10.04.2012 11:13:51 |
Свято:
Міжнародний день руху опору. Присвячений всім, хто протидіяв фашистам під час Другої світової війни на територіях, окупованих військами Третього рейху. Найбільший розмах рух Опору придбав на території Радянського Союзу, в Італії, Польщі, Франції, Югославії, Болгарії і низці інших країн.
Православні іменинники: Іларіон, Степан, Стефан.
Католицькі іменинники: Макар, Михайло.
Події дня:
1633 – банани, раніше не бачені в Англії, надійшли в продаж у Лондоні.
1710 – в Англії набрав чинності перший у світі Закон про авторське право, відомий як Акт про заохочення освіти.
1741 – король Пруссії Фрідріх ІІ розгромив австрійців у битві біля Мольвіца (Силезія).
1803 – США придбали у наполеонівської Франції за 15 мільйонів доларів західну територію Луїзіани, яка згодом увійшла до складу декількох штатів США. Це була однією з найбільших в історії США угод, в результаті якої територія країни збільшилася практично вдвоє. У жовтні договір був ратифікований конгресом США.
1833 – у Європі вперше з’явилися сірники. Перші в світі сірники були винайдені у Франції ще 1831 р., але винахідник – Шарль Сорія не зміг за браком коштів отримати патент. Через два роки його досліди повторив німецький хімік Камерер, якому в 1833 р. вдалося зробити масу, яка легко займалася при терті об шорстку поверхню. Згодом цим винаходом скористалися віденські фабриканти Решер і Пешель, які першими почали виробляти сірники фабричним шляхом і розповсюджувати їх у Європі. 1837 р. сірникові фабрики з’явилися у Російській імперії, але коштували "чарівні палички" надзвичайно дорого – 1 карбованець сріблом за коробку (100 штук) і належали до предметів розкоші.
1849 – американець Уолтер Хант запатентував безпечну шпильку.
1864 – у Львові розпочав свою діяльність перший український професійний театр при товаристві "Руська бесіда".
1869 – у Києві було створено Товариство дослідників природи.
1875 – канадська кінна поліція отримала дозвіл організувати форт у районах Західної Канади – пізніше він став містом Калгарі.
1880 – військовий зв’язківець Г.Г. Ігнатьєв продемонстрував у Київському університеті систему зв’язку з одночасним використанням дроту як для телефонної, так і для телеграфної передачі тексту.
1907 – Петро Столипін викладав у Думі проект земельної реформи в Росії.
1912 – англійський лайнер "Титанік" вийшов із порту Саутгемптон у своє перше й останнє плавання.
1913 – київська міська управа уклала угоду з німецькою фірмою Бенна Гоггенау про рух автобусів у Києві. Згідно з цією угодою, в місті повинно було функціонувати п'ять автобусів.
1915 – барон П’єр де Кубертен підписав з муніципалітетом м. Лозанни (Швейцарія) угоду, в якій передбачалося створення у цьому місті резиденції Міжнародного Олімпійського комітету (МОК).
1919 – у Гуляйполі відбувся ІІІ з’їзд представників 72 волостей Олександрівського, Бердянського, Бахмутського, Павлоградського повітів, 3-ї Задніпровської бригади (махновців). На з’їзді було обговорено політичну ситуацію, земельне і продовольче питання. У резолюції відзначалося, що владу в Україні захопила партія більшовиків, висловлювався протест проти реакційних засобів більшовицької влади, ставилася вимога докорінно змінити продовольчу політику.
1922 – в Генуї відбулася міжнародна конференція з економічних і фінансових питань за участю 28 капіталістичних країн, на якій вперше була присутня радянська делегація, очолювана Григорієм Чичеріним. У ході конференції радянським дипломатам вдалося прорвати економічну і політичну блокаду країни західними державами, уклавши Рапалльский договір із Німеччиною.
1925 – російське місто Царицин перейменоване на Сталінград (нині – Волгоград).
1932 – президентом Німеччини в другому турі виборів знову обраний Пауль фон Гінденбург (53% проти 37% у Адольфа Гітлера).
1938 – ЦК КП(б)У прийняв постанову про реорганізацію української національної школи.
1938 – у Німеччині та Австрії відбувся плебісцит про аншлюс. За офіційними даними, в Німеччині за аншлюс проголосувало 99,08% жителів, в Австрії – 99,75%.
1939 – наркома водного транспорту СРСР Миколу Єжова заарештували за обвинуваченням у "керівництві змовницької організацією у військах і органах НКВД СРСР, у проведенні шпигунства на користь іноземних розвідок, у підготовці терористичних актів проти керівників партії і держави та збройного повстання проти Радянської влади". Таким чином, під репресіъ потрапив сам їх організатор у 1937–1938 рр. (тоді – народний комісар внутрішніх справ СРСР).
1940 – Ісландія відокремилася від Данії.
1944 – під час Одеської операції війська 3-го Українського фронту звільнили Одесу від німецько-фашистських загарбників.
1945 – війська 9-ї армії США – союзника СРСР по антигітлерівській коаліції звільнили від фашистів м. Ганновер (нині столиця федеральної землі Нижня Саксонія, ФРН).
1955 – СРСР і КНР підписали угоду про будівництво в Китаї циклотрона та створення ядерного реактора.
1967 – вперше у повітря піднявся винищувач Міг-23 – перший вітчизняний серійний літак-винищувач зі змінною у польоті площею крила.
1970 – відбулось відкриття палацу культури "Україна" (нині – Національний палац мистецтв "Україна"), будівництво якого було приурочене до столітнього ювілею В.І. Леніна. Палац був своєрідним українським аналогом Кремлівського Палацу з’їздів. Зала палацу розрахована на 3780 глядацьких місць, а на його сцені могли поміститися 1500 чоловік. Вже 17 квітня в "Україні" вперше відбулось спільне урочисте засідання ЦК КПУ і Верховної Ради УРСР, яке було присвячене 100-річчю з дня народження Леніна. Після офіційної частини на сцені палацу відбувся концерт українських митців.
1970 – Російська православна церква (РПЦ) надала автономію православній церкві США.
1972 – підписана Міжнародна конвенція про заборону розробок, виробництва і накопичення запасів бактеорологічної (біологічної) і токсичної зброї та її знищення.
1978 – "Фольксваген" став першою неамериканською автомобільною компанією, яка почала складати авто на території США (у Вестморленд Каунті, Пенсильванія).
1979 – у Радянському Союзі здійснено запуск космічного корабля "Союз-33", пілотованого міжнародним екіпажем у складі льотчика-космонавта СРСР М.М. Рукавишникова і громадянина Болгарії Г. Іванова. Болгарія стала шостою державою світу, представник якої побував у космосі.
1988 – після 10-річного будівництва відкрито 9-кілометровий міст Сето, що поєднав японські острова Хонсю й Сікоку.
1990 – президент СРСР Михайло Горбачов підписав закон "Про основи економічних відносин Союзу РСР, союзних і автономних республік", що розмежував повноваження Союзу й республік в економічній сфері, визначив їх фінансово-економічні відносини тощо.
1992 – у Запоріжжі відкрився перший фестиваль мистецтв "Козацькому роду нема переводу", присвячений 500-річчю Запорізького козацтва та 225-річчю Коліївщини.
1998 – у Белфасті урядами Британії та Ірландії підписана мирна угода Страсної п'ятниці про політичне врегулювання конфлікту в Північній Ірландії.
2010 – неподалік Смоленська під час посадки на військовому аеродромі Сєвєрний зазнав катастрофи літак Ту-154, на якому знаходилися президент Республіки Польща Лєх Качинський з дружиною та члени вищого керівництва Польщі. Усі 88 пасажирів та 8 членів екіпажу літака загинули. Польська делегація летіла в Катинь для участі в меморіальних заходах.
Цього дня народились:
1583 – Гроцій (Гуго де Гроот), голландський юрист, державний діяч і соціолог, один із засновників теорії природного права й науки міжнародного права.
1651 – Еренфрід фон Чирнгауз, німецький філософ, математик, експериментатор, винахідник європейської білої порцеляни.
1755 – Самуель Ганеман, німецький лікар, засновника гомеопатії. Ганеман надавав великого значення гігієні й дієтиці, виступав проти зловживань кровопусканнями, блювотними та іншими засобами, якими користувалася медицина того часу. 1790 р. переклав з англійської мови твір "Materia Medica" Коллена, який привів його до переконання в корисності застосування малих доз ліків. Основи нового вчення були ґрунтовно викладені ним у творі "Organon" (1810). Сучасники вважали, що розвиваючи новий метод лікування, він використовував чужі ідеї та видавав їх за свої, але ще за життя Самуель Ганеман отримав визнання і знайшов безліч послідовників.
1766 – Джон Леслі, шотландський фізик-експериментатор і математик, який першим запропонував метод отримання штучного льоду (1817).
1783 – Гортензія де Богарне, королева Голландії у 1806–1810 рр., пасербиця Наполеона Бонапарта, французька герцогиня. Після скинення Наполеона – у вигнанні.
1838 – Френк Болдуїн, американський винахідник арифмометра і калькулятора.
1847 – Джозеф Пулітцер, американський видавець, журналіст, газетний магнат, який вважав, що "журналістика є, чи принаймні, повинна бути однією з найвидатніших інтелектуальних професій". Заповідав свої статки на створення школи журналістики при Колумбійському університеті (відкрита у 1912 р.) і заснуванню премій за найкращий твір в галузі літератури, мистецтва й музики (1916).
1887 – Бернардо Альберто Усай (Хуссей), аргентинський фізіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини. Відкрив роль гормонів гіпофізу в регуляції вуглеводного обміну, зокрема, при розвитку цукрового діабету.
1890 – Юрій Отмарштейн, український військовий діяч, полковник Армії УНР.
1895 – Всеволод Олександрович Рождественський, російський поет. Автор збірок поезій "Земне серце", "Вікно в сад", "Російські зорі". Автор мемуарів "Сторінки життя" (1962), де згадує про перебування в Україні, праць про О. Пушкіна, оперних лібрето. Ряд віршів присвятив Т. Шевченкові. Перекладач творів Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки.
1898 – владика Мстислав (Степан Іванович Скрипник), голова Української православної автокефальної церкви, Патріарх Київський і всієї України. Під час визвольних змагань 1917–1921 рр. – старшина для особливих доручень Головного отамана УНР Симона Петлюри, його рідного дядька. З 1947 р. – у США, 1949 р. обраний першоієрархом УПЦ.
1902 – Віталій Іванович Данилов, український фізик, академік АН УРСР. Директор Лабораторії металофізики АН УРСР (1951–1954). Основні праці з рентгенографії атомної структури рідких металів і теорії кристалізації. Лауреат Державної СРСР.
1903 – Леонід Адольфович Кульський, український хімік, відомий вчений в галузі очищення промислових, природних і стічних вод, один із засновників нового напрямку в розвитку хімії і технології регулювання якості води, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки, академік АН України, автор понад 650 наукових праць, 70 відкриттів і раціоналізаторських пропозицій. Його "Классификацию примесей воды и методы их контроля и удаления" (1968 р.) нерідко порівнюють з періодичною системою Менделєєва. Кульський уперше в світовій практиці розробив метод отримання водних розчинів срібла "срібної води" шляхом анодного розчинення металу і створив відповідні прилади – іонізатори (1930).
1907 – Степан Харитонович Дука, український вчений в галузі селекції, генетики, плодових та ягідних рослин. Директор Українського науково-дослідного інституту садівництва (1949–1960). Лауреат Державної премії СРСР (1952). Вивів нові сорти суниць (Київська рання 2, 5 і 9), вишні (Уманська скороспілка), яблуні (Ранет київський) та ін.
1910 – Євген Костянтинович Федоров, радянський геофізик, академік АН СРСР, Герой Радянського Союзу. Науковий співробітник першої дрейфуючої станції "Північний полюс-1". Організатор і директор (1956–1969 і 1974–1981) Інституту прикладної геофізики Гідрометслужби СРСР. Лауреат Державної премії СРСР (1946, 1969).
1917 – Роберт Бернс Вудворд, американський хімік, Нобелівський лауреат (1965); першим синтезував складні біологічно активні речовини – хінін, хлорофіл, кортизон, тетрациклін, вітамін B12, розшифрував будову пеніциліну і стрептоміцину.
1919 – Юрій Силантьєв, радянський диригент, з 1958 р. і до кінця життя – головний диригент естрадно-симфонічного оркестру Всесоюзного радіо і Центрального телебачення. Народний артист СРСР (1975)
1927 – Віль Ліпатов, російський письменник. Автор повістей "Сільський детектив", "Ліда Вараксіна", "Сіра миша", "Житіє Ванюшки Мурзіна, або Любов у старо-Короткіні", роману "І це все про нього" та ін. Автор книги нарисів та публіцистичних листів "Здалеку довго…".
1927 – Маршалл Уоррен Ніренберг, американський біохімік, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицині (1968, спільно з Р.У. Холлі й Х.Г. Кораною). Автор засадничих досліджень з розшифровки генетичного коду.
1932 – Омар Шаріф (Мішель Шальхуб), найвідоміший арабський (єгипетський) актор кіно, зірка Голівуду. Всесвітня слава прийшла до нього після фільмів "Лоуренс Аравійський", "Смішне дівчисько", "Золото Маккени", "Доктор Живаго", "Таємничий острів".
1933 – Віктор Семенович Близнець, український письменник. Автор творів для дітей ("Ойойкове гніздо", "Паруси над степом", "Землянка", "Мовчун", "Земля світлячків", "Женя і Синько").
1935 – Микола Андрійович Касьян, видатний український лікар-остеопат, засновник мануальної терапії. Народний лікар СРСР, заслужений лікар України. Народився і майже все життя прожив у місті Кобеляки Полтавської області, де провів сотні тисяч операцій як костоправ. У Книзі рекордів Гіннесса в 1993 р. була наведена статистика: "Україна. Найбільше число костоправних операцій провів народний лікар Микола Касьян. Протягом 1990 р. він здійснив вправлення хребетних дисків 41251 хворому, серед них – 19359 дітям".
1937 – Белла Ахатівна Ахмадуліна, російська поетеса, перекладач.
1939 – Борис Іванович Савченко, український актор, кінорежисер, народний артист України. Кар’єру в кіномистецтві розпочинав як актор. Знімався у фільмах: "Живе такий хлопець", "Камінний хрест", "Захар Беркут" та ін. З 1971 р. – режисер Київської кіностудії ім. О.П. Довженка. Поставив стрічки: "Пам’ять землі", "Мужність", "Легенда про безсмертя", "Меланхолійний вальс", "Під чужим ім’ям" та ін. Голова Національної спілки кінематографістів України.
1947 – Микола Кульчинський, український політик і громадський діяч, народний депутат III-VI скликань, початково – член Народного руху (голова полтавської обласної організації), зараз – НСНУ. Організатор "Бульба-фесту". Дисидент і політв'язень брежнєвських часів.
1949 – Василь Онопенко, український політик і юрист. Голова Верховного Суду України з вересня 2006 р. Міністр юстиції (1991–1995). Народний депутат III-V скликань. Колишній голова Партії прав людини, СДПУ(о), УСДП, один із лідерів БЮТ. 1999 р. від УСДП балотувався на посаду президента. Здобув менше 1% голосів.
1951 – Стівен Сіґал, американський кіноактор, продюсер, майстер айкідо (має 7-й дан). Знімався в бойовиках "Понад законом", "Всупереч смерті", "Відзначений смертю", "Захоплення", "Патріот", "Дістати Брюса", "Годинниковий механізм" та ін.
1952 – Григорій Явлінський, російський політичний і державний діяч, лідер партії "Яблуко". На початку 1990-х – один із організаторів економічних реформ у статусі заступника глави уряду СРСР. Уродженець Львова.
1959 – Роман Коваль, український письменник, історик, краєзнавець, політик. 1991–1993 рр. – редактор газети "Нескорена нація", від грудня 1993 р. – "Незборима нація". 1990–1991 рр. – член проводу Української республіканської партії (секретар із питань ідеології). Від грудня 1992 р. – заступник голови Всеукраїнського політичного об'єднання "Державна самостійність України", з 1993 р. – голова цієї партії. Президент історичного клубу "Холодний Яр".
1964 – Азіза Мухамедова, узбецька й російська естрадна співачка.
1971 – Валід Арфуш, український підприємець ліванського походження. Із березня 2010 р. – заступник президента Національної телекомпанії України. Власник та продюсер журналу "ПапараZZи", радіостанції та телеканалу. Брав участь у організації конкурсів краси, засновник правозахисної спілки "SOS! Расизм!". Під час президентських виборів 2010 р. працював у команді Віктора Януковича, завідував відділом закордонної преси.
Возврат к списку
