19.10.2012 12:14:13 |
Свято:
В Албанії – День Матері Терези.
Православні християни відзначають День апостола Фоми.
Православні іменинники: Денис, Фома.
Католицькі іменинники: Земовіт, Іоанн, Петро.
Події дня:
202 до н.е. – у битві біля Сами (нинішній Туніс) римські війська Сципіона остаточно розбили карфагенську і нумідійську армії Ганнібала, поклавши кінець ІІ Пунічній війні.
439 – вандали під проводом короля Гейзеріха захопили Карфаген, тим самим остаточно оволодівши римською провінцією "Африка".
1097 – відбулася рада шести князів у Любечі (Чернігівська область). Святополку Ізяславичу, як старшому, залишено Київ із Туровом і Пінськом та титул великого князя, Володимиру Мономаху віддані Переяславське князівство, Суздальсько-Ростовська земля, Смоленськ і Білоозеро, Олегу й Давиду Святославичам – Чернігів та Сіверська земля, Рязань, Муром і Тмутаракань, Давидові Ігоровичу – Володимир-Волинський із Луцьком, Васильку Ростиславичу (з братом) – Теребовль, Червень, Перемишль. Любецький з'їзд проголосив принцип успадкування князями земель своїх батьків. Це рішення констатувало наявність нового політичного ладу на Русі, основою якого стало велике феодальне землеволодіння. Однак Любецький з'їзд не міг дати реальних гарантій виконання своїх постанов. Відразу ж після цієї ради Давид Ігорович за згодою Святополка осліпив Василька Ростиславича, що спричинило нові війни між князями.
1453 – капітуляцією Англії завершилась Столітня війна між Англією і Францією (1337–1453 рр.). Національний опір англійським загарбникам очолювала Жанна д’Арк.
1466 – укладено Торунський мир, що завершив Тринадцятилітню війну між Тевтонським орденом і Польським королівством. До Польщі відійшла західна частина володінь ордену, який визнав себе васалом польського короля, а новою столицею ордена після втрати Мальборка став Кенігсберг.
1653 – посольство московського царя на чолі з В. Бутурліним відбуло до Переяслава для прийняття присяги на вірність царю від Війська Запорізького.
1781 – англійці після тритижневих боїв здали американцям Йорктаун (Вірджинія). Остання битва Війни за незалежність США.
1812 – французькі війська Наполеона Бонапарта залишили Москву. Російський корпус під командуванням Петра Вітгенштейна відбив у французів Полоцьк, узявши в полон 4,5 тисячі солдатів супротивника.
1813 – кінець Битви народів – найбільшої битви світової історії до І Світової війни. Біля Лейпцига війська Шостої коаліції (Росія, Австрія, Пруссія, Швеція) розбили французьку армію Наполеона, яка діяла в союзі з поляками, саксонцями та ін. Наполеон втратив 70-80 тисяч убитими, шоста коаліція – 54 тисячі, з них 22 тисячі – росіяни. Наполеон відступив у Францію.
1845 – у Дрездені відбулась прем’єра опери Ріхарда Вагнера "Тангейзер". Опера мала величезний успіх, але не зважаючи на це композитор протягом двох наступних років двічі переробляв фінал.
1860 – у Флоренції заснована перша компанія з виробництва двигунів внутрішнього згоряння.
1875 – російський учений Д.І. Менделєєв виступив на засіданні Петербурзького фізичного товариства з проектом першого у світі стратосферного аеростата з герметичною кабіною.
1901 – бразилець Альберто Сантос-Дюмон на дирижаблі власної конструкції облетів навколо Ейфелевої вежі за 30 хвилин 29 секунд, виборюючи престижну премію Дойча. 1901 р. один із засновників Аероклубу Франції нафтопромисловець Дойч де ла Мерт заснував премію у 10 тисяч франків тому, хто б зміг на дирижаблі чи на аероплані облетіти навколо Ейфелевої вежі за заданим маршрутом і повернутись у вихідне положення впродовж тридцяти хвилин. Сантос-Дюмон успішно виконав завдання, але приземлився з запізненням на декілька секунд від встановленого строку. Після бурних громадських дискусій він був оголошений переможцем 14 голосами проти 9. Премія, що виросла на той час до 129 тисяч франків з урахуванням відсотків, була розподілена між його помічниками, які забезпечували політ, і паризькими бідняками.
1911 – норвезький полярний дослідник Руаль Амундсен разом із чотирма товаришами на чотирьох санях, запряжених 52 їздовими собаками, вирушив до Південного полюсу Землі від Китової бухти у східній частині моря Росса. Антарктична експедиція досягне мети своєї подорожі 14 грудня і наприкінці січня наступного року успішно повернеться на базу.
1914 – перша битва біля Іпра (Бельгія) І Світової війни. Війська союзників, у яких переважали досвідчені британські експедиційні сили, завдали суттєвих втрат німецькій армії. З боку Німеччини загинуло близько 20 тисяч вояків, з них значна частина – молодь і студенти ("різанина немовлят").
1917 – у Чигирині з'їзд українського Вільного козацтва проголосив генерала Павла Скоропадського своїм військовим отаманом.
1917 – в українізованих частинах Центральною Радою запроваджено інститут українських комісарів.
1918 – створена у Львові Українська національна рада на чолі з Євгеном Петрушевичем проголосила утворення Української держави на українських етнічних землях у складі Австро-Угорщини. Початок існування Західноукраїнської Народної Республіки.
1918 – утворена Трудова комуна німців Поволжя, яка через п'ять років стала Автономною республікою німців Поволжя (ліквідована 1941 р.).
1939 – Президія Верховної Ради СРСР ратифікувала німецько-радянський договір про дружбу і кордони, укладений у Москві 28 вересня і додаткові протоколи до нього, підписані у Москві 4 жовтня 1939 р.
1941 – у Києві відбувся перший виступ відновленої української національної хорової капели "Думка", до якої увійшли артисти капели та ансамблю радіокомітету при філармонії.
1942 – у Дунаївцях Хмельницької області розстріляно близько 2000 євреїв.
1943 – у Москві відбулася конференція міністрів закордонних справ СРСР і Великої Британії, що ухвалила Декларацію з питань про загальну безпеку після війни.
1943 – на північ від Києва радянські війська продовжували вести бої з розширення плацдарму на правому березі Дніпра, оволодівши опорним пунктом німців – містом Вишгород. Також радянська армія взяла районний центр і залізничний вузол П’ятихатки Дніпропетровської області.
1943 – у Гетеборзі (Швеція) вперше проведено обмін військовополоненими між Великою Британією та Німеччиною.
1943 – учені університету Рутгерс (штат Нью-Джерсі, США) на чолі Зельманом Ваксманом виділили стрептоміцин – перший антибіотик для лікування туберкульозу. Виходець з України Ваксман згодом отримає за це Нобелівську премію.
1946 – відбулася прем’єра опери Миколи Лисенка "Тарас Бульба" в Державному академічному театрі опери та балету імені Т. Шевченка у Києві.
1947 – почалася депортація до Сибіру понад 150 тис. українців, які у роки Великої Вітчизняної війни перебували на окупованій німцями території.
1950 – під час корейської війни сили ООН, основу яких складали американці, зайняли Пхеньян, столицю Півночі. Невдовзі на допомогу корейським комуністам прийдуть китайські добровольці і радянські льотчики, і через півтора місяці Пхеньян, а слідом за ним і Сеул знову опиняться в руках північної сторони.
1956 – підписано Спільну радянсько-японську декларацію, яка узаконила припинення стану війни і відновила дипломатичні відносини між двома країнами.
1961 – у Карлсруе (Західна Німеччина) суд виніс вирок агентові КДБ Богдану Сташинському, вбивці українських націоналістичних діячів Лева Ребета й Степана Бандери. Відповідальними за організацію замахів визнано уряд СРСР i ЦК КПРС. Сташинський засуджений до восьми років тюрми. Уже після чотирьох років ув'язнення, завдяки співпраці з американськими спецслужбами, його звільнили. За офіційними даними, Сташинський переїхав на помешкання до Південної Африки, хоча ця версія викликає сумніви. Подальша доля Сташинського та його дружини невідома – припускають, що він міг оселитися у США чи будь-якій іншій західній країні.
1983 – путчисти розстріляли прем'єр-міністра Гренади Моріса Бішопа, що невдовзі призвело до вторгнення на Гренаду американських військ.
1984 – у Польщі виявлено тіло закатованого католицького священика, популярного в народі душпастиря "Солідарності" Єжи Попелушка. Його викрадення й убивство здійснили агенти комуністичної польської держбезпеки.
1987 – в Нью-Йорку та інших фінансових центрах США відбулося різке падіння фондової кон’юнктури (на 22,6 відсотків), що набагато перевищило падіння 29 жовтня 1929 р. і знаменувало біржовий крах ("чорний понеділок"). Індекс Доу-Джонса впав до 508 пунктів, і на Нью-Йоркській фондовій біржі було продано рекордну кількість акцій (604,3 млн.).
1988 – у Північній Ірландії набула чинності заборона на надання радіо- й телеефіру діячам Шинн Фейн (заборона діяла до 1994 р.).
1989 – агентством НАСА було здійснено запуск міжпланетної станції "Галілей" – першого в історії штучного супутника Юпітера – однієї з зовнішніх планет Сонячної системи. Припинила існування 21 вересня 2003 р.
1990 – у Празі відбулись установчі збори Гельсінської громадської асамблеї (ГГА) – форуму представників неурядових організацій, створеного з метою пошуку нових ефективних підходів до поглиблення "Гельсінського процесу".
1995 – у Мінську на консультаційній нараді країн СНД підписано протокол з координації зусиль у боротьбі зі злочинністю.
1995 – Комітет мiнiстрiв Ради Європи одностайно ухвалив резолюцію про запрошення України стати 37-м членом РЄ та приєднатися до її статуту.
1998 – знаменитий американський боксер Майк Тайсон отримав назад свою боксерську ліцензію, якої він був позбавлений за рік до цього. Інцидент, за який Тайсон був покараний позбавленням ліцензії, стався під час бою 28 червня 1997 року у Лас-Вегасі. Під час поєдинку Майк Тайсон прокусив вухо своєму супернику Евандеру Холіфілду, за що і був покараний на цілий рік.
2000 – президент України Леонід Кучма затвердив заходи щодо закриття Чорнобильської атомної електростанції, визначивши термін остаточної зупинки і переведення в режим зняття з експлуатації 3-го блоку ЧАЕС – 12:00 15 грудня 2000 р.
2000 – у Нью-Йорку відкрився філіал знаменитого музею Мадам Тюссо. Нова експозиція складалася із 200 воскових фігур. Оздоба музею коштувала його творцям 50 мільйонів доларів.
2002 – у столиці Данії Копенгагені була відкрита перша в країні лінія метрополітену довжиною у понад 20 км. В урочистій церемонії відкриття брала участь королева Данії Маргрете ІІ.
2003 – Мати Тереза беатифікована Папою Римським Іваном Павлом ІІ.
2005 – колишній іракський лідер Саддам Хусейн постав перед судом у Багдаді.
Цього дня народились:
1154 – Всеволод Юрійович (у хрещенні Димитрій) Велике Гніздо, великий князь Володимирський у 1176–1212 рр., син Юрія Долгорукого.
1433 – Марсіліо Фічино, італійський філософ-неоплатонік, лікар, організатор платонівської Академії у Флоренції. Переклав на латинську мову твори Платона, Плотіна, частину "Ареопагітік". Сприяв відродженню платонізма, справив значний вплив на розвиток філософії Відродження.
1582 – Дмитро Іванович, московський царевич, князь углицький (молодший син Івана Грозного), загадкова загибель якого значною мірою стала причиною Смутного часу. Канонізований 1606 р.
1735 – Джон Адамс, другий президент США (1797–1801), учасник війни за незалежність у Північній Америці.
1821 – Френсіс Грегорі, англійський топограф, дослідник Австралії.
1849 – Андрій Федорович Казбирюк, український музикознавець, педагог, композитор, диригент.
1849 – Севастян Мусійович Танатар, український хімік. Жив і працював в Одесі. З 1896 р. – професор Новоросійського університету. Праці з органічної та неорганічної хімії, термохімії і дослідження розчинів.
1854 – Сергій Іванович Васильківський, український живописець. Спадщина Сергія Васильківського налічує понад 3000 картин у різних жанрах малярства – це портрети, батально-історичні полотна, пейзажі української природи. Разом з М. Самокишем підготував прекрасні альбоми "З української старовини" (1900) та "Мотиви українського орнаменту" (1912). Цікаво, що, почавши як кольорист реалістичного плану, митець поступово перейшов до імпресіонізму. За інншими даними народився 29 жовтня.
1859 – Альфред Дрейфус, французький військовий, офіцер генштабу, єврей, 1894 р. помилково звинувачений у шпигунстві на користь Німеччини та засуджений до довічної каторги. Справа Дрейфуса викликала величезний громадський і політичний резонанс – через п'ять років Дрейфус був помилуваний, а 1906 р. реабілітований і нагороджений орденом Почесного легіону.
1861 – Василій (Дмитро Іванович Богдашевський), ректор Київської духовної академії, архієпископ, професор, доктор богослов'я, єпископ Канівський, настоятель Києво-Братського Богоявленського першокласного монастиря.
1862 – Огюст Люм'єр, французький кінематографіст і кінопромисловець. Разом із братом Луї – один із родоначальників кіно, засновник французької кіноіндустрії й кінорежисури, більш організатор (тоді як брат – винахідник).
1879 – Микола Порш, відомий український політичний і державний діяч, вчений-економіст. 1917 р., будучи одним із лідерів української соціал-демократії, брав активну участь у розбудові української державності. З 1917 р. входив до складу Української Центральної Ради та Малої Ради. 1919–1920 – посол УНР в Німеччині. Після поразки українських національно-визвольних змагань 1917–1921 рр., залишившись в еміграції, відійшов від політичного життя. Помер і похований у Берліні. Автор наукових праць із статистики, економіки, національних проблем.
1895 – Петро Михайлович Буйко, український вчений-медик, доктор медичних наук, професора, учасник партизанського руху в Україні 1941–1943 рр. З 1933 р. – директор Київського інституту охорони материнства і дитинства. 1941 р. добровільно пішов на фронт, під Уманню був поранений, потрапив у полон, втік, працюючи лікарем у Фастівській лікарні (Київська область), очолював медичну службу партизанського загону. Схоплений фашистами і 15 жовтня 1943 р. спалений заживо у с. Ярошівці Київської обл.
1895 – Петро Іванович Гузь, український кобзар. Мандрував по Київщині, Полтавщині, Харківщині. Виконував думи ("Про Олександра Поповича", "Про трьох братів сарматських", "Вареники-невільники"). Автор пісень "Приказ про дев'ятьох ледачих", "Пісня про незаможника, куркуля та попа", "Багач бідного купив, по потилиці лупив" та ін. Під час Великої Вітчизняної війни перебував у партизанському загоні.
1899 – Мігель Анхель Астуріас, гватемальський письменник, громадський діяч, дипломат. Лауреат Нобелівської премії (1967). Кращим твором письменника був роман "Маїсові люди". У цій напівфантастичній, написаній ритмічною прозою книзі, Астуріас зображує світ індійців майя і протиставляє його латинській культурі, проти якої індійці повстали. В своїх творах письменник широко використовував мотиви індіанського фольклору.
1910 – Субрахманьян Чандрасекар, американський астрофізик-теоретик індійського походження, лауреат Нобелівської премії з фізики (1983, спільно з У. Фаулером). Автор фундаментальних праць внутрішньої будови зірок і зоряних сфер та теорії чорних дір.
1916 – Еміль Григорович Гілельс, російський піаніст, народний артист СРСР (1954). Народився в Одесі, закінчив Одеську консерваторію і саме в Одесі розпочав сольну концертну діяльність (у 13 років).
1916 – Жан Доссе, французький імунолог. Виявив нову систему лейкоцитарних антигенів, дослідив їх роль у трансплантації. Лауреат Нобелівської премії (1980).
1917 – Олександр Васильович Сидоренко, вітчизняний геолог, державний діяч, академік АН СРСР, віце-президент АН СРСР. 1965–1975 рр. – міністр геології СРСР.
1918 – Олександр Галич (Олександр Аркадієвич Гінзбург), російський драматург, кіносценарист, поет, бард. Народився в Україні (Дніпропетровськ), учасник Великої Вітчизняної війни. Автор сценаріїв кінофільмів, театральних п’єс ("Вас викликає Таймир", "Добрі друзі", "Матроська Тиша"). З початку 60-х років надзвичайно популярними стали авторські пісні Галича. Був одним із так званої "трійці" російських бардів: Окуджава, Галич, Висоцький. 1974 р. поет емігрував до Франції.
1922 – Джек Андерсен, американський політичний оглядач, один з родоначальників журналістських розслідувань. З його ім’ям пов’язані такі справи як Іран-Контра, розслідування секретних переговорів між США і Пакистаном (за це отримав Пулітцерівську премію в 1972 р.), розголос планів ЦРУ щодо усунення Фіделя Кастро та ін.
1926 – Богдан Гаврилишин, український економіст та громадський діяч. Іноземний член НАНУ, доктор філософії й економіки Женевського університету, засновник Міжнародного інституту менеджменту в Києві (1990). Радник багатьох українських політичних лідерів. Один із провідних діячів "Пласту". Тривалий час мешкав і працював у Канаді та Швейцарії.
1941 – Жанна Болотова, радянська і російська кіноактриса ("Доля резидента", "Втеча містера Мак-Кінлі", "Підранки", "І життя, і сльози, і любов").
1946 – Ігор Демидович Пасічник, український освітянин, науковець, ректор Національного університету "Острозька академія", Герой України (2009).
1952 – Вероніка Кастро, мексиканська кіноактриса й співачка, в нас відома насамперед за телесеріалами "Багаті теж плачуть" і "Дика Роза". Почала кар'єру у 16 років зі зйомок оголеною в журналі "Кабальєро", жодного разу не була у шлюбі, має двох дітей.
1952 – Михайло Єжель, український військовий, адмірал, міністр оборони України з 2010 р. Був командувачем ВМС України у 1996–2003 рр.
1961 – Ігор Дріжчаний, український юрист і держслужбовець. 2002–2003 рр. – заступник генпрокурора, 2004–2005 – заступник голови СБУ, 2005–2006 – голова Служби безпеки України, 2006–2007 – заступник секретаря Ради нацбезпеки й оборони України. Генерал армії.
1962 – Володимир Чемерис, український політик і громадський діяч. Народний депутат ІІ скликання (від УРП), надалі – безпартійний політик лівої орієнтації. Член правління Української Гельсінської спілки та Інституту "Республіка". 1989 р. – один з організаторів студентського товариства "Громада". 1991–1993 рр. – голова Союзу українського студентства. Був співкоординатором акції "Україна без Кучми" 2000–2001 рр.
1964 – Яків Дов Блайх, головний рабин Києва та України (з 1991 р.), президент Об'єднання іудейських релігійних організацій України, віце-президент Європейського єврейського конгресу.
Возврат к списку
