На главную страницу
 
 Главная 
 Экспертная сеть 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу






Реформаторські підсумки 2016 року: коли чекати "точки неповернення"?

Версия для печати Версия для печати

12.01.2017 11:42:59 | Вадим Міський 
Рік, що минає, був перенасичений політичними подіями. Ухвалено сотні реформаторських законів, стають відчутними результати реформ, розпочатих у попередні роки. Масштаб їхньої дії вражає, проте результати подекуди викликають суперечливі почуття  

Рішучі кроки вперед, проблеми росту молодої демократії, вбивче зволікання з принциповими рішеннями — тісно переплетені. "Точка неповернення" для країни, як завжди, маячить на горизонті і, можливо, нарешті буде пройдена наступного року. Така омріяна незворотність реформ: чи наблизилися ми до неї у 2016-му році? 

Кроки вперед 

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура нарешті повноцінно працюють. Хоча для створення повного ланцюжка ефективної боротьби з високопосадовою корупцією досі бракує антикорупційного суду, за результатами роботи НАБУ та САП у держбюджет уже повернуто понад 100 млн грн. Тим часом детективи НАБУ під час власних розслідувань обмежені у проведенні операцій під прикриттям: закон примушує їх користуватися послугами політично залежної Служби безпеки України для прослуховування своїх "клієнтів". Це збільшує ризик витікання конфіденційної інформації про плани та перебіг розслідувань, істотно впливає на якість і ефективність їхньої роботи. Літні конфлікти між ГПУ та НАБУ засвідчили: владі вкрай не до вподоби незалежність антикорупційних органів. Саме тому, проводячи обшуки та допити з причини нібито незаконного прослуховування, ГПУ намагалася очорнити новостворені інституції. На жаль, Рада так і не спромоглася надати НАБУ право на самостійне прослуховування в цьому році. Разом із законом про антикорупційний суд — це головні антикорупційні завдання парламенту на початок 2017 р. 

Електронне декларування — політичний трилер року. Зрив термінів запуску системи е-декларування, який стався через відмову в сертифікації з боку служби Держспецзв'язку та відверто мляву позицію Національного агентства з питань запобігання корупції, викликав обурення не лише активістів, а й держав G7. Підсумок утішний: Україна таки запровадила електронну систему декларування активів, доходів та витрат публічних службовців, і вже понад 103 тис. чиновників задекларували свої активи. Серед них — президент, міністри, губернатори, мери, судді та прокурори й навіть керівники великих держпідприємств. Українці були шоковані обсягами готівки "під матрацом" та чиновницьких багатств загалом і чекають на виявлення фактів незаконного збагачення, розслідування та притягнення до відповідальності. Втім, НАЗК не лише саме не квапиться перевіряти е-декларації, а й досить вільно тлумачить законодавство, не даючи НАБУ до них повного доступу. Вже з 1 січня розпочинається друга хвиля електронного декларування, і в ній мають узяти участь удесятеро більше осіб. Клопотів у НАЗК чимало, тому продовження зволікань із рішеннями та кволість у роботі можуть призвести до чергової серії трилера. 

Всі державні закупівлі перейшли з "паперу" в систему електронних закупівель ProZorro. Це дозволяє економити мільярди державного бюджету і не пускати їх у "кишені" на відкотах. Потенційна економія коштів платників податків за час роботи системи вже перевищує 6 млрд грн! Ніщо так яскраво не свідчить про дієвість системи електронних закупівель, як страх чиновників перед нею. Деякі міста спробували відмовитися від ProZorro на допорогових закупівлях (менше 200 тис. грн), а в жовтні функціонування системи навіть оскаржили в суді. Для "хабарменів", як називають у ProZorro корумпованих чиновників, старі паперові корумповані тендери — зрозуміліші, зручніші та вигідніші. Втім, поки що онлайн система долає хабарменів. 

20% децентралізації вже позаду: у 2016 р. зареєстровано 209 об'єднаних громад. Разом зі створеними у 2015 р. це становить 368 громад, або п'яту частину від прогнозованої кількості. Рівень сподівань людей на реформу яскраво демонструє явка на грудневих виборах в об'єднаних громадах, що в окремих областях перевищила рівень явки на парламентських виборах. Це й не дивно, адже бюджети об'єднаних громад зростають у 3—6 разів. У громадах залишаються 60% податку з доходу фізичних осіб, плата за землю, єдиний податок, акцизний податок та місцеві податки і збори, крім цього їм доступні кошти Державного фонду регіонального розвитку. Все це вдихає життя в сільські місцевості, пожвавлює бізнес та активність людей. Депутати Верховної Ради, при цьому, живуть у власному світі — захищають абстрактне "село", замість того, щоб допомогти об'єднатися тим, хто хоче. Законопроект, який дозволить приєднання сіл до вже об'єднаних громад, ніяк не набере своєї більшості в парламентській залі. А дозвіл об'єднуватися селам із різних районів Рада взагалі провалила: при цьому не голосувала навіть значна частина президентської фракції, що позиціює себе лідером реформи. Якщо народні депутати перестануть вставляти палиці в колеса і ухвалять децентралізаційний пакет одразу після канікул, наступного року об'єднання громад вдасться практично повністю завершити. 

Після ухвалених змін до Конституції в частині правосуддя повноцінно стартувала судова реформа. Очищення починають із Верховного суду — по суті, його створюють "з нуля", на конкурсних засадах, і це ледь не світовий прецедент! Усього в новому Верховному суді буде до 200 суддів, а конкурси відкриті на перші 120 посад, на які можуть претендувати й люди з-поза суддівської системи: адвокати та науковці. Зараз на одне місце претендують по п'ять кандидатів. Тим часом громадськість отримала ширші можливості участі у вирішенні суддівської долі через Громадську раду доброчесності. Якщо все вдасться, то вже наступного року громадяни можуть розраховувати на чесні та справедливі рішення принаймні в касаційній інстанції. 

Триває оздоровлення банківської системи. Від Революції Гідності до кінця 2016 р. Національний банк України вивів із ринку близько 80 неплатоспроможних банків. Рік завершується націоналізацією ПриватБанку з "діркою" майже 150 млрд. грн. — малоприємний для платників податків, але найбільш безпечний із усіх можливих сценаріїв, які могли розгорнутися навколо цієї, по суті, фінансової піраміди. Викликами є убезпечення від політичних втручань у керування банком, повернення принаймні частини коштів від пов'язаного з попереднім власником бізнесу, а також незволікання з приватизацією банку. Процес оздоровлення банківської системи болісний, але в результаті громадяни стануть більш захищеними від банкірів-аферистів. 

Назустріч підприємництву. Пакет законів із реформи державного контролю, який ухвалила Рада на початку листопада, перетворить органи державного нагляду з каральних на сервісні та дружні до бізнесу, зокрема через запровадження презумпції невинуватості бізнесу та створення публічної бази перевірок. Істотні бар'єри при експорті послуг зняло ухвалення так званого "закону про фріланс", якого чекав малий і середній бізнес, що працює з іноземними компаніями. Тепер банки не вимагатимуть перекладу документів з англійської українською, а рахунок (інвойс) вважається первинним документом, причому може бути підписаний електронним підписом. Нові правила торкнуться чималого ринку: за даними Держстату, лише у 2014 р. український бізнес експортував послуг на суму майже 11,5 млрд дол., і щороку ця сума зростає. Поряд із цим, від 1 жовтня триває урядовий експеримент зі скасування регулювання цін на харчові продукти. Як і очікувалося, без регулювання ціни не зросли, тому експеримент, очевидно, триватиме. Крім того, в листопаді Кабмін відзначився днем дерегуляції: крім припинення дії низки постанов радянського періоду, скасували мінімальну ціну на нотаріальні послуги, знизили ставку оренди держвласності для мобільних операторів, і не тільки. Очікуємо, що вже в 2017 р. ці зміни позначаться на позиції України в рейтингу DoingBusiness. 

Серед інших позитивів року також можна відзначити встановлення ринкових цін на газ для споживачів — що закрило корупційну діру в понад 100 млрд грн щорічно, розкриття реальних власників телеканалів та радіостанцій, перші виплати в рамках державного фінансування партій, формування незалежних наглядових рад на державних підприємствах, фактичне завершення декомунізації, створення Нацагентства з питань повернення та управління активами, отриманими від корупційних злочинів. 

Ці кроки свідчать: країна реформується нечуваними темпами. У кожній із цих реформ сформувалися команди ентузіастів-реформаторів, а увага громадськості й міжнародної спільноти не дозволяє втратити темп. "Тільки помилки потребують урядової підтримки, істина ж відстоює себе самостійно", — цей вислів належить батькові-засновнику США Томасу Джефферсону, проте через два століття актуальний в Україні. Практично, кожна успішна реформа зіштовхується зі спробами відкоту, дискредитації або байдужою бездіяльністю з боку політичного істеблішменту. Найкраще, що можуть зробити політики, — не заважати втручаннями й оперативно реагувати на потреби. 

Проблеми росту 

Державна служба реформується, хоча й зі скрипом. З 1 травня 2016 р. вступити на державну службу можна тільки за результатами конкурсного відбору, а політичні посади чітко відділені від посад державної служби. У міністерствах призначено перших державних секретарів, яких відбирає Комісія з питань вищого корпусу державної служби. Втім, громадськість висловлювала незадоволення деякими призначеннями, а народні депутати вже встигли оголосити про "провал" конкурсів, у яких перемагають недоброчесні професіонали. Це має підштовхнути уряд до перегляду конкурсних процедур, додавши до них прискіпливе дослідження доброчесності кандидатів. 

НКРЕКП узаконили з компромісом. Хоча закон про енергетичний та тарифний регулятор прийнятий, процедура формування конкурсної комісії, яка обиратиме членів регулятора, приведе до можливості істотного впливу президента на добір. Втім, закон є кроком уперед, адже встановлює гарантії прозорості та підзвітності НКРЕКП. Тепер, коли юридичний статус комісії визначено, важливо забезпечити максимальну її прозорість, підзвітність суспільству та рівновіддаленість від політики і бізнесу, адже створення незалежного регулятора — це ключова передумова успіху всієї енергетичної реформи. 

Суспільне мовлення створять, але недофінансують. Весь 2016 р. тривало злиття та поглинання державних мовників — підготовка до корпоратизації й утворення Публічного акціонерного товариства Національна суспільна телерадіокомпанія України, яке перебуватиме у власності держави, але керуватиметься суспільством та слугуватиме суспільним інтересам. У новий рік суспільне мовлення увійде зі сформованою наглядовою радою, проведеною оцінкою майна та визначеним статутним капіталом, затвердженим статутом і окремим рядком у державному бюджеті, в який, попри обіцянки, записали на 300 млн грн менше, ніж того вимагає законодавство. Без цих коштів годі сподіватися на швидку зміну картинки UA:Першого чи регіональних мовників, адже залишку вистачить на мінімальні зарплати й комунальні послуги. Таким чином, утворення юридичної особи у січні — лише півкроку в напрямі реформи, а уряду й парламенту слід негайно шукати можливості збільшення фінансування. 

Поліція через півтора року після появи на вулицях Києва перших патрульних почала втрачати довіру громадян, — про це свідчать опитування громадської думки. Безумовно, на довірі населення позначилися низка гучних скандалів та відставка керівниці Нацполіції Хатії Деканоідзе. Хто займе її місце, визначатиме особисто міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, адже в розробленому МВС законі про Національну поліцію конкурсна процедура не передбачена. Аваков, демонструючи певну прозорість, усе ж оголосив "консультативний конкурс". Утім, Верховній Раді варто якнайшвидше виправити законодавчу помилку — внести зміни до закону про Національну поліцію, зробивши процедуру добору майбутніх її керівників незалежною від політиків-міністрів. 

Напівкроки у реформах породжують відчуття невиправданих очікувань у суспільстві. Обнадійлива обгортка змін, за якою прорізаються ікла старого режиму, зрештою, може поховати будь-який політичний капітал. Суспільні настрої стосовно державної служби та поліції є маячками, ігнорування яких — вибухонебезпечні. Але все це ще можна виправити, поки довіра до реформ не втрачена. 

Вбивче зволікання 

Продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель до кінця 2017 р. стало, по суті, прямим обмеженням конституційних прав сімох мільйонів землевласників і надалі стримуватиме розвиток ділової активності в сільській місцевості. Внаслідок продовження мораторію земля сільськогосподарського призначення залишатиметься низьколіквідним активом, а це, своєю чергою, обмежуватиме доступ до кредитів та зумовлюватиме низькі орендні ставки. Тим часом, за розрахунками, економічний ефект від відкриття ринку землі становитиме до 100 млрд дол. до 2025 року. 

Виборча реформа так і не розпочалася. Новий закон про парламентські вибори за відкритими списками залишається однією з найгучніших невиконаних обіцянок нової влади. Поки що, крім поодиноких заяв політиків, реальної політичної волі ухвалити такий закон немає. Крім того, Рада і президент так і не змогли домовитися щодо оновлення складу ЦВК — тоді як повноваження більшості членів ЦВК закінчилися ще два роки тому, а голові комісії Михайлу Охендовському НАБУ оголосило підозру, і тепер він фігурує у кримінальному провадженні щодо "чорної каси" Партії регіонів. 

Прийняття екологічного пакету законів про оцінку впливу на довкілля та стратегічну екологічну оцінку стало би першим системним кроком до екологічних стандартів Європи. Якби не вето президента. Головні фігуранти цієї історії — свинарі, які переконали гаранта накласти вето. Передбачалося, що тепер, як і будь-яке велике підприємство, нові свиноферми на 900 і більше свиноматок проходитимуть публічну оцінку екологічних ризиків від діяльності й будуть зобов'язані обладнувати систему захисту довкілля від шкідливого впливу. Зі свинарями й інші шкідливі підприємства залишаються без публічних та прозорих правил оцінки впливу на довкілля. 

Реформа прокуратури залишається суцільною темною плямою. На тлі провалу переатестації прокурорів, запроваджені генпрокурором Юрієм Луценком декларації доброчесності стали справжнісінькими "фільчиними грамотами". Адже навіть після скандалу з ГПУ не звільнили одного з найодіозніших прокурорів — Дмитра Суса, що оформив свою Audi Q7 на 85-річну бабусю. Саме департамент Суса, який ще називають "департаментом Кононенка—Грановського", розслідував "справи" Сакварелідзе та Каська, що в результаті змусило їх піти з прокуратури. Втім, цим департамент Суса не обмежився і взявся за НАБУ та САП. Літня війна між НАБУ та ГПУ містила навіть епізод катування двох оперативників НАБУ в підвалах прокуратури. Риторичним залишається питання: чи справді влада думає, що має шанс дискредитувати новостворені НАБУ і САП руками політично залежних ГПУ чи СБУ? 

Створення Державного бюро розслідувань, яке має забрати в прокуратури всі слідчі повноваження, ризикує стати черговим розчаруванням. Органу, який мав почати працювати ще навесні, досі шукають керівника. Попри відсутність у конкурсній комісії представників громадськості, що вже підриває довіру до конкурсу, двоє членів комісії — Іван Стойко та Владислав Бухарєв — так і не зуміли підтвердити отримання вищої юридичної освіти, яка, згідно із законодавством, є необхідною умовою участі в роботі комісії. Майже весь склад комісії контролюють Блок Порошенка та Народний фронт. Найочікуваніше, за таких розкладів очолить ДБР людина президента, щоб не порушити баланс між сферами політичних впливів. З огляду на важливість реформи та загрозу перетворення ДБР на нового політично залежного монстра, кандидати на посаду директора відомства мають оскаржити результати конкурсу й домогтися його перезапуску. 

Точка неповернення 

Покаранням за громадянську пасивність є влада злодіїв, — цю платонівську мудрість українці лише починають усвідомлювати на власному досвіді. Люди, які створили ОСББ чи пожили в об'єднаній громаді, вже не захочуть існувати "як раніше". Їм не байдуже, як і куди витрачаються кошти громади. Приходить відповідальність за спільний добробут, а з нею — небайдужість до справ державних. Не законодавчі рішення, а перетворення рабів у господарів є точкою неповернення. І вона близько...
Автор:  Вадим Міський
Источник:  Дзеркало тижня
Ссылка:  http://dt.ua/

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

Загрузка...

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 614

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА
В мире

В Украине
Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»

© «ВЭС», 2020
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua