Головна  /  Аналітика

Поради для майбутніх депутатів-2

Як створити партію

Написання матеріалу про партійне лідерство дозволила автору продовжити тему партійного будівництва. Звернутися до актуальних проблем українського партогенезу, іншими словами до партійного будівництва, фактично, змусила тривога за непрофесійні підходи до визначення майбутньої ролі партії в політичному житті України. В свою чергу, автор також пропонує аналітичний підхід до розв’язання проблем партогенезу в Україні.

Партії відіграють надзвичайну велику роль в політичній системі країни. В теорії вони стають виразниками волі та ідеології різних верств населення. У реальному житті, українській політичній системі вони зайняли досить специфічне місце, зокрема тому що вони стають виразниками волі своїх лідерів. Але й це не відображає суті проблеми, яка постала перед українськими партіями.

Пропорційна система несподівано вплинула на результат для деяких партій на чергових виборах як до ВРУ, так і до місцевих та обласних рад. Найпершою проблемою, що постала перед партіями, постав пропорційний чинник формування складу Верховної Ради, що стала інструментом для задоволення певної мети існування будь-якої партії.

Перша «цеглина» партійного будівництва

Досвід партійного будівництва в Україні налічує всього півтора десятки років, не враховуючи, звичайно, досвід Комуністичної партії Радянського Союзу. Перші українські партії за структурою мало нагадували сучасні партії.

Відтак, в першу чергу, заслуговують на увагу партії, які стали успішними. Відтак, засади існування сучасних українських партій закладають в собі фактори їх життєздатності в жорстких умовах українського політичного процесу.

Насамперед, варто зупинитися на лідерах партій або організації управління партією. Методики управління партіями можна класифікувати таким чином: одноособове лідерство (приклад: БЮТ), демократичне лідерство (приклад: Наша Україна), традиційне лідерство (КПУ, СПУ), та органічне лідерство (Партія Регіонів України, Блок «Не так!») (див. статтю «Дивлюсь я в партію як в дзеркало»). Однак наша класифікація випустила з поля зору такий феномен української політики, як «запрошене лідерство».

Таким чином, лідерство партійне, якимось чином повторює класифікацію із менеджменту, проте не будь-яке лідерство дозволить партії стати успішною в українському політичному процесі.

У теорії менеджменту до запрошеного керівника вдаються з декількох причин: по-перше, через брак власних кваліфікованих кадрів, по-друге, через відсутність свіжих ідей подальшого розвитку компанії, а нова людина може запропонувати нетрадиційний підхід до вирішення наявних проблем. А по-третє, «сірий кардинал», іншими словами, неформальний лідер, може запропонувати «формального» керівника, який слугуватиме обличчям, вивіскою фірми. Однак така позиція неформального лідера ймовірно призведе до негативних наслідків: «обличчя» раптово почне проводити свою думку, почасти відмінну від політики фірми. «Свіжа кров» може спричинити внутрішній конфлікт в компанії та незапланований вихід на передній план тіньового лідера.

Партія, яка скористувалася формою лідерства «запрошений лідер», відчує катастрофічні наслідки, насамперед через акцент на бренд, а не на загартованість лідера у партійній боротьбі. Запрошений лідер може стати виразником інтересів іншої партії, навіть з діаметрально протилежною позицією. А вихід з партії запрошеного лідера однозначно негативно вплине на імідж партії. Звичайно, якщо метою існування партії було проходження тривідсоткового бар’єру. Існують, але рідко, випадки, коли партія доводить своїми діями іншу мету свого існування.

«Не токмо воли избирателя...»

Компанії функціонують задля отримання прибутку, партії існують – заради представництва інтересів верств населення. А українські партії існують заради …Заради чого? Серед найпоширеніших уявлень – для забезпечення безпеки бізнесу, для задоволення власних амбіцій у владі, заради швидкого розв’язання бізнесових проблем, тощо. Проте насправді вони повинні виражати волю народу - таке право гарантує Конституція. Яке лідерство, насправді може забезпечити існування партії як представника інтересу? Лідерство, відтак, постає дзеркалом, в якому відбивається електорат конкретної партії, так само як і діяльність партії, яку очолює лідер.

 Виборець починає шукати у картині, яку змальовує партія, те, що близьке йому, за соціальним статусом. Саме перевага у суспільній свідомості уявлення про матеріально-грошові цілі будь-якої партії породжує класовий принцип формування партії. Прихильники партій розшаровуються тільки за принципами формування преферованої партії, де-факто - за принципом лідерства. На іншій стороні дзеркала виникають ринкові принципи формування партій: грошово-мандатні розрахунки за місця в партійному списку, запекла боротьба за місця тощо.

Існують інші принципи формування партій, які, проте, невідомі пересічному українському виборцю. Автор пропонує використати принцип ефективної політики, який полягає у провадженні компромісної політики (politics) заради впровадження найбільш ефективних короткострокових та довгострокових політик (policies).

Ефективність у партійному будівництві завжди означає доцільність, або Про користь написання політичних програм партій

Третім кроком у партійному будівництві виступає написання політичної програми, з якою партія йтиме на вибору. Проте успіх партії гарантує успіх у електорату не декларації та рекламації передвиборчої програми, а… послідовність. За логікою політична програма повинна визначати не тільки ідеологію партії.

Політична програма повинна визначати засади дій партії у тих чи інших ситуаціях, з якими партія стикається щоденно, діючи згідно з засадами політичної програми. З точки зору політичних технологій, прозорість прийняття рішень всередині партії сприятиме популярності цієї партії, а вдалі інформаційні приводи повинні тільки доповнювати поширені засоби популяризації партії серед потенційних виборців.

Звичайно, така програма може бути написана професійним політтехнологом, однак автор припускає написання такої програми ідеологами партії.

Висновок

Пропорційна виборча система найболючіше вдарила по трьом аспектам життєдіяльності партій: лідерство (методи управління), цілям та програмним засадам партій. Як і у конкурентній економіці у політичних технологіях сформувалися нові правила боротьби за голоси виборів. Серед них:

1. Конкретність поставлених завдань, принципів взаємодії лідера та партії.
2. Принцип ефективного лідерства та ефективної політики
3. Професійність та відданість найманих політтехнологів та радників партійній стратегії.
4. Діяльність в рамках законодавства України.

Назад  | 

Розробка і підтримка – Центр інтелектуальних ресурсів і технологій.
Всі права захищені. Використання матеріалів порталу дозволяється за умови посилання (для Інтернет-видань – гіперпосилання) на www.experts.in.ua

Редакція порталу "Всеукраїнська експертна мережа" може не поділяти думку автора публікації. Відповідальність за достовірність фактів, наведених в публікації, несе її автор

Україна, Київ, 01001, вул. Костьольна 4, оф. 8
Тел: +38 (044) 494-24-61, Факс: +38 (044) 494-24-62
E-mail: