Головна  /  Дайджест ЗМІ

Монополізація життєзабезпечення Києва

З приходом нової київської влади суспільству почали відкриватися питання, які раніше не дуже розголошувалися. Одним з таких є створення ЗАТ «Київенергохолдинг». Тривогу нового керівника міста викликає відчуження майна, яке належить громадськості Києва. Хоча найбільше занепокоєння викликає монополія зазначеного холдингу на надання комунальних послуг споживачам. ...

Історія об'єднання природних монополій «Київенерго» та «Київгаз» почалася у 2002 році. Тоді Антимонопольний комітет не дозволив «Київенерго» одержати в управління майно ДКП «Київгаз», а також на реорганізацію ДКП «Київгаз». І зрозуміло чому. АЕК «Київенерго» є суб'єктом природної монополії на ринках м. Києва з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, централізованого постачання теплової енергії. «Київгаз» теж монополіст на ринку транспортування природного газу розподільними газопроводами міста.

Ініціатори створення супермонополіста так і не змогли надати АМК чітких фінансово-економічних розрахунків. Водночас досвід інших країн свідчить: подібні дії, як правило, призводять до негативних наслідків. До того ж, на вітчизняному ринку теплової енергії може розвиватися певна конкуренція. Багато споживачів на заміну послуг централізованого теплопостачання почали встановлювати газові автономні системи опалення (індивідуальні газові котли, міні-котельні). І кількість таких систем завдяки високій якості тепла та меншій вартості порівняно з централізованим теплопостачанням постійно зростала.

«Київенерго», отримавши в управління ДКП «Київгаз», об'єктивно не зацікавлена в розширенні автономних систем опалення. Споживачі були б позбавлені вибору прийнятних для себе схем забезпечення тепловою енергією, що стримувало б розвиток і лібералізацію ринку централізованого теплопостачання та усувало перспективи виведення цього ринку чи його частини зі стану монополії. Передача в управління АЕК «Київенерго» цілісного майнового комплексу ДКП «Київгаз» призвела б до посилення монопольного становища АЕК «Київенерго», яка за відсутності конкуренції не була б зацікавлена вживати заходів для зниження витрат на виробництво теплової енергії та покращення якості надання послуг. Враховуючи викладене, рішенням Комітету було заборонено цю концентрацію.

Одначе з'ясувалося, що Київська адміністрація зовсім не чекала на рішення АМК. Влада столиці ще 26 червня 2002 року приймає Розпорядження від № 1271 «Про передачу в управління АК «Київенерго» майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, закріпленого на праві повного господарського відання за ДКП «Київгаз». Відповідно до цього розпорядження «Київенерго» було зобов'язане отримати повний перелік договорів на газопостачання, а «Київгаз» — припинити їх дію в частині продовження постачання газу. Таким чином, «Київенерго» змушувалось до здійснення негайних дій щодо вступу в права управління майном «Київгаз» до отримання на це дозволу АМК.

Комітет вніс КМДА рекомендації щодо скасування розпорядження №1271. Однак відповіді на ці рекомендації так і не отримав. Навпаки, у ЗМІ з'явилися публічні заяви керівництва «Київенерго» про наміри за будь-яких умов виконати розпорядження КМДА. В результаті Антимонопольний комітет був змушений розпочати розгляд справи проти КМДА. Влада звинувачувалась у порушенні законодавства про захист економічної конкуренції. Крім того, були пред'явлені звинувачення АЕК «Київенерго» щодо отримання в управління майна територіальної громади м. Києва без попереднього отримання дозволу АМК. За таких умов КМДА була змушена призупинити дію свого розпорядження. Після цього і Комітет призупинив розгляд справи проти київської влади. Однак на всяк випадок АМК звернувся з листом до Ради національної безпеки та оборони, в якому запропонував законодавчо заборонити існуючим монополістам створювати монополії на інших ринках. Запропоновано було розробити критерії, за наявності яких суб'єктам природних монополій може бути дозволена діяльність на інших товарних ринках, що знаходяться в стані природної монополії.

Але не пройшло і два роки, як за забуту справу взялася Київрада.

24 червня 2004 року вона прийняла рішення створити ВАТ «Компанія «Київенергохолдинг». Проти проголосували лише чотири депутати. А тим, хто голосував за це рішення, кажуть, пристойно заплатили. Рішення проходило досить важко, оскільки фахівці висловлювали серйозні заперечення. На їх думку, на ринку енегропостачання міста створювався потужний монополіст, а тому це питання мав ретельно розглянути Антимонопольний комітет, згоди якого на той час не було одержано.

У жовтні 2004 року Шевченківський райсуд Києва призупинив дію рішення Київради про створення «Київенергохолдингу». Однак, на превелике здивування спеціалістів, відомство, яке має попереджувати створення монопольних утворень і захищати конкурентне середовище, вже в листопаді 2004 року несподівано прийняло рішення, яким таки дозволило Київраді та компаніям «Зарова Лтд» і «Денсек Лтд» (Кіпр) створити ВАТ «Компанія «Київенергохолдинг».

Вкладом міста в цій компанії були 60%+1 акція «Київгазу», 12,73% — «Київенерго» и 67% — «Київводоканалу». Загальний пакет акцій, що належить Київраді в новоствореній структурі, становить 61%. Засновники проголосили, що метою створення холдингу є координація роботи компаній «Київенерго», «Київгаз» та «Київводоканал».

До весни 2006 року вищенаведені рішення так і не були належним чином зреалізовані. Лише, коли стали зрозумілими результати виборів мера, прозвучала інформація про те, що 5 квітня поточного року тоді ще чинний міський голова О. Омельченко підписав розпорядження про створення «Київенергохолдингу». В цей же день зазначена структура була зареєстрована в установленому порядку в ТОВ «Центр реєстру та консалтингу». Розрахунковий рахунок відкрито в банку «Хрещатик». Головою правління обрано Юрія Бондара, який пройшов до Київради від структури «Громадський актив Києва».

Новообраний мер Києва Л. Черновецький вважає розпорядження колишнього керівника незаконним. З метою повернення «Київэнергохолдингу» у власність громади м. Києва він має намір звернутися в прокуратуру. Черновецький навіть доручає підготувати звернення в Інтерпол для розслідування діяльності чотирьох офшорних компаній, які мали відношення до незаконної приватизації. А 19 квітня 2006 року Л. Черновецький скасував створення «Київенергохолдингу». На жаль, одноосібно він цього зробити не може, скасувати рішення має право лише сесія Київради. На нашу думку, проблема полягає не стільки в тому, що відбулося незаконне відчуження в приватні руки майна, яке належить київській громаді і є її стратегічним активом, а в тому, що невідоме приватне угрупування монопольно буде контролювати все електро-, газо— та водопостачання столиці. Хоча приватні власники холдингу мають лише 39% акцій, ще не відомо, хто конкретно буде впливати на пакет у 61%, який належить столиці. Існує потенційна загроза в існуванні контрольованої соратниками О. Омельченка фракції у Київраді та значній кількості чиновників в апараті міськадміністрації, які насправді і досі є вірними послідовниками колишнього мера. Наприклад, вже відомо, що керувати створенням реєстру комунальної власності Л. Черновецький доручив колишньому голові фракції «Єдність» у Київраді В. Головачу. Тобто не відкидається, що одна політична сила контролюватиме всю життєдіяльність міста. А це означає, що у будь-який скрутний момент політичне угрупування матиме змогу диктувати свої умови, а мер і міськадміністрація не матимуть серйозних важелів впливу.

В таких політичних умовах здорова економічна конкуренція могла б унеможливити негативні ситуації. Але для цього необхідно остаточно скасувати незаконне створення «Київенергохолдингу». В іншому разі є загроза, що якість послуг «Київенерго», «Київгазу» та «Київводоканалу» не тільки не покращиться після його створення, а навпаки суттєво погіршиться. До того ж значно зростуть ціни на них. А в екстремальних умовах не відкидається шантаж чколи забезпечення міста теплом, газом чи водою буде висуватися як умова задоволення тих чи інших політичних амбіцій.

На завершення хочу підкреслити, що всі деталі цієї гучної справи стали відомими тільки тому, що в Києві змінилася влада. Якби результат виборів був іншим, то ніхто б так і не заперечив створенню монополіста, якого, як не дивно, благословив навіть Антимонопольний комітет. Свідченням того, що йому самому за це тепер «соромно», є той факт, що на сайті АМК інформації про це порівняно недавнє рішення нині немає. Крім того, на днях по радіо прозвучало інтерв'ю з першим заступником голови АМК Ю. Кравченком, у якому він вважає згоду АМК на момент реєстрації компанії недійсною. Але ніяких офіційних заяв поважного відомства з цього гучного питання так і не було зроблено. Тим часом нинішній голова АМК О. Костусев 25 квітня 2006 року заявив про своє бажання залишити свою посаду, щоб зайняти місце народного депутата. Там, до речі сказати, його не можна буде притягти до відповідальності за посадові злочини, які весь час прикривалися популістськими заявами про захист інтересів народу.

 Зоя БОРИСЕНКО (доктор економічних наук екс-перший заступник голови АМКУ)

Газете "ДЕЛО" № 128 від 28 Апреля 2006 г.

: http://delo.ua/ru/news/6266.html?PHPSESSID=c15f639ceab3ff983744c6bbd88e832a

Назад  | 

Розробка і підтримка – Центр інтелектуальних ресурсів і технологій.
Всі права захищені. Використання матеріалів порталу дозволяється за умови посилання (для Інтернет-видань – гіперпосилання) на www.experts.in.ua

Редакція порталу "Всеукраїнська експертна мережа" може не поділяти думку автора публікації. Відповідальність за достовірність фактів, наведених в публікації, несе її автор

Україна, Київ, 01001, вул. Костьольна 4, оф. 8
Тел: +38 (044) 494-24-61, Факс: +38 (044) 494-24-62
E-mail: