На главную страницу
Сучасні інформаційні війни
 
 Главная 
 Экспертная сеть 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу






Цей день в історії - події та люди. 29 грудня

Версия для печати Версия для печати

29.12.2012 09:45:35 |  

Свято:

У Габоні – День Президента.

Православні іменинники: Агей (Аггей), Марина, Микола, Софія, Феофанія.
Католицькі іменинники: Домініка, Хома.

Події дня:

1708 – у Росії засновано перші вісім губерній: Московська, Петербурзька (до 1710 р. – Інгерманландська), Київська, Смоленська, Архангелогородська, Казанська, Азовська й Сибірська.

1767 – у Лондоні графиня Анна Чернишева першою з росіян зробила собі щеплення від віспи.

1813 – англійськими військами спалено місто Баффало (Нью-Йорк).

1825 – відбулось збройне повстання Чернігівського полку проти царизму в Україні під керівництвом С. Муравйова-Апостола і М. Бестужева-Рюміна, яке завершилося поразкою.

1845 – Республіка Техас стала частиною США як 28-й штат. Перед цим Техас упродовж дев'яти років був незалежною державою, відокремившись від Мексики. Входження Республіки Техас до складу Сполучених Штатів стало причиною війни між США і Мексикою.

1890 – бійня біля струмка Вундед-Ні – останнє велике збройне зіткненням між індіанцями сіу Дакоти й армією Сполучених Штатів. Загін із п'ятисот бійців 7-го кавалерійського полку США за підтримки чотирьох гармат оточив табір двох племен індіанців сіу, мініконжу і хункпапа, які чинили опір спробам білих американців захопити їхні землі. Командир полку, бригадний генерал Форсайт, наказав своїм солдатам забрати в індіанців зброю, але під кінець роззброєння хтось відкрив стрілянину, яка спровокувала бійню. Загинуло 25 солдатів і 146 індіанців, включаючи чоловіків, жінок і дітей. Вважається, що багато солдатів були випадково вбиті своїми ж товаришами, оскільки стрільба велася в хаосі з дуже близької відстані, а більшість індійців були вже роззброєні. Близько 150 індійцям вдалося втекти. Цей бій вважають останнім актом збройної боротьби білих із корінним населенням Америки.

1891 – Томас Едісон запатентував радіо.

1898 – перша постановка драми Антона Чехова "Чайка" в Московському художньому театрі. Після приголомшливого провалу у 1896 р. на петербурзькій сцені п'єсу й автора очікував не менш приголомшливий успіх у Москві.

1899 – Лев Толстой закінчив роботу над романом "Воскресіння".

1911 – у Москві з'явився маршрут легендарної "Аннушки" – трамвая "А".

1916 – змовники-монархісти Фелікс Юсупов, Володимр Пуришкевич, великий князь Дмитро Павлович та офіцер британської розвідки Освальд Рейнер у Петербурзі в ніч із 29 на 30 грудня вбили скандального фаворита царської сім'ї Григорія Распутіна. "Старця" намагалися отруїти і застрелити, а коли навіть після цього Распутін здавався живим, його тіло втопили в Неві.

1927 – у селищі Новий Харків (передмістя Харкова) створена Комуна імені Дзержинського – дитячий виховний заклад у системі установ ГПУ. Колонію очолив педагог Антон Макаренко, який стане знаменитим як автор "Педагогічної поеми" (1939) . Метою колонії була боротьба з дитячою безпритульністю. Заклад перебував у системі ГПУ й існував на добровільні відрахування від зарплати чекістів України. Одним з основних принципів виховання в комуні було поєднання навчання з продуктивною працею. Середню освіту в колонії здобували як малі волоцюги, так і діти з родин.

1932 – центральний комітет ОСОАВІАХІМу заснував почесне звання "Ворошиловський стрілець". Відзнаки 1-го і 2-го ступенів для вправних цивільних стрільців назвали на честь голови Реввійськради СРСР, наркома військових і морських справ Климента Ворошилова – "відмінного стрільця з усіх видів стрілецької зброї".

1937 – набула чинності конституція Ірландії. Ірландська Вільна Держава отримала офіційну назву Ейре.

1941 – стався наймасовіший наліт гітлерівської авіації на Лондон. У неділю на центр міста було скинуто більше 10 000 запалювальних бомб, столиця Британії перетворилася на пекло. Час нальоту було сплановано на момент відпливу – щоб пожежники не могли качати воду з Темзи. Боротьбу з вогнем вели 20 тисяч пожежників, на допомогу яким прийшли солдати й мешканці міста. Вогонь перекинувся і на кафедральний собор св. Павла, але його вдалося врятувати.

1943 – війська 1-го Українського фронту оволоділи містами Коростень, Черняхів, Сквира, Чигирин, а також зайняли ще більше 250 населених пунктів.

1945 – Лаврентія Берію звільнили від обов'язків наркома внутрішніх справ. Його наступником став С. Круглов, а Берія зосередився на програмі створення ядерної зброї.

1946 – у Полтаві відкрито музей В.Г. Короленка.

1956 – на екрани Радянського Союзу вийшов фільм Ельдара Рязанова "Карнавальна ніч" (перша роль у кіно майбутньої народної артистки СРСР Людмили Марківни Гурченко).

1958 – із Кримінального кодексу СРСР вилучено поняття "ворог народу".

1960 – видатна російська балерина Галина Уланова востаннє виступила на сцені Большого театру СРСР у спектаклі "Шопеніана" і назавжди пішла зі сцени.

1964 – поставлено під промислове навантаження перший турбогенератор Київької ГЕС.

1965 – у Києві відкрито пам’ятник основоположникові української класичної музики М. Лисенку.

1971 – барда Олександра Галича виключили зі Спілки письменників СРСР (за його пісні "Я обираю свободу", "Хмари", "Помилка" та ін.)

1972 – у Лондоні на конференції з питання про заходи із запобігання забрудненню океанських і морських вод прийнято конвенцію, яка забороняла скидання радіоактивних та інших відходів у море.

1986 – помер російський кінорежисер, сценарист Андрій Тарковський ("Андрій Рубльов", "Соляріс", "Сталкер", "Дзеркало", "Ностальгія", "Жертвопринесення"). Похований на кладовищі у передмісті Парижа – Сент-Женевьев-де-Буа. На його могилі напис: "Людині, котра побачила Ангела" , – і пам'ятник у вигляді семи сходинок, що йдуть вгору (скульптор Ернст Нєізвєстний).

1989 – польський парламент скасував керівну роль комуністичної партії і відновив колишню назву країни – Республіка Польща.

1989 – чеський письменник, дисидент і правозахисник Вацлав Гавел на спільному засіданні обох палат Федеральних зборів ЧССР одностайно обраний президентом Чехословаччини.

1991 – у ході референдуму про незалежність Узбекистану "так" сказали понад 98% учасників голосування.

1995 – уведено в експлуатацію Центрально-Заводську лінію Дніпропетровського метрополітену загальною довжиною 7,8 км. Нині – це одне із найкоротших метро в Європі.

1996 – у Гватемалі було підписано Домовленість між урядами і лідерами Гватемальської національної революційної єдності щодо довготривалого миру, що поклало край 36-річному громадянському конфліктові.

1998 – червоні кхмери в Камбоджі вибачилися за геноцид 1970-х років, у якому загинуло близько мільйона людей.

2008 – початок нової "газової війни" Росії проти України.

Цього дня народились:

1550
– Іов Княгиницький, український церковно-освітній діяч, письменник-полеміст. Відомий як відновлювач православного чернечого життя. Реформатор українських монастирів та ініціатор створення Манявського скиту (1612). Один із засновників книгодрукування. Народився у м. Тисмениця (нині Івано-Франківської обл.). Учився в монастирській школі в Уневі, потім – в Острозькій школі, де згодом учителював. Змолоду двічі побував на Афоні, там прийняв чернецтво під іменем Ієзекіліїля і прожив 12 років. Повернувшись в Україну, жив в Уневі (в місцевому монастирі прийняв схиму під іменем Іова), Угорниках (заснував там 1603 р. монастир), Маняві, Дермані. Довгі роки дружив і листувався з Іваном Вишневським. 

1709 – Єлизавета Петрівна, російська імператриця з 1741 р., дочка Петра І та Катерини І. За правління Єлизавети Петрівни в Україні було відновлено гетьманство.

1721 – Жанна Антуанетта Пуассон (маркіза де Помпадур), фаворитка французького короля Людовіка ХV (з 1745). Мала великий вплив на короля, визначала політику країни впродовж майже двадцяти років. Відома, як прихильниця просвітництва, підтримувала публікацію енциклопедії Дідро і Даламбера.

1766 – Чарльз Макінтош, шотландський хімік, винахідник прогумованої тканини і підприємець. Намагаючись знайти застосування продуктам перегонки вугілля, він використав побічний продукт цієї перегонки як розчинник каучуку. Запропонував склеювати одяг із шматків просякнутої цим складом тканин. Вирішивши проблеми, які виникли через сильний запах гуми, 1823 р. Макінтош одержав патент, а 1836 р. почав виробництво плащів "макінтош", що мали великий попит. Разом із Чарльзом Теннантом Макінтош винайшов і відбілюючий засіб для тканин (хлорне вапно). Винайшов також процес відновлення заліза окисом вуглецю – швидший, ніж відомий у той час процес одержання сталі.

1767 – Євфимій Олексійович Болховітінов, російський і український історик, археограф, філолог, історик, бібліограф і церковний діяч. Закінчив 1789 р. Московську духовну семінарію, слухав лекції в Московському університеті. Професор і префект Петербурзької духовної академії. 1822–1837 рр. – митрополит київський і галицький. Був членом Московського товариства історії і старожитностей російських. Автор історичних і краєзнавчих праць. Був одним з перших дослідників історії Києва. Вивчав пам’ятки архітектури міста, опублікував багато архівних матеріалів. Керував розкопками у Києві, внаслідок яких було відкрито фундаменти Десятинної та Ірининської церков, залишки Золотих воріт. Помер і похований Євфимій Болоховітінов у Києві.

1777  – Карл Іванович (Карло Джованні) Россі, російський архітектор італійського походження, представник пізнього класицизму. Його ім’ям завершується ціла епоха в російській архітектурі. Саме тоді, коли архітектура на Заході переживала довгу і глибоку кризу, К. І. Россі здійснив в Росії ансамблі, які викликали загальний захват та здобули архітектору всесвітню славу. Серед кращих споруд: Михайлівський палац (тепер Російський музей) та ансамбль Михайлівської площі, будинок та ансамбль Головного штабу на Двірцевій площі та ін. Брав участь у проектуванні й забудові Москви, Твері та інших російських міст.

1788 – Крістіан Юргенсен Томсен, данський археолог. 1836 р. на основі археологічних знахідок він виділив три культурно-історичні епохи в розвитку людства: кам'яний вік, бронзовий вік, залізний вік. Томсен також був засновником першого в світі етнографічного музею.

1800 – Чарлз Гудійр, американський винахідник, творець процесу вулканізації каучуку (перетворення його в гуму). Проте одразу отримати патент на винахід не вдалося, і його досягненням скористалися конкуренти. Помер у злиднях.

1808 – Ендрю Джонсон, американський політик, 17-й президент США (1865–1869). Став президентом країни не в результаті виборів, а як віце-президент після вбивства Авраама Лінкольна.

1821 – Дмитро Іванович Журавський, російський інженер і вчений у галузі мостобудування і будівельної механіки, один з засновників науки про опір матеріалів і конструкцій. Створив теорію розрахунку багатогратчастих дерев’яних мостових ферм і складених дерев’яних балок. Брав участь у проектуванні та будівництві залізниці Петербург-Москва, в переобладнанні Маріїнського водного шляху.

1849 – Вільям Каннінгем, британський історик, родоначальник економічної історії як самостійної дисципліни ("Зростання англійської промисловості і торгівлі").

1856 – Данило Якович Крижанівський, український педагог і композитор. Писав вокальну, переважно хорову музику. Серед його видатних творів – хорова ода "Пам’ятник", романс "Я чекаю тебе", пісні "Спи, міцно спи", "Чи у полі, чи у борі". Найзначніший твір Крижанівського – пісня "Реве та стогне Дніпр широкий" (яку композитор присвятив М. Кропивницькому). Вона стала однією з найпопулярніших українських народних пісень.

1858 – Данило Хомич Лепкий, український письменник і етнограф. Був священиком у різних селах Галичини, з 1900 – у Старому Самборі, де 1901 організував кредитне товариство, керував філією товариства "Просвіта" тощо. Друкувався в місцевих галицьких газетах, журналах, календарях. Автор повістей з галицького життя, автобіографічної повісті "Селянська дитина". Писав також оповідання для дітей ("Святий вечір", "Непослушливий школяр", "Дуб і потік"). Досліджував народні обряди і звичаї ("Похоронні звичаї і обряди нашого народу", "Як-то дівчата приворожують женихів", "З вірування нашого люду: перелесник, манія, мара", "Дещо про вовкулаків" та ін). Мав дружні взаємини з І. Франком, В. Гнатюком, М. Павликом, І. Трушем.

1871 – Джузеппе Мотта, швейцарський державний діяч, який п'ять разів обирався президентом Швейцарської Конфедерації.

1876 – Микола Дмитрович Стражеско, український терапевт, академік АН УРСР (з 1934), академік АН СРСР (з 1944), заслужений діяч науки України. 1936 р. заснував Український науково-дослідний інститут клінічної медицини (1952 р. інституту було присвоєно його ім’я). Разом з В. П. Образцовим уперше в світі описав клінічні ознаки тромбозу вінцевих артерій серця, що зробило діагностику інфаркту міокарда доступною практикуючим лікарям. Про лікарський талант професора Стражеска ходили легенди. Він був блискучим діагностом – це зазначали всі – і хворі, і співробітники. Його пацієнтами були Михайло Коцюбинський, Марія Заньковецька, Павло Тичина. Консультував смертельно пораненого генерала Ватутіна, лікував Молотова, Хрущова.

1881 – Любов Дмитрівна Блок (Менделєєва), російський історик і теоретик балету, драматична актриса, дружина Олександра Блока.

1882 – Костянтин Миколайович Михайлов, український піаніст, педагог, музично-громадський діяч, заслужений діяч мистецтв УРСР. Один з організаторів у Києві консерваторії (1913, з 1917 – її професор), філармонії, музичної спеціальної школи-десятирічки. Брав участь в організації музичного життя і музичної освіти на Західній Україні.

1885 – Роман Унгерн фон Штернберг, російський військовий діяч німецького походження, генерал, барон. Визначний діяч Білого руху на Далекому Сході. Відновив незалежність Монголії. Автор ідеї реставрації Серединної монархії у межах імперії Чингізхана.

1889 – Костянтин Олексійович Калінін, визначний український авіаційний конструктор (організував і очолив авіаційне КБ у Харкові), автор цілого ряду відомих пасажирських літаків типу "К", один з організаторів і перших викладачів Харківського авіаційного інституту, льотчик. Роками його ім’я замовчували, а на тривалий період просто викреслили з історії країни. За вироком Військової колегії Верховного суду СРСР від 22 жовтня 1938 р. "за участь в антирадянській діяльності, шпигунство і проведення шкідницької діяльності" був розстріляний. У серпні 1955 р. Військова колегія Верховного суду СРСР, переглянувши справу, скасувала цей вирок "за відсутністю складу злочину".

1890 – Євграф Миколайович Крутень, військовий льотчик, підполковник, один з організаторів російської винищувальної авіації. За часів війни (1-ї світової) збив близько 20 літаків противника. За ініціативою Крутня в Росії уперше в світі було створено спеціальні винищувальні загони й групи. Розробив понад 20 способів атаки та виходу з неї для літаків різних типів. Автор праць з теорії та практики застосування винищувальної авіації. Загинув під час повернення з бойового завдання біля села Плотичі на Тернопільщині. Похований у Києві поряд з П.М. Нестеровим.

1891 – Володимир Левкович Симиренко, український науковець, помолог (вчений у галузі садівництва), селекціонер плодових культур в Україні. Продовжив справу життя батька – Левка Симиренка, засновника вітчизняного промислового плодівництва і помології. На базі розсадника Симиренка-батька було створено дослідницьку садово-городню станцію, першим директором якої став Симиренко-син. У 1920-30-х роках Володимир Симиренко очолював Міліївську дослідну станцію садівництва, працював у Всесоюзному дослідному інституті південного плодового і ягідного господарства у Китаєві (Київська обл.). Він організував ряд середніх і вищих навчальних закладів і науково-дослідних інститутів садівництва, був автором численних наукових і науково-популярних праць, підручників і статей із помології, редагував садівничі видання. Симиренко-син став реконструктором садівництва в Україні – у його розсадниках зростало близько 40 тисяч гібридів овочевих дерев і ягідних кущів. Був розстріляний органами НКВС під Курськом.

1894 – Михайло Федорович Андрієнко-Нечитайло, український живописець і художник театру. 1918–1919 – художник Камерного театру К. Миклашевського в Одесі, з 1920 – за кордоном, з 1923 – в Парижі. Входив до паризького Театру українських митців.

1896 – Давід Сікейрос, мексиканський художник (мюраліст), громадський і політичний діяч. У 1937–1939 рр. Сікейрос брав участь у громадянській війні в Іспанії як офіцер Республіканської армії, дослужився до полковника. За завданням НКВС комуніст-сталініст Сікейрос брав участь у групі бойовиків (кодова назва "Кінь"), сформованої для ліквідації Троцького. 24 травня 1940 р. брав участь у невдалому замаху на Троцького. Наприкінці 1940 р. заарештований разом з іншими членами групи "Кінь" у зв'язку з убивством Троцького. 1960 р. Сікейрос був ув'язнений за політичну діяльність, але 1964 р. влада звільнила його під тиском міжнародної громадської думки. Він неодноразово приїжджав до Москви, був почесним членом Академії мистецтв СРСР, лауреатом Міжнародної Ленінської премії (1967).

1910 – Рональд Гаррі Коуз, американський дослідник, економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки (1991) за "відкриття і роз’яснення значення вартості укладання угод та майнових прав для інституціональної структури економіки та її функціонування". Донедавна основний економічний аналіз був спрямований на вивчення економіки в рамках інституціональної структури, що приймалася як даність. Зусилля на пояснення цієї структури вважалися непотрібними або марними. Наприклад, існування організацій типу тих, які ми називаємо "фірмами", сприймалося майже само собою зрозумілим. Зміни форм контрактів в економічній сфері також розглядалися як заданий факт, а юридичні закони і положення – як привнесене ззовні правило для економічної діяльності. У ході своїх досліджень Р. Коуз задумувався над тим, чому менеджери і робітники воліють працювати разом, замість того щоб купувати і продавати на ринку працю один одного? Відповідь ученого полягала в тому, що працюючи окремо, потрібні значно більші витрати на підготовку і виконання контрактів, у т.ч. на організаційне управління цими процесами. Він показав, що традиційна основна мікроекономічна теорія була неповною, тому що не враховувала ці витрати (вона включала лише виробничі і транспортні). Згідно з теорією вченого, саме "вартість укладання і виконання контрактів та утримання організацій" складає значну частину загальних ресурсів економіки. Коли такі організаційні витрати угод починають враховуватися, стверджує він, тоді можна просто та доступно пояснити саме існування фірм, різних корпоративних об’єднань, варіантів контрактів і навіть структур фінансової системи. Об’єднавши різні типи витрат на організаційну діяльність і менеджерство, Р. Коуз проклав шлях для комплексного аналізу інститутів економічної системи та їх важливості. Вчений також продемонстрував, що точність і сила аналізу можуть підвищитися, якщо його здійснити, оперуючи правами на використання товарів, а не самими товарами. Ці права, які називають "майновими правами", можуть охоплювати повну власність, різні види прав користувачів або обмежені права певними пунктами контрактів і внутрішніми правилами організацій. Учений дійшов до висновку, що майнові права – це основний компонент в аналізі інституціальної структури економіки. У прес-бюлетні про присудження Нобелівської премії вчені Шведської королівської академії наук, високо оцінюючи це досягнення, зазначили, що Р. Коуз встановив новий набір "елементарних частинок" в економіці.

1911 – Клаус Фукс, німецький фізик-теоретик, агент радянської розвідки.

1924 – Інга Володимирівна Касьяненко, український учений-медик, доктор медичних наук, професор. Учасниця Великої Вітчизняної війни. З 1996 р. – провідний науковий співробітник Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології НАН України. Наукові дослідження стосуються вивчення місцевих та загальних змін в організмі хворих на передпухлинні захворювання та рак, розробки нових ефективних методів протипухлинної хіміотерапії, хіміопроменевої імунотерапії хворих на злоякісні пухлини. Автор понад 230 наукових праць, у т.ч. 7 монографій. Лауреат Державної премії УРСР, голова Фармакологічного комітету МОЗ України, член Європейської асоціації мамологів.

1928 – Володимир Петрович Дахно, український архітектор. 1981–1989 рр. – директор Київського НДІ теорії, історії та перспективних проблем радянської архітектури. Автор проекту адміністративного будинку по вулиці Пироговській № 7 м. Києва (1951–1952), інтер’єру клубу Кабінету міністрів України (1952). Автор наукових праць з теорії архітектури.

1936 – Едуард Марцевич, радянський і російський актор театру й кіно ("Червоний намет", "Росія молода", "Зелений фургон" – батько Володі).
Народний артист Росії (1987).

1938 – Джон Войт, американський актор. Лауреат премій "Оскар" (за фільм "Повернення додому", 1979), "Золотий глобус" (1970, 1979, 1986), BAFTA (1970). Відомі фільми з його участю: "Північний ковбой", "Місія нездійсненна", "Ворог держави", "Перл Харбор", "Лара Крофт: Розкрадачка гробниць", "Трансформери", "Скарб нації". Батько Анджеліни Джолі.

1939 – Георгій Олександрович Хорхот, український архітектор. Син відомого українського архітектора Олександра Яковича Хорхота. Серед найвідоміших споруд: комплекс санаторію "Куяльник" в Одесі, пансіонат Міншляхбуду в Алушті, експериментальна база по використанню сонячної енергії у с. Маяк (всі – Крим), науково-дослідний інститут ветеринарії у Києві (1987–1990).

1952 – Сергій Проханов, російський артист театру й кіно ("Вусатий нянь", "Сніданок на траві"). Також – театральний режисер, художній керівник "Театру Місяця". Народний артист Російської Федерації (2006).

1964 – Михайло Грушевський, російський артист естради, пародист. У телепроекті НТВ "Ляльки" озвучував персонажів – політичних діячів.

1966 – Нестор Шуфрич, український політик і підприємець. Народний депутат України ІІІ-IV i VI скликань (спочатку – член СДПУ(о), був першим заступником голови партії; з 2007 р. – в Партії регіонів). 2006–2007 і 2010 рр. – міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Із 2010 р. – заступник секретаря РНБО. Власник ФК "Закарпаття" (Ужгород).

1967 – Енді Вачовські, американський кінорежисер, сценарист, продюсер. Разом з братом Ларрі написав сценарій і поставив трилогію "Матриця", "Матриця. Перезавантаження", "Матриця. Революція".

1970 – Григорій Місютін, український гімнаст. Один із кращих гімнастів 90-х років. Чемпіон Олімпійських ігор у Барселоні, чотириразовий срібний олімпійський призер 1992 року, бронзовий призер Олімпійських ігор в Атланті.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (102) 
Демография (277) 
День в истории (374) 
Здравохранение (1170) 
Книжный мир (92) 
Культура (1415) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (977) 
Образование (1659) 
Общество (3167) 
Политика (6717) 
Право (601) 
Социология (227) 
Экология (415) 
Экономика (5343) 
Энергетика (776) 

Загрузка...

НОВОСТИ

У США медики виявили алергію на Wi-Fi
Просмотров: 2

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА
В мире

В Украине
Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»

© «ВЭС», 2020
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua