На главную страницу
 
 Главная 
 Экспертная сеть 

Аналитические статьи
Прогнозы экспертов
Юридические консультации
Консультации экспертов
Библиотека экспертов

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу






База знаний / Аналитика / Политика

Українська мова – Дім буття

Версия для печати Версия для печати

Українська мова – Дім буття (за матеріалами четвертого числа Всеукраїнського наукового журналу "Мандрівець")

Мова – це генетичний код нації, який поєднує минуле з сучасним, програмує майбутнє, забезпечує життєздатність нації у вічності. Мова – це серце народу: гине мова – гине народ

Припиніть війну з українством,
утверджуймо національно-гуманістичні
принципи життєдіяльності в Україні!
В. Лизанчук

Саме таким тематичним блоком представлений розділ "Ілюстрації" Всеукраїнського наукового журналу "Мандрівець" (четверте число за 2010 рік). На огляд читачів подано Ухвалу НаУКМА та експертний висновок за авторством В. Василенка і В. Панченка, які виражають фахову оцінку законопроекту "Про мови в Україні". Своєрідним аналітичним коментарем щодо мовної політики в Україні стала стаття В. Лизанчука "Російщення – це поглинання України Росією". "Неупереджене осмислення сучасних російсько-українських відносин, політико-ідеологічної, морально-психологічної ситуації в Україні, пише В. Лизанчук, дає підставу стверджувати, що нині розгорнуто потужний цинічно-агресивний наступ на українство". Далі автор аналізує наступ сучасної центральної влади на українство, акцентує увагу на мові як генетичному коді нації, піднімає проблему асиміляції українців. "У всіх народів рідна мова – це не лише засіб спілкування, підсумовує В. Лизанчук, це – Дім буття, національна сутність. Мова – це генетичний код нації, який поєднує минуле з сучасним, програмує майбутнє, забезпечує життєздатність нації у вічності. Мова – це серце народу: гине мова – гине народ. Невже метою політичної та державної діяльності нинішнього Президента України, Голови Верховної Ради, народних депутатів України є знищення української мови, культури, духовності?! Припиніть війну з українством, утверджуймо національно-гуманістичні принципи життєдіяльності в Україні!", – закликає автор.

Варті уваги історичні розвідки, які висвітлюють невивчені проблеми історії України. Не один десяток років тривають дослідження історії української національно-визвольної боротьби 1917 – 1921 рр. Однак і сьогодні вона містить багато "білих плям". Однією із них є питання взаємовідносин національних меншин, а зокрема єврейської, і діяльності Симона Петлюри як керівника держави. Багато дослідників, особливо представників радянської історіографії, звинувачують С. Петлюру у антисемітських погромах євреїв і у прямій причетності до них Головного отамана. Оцінка особистості С. Петлюри щодо зазначеного питання залишається відкритою. Тому, авторка детально розглянула його стосунки із єврейським населенням на тлі тогочасних історичних подій. Як засвідчило дослідження автора "С. Петлюра не був досконалим політиком і професійним військовим. Проте, він був далеким від того образу, який приготували йому більшовики – образу погромника євреїв і бандита".

Проблема ставлення Заходу до геноциду українського народу, організованого сталінським керівництвом у Кремлі, розглядає Я. Папуга у статті "Позиція Варшави щодо Голодомору 1932-1933 рр.". Вивчення теми дало можливість автору простежити як дії Москви щодо приховування правди про трагедію, що свідчать про плановий характер Голодомору, так і проаналізувати розповсюдження за межами комуністичної імперії радянофільства серед значних груп населення, зокрема у Польщі. "Антикомуністичні погляди, – на переконання автора, – зумовили поширення позитивного сприйняття діяльності українців, спрямованої на підтримку голодуючих, і негативну оцінку ситуації в УСРР. Однак переконання, що для державних інтересів необхідно зберігати добрі взаємини з Москвою, змусило зайняти заперечливу позицію щодо акції протесту. Загалом поліпшення у той період польсько-радянських стосунків призвело до того, що прихильники санаційного режиму Польщі здебільшого проігнорували Голодомор".

Посткомуністичні ідеологічні рудименти щодо ОУН і УПА ("українсько-німецькі націоналісти", "буржуазні націоналісти" тощо), незважаючи на те, що СРСР рухнув 19 років тому, ще настільки сильні у підсвідомості населення, що й донині не вирішено юридичний аспект проблеми статусу вояків УПА. Тому у статті Валентини Шайкан і Валерія Шайкан "Ідеологічні рудименти та український національно-визвольний рух" проаналізовано діяльність українського національно-визвольного руху в роки Другої світової війни, взаємні стосунки національних формувань з німецьким командуванням і наведено факти, що свідчать про засудження ОУН та УПА колабораціонізму.

Дивізія військ СС "Галичина" відіграла незначну роль у Другій світовій війні, але й нині вона є предметом гострих дискусій як в Україні, так і за кордоном. "Підставою для цих суперечок є: приписування дивізії участі у каральних операціях проти цивільних мешканців, – як пише Я. Стоцький у статті "Духовна опіка в українській дивізії СС "Галичина", – ідеться про створені чотири т. зв. "поліційні полки", а саме: 4, 5, 6 і 7-й, із яких 4-й полк із середини лютого 1944 р. діяв у районі Збаража, Золочева і Бродів проти радянських партизанів, а 5-й – у той самий час був направлений у район Любліна, Грубешева і Холма воювати проти польських та радянських партизанів; зарахування дивізії до дивізії СС, але в конкретному значенні цього слова ця дивізія не була дивізією СС, а – дивізією військ СС (Waffen SS), бо її український офіцерський і солдатський склад ніколи не був абсорбований нацистською ідеологією, а лише підпорядкований есесівському командуванню і, зрештою, райхсфюрер СС Генріх Гіммлер вважав українців не есесівцями, а тільки тими, хто служить в СС, тому термін СС заборонялося вживати щодо вояків, які служили в підрозділах СС, але не були німцями за національністю". У статті на основі опрацювання бібліографічної бази та архівних матеріалів автор розглядає духовну опіку капеланів дивізії та їхню роль у головних її фазах: утворення, на вишколах, під час бойових дій під Бродами, у процесі відновлення та перебування у таборах для військовополонених. Щодо різних закидів, які лунають на адресу дивізії, Я. Стоцький наводить витяг британського уряду від 4 вересня 1950 року: "…За свідченням спеціальної комісії Військового відомства, що мала на меті перевірити цих людей, вони пішли добровільно воювати проти Червоної армії з націоналістичних міркувань під час окупації Західної України, коли було підписано нацистсько-радянський пакт. Незважаючи на те, що комуністична пропаганда постійно намагається зобразити їх і багатьох інших біженців як "зрадників" і "воєнних злочинців", варто зазначити, що жодних звинувачень у воєнних злочинах не було висунуто ані радянським, ані іншим урядом проти когось із членів цієї групи".

У журналі представлені й інші не менш цікаві історичні дослідження, зокрема, Р.Мельничука про будівництво збройних сил УНР у теоретичних розробках Всеволода Петріва, І.Дацкова про дипломатичні відносини УЦР з країнами Антанти, В.Рутара про матеріально-технічне і кадрове забезпечення авіації Галицької армії (листопад 1918 – липень 1919 рр.), В.Чури про стосунки львівського компартапарату і національно-демократичних формувань у 1988 р. Теорія документознавства представлена дослідженням В. Бездрабко.

Філологічні науки подані згідно трьох напрямків: фольклористика (О.Чікало про своєрідність відображення національно-визвольної боротьби українського народу в піснях-хроніках ОУН і УПА), літературознавство (С.Протасова про віршування Олександра Кониського 60-70-х років ХХ ст.) і мовознавство (Л.Пономарьова про чинники ефективності мовленнєвої діяльності в судовому процесі і І.Пастух про німецький сленг).

У журналі прорецензовано книги: Терно С. "Критичне мислення – сучасний вимір суспільствознавчої освіти" (рецензент – А.Булда) і Ільницького В. "Дрогобицька округа ОУН: структура і керівний склад (1945-1952 рр.)" (рецензент – Ф.Полянський).

Завершує зміст четвертого числа журналу публікація Т.Нагайка про аналітичний огляд наукової конференції "Історія повсякденності: теорія і практика".

На часі вихід п’ятого числа журнала, де будуть представлено: витяг з книги Т.Гунчака "Російський імперіалізм", історичні статті – О.Гомотюк "Україна й українство як об’єкт наукових студій Івана Франка", Н.Ідріс "Антиукраїнські настрої у містах УСРР за доби "українізації" у 20-х – на початку 30-х рр. ХХ ст.", В.Ковальчука "Повстанські псевда Романа Шухевича "Мамай" та Миколи Козака "Чупринко" у джерельній базі ОУН і УПА", філологічні дослідження С.Богдан "Специфіка мовних конструкцій у творчості Миколи Вінграновського", І.Бутової "Креативність та евалюативна насиченість політичного дискурсу ХХ ст. (на матеріалі англійської та української мов)", наукова стаття з філософії М.Рудакевич "Європейські етичні і політичні цінності як орієнтири трансформаційних процесів в Україні" та повідомлення з кореспондентських пунктів журналу про аналітику наукового життя.

Федір Полянський,
головний редактор журналу "Мандрівець"

Довідка

Журнал "Мандрівець" – спільний проект Національного університету "Києво-Могилянська академія" та видавництва "Мандрівець". Реєстраційне свідоцтво КВ №8104 від 06.11.2003. Заснований у 1993 році як журнал гуманітарних студій. Журнал включений до переліку наукових фахових видань зі спеціальностей: філологія (постанова Президії ВАК України від 14. 04. 2010. №1-05/3); історія (постанова Президії ВАК України від 16. 12. 2009. №1-05/6); філософія (постанова Президії ВАК України від 14. 04. 2010. №1-05/3). Журнал "Мандрівець" виходить шість разів на рік. Підписний індекс №35331

Контактні дані редакції: тел. – 0352-434162

сайт –
http://journal.mandrivets.com
електронна пошта –


| Количество показов: 2914 |  Автор (привязка):  Полянський Федір Іванович |  Голосов:  16 |  Рейтинг:  4.16 | 

Якщо Ви хочете залишити свій коментар, просимо пройти авторизацію

Возврат к списку


Материалы по теме:





Статьи по разделам
АПК (19) 
Демография (97) 
День в истории (49) 
Здравоохранение (196) 
Книжный мир (22) 
Культура (360) 
Лица эпохи (162) 
Молодежная политика (142) 
Наука и технологии (280) 
Образование (553) 
Общество (472) 
Политика (1059) 
Право (360) 
Социология (126) 
Экология (47) 
Экономика (544) 
Энергетика (60) 

Загрузка...

ПОДПИСКА
Параметры подписки

ЭКСПЕРТЫ ВЭС
Рибалко Лідія Кузьмівна

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИБЛИОТЕКА

Мала гірнича енциклопедія. Том 2, літера М

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
© «ВЭС», 2020
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua