18.07.2013 11:00:45 |
Свято:
День моря в Японії (загальнонаціональне свято стихій). З 2001 р. відзначається кожного третього понеділка липня.
Міжнародний день Нельсона Мандели. Проголошений Генеральною Асамблеєю ООН за пропозицією делегації ПАР 11 листопада 2009 р. Відзначається у день народження південноафриканського лідера Нельсона Мандели на знак визнання його внеску у справу миру і боротьби за свободу.
Православні іменинники: Арсеній, Варвара, Василь, Ганна, Єлизавета, Кирило, Опанас, Сергій, Степан, Тихон.
Католицькі іменинники: Арнольд, Каміл, Симон.
Події дня:
64 – у Римі спалахнула пожежа, яка знищила 10 із 14 районів міста. Згорів навіть імператорський палац, жертвами вогню стали сотні городян. У підпалі звинуватили імператора Нерона, який декламував вірші під час пожежі. Нерон у свою чергу звинуватив християн і влаштував на них гоніння.
1658 – король угорський і чеський Леопольд Габсбург був обраний імператором Священної Римської імперії.
1708 – в облозі в Черкаську застрелився ватажок селянського повстання на Дону Кіндрат Булавін.
1768 – бостонська газета опублікувала "Пісню свободи" ("Liberty Song") – першу американську патріотичну пісню.
1792 – російсько-польська війна: перемога польської дивізії під проводом генерала Тадеуша Костюшка (6 тисяч багнетів) над 30-тисячним корпусом росіян на чолі з генералом Каховським під Дубенкою.
1830 – в Уругваї Національний конгрес, що зібрався Монтевідео, виробив конституцію, яка започаткувала нову республіку.
1863 – до Київського цензурного комітету міністр внутрішніх справ Російської імперії Петро Валуєв надіслав таємний циркуляр, відомий як Валуєвський указ.
1870 – Перший Ватиканський собор прийняв Першу догматичну конституцію церкви Христа, яка проголосила верховенство папської влади над усією християнською церквою і догмат непогрішимості папи у питаннях віри.
1878 – шведський полярний дослідник Нільс Норденшельд на пароплаві "Вега" першим здійснив наскрізне плавання Північно-східним проходом із Атлантичного океану до Тихого.
1885 – російський винахідник Микола Миколайович Бенардос подав заявку на привілей на створений ним спосіб електричного зварювання металів. Народився і помер видатний інженер-електрик на Україні.
1898 – П'єр і Марія Кюрі подали в Паризьку академію доповідь про те, що, крім урану, є й інші радіоактивні елементи.
1916 – англійські профспілки погодилися скасувати святкові дні на період війни.
1919 – у Кам'янці-Подільському уряд УНР ухвалив рішення про асигнування 70 млн. гривень на утримання Української галицької армії. Цього ж дня до урядового центру УНР прибули на переговори члени Головного повстанського штабу України – Ю. Мазуренко, З. Малолітко, А. Пісоцький, Сердюк, Я. Діяченко, О. Щадилов та ін. Їх супроводжував озброєний загін чисельністю близько 200 вояків.
1921 – у Франції лікарі Альбер Кальмет і Каміль Герен зробили дитині перше протитуберкульозне щеплення BCG (БЦЖ).
1925 – почалось Сірійське національне повстання 1925–1927 рр. проти французьких колонізаторів.
1925 – побачило світ перше видання "Майн камф" Адольфа Гітлера.
1929 – ЦК ВКП(б) своєю постановою визнав "недоцільність" прийому "куркулів" в колгоспи і намітив лінію на "очищення колгоспів від куркульських елементів". Незабаром (1930–1933 рр.) почалась широкомасштабна ліквідація заможного селянства як класу і тотальна депортація людей з рідних місць.
1936 – "Над усією Іспанією безхмарне небо" – пролунала в ефірі кодова фраза. Початок кровопролитної громадянської війни в Іспанії.
1937 – старт безпосадочного перельоту Москва – Америка екіпажу радянських льотчиків Чкалова, Байдукова та Белякова на літаку АНТ-25 (успішно закінчився 20 липня).
1939 – у Москву після 17 років життя за кордоном повернулась Марина Цвєтаєва. Почався шлях великої російської поетеси до трагічного кінця. Іншого вибору у неї не було. Як і не було ілюзій, щодо свого майбутнього (вірніше – абсолютної його відсутності) – там, в Росії. Повернення було лише слідуванням голосові власної долі, який вона чула так само добре, як і власні вірші… У серпні цього ж, 1939 р. арештували її доньку Аріадну, у жовтні – чоловіка Сергія Ефрона. Потім – початок війни, страшні поневіряння і смерть в курній єлабузькій хаті у серпні 1941 р.
1941 – після жорстоких боїв радянські війська залишили Ізмаїл.
1942 – німецький військовий льотчик Фріц Вендель підняв в повітря прототип реактивного винищувача "Мессершміт-262" – найкращого (як цинічно це й не звучить) винищувача Другої світової війни.
1942 – по дну Ладозького озера проклали трубопровід для подачі палива в блокадний Ленінград.
1943 – у Львові відбулася маніфестація з нагоди від’їзду перших добровольців дивізії СС "Галичина" на військовий перевишкіл.
1943 – стався єдиний у ІІ Світовій війні бій дирижабля з підводним човном. Біля берегів Флориди американський дирижабль K-74 атакував німецьку субмарину U-134. Дирижабль був збитий і впав у море, один член екіпажу (з десяти) потонув.
1944 – вийшла постанова Державного Комітету Оборони про подальші заходи по відбудові вугільної промисловості Донбасу для забезпечення вугіллям чорної металургії, залізничного транспорту, електростанцій і воєнної промисловості Півдня.
1944 – війська 1-го Українського фронту перейшли в наступ і просунулися в глибину на 50 км, розширивши прорив по фронту до 200 км. Радянські війська оволоділи районними центрами Волинської області Порицьк, Горохів, Локачі, райцентрами Львівської області Радехів, Броди, Золочів, Буськ, Кам’янка, зайняли понад 600 інших населених пунктів. Німецький 13-й корпус потрапив в оточення. Українська дивізія "Галичина" ("14-а гренадерська дивізія СС (галицька N1)") була кинута на різні відтинки для ліквідації небезпечного становища. Жорстокі бої дивізійників із радянською армією триватимуть до 22 липня.
1947 – король Великої Британії Георг VI підписав акт про надання незалежності Індії.
1948 – у Коста-Ріці заборонена комуністична партія.
1954 – запроваджено сумісне (дівчата й хлопці) навчання у школах СРСР.
1955 – у Парижі засновано Північноатлантичну асамблею – організацію парламентарів країн-членів НАТО (з червня 1999 року – Парламентська асамблея НАТО).
1955 – у Женеві відбулася нарада глав урядів СРСР, США, Великобританії та Франції з питань німецького мирного врегулювання, європейської безпеки і роззброєння (перша у післявоєнний час зустріч глав урядів чотирьох країн).
1955 – ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР прийняли рішення про надання Північному В'єтнаму безоплатної допомоги в сумі 400 млн. рублів.
1958 – у СРСР підписано до друку збірку віршів Анни Ахматової після тривалої заборони на її творчість.
1962 – у Перу відбувся військовий переворот, який мав на меті проведення нових президентських виборів (через невизнання результатів чергових).
1963 – Верховна Рада УРСР затвердила Цивільний процесуальний кодекс УРСР і постановила ввести його в дію 1 січня 1964 р.
1968 – на заводі "Запоріжсталь" почав працювати унікальний дрібносортний прокатний стан.
1968 – Роберт Нойс і Гордон Мур у США заснували компанію "Intel".
1968 – лідер чеських комуністів Александер Дубчек висунув гасло "Соціалізм із людським обличчям".
1972 – президент Єгипту Анвар Садат зажадав від Радянського Союзу вивести з країни 20 тисяч військових радників, звинувативши СРСР у зриві поставок обіцяної зброї.
1974 – у польському місті Константинов зведено найвищу у світі споруду – щоглу Варшавського радіо заввишки 646,38 м (конструкція Яна Поляка вагою 550 тонн впала у серпні 1991 р. під час ремонтних робіт).
1980 – в Індії запущено перший супутник Землі "Рохіні-1" – країна стала восьмою космічною державою.
1989 – "Правда України" повідомила, що з конвеєра заводу "Комунар" зійшов трьохмільйонний автомобіль. Ним стала нова модель "Запорожця" – "Таврія" ЗАЗ 1102.
1990 – Верховна Ради УРСР розглянула заяву Володимира Івашка про його відставку з посади голови Верховної Ради і задовольнила її.
1992 – у білоруському Вітебську відбувся Перший міжнародний фестиваль мистецтв "Слов’янський базар у Вітебську".
1995 – відбулося поховання Святійшого патріарха Київського і всієї Руси-України Володимира (Романюка) на Софійській площі в Києві, що призвело до конфлікту між державною і церковною (УПЦ – Київський патріархат) владами.
2000 – у Лондоні відкрили пам'ятник Джону Леннону.
Цього дня народились:
1552 – Рудольф II, імператор Священної Римської імперії (1576–1612), король Угорщини (1572–1608), король Чехії (1575–1611), німецький король (1575 –1612) із династії Габсбургів. Постійно перебував у меланхолії й депресії, що наприкінці життя посилилася нападами безумства.
1635 – Роберт Гук, англійський природознавець, учений-енциклопедист і винахідник. Член Лондонського Королівського товариства. Відкрив закон пружності для твердих тіл (закон Гука), разом із Гюйгенсом встановив постійні точки термометра – точку танення льоду й точку кипіння води, винайшов барометр, анемометр, мікроскоп тощо.Вивчаючи з мікроскопом рослини, дійшов до відкриття клітинної будови організмів та запровадив термін "клітина".
1659 – Гіацинт Ріго, французький художник-портретист. Улюблений художник королівської сім’ї і французької аристократії. Найвідоміша робота – портрет Людовіка ХІV, що знаходиться у Луврі. Живопис цього портрету вирізняється блискучою віртуозністю і підкресленою ефектністю. Твори Ріго слугували зразком для європейських парадних портретів.
1811 – Уїльям Мейкпіс Теккерей, англійський письменник. Літературну діяльність почав як журналіст і художник-карикатурист. Повісті "Записки Жовтоплюша", "Звичайна історія", історичний роман "Кар’єра Баррі Ліндона", збірка нарисів "Книга снобів" мали сатиричну спрямованість. Найвідоміший твір – роман "Ярмарок суєти" – гостра сатира на тогочасне суспільство.
1821 – Мішель Поліна Віардо-Гарсіа, французька співачка, вокальний педагог і композитор. 1 листопада 1843 р. 25-річний Іван Тургенєв уперше побачив і почув Поліну Віардо у партії Розіни в "Севільському цирульнику" під час гастролей Італійської опери у Петербурзі. Поліна Віардо стала єдиним коханням Івана Тургенєва на все життя. Все життя він був "другом сім’ї" Віардо – кохав Поліну і товаришував з її чоловіком – Луї Віардо, а також і з дітьми подружжя. Спочатку було знайомство, потім міцна дружба (Луї Віардо так само як і Іван Тургенєв був затятим мисливцем), зустрічі відбувалися під час частих гастролей Віардо в Росії. З плином часу письменник вже не міг уявити свого життя без Віардо.
1831 – Йоганн Шлейєр, німецький католицький священик, творець штучної мови волапюк.
1837 – Васил Левський (Іванов), болгарський революційний демократ, ідеолог, стратег і теоретик національно-визвольного руху в Болгарії. Проголошений національним героєм за великий внесок у визволення Болгарії від турецького панування. Страчений турками.
1848 – Вільям Грейс, англійський гравець у крикет, найвидатніший в історії за ігровими показниками.
1853 – Гендрік Антон Лоренц, голландський фізик, творець класичної електронної теорії, лауреат Нобелівської премії з фізики (1902, разом з П. Зеєманом).
1872 – Беніто Хуарес, національний герой Мексики, президент країни у 1861–1872 рр., який очолив боротьбу за незалежність у часи іноземної окупації й правління імператора Максиміліана.
1881 – Анрі П’єрон, французький психолог. З 1923 р. професор в Колеж де Франс. Засновник Інституту психології (1921) і Національного інституту праці і профорієнтації (1928). Автор праць з психофізіології відчуттів.
1883 – Лев Борисович Каменєв (Розенфельд), радянський партійний і державний діяч. У листопаді 1917 р. голова ВЦВК. 1918–1926 рр. очолював Московську раду. 1923–1926 – директор інституту В.І. Леніна, згодом – на дипломатичній і адміністративній роботі, був директором Інституту світової літератури. 1925–1927 – учасник "нової" (ленінградської) опозиції. 1936 р. був засуджений до розстрілу у справі так званого Антирадянського об’єднаного Троцькістсько-зинов’євського центру, реабілітований у 1988 р.
1884 – Климентина Дем’янівна Коханенко (Рубчак), українська актриса. Сестра відомого західноукраїнського театрального діяча Івана Рубчака. Разом з чоловіком Євгеном Коханенком (театральний актор і режисер) працювала в Руському народному театрі у Львові, в українських трупах і театрах Києва та Одеси. 1920–1928 (з перервою) – у Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка. Грала в п’єсах Карпенка-Карого, Кропивницького, Куліша.
1895 – Ольга Олександрівна Спесивцева, російська артистка балету. У 1913–1923 рр. виступала у Маріїнському театрі. Брала участь у спектаклях Російського балету С.П. Дягілева (1916) за кордоном. У 1924–1932 рр. виступала в "Гранд-опера" (Париж). Прославилася як видатна балерина лірико-романтичного плану. З 1939 р. жила у США, майже 20 років провела у психіатричній клініці (врешті-решт вилікувалася), віку доживала на фермі Толстовського фонду, створеного молодшою дочкою Л. Толстого Олександрою у невеличкому провінційному місті Веллі Коттедж у штаті Нью-Йорк. Мріяла повернутися на батьківщину, до рідних, але пробити "стіну залізної завіси" не вдалося.
1903 – Мойше Янкелевич Гершензон, єврейський драматург і актор. Навчався на Вищих єврейських педагогічних курсах у Києві, закінчив 1937 р. курси театрального мистецтва у Москві. Учасник Великої Вітчизняної війни, загинув у бою. П’єси Мойше Гершензона ("Хелмські розумахи", "На Дністрі", "Директор") у 1936–1939 рр. йшли у театрах Києва, Харкова, Бердичева та ін. міст України. Інсценізував деякі твори Шолом-Алейхема.
1903 – Сергій Петрович Ширінський, російський віолончеліст. З 1923 р. – беззмінний учасник квартету ім. Бетховена. Був концертмейстером оркестру Московської філармонії, Державного симфонічного оркестру, викладав у Московській консерваторії. Д. Шостакович присвятив музикантові Чотирнадцятий квартет з великою сольною партією віолончелі. Цей квартет виявився останнім твором великого композитора, у виконанні якого Ширінському довелося брати участь. В останній день свого життя музикант репетирував П’ятнадцятий квартет Шостаковича.
1907 – Костянтин Борисович Карандєєв, вітчизняний вчений у галузі електровимірювальної техніки, заслужений діяч науки і техніки УРСР. З 1944 р. – професор Львівського політехнічного інституту, водночас працював в Інституті машинознавства й автоматики (тепер Фізико-механічний інститут) АН УРСР; 1958 – 1967 рр. – директор Інституту автоматики й електрометрії Сибірського відділення АН СРСР. Нагороджений багатьма урядовими нагородами.
1909 – Андрій Андрійович Громико, видатний радянський дипломат, державний і партійний діяч. Упродовж десятиліть представляв СРСР на міжнародній арені (1957–1985 – міністр закордонних справ СРСР). Поза очі іноземці називали його "містер Ні", або ж "грім Гром" – де друге слово це скорочення його прізвища, а перше перекладається як "понурий", "зловісний". Сучасники характеризують Громика як людину неемоційну, позбавлену щонайменшого почуття гумору, а часом навіть і брутальну. Втім, це не завадило стати йому Героєм Соціалістичної Праці (двічі) і десятиліттями триматися на посаді. Натомість у нього була надзвичайно чіпка пам’ять, хитрість і політичне чуття. На політичній поверхні він з’явився у 1939 р., коли на дипломатичну службу поспіхом брали більш-менш грамотних і (головне) "проверенных по анкете" – замість розстріляних і засланих до таборів. Потім він робив чиновницьку кар’єру і сидів у ЦК, Верховній Раді СРСР, так і не побачивши, за його власним зізнанням, жодної московської вулиці – по ним він їздив лише у зашторених лімузинах. Саме Громико, як член Політбюро, запропонував у 1985 р. обрати Михайла Горбачова Генеральним секретарем ЦК КПРС. Свій вибір пояснив наступним чином: у Горбачова, на його думку, були м’які манери, але "залізні" зуби.
1918 – Нельсон Мандела, державний і політичний діяч ПАР, активіст національно-визвольного руху, борець проти апартеїду, перший президент нерасової ПАР (1994–1999), лауреат Нобелівської премії миру. В 1952 р. очолив Африканський національний конгрес (АНК) у провінції Трансвааль, за участь у русі проти расової дискримінації зазнав переслідувань, 27 років провів у в’язниці.
1921 – Джон Гершел Гленн, перший американський астронавт, який здійснив 20 лютого 1962 р. космічний політ навколо Землі на космічному кораблі "Меркурій". 1974–1999 – сенатор від Демократичної партії. 29 жовтня – 7 листопада 1998 р. здійснив політ у якості спеціаліста польоту шатла "Діскавері", встановив світовий рекорд, здійснивши другий космічний політ у віці 77 років (перерва між польотами склала понад 36 років). У 1984 і 1988 рр. висувався кандидатом від Демократичної партії на пост президента США. Нагороджений п’ятьма хрестами "За визначні льотні заслуги", пам’ятними медалями, Космічною медаллю почесті Конгресу США.
1933 – Євген Олександрович Євтушенко, російський поет, перекладач, публіцист, громадський діяч. Автор поетичних збірок "Розвідники прийдешнього", "Шосе Ентузіастів", "Співаюча дамба", "Майже насамкінець" та ін. Багато його віршів покладено на музику (зокрема, пісні "Чи хочуть росіяни війни?", "Вальс про вальс", "Кохана, спи…" композитора Е. Колмановського).
1933 – Наталя Трощенко, український і радянський кінорежисер ("Довга дорога до себе", "Титани, що зійшли з небес").
1935 – Павло Юхимович Рахшмір, російський історик, політолог. Народився в Кам’янці-Подільському. В історію історичної науки увійшов як дослідник ідейно-політичних течій – консерватизму, лібералізму, фашизму, а також історії соціально-політичної думки. Найвідомішими працями стали "Походження фашизму" (1981), "Консерватизм в минулому та сучасному" (1987), "Ідеї та люди. Політична думка першої половини ХХ століття" (1999).
1935 – Лені Фішер, політичний діяч Німеччини, почесний президент (у 1996–1999 рр. голова) Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАСЄ).
1936 – Юрій Герасимович Іллєнко, український кінорежисер, кінооператор, кінодраматург ("Тіні забутих предків" (оператор), "Легенда про княгиню Ольгу", "Білий птах із чорною ознакою", "Молитва за гетьмана Мазепу", "Криниця для спраглих"). Народний артист України, лауреат Шевченківської премії. Політичний діяч (ВО "Свобода").
1937 – Роальд Хоффман, американський фізикохімік, лауреат Нобелівської премії з хімії (1981) за дослідження в галузі теорії процесів хімічної реакції.
1938 – Пол Верхувен, нідерландський і американський кінорежисер. Зняв фільми: "Плоть і кров", "Турецькі насолоди", "Робот-поліцейський", "Згадати все", "Основний інстинкт", "Зоряний десант", "Чорна книга".
1953 – Григорій Гладков, російський і радянський композитор, бард, автор музики до мультфільму "Пластилінова ворона" та багатьох інших. Заслужений діяч мистецтв Росії.
1961 – Елізабет Макговерн, американська кіноактриса ("Одного разу в Америці", "Регтайм" (номінація на "Оскар").
1977 – Олександр Морозевич, російський шахіст, міжнародний гросмейстер. Неодноразовий чемпіон Росії, переможець світових першостей у складі збірної Росії.
Возврат к списку
