Слово і діло

05.10.2007 10:47:56 | Володимир Бєлий

Багато з людей скоріше помруть, ніж почнуть
думати. Фактично так воно і стається.
Бертран Рассел.

Ми, - як творці тандему «слово – діло»

Є багато розумних людей, котрі здатні не тільки зрозуміти будь-який публічний виступ інших, а й завдяки озвученому чи написаному побачити особистісний внутрішньо-культурний «генератор» оратора чи дописувача.

Як це виглядає конкретно? З творенням слова змінюється потенційність навколишнього світу. Новий потенційний стан стає передумовою до подальшого плину дієвого життя. Дуже часто людині його власний успішний досвід видається глобальним та прийнятним для всіх. Вона починає його популяризувати з величезним завзяттям. Такий імпульс торує дві проблемні стежини. В одному випадку нічого глобального чи почасти узагальнюючого і приблизно не має, а в іншому – і, справді, перед нами виклад, що має всі ознаки опису загальної інноваційної тенденції.

Як відрізнити друге від першого? Ми, читачі, у свою чергу теж ділимось на дві принципові групи. Перша група – це ті з нас, котрі глибоко занурені у „кокон” власної успішності. Їм усі інші варіанти інтелектуальної продуктивності видаються неспроможними до життя чи, навіть, нелегітимними. Друга група – це ті, котрі намагаються замінити стару неспроможність новою успішністю, розуміючи, що остання завжди більш проста у застосуванні, але складніша своєю наукомісткістю.

Але це ще не вся правда життя. Оті дві стежини пошуку „правильних” розв'язків проблеми ледь помітні на тлі насиченого поля байдужих, котрі взагалі ні до чого проблемно-пошукового не дочитаються та не дослуховуються. Якщо ми відразу подумаємо про таких людей, як обмежених та відсталих, то всього лишень довідаємося про проблему глибокої кризи власного „еgo”, котре вибудовує стіну до гармонії із самим собою та зі світом. Причина лежить глибше – у проявах природних явищ інертності та тенденції систем до стану з мінімальним запасом потенційної енергії. Саме у цьому місці доречно звернути особливий погляд на біблійне: «Віднині і до кінця днів своїх будеш добувати хліб насущний у поті лиця!» Надати справі особливий вигляд ми здатні, якщо замість образи на Господа чи тим більше розпачу від «несправедливості» вбачатимемо у цьому господній акт вчительства: життя людини утримується постійним продуктивним перетворенням «слова у діло». Таким чином можна зрозуміти: вибираючи вірну стежину людина укріпляється у власному, а заодно і в суспільному тандемі «слово – діло», а піклуючись про істинність свого тандему «слово – діло», вона легко вибирає вірну життєву стежину.

Видається дещо ускладненим ходінням по «колу». Що поробиш: природні життєві закони формуються не у сесійній залі. Ніколи природні закони життя не будуть дослуховуватись до рішень сесійної зали, а добре було б, якби навпаки.

Умови життя творців освітянського «слова»

Візьмемо життєвий приклад, котрий начебто не з освітнього поля проблем. Сучасна криза доступного житла в Україні торкається усіх вчителів, окрім, можливо, старшого покоління. Вчителі у віці скоро залишать школу і все наше працююче вчительство щодо житла опиняється у настільки поганих умовах, що невідомі вчителям, навіть країн Африки чи Латинської Америки. Візьмемо приклад Алжиру. Там успішно вирішили житлові проблеми не тільки своїх вчителів, а й робітників фізичної праці завдяки по-справжньому державній програмі будівництва доступного житла. Державна програма не опиралась на безліч посередників, а ВИКОНУВАЛАСЬ ДЕРЖАВОЮ, як самим потужним співтовариством громадян. Слово влади не розходилось з ділом цієї влади. Мені довелось тимчасово пожити два місяці у двокімнатній квартирі, котра передбачалась сім'ї алжирського вчителя. Він перечекав зі своєю молодою дружиною у батьків. Ключі від квартир видавались у міськвно, як по-нашому. Керівник органу щоразу після моїх візитів щодо постійного житла відвозив мене своєю машиною куди мені було потрібно, бо відчував деяку незручність від затримки у наданні передбаченого житла. На мої пропозиції залишити наявну двокімнатну квартиру за мною на термін роботи за контрактом відповідав: „Не маю прав, бо з вами, окрім дружини, ще й дитина, а тому ми повинні надати вашій сім'ї як мінімум трикімнатну квартиру”. Якби я описав ще й розміри квартири, особливо ванної та туалетної кімнат, котрі віддалені від кухні, кількість та розміри балконів, а ще організацію опалення та двоконтурної електричної мережі з двома чи трьома вимикачами сумісної дії у кожній кімнаті, автоматичну систему підтримання освітлення кліток під'їзду тільки за присутності людини і т.д., то стан прострації наших молодих вчителів стане тільки більш глибшим. Не забуваймо – йшла мова про доступне житло у багатоповерхових будинках, а не про індивідуальну садибну забудову, котру могли собі дозволити алжирські вчителі та медики з досвідом роботи. Звернемо увагу, що це у країні, де з 2 мільйонів квадратних кілометрів загальної території 80% зайнята пустелею. Порівняємо природні умови соціально-економічної діяльності 46 мільйонів українців на 603 тисячах квадратних кілометрів своїх земельних ресурсів з умовами 31 мільйона алжирців на 400 тисячах «не пустельних» квадратних кілометрів.

Який висновок з таких порівнянь? Нам, українцям, є лишень сенс порівнювати себе з іншими народами не через призму «хто кращий», а співвідносячи продуктивність своєї суспільної організації з іншими національними варіантами. Не буду про все і всіх, бо сумно від того, що знайти у світі більш пригноблених освітян, ніж українські практично неможливо.

Слово як порада до діла

Недолік вербального спілкування у тім, що воно саме не спроможне на результат. Для результату потрібні ДІЇ. Від спілкування, від нового усвідомлення на продуктивну діяльність ми ще не виходимо. Діяльність починається з внутрішнього бажання, котре найкраще формується МОТИВАЦІЄЮ.

Якою мотивацією: зовнішньою чи внутрішньою? Доки зовнішня не перейде у внутрішню справжня мотивація не з'явиться. Досить подивитись на поради, котрі Конфуцій озвучив ще 2500 років тому. Ось вони:

поєднувати нові ідеї зі старими перевіреними концепціями;
вчити тільки через діяльність;
використовувати світ як клас для навчальних занять;
використовувати в навчанні та викладанні музику та поезію;
поєднувати фізичну працю з розумовою діяльністю;
навчати, як треба вчитися, не обмежуючись самими тільки навчальними фактами;
пристосовуватись до індивідуальних потреб учнів із різними стилями навчання;
формувати моральні цінності та ввічливість;
створювати всім рівні можливості.

І де вони – мільйони шкіл по світу – котрі були б внутрішньо організовані саме так мудро? Відомо, що ефективність навчально-виховної роботи пересічної школи хоч де у світі не перевищує 10%. Схоже на те, що дорослі усі ці поради пропускають повз вуха, а потім те ж саме роблять їхні учні, коли виростають. Можна пояснити чому так стається, але чи треба? Чи не краще полишити обслуговувати стару слабку спроможність та зайняти себе цікавою роботою по творенню нової спроможності?

Те що у фізико-технічному ліцеї м. Херсона вже майже два десятиліття педагоги працюють зовсім не так, як за радянських часів чи як у «перефарбованих» пострадянських закладах нового типу і, навіть не так як сучасні французькі ліцеї, з якими ФТЛ підтримує зв'язки, не тільки для освітян, а й для пересічних херсонців не є відкриттям.

Єднання слова та діла

Навіть для тендітної малесенької випускниці педагогічного університету, котра лишень починає працювати у нашому ліцеї не може постати проблема дисципліни учнів на уроці. Тим більше, хоча б чимось подібна до того випадку, котрому ми були свідками під час телепередачі «Свобода слова» напередодні 1-го вересня 2007. Сутністю питання був захист РЯДОВОГО вчителя від агресивного нахабства, творцем котрого зовсім не є вчитель.

Кому вирішувати проблему дисципліни: завжди лише вчителеві і тільки йому? Може декому треба потурбуватись у більш широких межах як відповідальності, так і повноважень? Як педагогічна, так і в соціо-культурна світова практика знає організаційно-технологічне вирішення цієї проблеми. Люди органічно цільні в особистісному тандемі «слово – діло» розуміють: не завжди є можливим покращити процес додаючи до нього ЯКЕСЬ удосконалення, інколи єдино результативним залишається дещо видалити з нього. Видалити те, без чого процес стає кращим.

Щоб не допустити безладу на заняттях пропонується видалити учня-бешкетника з уроку? Саме так! Але ж не можна виганяти учнів з уроку! Правильно: виганяти не можна і не треба. Мова про інше: досить один – два рази перевести некерованого учня-порушника дисципліни до спеціальної класної кімнати під нагляд чергового вчителя і дати йому персональну роботу з підручником, як іншого разу він вже не захоче опинятись поза межами колективу. Така у підлітків, та й не тільки у них, психологія – колектив понад усе. Школа зобов'язана перед батьками пестити колектив як навчальний і ніякий інший, бо не є виправною колонією.

Втім, це так, дещо супутнє нашій ході услід основної думки. У контексті значимості тандему «слово – діло» є можливість на прикладі нашого педагогічного колективу прослідкувати за ефективністю відмови учителів як від радянської практики проповідницької освіти старшокласників, так і від новітніх її пострадянських варіантів. Від такої «архаїки» колектив відмовився різко і безкомпромісно. Хвиля намагань «приборкати» вільнодумців швидко вщухла, бо впливові люди першими кинулись вчити своїх дітей саме у нас: хто ж буде ворогом сам собі, себто своїй дитині. Педагоги ліцею роблять ставку на формування навчально-технологічної практичної грамотності своїх учнів, а остання автоматично вирішує всі інші життєві потреби.

Чи є ефект від цього? Цього року маємо можливість порівняти результати своєї МАСОВОЇ участі у всеукраїнському зовнішньому тестуванні з результатами найбільш «вагомих гравців» на українському освітньому «полі». Пропоную уважно вчитатись у подану нижче таблицю.

Вчителі є людьми розумними, а тому думаю, що нічого у наведеній таблиці пояснювати не треба. Підкреслю тільки, що організатори ліцею свідомо вибрали стратегію на утвердження на теренах рідної України прикладів (існують «супутники» ФТЛ) успішної ліцейської освіти у масових вимірах, а не так званих елітних чи камерних закладів для вибраного контингенту учнів. Певні, що такі заклади як наш стануть тими «центрами конденсації», котрі покажуть спроможність освітянського тандему «слово – діло» успішно потурбуватись про майбутнє УСІХ українських школярів. Йде мова про СПРАВЖНЮ системну педагогічну турботу, а не імпульсивно припасовану до поточного політико-ситуативного моменту. А ще відзначу дещо з поза меж даних таблиці: усі наші медалісти підтвердили свої оцінки під час зовнішнього оцінювання з математики і, за виключенням однієї дівчинки, також і з української мови. Навчання у ліцеї здійснюється поки що російською мовою.

Освітянський аналітик «середньої руки» чітко розуміє, що зібрати в одному закладі провінційного обласного міста з аграрної області лише обдарованих старшокласників (9 – 11-й класи) у такій кількості (більш, ніж дві з половиною сотні випускників 11-х класів) неможливо: переважна більшість з них – звичайні діти. Додайте до цього усталені традиції неофіційного впливу на прийом дітей до ліцею: отримаєте немаленький додаток слабко навчених дітей. Читати – писати уміють, але тексту не розуміють, не кажучи вже про базові знання формул чи наукових означень. Досить того, що після першого семестру навчання у ліцеї число учнів, котрі мають оцінки 1-3 бали з окремих предметів йде на сотні. Щороку склад ліцеїстів оновлюється більш, ніж на третину. Але за три роки занурення в атмосферу продуктивної навчальної технологічності результати радують як самих учнів, так і їхніх батьків та нас, педагогів. Із 58-ми випускників 2007, котрі отримали 10 – 12 балів на тестуванні з математики вісім отримали максимальну оцінку «дванадцять», а один виконав роботу бездоганно – на 200-ті максимально можливих балів.

У загальному плані хочу виділити, що на краще міняють справу не проповідницькі заклики, вимагання чи залякування, а звичайні технологічні дії практичного плану («навчайте через діяльність» Конфуцій). Наш вчитель не стільки поясняє та показує як занурюється разом з вихованцями у світ застосування «сухих» формул та понять, не стільки перевіряє чи вивчили задане додому як вивчає разом з учнями відразу на уроці. У наших класних журналах десятиріччями пустують ті частини класного журналу, що відводяться для запису домашнього завдання: дома учні сидять не над фрагментарними завданнями, а над змістом основ наук.

У таблиці око радують результати відомих закладів-лідерів шкільного освітнього простору. Приємно бачити і свій заклад серед них, але є ще один не такий очевидний пласт приємності, зафіксований у таблиці. Мова про те, що успішність тандему «слово (добрий вчитель) – діло (гарний учень)» зумовлена ще й міцністю та якістю зв'язку ( - ) між цими полюсами «шкільного диполю», тобто – технологічною ОРГАНІЗАЦІЄЮ справи. Ця таблиця також дає нам змогу отримати імпульс до життя новими суспільними вимірами – вільними та відкритими вихідними даними. Бачиться, що замість «пітьми» запропонованого принципу закритої конфіденційності є дещо краще – відкритий та чистий простір «шкільного лану», котрий єднає вчителів та учнів у дійовий тандем «слово – діло».

Важливе питання: «КОМУ краще?» Так-так, це ключове питання, бо одне жити системними потребами СУСПІЛЬСТВА, і зовсім інше - вузько клановими потребами окремих його прошарків. За останнього ми ніколи не вийдемо з «там де три українця – там три гетьмана».

Назва учбового закладу	Всього випускників	Учасники тестування		В 10-12 %	Д 7 -9 %	%	С 4 -6 %	Н 1-3 %	Предмет тестування
Назва учбового закладу	Всього випускників	Кіль-ть	% участі	В 10-12 %	Д 7 -9 %	%	С 4 -6 %	Н 1-3 %	Предмет тестування
Український фізико-математичний ліцей ун – ту ім.. Шевченко	104	96	92,3	79,2	15,6	94,8	5,2	0	Математика
Спец. школа №12 фізико-математичного профілю м. ?	?	101	?	32,7	43,6	76,3	22,8	0,9	Математика
Ліцей „Голосіївський”	130	96	73,9	38,5	40,6	79,1	20,9	0	Математика
Ліцей №15 м. Чернігів	?	100	?	18	49	67	33	0	Математика
Ліцей №15 м. Чернігів	?	107	?	9,3	44,9	54,2	42,1	3,7	Укр. мова
Політехнічний ліцей КПІ	163	146	89,6	25,3	45,2	70,5	28,8	0,7	Математика
Політехнічний ліцей КПІ	163	163	100	14	65,3	79,3	20,7	0	Укр. мова
Технічний ліцей КПІ	144	135	93,8	28,9	45,9	74,8	24,4	0,8	Математика
Технічний ліцей м. Київ	150	150	100	22	54,7	76,7	23,3	0	Математика
Авіаційний ліцей м. Київ	164	164	100	3,7	47,6	51,3	45,1	3,6	Математика
Києво-Печерський ліцей №171 „Лідер”	122	80	65,6	36,3	51,3	87,6	12,4	0	Математика
Києво-Печерський ліцей №171 „Лідер”	122	122	100	37,7	54,9	92,6	6,6	0,8	Укр. мова
Український гуманітарний ліцей ун – ту ім. Шевченко	108	108	100	61,1	37	98,1	1,9	0	Укр. мова
		35	32,4	40	45,7	85,7	14,3	0	Математика
		70	64,8	75,7	20	95,7	4,3	0	Історія
Львівський фізико-математичний ліцей при Львівському університеті	112	95	84,8	57,9	34,7	92,6	7,4	0	Математика
	112	112	100	42	57,1	99,1	0,9	0	Укр. мова
Харківський фізико-математичний ліцей № 27	?	57	?	64,9	31,6	96,5	3,5	0	Фізика
		62	?	61,3	37,1	98,4	1,6	0	Математика
		68	?	22,1	64,7	86,8	11,8	1,4	Укр. мова
По місту Херсону
Гімназія № 20 м. Херсон	79	75	94,9	33,3	53,3	86,6	13,4	0	Укр. мова
Гімназія № 20 м. Херсон	79	27	34,2	22,2	33,3	55,5	40,7	0	Математика
Академічний ліцей м. Херсон	188	115	61,2	20	69,6	89,6	10,4	0	Укр. мова
Академічний ліцей м. Херсон	188	33	17,6	15,2	60,6	75,8	24,2	0	Математика
*ФТЛ (повна участь)*	*252*	*223*	*88,5*	*21,1*	*65,6*	*86,7*	*13,4*	0	Укр. мова
*ФТЛ (повна участь)*	*252*	*212*	*84,1*	*27,4*	50	*77,4*	*22,6*	0	Математ.
*ФТЛ (варіанти):* 115 кращих – як академ. ліцей м. Херсона				40,8	59,2	100	-	-	Укр. мова
62 кращих – як Харків				*93,5*	*6,5*	*100*	-	-	Математика
112 кращих – як Львів				42	58	100	-	-	Укр. мова
95 кращих – як Львів				61	39	*100*	-	-	Математика
108 кращих – як гум. ліцей ун-та ім. Шевченко				43,5	56,5	100	-	-	Укр. мова
96 кращих – як фіз-мат. ліцей ун-та ім.Шевченко				*60,4*	*39,6*	*100*	-	-	Математика
122 кращих – як ліцей «Лідер»				38,5	61,5	100	-	-	Укр. мова
80 кращих – як ліцей «Лідер»				*72,5*	*27,5*	*100*	-	-	Математика

Возврат к списку