На главную страницу
Україна і світова фінансова криза
 
 Главная 
 Экспертная сеть 

Аналитические статьи
Прогнозы экспертов
Юридические консультации
Консультации экспертов
Библиотека экспертов

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу


Курсы валют

База знаний / Аналитика / Економіка

Наплювати на інфляцію!

Версия для печати Версия для печати

І не тому, що аж... цілих... два... місяці повільно повзуть униз споживчі ціни. Швидкість їхнього підйому усе ще надмірна й виключає вихід на тривалий і швидкий ріст добробуту нації й наступне зменшення відставання від сусідів

Адже Україна має тільки 0,6% світового обсягу виробництва й досить відкриту й малоефективну економіку. Зупинити глобальний ріст цін на своїх кордонах ми НЕ зможемо. Компенсувати його негативний вплив на добробут націй може тільки енергійний розвиток міжнародних конкурентних переваг країни, зокрема, і умов господарювання (заробляння грошей), взагалі. Тільки таким чином можна хоча б трошки скоротити відставання від наших сусідів (Польща, Естонія, Литва, Білорусь, Росія та інші), котрі значно краще використали пострадянський період для становлення ринку та розвилися значно скоріше нас.

Влада, схоже, це зрозуміла (див. нижче). Саме тому й «наплювати на інфляцію»...

Смутно згадати

Ціни повинні рости на 4-5% на місяць, тобто, на 60-80% у рік. Це не жарт, а реальна фраза з виступу Леоніда Кучми в Ужгороді в серпні 1995 р. – якісь «знавці» вклали у вуста Президента цю ризикову думку! Правда, тодішній глава Національного банку Віктор Ющенко негайно обговорив її з керівництвом НБУ, що одностайно вирішило йти у відставку, якщо Президент буде наполягати на реалізації цієї ідеї.

Як це не дивно, розуміння руйнівної чинності інфляції далося українській владі важко. Позначалися грубі помилки у формуванні вищого політичного менеджменту нової незалежної країни – «щирість та свідомість понад усе»! Зараз це складно собі уявити, але в перші роки незалежності, коли наша економіка ставила світові рекорди по росту цін, коли стрімке зростання цін на очах розвалювало флагманів вітчизняної економіки, дискусії про користь високої інфляції були звичайним явищем! Причому нерідко їх ініціювали вчені, виконуючи, напевно, політичне замовлення.

Але проведені Нацбанком після серпня-1995 дослідження довгострокових світових тенденцій показали: при інфляції вище 20% у рік ріст добробуту народу (ВВП на душу населення) різко сповільнюється. Ну, а якщо ціни ростуть на 40% у рік і вище – навіть короткостроковий ріст добробуту переходить у клас приємних несподіванок, а про довгостроковий і говорити не доводиться.

А сьогодні? Поки спокійно, але до Нового року споживчі ціни виростуть

Швидкість росту цін лежить у ризикованому інтервалі від 20% до 40%. Адже споживчі ціни в цілому дали +26% (серпень-2007 до серпня-2008), у т.ч. хліб +35,3%, м'ясо +43,1% і так далі....

Саме тому зниження цін за останні два місяці – це лише боязкий натяк на успіх. Радіти йому може хіба тільки Міністерство економіки, котре вустами міністра Богдана Данилишина стверджує, що «уряд взяв ріст цін під контроль».

Міністр економіки з академічною недбалістю «не звертає увагу» на надмірну жвавість цін виробників – вони ростуть рази в 1,5-2 швидше споживчих цін (промисловість +46,9%, будівництво +41,1%, а послуги «залізки» більш, ніж на 50%). До Нового року вони передадуть енергію підйому споживчим цінам і ті відновлять рух нагору, сповільнюючи наш ріст. Це безумовно.

Що роблять банки?

Ну, а для банків – а саме вони в основному фінансують наш економічний підйом останніх років – сезонне зниження цін не є значимим сигналом. Їх куди більше цікавить ріст цін у річному вимірі – адже депозити в основному річні! А отут не до переможних реляцій: споживчі ціни за рік виросли разів у п'ять швидше, ніж хотілося б.

І все-таки геній нашого бізнесу дає швидкий ріст добробуту українців, що йде, щоправда, від по-африканськи низької стартової бази. Йому не перешкода й глобальна кредитна криза, що закрила джерела зовнішніх запозичень, і подорожчання палива, і затяжний політичний бедлам. По даним найулюбленішого аналітика (ЦРУ), в 2000-2008 р. темпи росту ВВП на душу населення в інфляційній Україні будуть чи не втроє більше, ніж у Німеччині, де ціни набагато спокійніше наших.

Радує, що банкіри (Таблиця 1), всупереч закликам скоротити кредитування, за останні 12 місяців, навпаки, забезпечили приріст кредитів на 59% або в «натурі» на 203 млрд. грн., що вище, ніж на 01 січня (+182).

Таблиця 1. 

Кредитування економіки, млрд. грн.

На 01 січня

На 01 вересня

Приріст у середньому за місяць

Кредити в економіку – усього 2007

245

345

12,5

Кредити в економіку – усього 2008

427

548

15,1

Приріст кредитів в економіку за рік

182

203

2,6

Приріст в %%

74%

59%

21%

Звичайно ж, приріст кредитів в 59% на 01 вересня поточного року куди менше швидкості їхнього нарощування на 01 січня (+74%). Але, і 59% істотно нижче приростів цін, що говорить про збільшення реальної фінансової підтримки нації з боку банків. Навіть в умовах ускладненого кредитування.

Помітимо, що, якщо торік (2007), до глобальної кредитної кризи, кредити в економіку нашої неньки приростали на 12,5 млрд. грн., то в поточному, в гірших умовах запозичення, вони приростали на 15,1 млрд. грн., або на 21% більше.

Особливо (Таблиця 2) гріють душу високі темпи кредитування нашого бізнесу, роботодавців, юридичних осіб, «юриків», які одержали кредитів на 123 млрд. грн. більше, ніж на 01 вересня минулого року (+56%). Це істотно більше приросту на 01 січня (105 млрд. грн.).

Таблиця 2. 

Кредитування бізнесу – «юриків», млрд. грн.

На 01 січня

На 01 вересня

Приріст у середньому за місяць

Кредити «юрикам» – усього 2007

167

222

6,9

Кредити «юрикам» – усього 2008

271

346

9,3

Приріст кредитів «юрикам»

105

123

2,4

Приріст в %%

63%

56%

34%

Українці люблять свої банки

Автор прекрасно пам’ятає зовсім недавні часи, коли матеріальні активи підприємств росли значно швидше грошей в обороті. Українці тікали від грошей у перші років 5 незалежності, віддаючи перевагу матеріалам, виробам й т.д.

І вже зовсім недавно, у жовтні-грудні року 2004-го, банківські депозити зменшилися на 4,6 млрд. грн. – на 5%. З урахуванням «втраченого» росту можна говорити, що депозити зменшилися на 8-9 млрд. грн. Багато!

А сьогодні... Обсяг депозитів за останні 12 міс. збільшився на 44% – тобто, українці, ігноруючи інфляцію, валізами несуть гроші в банки!

Таблиця 3. 

Депозити, млрд. грн.

На 01 січня

На 01 вересня

Приріст у середньому за місяць

Депозити – усього 2007

184

233

6,1

Депозити – усього 2008

280

337

7,1

Приріст депозитів усього

96

104

1,0

Приріст в %%

52%

44%

15%

Звідки беруться гроші?

Уважний читач, звичайно ж, зверне увагу на такий «парадокс»: обсяги кредитів істотно вище обсягу депозитів. Наприклад, на 01 вересня ц.р. банки видали кредитів в економіку на 548 млрд. грн., а залучили депозитів на 337 млрд. грн. (Таблиця 4.) Перевищення виданих кредитів над притягнутими депозитами склало (дух завмирає!) 211 млрд. грн.

Звідки ж узялися гроші на цю різницю, на додаткове кредитування економіки?

Банкіри проявили здорову ініціативу й залучили ці гроші з-за кордону – це левова частка ресурсу. Крім того, банки збільшили статутні капітали й «кинули» їх у кредитування.

Таблиця 4.

Недепозитне джерело кредитування ("банкірська ініціатива"), млрд. грн.

На 01 січня

На 01 вересня

Приріст у середньому за місяць

"Банкірська ініціатива" 2007

61

112

6,4

"Банкірська ініціатива" 2008

147

211

8,1

Приріст кредитів в економіку за рахунок "банкірської ініціативи"

86

99

1,7

Приріст в %%

141%

89%

27%

Схилимо ж голову перед професійною мужністю наших банкірів!

"Банкірська ініціатива" зіграла вирішальну роль у збільшенні доходів українців. Так, уже за сім місяців поточного року, в умовах високого зросту цін, реальні заробітки українців, тобто скоректовані на рівень інфляції, виросли на 12,4%.

Що далі?

Звичайно, швидкість росту цін в Україні настільки висока, що виключає вихід на тривалий і швидкий ріст добробуту нації навіть для збереження нинішнього відставання від сусідів. Ну а про те, щоб наздогнати по цьому показнику, скажемо, Польщу, мова взагалі не йде. Але чи варто мусолити тему нашої інфляції?

Не варто! Замість цього потрібно енергійно розвивати міжнародні конкурентні переваги країни – тільки це, а не чергові «крапкові» методи, здатне зупинити ріст цін. І влада, схоже, це зрозуміла. Реалізується ряд заходів щодо розвитку суднобудування і будування літаків, тваринництва, гірничо-металургійного комплексу, по зниженню вартості будівництва житла, по захисту й розвитку зернового комплексу. Якщо так буде тривати й далі, можу сміло заявити – на інфляцію наплювати!



Віктор Лисицький,
радник голови правління Приватбанку, Урядовий секретар Кабміну в 1999-2001 р.


| Количество показов: 169 |  Автор (привязка):  Лисицький Віктор Іванович |  Голосов:  14 |  Рейтинг:  3.89 | 

Якщо Ви хочете залишити свій коментар, просимо пройти авторизацію

Возврат к списку


Віктор Лисицький, 24.09.2008 19:33:20 Цитировать Имя

Андрей Набоков,
Андрею Набокову. Согласен. Особенно это хорошо было видно в освещении событий в Юж. Осетии.


Віктор Лисицький, 24.09.2008 19:32:03 Цитировать Имя

Ответ Александру Бабушкину. Я НИ-КОГ-ДА не старался "очернить" деятельность Юли. Я всегда говорил по-делу. И если она за последних несколько месяцев сделала около десятка правильных шагов по развитию междунар. конкур. преимуществ Украины, то я об этом говорил неоднократно. Правда, не сайте ВЕМ - на др. сайтах. В этой статье критикуется Министр экономики. Его фамилия Данилишин, а не Тимошенко.


Андрей Набоков, 24.09.2008 16:38:27 Цитировать Имя

Цитата
Александр Бабушкин пишет:
Уважаемый Виктор Лисицкий, являясь ярым противником Юли, как всегда, старается очернить её деятельность (см. и предыдущую статью).
Но меня удивляет, почему такой же ярый её оппонент Николай Янович Азаров в последние месяцы исчез из эфира в своей критике нынешнего Кабмина? Не заболел ли он? А может понял, что Юля что-то правильно делает? Почему при Азарове не было таких внезапных миллиардных прибылей в бюджете от таможни, налогов... (хотя раньше он керувал Налоговым центром)?

При таких "свободных" СМИ совершенно нечего удивляться, что кто-то исчез с экранов, или наоборот, появился на оных. СМИ - сами по себе, а жизнь - сама по себе. Уверяю Вас, Азаров на месте и делает тоже самое, что и раньше. Азаровщина неистребима... в обозримом будущем...


Александр Бабушкин, 24.09.2008 15:16:48 Цитировать Имя

Уважаемый Виктор Лисицкий, являясь ярым противником Юли, как всегда, старается очернить её деятельность (см. и предыдущую статью).
Но меня удивляет, почему такой же ярый её оппонент Николай Янович Азаров в последние месяцы исчез из эфира в своей критике нынешнего Кабмина? Не заболел ли он? А может понял, что Юля что-то правильно делает? Почему при Азарове не было таких внезапных миллиардных прибылей в бюджете от таможни, налогов... (хотя раньше он керувал Налоговым центром)?



Перейти к обсуждению на форуме >>



Статьи по разделам
Видатні особистості (32) 
Демографія (6) 
Екологія (7) 
Економіка (163) 
Енергетика (7) 
Культура (107) 
Молодіжна політика (3) 
Наукові дослідження (35) 
Освіта (145) 
Охорона здоров'я (95) 
Політика та суспільство (400) 

ПОДПИСКА
Параметры подписки

ЭКСПЕРТЫ ВЭС
Бас Оксана Іванівна

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА
Костянтин Кравчук
Непокірні ціни
Просмотров: 32

БИБЛИОТЕКА

Придністровський дайджест № 34

lcd телевизоры
Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»


© «ВЭС», 2020
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua