокальський, український композитор, музично-громадський діяч і фольклорист. Організатор (1864) Одеського товариства любителів музики. Написав опери "Мазепа", "Майська ніч", кантату "Бенкет Петра Великого", близько 40 фортепіанних п’єс, понад 40 романсів. Автор збірки "Малоросійські і білоруські пісні", праці "Руська народна музика, російська і українська в її будові мелодичній і ритмічній…".
1851 – Михайло Миколайович Калачевський, український композитор. Закінчив Лейпцігську консерваторію. Визначний твір – "Українська симфонія" (1876, дипломна робота, виконана тоді ж у Лейпцигу). До початку ХХ ст. в Україні не виконувалась, поки український музикант Дмитро Ахшарумов не включив її до програми своїх концертів у Полтаві, Кременчуку, Катеринославі та ін. На початку 30-х років Микола Олексійович Грінченко (український музикознавець і фольклорист) знайшов оригінальний рукопис симфонії, відтоді вона постійно у репертуарі українських симфонічних оркестрів. У доробку Калачевського фортепіанні п’єси ("Романс", "Ноктюрн", "Баркарола"), романси ("Вона співає", "Зови надію сновидінням").
1855 – Лев Григорович Дейч, російський та український громадський діяч, історик. Революційний діяч, публіцист, перекладач, мемуарист. Відомий як один з організаторів Чигиринської змови – виступу селян Чигиринського повіту (1877), спровокованого фальшивою царською грамотою. Ініціював створення групи "Визволення праці". Заснував у Женеві друкарню для поширення марксистської літератури.
1868 – Сергій Олександрович Найдьонов, російський драматург. Найвідоміша пєса – "Діти Ванюшина" (1901) – з життя російського купецтва. З 1909 р. письменник жив у Криму.
1878 – Михайло Галущинський, український громадсько-політичний і військовий діяч. Навчався у Львівському і Віденському університетах. Разом з В. Старосольським, А. Крушельницьким, Л. Цегельським, С. Горуком видавав перший український студентський журнал "Молода Україна", в якому пропагувалася ідея побудови незалежної української держави. Після закінчення навчання працював директором Рогатинської гімназії. У цей період М. Галущинський став визначним організатором гімназійної освіти в Галичині. Активний учасник Листопадового повстання 1918 р. у Львові. У 1923–1931 рр. очолював організацію "Просвіта", яка під його керівництвом перетворилася на значну громадсько-освітню організацію. 1925 р. став одним із співзасновників і провідним членом Українського національно-демократичного обєднання (УНДО). У 1928–1931 рр. обирався сенатором і віце-президентом польського сенату від УНДО. Автор мемуарів "З Українськими Січовими Стрільцями".
1878 – Феодосій Красовський, російський астроном-геодезист, який визначив розміри земного еліпсоїда.
1886 – Арчібалд Вівієн Хілл, англійський фізіолог, член Лондонського королівського товариства, лауреат Нобелівської премії (1922, разом з О. Мейєргофом). Основні праці з термодинаміки м’язової діяльності й механізму м’язового скорочення.
1888 – Любов Михайлівна Гаккебуш, українська актриса, народна артистка УРСР. На професійній сцені – з 1917 р. Працювала у театрах Києва, театрі "Березіль", Одеському українському музично-драматичному театрі, Харківському Червонозаводському українському драматичному театрі, Донецькому музично-драматичному театрі. Викладала в Київському інституті театрального мистецтва.
1888 – Томас Стернз Еліот, англійський і американський поет, драматург і критик, лауреат Нобелівської премії з літератури (1948), реформатор англійської поетичної мови ("Безглузда земля", "Порожнисті люди", "Смерть в соборі").
1893 – Микита Павлович Годованець, український поет-байкар. Автор збірок "Довгоносики", "Вужі під яслами", "Конвалія і лопухи". Переклав окремі твори Езопа, Федра, Лафонтена, Леонардо да Вінчі.
1897 – Павло VI (Джованні Монтіні), Папа Римський у 1963–1978 рр.
1898 – Джордж Гершвін, американський композитор і піаніст. Народився у Нью-Йорку в сім'ї євреїв – емігрантів з України. Автор концерту для фортепіано і скрипки з оркестром "Рапсодія у блюзових тонах" (цей твір відкрив джазу доступ у концертні зали), сюїти "Американець в Парижі", фолк-опери "Поргі і Бесс" – одного з найпопулярніших музичних творів американської класики. За своє коротке життя (39 років) написав понад 300 пісень, багато з яких стали шлягерами у багатьох країнах світу. Після смерті композитора за багатьма його музичними творами були поставлені фільми.
1901 – Семен Дмитрович Скляренко, український письменник. Автор історичних романів про Київську Русь "Святослав" і "Володимир", трилогії "Шлях на Київ", повістей.
1907 – сер Ентоні Блант, британський історик мистецтв, придворний англійської королеви Єлизавети, член знаменитої "кембріджської п’ятірки", завербованої в середині 30-х рр. радянською розвідкою.
1908 – Іван Никандрович Тишик, учасник революційного руху на Західній Україні. Один з організаторів Антифашистського конгресу діячів культури 1936 р. у Львові.
1917 – Микола Семенович Алфьоров, російський архітектор, народний архітектор СРСР, член-кореспондент АМ СРСР.
1923 – Олександр Алов (Лапскер), радянський кінорежисер ("Тривожна молодість", "Біг", "Як гартувалася сталь", "Тегеран-43"). Народний артист СРСР (1983), лауреат Держпремії СРСР 1985 р. Уродженець Харкова.
1932 – Манмохан Сінгх, державний і політичний діяч Індії, прем’єр-міністр Індії (з травня 2004 р.), лідер парламентської фракції партії ІНК в Раді штатів, учений-економіст.
1932 – Володимир Войнович, російський письменник-дисидент ("Москва 2042", "Життя й надзвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна"), журналіст, драматург і поет ("14 минут до старта").
1934 – Олег Басілашвілі, радянський і російський актор театру й кіно ("Дні Турбіних", "Осінній марафон", "Про бідного гусара замовте слово", "Вокзал для двох"). Народний артист СРСР.
1935 – Віктор Чижиков, радянський і російський художник, ілюстратор дитячих книжок. Він намалював талісмана для Олімпіади-1980 – ведмедика Мішку.
1936 – Ігор Антонович Негреску, український кінорежисер. З 1964 – режисер "Київнаукфільму". Створив стрічки: "Випадок на шахті", "Легенда про Карадаг", "Репортаж про чудо-камінь", "У плавнях Дніпра" (1965, Диплом міжнародного кінофестивалю, Великобританія, 1966), "Доміно", "Альошка і Валет", "Зимівля на студеній", "Увертюра", "Доля". З 1995 працює в комерційних телекомпаніях, створюючи телепрограми про політичне життя України та зарубіжних країн.
1936 – Євген Васильович Пронюк, український громадський діяч, український політик, правозахисник, дисидент радянських часів. З 1962 р. працював науковим співробітником Інституту філософії АН УРСР. 1964 р. написав для самвидаву статтю "Стан і завдання Українського визвольного руху", пізніше вилучену КДБ при арештах багатьох опозиціонерів. У 1972 р. звинувачений у проведенні антирадянської агітації і пропаганди, засуджений до семи років таборів суворого режиму і п'яти років заслання. Із 1988 р. – член Української Гельсінкської спілки (УГС) та її виконкому, один з організаторів товариства "Меморіал" ім. В. Стуса та Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих, його незмінний голова (з 1989 р.). Був народним депутатом України ІІ скликання,; депутатом Київської міської ради, членом її президії (1990–1994). Герой України (2006).
1937 – Валентин Павлов, радянський політичний діяч, перший і останній прем'єр-міністр СРСР (1991). Член "Державного комітету з надзвичайного стану" (ГКЧП), який у серпні 1991 р. здійснив спробу державного перевороту в СРСР. Павлов був одним з ініціаторів радянської грошової реформи, яка проводилась з січня до квітня 1991 р. Також – колишній міністр фінансів СРСР.
1948 – Владимир Ремек, перший чеський космонавт (політ 1978 р. на радянському кораблі "Салют-6" разом з Олексієм Губарєвим). Відтак Чехословаччина стала третьою країною, яка мала свого космонавта. Герой Радянського Союзу, Герой ЧССР. Із 2004 р. – депутат Європарламенту від Компартії Чехії й Моравії.
1956 – Лінда Хемілтон, американська кіноактриса (виконавиця ролі Сари Коннор у блокбастерах "Термінатор", "Термінатор-2"). Екс-дружина режисера Джеймса Камерона.
1965 – Петро Олексійович Порошенко, український політичний діяч, підприємець. Народний депутат України V скликання від блоку "Наша Україна", секретар Радбезу у 2005 р., з 2007 р. – голова наглядової ради Нацбанку. Власник "5-го каналу".
1981 – Серена Уїльямс, американська тенісистка. Олімпійська чемпіонка 2000 і 2008 рр. у змаганнях жіночих пар, переможниця 13 турнірів серії "Великого шолома" у одиночному розряді та 12 турнірів – у парі (зі старшою сестрою Венус). Багаторазова переможниця турнірів WTA. Неодноразова перша ракетка світу в рейтингу WTA (2002, 2008, 2010). Із 2009 р. – найбагатша тенісистка світу за преміальними.
1990 – Міла Нитич (Людмила Нитичук), українська естрадна співачка. На конкурсі "Нова хвиля-2009" у Юрмалі посіла п'яте місце, а також отримала спеціальний приз від Алли Пугачової.
Возврат к списку
