10.10.2013 13:31:33 |
Свято:
Всесвітній день психічного здоров’я. Відзначається щороку з 1992 р. за рішенням Всесвітньої федерації психічного здоров’я за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я. Згідно з даними ВООЗ, до 30% населення у світі тимчасово або постійно страждає від психічних розладів та хвороб.
День працівників стандартизації та метрології. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 910/2002 від 8 жовтня 2002 р. щорічно в цей день.
Міжнародний день боротьби за скасування смертної кари. Оголошений у 2003 р. з ініціативи Всесвітньої організації за відміну смертної кари. 27 вересня 2007 р. Рада Європи проголосила 10 жовтня Європейським днем проти смертної кари.
Національне свято Республіки Фіджі – День Незалежності (1970).
Православні іменинники: Аристарх, Зінаїда, Ігнат, Каллістрат, Марк, Саватій.
Католицькі іменинники: Павлина, Франциск.
Події дня:
732 – франки розбили сарацинів у битві біля Тура, яка поклала кінець вторгненню арабів у Європу.
1631 – саксонська армія захопила Прагу.
1666 – правобережні полковники обрали Петра Дорошенка тимчасовим гетьманом Правобережної України.
1698 – розпочалисяы страти бунтівних стрільців російським царем Петром I.
1471 – шведські війська Стена Старшого розбили данців при Брункеберзі.
1723 – Англія і Пруссія уклали Шарлоттенбурзький договір, за яким онук англійського короля Георга I був зобов'язаний одружитися з прусською принцесою, а принц Пруссії Фрідріх – з дочкою принца Уельського.
1733 – Франція оголосила війну Священній Римській імперії через поділ польської спадщини.
1794 – російські війська Олександра Суворова розбили біля Мацейовиць польське військо, взявши у полон лідера повстанців Тадеуша Костюшка.
1821 – царським указом був заснований Керченський морський торговельний порт.
1845 – в американському місті Аннаполіс (штат Меріленд) відкрилася морська школа, яка через п'ять років перетворилася на військово-морську академію США.
1846 – англійський астроном-любитель Вільям Лассель відкрив супутник Нептуна Тритон.
1856 – у Мадриді був відкритий Національний оперний театр "Сарсуела", що став головним охоронцем традицій цього музично-драматичного жанру в Іспанії.
1858 – за підтримки Сполучених Штатів почалася організована збройна боротьба за незалежність Куби від Іспанії.
1865 – американець Джон Хайятт запатентував більярдну кулю з синтетичного матеріалу на заміну кулям зі слонової кістки і виграв $10 тис. у конкурсі, що проводився з цього приводу.
1874 – у Росії оголошено перше в історії штормове попередження в Балтійському морі.
1901 – вперше і востаннє американський автобудівник Генрі Форд взяв участь в автомобільних перегонах і виграв їх. Наступного року Барні Олдфілд виграв аналогічні змагання на машині Форд-999, що надихнуло Генрі Форда, котрий займався конструюванням автомобілів з 1896 року, на заснування спеціалізованого підприємства - Ford Motor Company.
1911 – повстанням в Учані (провінція Хубей) почалась Сіньхайська революція у Китаї 1911–1913 рр., під час якої була повалена маньчжурська династія Цін (1644-1911) і проголошена Китайська Республіка.
1913 – після того, як на будівництві Панамського каналу була прорита остання перемичка, з'єдналися води Тихого й Атлантичного океанів. До проходу першого корабля залишався ще майже рік.
1917 – для керівництва збройним повстанням у Росії сформовано політбюро ЦК РСДРП(б).
1918 – німецьке посольство в Києві отримало офіційну вказівку зі свого міністерства закордонних справ, в якій йшлося: про зацікавленість Німеччини в збереженні України "як самостійної держави" при німецькій гегемонії в ній; завдання схилити гетьмана до орієнтації на Національний союз, "який у майбутньому може відіграти роль національних зборів"; "Великоросійські елементи і агенти Антанти повинні бути випроваджені з України". Наступного дня з німецького посольства в Києві до Берліна надійшла відповідь, що позбутись великоруських, орієнтованих на Антанту елементів в Україні неможливо, а тому і недоцільно вживати "драконові заходи" проти них. Йшлося, зокрема, про те, що "гетьман вже сам підтримує контакти з Національним союзом", і наголошується, що тиснути на П.П. Скоропадського в цьому питанні треба обережно, щоб це не "похитнуло його лояльного ставлення до нас". Німці боялися зближення гетьмана з орієнтованими на Антанту російськими білими колами для спільної боротьби проти більшовизму, а відтак і зміни орієнтації П.П. Скоропадського з пронімецької на проантантівську. За умов погіршення становища на Західному фронті, виходу з війни Болгарії та повного розгрому турецької армії на Близькому Сході Німеччина, не розраховуючи на перемогу, ще сподівалася з честю закінчити війну, і тому утримати під своїм контролем Україну для неї було принципово важливим.
1918 – Рада Народних Комісарів радянської Росії ухвалила декрет про введення нової орфографії (усунення з ужитку деяких літер – ять (?), фіта (?), і).
1919 – з району Орла розпочався контрнаступ Червоної армії проти Білої армії Денікіна.
1919 – до Одеси прибув генерал А. Денікін. Йому був піднесений чек на 1 млн. крб., зібраний комітетом допомоги Добровольчій армії. Він також був вибраний почесним членом Новоросійського університету.
1919 – Антанта і США оголосили економічну блокаду Радянської Росії
1922 – у Харкові відкрито перший в УСРР Будинок студента.
1932 – у Запоріжжі введено в дію першу чергу Дніпровської гідроелектростанції (Дніпрогес). До 1939 р. Дніпрогес досяг проектної потужності і став найбільшою на той час гідроелектростанцією в Європі.
1932 – вчені Українського фізико-технічного інституту вперше в СРСР здійснили ядерну реакцію по розщепленню атомного ядра літію.
1933 – у США надійшов у продаж перший у світі пральний порошок.
1939 – підписання договору про взаємну допомогу між СРСР і Литвою. Радянський Союз передав Литві місто Вільнюс і Вільнюську область, яку Червона армія зайняла після нападу Німеччини на Польщу. Натомість Литва дозволила СРСР розмістити невеликі гарнізони у містах Вілейці, Алітус, Прієнай і користуватися вісьмома посадковими площадками для авіації. Раніше подібні договори були підписані з Естонією (28 вересня) і Латвією (5 жовтня). Через рік радянська військова присутність вилилася у вступ усіх трьох держав до СРСР.
1940 – у Львові було засновано літературно-меморіальний музей Івана Франка. Розміщений у двох будинках: у першому, меморіальному, де висвітлюється життєвий і творчий шлях письменника (5 кімнат), і у другому, експонати якого розкривають значення творчості Франка та розповідають про вшанування його пам’яті (6 кімнат). В експозиції, фондах та бібліотеці зберігаються прижиттєві видання творів Франка, газети, журнали, які він видавав та в яких публікував свої твори. Серед експонатів – рукописи, найповніша колекція оригінальних фотографій письменника, його сім’ї, друзів, знайомих. Відновлено також і робочий кабінет І. Франка. У будинку, де нині знаходиться музей, письменник мешкав 14 років (з 1902 і до смерті у 1916).
1940 – у Кракові створено Революційній провід ОУН на чолі зі Степаном Бандерою.
1941 – німецькі війська оволоділи містом Суми, а також районними центрами Лебедин, Середина-Буда, Тростянець, Червоне Сумської області, Юр’ївка Дніпропетровської області, Велика Янісоль, Старий Керменчик Сталінської област,; Розівка Запорізької області.
1941 – командувачем Західного фронту призначений Георгій Жуков.
1942 – закінчилася ліквідація євреїв у "гебіті Дубно", яка тривала з 5 жовтня. Протягом цього часу розстріляно понад 10 тис. осіб. У Літині Вінницької області розстріляно 260 євреїв.
1943 – війська 38-ї армії Воронізького фронту захопили плацдарм в районі Лютіжа (Лютізький плацдарм). Почалася Запорізька наступальна операція військ Південно-Західного фронту.
1943 – Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ про заснування ордена Богдана Хмельницького І, ІІ та ІІІ ступенів.
1943 – Джордж Оруелл, британський письменник, вперше вжив термін "холодна війна".
1948 – запущено першу радянську керовану балістичну ракету дальньої дії Р-1, створену під керівництвом С.П. Корольова.
1957 – президент США Дуайт Ейзенхауер був змушений вибачитися перед міністром фінансів Гани, якого відмовилися обслужити в ресторані міста Дувр (шт. Делавер) через колір його шкіри.
1963 – набув чинності міжнародний Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі та під водою.
1963 – померла Едіт Піаф, французька співачка й акторка, одна з найвідоміших естрадних співачок світу.
1964 – в Токіо відкрились XVIII літні Олімпійські ігри. В програму ігор вперше було включено волейбол і дзюдо.
1967 – набрав чинності Договір щодо принципів діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включно з Місяцем та іншими небесними тілами.
1970 – Фіджі стало незалежною державою.
1973 – Політбюро ЦК Компартії України ухвалило таємну постанову про посилення боротьби із незареєстрованими релігійними сектами, в якій передбачалася низка репресивних заходів.
1993 – у Росії вийшла в ефір телекомпанія НТВ. Першою передачею була аналітична програма "Итоги" ("Підсумки").
1993 – у Переяслав-Хмельницькому Київської області відкрито музей "Поштова станція", понад 500 експонатів якого розповідають про дорожній побут України ХІХ ст.
1994 – президент України Леонід Кучма видав указ "Про Національний інститут стретегічних досліджень". Інститут підпорядковувався Раді національної безпеки при Президенті України.
1995 – чемпіон світу з шахів росіянин Гаррі Каспаров захистив свій титул востаннє, здобувши перемогу в матчі з індійським гросмейстером Вішванатаном Анандом.
1995 – введено в дію 6-й енергоблок Запорізької АЕС.
1997 – у Брюсселі відбулося перше засідання комісії "Україна-НАТО", де обговорювалися пропозиції щодо плану співробітництва.
.
1997 – французька актриса й борець за права тварин Бріжит Бардо оштрафована судом на 1600 доларів за спробу перешкодити принесенню мусульманами барана в жертву.
1999 – Росія, США, Норвегія й Україна успішно здійснили перший комерційний запуск космічного апарату з плавучого космодрому "Морський старт".
2000 – керівники Білорусії, Казахстану, Киргизії, Російської Федерації і Таджикистану підписали в Астані Договір про утворення міжнародної організації "Євразійське економічне співтовариство" (ЄврАзЕС). Україна й Молдова мають статус спостерігачів (з травня 2002 р.).
2008 - у "Голосі України" та "Урядовому кур'єрі" надруковано указ президента Віктора Ющенка про дострокове припинення повноважень Верховної Ради та призначення позачергових виборів на 7 грудня. Увечері цього ж дня за поданням БЮТ Окружний адміністративний суд м. Києва призупинив дію указу президента. Той звільнив з посади голову суду Володимира Келеберду.
Цього дня народились:
1465 – Селім I Грізний, турецький султан у 1512-1520 рр. У результаті завойовницьких війн підпорядкував Османській імперії Вірменію, Курдистан, Сирію, Палестину, Єгипет, Хіджаз, перетворивши свою країну на провідну силу мусульманського світу. Помер від чуми. Батько Сулеймана Пишного.
1678 – Генрі Болінгбок, англійський державний діяч і публіцист, віконт. Один із лідерів торі. Сприяв укладенню Утрехтського миру 1713 р. Публіцистичні твори Болінгбока, що вирізняються вишуканим стилем, справили значний вплив на літературу англійського Просвітительства.
1684 – Антуан Ватто, французький живописець і рисувальник. Автор жанрових картин ("Бівак"), композицій на теми "галантних свят і театральних сцен" ("Скрутне становище", "Товариство в парку"), рисунків.
1731 – Генрі Кавендіш, англійський фізик і хімік. Один із засновників хімії газів, визначив діелектричні проникності деяких речовин, розрахував середню густину Землі, добув чистий водень і вуглекислий газ, виміряв їх густину, визначив вміст кисню в повітрі.
1813 – Джузеппе Верді, італійський композитор. Автор таких опер як "Ріголетто", "Трубадур", "Травіата", "Аїда", "Отелло". Вже понад сто років творчість Верді складає важливу частину класичного репертуару всіх оперних театрів світу.
1834 – Алексіс Ківі, фінський письменник, основоположник фінської національної драматургії.
1848 – Олександр Парфенійович Бородін, російський інженер і вчений у галузі залізничного транспорту. Створив 1881 р. на базі Київських майстерень першу в світі лабораторію для випробувань паровозів у стаціонарних умовах. За проектом Бородіна 1885 р. було побудовано перший швидкохідний 4-циліндровий паровоз системи тандем-компаунд.
1861 – Фрітьйоф Нансен, норвезький полярний дослідник і філантроп. Нансен уперше здійснив лижний перехід через Гренландію (1898). У 1893-1896 рр. керував експедицією на судні "Фрам" у високі широти Арктики. Експедиція на Північний полюс принесла Нансену світову славу. Будучи представником Норвегії у Лізі Націй розробив міжнародні погодження про документи для біженців, котрі отримали назву "нансенівських паспортів", займався забезпеченням житлом 1,5 млн. російських емігрантів, організував міжнародну допомогу голодуючим Поволжя. У 1922 р. вчений був удостоєний Нобелівської премії Миру, всі кошти від якої передав на допомогу біженцям. Сім’ї у Нансена не було. Він помер в Осло від перевтоми після лижної прогулянки, похорони відбулися 17 травня 1930 р. в річницю норвезької незалежності. Дата внесена в Календар пам’ятних дат ЮНЕСКО 2010–2011 рр.
1863 – Володимир Обручев, російський геолог і географ, академік. Автор науково-фантастичних романів "Плутонія" та "Земля Саннікова".
1877 – Іван Мартинович Бурячок, український художник театру, графік. Навчався у Київській рисувальній школі М. Мурашка та краківській АМ. Працював у галузі станкового і театрально-декоративного живопису (оформлював вистави у київських театрах М. Садовського, ім. М. Заньковецької), книжкової і сатиричної графіки, зокрема в журналі "Шершень". Серед живописних творів – "Портрет М.В. Лисенка", "Автопортрет", "Степ", "Дозріле жито", ілюстрації до поеми "Енеїда" І. Котляревського, байок Л. Глібова.
1878 – Олександр Васильович Вінтер, радянський вчений у галузі енергетики, академік АН СРСР. Випускник Київського політехнічного інституту. Був начальником Дніпробуду. Досліджував енергетичні ресурси і розробляв питання раціоналізації структури енергосистеми СРСР.
1882 – Павло Георгійович Крат, український поет і громадсько-культурний діяч. Навчався у Львівському університеті. Був одним з організаторів Української соціал-демократичної спілки (УСДС), що входила до РСДРП. З 1907 – у Канаді, де став членом Федерації українських соціал демократів. Один із засновників і видавців газет "Червоний прапор", "Робочий народ", "Робітниче слово" й "Кадило" (усі – в Канаді). Після 1917 р. відійшов від громадсько-політичного руху, був пресвітеріанським священиком, 1923–1938 брав участь у заснуванні євангелічно-реформаторської церкви на Західній Україні, видавав і редагував журнал "Віра та знаття" (Торонто).
1882 – Михайло Бойчук, український художник, професор, основоположник бойчукізму. Член НТШ (1912), УНТ (1917). Один із засновників монументального мистецтва України 20 ст. Був розстріляний радянською владою як "шпигун" після творчої подорожі Європою.
1888 – Віктор Никандрович Пальмов, російський та український живописець, професор Київського художнього інституту.
1889 – Михайло Опанасович Драй-Хмара (Драй), український поет, літературознавець, перекладач, професор Київського університету. За життя Драй-Хмари вийшла друком лише одна книга поезій – "Проростень" (1926). Був незаконно репресований. Рукопис перекладеної ним "Божественної комедії" Данте конфісковано під час арешту. Помер у таборах на Колимі "від ослаблення серцевої діяльності", як вказано в документах по реабілітації.
1903 – Сергій Іванович Борисов, український вчений в галузі трубопрокатного виробництва, заслужений діяч науки і техніки УРСР, професор Інституту трубної промисловості (Дніпропетровськ). Лауреат Державної премії СРСР (1950).
1905 – Любомир Григорович Бескровний, вчений-історик. Народився у Харкові. Відомий фахівець з історії армії та флоту Російської імперії, військової економіки, комплектування, складу і організації збройних сил у ХVІІІ – початку ХХ ст.
1909 – Бруно Фрейндліх, радянський актор театру і кіно (фільми "Кортик", "Мертвий сезон"). Народний артист СРСР. Батько Аліси Фрейндліх.
1912 – Сергій Іванович Яременко, український композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч. Випускник Чернівецької консерваторії. 1944 р. виїхав до Голландії, з 1952 р. – у Канаді (Ванкувер, Едмонтон). В еміграції був диригентом оркестрів, хорів, керівником музичної студії. Є автором симфонічних та хорових творів, музики до театральних вистав.
1913 – Клод Сімон, французький письменник. Представник течії "нового роману". Лауреат Нобелівської премії (1985). Написав романи "Дороги Фландрії", "Історія", "Георгіки". Творче кредо письменника (за його ж словами): "писати книги як картини, адже кожна картина – це передусім композиція". Нобелівську премію йому було присуджено зокрема "за глибоке розуміння ролі часу в зображенні людини". У ранніх творах Сімона відчувається вплив Фолкнера, Пруста, Достоєвського.
1924 – Анатолій Никифорович Скибенко, український актор, режисер і педагог, народний артист УРСР. Працював у театрах Дрогобича, Вінниці, Києва. 1954–1981 рр. – у Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка.
1930 – Гарольд Пінтер, видатний англійський драматург, сценарист, режисер, поет, лауреат Нобелівської премії з літератури (2005) і багатьох європейських премій (зокрема, премій Кафки, Піранделло, Шекспіра, театральної премії Лоуренса Олів’є), один з найвпливовіших драматургів свого часу. Автор численних п’єс, у тому числі "Сторож", "Повернення додому" (премія "Тоні", 1967), "Зрада", сценаріїв "Меморандум Квіллера", "Останній магнат", "Жінка французького лейтенанта" (премія "Давид ді Донателло", 1982). Є автором 29 п’єс, 27 сценаріїв, есе, віршів (переважно на політичну тематику). У своїх творах митець підіймає вічні питання: про сенс життя, про мужність мовчання і про самотність людей (про їхню відокремленість одне від одного), про лицемірство, про чесність, у тому числі й про чесність художника. Вустами своїх героїв драматург говорить про приниження особистості, яке складається з різних чинників: принижує бідність, принижує залежність, принижує непорозуміння. Письменник і критик Девід Хейз так висловлює свої враження від п’єс Пінтера: "Ви дивитесь кожну п’єсу, очікуючи несподіванки. Ви ніколи не знаєте, який сюрприз вам приготував автор". Пінтер до останнього був непримиренним критиком політики США і Великобританії, яку обидві наддержави проводили протягом останніх двадцяти років.
1933 – Анатолій Корнійович Шидловський, український вчений у галузі електротехніки, академік НАН України.
1947 – Ніна Митрофанівна Матвієнко, українська співачка, народна артистка України (1985), Лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1988), Герой України (2006). 1968–1991 – солістка хору ім. Верьовки, 1966–1993 – в тріо "Золоті ключі", згодом – солістка "Київської камерати".
1971 – Євген Кісін, російський піаніст, один з найцікавіших сучасних класичних музикантів. У 10 років Женя Кісін уперше виступив з оркестром (грав Моцарта). В 11 дав свій перший сольний концерт. У 17 він вже виступав із самим Гербертом фон Караяном на новорічному концерті Берлінського філармонійного оркестру. Скупий на похвалу маестро назвав Кісіна генієм. Відтоді російський вундеркінд встиг вирости і виступити з провідними оркестрами світу під орудою Клаудіо Аббадо, Даніеля Баренбойма, Валерія Гергієва, Георга Шолті, Джеймса Лівайна, Рікардо Муті, Юрія Темірканова. Нині Євген Кісін мешкає у Парижі.
Возврат к списку
