Головна  /  Прогноз експерта

Чи кинуть українці палити?

По информации пресс-службы Министерства внутренних дел Украины, с 1 июля в силу вступает часть третья статьи 13 Закона Украины «О мероприятиях по предупреждению и уменьшению употребления табачных изделий и их вредного влияния на здоровье населения»

http://www.mignews.com.ua/articles/213667.html

Які результати принесе заборона паління у громадських місцях? Чи стануть українці менше палити?

Свої прогнози надали Експерти Всеукраїнської експертної мережі:

Микола Колесник, Заступник проректора з навчальної роботи Сумського національного аграрного університету:

— Палити менше не стануть. Прийняття закону в Україні, враховуючи рівень поваги до законів в нашій державі, може взагалі нічого не змінити. Про закон чули майже всі, про хоч якісь прецеденти його заповадження інформації немає. Після запровадження закону кількість бігбордів, які рекламують цигарки ( хоч із приписом про шкідливість паління ) не зменшилася, а бігбордів, які пропагують здоровий спосіб життя не з'явилося взагалі. Потрібна державна та громадська підтримка популяризації цього закону та здорового способу життя в засобах масової інформації усіх форм та рівнів. За постійної уваги до цього закону, до його популяризації конкретний ефект (паління лише в дозволених місцях) можливий через 5 років, зменшення кількості людей, які палять, може не відбутися взагалі, бо закон не забороняє палити. Конкретних змін можна чекати лише у тому випадку, коли держава буде активно боротися з контрабандою цигарок, будуть підвищені ціни та акцизні збори на тютюнові вироби до рівня, наприклад, Євросоюзу, продавців будуть жорстко карати за продаж цигарок неповнолітнім, а в школах діятимуть постійні програми, починаючи з 1 класу і закінчуючи 12, які розкриватимуть шкідливість паління. Для державних установ та підприємств можна розробити механізм премій та стимулів для тих, хто не палить.

Наталія Березанська, експерт Комітету з етики та гуманітарної експертизи, (м.Київ):

— Заборона паління у громадських місцях принесе ще більше поширення куріння. Ніколи в історії людства заборона не приносила позитивних результатів. “Запретный плод сладок”! Заборона заганяє невирішені проблеми в тінь, а це тільки загострює проблему. Треба поширювати просвітницьку роботу серед дітей та дорослих. В загалі у школах треба ввести предмет про здоровий образ життя.

Михайло Бардін, голова правління Подільського центру прав людини, (м. Вінниця):

— Указ про заборону паління в публічних місцях дасть можливість тим, хто не палить, ставити свої вимоги до «курців» більш сміливо. Це, в свою чергу, приведе до загального зниження рівня паління в Україні.

Наталія Кравченко, директор навчально-методичного центру «Інтелект», (м. Київ):

Михайло Кірсенко, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», (м. Київ):

— Ефективність заборони є показником цивілізованості суспільства, а саме по собі паління свідчить про моральну деградацію. На вулицях Естонії нема жодного недопалку, незважаючи на високий відсоток слов’ян. Високі штрафи за засмічування сполучаються з громадською зневагою до нечупар. Це безпосередньо пов’язано з успадкованими з виховання або втраченими моральними підвалинами, наявністю або відсутністю усвідомленої життєвої перспективи. Працьовиті європейці звичайно палитимуть дедалі менше, а зневірені люмпени більше. Гітлер чітко планував мінімум знань, жодної гігієни та без обмежень горілку і тютюн для швидкого й цілковитого розв’язання російської, як він її називав, проблеми.

Максим Колісник, приватний підприємець; депутат Соснівської районної ради (м. Черкаси):

— Чи стануть українці менше палити? Я вважаю, що так!

Віталій Барбаш, начальник інформаційно-аналітичного відділу Управління з питань внутрішньої політики Чернігівської облдержадміністрації (м. Чернігів):

— Заборона паління, як і будь-яка інша заборона з боку держави, яка не підкріплена ефективним виконавчим механізмом, навряд чи зможе вирішити проблему.

На момент прийняття Верховною Радою закону про заборону тютюнопаління, я був активним споживачем цієї отрути з 15−річним стажем. Розуміючи, що це дійсно отрута, і що я руйную не тільки своє здоров’я, але й оточуючих, я сприйняв цей закон досить агресивно. Головна причина неприйняття була у відсутності чітко прописаних механізмів: хто, коли, за яких умов може накласти на мене адміністративне стягнення? Якщо існує заборона паління у громадських місцях, то чому немає спеціально-відведених місць для паління? і т.д. Згадуючи щорічні дні боротьби з тютюнопалінням, можу сказати, що кількість випалених цигарок у такі дні не зменшувалася.

На сьогодні я вже майже місяць як не палю, маючи абсолютно нормальне самопочуття і, відповідно, дуже спокійно відношуся до заборони. Побороти нікотинову залежність мені допомогла книга Аллена Карра «Лёгкий способ бросить курить».

Тому вважаю, що сама лише заборона нічого не вирішить. У боротьбі з палінням потрібно використовувати комплексний підхід: демонструвати негативне відношення суспільства до цього явища і показувати реальні методи відмови від цигарок, наприклад, шляхом популяризації книги Аллена Карра.

Буду радий спілкуванню з усіма, хто зацікавився моїм особистим досвідом боротьби з палінням, або має бажання ознайомитися з книгою Аллена Карра «Лёгкий способ бросить курить».

Олександр Брагін, заступник начальника Управління культури і туризму Луганської облдержадміністрації (м. Луганськ):

— Чи стануть українці менше палити? Відповідь: одразу – ні, у перспективі – так. Як людина, що не палить, зауважу: є певний, так би мовити, дисбаланс між намаганням влади змусити українців відмовитись від паління, зокрема у громадських місцях, та їх (українців) ментальністю. Загалом суспільство, як це не прикро констатувати, досить толерантно відноситься до людей, що палять. Але якщо держава буде продовжувати «тиснути» у цьому питанні, тобто методично, комплексно втілювати у життя прийняті закони (маються на увазі ще й законодавчі акти щодо обмеження реклами тютюнових виробів), то, вважаю, за декілька років кількість людей, схильних до цієї шкідливої звички, можна суттєво зменшити.

Олександр Бабушкін, доктор (м. Чернігів):

— Не дождутся, не надейтесь. Мне кажется, что не только эксперты, но и каждый человек в Украине мог бы это сказать, отреагировав на поставленный вопрос. Если в стране игнорируется Конституция, не выполняются Законы, причём, главным образом, представителями власти, то, как можно ждать от курящего населения страны выполнения этого предписания? Неужели кто-то может поверить, что, бросив курить, он станет здоровей, меньше будет обращаться к докторам? Да у нашего народа менталитет совсем не американский – он живет днём сегодняшним, и наперёд за своё здоровье беспокоиться не будет (пока гром не грянет…). Я могу только представить, как будет происходить борьба с курцами в общественных местах. Вот изрядно выпивший нувориш закуривает в ресторане, к нему подходит официант и просит не курить – курец его посылает…, подходит директор – курец и его посылает…, подходят менты – курец и этих посылает; начинается разборка – в защиту курца подымаются сотрапезники… и началось… Вот что будет. А курить никто не бросит. Возможно, даже назло врагу начнут ещё больше травиться.

Віта Атаманчук, голова управи обласної організації УНП, практичний психолог (м. Кіровоград):

— Я вважаю, що українці будуть менше труїти співгромадян.

Костянтин Воробйов, кандидат медичних наук, лікар-анестезіолог токсикологічного відділення Луганської обласної клінічної лікарні (м. Луганськ):

— Запреты на курение в общественных местах необходимы, так как таким образом государство отражает приоритеты. Такие же запреты необходимы и на пиво. Нынче мы в этом отношении являемся третьими странами. И здесь не следует смотреть на Европу или Америку, надо смотреть на ситуацию с точки зрения здравого смысла.

Для меня, как патофизиолога, совершенно очевидны биологические проблемы регулярного употребления этих продуктов. Эти обе человеческие привычки можно объединить по признаку существенного нарушения здоровья потребителей пива и табака.

Замена нормальной базовой продукции эндорфинов экзогенными антистрессовыми протезами постепенно приводит к атрофии адаптационных механизмов.

Курящая и пьющая нация – это путь в никуда. Самое печальное, что эта проблема молодых людей. Эти два продукта заменяют обычные эмоции, которые человек должен получать, напрягаясь в процессе реальной жизни, а именно в процессе физических и эмоциональных нагрузок. Привычка оттянуться с пивком на площади вечерком быстро становится биологической потребностью. Потом две бутылки, потом четыре, а потом покрепче.

Существует заблуждение о пользе небольших регулярных порций алкоголя. Это именно заблуждение. Говорю об этом официально, так как я знаком досконально с результатами когортных исследований этой проблемы. О курильщиках и вовсе не стоит говорить.

У этой проблемы есть и другая сторона. Молодежная среда – это среда активной борьбы за «самку». Это общеизвестно. Бутылка пива в руках и сигарета в зубах рассматриваются этологами (раздел социологии, который изучает гендерные особенности внутривидовой борьбы) как своеобразные фаллические символы, которые являются «пропуском в стадо». Это увеличивает так называемую «примативность» обладателей бутылки пива, но при этом падает культура «стада». Речь идет о том, что государство обязано формировать культурные приоритеты, а природная примативность, обузданная культурой, всегда найдет свой выход в других ситуациях.

Каким образом, кроме запретов, изменить отношение к курению и пиву? Элементарно – необходимо разъяснять. Но не просто разъяснять, а сделать это государственной программой и приоритетом общества, привлечь сюда средства и опять же экспертов. Пить и курить должно быть не только опасно, с точки зрения наказания общественности, но и не модно, потому что информированное общество, с нормальными культурными приоритетами, будет смотреть на носителей этих привычек как на людей второго сорта. Такой человек неперспективен как работник, как муж, как будущая мать, как специалист. Это общеизвестные вещи, просто кому-то выгодно об этом умалчивать и растить общество потребления. Приведу пример. Как биолог я хорошо понимаю проблему. В процессе поездки на Байкал (5 суток), перезнакомившись со всем вагоном (это были молодые и контактные люди) я прочитал несколько лекций о судьбе курильщиков. В результате – все пассажиры вагона бросили курить.

Володимир Коробов, соціолог (м. Херсон):

— Ймовірно, що суттєвих позитивних результатів заборона паління у громадських місцях не принесе. Скоріше за все, слід очікувати негативних наслідків: компрометації ідеї боротьби із палінням тютюну. Причини таких перспектив зрозумілі:

1) безсилля влади і її нездатність реалізувати будь-яку конструктивну програму;

2) непідготовленість рішення, якому повинна передувати копітка і напружена робота: інформаційна, медійна, просвітницька, економічна, навіть політична;

3) неготовність суспільства до солідарного виконання загальнонаціональних програм і загальні настрої правового нігілізму;

4) поширеність і популярність серед населення паління;

5) бідність і низький культурний рівень населення;

6) сильний тиск тютюнового лобі, підприємницьких кіл, які наживаються на пропаганді паління;

7) громадське сприймання проблеми паління як маргінальної теми, яка просто нікчемна на фоні загострення культурних, мовних, етнічних і соціальних конфліктів у суспільстві. В той момент, коли встало питання про існування цілісної держави, загрозу громадянської війни, економічної катастрофи, власне в повістку денну встають питання про життя і смерть, питання «палити чи не палити і де палити» – сприймаються як другорядні.

Багато людей бідують і їм також здається, що паління – маленька радість на фоні бідності і жалюгідного життя. Чим жебракам замінити сигарету? Яку їм запропонувати радість? Виникають асоціації із антиалкогольною кампанією Горбачова під час перебудови. Ідея подолати пияцтво – гарна, але вона зазнала краху. Ні влада, ні суспільство були не готові, методи боротьби були ганебні, неефективні, момент вибрано невдало, контекст суперечив ідеї. Так само ганебно провалиться і боротьба із палінням в Україні зараз. Не так давно вже було прийнято рішення про обмеження паління в громадських місцях, зокрема в вузах, але паління там лише зросло. На молодь тисне тотальна і агресивна пропаганда аморального способу життя, який передбачає зокрема естетизоване паління. А ні сім’я, а ні релігія, а ні ЗМІ, а ні система освіти не здатні в сьогоднішньому їх стані протистояти тютюновій навалі. Влада, яка прийняла це, в цілому правильне за своєю ідеєю рішення, в черговий раз виступить у ролі посміховиська, скомпрометує дуже гарну ідею. Треба задати такі запитання:

1. Яке економічне підґрунтя боротьби із палінням?

2. Якими правовими і владними ресурсами забезпечене це рішення?

3. Як це рішення пов’язане із моральним контекстом у суспільстві?

Відповіді покажуть слабкість вказаного рішення, його погану перспективу. На превеликий жаль. Як людина, яка не палить (не палили і мої діди, батьки, сподіваюсь, що і мій син не буде палити, хоча сучасне українське суспільство в цьому сенсі загрожує нашій сімейній традиції), я зазнаю постійної дискримінації, постійного порушення моїх прав. І я би тільки мріяв, щоб рішення про заборону паління у громадських місцях було реалізоване. Проте досвід, інтуїція, простенький аналіз навіюють песимізм.

Наталія Еслюк, директор з маркетингу ВАТ «Луцьк Фудз» (м. Луцьк):

— В цілому вважаю всю цю метушню з боротьбою  куріння в громадських місцях цілковитою дурнею! Таке враження, що у наших верхів немає більш важливих питань, окрім піклування про вплив тютюнового диму на здоров’я оточуючих. Чи не здається вам смішним, що при піднятті цієї проблеми не згадується про викиди в атмосферу промислових мегаполісів, вихлопних газів автомобілів, про жахливі порушення екологічних норм на усіх підприємствах та про дуже м’які умови цих норм! А наші електростанції, а нормативні показники харчових добавок! Єдиним плюсом в цьому є те, що можливо зменшиться кількість неповнолітніх, що палять!

Лариса Щепьоткіна, голова правління Херсонської міської громадської організації «Безпосереднє народовладдя» (м. Херсон):

— Народ збуджений зневажанням прав та свобод Українського народу: підвищення цін на газ, електрику, житлово-комунальні послуги. Конституцією проголошено, що і надра, і атмосферне повітря, і вода, і зелена зона – все це належить Українському народу. В Україні здобувається близько 20 мільярдів кубометрів газу щорічно, видобувається електрики з надлишком. Чому пересічний громадянин повинен платити за свою власність, яку він використовує у власній країні за світовими цінами!? І чому субсидії виплачуються з кишені держави, тобто знову власної пересічного громадянина, а не тих олігархів, які нещадно експлуатують народну власність!? А що робиться у Верховній Раді!? Це ж божевілля!!!. Зараз непопулярне рішення може здійняти таке полум’я – мало не покажеться! Ось-ось увірветься терпець у народу. Комусь цього дуже хочеться. Зараз до влади прийшли не ті люди…. Вибори за партійними списками – це величезна помилка.

Ірина Лех, голова правління Спілки підприємців «Порада» (м. Запоріжжя):

— Уверена, что запрет курения в общественных местах – это только начало процесса изменения менталитета украинцев в отношении к табаку и спиртному. Он обязательно принесет положительные результаты. Люди будут ощущать дискомфорт от того, что им надо идти курить в специально отведенные места, оставляя своих друзей. Если на улице к ним или их знакомым подойдет милиционер и заговорит об административной ответственности, – многим это не понравится.

Я сама курю, и за границей (особенно в Канаде и США) чувствую себя «человеком второго сорта», из-за чего количество выкуриваемых мной там сигарет уменьшается в несколько раз.

Оксана Ярош, доцент кафедри політичних інститутів і процесів Волинського державного університету ім. Лесі Українки, директор Волинської громадської організації «Гендерний центр» (м. Луцьк):

— Вважаю заборону паління у громадських місцях позитивною. Нічого страшного для курця немає в тому, що він не буде палити будь-де. Наші співвітчизники, як довго перебували за кордоном, розказали таке, що примус постійно виходити кудись, щоб попалити, підбирати для цього спеціальний час, змусили кинути палити курців з великим досвідом. Для наших дітей постійне повсюдне споглядання курців не є хорошим прикладом. Є дві основні проблеми у виконанні цього нововведення: щоб не курили самі міліціонери у громадських місцях, щоб це не було приводом для отримання хабара міліціонерам від курців, щоб належним чином облаштовувалися спеціальні місця для курців.

Юрій Степанець, голова громадської організації «Наше Поділля» (м. Вінниця):

— Почувши про новий закон, більшість українців не надали цьому великого значення. Адже український Парламент видав не мало законів, які не виконувались, та, мабуть, і не будуть виконуватись в силу тих, чи інших особливостей суспільства, чиновників і самих парламентарів.

Складається враження, що наша рідна влада черговий раз намагається «дати штангу». Одразу спадають на думку згадки про спроби совеєцької влади припинити п’янство та заставити людей працювати. Пам’ятаєте? Скільки влада тоді викорчувала виноградників в Закарпатті та Криму. Скільки елітних сортів винограду, власної селекції, було назавжди втрачено… Здається, до цього часу українське виноградарство так і не впоралось.

Щодо самого закону, то можна визначити, кому цей закон точно зашкодить, а кому він прийдеться по-душі.

Напевно, найбільше цей закон зачепить малих підприємців – власників всіляких кафе, барів, або невеликих забігайлівок при дорозі. Адже саме в них тепер на одну перевіряючу інстанцію прибавилось (а то в них їх було замало).

А от міліції цей закон, напевно, точно сподобається. Тепер українські міліціянти (а саме на них покладена контролююча функція) можуть «причепитись» практично до кожної людини на вулиці, яка палить, можна причепитись та ще й штраф накласти. А можна і залагодити таку ситуацію «мирно» (цікаво скільки це коштуватиме у міліціонерів). І лишня копійчина у родинному міліцейському бюджеті з’явиться, і кількість затриманих «правопорушників» досягне необхідних показників (а там і премії, і нові звання…). А справжні злочини (пограбування, розбої, а може, навіть, і вбивства), як лежали у шафах, та і лежатимуть. Навіщо бігати, шукати, розпитувати, наражатись на небезпеку, якщо кількість-норма затримань правопорушників виконана.     

Тільки от чи від цього виграє суспільство? Чи справді пальці (або курці) є такими небезпечними злочинцями? Чи ми в черговий раз хочемо помавпувати, повторюючи закони, що приймаються в Європі?

А може варто б було державі спочатку заборонити рекламувати на кожному кроці тютюнові вироби, або ж збільшити кількість соціальної реклами на вулицях антитютюнового змісту? Але ж ні. Чиновницька машина розуміє, наскільки їй вигідний цей закон. І людям (себто виборцям)  можна сказати, які вони пухнасті, і нові ніші для хабарництва відкриваються, і з тютюновими компаніями (які володіють не аби яким лобі в Парламенті) не треба сваритися.

Ну а звичайному маленькому українцеві (дякую Віктор Андрійович за вдалий вислів) лишається чекати, що ще такого наша рідна влада вирішить, щоб нам жити стало ще цікавіше, або принаймні веселіше.

Наталія Невінчана, заступник директора з навчально-виховної роботи гімназії «Києво-Могилянский колегіум»; старший екзаменатор Київського регіонального центру зовнішнього тестування (м. Київ):

— Боюсь, що це нічого не дасть, оскільки власне заборона залишиться на папері, як і багато іншого, а курці як труїли оточуючих, так і продовжуватимуть. Наш народ не звик виконувати закони, підкорятися заборонам. Для нас традиційним є інший підхід: як обійти той чи інший закон чи заборону. Тож ми і далі будемо пасивними курцями. А шкода!

Андрій Бідненко, директор ТОВ «Камата-Сервіс» (м. Кіровоград):

— Заборона паління в громадських місцях не матиме результату через відсутність чіткої взаємодії законодавчої та виконавчої влади та неспроможності останньої до організованих дій взагалі. Категоричність цього висновку підкріплюється результатами аналогічної акції – заборона паління тютюну в закладах освіти не мала певних результатів. Учні, студенти, викладачі продовжують палити на території цих закладів. При чому поодинокі адмінштрафи, якими були покарані викладачі, що палили на робочому місці, накладені за протоколами, складеними пожежними інспекторами. Тобто виконавча влада не в змозі контролювати ситуацію. Масовість реклами тютюнових виробів, реклама самого процесу паління як стилю життя спонукає до цієї шкідливої звички насамперед ту категорію громадян, що не має сформованої самосвідомості – молодь. Отож палити українці будуть тільки більше.

Віталій Шафранський, заступник голови з гуманітарних питань і політико-правових питань Теребовлянської районної державної адміністрації, (Тернопільська область):

— Результати будуть позитивними — це точно. Правда, не слід малювати ілюзії, що ми відразу, в якнайкоротші терміни, побачимо високі показники. В першу чергу, головним чинником цих результатів має бути не «якийсь закон», а рівень культури громадян. Я переконаний, що це все з часом. Хоча, як на мене, слід трішки вужче розглядати термін «громадські місця». В громадських місцях «під дахом» цей крок буде мати успіх, що не скажеш про громадські місця «під відкритим повітрям», типу стадіон, парк, тощо. А загалом, як людина, котра курить, скажу, що крок правильний і надзвичайно потрібний.    

Сергій Чечет,  Херсонське регіональне відділення асоціації міст України, (м. Херсон):

— На мою думку, чекати найближчим часом хоч би яких результатів щодо заборони паління у громадських місцях важко. З одного боку, це пов'язано з відповідним існуючим в нашій державі рівнем свідомості (ментальності) громадян, а з другого — складністю контролю за його реалізацією з боку відповідних органів, які й так завантажені ще більш складними завданнями. А палити українці навряд чи стануть менше, оскільки життя у них непросте і палінням вони трохи відволікаються від проблем, а крім того, згубну звичку полишити дуже складно, навіть за наявності законодавчих заборон.

Ігор Господарський, зав. курсом Тернопільського державного медичного університету, (м. Тернопіль):

1. Люди почнуть палити менше, особливо молодь.

2. На курців старшого віку та на курців із стажем більше 10 років не вплине.

3. Некурці  отримають «моральну перевагу» в громадських місцях і в закладах харчування.

4. Діти та вагітні  жінки отримають змогу перестати пасивно курити.

Валерій Ходусов, професор кафедри теоретичної ядерної фізики ХНУ ім.В.Н.Каразіна, (м. Харків):

Назад  | 

Розробка і підтримка – Центр інтелектуальних ресурсів і технологій.
© Всі права захищені. Використання матеріалів порталу дозволяється за умови посилання (для Інтернет-видань – гіперпосилання) на www.experts.in.ua
З правилами користування порталом можна ознайомитися тут

Редакція порталу "Всеукраїнська експертна мережа" може не поділяти думку автора публікації. Відповідальність за достовірність та аутентичність фактів, наведених в публікації, несе її автор

Україна, Київ, 01001, вул. Костьольна 4, оф. 8
Тел: +38 (044) 494-24-61, Факс: +38 (044) 494-24-62
E-mail: