09.04.2012 11:35:42 |
Свято:
У Фінляндії – день національної мови, або День Мікаеля Агріколи – видатного фінського просвітителя, лідера Реформації в Фінляндії, родоначальника фінської літератури, мислителя Середньовіччя. Він був першим протестантським лютеранським єпископом у Фінляндії. Видав перший буквар фінської мови (1542), переклав фінською Новий заповіт та інші релігійні тексти. Цього дня 455 років тому він відійшов у вічність.
День пам’яті полеглих за свободу своєї батьківщини в Тунісі. 9 квітня 1938 р. французькими колоніальними властями була придушена мирна демонстрація, учасники якої вимагали створення національного парламенту.
Православні іменинники: Андрій, Іван, Матрена, Феодосій.
Католицькі іменинники: Марія, Маркел.
Події дня:
1241 – монголо-татарське військо перемогло армію поляків і німців під Легницею.
1469 – тверський купець Афанасій Нікітін відправився у тривалу подорож на Схід, під час якої дійшов до Індії. Він став одним з перших європейців, котрі побували в Індії в епоху Великих географічних відкриттів. Свої мандри Нікітін описав у творі "Ходіння за три моря".
1609 – з Іспанії вигнали морисків – маврів, що прийняли християнство.
1654 – російський цар Олексій Михайлович передав українським послам жалувані грамоти про протекторат над Україною як відгук на "Березневі статті" Богдана Хмельницького.
1667 – у Парижі відбулася перша у світі публічна виставка мистецтв.
1682 – французький колоніальний підприємець Рене Робер де Ла Саль завершив дослідження в районі нижньої течії р. Міссісіпі і оголосив її басейн володінням короля Людовіка ХІV, на честь якого цю територію було названо Луїзіаною. 1713 р. Луїзіана офіційно стала французькою колонією, з 1812 р. – штат США.
1699 – російський цар Петро І видав указ "О наблюдении чистоты в Москве и о наказании за выбрасывание сору и всякого помету на улицы и переулки".
1747 – у Лондоні за обвинуваченням у державній зраді страчений Саймон Фрейзер, лорд Ловат – він був останньою людиною в Англії, засудженою до обезголовлення (доти так карали лише високопоставлених осіб, але відтак вони втратили цей "привілей").
1795 – до Росії приєднані Курляндія і Семігалія (нині – Литва).
1860 – французький винахідник Едуард-Леон Скотт де Мартінвілл зробив перший аудіозапис, який зберігається в паризькому архіві.
1865 – у Аппоматоксі (штат Вірджинія) армія генерала Роберта Лі капітулювала перед військами Півночі під командуванням Улісса Гранта. У США завершилася Громадянська війна.
1866 – закон про цивільні права надав усім жителям США, крім індіанців, рівні права.
1918 – Раднарком Донецько-Криворізької республіки переїхав до Луганська.
1918 – у Києві між УНР з одного боку і Німеччиною та Австро-Угорщиною з іншого, було підписано договір про постачання з України до Центральних держав 60 мільйонів пудів хліба до 31 липня 1918 р. Цього ж дня відбулось засідання Малої ради, на якому було ухвалено закони про страхування прибутків і капіталів через державні ощадні каси, про добування торфу, про надання бібліотеці Центральної ради права на безмитне одержання книжок із-за кордону, про підвищення добових членам Центральної ради до 25 карбованців.
1919 – у Києві завершився триденний пленум ЦК КП(б)У, на якому було розглянуто питання про боротьбу з куркульською контрреволюцією (саме таке визначення у більшовицькій термінології дістав селянський повстанський антикомуністичний рух).
1919 – у Києві почалося Куренівське повстання – спроба захоплення міста селянськими повстанськими загонами на чолі з отаманом І. Струком, що тривала два дні. Загальна кількість повстанців становила, за радянськими джерелами, 3 тисячі. Повстання було придушене частинами Червоної армії.
1921 – в Ялті (Крим) відкрився літературно-меморіальний Будинок-музей А.П. Чехова ("Біла дача"). Засновницею і беззмінним директором музею була сестра письменника Марія Павлівна Чехова. У Ялті письменник жив останні 5 років свого життя. Тут були написані "Дама з собачкою", "Вишневий сад", "Три сестри".
1928 – у Туреччині іслам проголошений офіційною релігією.
1930 – у Нью-Йорку вперше публічно продемонстровано роботу відеотелефона – візуальний зв'язок разом із голосовим встановлено між офісами компаній Bell Laboratories і AT&T.
1935 – підписана торгівельно-кредитна угода між СРСР та нацистською Німеччиною.
1938 – французька колоніальна влада розстріляла мирну демонстрацію в Тунісі, учасники якої вимагали створення національного парламенту. Після проголошення незалежності Тунісу спеціальним указом уряд проголосив 9 квітня пам’ятним днем.
1940 – території Данії та Норвегії були окуповані німецько-фашистськими військами.
1945 – у ході Східно-Пруської наступальної операції війська 3-го Білоруського фронту під командуванням Маршала Радянського Союзу О.М. Василевського завершили розгром Кенігсберзької групи німецьких військ і штурмом оволоділи містом-фортецею Кенігсберг (нині м. Калініград, Росія).
1952 – народними виступами проти військової хунти почалась Болівійська революція.
1959 – НАСА оголосила про набір першої групи астронавтів, до якої увійшли Скотт Карпентера, Гордон Купер, Джон Гленн, Гас Гріссом, Уолтер Ширра, Алан Шепард і Дональд Слейтон. У СРСР перша група космонавтів була сформована на рік пізніше.
1963 – колишній прем'єр-міністр Британії Уїнстон Черчілль став першим іноземцем, якому Конгрес США присвоїв звання почесного громадянина Сполучених Штатів.
1966 – Ватикан скасував Індекс заборонених книжок, який проіснував понад чотири століття й постійно поповнювався. Зокрема, у ХХ ст. до нього увійшло ще 12 видань і станом на 1948 р. нараховувалося понад 4 тисячі (повністю було заборонено твори таких авторів, як Бальзак, Вольтер, Золя, Жорж Санд Руссо, Джордано Бруно, Гоббс, Декарт, Спіноза тощо).
1968 – на сцені Большого театру відбулась прем’єра балету А. Хачатуряна "Спартак".
1968 – у Чехословаччині опубліковано програмний документ "Чехословацький шлях до соціалізму", який пропонував економічні реформи та демократизацію громадського й політичного життя, – так почалася "Празька весна".
1977 – в Іспанії була легалізована діяльність Комуністичної партії (заснована 15 квітня 1920 р., з 1939 р. була у підпіллі).
1980 – у Радянському Союзі був здійснений запуск космічного корабля "Союз-35", пілотованого екіпажем у складі командира корабля Л.І. Попова і бортінженера В.В. Рюміна. 10 квітня була здійснена стиковка корабля "Союз-35" з орбітальним комплексом "Салют-6" – "Прогрес-8". 11 жовтня після 185-добового (рекордного за тривалістю на той час) польоту космонавти повернулись на Землю.
1989 – відбулися трагічні події в Тбілісі на площі біля Будинку уряду, коли було розігнано мітинг прибічників незалежності Грузії. Загинуло 20 мирних демонстрантів, у тому числі жінки.
1989 – американець Дуглас Енгелбарт нагороджений почесним призом Массачусетського технологічного інституту (500 тис. доларів) за винайдення комп'ютерної миші.
1991 – парламент Грузії ухвалив "Акт про відновлення незалежності Грузії". Цього ж дня в країні відзначають 22 річницю трагічних подій в Тбілісі на площі біля Будинку уряду (1989), коли був розігнаний багатотисячний мітинг прихильників незалежності Грузії.
1992 – Верховна Рада прийняла постанову "Про додаткові заходи щодо забезпечення набуття Україною без'ядерного статусу". У постанові підтверджувався взятий Україною курс на мирне співробітництво з усім світовим співтовариством, позаблоковість, нейтралітет і дотримання у майбутньому трьох неядерних принципів, призупинялось вивезення з території України тактичної ядерної зброї до розробки й запровадження в дію механізму міжнародного контролю за її зміцненням з участю України.
1992 – Консервативна партія Великої Британії під керівництвом Джона Мейджора вчетверте виграла вибори.
2003 – війська американо-британської коаліції захопили столицю Іраку місто Багдад. Падіння режиму Саддама Хусейна.
2003 – Європарламент схвалив вступ до ЄС десяти нових членів: Кіпру, Мальти, Естонії, Латвії, Литви, Угорщини, Польщі, Чехії, Словаччини й Словенії.
2005 – спадкоємець британського престолу принц Чарльз вдруге одружився (з давньою подругою Каміллою Паркер-Боулз).
Цього дня народились:
1336 – Сахібкіран Амір Тимур (Тамерлан), видатний центральноазійський державний діяч і полководець, емір з 1370 р., засновник держави зі столицею в Самарканді. Предок Бабура, засновника Імперії Великих Моголів в Індії.
1802 – Еліас Ленрот, фінський фольклорист, який записав і опублікував національний карело-фінський епос "Калевала".
1806 – Ісамбард Брюнель, англійський інженер, творець першого трансатлантичного пасажирського корабля, будівничий мостів і залізниц.ь
1821 – Шарль Бодлер, французький поет. Автор збірок "Квіти зла" і "Малі поеми у прозі".
1865 – Еріх Людендорф, німецький військовий і політичний діяч. Один з організаторів та лідерів нацистського Мюнхенського путчу, генерал-полковник часів І Світової війни.
1879 – Андрій Миколайович Лівицький, визначний український громадсько-політичний діяч. Один із засновників Української Національної Ради, президент УНР в екзилі (1926–1954). В післявоєнний час Лівицький жив у Німеччині. Помер в Карлсруе. Був похований у Мюнхені, але згодом перепохований у Баувнд Бруку (шт. Нью-Джерсі, США).
1882 – Віктор Олександрович Веснін, російський архітектор, академік АН СРСР, перший президент (1939–1949) Академії архітектури СРСР. 1929 р. разом з братами (Л.О. Та О.О. Весніни) очолив напрямок конструктивізму в радянській архітектурі (будівля Дніпрогесу, Палац культури автозаводу ім. Ліхачова в Москві).
1891 – Ярослав Гинилевич, український громадський і медичний діяч, педагог, особистий лікар митрополита А. Шептицького, президент і засновник української медичної благодійної служби (Німеччина).
1899 – Джеймс МакДоннел, американський авіапромисловець. У 1939 р. заснував фірму "МакДоннел" (з 1967 р. – "МакДоннел-Дуглас"), що спеціалізувалася на виробництві винищувачів, і став її президентом. Керував розробкою космічних кораблів "Меркурій" і "Джеміні". Нині це одна з найбільших аерокосмічних корпорацій США, виробник військової техніки.
1903 – Грегорі Пінкус, американський ендокринолог, який доклався до появи ефективних оральних контрацептивів.
1919 – Джон Екерт, американський винахідник однієї з перших електронно-обчислювальних машин.
1925 – Ернст Нєізвестний, російський скульптор і графік. Народився в Єкатеринбурзі (Росія). Добровольцем пішов на фронт, був важко поранений (його вважали вбитим, тому присвоїли орден Червоної Зірки посмертно, а рідні отримали похоронку). Закінчив Інститут ім. Сурікова. 1976 р. був змушений залишити країну, мешкає в Нью-Йорку. Автор скульптурних серій "Війна – це", "Роботи і напівроботи", "Дерево життя", "Відродження", ілюстрацій до творів Достоєвського, Данте, Беккета, "Книги Іова" та ін. Дві скульптурні композиції митця знаходяться в Україні ("Золоте дитя" на території Одеського морвокзалу та декоративний рельєф "Прометей" завдовжки 150 метрів в Артеці). Професор філософії Колумбійського університету, дійсний член Шведської Королівської академії наук, Нью-Йоркської академії наук, лауреат Державної премії РФ у галузі літератури та мистецтва (1995). Скульптурні композиції митця є в колекціях багатьох музеїв світу.
1933 – Жан Поль Бельмондо, французький актор, один із найпопулярніших артистів сучасного кіно. Світову славу здобув після виконання головної ролі в фільмі Ж. Л. Годара "На останньому диханні" (1960).
1935 – Михайло Іванович Білецький, український математик і політолог. Відомий як експерт Київського центру політичних досліджень і конфліктології. Сферою наукових зацікавлень ученого стали етнічні та конфесійні проблеми.
1935 – Тамара Коломієць, українська поетеса. Автор поетичних збірок "Проліски", "Рідні обрії", "Червоні маки", "Рівнодення", "Осіння борозна" (премія ім. П. Тичини "Чуття єдиної родини", 1983), "Багаття на межі". Поетеса активно працює для дітей і юнацтва, книги "Найперша стежечка" та "Де ховає сонце роси" відзначені премією імені Лесі Українки у номінації "Літературні твори для дітей і юнацтва" (2009). Твори Т. Коломієць перекладено багатьма мовами.
1938 – Віктор Степанович Черномирдін, державний і політичний діяч РФ, 2001–2009 рр. – Надзвичайний і Повноважний Посол РФ в Україні, 1992–1998 рр. – голова уряду РФ.
1955 – Володимир Мишкін, радянський хокеїст, воротар московського "Динамо" та збірної. Олімпійський чемпіон 1984 р., срібний призер ОІ-1980, шестиразовий чемпіон світу. Володар Кубка Канади 1981 р.
1958 – Олена Кондулайнен, російська акторка, один із секс-символів часів перебудови.
1979 – Альбіна Джанабаєва, російська співачка, солістка українського жіночого поп-гурту "ВІА Гра".
Возврат к списку
