30.01.2013 11:57:14 |
Свято:
День пам’яті борців за незалежність в Індії. Відзначається в день загибелі Махатми Ганді (1869-1948), одного з керівників національно-визвольного руху в Індії. Ганді було вбито під час публічного виступу індуським фанатиком Натхурама Годсе, який зробив кілька пострілів упритул.
Православна церква вшановує пам’ять Преподобного Антонія Великого (251–356), засновника чернечого життя. В народі цей день називають Антон Перезимник. Перезимник обнадіє, зігріє, а потім обдурить – все замерзне. Тепло на Антона на один день, потім знову мороз. Хитрий Антон з усіх боків.
Православні імениники: Антон, Євлампія, Серафіма.
Католицькі іменинники: Мартін.
Події дня:
9 до н.е. – у Римі на Марсовому полі відбулося урочисте освячення Вівтаря Миру (Ara Pacis), виготовленого з білого мармуру і прикрашеного витонченими скульптурними рельєфами. Рішення про його будівництво було ухвалене у 13 р. до н.е. після переможного повернення імператора Августа з Галлії та Іспанії.
1655 – армія Богдана Хмельницького після запеклих дводенних боїв з польсько-турецьким військом під Охматовим вирвалася з оточення.
1730 – помер від віспи у 14-річному віці, не залишивши заповіту Петро II, третій російський імператор (1727–1730), онук Петра I. З його смертю перервався рід Романових по чоловічій лінії.
1781 – Меріленд став 13-м штатом, який ратифікував договір про створення Конфедерації.
1790 – в Англії відбулися випробування першого спеціально сконструйованого рятувального судна, яке прослужило потім 40 років і допомогло врятувати життя сотень людей у штормовому морі.
1803 – указом імператора Олександра І французького герцога Армана Емманюеля дю Плессі Рішельє призначено градоначальником міста Одеса.
1819 – киргизи Великої Орди прийняли підданство Росії.
1820 – англійці вважають, що в цей день морський офіцер Едуард Бренсфілд, який побачив на горизонті вкриті снігом гори, відкрив Антарктиду. У американців, в свою чергу, на це право претендує Натаніел Палмер (18 листопада 1820 р.). Насправді двома днями раніше за Бренсфілда берегів Антарктиди досягла російська експедиція Беллінсгаузена і Лазарєва.
1835 – психічно хворий Річард Лоуренс здійснив невдалу спробу замаху на президента США Ендрю Джексона (перший такий випадок в історії США). Обидва пістолети, з яких стріляв нападник, дали осічки.
1836 – на квартирі Василя Жуковського у присутності Олександра Пушкіна Микола Гоголь уперше читав уголос свого "Ревізора".
1838 – помер у казематі від сухот вождь індіанського племені семінолів, борець з американськими поневолювачами вождь Оцеола. Почав постання, убивши 111 американців на чолі генералом Томпсоном. Заховавши дітей та жінок в болотах, Оцеола протягом двох років вів успішну партизанську боротьбу. Взяти його в полон удалося тільки завдяки віроломству під час переговорів.
1847 – місто Єрба Буена у Каліфорнії перейменоване у Сан-Франциско.
1868 – у Києві засновано музичну школу (нині – Київський інститут музики ім. Р. Глієра, раніше – музучилище).
1894 – Чарльз Кінг із Детройта, штат Мічиган, запатентував пневматичний молоток.
1901 – у Львові Андрія Шептицького інтронізовано галицьким митрополитом УГКЦ.
1902 – згідно з підписаним договором між Великобританією і Японією, отримали незалежність Китай і Корея.
1915 – атакуючи французький порт Гавр, Німеччина вперше використала підводні човни.
1919 – у Петропавлівській фортеці Петрограда були розстріляні великі князі Дмитро Костянтинович, Павло Олександрович, Георгій Михайлович і Микола Михайлович Романови. Реабілітовані у 1999 р.
1923 – створено Державний музей театрального, музичного й кіномистецтва України.
1930 – було здійснено запуск першого у світі радіозонда для дослідження атмосфери, винайденого радянським метеорологом П. Молчановим.
1932 – у Фінляндії запроваджений "сухий закон".
1933 – у Німеччині до влади прийшов коаліційний уряд на чолі з рейхсканцлером Адольфом Гітлером. В уряді, крім Гітлера, було лише два члени його націонал-соціалістичної робітничої партії: міністр внутрішніх справ фон Фріу і міністр без портфелю Герінг. Нацистська партія Гітлера отримала в результаті виборів найбільшу фракцію в парламенті – Рейхстазі, нехай і без абсолютної більшості, – так що його призначення канцлером, досить неприємне тодішньому президенту Гінденбургові, виглядало цілком законним. Крім того, заступником канцлера був фон Папен – аристократ, улюбленець старого Гінденбурга, який мав право бути присутнім при кожній зустрічі канцлера з президентом. Фон Папен вважав, що коаліція, на якій так наполягали гітлерівці, не дозволить їм хазяйнувати і що владу він збереже в своїх руках. Відомі й його хвалькуваті слова у відповідь на застереження людей, котрі краще бачили природу нацизму: "Ніякої небезпеки немає. Ми найняли його (тобто Гітлера), аби діяти так, як нам хочеться".
1934 – Сальвадор Далі одружився з росіянкою Єленою Дьяконовою, більш відомою як Гала.
1937 – ухвалена нова Конституція УРСР.
1937 – Військова колегія Верховного суду СРСР під головуванням В. Ульріха ухвалила вирок у справі так званого антирадянського троцькістського центру. З 17 осіб 13 були засуджені до вищої міри покарання – розстрілу.
1945 – екіпаж підводного човна С-13 під командуванням капітана 3-го рангу Олександра Маринеско на очах кораблів конвою потопив у районі Данцігської бухти німецький суперлайнер "Вільгельм Густлофф", на борту якого перебував увесь цвіт німецького підводного флоту. Вчинок моряків-підводників був названий "атакою століття". Лайнер не мав позначень як госпітальний корабель. Внаслідок цієї атаки загинули понад 6600 осіб: 918 німецьких матросів та офіцерів 2-ї навчальної дивізії підводних сил, 173 члени екіпажу судна, 373 жінки-військові, 162 поранених вояків, близько 5000 біженців (у т.ч. близько 3000 дітей і 1700 жінок). У Німеччині, як і після Сталінграда, був оголошений триденний траур. Командир конвою був розстріляний за особистим наказом Гітлера.
1946 – Угорщина проголошена народною республікою.
1948 – пацифістський лідер національно-визвольного руху Індії, політик і філософ Мохандас Карамчанд (Махатма) Ганді убитий фанатиком-індуїстом Натхурамом Годзе.
1948 – на швейцарському гірськолижному курорті Санкт-Морітц відкрилася V Зимова Олмпіада. Санкт-Моріц удруге прийняв Білі Олімпійські ігри. Ці були першими після Другої світової війни, зібрали спортсменів 28 країн і тривали 10 днів. Три збірні здобули по 10 медалей: Норвегія і Швеція (по 4 золоті, 3 срібні, 3 бронзові), а також Швейцарія (3-4-3). Серед учасників найбільше відзначився французький гірськолижник Анрі Орейє, який завоював дві золоті і бронзову нагороди.
1950 – встановлено дипломатичні відносини між СРСР і Демократичною Республікою В'єтнам.
1954 – з цього року відзначається Всесвітній день допомоги хворим на проказу (відзначається цей день щороку в останню неділю січня).
1958 – у Парижі відбувся перший показ колекції модельєра Ів Сен Лорана.
1972 – у північноірландському місті Деррі британські парашутисти відкрили вогонь по демонстрації ольстерських католиків ("кривава неділя"). Загинуло 14 людей.
1990 – екзархат Російської православної церкви в Україні перейменовано в Українську православну церкву Московського патріархату.
1992 – Україна стала членом Ради безпеки й співробітництва в Європі (зараз ОБСЄ).
1992 – Ісландія визнала незалежність України. Україна встановила дипломатичні відносини з Королівством Іспанія.
1992 – Роберта Лінн Бондар, канадська астронавтка українського походження (перша українка в космосі), повернулася з орбіти на землю, закінчивши восьмиденну космічну місію на човнику НАСА "Діскавері".
1994 – на референдумі більшість населення Киргизії проголосувала за продовження повноважень президента Аскара Акаєва.
1998 – у Росії офіційно підтверджено, що виявлені в Єкатеринбурзі останки належать членам царської родини.
2003 – Бельгія стала другою країною у світі, яка визнала одностатеві шлюби.
2004 – створено першу статтю української Вікіпедії - "атом".
2005 – відбулися перші після Саддама Хусейна вибори в Іраку.
Цього дня народились:
1781 – Адельберт фон Шаміссо, німецький письменник і природознавець. Автор повісті-казки "Дивні пригоди Петера Шлеміля", ліричного циклу "Любов і життя жінки" (покладений на музику Робертом Шуманом). У 1815–1818 рр. брав участь у російській полярній експедиції на кораблі "Рюрик", враження від якої описав у щоденнику "Подорож навколо світу". Залишив праці з географії рослин і тварин, відкрив чергування поколінь у сальп.
1781 – Християн Християнович Стевен, російський ботанік і ентомолог. Засновник і перший директор (1812–1824) Нікітського ботанічного саду, для якого зібрав понад 450 видів екзотичних рослин. Автор численних праць присвячених флорі Криму і Кавказу, систематиці насінних рослин і комах.
1812 – Опанас Семенович Рогович, український ботанік, і палеонтолог, доктор природничих наук. Директор Ботанічного саду Київського університету, одночасно у 1853–1868 рр. – професор ботаніки Київського університету. Рогович подав перші грунтовні списки рослин Лісостепу і Полісся, зібрав гербарій (10 тис. аркушів) рослин України, описав нові види рослин.
1818 – Артур Гьоргей, угорський воєначальник, учасник революції 1848–1849 рр. в Угорщині. У ході революції став головнокомандувачем національної армії, потім – диктатором, вступив у переговори з російським фельдмаршалом Паскевичем і капітулював, за що був помилуваний імператором Миколою I.
1822 – Іван Турчанинов (Джон Турчин), російський і американський воєначальник, бригадний генерал федеральних військ (Півночі) під час Громадянської війни у США. Родом із донських козаків. Народився на Дону, у чині поручика служив у лейб-гвардії Донської кінно-артилерійської батареї, брав участь у придушенні повстання в Угорщині, після академії генерального штабу в Санкт-Петербурзі брав участь у Кримській війні. 1856 р., маючи чин полковника, емігрував до США. У ході Громадянської війни як генерал відзначився у битвах біля Чікамоги й Чаттануги, а також у Атлантській кампанії. Однак Турчин більш відомий тим, що його підрозділ захопив і вчинив грабіж та насильство цивільного населення у місті Афіни, штат Алабама.
1824 – Віктор Васильович Лобода, український письменник, етнограф. Походив з давнього козацько-дворянського роду. Після закінчення Петербурзького інституту шляхів сполучення керував інженерними роботами під час прокладання залізниць в Україні та Білорусі, пізніше був начальником телеграфних станцій ряду міст, зокрема Полтави. Належав до активних діячів Полтавської громади, брав участь у відкритті недільних шкіл, жіночої гімназії, організації публічних читань українською мовою тощо. 1862 р. за "українську пропаганду" був арештований і після 5-місячного ув’язнення засланий до Пермської губернії без права повернутися в Україну. Звільнившись, довгі роки працював за межами батьківщини.
1834 – Володимир Боніфатійович Антонович, видатний український історик, археолог, етнограф, археолог, член-кореспондент Російської АН, професор Київського університету. Співорганізатор Київської Громади, представник народницького напряму в історіографії, створив київську школу, до якої належали Д. Багалій, М. Грушевський, М. Довнар-Запольський, керував виданням Архіву Південно-Західної Росії. Автор праць з історії Великого князівства Литовського, козацтва, гайдамаччини, археології України.
1841 – Фелікс Фор, французький політичний і державний діяч, президент Франції у 1895–1899 рр. Його правління було відзначене союзом із Росією, загостренням відносин із Великою Британією (окупація Фашоди в Африці в 1898 р.), анексією Мадагаскару (1896) і довготривалою справою Дрейфуса, що розколола суспільство.
1848 – Фердинанд Манліхер, австрійський інженер, зброяр, конструктор магазинної і автоматичної гвинтівок та автоматичного пістолета (придумав обойму для патронів).
1872 – Гліб Євгенович Котельников, винахідник, творець авіаційного ранцевого парашута. 1911 р. створив і випробував перший у світі парашут РК-1, що був застосований у роки 1-ї світової війни. Згодом запропонував нові його моделі: РК-2 – з напівм’яким ранцем, РК-3 – м’який ранцевий, та ін.
1882 – Франклін Делано Рузвельт, 32-й президент США (1933–1945) від Демократичної партії. Керував країною на виході з часів "Великої депресії" і аж до перемоги у ІІ Світовій війні, перетворивши США на світового лідера. Рузвельт – учасник Тегеранської і Ялтинської конференцій про устрій світу після ІІ Світової війни. 1905 р. Франклін Рузвельт одружився зі своєю далекою родичкою Елеонорою Рузвельт, племінницею президента Теодора Рузвельта. У віці 28 років, після купання в озері, він захворів на поліомієліт, а неправильно призначене медиками лікування призвело до паралічу та втрати діяльності ніг, тож Рузвельт керував державою з інвалідного візка. До Франкліна Рузвельта жодна людина не обіймала пост президента США більше двох разів. Багато в чому це було наслідком традиції, що походила від Джорджа Вашингтона, першого президента, який відмовився балотуватися на третій термін. Порушення цієї традиції Рузвельтом, який балотувався і вигравав вибори аж чотири рази, призвело до прийняття 22-ї поправки до Конституції США. Відтак із 1951 р. два президентські терміни встановлені як максимум на законодавчому рівні.
1894 – Борис III, болгарський цар у 1918–1943 рр. Під час ІІ Світової війни Болгарія приєдналися до країн фашистської Осі, але цар зумів протистояти оголошенню війни Радянському Союзу. Він помер незабаром після бурхливої розмови з Гітлером. Підозрюють, що причиною смерті міг бути не серцевий напад, а вбивство. Правонаступником Бориса ІІІ став його син Сімеон ІІ (згодом прем?єр-міністр Болгарії у 2001–2005 рр.).
1895 - Петро Дяченко, український військовий діяч (полковник Армії УНР –із червня 1920 р., генерал-хорунжий –із жовтня 1929 р.). 1918 р. - учасник визволення Полтави та Криму під проводом полковника Петра Болбочана. Герой Першого зимового походу (1919–1920), був командиром полку чорних запорожців ("чорношличників"), командиром окремого кінного запорозького республіканського полку Запорозького корпусу Армії УНР. Лицар Ордену Залізного Хреста. Після поразки національних сил у громадянській війні служив у польський армії, а під час ІІ Світової війни - –у штабі Поліської Січі Бульби-Боровця. Був заступником командира Українського легіону самооборони (31-го охоронного батальйону СД, червень 1944 р.), командиром УЛС (із серпня 1944 р.), 3-го Українського пішого полку (з лютого 1945 р.), протипанцерної бригади "Вільна Україна" у складі вермахту, командиром 2-ї дивізії Української національної армії наприкінці війни. Надавав допомогу УПА, зокрема німецькими документами, зброєю тощо. Виїхав на еміграцію до США, похований на українському православному цвинтарі у Баунд Бруку, штат Нью-Джерсі.
1895 - Вільгельм Густлофф, нацистський партійний діяч, засновник і глава швейцарського відділення НСДАП. 1933 р. Гітлер призначив Густлоффа ландесгрупенляйтером Швейцарії. Густлофф вів активну антисемітських пропаганду й 4 лютого 1936 р. був убитий єврейським студентом Давидом Франкфуртером, після чого був оголошений у Третьому рейху "мучеником". У Німеччині був оголошений траур, а у Шверіні Густлоффу влаштували державні похорони, на яких були присутні Адольф Гітлер і Йозеф Геббельс. Ім'я Вільгельма Густлоффа отримав найбільший океанський лайнер, який був побудований у 1937 р. і спочатку носив ім'я "Адольф Гітлер". У день 50-річчя Густлоффа цей лайнер із понад 6600 людей на борту пішов на дно, потоплений радянським підводним човном під командуванням Олександра Маринеско.
1899 – Макс Тейлер, американський вчений-мікробіолог і бактеріолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини (1951) за розробку вакцини проти жовтої лихоманки.
1900 – Ісак Осипович Дунаєвський, російський композитор, лауреат Державної премії СРСР (1941, 1951). Автор відомих свого часу оперет "Вільний вітер" (1947), "Біла акація" (1955), музики до кінофільмів "Веселі хлоп’ята" (1934), "Цирк", "Діти капітана Гранта" (обидва – 1936), "Волга-Волга" (1938), "Весна" (1947), "Кубанські козаки" (1950), популярних пісень ("Про Батьківщину", "Марш ентузіастів", "Летіть, голуби"), балетів. Родом композитор з Полтавщини, випускник Харківської консерваторії.
1904 – Антон Пантелеймонович Комар, український фізик, академік АН УРСР. Автор досліджень в галузі ядерної фізики, фізики і техніки прискорювачів, фізичної електроніки, фізики металів тощо. Лауреат Державної премії СРСР (1952).
1905 – Оксана Яківна Мешко, відома українська правозахисниця, учасниця національного відродження 60-х, член-засновник Української Гельсінської групи.
1917 – Георгій Григорович Єфименко, український вчений у галузі металургії. Ректор Дніпропетровського металургійного інституту (1970–1973). Міністр вищої і середньої спеціальної освіти УРСР (1973–1984). Лауреат Державної премії УРСР (1983).
1918 – Петро Григорович Богач, український фізіолог і біофізик, член-кореспондент АН УРСР. Праці присвячені головним чином вивченню функцій травного апарата, ролі різних структур головного мозку в регуляції його діяльності, біофізиці м’язового скорочення тощо.
1921 – Іван Шамякін, білоруський письменник, народний письменник Білорусії. З 1980 р. – головний редактор Білоруської Радянської Енциклопедії. Автор романів "Глибока течія", "Джерела", "Серце на долоні", "Сніжні зими", повістей, п’єс, кіносценаріїв. Лауреат Державної премії СРСР, Герой Соціалістичної Праці.
1923 – Леонід Іванович Гайдай, російський кінорежисер, майстер комедійного жанру, народний артист СРСР. Поставив фільми: "Пес Барбос и незвичайнй крос", "Кавказька полонянка", "Діамантова рука", "Іван Васильович міняє професію" та ін.
1927 – Улоф Пальме, державний і політичний діяч Швеції, прем’єр-міністр (1969–1976, 1980–1986), голова Соціал-демократичної партії Швеції (1969–1986), ініціатор створення Міжнародної незалежної комісії з питань роззброєння та безпеки.
1930 – Всеволод Зіновійович Нестайко, відомий український дитячий письменник, автор "Тореадорів з Васюківки", "Одиниці з обманом", "Пригод Робінзона Кукурузо", "Незвичайних пригоди у лісовій школі", "В Країні Сонячних Зайчиків" та багатьох інших чудових творів для дітей. Трилогія "Тореадори з Васюківки" внесена до Особливо почесного списку Андерсена як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей.
1930 – Джин (Юджин) Хекмен, американський актор. Володар двох "Оскарів" (1971 – за головну роль у фільмі "Французький зв'язковий", 1992 – роль другого плані у стрічці "Непрощений"). Також – "Бонні і Клайд", "Посейдон", "Молодий Франкенштейн", "Супермен", "Міссісіпі у вогні" та ін.
1937 - Ванесса Редгрейв, британська акторка і громадська діячка. Лауреатка премії "Оскар" 1978 р. за роль другого плану у фільмі "Джулія" (також – "Бостонці", "Морган: підходящий випадок для лікування", "Фотозбільшення", "Айседора", "Марія, королева шотландців", "Місія нездійсненна" та ін.). З початку 1960-х років Редгрейв бере участь у різноманітних громадських рухах: за припинення війни у В'єтнамі, ядерне роззброєння, незалежність Північної Ірландії, виїзд радянських євреїв з СРСР тощо. Балотувалася у в парламент від троцькістської Робітничої революційної партії. 2004 р. разом із братом заснувала Партію миру й прогресу, взяла участь у кампанії проти війни в Іраку. 2002 р. внесла заставу у 50 тисяч фунтів стерлінгів за звільнення чеченського сепаратиста Ахмеда Закаєва.
1937 – Борис Васильович Спаський, російський та французький шахіст, міжнародний гросмейстер, заслужений майстер спорту, журналіст, 10-й чемпіона світу (1969–1972), чемпіон СРСР (1961, 1973). З 1976 р. живе у Франції.
1938 – Іслам Карімов, узбецький політичний і державний діяч. Президент Республіки Узбекистан з 1990 р., голова Ради міністрів у 1990–1991 рр., перший секретар ЦК Компартії Узбецької РСР у 1989–1990 рр. Крім інших проявів авторитаризму, має титул Герой Узбекистану.
1941 – Річард Брюс (Дік) Чейні, відомий американський політичний діяч-республіканець, міністр оборони в адміністрації Дж. Буша-старшого (1989–1993), віце-президент США в адміністрації Дж. Буша-молодшого (2001–2009).
1948 - Едуард Гурвіц, український політик, управлінець. Мер Одеси у 1994–1998 та 2005–2010 рр. 1998 р. на виборах мера Гурвіц набрав найбільшу кількість голосів, але був усунутий від влади авторитарним рішенням президента Кучми через політичні розбіжності з останнім. Народний депутат України ІІ-IV скликань (від НРУ і блоку "Наша Україна").
1950 - Михайло Згуровський, ректор Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" (з 1992 р.), академік НАН України. 1994–1999 рр. – міністр освіти України. Заслужений діяч науки і техніки України (2000 р.), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1990, 1999). Президент Федерації рукопашного бою.
1950 – Сергій Ілліч Юрій, ректор Тернопільського національного економічного університету, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член Академії економічних наук України, дійсний член Української академії економічної кібернетики, голова науково-координаційної ради Західного наукового центру НАН України. 2006 роу С.І. Юрію присвоєно звання Почесного професора Міжнародного Віденського університету. Науковець брав участь у роботі групи фахівців з підготовки Бюджетного кодексу України, є автором 116 наукових праць, у т.ч. 12 монографій, 8 навчальних посібників, 3 підручників. Досліджує проблеми фінансів у ринкових відносинах на мікро- та макрорівнях і проблеми міжнародних валютно-фінансових відносин.
1951 – Філ (Філіп) Коллінз, визначний британський співак, композитор, автор пісень, ударник, музикант, актор, продюсер. Найбільше відомий як лідер-вокаліст та ударник британського прогресивного рок-гурту "Genesis". Лауреат семи "Греммі", зокрема, 1985 р. за кращий альбом року (No Jacket Required). Має також "Оскар" – за найкращу пісню до мультфільму "Тарзан". Також писав музику до мультфільму "Братик ведмедик" та ін.
Возврат к списку
