Ефективність реального інвестування Інтернет-магазинів

Розвиток інформаційного ринку, інформаційних технологій в Україні дає можливість активізувати нові види підприємницької діяльності та утворення суб’єктів господарювання. Серед нових для нашої країни видів підприємницької діяльності доцільно назвати Інтернет-магазини

Успішне функціонування Інтернет-магазинів в Україні можна забезпечити завдяки залученню широкого кола інвесторів. Для цього доцільно дати оцінку ефективності реального інвестування таких об’єктів.

Оцінка ефективності інвестицій є найвідповідальнішим етапом у процесі прийняття інвестиційних рішень. Від того наскільки об’єктивно й докладно проведена ця оцінка, залежать терміни повернення вкладеного капіталу й темпи розвитку підприємства. Саме тому зазначена проблема знаходиться в центрі уваги українських та зарубіжних учених. Серед українських науковців, які розробляли економічні підходи та методи інвестування в нові види діяльності, у тому числі й у сервісні мережі, доцільно згадати роботи А. Л. Бабосюка [1], А. Ф. Гойка [2], В. М. Гриньової [3], А. Ю. Перетятько [4], серед зарубіжних – П. Л. Вілінського [5], А. Б. Ідрисова [6], Ф. Фабоцці [7], В. В. Царьова [8], У. Шарпа [9] та інших.

В основу методів оцінки ефективності реального інвестування, які використовуються сьогодні в Україні, покладено два показники – коефіцієнт ефективності (відношення середньорічної суми прибутку до суми капітальних вкладень) та термін окупності (обернений йому показник). Проте вони мають ряд суттєвих недоліків, які не дозволяють отримати об’єктивну оцінку ефективності реальних інвестицій: при розрахунках цих показників не враховується фактор часу; показником повернення інвестованого капіталу приймається тільки прибуток, але в реальній практиці інвестиції повертаються у вигляді грошового потоку (що штучно занижує коефіцієнт ефективності й завищує термін окупності). Таким чином вказані показники дають лише односторонню оцінку ефективності інвестиційного проекту, оскільки ґрунтуються на використанні однакових вихідних даних (суми прибутку і суто інвестицій – не враховані інші вищевказані фактори). У зарубіжній практиці при оцінці ефективності реальних інвестицій дотримуються інших принципів: оцінки повернення інвестованих коштів на базі показника грошового потоку; обов’язкового зведення до реальної вартості як інвестованих коштів, так i сум грошового потоку; вибору диференційованої ставки відсотка для різних інвестиційних проектів; варіації форм використаної ставки відсотка для дисконтування залежно від цілей оцінки.

Узявши за основу вказані принципи, дослідники пропонують методику оцінки ефективності реальних інвестицій на основі використання таких показників [3]: чистий приведений дохід (NPV); індекс прибутковості (ARR); період окупності інвестицій (PP); індекс рентабельності (PI); внутрішня ставка прибутковості (IRR).

Детальна оцінка ефективності реального інвестування Internet-магазинів має ряд особливостей, і це питання потребує окремого вивчення.

Мета статті: 1) подання авторського бачення нового для України виду підприємств – Інтернет-магазинів; 2) висвітлення специфіки визначення ефективності інвестування такого виду підприємств; 3) обґрунтування перспективності інвестування діяльності Інтернет-магазинів та їхніх проблем на теренах України.

Досліджені раніше показники доцільно використовувати й при оцінці ефективності реального інвестування Інтернет-магазинів, однак, ураховуючи особливості цих підприємств, потрібно розглядати й специфічні аспекти проблеми, зокрема ефективність роботи таких підприємств як фактор заохочення потенційних інвесторів.

Насамперед слід відзначити, що в українському законодавстві такий тип підприємств не розглядається взагалі. Та й сам термін "Інтернет-магазин" законодавчо не прописаний, тому автор використовує найбільш широко представлене в літературі та віртуальному просторі його тлумачення.

Українська Вільна енциклопедія дає наступне визначення Інтернет-магазину: Інтернет-магазин (англ. Internet shop, англ. Online shop) – це місце в Інтернеті, де відбувається прямий продаж товарів споживачеві (юридичній або фізичній особі), враховуючи доставку. При цьому розміщення споживацької інформації, замовлення товару й оборудка відбуваються там же, усередині мережі (на сайті Internet-магазину) [10].

Проте, за дослідженнями автора, діючі Internet-магазини виконують значно більше функцій, тому пропонується авторське визначення Internet-магазину: Інтернет-магазин (англ. Інтернет shop, англ. Online shop) – це інтерактивний веб-сайт, який на базі новітніх технологій здійснює рекламу товарів власного виробництва та товарів інших виробників, їх продаж, маркетинг, доставку, посередницьку діяльність, надання додаткових послуг, пропонує користувачам варіанти розрахунку, виставляє рахунок на оплату з метою максимального задоволення потреб споживача та отримання постійного прибутку власником.

Виходячи з наведеного визначення, Internet-магазини можна поділити на п’ять видів (пропозиція автора):

1. Інетренет-аукціон: здійснює реалізацію товарів різних постачальників, товарів власника, а також товарів, запропонованих користувачами (запропоновані товари можуть бути як новими, так і такими, які були в ужитку);
2. торговельний майданчик здійснює реалізацію товарів різних постачальників (здебільшого, реалізуються винятково нові товари);
3. торговельно-монтажно-виробниче підприємство: здійснює продаж товарів різних виробників, товарів, змонтованих безпосередньо на цьому підприємстві, а також товарів власного виробництва; окрім того, здійснює монтаж, обслуговування та контроль реалізованих товарів;
4. торговельно-виробниче підприємство: здійснює, як правило, реалізацію товарів власного виробництва (від товарів широкого вжитку до новітніх технологій, технологічних продуктів, індивідуального програмного забезпечення);
5. рекламно-маркетинговий майданчик, обмінні пункти: проводить рекламну та маркетингову компанії підприємств-замовників, здійснює обмін валют, безпосередньо не виконує жодних торговельних операцій.

Оскільки в Україні віртуальні підприємства ще не набули широкої популярності, мають низький ступінь довіри, важливе місце в ефективній роботі Інтернет-магазину належить правильно організованій рекламі.

Для реклами можна використовувати традиційні засоби: зазначити адресу сайту у візитівках, проспектах фірми, у друкованій або аудiовізуальній рекламі. Можна вирішувати проблему популярності свого підприємства за допомогою самої мережі Інтернет. Для цього існують два основні способи: банерна реклама та реєстрація в порталах.

Банер (Banner) – графічний блок, пов’язаний через гіперпосилання із сайтом рекламодавця. Один із засобів реклами в Internet, який збільшує кількість відвідувань веб-сайту, створює імідж компанії тощо. Банер є файлом GIF-, SWF- або JPG-формату, який розміщений на веб-сторінці видавця й має посилання на веб-сайт рекламодавця. На сьогодні найбільш розповсюджені html-банери, cgi-банери, flash-банери, java-банери, які дозволяють рекламодавцю найбільш ефективно впливати на аудиторію [10]. Банери в Інтернет є досить гнучкими у використанні: їх можна налаштувати так, що вони з’являтимуться лише для певної аудиторії (наприклад, тільки для користувачів одного населеного пункту) або на визначених сторінках сайту.

Має сенс також зареєструвати свій сайт у кількох Інтернет-порталах. Портал (англ. portal) – значний за обсягом інформації й пропонованими послугами сайт, що обов’язково має систему архівації та пошуку [10]. Реєстрація зазвичай безкоштовна. Найпопулярніші українські портали – www.bigmir.net, www.online.com.ua, www.uaportal.com. У порталі адреса сайту знаходитиметься за відповідним розділом, і цілеспрямований шукач обов’язково натрапить на неї. Лічильник одразу підраховує рейтинг сайту. Якщо показники лічильника досить високі, то візуально сприймається висока популярність сайту, а отже, виникає бажання зайти на нього. Однак, на думку деяких користувачів, наявність лічильника зі скромною цифрою відвідувань може бути для сайту антирекламою [11].

Окрім цього, сайт повинен бути якомога привабливішим та інформативнішим: візуальному сприйняттю український користувач вірить найбільше. Для цього доцільно подати яскраві світлини, цікаві вислови, корисну інформацію, як, наприклад, прогноз погоди, гороскоп, курси валют тощо.

Однією із сучасних Інтернет-технологій є мова програмування Java, що дає змогу зробити web-сайт анімованим та озвученим. Java, однак, треба застосовувати обережно, аби сторінка не виявилася строкатою. До того ж велика кількість Java-ресурсів може просто заблокувати роботу комп’ютера потенційного клієнта, і він вже ніколи не відкриє небезпечну для свого користування сторінку.

Назва сайту не повинна бути важкою для запам’ятовування й теж мати інформаційне навантаження: виражати суть. Коли ж користувач вже «зайшов» на сайт, подальший інтерфейс повинен бути зручним, цікавим та інформативним (доцільно використовувати багато зображень пропонованих товарів, їхні ціни, загальні характеристики тощо), щоб виникло бажання якнайдовше гортати сторінки сайту й урешті-решт щось замовити.

В Україні Інтернет-магазини ще мають регіональний характер, тому на перших порах роботи власникам доцільно скористатися також усною рекламою свого підприємства серед знайомих, колег по роботі тощо.

Щоб визначити рівень дієвості обраної користувачем реклами, автор пропонує ряд особисто сформованих показників, які дають змогу оцінити ефективність того чи іншого засобу реклами.

1. Ефективність перетворення відвідувачів сайту на покупців можна розрахувати за формулою:

Цей показник характеризує стан сайту взагалі: чи правильний напрям діяльності (асортимент товарів) обрали власники, чи достатній рівень реклами тощо.

2. Оцінювання відвідування кожної сторінки Інтернет-магазину (оцінювання популярності і-ї сторінки):

Цей показник дозволяє оптимально підбирати асортимент товарів залежно від змісту сторінки сайту.

3. Ефективність розташування на сайті Інтеренет-магазину реклами у формі банерів:

Таким чином, якщо на сайті є декілька банерів, можна визначити, який із них забезпечує одержання найбільших вигод.

4. Відсоток повторних відвідувань:

Цей показник дає загальну характеристику сайту.

5. Відсоток відвідувачів Internet-магазину з інших регіонів:

Скориставшись наведеним показником, можна визначити географію зацікавленості вашим сайтом і, керуючись цим, дослідити можливі оптимальні способи доставки товарів у різні регіони країни.

6. Популярність і-ї групи товарів:

Проаналізувавши дані показники, можна оцінити, який із факторів реклами (поінформованість сайту, якість оформлення сторінки, банери, представлення окремих товарів тощо) дають найкращий ефект.

Окрім цього, скориставшись цим показником, власник сайту може визначити рівень зацікавленості своїм підприємством як користувачів, так і потенційних інвесторів.

Дані показники можна також використати при розрахунку ефективності роботи підприємства в грошовому еквіваленті (величину прибутку). Згідно з дослідженнями компанії Gemius Ukraine, близько 30 % відвідувачів сайтів стають покупцями. Вартість оборудки, здійсненої через Інтернет, коливається від декількох десятків до декількох сотень доларів США. Наприклад, середній чек торговельних точок проекту audiobooks.com.ua – 75 грн. У SuperPhoto і SuperBook середня сума замовлення з фототематики становить 50-60 грн., книг – 80-100 грн. Середній чек в онлайновому "Фокстроті" дорівнює 180 доларів США, а середня груднева покупка в "Мобітрейді" – 450 доларів США [12]. Провівши відповідні обчислення щодо конкретного Internet-магазину, можна досить точно визначити суму його прибутку, а також зробити відповідний прогноз.

На ефективність роботи Інтернет-магазину має відчутний вплив правильний підбір додаткових послуг (пропозиція автора).

Додаткові послуги за формою і змістом можуть відрізнятися від прямих послуг цього підприємства. Спектр таких послуг є найрізноманітнішим. Додаткові послуги виконують дві основні функції: популяризація сайту та почасти досить відчутні прибутки від їх реалізації. Такі послуги можна поділити на дві групи: безадресні додаткові послуги та адресні додаткові послуги.

До безадресних належать послуги, як правило, інформаційного характеру: прогноз погоди, курс валют, корисні поради, останні новини, святкові привітання тощо. Витрати на такі послуги мінімальні (витрати на оплату роботи адміністратора, який їх підбирає та розташовує на сайті, витрати на трафік, електроенергію тощо). Проте й грошових надходжень такий вид послуг не приносить: служить винятково для підвищення популярності та довіри до підприємства.

До адресних додаткових послуг належать послуги, які надаються конкретному користувачеві. Адресні послуги можуть бути найрізноманітнішими: друк різного виду документації, світлин, набір, копіювання документів, переклад текстів, проведення ремонтних та обслуговуючих робіт, надання конкретної інформації за запитом, надання потрібного програмного забезпечення тощо. Витрати на такі послуги зазвичай є не дуже значними: окрім витрат, які аналогічні витратам на безадресні послуги, є ще витрати на необхідні матеріали (папір, фотопапір, засоби збереження та розповсюдження інформації, запасні частини тощо), оплату праці перекладачів, програмістів, операторів машинного набору, майстрів із ремонту та обслуговування обладнання, використання друкувальних пристроїв, ксероксів тощо. Цей вид послуг є зазвичай оригінальним, а тому слугує підвищенню популярності конкретному Інтернет-магазину. Окрім цього, адресні послуги можуть приносити досить суттєві прибутки, хоча й ціни на ці послуги мають бути нижчими, ніж у підприємств, які профільно займаються таким видом діяльності.

Додаткові послуги вибрані оптимально, якщо виконується умова:

Проведення різноманітних конкурсів, розпродажів, надання бонусів, безкоштовна доставка товарів тощо сприяють підвищенню рівня привабливості Інтернет-магазину для користувачів.

Зауважимо, що нижчі, ніж у стаціонарних магазинах, ціни, безкоштовна доставка товарів, ряд безкоштовних прямих та додаткових послуг сприяють тому, що під час кризових ситуацій Інтернет-магазини "виживають" краще, ніж аналогічні стаціонарні підприємства.

Проте інвестування таких підприємств було б значно привабливішим, якби держава сприяла їх функціонуванню, зокрема через розширення Глобальної мережі Інтернет, покращення шляхів сполучення й, основне, прийняття відповідних законодавчих документів щодо Інтернет-магазинів.

Для того, щоб наочно показати привабливість Інтернет-магазинів, розглянемо прогнозну модель ефективності їх інвестування.

Нехай інвестовано 100000 грн. на місяць. Розглянемо ефективність вкладеної суми в різні види Інтернет-магазинів (вважається, що всі магазини працюють під конкретні замовлення)[1] (Таблиця 1.).

Проаналізуємо наведені дані та результати розрахунків. За деякими статтями витрати є однаковими для всіх видів магазинів: канали зв’язку, податки, доставка, додаткові послуги. За іншими статтями сума витрат є різною. Так, за статтею "Амортизація та вдосконалення" торговельно-монтажно-виробничі підприємства й торговельно-виробничі підприємства мають більші витрати, оскільки підтримується не лише робота сайту магазину, а й монтажних і виробничих операцій. За статтею "Реклама" найменші витрати мають торговельні майданчики, оскільки вони зазвичай реалізують уже відомі товари. Інші види магазинів повинні надати якнайширшу інформацію про свої товари та послуги. До "Інших витрат" належать витрати на усунення наслідків збоїв у роботі мережі, відімкнення електропостачання, зберігання нереалізованих товарів тощо. Таким чином, сума витрат у різних видів магазинів є різною: найбільша – у торговельно-виробничих підприємств (3 800,00 грн), найменша – у торговельних майданчиків (3 100,00 грн).

Таблиця 1. – Прогнозна модель інвестування Інтернет-магазинів у розрахунку на місяць [*]

*запропоновано автором на основі власних розрахунків

Різниця між інвестованими 100000 грн. та визначеною сумою витрат становить суму, яку можна вкласти в придбання матеріалів, для виготовлення товарів, а також закупівлю товарів для реалізації.

Доходи від додаткових послуг в усіх видах магазинів однакові, а от основні – різні. Це залежить не лише від різних сум, витрачених на придбання товарів і матеріалів, але й від відсотка на здійснення відповідних послуг:

• Інтеренет-аукціон (здійснює пошук і придбання товарів, їх продаж тощо): торговельна надбавка – від 5 до 45 %, середнє значення – 25 %;
• торговельний майданчик (здійснює продаж товарів): торговельна надбавка – від 5 до 35 %, середнє значення – 20 %;
• торговельно-монтажно-виробниче підприємство (здійснює монтаж, продаж як змонтованих пристроїв, так і взятих у постачальника, обслуговування користувачів): торговельна надбавка – від 5 до 55 %, середнє значення – 30 %;
• торговельно-виробниче підприємство (здійснює випуск та реалізацію власних товарів): торговельна надбавка – від 20 до 100 %, середнє значення – 60 %.

Таким чином, сума доходу після реалізації товарів та надання послуг найвища у торговельно-виробничих підприємств (57 840,00 грн), а найнижча – у торговельних майданчиків (14 655,00 грн).

Проте в торговельно-виробничих підприємств досить значна частина цього доходу йде на заробітну плату (50 %), оскільки, окрім обслуги магазину, продавців, є ще працівники (здебільшого надомні працівники), які виготовляють продукцію. Найнижча частка від доходу йде на заробітну плату (20 %) – для працівників торговельних майданчиків.

Після проведених обчислень отримуємо суму прибутку кожного виду Інтернет-магазинів: Інтернет-аукціон (18 193,13 грн), торговельний майданчик (11 724,00 грн), торговельно-монтажно-виробниче підприємство (13 601,00 грн), торговельно-виробниче підприємство (28 920,00 грн).

Найвищий прибуток із розрахунку на 1 грн. приносить інвесторові торговельно-виробниче підприємство – 29 коп., найменший – торговельний майданчик – 12 коп.

З огляду на отримані результати, вигода інвестування всіх видів Інтернет-магазинів є очевидною: на першому місці торговельно-виробничі підприємства, на другому – Інтернет-аукціони, на третьому – торговельно-монтажно-виробничі підприємства й на четвертому – торговельні майданчики.

Проте дослідження наявних Інтернет-магазинів (за даними довідкового сайту http://www.bigmir.net) дає зовсім іншу картину. Це залежить від ряду чинників, пов’язаних зі створенням і функціонуванням різних видів Інтернет-магазинів.

Найпопулярнішими видами Інтернет-магазинів в Україні є торговельно-монтажно-виробничі підприємства. Організація їхньої роботи є відносно простою. Власниками таких підприємств є спеціалісти з комп’ютерної техніки, а тому адміністрування, монтажні роботи та роботи з обслуговування вони можуть виконувати самостійно (не говорячи вже про доставку товарів).

Широкою популярністю користуються й Інтернет-аукціони. Користувачі можуть запропонувати для продажу свої власні товари. Щоправда, такі магазини потребують більшої кількості обслуги, а деколи й торговельних площ.

Найприбутковішим видом серед Інтеренет-магазинів є торговельно-виробничі підприємства. Окрім своєї прибутковості, вони мають ще одну суттєву перевагу – надають додаткові робочі місця, зокрема людям із обмеженими можливостями. На жаль, в Україні такі підприємства ще не набули широкої популярності. Річ у тім, що організація такого виду Інтернет-магазину є досить складною. Суттєвий ризик полягає в можливості реалізації виготовлених товарів. Окрім цього, оперативність такого магазину дещо нижча, оскільки потрібен певний час (інколи значний) на виготовлення продукції.

На відміну від таких підприємств, є досить популярними торговельні майданчики. Хоча й прибуток незначний, проте організація такого виду діяльності значно простіша. Якщо магазин незначних розмірів, то не потрібно великої кількості працівників, торговельних площ тощо. Відчутний прибуток саме такі підприємства можуть отримувати за рахунок оперативності роботи, протягом місяця вони можуть освоїти значно більшу суму, ніж 100 000 грн.

Скориставшись наведеним прикладом, інвестор може вибрати найбільш підходящий для себе вид Інтернет-магазину.

Висновки

1. Для ефективного розвитку Інтернет-магазинів та заохочення потенційних інвесторів потрібне сприяння держави, насамперед, прийняття відповідних законів щодо їх функціонування.
2. З метою підвищення привабливості Інтернет-магазинів для інвесторів необхідно підвищити якість реклами як на місцевих рівнях, так і в масштабах усієї держави. Необхідно також подолати стереотип їх сприйняття винятково як підприємств торгівлі.
3. Упровадження Інтернет-магазинів на теренах України має хороші перспективи, тому інвестування таких підприємств уже в недалекому майбутньому буде вигідним як для фізичних, так і юридичних осіб.

---

[1]. Не розглядаються рекламно-маркетингові майданчики, обмінні пункти, оскільки вони не інвестуються окремо, тому що є складовими інших підприємств.

Література:

1. Бабосюк А. Л. Економічні підходи до обґрунтування інвестицій у мультисервісні мережі / А. Л. Бабосюк, С. М. Конініна, І. В. Тесля. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.donetsk.ukrtelecom.ua/ua/about/nauk/st18.php  
2. Гойко А. Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій та пріоритетні напрямки їх реалізації / А. Ф. Гойко. – К. : ВІРА-Р, 1999. – 320 с.
3. Гриньова В. М. Проблеми розвитку інвестиційної діяльності / В. М. Гриньова, В. О. Коюда, Т. І. Лепейко, О. П. Коюда : [монографія] / [за заг. ред. В. М. Гриньової]. – Харків : ВД "ІНЖЕК", 2002. – 464 с.
4. Перетятько А. Ю. Оцінка ефективності інвестицій у виробничі фонди підприємств / А. Ю. Перетятько, Л. Р. Сторчеус. Вісник МСУ, економічні науки. – 2006. – т. ІХ. – № 1. – С. 14-17
5. Вилинский П. Л. Оценка эффективности инвестиционных проектов: Теория и практика / П. Л. Вилинский, В. Н. Лившиц, С. А. Смоляк. – М. : Дело, 2004. – 888 с.
6. Идрисов А. Б. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций / А. Б. Идрисов. – М. : Информ.-изд. дом "Филин",1996. – 245 с.
7. Царев В. В. Оценка экономической эффективности инвестиций / В. В. Царев. – СПб. : Питер, 2004. – 464 с.
8. Фабоцци Ф. Управление инвестициями / Ф. Фабоцци : [пер. с англ.] – М. : ИНФРА-М, 2000. – 932 с.
9. Шарп У. Инвестиции : [пер. с англ.] / У. Шарп, Г. Александер, Дж. Бейли. – М. : ИНФРА – М, 2003. – 1028 с.
10. Вікіпедія – вільна енциклопедія. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uk.wikipedia.org  
11. Матвієнко В. Контракти зацікавилися тим, як зробити WEB-сторінку прибутковою / В. Матвієнко, В. Кукса // "Галицькі контракти", № 38, вересень 1999.
12. Интернет-магазины идут в регионалы. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://prostobiz.com.ua  

Ірина Боднар,
викладач кафедри автоматизованих систем і програмування
Тернопільського національного економічного університету

У статті проаналізовано визначення Інтернет-магазинів та запропонована їх авторська класифікація, а також методи оцінки ефективності Інтернет-магазинів в Україні. Розроблена прогнозна модель інвестування Інтернет-магазинів. Автор доходить висновку, що впровадження Інтернет-магазинів в Україні має хороші перспективи, тому їх інвестування вигідне як для фізичних, так і юридичних осіб. Для ефективного розвитку Інтернет-магазинів та заохочення потенційних інвесторів потрібне сприяння держави, насамперед, прийняття відповідних законів щодо їх функціонування.

Ключові слова: Інтернет-магазин, ефективність, інвестиції, прибуток, додаткові послуги, реклама.

Журнал "Схід" №2 (93), 2009 р.