На главную страницу
 

Аналитические статьи
Прогнозы экспертов
Юридические консультации
Консультации экспертов
Библиотека экспертов

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

База знаний / Аналитика / Политика

Основні засади міліцейської етики: Агресія. Хамство. Фамільярність

Версия для печати Версия для печати

На що скаржаться міліціянти, за чиї гроші купляються комп'ютери для райвідділків, навіщо чергові офіцери ночують з "убивцями" у власних кабінетах і ще багато цікавих подробиць із нелегких робочих буднів українського міліціонера. До вашої уваги - звіт з моніторингу патрульної служби та районних відділків обласних центрів Східної України

Часто, замість того, щоб контролювати дотримання закону, правоохоронні органи самі стають порушниками прав громадян. Незначні порушення з боку працівників ОВС можуть спричинити серйозні наслідки. Один з таких наслідків - молодь сприймає патрульну службу як потенційну загрозу, а перевірку документів і вмісту сумок і кишень без підстави - звичайною практикою правоохоронців.

Активісти кампанії "Захист і охорона: точки взаємодії з молоддю" здійснили тур по Східній Україні, в рамках якого на центральних площах міст було проведено воркшоп "Скажи "Ні" злочинцяму міліцейській формі!". В ході лекції цивільними активістами з Донецька, Сімферополя та Луганська були дані практичні рекомендації щодо спілкування з правоохоронними органами. Молоді, що зібралася, розповіли про можливі причини їх зупинки на вулиці, процедуру перевірки документів, порядок проведення особистого огляду, правила оформлення затримання, складання протоколів та фіксації порушень.

Під час акції слухачам і перехожим роздавали зручні пам'ятки - жовті картки - "Як захиститися від неправомірних дій міліції", - де в короткій формі викладені основні права громадянина при спілкуванні з представником ОВС та обов'язки міліції при спілкуванні з громадянами з посиланнями на закони і підзаконні акти.

І, щоб не залишити слухачів з відчуттям "непрактичності", теоретичності отриманих ними знань, організатори запропонували бажаючим приєднатися до практичної частини кампанії і взяти участь у моніторингу патрульної служби та чергових частин, щоб під час безпосереднього контакту з міліцією продемонструвати ефективність сучасної зброї - правової грамотності, а також виявити порушення в діяльності працівників ОВС та районних відділеннях обласних центрів.

Під час моніторингу різко кидалися в очі відмінності в роботі патрульної служби (ПС) різних регіонів. Окремої уваги заслуговують Харків і Донецьк: на міста, які приймали Євро, накладалися особливі вимоги, в тому числі й щодо роботи міліції.

Мал.4.jpg

Першим став Донецьк, де активісти вирушили моніторити в серце міста на час чемпіонату - до Донбас-арени. Керуючись простою логікою, стежити за правопорядком на стадіоні повинні були кращі кадри донецької міліції. Але зустріли моніторів тут не дуже приязно: прямо на вході до стадіону молодих людей обклав нецензурною лайкою співробітник ОВС, який потрапив у кадр, після чого довелося досить довго чекати, коли він закінчить телефонну розмову, щоб вимагати від нього пояснення. Варто зазначити, що цей співробітник, швидше, виняток: надалі міліціонери вели себе досить коректно і ввічливо, але фотографувати себе все одно забороняли - "начальство не дозволяє". Деякі співробітники намагалися розмовляти з іноземними гостями англійською, а ось електронних перекладачів, закуплених МВС в кількості 1400 штук, в наявності не виявилося. В цілому ж міліція була практично не готова надати допомогу, пов'язану з інфраструктурою і охороною здоров'я: починаючи від незнання адрес найближчих аптек-лікарень і закінчуючи загальним незнанням території, що ними охороняється. Можна припустити, що це пов'язано, перш за все, з тим, що до охорони правопорядку залучалися міліціонери з інших регіонів, для яких не проводився навіть мінімальний інструктаж з цього приводу. Були проблеми і з літнім форменим одягом: "Одягали, як могли", - сказав, заливаючись потом, патрульний.

Для Харкова ці зауваження виявилися не менш актуальними. А ось що стосується роботи ПС у звичайний (не "футбольний") день, то впала в око відсутність бланків протоколів у патрульних і неповне екіпірування, про відсутність аптечок і електронних перекладачів не варто й говорити. Трохи більш оригінальним виявився самотній працівник ПС, що сидів на лавці в центрі міста, не орієнтувався на ввіреній йому території і вразив моніторів різким запахом алкоголю.

Мал.3.jpg

У Запоріжжі перше, що кинулося в очі, - велика кількість курців серед міліціонерів. Причому, зауваження з приводу куріння в громадських місцях викликали у них таке щире здивування, що й самі монітори стали сумніватися, а чи дійсно існує такий закон. На фотоапарат патрульні реагували спокійно, чого не скажеш про місцевих співробітників СБУ та "Беркута": правоохоронці намагалися затримати перехожого, який сфотографував момент слідчих дій, і погрожували посадити на 15 діб "порушника", якщо він не видалить фотографії. Учасники моніторингової групи попросили правоохоронців назвати нормативні акти, що дають підстави вимагати видалення фотографій з магнітного носія прямо на вулиці, на що міліціонери і спецслужбісти сумно зітхнули і загубилися в натовпі.

Дніпропетровськ виявився в цьому плані найбільш "спокійним" містом - знайти патрульних вдень у центрі міста виявилося не так просто.

В цілому, навіть поверхневий погляд на роботу патрульної служби дозволяє відзначити безліч проблем, які можна пояснити одним явищем - низькою професійною підготовкою особового складу. Складається враження, що патрульні часто не до кінця розуміють своєї основної функції, тому не дуже-то суворо дотримуються етичних норм і стандартів. Саме тому активісти кампанії визначили своєю метою прищепити нашим правоохоронцям думку про те, що, надягаючи погони, вони перестають бути приватними особами і стають представниками державної влади, тим самим накладаючи на себе додаткову відповідальність за кожну свою дію.

Мал.1.jpg

Тим часом друга група моніторів досліджувала стан райвідділів: "Районне відділення - це не тільки місце, в яке потрапляють правопорушники і злочинці. У ньому ви можете дізнатися про місце перебування вашого дільничного міліціонера, про час прийому керівництвом ОВС, а також написати заяву про злочин, залишити коментар у книзі скарг і пропозицій", - зазначила в ході лекції активістка Правозахисного центру "Поступ" Олександра Дворецька. - "Часом найнезначніші порушення міліції можуть мати серйозні наслідки. Так, відсутність запису в журналі відвідувачів робить вашу присутність в районному відділенні незаконною, а чергового офіцера без бейджа, де має бути зазначено прізвище та ім'я, який допустив це порушення, - анонімним співучасником злочину".

"Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями та населенням" - це не мрія активістів правозахисного руху, а витяг з ст.3 Закону України "Про міліцію". Активісти кампанії вважають, що тільки через правове просвітництво, а також через механізми громадського контролю та відкритості роботи ОВС можна мінімізувати незаконні дії з боку міліції та підвищити довіру до неї серед населення.

Позначило проблему вже перше відділення в Донецьку - Ворошиловське. Представник керівного складу установи сприймає відвідувачів як гостей, а сам називає себе "хазяїном" - саме з цієї причини для кожної дії потрібно його дозвіл: фотографування інформаційних стендів, надання книги скарг. Грубість і фамільярність стали звичайною практикою і для Калінінського та Київського районних відділень міста Донецька (що є порушенням ст.21 ЗУ "Про інформацію", ст.3 ЗУ "Про міліцію", Наказів МВС № 181, № 400). В одному відділенні книга скарг була "вкрадена", в іншому - літній відвідувач з явними слідами побиття більше години чекав у вестибюлі, щоб написати заяву. "Отец, пошли! Будем раны твои лечить!", - фамільярно кличе потерпілого оперативний співробітник, зауваживши, що ним зацікавилися учасники моніторингової групи.

Мал.2.jpgПерше запорізьке відділення - Заводське - зустріло закритими дверима, увійти і - що зовсім дивно - вийти з вестибюля чергової частини можна тільки з дозволу чергового офіцера. На питання "Що може бути причиною заборони увійти в вестибюль?" і "Яка взагалі мета обмеження допуску відвідувачів у вестибюль?" співробітники райвідділу відповісти не змогли. Відзначилося й відділення Жовтневого району: "А не видно, хто я?" - відповіла на прохання представитися чергова. Найяскравішим виявилося відділення Орджонікідзевського району: з порога, не представившись, з вимогою припинити фотозйомку у вестибюлі на моніторів накинулася чергова. Агресивна реакція на зауваження, рекомендації і навіть згадка законів і підзаконних актів, вимога до відвідувачів надати документи, заборона фотографування інформаційних стендів, відсутність книги скарг у вільному доступі та відмова в її видачі (тільки за умови докладного звіту черговій про суть того, що буде записано в журнал) - у цих і багатьох інших порушеннях виявлялося самовіддане, свідоме виконання співробітницею наказів керівництва: "У меня есть начальник, который говорит мне, что мне надо делать. Я не собираюсь ничего принимать во внимание".

Відділення в Дніпропетровську виявилися більш відкритими для відвідування, однак навели членів моніторингової групи на деякі роздуми. Так, співробітник Кіровського районного відділення був упевнений, що представлятися і показувати службове посвідчення потрібно тільки в тому випадку, коли він звертається до громадянина, і зовсім не обов'язково, якщо це робить громадянин. "Если я иду, никого не трогаю, а тут подходит ко мне человек: "Покажите удостоверение!". Я какое-то правонарушение произвожу, коррупцию или деньги у вас требую?" - обурювався черговий. Цей же співробітник був щиро переконаний в тому, що українська Конституція містить вимогу до кожного громадянина скрізь носити із собою паспорт. Монітори трохи почитали офіцеру текст основного закону і його реакція переконала, що з цим документом він знайомиться вперше. Антипремію отримує відділення Красногвардійського району Дніпропетровська, де відсутній вестибюль чергової частини, а відвідувач не має можливості ознайомитися з інформаційними стендами: "Дебил какой-то зайдет, шахид, и разнесет тут все, оружейную комнату вышибет, а там стволов и оружия хватит, чтобы всю область перестрелять", - пояснює співробітник посилені заходи безпеки, а саме - вимогу до всіх, хто входить до будівлі відділення (незалежно від мети візиту), пред'явити документи. Начальник цього відділення пішов далі і скаржився на відсутність кімнат для затриманих і доставлених (КЗД): "Камер у нас нет. Приходится какого-то шизоида застегивать на руку. И думаешь, задушит он сотрудника ночью или не задушит. Например, задержан человек за убийство - пока его не поместят в СИЗО, приходится застегивать его у себя на руке, и дежурный спит с ним у себя в кабинете сидя на стуле". Питати в простодушних міліціонерів, чим передбачені такі "ночівлі" і яка їхня мета, якщо є можливість розмістити підозрюваного у слідчому ізоляторі, монітори не стали.

У харківських відділеннях також були виявлені характерні порушення. Так співробітники відділення Ленінського району говорили, що виконують тільки вказівки "зверху", що їм не дуже цікаві зауваження про відсутність інформації на стендах або бейджів з прізвищем та ім'ям у чергового офіцера: "Как скажут – сделаем". Розповів про нелегкі умови праці заступник начальника райвідділу по кадровому забезпеченню: "Я достаю свою зарплатную карточку и жене говорю: "До свиданья, вы сегодня не кушаете". Вы как думаете, кто на это выделяет деньги? Вот этот стенд я покупал за свои деньги, книги я покупаю сам. Вы знаете, за чей счет выезжает дежурная часть на вызов? Ни копейки не выделяется на хозяйственные нужды. Вот проверять все рады. Приезжает проверяющий и говорит: "Вот приказ, должно быть то, то и то. Завтра в 9 утра чтоб все было". А там должна быть оргтехника. Кто ее покупает? Я бегу на радиорынок, покупаю компьютер за свои деньги, аптечку, воду минеральную, которая здесь должна находиться – вкладываю в эту комнату приема граждан минимум тысячу гривен. А министерству оно не нужно, мы никто для них", - скаржиться моніторам керівник. І тут же розгублено не може відповісти на питання: "Скільки потрібно додаткових коштів, щоб постовий міліціонер реєстрував кожного відвідувача у відповідному журналі?". Прямо в присутності моніторів і начальника райвідділу до приміщення, не фіксуючи, вводять людей.

