16.08.2011 09:55:01 |
Свято:
Міжнародний день безпритульних тварин. Відзначається за пропозицією Міжнародного товариства прав тварин США.
У Індії національне свято – День незалежності (1947).
У Парагваї – День дітей.
У США, штат Міссісіпі – День Елвіса Преслі. Щороку тисячі людей з'їжджаються у Мемфіс, штат Теннессі, на тиждень пам'яті Елвіса Преслі.
Православні іменинники: Антон, Іван, Кузьма.
Католицькі іменинники: Діомед, Лаврентій, Лорикат, Серена.
Події дня:
1649 – під Зборовом козаки Богдана Хмельницького перемогли військо польського короля Яна II Казимира.
1651 – польські війська зайняли Київ.
1780 – війна за незалежність США: у битві біля Камдена (Південна Кароліна) британські війська перемогли американців, після чого штати Південна та Північна Кароліна перейшли під контроль британців.
1784 – Нью-Брунсвік відокремився від Нової Шотландії, ставши окремої провінцією Канади.
1804 – у Булонському таборі відбулося перше нагородження орденом Почесного легіону. Процедура тривала понад сім годин. У присутності 80-тисячного сухопутного війська, 20 тисяч моряків і кількох десятків тисяч глядачів було вручено 2400 орденів 16 першим когортам нагороджених, на чолі яких – 14 маршалів і двоє адміралів імперії. Кожен орден приколов особисто імператор Наполеон.
1788 – міністр фінансів Франції Ломені де Брієнн оголосив державу банкрутом.
1812 – розпочалася Смоленська битва між російськими військами під командуванням генерала М. Барклая де Толлі та армією Наполеона. Після дводенних боїв російська армія була змушена залишити Смоленськ і продовжити відступ до Москви.
1819 – у Манчестері на площі Святого Петра відбувся мітинг робітників з вимогою введення у Британії закону про загальне виборче право. Спроба розігнати мітингуючих за допомогою поліції та армії привела до загибелі 11 і пораненню більше 400 осіб. Ця подія увійшла в історію під назвами "Манчестерська бійня" і "Пітерлоо".
1820 – у Ніжині коштом князя Олександра Безбородька відкрито Гімназію вищих наук (нині – Ніжинський педагогічний інститут).
1865 – після чотирьох років боротьби з іспанськими загарбниками Домініканська Республіка відстояла свою незалежність, іспанці були назавжди вигнані з країни. Цей день відзначається в Домінікані як День відновлення республіки.
1868 – перуанське місто Аріка (тепер – Чилі) було майже повністю зруйноване потужним землетрусом силою 8,5 бали та спричиненим ним цунамі.
1869 – у битві при Акоста-Ню маршал Парагваю Лопес послав на війну полк, сформований з дітей від 6 до 15 років (для солідності їм приклеїли вуса й бороди). Близько 4 тисяч дітей стримували наступ 20-тисячного бразильського війська, доки в них не закінчились патрони. Після цього діти почали кидати у ворогів каміння, але зрештою полк був розбитий.
1874 – у США з Криму прибули на поселення перші німці-меноніти.
1878 – народник Кравчинський убив шефа російських жандармів Мезенцева.
1914 – головна Українська Рада оприлюднила маніфест до українського народу з приводу Першої світової війни із закликом боротися за визволення України.
1924 – на Лондонській конференції держав-переможниць у Першій світовій війні затверджено репараційний план для Німеччини, розроблений міжнародним комітетом експертів під керівництвом Ч. Г. Дауеса (план Дауеса).
1925 – відбулася прем'єра фільму Чарлі Чапліна "Золота лихоманка".
1938 – виконком Комінтерну ухвалив рішення про розпуск польської комуністичної партії у зв'язку з проникненням туди фашистських агентів.
1940 – в окупованій німецькою армією Норвегії заборонена комуністична партія.
1941 – завершено евакуацію металургійних заводів Правобережної України.
1941 – оприлюднено наказ Ставки Верховного Головнокомандування Збройних сил СРСР за № 270, згідно з яким командири і політпрацівники, що потрапили в полон, вважалися дезертирами, а їхні сім’ї підлягали арешту і виселенню, сім’ї полонених червоноармійців позбавлялися будь-якої допомоги. Оскільки у німецькому полоні опинилося близько 5,7 млн. радянських воїнів, бузувірські вимоги наказу фактично поширювались на десятки мільйонів членів сімей військовослужбовців.
1941 – розстріляний Сергій Ефрон, чоловік Марини Цвєтаєвої, російський і радянський публіцист, літератор, офіцер Білої армії, агент НКВС.
1945 – укладено договір між СРСР і Польською Республікою про радянсько-польський кордон.
1956 – у СРСР ухвалено постанову про зрошення й освоєння цілинних земель.
1960 – Кіпр проголошений незалежною державою – Республікою Кіпр.
1960 – світовий рекорд стрибків зі стратосфери: в рамках американської космічної програми капітан армії США Джозеф Кіттінджер залишив стратостат Excelsior III на висоті 31 км 150 м і благополучно приземлився.
1960 – заснована Міжнародна академія астронавтики.
1976 – на великий екран вийшла кінокомедія Ельдара Рязанова "Іронія долі, або з Легким паром!".
1976 – набрала чинності міжнародна Конвенція про психотропні речовини.
1977 – помер від передозування наркотиків Елвіс Преслі, американський співак, актор, "король рок-н-ролу".
1978 – Шрі-Ланка проголосила себе соціалістичною республікою.
1987 – в результаті обширного крововиливу у мозок, помер Андрій Олександрович Миронов, радянський актор театру і кіно.
1995 – більшість населення Бермудських островів на референдумі проголосувала проти незалежності і висловилась за збереження островами статусу британської колонії.
Цього дня народились:
1603 – Адам Олеарій, німецький учений, бібліотекар, секретар гольштейнського посольства у Московській державі ("Опис подорожі до Московії").
1780 – Гаджі Зейнал-Абдін Ширвані, азербайджанський географ і етнограф. Близько 40 років провів у мандрівках, відвідав країни Близького Сходу, Африки. Написав 3 географічні праці, що містять відомості про природу, господарство та історію відвіданих країн.
1812 – Андрій Осипович Козачковський, український лікар. Закінчив петербурзьку Медико-хірургічну академію. Працював міським лікарем у Переяславі. Друг Т. Шевченка. Лікував поета, листувався з ним, залишив спогади. 1854–1846 рр. Шевченко жив у нього в Переяславі (написав там "Наймичку", "Кавказ", "Заповіт"). Козачковський був власником колекції Шевченкових малюнків. Поет написав 1847 р. в Орській фортеці вірш "А.О. Козачковському".
1832 – Вільгельм Вундт, німецький психолог, фізіолог, філософ, мовознавець. Один з основоположників фізіологічної психології та експериментальної психології. 1879 р. заснував у Лейпцигу першу в світі лабораторію експериментальної психології (перетворену пізніше на інститут). Висунув концепцію "аналітичної інтроспекції" (самоспостереження). Його десятитомна праця "Психологія народів" (1900–1920) – одне з перших досліджень етнопсихології, містить психологічне тлумачення міфу, релігії, мистецтва.
1845 – Габріель Ліппман, французький фізик, лауреат Нобелівської премії 1908 р. за розробку методу кольорової фотографії, заснованого на інтерференції світла. Отримав першу кольорову фотографію сонячного спектра.
1857 – Ростислав Андрійович Стеблін-Каменський, російський революційний народник. Один з організаторів підпільного народницького гуртка "Унія" (Полтава), до якого входили Панас Мирний, Д.А. Лизогуб, Д.П. Пильчиков та ін. Вів пропаганду серед селян Полтавської губернії. На початку 1879 р. був заарештований у Києві і засуджений до каторги. Помер на засланні в Іркутську.
1879 – Олександр Іванович Мещанінов, український хірург, доктор медичних наук, професор. Протягом 30 років керував кафедрою хірургії Харківського інституту удосконалення лікарів, є автором близько 80 наукових праць. Під час війни виявив неабияку відвагу як лікар і громадянин, врятувавши життя понад двох тисяч солдат і офіцерів.
1884 – Ісаак Прохорович Мазепа, український громадсько-політичний діяч, з 1905 р. член Революційної української партії, 1919–1920 рр. – голова уряду УНР, з 1920 – на еміграції. Один із засновників Української Національної Ради в екзилі (1948). Автор історичних праць і публіцистичних статей "Більшовизм і окупація України", "Підстави нашого відродження", спогадів "Україна в огні і бурі революції".
1888 – Володимир Софронович Левицький, український політичний діяч у США. Народився на Станіславщині (тепер Івано-Франківська обл.). За освітою – юрист. На початку Першої світової війни став членом Союзу Визволення України. 1915–1918 рр. В. Левицький за дорученням Союзу вів організаційну та культурно-виховну роботу серед полонених українців у німецьких таборах. 1919–1920 рр. – директор пресової служби посольства УНР у Берліні. 1942 р. емігрував у США, став провідним членом української політичної організації (соціалістичного напряму) "Оборона України" (згодом – секретар організації), редагував часопис "Організаційні вісті". 1933 р. – директор павільйону на всесвітній виставці в Чікаго. 1933–1942 рр. – віце-президент Українського Братства. З 1941 р. – редактор газети "Громадський голос" у Нью-Йорку.
1904 – Уенделл Мередіт Стенлі, американський вірусолог і біохімік, лауреат Нобелівської премії з хімії (1946, спільно з Дж. Самнером та Дж. Нортропом). 1955 р. виділив вірус поліомієліту.
1908 – Антон Іванович Задонцев, український вчений-рослинознавець, член-кореспондент АН УРСР, дійсний член ВАСГНІЛ, заслужений діяч науки УРСР, лауреат Державної премії СРСР. З 1941 р. – директор Українського науково-дослідного інституту зернового господарства, а з 1956 – Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ). Праці вченого присвячені агрофізіологічному вивченню питань зимостійкості і продуктивності озимих культур, а також розробленню агротехнічних заходів підвищення зимостійкості і врожайності озимої пшениці в степовій зоні.
1911 – Андрій Олексійович Трофимук, російський геолог, один з засновників Сибірського відділення РАН, академіка РАН. Досліджував поклади нафти в Західному і Східному Сибіру. Першим з геологів був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. Лауреат Державної премії СРСР (1946, 1950), Державної премії РФ (1994).
1913 – Менахем Бегін, державний і політичний діяч Ізраїлю, глава уряду Ізраїлю у 1977–1983 рр., лауреат Нобелівської премії миру (1978) "за діяльність, що сприяє розумінню й людським контактам між Єгиптом та Ізраїлем". 1978 р. підписав Кемп-Девідські угоди (між Ізраїлем, Єгиптом і США) і на їхній основі (1979) мирний договір з Єгиптом. До 1983 р. лідер блоку партій "Ліхуд".
1929 – Геннадій Григорович Полікарпов, український гідробіолог, член-кореспондент АН УРСР. Праці вченого сприяли формуванню морської радіоекології.
1933 – Ігор Петрович Зелінський, український вчений, доктор геолого-мінералогічних наук, академік, ректор Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова. Понад 40 років свого життя вчений присвятив ОДУ. За роки його ректорства були відкриті Інститут математики, економіки і механіки, Інститут фізики горіння, Рішельєвський ліцей. І.П. Зелінський був консультантом з будівництва протизсувних споруд від Ланжерону до Аркадії, відомої в Одесі траси "Здоров’я", Палацу спорту, розробляв план укріплення одеських катакомб. Створена ним одеська школа гідрогеології дала науковому світу 15 кандидатів і 3 докторів наук.
1933 – Михайло Миколайович Романишин, український живописець, народний художник УРСР. Автор картин "Вівчар", "Джерело", "Леся пори перших пісень", "На косовиці", "Портрет Д. Павличка" та ін.
1934 – П’єр Рішар (П’єр Рішар Моріс Шарль Леопольд Дефей), французький кіноактор, режисер. Широкому глядацькому загалу відомий за ролями у фільмах "Високий блондин у чорному черевику", "Іграшка", "Укол парасолькою", поставив декілька комедій за своєю участю.
1950 – Адам Мартинюк, український політичний і державний діяч, другий секретар ЦК КПУ. Народний депутат III-VI скликань від Компартії, у трьох скликаннях – перший заступник голови Верховної Ради.
1954 – Джеймс Кемерон, американський кінорежисер і сценарист канадського походження, документаліст-дослідник. Зняв фільми "Термінатор", "Чужі", "Титанік" (удостоєний 11 "Оскарів").
1958 – Мадонна (Марія-Луїза Чікконе), американська естрадна співачка, актриса, продюсер. Знімалась у фільмах "Шанхайський сюрприз", "Дік Трейсі", "Тіло як доказ", "Евіта" (премія "Золотий глобус", 1997), "Чотири кімнати". Лауреат премій "Греммі" (1991–2007). Її ім`я занесено до списку членів американської "Зали слави рок-н-ролу" та до Книги рекордів Гіннесса як найуспішніша виконавиця всіх часів.
1962 - Юрій Іздрик, український прозаїк, поет, культуролог. Автор концептуального журнального проекту "Четвер". Автор повісті "Острів Крк", поетичної збірки "Станіслав і 11 його визволителів", романів "Воццек", "Подвійний Леон" та ін.
Возврат к списку
