30.09.2013 10:58:39 |
Свято:
Всеукраїнський день бібліотек. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 471/98 від 4 травня 1998 р. щорічно цього дня.
Міжнародний день перекладу. Заснований у 1991 р. за ініціативою Міжнародної федерації перекладачів (FIT). Відзначається в день смерті Євсевія Ієроніма (бл. 342–420 рр.), християнського письменника і богослова, одного з великих учителів Західної церкви, автора латинського перекладу Біблії.
День усиновлення. Відзначається в України згідно з Указом Президента № 1088 від 27 листопада 2008 р. щорічно в цей день.
Національне свято Республіки Ботсвана – День проголошення незалежності (1966).
Православне свято – день пам’яті мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії.
У Росії відзначають День Інтернету. 30 вересня 1998 р. у країні був проведений перший перепис користувачів Інтернету. Цього дня у ньому з’явився мільйонний користувач.
Православні іменинники: Віра, Зенон, Ілля, Любов, Надія, Нил, Софія.
Католицькі іменинники: Ієронім, Софія.
Події дня:
1399 – Генріх IV проголошений королем Англії.
1452 –в Майнці Іоганн Гутенберг надрукував першу книгу – Біблію.
1453 – Папа Римський Микола V розіслав західним володарям буллу з оголошенням нового хрестового походу на Схід.
1614 – поляки обмежили права і місце проживання запорізьких козаків.
1630 – винесено вирок першому злочинцю в Америці: Джона Біллінгтона повісили за вбивство.
1745 – війська прусського короля Фрідріха Великого розбили австрійців у битві біля Сура (Богемія).
1791 – у Відні відбулася прем'єра останньої опери Моцарта "Чарівна флейта".
1809 – у форті Вейн представники влади США підписали договір з індіанцями, які поступалися 3 мільйонами акрів своєї землі білим американцям.
1846 – Уїльям Мортон, зубний лікар з Бостона, вперше застосував сірчаний ефір як знеболююче при видаленні зуба у комерсанта Ебена Фроста. Це було перше вдале застосування ефіру у медичній практиці, проте право першовідкривача ефірної анестезії належить Мортону не беззастережно.
1876 – журнал "Киевская Старина" вперше опублікував біографію Григорія Сковороди.
1882 – в американському містечку Епплтоні (штат Вісконсін) на річці Фокс запрацювала перша у світі гідроелектростанція. Динамо-машина, що приводилася в рух водяним колесом, виробляла потужність 12,5 кВт. Побудована власником паперової фабрики Роджерсом, вона могла освітлювати його будинок, фабрику і сусідні споруди.
1895 – Мадагаскар став французьким протекторатом.
1902 – американці Вільям Уолкер, Артут Літтл та Гаррі Морк запатентували штучний шовк (віскозу).
1924 – у Полтаві робітники підприємств міста відрахували 2% місячного заробітку до фонду допомоги ленінградським робітникам, які постраждали від повені.
1924 – у Володимирському соборі Києва відбулася бійка між прихильниками російської православної (так званими тихонівцям) та української автокефальної православної церков. Причиною послужив конфлікт з приводу володіння собором.
1927 – в Единбурзі на конференції з нагоди 50-річчя Британської бібліотечної асоціації було ухвалено рішення про створення Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і інститутів. Нині об’єднує 1700 членів у 150 країнах світу.
1928 – англійський мікробіолог А. Флеммінг оголосив про винайдення ним пеніциліну.
1928 – у газеті "Правда" була опублікована стаття М.І. Бухаріна "Заметки экономиста". Початок відкритої полеміки між Й. Сталіним і М. Бухаріним і його прибічниками, яких невдовзі було звинувачено у "правому ухилі".
1929 – англійська служба Бі-Бі-Сі вперше провела телетрансляцію.
1933 – перший радянський стратостат "СРСР" встановив світовий рекорд, досягнувши висоти 19 км.
1935 – у Бостоні відбулася прем'єра опери Джорджа Гершвіна "Поргі і Бесс".
1936 – на виконання вказівок Сталіна Генріха Ягоду звільнили з посади голови НКВС, а замість нього призначили Миколу Єжова, початок "єжовщини".
1938 – Ліга Націй оголосила поза законом навмисні бомбардування цивільного населення.
1939 – у Києві урочисто відкрито Палац піонерів і школярів ім. ХХ річчя ЛКСМУ. У святкуванні брали участь понад 500 дітей. Ухвалено лист до дітей Західної України. "Ми живемо, – зазначалося в ньому, – в країні, де кожний може розвивати свої здібності... Ми знаємо, що й ви у дуже близькому майбутньому заживете таким же щасливим і радісним життям, як і ми, завдяки піклуванню Комуністичної партії і її вождя, друга дітей – великого Сталіна".
1941 – почався наступ фашистів на Москву. Ця операція, що отримала у гітлерівців назву "Тайфун", була "найвигіднішим рішенням" з погляду начальника німецького генштабу. Для проведення операції противник зосередив в групі армій "Центр" більше 1 мільйона солдатів у складі 77,5 дивізій, 1700 танків, 950 літаків, понад 14 тисяч гармат. Німцям з боку радянських військ протистояли 800 тисяч солдатів, 782 танки, 6808 гармат. Перевага ворога була очевидною і гнітючою. Наступ німців аж до грудня був надзвичайно успішним.
1941 – продовження масових розстрілів у Бабиному Яру в Києві.
1942 – в окупованому фашистами м. Краснодоні Ворошиловградської (нині Луганської) області була створена підпільна комсомольська молодіжна організація "Молода гвардія".
1944 – засновано Агентство Франс Пресс (АФП) – одне з провідних інформаційних агентств світу.
1944 – на Львівщині (у Перемишлянському районі) відбувся великий бій між загоном НКВС і підрозділом УПА.
1945 – був прийнятий указ Президії Верховної Ради СРСР про заснування медалі "За перемогу над Японією" (всього цією медаллю нагороджено 1 млн. 818 тис. ос.).
1946 – Нюрнберзький трибунал почав оголошувати вирок нацистським злочинцям.
1947 – Ісламська Республіка Пакистан стала членом ООН.
1948 – відбувся перший політ гелікоптера Мі-1 конструкції ОКБ М. Міля.
1950 – було ухвалено рішення про створення Міжнародної федерації астронавтики.
1954 – пройшовши всі випробування, в дію вступив перший атомний підводний човен "Наутілус" (США).
1967 – уперше в космосі проведено автоматичне стикування кораблів – радянських "Космос-186" і "Космос-188".
1982 – у СРСР створено державний камерний ансамбль "Віртуози Москви" під керівництвом скрипаля Володимира Співакова.
1984 – відбулася стиковка західної і східної гілок БАМа.
1988 – 79-річний Андрій Громико пішов у відставку з посади голови президії Верховної ради СРСР, звільнивши це місце для Михайла Горбачова. Цього ж дня старожил радянської влади вибув зі складу політбюро ЦК КПРС.
1990 – Верховна Рада СРСР прийняла Закон "Про свободу совісті і релігійні організації". В Україні цей закон діє від 23 квітня 1991 р.
1992 – Міністерство юстиції України зареєструвало Асоціацію дослідників українського голоду-геноциду 1932–1933 рр. в Україні.
1992 – пішов у відставку перший Прем'єр-міністр незалежної України Вітольд Фокін.
1994 – Рада співробітництва країн Перської затоки оголосила про припинення економічного бойкоту Ізраїлю, що тривав 46 років.
1997 – католицька церква Франції публічно вибачилася перед євреями за те, що не подала голос протесту проти нацистських злочинів у роки ІІ Світової війни.
1999 – рішенням Кабінету міністрів України утворено Національний комплекс "Експоцентр України".
1999 – в Японії на підприємстві з виробництва уранового палива у м. Токаймура (префектура Ібаракі) через порушення техніки безпеки сталася найбільша в історії Японії аварія на ядерному об’єкті. Понад 400 осіб отримали різноманітні ступені опромінення, один робітник помер.
2005 – 12 карикатур на пророка Мухаммеда, опублiкованi в датській газеті "Юлландс-Постен", викликали хвилю протестів у мусульманському світі.
2006 – Народна скупщина Сербії прийняла нову конституцію країни.
2007 – в Україні відбулися дострокові парламентські вибори. Тривідсотковий бар’єр подолали Партія регіонів (34,4%), Блок Тимошенко (30,7%), пропрезидентський блок "Наша Україна – Народна самооборона" (14,1%), КПУ (5,1%) і Блок Литвина (3,8%).
Цього дня народились:
1207 – Джалаледдін Румі, видатний перський поет-містик і філософ. Румі був уродженцем Балха (нині місто в Афганістані) і тому його іноді називають Джалаледдін Балхі. Його батько був муфтієм. Ще до початку монгольського нашестя Чінгісхана сім’я залишила рідні краї і переїхала в Малу Азію, у Конійський султанат Сельджуків. Саме тут відбулося становлення Джалаледдіна Румі як поета, тут він заснував суфійське братство і став суфійським шейхом, прославившись як "Моулана" ("наш учитель") та "Моуляві" ("вчений чоловік"). Румі – автор численних газелей і шеститомного "Духовного маснаві" – своєрідної енциклопедії не лише його суфійського вчення, а й фольклору, який досить часто називають "іранським Кораном".
1715 – Етьєн де Кондільяк, французький філософ, основоположник асоціативної психології ("Трактат про відчуття").
1783 – Надія Дурова, "кавалерист-дівиця", перша жінка-офіцер у російській армії, письменниця. Уродженка Києва (за іншими даними – Херсона).
1788 – Фіцрой Реглан, британський фельдмаршал, барон, ім'я якого увійшло в історію моди завдяки моделі верхнього одягу.
1835 – Федор Іванович Заревич, український письменник, публіцист, редактор, журналіст. Один із ініціаторів руху народовольців, який у ХІХ столітті був дуже популярним у Галичині. Редактор літературного тижневика "Вечорниці", ідейною платформою якого була потреба створення єдиної національної культури на народній основі. Автор повісті із суспільного життя Галичини 1830–1840 рр. "Хлопська дитина" (1862) та оповідань соціально-побутової тематики.
1840 – Юхан Свенсен, норвезький композитор, скрипаль, диригент, один з основоположників норвезької національної композиторської школи. Автор перших норвезьких симфоній, симфонічних рапсодій на норвезькі теми.
1841 – Михайло Драгоманов, визначний український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч. Один з організаторів "Старої громади" у Києві. З 1870 р. – доцент Київського університету. Після звільнення за політичну неблагонадійність у 1876 р. емігрував до Швейцарії, де створив своєрідний осередок української політичної еміграції. 1889–1895 рр. – професор Софійського університету.
1861 – Вільям Ріглі-молодший, американський промисловець, чия компанія стала найбільшим виробником жувальної гумки.
1870 – Жан Батист Перрен, французький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1926). Активний діяч Народного фронту. З 1940 р. – у США. Його експериментальні дослідження броунівського руху стали підтвердженням теорії Ейнштейна-Смолуховського і остаточно підтвердили реальність існування молекул.
1875 – Сергій Сергєєв-Ценський, російський письменник, мандрівник, лауреат Сталінської премії (1941) за епопею "Севастопольская страда". Крім того є автором оповідань, повістей та історично-революційної епопеї "Преображение России". Нині творчість цього письменника майже забута, хоча він був досить плодовитим автором. З 1905 р. С.М. Сергєєв-Ценський жив в Алушті. Вже після смерті письменника, у 1962 р. в будинку, де він жив, був відкритий музей. Сергєєв-Ценський похований на території парку-музею, на його могилі споруджено пам’ятник.
1882 – Ганс Гейгер, німецький фізик, винахідник лічильника альфа-частинок та інших іонізуючих випромінювань.
1891 – Отто Шмідт, російський математик, астроном, геофізик, полярник, член Української Академії наук (з 1934 р.). Герой Радянського Союзу. 1924–1941 рр. – головний редактор "Большой Советской Энциклопедии". У 30-х роках – директор Арктичного інституту, 1937–1949 – директор Інституту теоретичної геофізики АН СРСР, 1939–1942 – віце-президент АН СРСР. Дослідник Арктики, зокрема 1933–1934 – керував знаменитими арктичними експедиціями на криголамних пароходах "Сєдов", "Сибіряков" та "Челюскін". Праці Шмідта з математики стосуються теорії груп. З космогонії розробив загальноприйняту тепер гіпотезу про походження планет Сонячної системи (планети утворилися з твердих часток газопилової хмари, захопленої Сонцем).
1895 – Олександр Василевський, радянський воєначальник, маршал, двічі Герой Радянського Союзу.
1895 – Костянтин Петрович Кошевський (Шкляр), український режисер. В історію українського театру ввійшов як режисер Київського українського драматичного театру ім. І.Я. Франка. У творчому доробку митця постановки таких вистав, як "Маруся Богуславка" М. Старицького (1941), "Платон Кречет" О. Корнійчука (1934), "Російські люди" К. Симонова (1943).
1896 – Іван Юхимович Петров, радянський воєначальник, генерал армії (1944), Герой Радянського Союзу (1945). У Велику Вітчизняну війну командував арміями, в т.ч. Приморською під Одесою і Севастополем, Чорноморською групою військ, Північнокавказьким, 2-м Білоруським і 4-м Українським фронтами, був начальником штабу 1-го Українського фронту.
1899 – Генрі Ларсен, канадський мореплавець норвезького походження, який першим у світі проплив Північно-Західним морським шляхом зі заходу на схід.
1900 – Микола Миколайович Парійський, російський геофізик і астроном, один із засновників вітчизняної гравіметрії.
1905 – Невілл Френсіс Мотт, англійський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії (1977). 1954–1971 рр. був керівником Кавендиської лабораторії. Основні праці присвячені теорії атомних зіткнень, теорії твердого тіла. Розробив теорію електропровідності невпорядкованих систем.
1908 – Давид Федорович Ойстрах, російський скрипаль, народний артист СРСР (1953), лауреат Ленінської (1960), Державної премії СРСР (1960). Один з засновників радянської скрипкової школи. Ойстрах входив до світової еліти виконавців скрипалів.
1917 – Юрій Любимов, російський і радянський театральний режисер, керівник Театру на Таганці, народний артист Росії. У Театрі на Таганці Юрій Любимов поставив близько сорока спектаклів, серед яких "Гамлет", "А зорі тут тихі...", "Полеглі і живі", "Пугачов", "Життя Галілея", "Послухайте", "Майстер і Маргарита", "Дім на набережній", "Борис Годунов", "Шарашка", "Електра", "Самовбивця", "Медея", "Хроніки В. Шекспіра", "Євгеній Онєгін" та ін.
1913 – Лев Іванович Антропов, український хімік, член-кореспондент НАН УРСР, заслужений діяч науки УРСР, лауреат Державної премії УРСР та премії ім. Л.В. Писаржевського. Працював у Київському політехнічному інституті. Його дослідження кінетики електродних процесів сприяли розробці методів захисту металів від корозії, розвитку електросинтезу.
1917 – Пак Чон Хі, південнокорейський генерал, який прийшов до влади в результаті безкровного військового путчу у 1961 р., а потім тричі перемагав на президентських виборах. Авторитарні методи правління Хі призвели до швидкого зростання південнокорейської економіки, хоча й супроводжувалися придушенням громадянських прав і свобод.
1921 – Дебора Керр, британська (шотландська) акторка театру й кіно. Шестиразова номінантка на "Оскар", володарка почесного "Оскара" 1994 р. ("Казино "Рояль", "Копальні царя Соломона", "Відтепер і навіки вічні", "Привіт, смутку", "Камо грядеші").
1922 – Володимир Монахов, російський радянський кінооператор і режисер ("Висота", "Доля людини", "Оптимістична трагедія"). Лауреат Ленінської премії.
1923 – Олександр Миколайович Алимов, український економіст, академік НАН України. 1969–1972 рр. – директор Інституту економіки промисловості НАН УРСР, 1972–1984 рр. – голова Ради з вивчення продуктивних сил України НАН України.
1928 – Елі Візель, американський письменник, лауреат Нобелівської премії миру (1986). Професор гуманітарних наук Бостонського університету, один із засновників і голова американської Меморіальної ради з холокосту (1980–1986), з 1993 р. – президент Універсальної академії культури (Париж). Колишній в’язень концтабору Освенцім. Заснував у США Гуманітарний фонд. Автор понад 40 книг.
1933 – Ілля Йосипович Кабаков, російський художник, один із засновників московського концептуалізму. Примітно, що багато років поспіль Кабаков працював художником-ілюстратором у дитячих журналах "Малыш", "Мурзилка" і "Веселые картинки", але про цей період творчості "батько" московських концептуалістів згадувати не любить.
1945 – Ехуд Ольмерт, ізраїльський політик, прем'єр-міністр країни в 2006–2008 р. від партії "Кадіма" (обвинувачений у корупції і відданий під суд). Був також міністром фінансів, торгів та ін.
1946 – Семен Глузман, український правозахисник, колишній дисидент та політв'язень, громадський діяч, психіатр. Виконавчий секретар Асоціації психіатрів України. Директор Українсько-американського бюро захисту прав людини. Співголова Комітету "Бабин Яр". Підготував незалежну експертизу в справі генерала-дисидента Петра Григоренка, якою генерала було визнано психічно здоровим (усупереч офіційній точці зору, ніби він "психічнохворий"). 1972 р. Глузман був засуджений – головно за вказану експертизу – до семи років таборів (Пермська область) плюс три роки заслання. Відбував покарання разом з Іваном Світличним, Євгеном Сверстюком, Левком Лук'яненком.
1964 – Моніка Белуччі, італійська актриса й модель ("Страсті Христові", "Малена", "Матриця", "Наречена Дракули", "Астерікс і Обелікс: Місія Клеопатра").
Возврат к списку