У Київському, Дзержинському і Комінтернівському відділеннях відсутні скриньки довіри, не доступні книги скарг і пропозицій, інформаційні стенди не містять повної інформації.

Отже, вже при першому, досить поверхневому, зіткненні з функціонуванням районних відділень моніторинговою групою було виявлено безліч недоліків, як у технічному оснащенні закладів, так і в діяльності співробітників. Одним з основних порушень є формальне ставлення до виконання вимог чинного законодавства. Телефони довіри прокуратури часто вказані з помилками або відсутні зовсім, інформаційні стенди розташовані високо, що ускладнює ознайомлення з інформацією. Люди з обмеженими можливостями або відвідувачі з дитячою коляскою можуть самостійно потрапити тільки в два з п'ятнадцяти відділень. В інших пандус відсутній, не відповідає експлуатаційним нормам.

Багато співробітників ведуть себе агресивно, не напружуются навіть демонстративною повагою до відвідувачів (чого вимагає, наприклад, Закон "Про міліцію"), проявляють ейджизм і сексизм при спілкуванні з молоддю, мають низький рівень правової підготовки. У таких умовах, дуже складно уявити, що в найближчому майбутньому до міліції стануть ставитися як до захисників, а не носіїв загрози.

Основне гасло кампанії "Обізнаний - значить, озброєний" відображає ідею молодіжного контролю над діяльністю працівників ОВС. Якщо в кожному громадянинові співробітник буде бачити потенційного монітора, то і порушень буде менше. Ми розуміємо, наскільки складна ця робота, і поділяємо обурення співробітників міліції з приводу несправедливо низької оплати праці, але це не може служити виправданням протизаконних "поборів" з громадян. Ми бачимо лише один законний спосіб поліпшити ситуацію - міліціонерам слід навчитися заявляти свої вимоги керівництву і відстоювати свої права, а не зганяти образу на громадян.

Довідка:

Інформаційно-освітня програма зі встановлення контролю над дотриманням прав людини працівниками ОВС України "Захист і охорона: точки взаємодії з молоддю", яка адмініструється Правозахисним центром "Поступ", реалізується за фінансової підтримки Національного фонду розвитку демократії (NED) та Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні в партнерстві зі Всеукраїнською освітньою програмою "Розуміємо права людини" та Асоціацією УМДПЛ. Ознайомитися з інформацією, яка допоможе тобі уникнути неприємностей і не постраждати від жорстокого поводження охоронців порядку можна на платформі Соціальної мережі активістів-правозахисників.

Фото з лекцій та моніторингу можна знайти за посиланням


| Количество показов: 1255 |  Автор:  Правозахисний центр "Поступ" |  Голосов:  3 |  Рейтинг:  3.56 | 

Якщо Ви хочете залишити свій коментар, просимо пройти авторизацію

Возврат к списку


Материалы по теме:





Статьи по разделам
АПК (19) 
Демография (97) 
День в истории (49) 
Здравоохранение (195) 
Книжный мир (22) 
Культура (360) 
Лица эпохи (162) 
Молодежная политика (142) 
Наука и технологии (279) 
Образование (552) 
Общество (471) 
Политика (1059) 
Право (360) 
Социология (126) 
Экология (47) 
Экономика (543) 
Энергетика (60) 

ПОДПИСКА

ЭКСПЕРТЫ ВЭС
Юган Наталя Леонідівна

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИБЛИОТЕКА

Основи автоматизації гірничого виробництва (курс лекцій)

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua