На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 14 березня

Версия для печати Версия для печати

14.03.2013 09:49:39 |  

Свято:

Всесвітній день боротьби із захворюваннями нирок.
Відзначається з 2006 р. у другий четвер березня з ініціативи Міжнародного нефрологічного товариства і Міжнародної федерації ниркового фонду.

День числа Пі. Запроваджено на математичних факультетах великої кількості ВНЗ у різних країнах. Звичайно свято розпочинається о 1.59 ночі, що разом із датою складає перші шість знаків числа Пі (3,14159). У цей час промовляють хвалебні слова на честь числа Пі, його ролі в житті людства, малюють антиутопічні картини світу без Пі, їдять Пі-ріг, п’ють напої й грають в ігри, що починаються на "пі". Число Пі є математичною константою і відношенням довжини кола до діаметра. У цифровому виразі Пі починається як 3,141592 і має нескінченну математичну тривалість. Традиція відзначати свято числа Пі виникла від математичного запису числа в англосакській традиції, де спочатку йде місяць, а потім число. Таким чином, 3,14 припало на 14 березня. Знаменно, що свято числа Пі збігається із днем народження одного з найвидатніших фізиків сучасності – Альберта Ейнштейна.

Православні іменинники: Антон, Антоніна, Василь, Ганна, Євдокія, Іван, Надія, Нестір, Олександр, Петро.
Католицькі іменинники: Лазар, Леон, Матильда.

Події дня:

1489 – королева Кіпру Катерина Корнаро була змушена продати своє королівство Венеції.

1492 – кастильська королева Ізабелла наказала вислати 150 тис. євреїв з Іспанії, якщо вони не приймуть католицтво.

1655 – Росія визнала Курляндію. 

1741 – у Відні відкрито "Королівський театр при палаці", або ж "Бургтеатр". Нині Державний Бургтеатр – один із найбільших і найвідоміших драматичних театрів Австрії.

1822 – у Київському театрі відбувся перший спектакль українською мовою.

1839 – виступаючи перед колегами, Джон Гершель вперше вжив термін "фотографія".

1874 – у Києві проведено одноденний перепис населення.

1881 – на російський престол зійшов імператор Олександр III.

1883 – помер німецький філософ та політик Карл Маркс. 

1887 – спроба замаху на Олександра III терористичною групою Олександра Ульянова і інших.

1914 – льотчик Петро Нестеров на літаку "Ньюпорт" здійснив свій перший дальній переліт за маршрутом Київ – Одеса – Севастополь.

1918 – австро-угорські війська зайняли Одесу.

1919 – Конституція УСРР затверджена Всеукраїнським центральним виконавчим комітетом. Головою ВУЦВК обрали Григорія Петровського.

1923 – Рада послів держав Антанти прийняла рішення про приєднання Східної Галичини і Західної Волині до Польщі.

1926 – у СРСР в зв'язку з 45-ю річницею вбивства імператора Олександра II дев'ятьом колишнім учасникам того замаху призначили персональні пенсії.

1939 – ухвалення РНК УРСР постанови про віднесення Пущі-Водиці Київської області до курортних місцевостей.

1939 – у ніч з 13 на 14 березня Угорщина, попередньо узгодивши свої дії з гітлерівською Німеччиною, розпочала відкриту агресію проти Карпатської України. Воєнізовані загони "Карпатської січі" протягом двох днів стримували наступ переважаючих сил противника (близько 40 тисяч солдат і офіцерів) по лінії Перечин – Середнє – Іршава – Севлюш – Королево. Проте, незважаючи на героїчний опір січовиків, 16 березня 1939 р. угорська армія захопила Хуст, а 18 березня окупувала більшу частину території Закарпатської України. На кінець березня 1939 р. все Закарпаття було повністю загарбане Угорщиною.

1939 – під тиском фашистської Німеччини словацький сейм проголосив створення так званої незалежної Словацької держави. Того ж дня німецькі війська перейшли кордон Чехословаччини і 15 березня захопили Прагу. Територія окупованих чеських областей була оголошена протекторатом Богемія і Моравія. 16 березня Гітлер проголосив німецький протекторат над Чехословаччиною, яка таким чином була включена до складу рейху.

1942 – в умовах воєнного часу президент США Франклін Рузвельт звернувся до губернаторів із проханням обмежити на дорогах швидкість 40 милями на годину для більшого збереження покришок.

1943 – ліквідовано Краківське гетто.

1943 – німецький танковий корпус оточив Харків і оволодів містом.

1947 – у Києві відкрито Будинок кіно.

1951 – американські війська під егідою сил ООН увійшли Сеул (Корея).

1958 – асоціація компаній звукозапису США заснувала премію Греммі.

1975 – на сцені Державного академічного театру опери та балету УРСР ім. Т.Г. Шевченка відбулася прем’єра спектаклю "В ім’я життя" на музику А. Штогаренка, Д. Шостаковича, Б. Лятошинського.

1978 – Ізраїль здійснив широкомасштабне вторгнення на територію Лівану й окупував південні райони країни. В Лівані цей день відзначається як День солідарності з Південним Ліваном і Західним Бекаа.

1984 – Київський міський суд засудив за обвинуваченням в українському націоналізмі та антирадянській діяльності Валерія Марченка – українського письменника й журналіста. Це була друга судимість дисидента-"рецидивіста" Марченка. Йому дали 10 років особливого режиму та 5 років заслання. Через півроку Марченко помре в тюремні лікарні в Ленінграді.

1990 – позачерговий III з'їзд народних депутатів СРСР обрав Михайла Горбачова президентом Радянського Союзу (першим і останнім). Із конституції СРСР виключена стаття 6 про керівну і спрямовуючу роль КПРС. Із цією вимогою тривалий час виступали численні мітинги по всьому Радянському Союзу.

1993 – в Андоррі відбувся референдум, на якому була схвалена перша в історії князівства Конституція. Набрала чинності 4 травня 1993 р.

1995 – перша спільна радянсько-американська експедиція вирушили на орбітальну станцію "Мир".

2002 – у Белграді керівниками СРЮ, Сербії і Чорногорії за міжнародного посередництва було підписано політичний Договір про засадничі принципи по перебудові відносин між Сербією і Чорногорією. Згідно з договором 4 лютого 2003 р. було офіційно проголошено нове державне об’єднання – Сербія і Чорногорія. СРЮ перестала існувати.

2004 – Володимира Путіна обрано президентом Російської Федерації на другий термін. Висуванець "Єдиної Росії" у першому турі набрав 71,31% голосів, тоді як Микола Харитонов від КПРФ – 13,69%, а Сергій Глазьєв від блоку "Родіна" – 4,10%, Ірина Хакамада – 3,85%, Олег Малишкін – 2,02%, Сергій Миронов – о,75%.

2004 – у США в каліфорнійській пустелі Мохаві пройшли перегони автомобілів-роботів. Всі зійшли з дистанції. У результаті Пентагон, який сподівався протягом найближчих 10 років отримати на озброєння повністю автономні бойові машини-роботи, і вирішив скористатися науковими розробками приватних винахідників, зазнав на цьому етапі поразки.

2011 – нова аварія на японській АЕС "Фукусіма-1", викликана землетрусом: вибух водню на третьому реакторі, 11 поренених.

Цього дня народились:

1593
– Жорж де Латур, французький живописець. ("Шулери", "Ловля бліх", "Новонароджений", або "Різдво", "Йосиф-тесля", "У лихваря", портрети). Латур сформувався під впливом Караваджо та нідерландських (утрехтських) караваджистів. Його картини безпомилково впізнаються завдяки крайній лапідарності узагальнених форм і улюбленим Латуром ефектам запаленої свічки. Мистецтво цього художника було після його смерті абсолютно забуто і відкрито заново лише на початку ХХ ст.

1681 – Георг Філіпп Телеман, німецький композитор, капельмейстер, музичний теоретик, педагог. Автор близько 40 опер, церковної музики, весільних і похоронних кантат, ораторій, понад 700 пісень та ін. Належав до покоління Георга Фрідріха Генделя і Йоганна Себастьяна Баха, спілкувався з ними, особливо дружніми були у нього стосунки з родиною Баха.

1804 – Йоганн Штраус (батько), австрійський композитор і диригент. З 1935 р. був керівником придворного бального оркестру у Відні, створював твори танцювальної музики, особливо популярними були вальси (за що був прозваний "батьком вальсів").

1820 – Віктор Еммануїл ІІ, перший король об'єднаної Італії (1861–1878), король Сардинського королівства (1849–1861), представник Савойської династії.

1821 – Петро Дмитрович Селецький, український поміщик, київський віце-губернатор, піаніст і композитор. З 1844 р. жив у Києві, працював у генерал-губернаторстві, згодом – віце-губернатор. Петро Селецький був одним з організаторів та першим головою (протягом 10 років) Київського відділення Російського музичного товариства (1863). Автор 2 симфоній, увертюри.

1854 – Пауль Ерліх, німецький лікар, мікробіолог і біохімік. З 1899 р. працював в Інституті експериментальної терапії у Франкфурті-на-Майні (з 1906 – директор). Тепер цей інститут носить ім’я Ерліха. Автор праць з питань імунітету, кровопостачання, хіміотерапії тощо. Створив препарат сальварсан для лікування сифілісу. Лауреат Нобелівської премії (1908, разом з І. І. Мечниковим).

1879 – Альберт Ейнштейн, фізик-теоретик, один із засновників сучасної фізики, автор теорії відносності, лауреат Нобелівської премії з фізики (1921).

1891 – Амвросій Максиміліанович Бучма, український актор, режисер, педагог, народний артист СРСР (1944). На сцені – з 1906 р. Працював у театрах Львова, Києва, Черкас, Херсона, Житомира. У 1922–1936 рр. (з перервою) – у театрі "Березіль" (з 1935 – Харківський український драматичний театр), 1936–1957 – у Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка. З 1924 р. працював також у кіно. З 1940 р. – професор Київського інституту театрального мистецтва. Лауреат Державної премії СРСР (1941, 1949). Народний артист СРСР. Знімався у фільмах "Арсенал", "Назар Стодоля", "Щорс", "Вітер зі Сходу", "У далекому плаванні", "Подвиг розвідника" та ін.

1896 – Ілля Аркадійович Віленський, український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР. Автор опер для дітей "Горбоконик", "Івасик-Телесик", музичних комедій "Сорочинський ярмарок", "Шельменко-денщик".

1899 – Остап Вільшина (Юрій Пантелейчук), український поет. Жив і працював у Чернівцях. Друкувався в періодичних виданнях Львова, Ужгорода і Чернівців. Автор революційних і ліричних віршів, творів для дітей. Кращі твори виражають протест проти поневолення рідного краю (цикл "Веснянки").

1905 – Раймон Клод-Фердинанд Арон, французький філософ, соціолог і політолог. Під час війни пішов добровольцем у військово-повітряні сили Франції, а після розгрому країни і гітлерівської окупації став співробітником генерала Шарля де Голля, очолював газету руху Опору "Ля Франс Лібр". Потім 30 років (1947–1977) Раймон Арон був редактором і оглядачем газети "Фігаро" і одним із найвпливовіших журналістів Франції. Викладав соціологію у Сорбонні.

1909 – Тарас Антонович Крушельницький, український письменник. Син А.В. Крушельницького і М.С. Крушельницької. Навчався у Львівському університеті, водночас – у Львівському вищому музичному інституті. У 1927–1929 рр. працював диригентом жіночого хору у Львові. У липні 1934 р. переїхав до Радянської України, жив у Харкові. Автор автобіографічної хроніки "На тихих водах", літературно-критичних фейлетонів. 1934 р. був розстріляний разом з братом Іваном Крушельницьким та 29-ма іншими репресованими представниками української інтелігенції.

1913 – Василь Григорович Томашевський, український архітектор, художник і скульптор в Канаді. Після закінчення архітектурного факультету Київського художнього інституту навчався живопису й скульптури у королівській АМ у Брюсселі (Бельгія) та іспанській АМ у Мадриді. З 1951 р. живе в Оттаві (Канада). За проектами Василя Томашівського споруджено римо-католицьку семінарію в Монреалі, національну картинну галерею, парафіяльний центр української православної громади Успіння пресвятої Богородиці, виконано художнє оздоблення резиденції генерал-губернатора Канади (всі – в Оттаві). Він є також автором проектів кількох аеропортів на території Канади.

1914 – Олексій Прокопович Олійник, український скульптор, народний художник УРСР, лауреат Державної премії СРСР. Професор Київського художнього інституту. Автор пам’ятників Т. Шевченкові в Канаді, Леніну в Дніпропетровську і Харкові, С. Корольову в Житомирі, меморіального комплексу жертвам фашизму в с. Кортелісах Волинської області. Лауреат Державної премії СРСР.

1928 – Френк Борман, американський астронавт, який у грудні 1968 р. перший облетів навколо Місяця.

1930 – Єгор Яковлєв, російський журналіст, публіцист. Один з ідеологів перебудови в СРСР другій половині 1980-х років (у той час – керівник газети "Московскіє новості", Центрального телебачення).

1930 – Василь Михайлович Пєсков, російський журналіст, письменник. Автор книг, присвячених темі взаємин людини з природою ("Шаги по росе", "Проселки", "Странствие"), документальної повісті про сім’ю старообрядців-самітників "Таёжный тупик".

1939 – Бертран Бліє, французький кінорежисер, сценарист. Зняв документальний фільм "Гітлер? Такого не знаю" (приз на фестивалі в Локарно), фільми "Вальсуючі", "Приготуйте носові хустинки" (премія "Оскар", 1979), "Холодні закуски" (премія "Сезар", 1980), "Вечірня сукня", "Наша історія" (премія "Сезар", 1985), "Надто вродлива для тебе" (приз МКФ в Канні, 1989, премія "Сезар", 1990), "Актори", "Мій чоловік", "Скільки ти коштуєш?" (приз МКФ в Москві, 2006).

1939 – Олег Васильович Комаров, український актор, заслужений артист України. Працює у Київському російському драматичному театрі ім. Лесі Українки. Знявся у фільмах: "Повість про Пташкіна", "Лють", "Хочу вірити", "Десятий крок".

1943 – Людмила Володимирівна Юрченко, українська оперна співачка. Народна артистка (1982), лауреатка Шевченківської премії (2004). Солістка Київського театру опери й балету.

1952 – Петро Германчук, український фінансист, політичний і державний діяч. 1994–1996 рр. – міністр фінансів України. 2001–2005 рр. – голова Головного контрольно-ревізійного управління України. Народний депутат ІІ скликання.

1952 – Віктор Шишкін, український політик і юрист. Із 2005 р. – суддя Конституційного Суду. Народний депутат І-ІІІ скликань (був членом опозиційної "Народної ради"). Генеральний прокурор у 1991–1993 рр.

1958 – Альберт (Альбер), принц Монако, спорстмен, член МОК.

1962 – Ігор Кондратюк, український продюсер, телеведучий, шоумен ("Караоке на майдані" та ін.). Став відомим як гравець "Що? Де? Коли?" ще за радянських часів.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 567

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua