На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 17 жовтня

Версия для печати Версия для печати

17.10.2013 10:00:13 |  

Свято:

Міжнародний день боротьби за ліквідацію злиднів.
Відзначається за рішенням Генеральної Асамблеї ООН (1992) з ініціативи французького благодійного руху "ATD Fourth World" з метою привернення уваги до проблеми злиднів і голоду в усіх країнах світу, особливо ж у країнах що розвиваються.

Православні іменинники: Вероніка, Вірінея, Володимир, Гурій, Домна, Елладій, Єрофій, Онисим, Павло, Петро.
Католицькі іменинники: Віктор, Ігнат, Малгожата, Марія.

Події дня:

1113
– закінчено спорудження Михайлівського Золотоверхого собору в Києві.

1346 – відбулася битва при Невіллс-Кроссі: англійські війська розгромили шотландську армію і взяли в полон короля Девіда II Шотландського.

1482 – папа Римський Сікст ІV заснував іспанську інквізицію. Першим великим інквізитором став домініканець Торквемада. Макіавеллі (сучасник обох) писав про Сікста ІV: "Папа цей був першим, хто довів, наскільки величезною владою він розпоряджається і скільки справ, які невдовзі виявилися жорстокими помилками, можна приховати під плащем папського авторитету". До речі, знаменита Сікстинська капела у Ватикані названа за ім`ям Сікста ІV – вона була освячена папою 1483 р., рівно через рік після заснування інквізиції. Сікст ІV опікувався розвитком мистецтв і був вишуканим естетом.

1529 – англійський король Генріх VIII призначив лордом-канцлером Томаса Мора.

1651 – Карл Стюарт (майбутній король Англії Карл II) втік до Франції, після того як був розбитий Олівером Кромвелем у вересні в битві біля Вустера й переховувався упродовж шести тижнів. На континенті він пробуде вісім років – доки в Англії буде відновлена монархія.

1659 – у Переяславі між Ю. Хмельницьким і московським урядом було підписано угоду, якою регулювалося політичне й правове становище козацької України в складі Московської держави (Переяславські статті). Російські воєводи мали право стояти у Києві, Ніжині, Переяславі, Брацлаві, Умані.

1676 – між Польщею і Туреччиною підписано Журавненський мирний договір, згідно з яким, поляки відмовлялись на користь турків від Правобережної України і Поділля.

1738 – Михайло Ломоносов послав із Марбурга до Петербурга свій перший учений твір "Про перетворення твердого тіла на рідке".

1740 – учасники другої камчатської експедиції Вітуса Берінга заснували Петропавловськ-Камчатський.

1787 – почався вихід серії статей "Федераліст", які підготували прийняття Конституції США.

1800 – Велика Британія перебрала контроль над нідерландською колонією Кюрасао.

1825 – у Парижі відбулася прем’єра одноактної опери Франца Ліста "Дон Санчо, або Замок кохання". Композитору тоді не виповнилося й 14 років.

1831 – англійський фізик М. Фарадей відкрив явище електромагнітної індукції, що стало основою електродинаміки.

1854 – Кримська війна: англо-французькі війська почали обстріл всієї оборонної лінії російської армії в Севастополі. Флот союзників підійшов до Севастопольської бухти й бомбардував берегові батареї, прагнучи проникнути в бухту. Під час обстрілу був поранений і помер керівник оборони Севастополя, начальник штабу Чорноморського флоту віце-адмірал Корнілов. Оборону очолив віце-адмірал Нахімов.

1855 – англійський винахідник Генрі Бессемер отримав патент на створений ним новий спосіб отримання сталі (так званий бессемеровський процес).

1888 – сталася катастрофа царського поїзда під селом Борки (Зміїївський район Харківської області): 21 людина загинула, 47 поранено, але при цьому зовсім не постраждали російський імператор Олександр ІІІ та його родина включно зі спадкоємцем Миколою ІІ, що було сприйнято в країні як "чудесне спасіння". На місці катастрофи згодом спорудили храм.

1896 – в Олександринському театрі в Петербурзі відбулась перша постановка комедії "Чайка" Антона Павловича Чехова.

1902 – у Детройті було випущено перший автомобіль марки "Кадиллак".

1905 – російський імператор Микола II підписав Маніфест про дарування ліберальних свобод і надання Державній думі законодавчих  повноважень.

1912 – Болгарія, Греція й Сербія оголосили війну Оттоманській імперії.

1918 – Угорщина проголосила незалежність від Австрії.

1918 – на Ялтинській нараді лідерів партії кадетів ухвалено рішення про створення кримського уряду та співробітництво з німцями.

1918 – у Києві – урядова криза, в результаті якої 18 жовтня Рада міністрів подала у відставку. Причиною кризи стало обговорення поданої на ім’я гетьмана "Записки в справі зовнішньої політики України", підписаної дев’ятьма міністрами і державним секретарем С. Завадським. У ній було порушено питання про те, що Україна повинна тісно пов’язувати свої інтереси з інтересами інших держав, які виникли на території колишньої Росії, та на майбутній мирній конференції узагальнити в своїй міжнародній політиці інтереси всієї Росії.

1919 – єврейський погром у Києві. Після невдалої спроби червоних захопити місто серед населення поширилися чутки, начебто євреї допомагали більшовикам і стріляли у спину добровольцям. Погромні настрої за підтримки частини киян і мовчазної санкції начальства вилилися у "великий київський погром" з численними жертвами. Їх кількість склала більше 300 людей.

1927 – у Києві почався ІІ Всеукраїнський собор УАПЦ, який відновив на певний час автокефалію. Митрополитом (главою) церкви, під загрозою арешту і заслання учасників собору, переобрано Василя Липківського.

1931 – американського мафіозі Аль Капоне засуджено до 11 років тюрми за ухиляння від податків.

1933 – вийшло перше число американського журналу Newsweek.

1933 – Альберт Ейнштейн прибув до Нью-Йорка як біженець із нацистської Німеччини.

1935 – Центральний виконавчий комітет СРСР ухвалив перший в історії країни закон про відповідальність за виготовлення, розповсюдження і зберігання порновиробів і видань порнографічного характеру.

1935 – у Москві відкрився перший у Радянському Союзі звуковий театр кінохроніки і документальних фільмів "Новини дня".

1938 – вийшов указ президії Верховної Ради СРСР про заснування медалей "За відвагу" і "Бойові заслуги".

1939 – голова військової колегії Верховного суду СРСР В. Ульріх розіслав військовим трибуналам і прокурорам Українського і Білоруського фронтів директиву, що суттєво спрощувала здійснення репресивних акцій. Містилася настанова виконувати негайно і без спеціальних санкцій Москви смертні вироки місцевому населенню і колишнім військовослужбовцям польської армії, затвердженим Військовою Радою фронту.

1944 – Гіммлер дозволив змінити назву дивізії "Галичина" – "14-та гренадерська дивізія СС (галицька №1)" на "...(українська №1)".

1945 – в Аргентині Хуан Перон повернувся до влади внаслідок захоплення Буенос-Айреса його прихильниками з числа робітників і "дескамісадос" ("безсорочечників").

1956 – у Колдер-Холлі (північний захід Великобританії) стала до ладу перша експериментальна комерційна атомна електростанція з газографітовим реактором. Виведена з дії у березні 2003 р.

1959 – південноафриканська компанія "Де Бірс" оголосила про те, що вона виготовила перші штучні алмази.

1961 – відкрився XXII з’їзд КПРС, на якому була прийнято третя програма КПРС і проголошено завдання побудови комуністичного суспільства до 1980 р.

1961 – футболісти київського "Динамо" вперше стали чемпіонами СРСР серед команд класу "А", зігравши в передостанньому турі внічию (0:0) із харківським "Аванградом". За тур до фінішу кияни стали недосяжними для переслідувачів – московських команд "Торпедо" і "Спартак". На чолі "Динамо" тоді стояв В'ячеслав Соловйов. Кістяк команди складали Йожеф Сабо, Юрій Войнов, Андрій Біба, Василь Турянчик, Віктор Серебряников, Валентин Трояновський, Олег Базилевич, Валерій Лобановський, Віктор Каневський, Микола Кольцов, Володимир Щегольков, воротар Олег Макаров та ін.

1962 – перший виступ "Бітлз" на британському телебаченні (на каналі "TV Granada" у передачі "People and Places").

1963 – матері Терезі присуджено Нобелівську премію миру.

1963 – стала до ладу перша черга Північно-Кримського каналу.

1964 – на сесії Вселенського Ватиканського собору виступив митрополит Йосип Сліпий, який рішуче виступив проти "латинізації" православної церкви.

1967 – у Великій Британії опубліковано "Акт про аборти", який поклав початок легалізації у Західній Європі штучного припинення вагітності.

1968 – почалося поетапне виведення радянських та союзних військ із території Чехословаччини.

1974 – у Києві відкрито музей історії Великої Вітчизняної Війни (1941–1945).

1975 – був підписаний Панамський договір про створення Латиноамериканської економічної системи (ЛАЕС). Набрав чинності 8 червня 1976 р. ЛАЕС – регіональна економічна організація, яка об’єднує 26 країн Латинської Америки.

1978 – радянський вчений П.Л. Капіца був удостоєний Нобелівської премії з фізики за фундаментальні дослідження і відкриття в галузі фізики низьких температур і фізики сильних магнітних полів.

1989 – у Сан-Франциско стався потужний землетрус силою 7,1 бали за шкалою Ріхтера. 15-секундний поштовх привів до загибелі більше 100 осіб. Завдані природою збитки були оцінені в суму понад 10 мільярдів доларів.

1989 – у Києві відкрився І Всесоюзний фестиваль анімаційних фільмів "Крок".

1990 – завершилось голодування українських студентів на площі Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності) у Києві. Узгоджувальна комісія Верховної Ради УРСР виробила взаємоприйнятний підхід до задоволення вимог студентів.

1990 – у Києві відбувся VІІ з’їзд журналістів України. Створено незалежну Спілку журналістів України.

1993 – відбулись урочистості з нагоди святкування 1100-річчя Ужгорода.

1994 – у Москві від вибуху бомби, закладеної в редакції газети "Московский комсомолец", загинув журналіст Дмитро Холодов.

1996 – Аслан Масхадов став прем’єр-міністром коаліційного уряді Чечні.

1996 – створено Львівський державний медичний університет.

1998 – північноірландські політики – лідер Соціал-демократичної і лейбористської партії Джон Х'юмен та лідер Партії юніоністів Ольстера Девід Трімблл – отримали Нобелівську премію миру.

2003 – у Парижі було підписано Міжнародну конвенцію про охорону нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО .

2006 – кількість населення США сягнула 300 мільйонів.

2006 – "Наша Україна" офіційно перейшла в опозицію – через невиконання прем'єр-міністром Віктором Януковичем засад "Універсалу національної єдності", переманювання "помаранчевих" депутатів до табору "регіоналів" та усунення з уряду міністрів-"нашоукраїнців". Перед цим упродовж двох місяців (після підписання "універсалу") існувала неглана коаліція "Нашої України" й Партії регіонів.

Цього дня народились:

1579 – Павло Пясецький, польський історик, юрист, політичний і церковний діяч. З 1644 р. – перемишльський єпископ. Автор праці "Хроніка Європи", в якій висвітлено історичні події з кінця ХVI ст. до 1638 р. Праця містить матеріали про життя і побут запорізьких козаків, селянсько-козацькі повстання XVI – початку XVII ст., Брестську унію 1596 р. і татарсько-турецькі напади на Україну.

1696 – Яков Андрійович Маркович, український державний діяч, мемуарист. Походив з багатого і впливового старшинського роду. Закінчив Київську академію, де був улюбленим учнем Феофана Прокоповича. Служив наказним лубенським полковником, генеральним підскарбієм. Був одружений на доньці гетьмана П. Полуботка. Зібрав величезну бібліотеку, де були рукописні твори з усієї України. Протягом 1717–1776 рр. вів щоденник (називав його "домашнім протоколом"). Твір є продовженням "Кройніки" наказного гетьмана Павла Полуботка (батька дружини Якова Марковича), події в якій доведено до 1715 р. У щоденнику простежено розвиток економіки, соціальних відносин і культури Гетьманщини (Лівобережної України з Києвом). Відображено колоніальну політику російського царизму в Україні, показано, яким важким тягарем лягли на український народ руйнівні війні, що вела Росія з Туреччиною (передусім за рахунок українських козаків і селян). Щоденник містить багато майстерно виписаних картин і деталей побуту ХVІІІ ст. В ньому чимало витягів з періодики, у т.ч. зарубіжної (польської, німецької, французької), копій віршів, рецепти тощо. Рукопис твору зберігається у ЦНБ ім. В.І. Вернадського АН України.

1729 – П'єр Монсіньї, французький композитор, творець французької комічної опери ("Дезертир").

1734 – Григорій Орлов, російський фельдмаршал, граф, фаворит Катерини II.

1760 – Клод Анрі де Рувруа Сен-Сімон, граф, французький мислитель, соціолог. Один із засновників утопічного соціалізму.

1770 – Йоганн Хрістіан Енґель, австрійський історик, автор праць про Україну ("«Історія галича й Володимира до 1772", "Історія України і Українських козаків"), написаних на документальній основі.

1796 – Євген Оболенський, російський військовий і політичний діяч, декабрист, член Союзу благоденства. Учасник повстання на Сенатській площі, який поранив багнетом графа Милорадовича, надалі – сибірський просвітитель.

1814 – Яків Федорович Головацький, український поет, учений, священик і педагог. Професор Львівського університету, 1864–1866 рр. – ректор. 1867 р. емігрував до Росії. Переклав українською мовою багато сербських пісень. Автор наукових розвідок з філології, історії, етнографії тощо. Співзасновник об'єднання "Руська трійця", співавтор збірника "Русалка Дністровая".

1879 – Петро Дяків, український художник театру. Освіту здобував у Краківській академії красних мистецтв. 1906–1909 рр. – актор і художник Руського народного театру у Львові, 1909–1912 – у Театрі М. Садовського у Києві.

1880 – Сергій Іванович Радченко, український вчений-гігієніст. З 1924 р. – співробітник Київського медичного інституту (1929–1941 – завідувач кафедри). Праці науковця присвячені історії медицини в Україні, питанням організації охорони здоров’я, санітарної освіти.

1903 – Андрій Гречко, радянський військовий і державний діяч, маршал Радянського Союзу, двічі Герой Радянського Союзу (1958, 1973). У 1953–1957 рр. – головнокомандувач Групи радянських військ у Німеччини, 1960–1967 – головнокомандувач Об'єднаних збройних сил держав-учасниць Варшавського договору, 1967–1976 рр. – міністр оборони СРСР.

1903 – Натанаел Уест (Натан Вайнштейн), американський прозаїк, один з "малих класиків" американської літератури.

1911 – Михайло Друян, радянський кінооператор-мультиплікатор ("Малюк і Карлсон", "Вінні-Пух і день турбот", "Жив-був пес", "Золота антилопа", "Незвичайний матч"). Заслужений працівник культури РРФСР (1975).

1912 – Іван Павло I (Альбіно Лучані), Папа Римський (з 26 серпня до 28 вересня 1978 рр.).

1915 – Артур Міллер, американський драматург. Славу А. Міллеру принесла п’єса "Смерть комівояжера" (1949), за яку він отримав Пулітцерівську премію. Серед інших п’єс: "Після гріхопадіння", "Це трапилось у Віші", "Створення світу та інші справи". Написав автобіографічну книгу "Зрушення часу. Одне життя". Був одружений з Мерелін Монро.

1917 – Олександр Терентійович Карпов, радянський військовий льотчик, капітан, двічі Герой Радянського Союзу. У Велику Вітчизняну війну – командир авіаланки та ескадрильї. Загинув у 27 років при виконанні бойового завдання.

1918 – Рита Хейворт (Маргарита Кармен Кансіно), американська актриса. Була естрадною танцюристкою в Мексиці. Зніматися почала з 1935 р. і невдовзі стала однією з найпопулярніших актрис Голівуда, втілюючи образ ідеальної героїні в фільмах "Полунична блондинка" і "Кров і пісок", "Казки Манхеттена", "Леді з Шанхаю", "Коло".

1921 – Марія Гороховська, українська гімнастка, заслужений майстер спорту. Олімпійська чемпіонка 1952 р. (виборола тоді 7 медалей, що є найбільшою кількістю нагород, здобутих будь-якою спортсменкою впродовж однієї олімпіади), чемпіонка світу (1954), чемпіонка СРСР 1948–1954 з різних видів спортивної гімнастики.

1923 – Володимир Федорович Уткін, український вчений у галузі механіки, академік АН СРСР, академік АН УРСР. Автор праць у галузі прикладної механіки й машинобудування. У 1970–1990 рр. очолював українське КБ "Південне", де під його безпосереднім керівництвом було створено 6 стратегічних ракетних комплексів, декілька ракет-носіїв і супутників (у тому числі СС-18 ("Сатана"). Останні 10 років свого життя В.Ф. Уткін жив у Росії, був директором Центрального НДІ машинобудування (м. Корольов Московської області).

1931 – Анатолій Приставкін, російський письменник і громадський діяч. Автор роману "Рязанка (Человек из передместья)", повістей "Ночевала тучка золотая" (Державна премія СРСР, 1988), "Кукушата" (Загальнонімецька національна премія з дитячої літератури, 1989), "Вагончик мой дальний", книги "Долина смертной тени", до якої увійшли матеріали багатьох кримінальних справ (письменник декілька років поспіль був радником Президента РФ з питань помилування).

1933 – Уїльям Андерс, американський астронавт, учасник перельоту "Аполлон-8" (грудень 1968 р.), що здійснив 10 обертів навколо Місяця.

1935 – Олександр Пономарів, український філолог і педагог, громадський діяч. Професор Київського національного університету, професор кафедри мови та стилістики Інституту журналістики. Заступник голови товариства "Просвіта" ім. Т. Шевченка, автор етимологічного словника української мови, словника античної міфології, новогрецько-українського словника тощо.

1936 – Сава Куліш, радянський кінорежисер ("Мертвий сезон", "Залізна завіса").

1936 – Іван Федорович Драч, український поет, громадський діяч. Герой України (2006). Лауреат Державної премії СРСР (1983), Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1976).

1939 – Костянтин Бромберг, радянський і російський кінорежисер («Пригоди Електроніка», «Чародії»)

1946 – Адам Міхнік, польський громадський діяч, дисидент, журналіст (редактор "Газети виборчої"), один із найбільш активних представників політичної опозиції 1968–1989 рр.

1948 – Роберт Джордан (Джеймс Олівер Рігні-молодший), американський письменник-фантаст. Автор циклу романів "Колесо часу", книжок про Конана-варвара.

1955 – Сергій Шевчук, український політик, народний депутат ІІІ-VI скликань (НДП, "Єдина Україна", Народна партія, із 2005 р. – БЮТ). 2001–2002 рр. – держсекретар Міністерства охорони здоров'я. Був членом політради й заступником голови НДП, членом УРП "Собор". Надалі – член ВО "Батьківщина".

1956 – Мае Джемісон, перша американська чорношкіра астронавтка.

1960 – Роб Маршалл, американський хореограф, театральний і кінорежисер. Багаторазовий номінант на премії Тоні, Оскар та Золотий глобус, володар премії Еммі. Серед його найвідоміших робіт: "Чикаго", "Кабаре", "Мемуари гейші", "Дев’ять".

1962 – Лері Вінн (Валерій Дятлов), український співак. Заслужений артист України (1999).

1972 – Емінем (Маршалл Брюс Метерс III), американський реп-виконавець, актор і продюсер, багаторазовий лауреат "Греммі".

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 614

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua