Стан та перспективи використання інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівного комплексу Полтавської області

28.11.2007 09:19:45 | Марчишинець С.М.

В статті проаналізовано сучасний стан складових інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівного комплексу Полтавської області. На основі проведеного аналізу автором статті розроблено і запропоновано шляхи його ефективного нарощування і використання в даному секторі обласної виробничої системи.

Вступ. Господарська діяльність деяких областей і зокрема Полтавської сьогодні базується на декількох галузях, підприємства яких є сировинними або виробляють проміжну та низькотехнологічну продукцію. Ці проблеми стосуються усіх галузей Полтавщини, і зокрема, галузі машинобудування. Створюючи найактивнішу частину основних виробничих фондів – знаряддя праці, машинобудування істотно впливає на темпи й напрями науково-технічного прогресу в інших галузях господарства, на зростання продуктивності праці. Підвищення ефективності машинобудівного виробництва визначається не тільки впровадженням у виробництво нових типів машин і устаткування та вдосконаленням його галузевої структури, реконструкцією та технічним переозброєнням. Потенціальні можливості знаходяться і у вдосконаленні територіальної організації галузі та кращому розташуванні її підприємств. На це істотно впливає традиційний рівень машинобудування й використання виробничих потужностей, потреба районів у продукції галузі, забезпеченість паливом, електроенергією, транспортом, наявність промислових майданчиків, а також різні регіональні фактори й умови розвитку. Крім того, важливою умовою раціонального розміщення галузі є наявність трудових ресурсів, зокрема кваліфікованих кадрів. Безперечно всі вище перераховані фактори є головними, але всі вони поєднуються під єдиним визначенням – інноваційно-інвестиційний потенціал. Підвищення його рівня є, на наш погляд, тим актуальним питанням, вирішення якого впливає на майбутню долю всієї галузі, на всі рівні як національної так і обласної виробничої системи. Під інноваційно-інвестиційним потенціалом ми розуміємо сукупність певних факторів (науково-технічних, технологічних, кадрових, фінансових), рівень розвитку яких визначає ступінь готовності організації до залучення інвестиційних коштів, при подальшому їх використанні в перспективні інноваційні проекти (чи програми), в межах обраної стратегії за умов динамічного зовнішнього середовища.

Метою статті є аналіз стану інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівного комплексу Полтавської області з подальшим визначенням оптимальних можливих шляхів його ефективного використання в даному секторі обласної виробничої системи.

Помітне місце в обласному промисловому комплексі займає галузь машинобудування. Вона представлена 96 підприємствами, що знаходяться на самостійному балансі. Всього ж підприємств і організацій, що випускають продукцію машинобудування і металообробки, в області більше тисячі. До виробництв цієї галузі, що мають істотне значення в загальнодержавному поділі праці, відносяться автомобільна і електротехнічна промисловість, верстато- і приладобудування, залізничне вагонобудування, виробництво дорожно-будівельної техніки та технологічного устаткування для хімічної, харчової і легкої індустрії [1].

Полтавська область має роз¬винуте машинобудування. Галузь була провідною в промисловості і у 1990 р. давала найбільшу частку її загальної продукції - 31,6%. За роки кризового розвитку ці показники зазнали значних змін під впливом більшого від середнього падіння фізичного обсягу продукції і відставання від середнього зростання індексу цін. Хоча зараз простежується тенденція зростання частки машинобудівної продукції в масштабах області та України, але вона все ще залишається удвічі меншою порівняно з 1990 роком. У 2005 р. у регіоні діяло 250 підприємств машинобудування, обсяги виробництва зменшилися на 1,2 % проти 2004 р [2].

У сучасній структурі виробництва продукції галузі переважає продукція транспортного машинобудування з тенденцією до подальшого зростання (залізничне машинобудування, виробництво автомобільної техніки, виробництво електричного та електронного устаткування). Крім цього випускаються машини і устаткування для легкої і переробної промисловості, хімічне обладнання, машини й устаткування для будівництва та утримання автомобільних шляхів, залізничні вагони для перевезення пасажирів, автоматичні лінії для металообробки, побутові машини і прилади, тощо [3].

Організаційні зміни в національній економіці, які відбулися за останні роки, відчутно вплинули на розвиток машинобудівного комплексу як в цілому України так і окремо взятих областей. Полтавський регіон в даному аспекті не є винятком.

Зниження ділової активності підприємств машинобудівного комплексу Полтавщини призвело до порушення співвідношення між попитом і пропозицією на продукцію даної галузі в регіоні. Кардинально змінюється ситуація в системі експортно-імпортних відносин. Станом на 2003 рік машинобудівним комплексом регіону було експортовано 19581,2 т механічного устаткування, що в грошовому еквіваленті становить 73285,91 тис дол. З 2004 по 2005 рр. в машинобудівному комплексі Полтавщини відбувається поступове зменшення кількості продукції яка постачається на експорт. У 2005 році дана сума у вартісному вираженні становила 71530,51 тис. грн., що становить 97,6 % рівня 2003 року. Темпи приросту за 2001 – 2005 рр. становлять 1,6 % і відповідно за 2003 – 2005 рр. -2,3 % що вказує на зниження кількості експортованої продукції.

Темпи приросту імпорту по даному виду виробництва становлять на 2005 рік 58,1 %. Це досить високий рівень імпорту, що в свою чергу обумовлено низькою продуктивністю вітчизняного обладнання, його високою енергоємністю і ресурсозатратністю при використанні у виробничому процесі, що відображається в свою чергу на низькій якості і високій ціні вітчизняної продукції.

Досить високий рівень споживання енергоносіїв у машинобудівному комплексі Полтавщини, а саме 10 % від загальної кількості використаних даного виду ресурсів на виробничі потреби, говорить про використання в самому машинобудівному комплексі застарілих, високозатратних ресурсних технологій, які вимагають їхньої повної заміни. Адже саме вартість і сам процес перенесення вартості виробничих фондів, які використовуються у процесі виробництва продукції машинобудування, визначає її кінцеву вартість і відповідно загальну рентабельність діяльності підприємств даної галузі (рис.1) [4, с. 106 ].

Рис. 1. Взаємозв’язок показників оновлення, ліквідації та ступеню зносу основних засобів у машинобудівному комплексі Полтавської області на 2005 р.

Враховуючи показники технічного оновлення і зносу обладнання станом на 2005 рік (рис. 1.) по підприємствах машинобудівного комплексу Полтавської області склалась наступна ситуація:

в секторі виробництва транспортного устаткування рівень амортизації становить 86,4 %, при значенні коефіцієнта оновлення (0,8) і мінімальному значенні коефіцієнта ліквідації (0,1), що говорить про застарілість техніко-технологічного устаткування;
виробництво машин та устаткування (знос 59,7 %, коефіцієнт оновлення 1,9, коефіцієнт ліквідації 0,6);
виробництво електричного та електронного устаткування (знос 59,4 %, коефіцієнт оновлення 2,8, коефіцієнт ліквідації 1,1).

За даних умов відсутнє будь-яке фінансування основних засобів при врахуванні матеріального і морального зносу. Відповідно в інших підгалузях машинобудування.

Відомо, що машинобудування є базовою галуззю промисловості по лінії виробництва тих видів інноваційного обладнання, яке буде використовуватись для виробництва інших видів промислової продукції. Тому саме машинобудування визначається першим стратегічним приоритетним напрямком в якому повинні провадитись активно інноваційні зміни. Маючи в своєму розпорядженні фінансові ресурси, ми повинні пам’ятати про іншу складову інноваційно-інвестиційного потенціалу, яка безпосередньо впливає на розвиток системи підприємств машинобудівного комплексу. Це людський ресурс, який об’єднується під категорією «кадровий потенціал», аналіз якого нами представлено на рис 2.

Рис. 2. Динаміка показників стану трудових ресурсів, зайнятих у машинобудівному комплексі Полтавської області на 2001 – 2005 рр.

На початок досліджуваного періоду кількість працівників, яка працювала в галузі машинобудування, становила 42562 чол., що складало 32,1 % від загальної кількості зайнятих у промисловому комплексі Полтавської області. При досить низькому рівні заробітної плати 306,29 грн. індекс продуктивності праці на 2001 рік склав 128,0 % [5, c. 92 - 93]. На протязі періоду відбувається поступове зниження рівня зайнятих працівників в галузі машинобудування. При цьому відбувається зростання рівня заробітної платні, яка, як показує індекс продуктивності праці на 2005 р. – 99,2%, не є основним стимулом для працівників. Враховуючи такий стан в даному аспекті управління підприємства, питання стоїть не про нарощування інноваційно-інвестиційного потенціалу, а про його збереження.

Виходячи з досліджень інноваційної активності машинобудівних підприємств Полтавської області, станом на 2005 рік даною діяльністю займалися 40 підприємств, частка яких склала 10,2 % в загальній кількості підприємств, що функціонують. Більшість інноваційних процесів на машинобудівних підприємствах здійснювались за рахунок власних коштів, які підприємства даної галузі перерозприділяли на дані потреби, виходячи із суми отриманого фінансового результату. Сума даних коштів у 2001 році становила 75007,9 тис. грн. За аналізований період вона зростала і на 2005 рік склала 87008,6 тис. грн. в фактичних цінах [6].

Незначною на 2005 рік залишалась сума фінансових вливань з боку держави, яка становила 14,7 тис. грн. При цьому спостерігається пожвавлення відносин в системі використання кредитних ресурсів, рівень яких на 2005 рік склав у вартісному вираженні 48776,1 тис. грн [7]. За даний період підприємства машинобудування більшість фінансових ресурсів витрачають на придбання готового інноваційного обладнання. Рівень витрат по даному напрямку діяльності поступово зростає: 2001 р. – 54392,6 тис. грн., до 63691,0 в 2005 р., що склало 46,1 % від усього рівня витрат підприємств [8, с. 116].
Збільшення обсягів витрат підприємств машинобудівного комплексу Полтавщини, при раціональному використанні ресурсів обумовлює зміну обсягів реалізованої інноваційної продукції (табл. 1) [9, с. 121].

Таблиця. 1 Обсяг реалізованої інноваційної продукції машинобудівного комплексу Полтавської області за основними видами промислової діяльності у 2005 р.

(у фактичних цінах; тис. грн.)

Показники	Всього	У тому числі принципово нової	Із загального обсягу поставлено на експорт
Машинобудування:	307102,9	180457,0	239331,5
виробництво машин та устаткування	45496,2	30474,2	25341,6
виробництво електричного та електронного устаткування	47883,6	27647,7	9440,4
виробництво транспортного устаткування	213723,1	122335,1	204549,5

Отже, у 2005 році підприємствами машинобудівного комплексу Полтавщини виготовлено інноваційної продукції на 307102,9 тис. грн. Втому числі принципово нової продукції на 180457,0 тис. грн., що становить 58,7% загальної кількості випущеної продукції по даній галузі. Інша частина цього виду продукції у вартісній її оцінці, а саме 239331,5 тис., була експортована за кордон. Найбільшу частку у випуску продукції машинобудування займає напрямок по виготовленню транспортного устаткування. Частка випуску інноваційної продукції в загальній кількості на 2005 рік по даному напрямку виробництва становила 67,8%. Найменшого рівня випуску інноваційної продукції було досягнуто в секторі виробництва електричного та електронного устаткування, вартість якої на 2005 рік складала 27647,7 тис. грн.

Станом на 2005 рік підприємствами машинобудівного комплексу Полтавщини виготовлено продукції у вартісному її вираженні в розмірі 1319822,6 тис грн., сума якої в порівнянні з 2001 роком збільшилась у 27,3 рази. Рентабельність діяльності підприємств даної галузі склала на 2005 рік 6,1%. Найвищого рівня рентабельності було досягнуто в секторі виробництва транспортного устаткування машинобудівного комплексу (6,4%).

На даний час провідними підприємствами галузі машинобудування Полтавської області в системі інноваційних перетворень є: концерн "Крюківський вагонобудівний завод" , холдингова компанія “АвтоКрАЗ, ВАТ “Полтавський алмазний завод” – єдине в Україні підприємство такого профілю, ВАТ “Полтавський турбомеханічний завод”. Серед численних промислових підприємств машинобудівної галузі слід виділити також ВАТ ”Кременчуцький колісний завод”, ВАТ ”Кредмаш”, ВАТ ”Полтавамаш”, ВАТ ”Полтавський автоагрегатний завод”, ВАТ ”Тепловозоремонтний завод”, ВАТ ”Карлівський машинобудівний завод”, ВАТ ”Карлівський механічний завод”, ВАТ ”Галещина, машзавод” та ряд інших широко відомих як у нашому регіоні, так і за його межами підприємств, які, незважаючи на економічні труднощі, що виникли в останні роки, продовжують наполегливо працювати і тим самим підтримувати популярність Полтавщини, як машинобудівної області [10]. Згідно затвердженої стратегії і програми соціально-економічного розвитку Полтавської області, до 2011 р. Полтавською обласною державною адміністрацією проводиться робота по активізації інноваційно-інвестиційної діяльності машинобудівних комплексів на основі прогнозованих показників, з врахуванням перспектив їх майбутнього розвитку по конкретно розроблених інноваційних проектах [11].

Висновки. Таким чином, основою подальшого розвитку машинобудівної галузі Полтавщини, є подолання кризових явищ, стабілізація і стійкий розвиток галузі, який можливий лише шляхом технологічної і структурної перебудови виробництва, сфери послуг та інших галузей для випуску сучасної конкурентноздатної продукції. Основою реструктуризації машинобудівного комплексу Полтавщини повинна стати інноваційно-інвестиційна модель. Основні завдання її реалізації включають насамперед активне використання людського капіталу, науково-технічного потенціалу області, створення конкурентного середовища, реальної державної підтримки, ефективно діючої фінансової та банківської системи, ефективного фондового ринку, налагодженого інвестиційного процесу. Потребує вдосконалення система корпоративного управління підприємств, яка передбачає прозорість структури власності, забезпечення акціонерів високоякісною і достовірною інформацією та впровадженням нових, ефективних принципів керівництва.

Основною задачею інноваційно-інвестиційної політики є створення механізмів для ефективного використання в господарстві області наукової продукції. При цьому під інноваційною діяльністю нами розуміється комплекс робіт по відбору, техніко-економічній оцінці, технологічній підготовці і впровадженню наукових і науково-технічних розробок, формуванню бази даних про передові досягнення науки і техніки, а також маркетингова робота з авторами і споживачами науково-технічної продукції.

Необхідно розробити і впровадити механізм стимулювання пріоритетного інвестування виробництва товарів і послуг як вітчизняними, так і іноземними інвесторами, залучення позабюджетних і недержавних засобів для фінансування інноваційної діяльності.

На нашу думку подальший розвиток промисловості в області є доцільним за рахунок широкого розвитку середніх і малих підприємств, розширення кооперування з великими підприємствами видобувної та обробної промисловості інших регіонів України, створення кластерних об'єднань за участю підприємств різної форми власності та різних напрямків діяльності.

Література:

1. Статистичний щорічник Полтавської області за 2005 рік / За ред. Т. Л. Бугайченко. – Полтава: - 2006. – 585 с.
2. Програма інноваційного та науково-технічного розвитку Полтавської області до 2008 року. – Полтава – 2004. – 41 с.
3. Стратегії соціально-економічного розвитку Полтавської області до 2015 року. Науково-прикладна розробка / В.О. Онищенко, О.В. Комеліна. – Полтава: ПолтНТУ, 2006. – 240 с.
4. Статистичний збірник “Промисловість області у 2001–2005 роках”/ За редакцією Л.М.Безхлібняк. – П. : 2006. – 155 с.
5. Там само. - С. 92-93.
6. Програма інноваційного та науково-технічного розвитку Полтавської області до 2008 року. – Полтава – 2004. – 41 с.
7. Статистичний збірник “Промисловість області у 2001–2005 роках”/ За редакцією Л.М.Безхлібняк. – П. : 2006. – 155 с.
8. Там само. - С. 116.
9. Там само. - С. 121.
10. www.adm-pl.gov.ua.
11. Програма інноваційного та науково-технічного розвитку Полтавської області до 2008 року. – Полтава – 2004. – 41 с.

Марчишинець С. М., аспірант, Полтавський університет споживчої кооперації України

Журнал "СХІД" № 5 (83) за 2007 рік

Возврат к списку