На главную страницу
 

Аналитические статьи
Прогнозы экспертов
Юридические консультации
Консультации экспертов
Библиотека экспертов

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

База знаний / Аналитика / Экономика

Наукові та культурно-просвітницькі центри і проекти по дослідженню української діаспори

Версия для печати Версия для печати

Українська діаспора – особливий материк Світового українства. Знання про нього – це знання про кожну клітину великого Українського Народу

На сьогодні у світі й в Україні існує ряд центрів, а також окремих проектів, які досліджують різні аспекти історії, культури, науки, літератури і мистецтва, видатних діячів тощо української діаспори. Розглянемо їх у короткому огляді [1].

В Україні роль аналітичних і культурно-просвітницьких центрів, що вивчають, мають певні банки даних та свої пресові органи, безпосередньо контактують з українською діаспорою, організують і проводять наукові, науково-практичні та інші конференції, Форуми українців, виконують громадські організації: Товариство зв'язків з українцями за межами України (Товариство "Україна-Світ"), Українська Всесвітня Координаційна Рада (УВКР), Міжнародна громадська організація "Четверта хвиля", Всеукраїнська громадська організація "Українська Взаємодопомога". Докладна характеристика цих організацій подана на нашій попередній конференції "Закордонне українство і Донеччина" (2008 р.).

Крім того, в Україні над проблемами української діаспори в різні роки працювали: Головне управління з питань міжнародних відносин Адміністрації Президента України, Постійна парламентська комісія у зв’язках з українцями за кордоном, Національна комісія з питань закордонних українців при Кабінеті Міністрів України (утворена 10 серпня 2004 р. Постанова КМ N 1024), Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка" (МІОК), Інститут досліджень діаспори (ІДД).

Окремі теми, дотичні до профільної тематики, піднімалися у Інституті історії України НАН України, Інституті українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (Центр українознавства), Інституті політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса НАНУ, Науково-дослідному іституті українознавства МОН України та ін.

Найбільш масштабним проектом з тематики світового українства є Проект "Українці в світі" (Указ Президента України № 167/2010 від 15 лютого 2010 року). 

Плідно працює над проектом, що передбачає збір інформації і укладення довідково-енциклопедичних видань про видатних вихідців з українських етнічних територій, відомий журналіст і громадсько-політичний діяч Віталій Абліцов (книги, які вже побачили світ: "Галактика "Україна", "Український Все-Світ").

За кордоном спеціальних фундацій дослідження діаспори також немає, але ця тематика присутня в дослідженнях ряду аналітичних центрів громадських та громадсько-наукових організацій, зокрема Світового Конгресу Українців, Наукового Товариства імені Шевченка (у США, Канаді, Австралії, Європі), Українській вільній академії наук, спеціальних творчих колективах (напр. Редакційній колегії Української Енциклопедії Діаспори, Нью-Йорк, Чикаго, Мельбурн), Українському культурно-гуманітарному інституті (Пітсбург) в рамках Української науково-дослідної програми Іллінойського університету в Урбана-Шампейн, у діяльності української літературної організації "Нью-Йоркська група", Товариства української мови США (особливо ТУМ-Чикаго), а також при бібліотеках української літератури (відділ україніки в бібліотеці Конгресу США, Бібліотека української літератури в Москві, відділ україніки в бібліотеці Іллінойського університету Урбана-Шампейн, української бібліотеки в Сарселі (Франція), Бібліотеки імені Симона Петлюри в Парижі та ін.). Крім того, діаспорова тематика присутня на ряді кафедр українознавства в університетах та ін. наукових структурах Америки, Європи, Австралії.

Основні українознавчі наукові установи світу:

Австралія: Українознавство в Монашському університеті (Monash University Ukrainian Studies), м. Клейтон; Українознавство в Маквайрському університеті (Macquarie University Ukrainian Studies), м. Сідней.

Австрія: Інститут регіону Дунаю та Середньої Європи (Institut für den Donauraum und Mitteleuropa), Інститут славістики Віденського університету (Institut für Slawistik, Universität Wien), м. Відень.

Азербайджан: Кафедра слов'янської філології Бакинського слов'янського університету, м. Баку.

Білорусь: Кафедра класичної та сучасної зарубіжної філології Брестського державного університету ім. О.С. Пушкіна, м. Брест; Кафедра теоретичного та слов'янського мовознавства Білоруського державного університету, м. Мінськ.

Велика Британія: Школа слов'янських та східноєвропейських студій Університетського коледжу Лондона (School of Slavonic and East European Studies, University College London), м. Лондон; Українські студії в Кембриджському університеті (Cambridge Ukrainian Studies), м. Кембридж.

Грузія: Інститут україністики Тбіліського державного університету ім. І.Джавахішвілі, м. Тбілісі.

Італія: Департамент Європейських та Інтеркультурних студій, Секція славістики та студій Центрально-Східної Європи Римського університету Ла Сапієнца (Sezione di SSEUCO Studi Slavi e dell'Europa Centro Orientale, Sapienza Università di Roma), м. Рим; Департамент лінгвістичних, літературних та філологічних студій, Секція славістичних та угро-фінських студій при Міланському університеті (Dipartimento di Studi Linguistici, Letterari e Filologici, Sezione di Slavistica e Ugrofinnistica, Università degli Studi di Milano), м. Мілан. 

Канада: Канадський інститут українських студій Альбертського університету (Canadian Institute of Ukrainian Studies University of Alberta), м. Едмонтон; Кафедра українознавства Оттавського університету (University of Ottawa, Chair of Ukrainian Studies), м. Оттава; Українознавство в Торонтському університеті (Ukrainian Studies at the University of Toronto), м. Торонто; Центр українських канадських студій в Манітобському університеті (Centre for Ukrainian Canadian Studies, University of Manitoba), м. Вінніпег; Центр дослідження української спадщини в Саскачеванському університеті (Prairie Centre for the Study of Ukrainian Heritage, University of Saskatchewan), м. Саскатун.

Німеччина: Український вільний університет (Ukrainische Freie Universität), м. Мюнхен; Німецька асоціація україністів (Deutschen Assoziation der Ukrainisten (DAU), м. Берлін; Інститут Східної Європи, Вільний університет Берліна (Osteuropa-Institut, Freie Universität Berlin), м. Берлін; Семінар слов'янської філології університету ім Георга-Августа Гьоттінгену (Seminar für Slawische Philologie der Georg-August-Universität Göttingen), м. Геттінген; Інститут славістики Вюрцбурзького університету (Institut für Slawistik der Universität Würzburg), м. Вюрцбург; Інститут славістики, Університет ім.Мартіна Лютера в Галле (Institut für Slawistik der Martin-Luther-Universität Halle-Wittenberg), м. Галле; Кафедра західно- та східно-слов'янської філології (з акцентом на польській та українській) Ґрайфсвальдського університету (Lehrstuhl für Ost- und Westslawische Philologie (Schwerpunkt Polnisch/Ukrainisch) Ernst-Moritz-Arndt-Universität Greifswald), м. Ґрайфсвальд; Центр мовознавства університету ім. Фрідріха-Александра, Ерланген-Нюрнберг (Friedrich-Alexander-Universität Erlangen-Nürnberg, Sprachenzentrum), м. Ерланген, Нюрнберг; Інститут славістики Лейпцизького університету (Institut für Slawistik, Universität Leipzig), м. Лйпціг; Інститут Гердера (Інститут історичних досліджень Східної та Центральної Європи) (Herder-Institut e.V.), м. Магдебург; Слов'янсько-балтійський семінар Вестфальського університету ім. Вільгельма в Мюнстері (Slawisch-Baltisches Seminar der West¬fälischen Wilhelms-Universität Münster), м. Мюнстер; Інститут слов'янської філології університету ім. Людвига-Максиміліана, Мюнхен (Institut für Slawische Philologie der Ludwig-Maximilians-Universität München), м. Мюнхен; Відділ славістики Інституту іноземної філології, Університет ім. Карла фон Осієцького (Institut für Fremd¬sprachenphilologien – Slawistik, Carl von Ossietzky Universität Oldenburg), м. Ольденбург; Інститут славістики університету Регенсбург (Instituts für Slavistik der Universität Regensburg), м. Регенсбург; Гуманітарний центр досліджень історії та культури Центрально-Східної Європи при Лейпцизькому університеті (Geisteswissenschftliches Zentrum zur Geschichte und Kultur Ostmittelosteuropas, GWZO) - окремі проекти на українську тематику, м. Лейпціг. 

Польща: Кафедра українознавства Яґеллонського університету (Uniwersytet Jagielloński Katedra Ukrainoznawstwa), м. Краків; Лабораторія україністики Інституту славістики Польської академії наук (Pracownia Literatury Ukraińskiej Instytut Slawistyki PAN), м. Варшава; Відділ української філології Люблінського університету Марії Склодовської-Кюрі (Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej Zakład Filologii Ukraińskiej), м. Люблін; Факультет української філології Вармінсько-Мазурського університету (Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie Filologia Ukraińska), м. Ольштин; Кафедра українознавства Варшавського університету (Uniwersytet Warszawski Katedra Ukrainistyki), м. Варшава; Європейський колеґіум польських і українських університетів (Europejskie Kolegium Polskich i Ukraińskich Uniwersytetów), м. Люблін.

Молдова, Придністров'я: Кафедра української філології Придністровського державного університету, м. Тирасполь.

Росія: Центр україністики та білорусистики Московського університету (Центр украинистики и белорусистики Московского Государственного университета им. М.В.Ломоносова), м. Москва; Кафедра українознавства Бєлгородського університету (Кафедра украиноведения Белгородского государственного университета), м. Бєлгород; Центр україністики Південного федерального університету (Центр украинистики Южного федерального университета), м. Ростов-на-Дону; Центр української мови та культури Московського державного лінгвістичного університету, м. Москва. 

Румунія: Кафедра слов'янських мов Бухарестського університету (Universitatea din Bucureşti Catedra de Limbi şi Literaturi Slave), м. Бухарест; Кафедра слов'янської філології Клузького університету (Catedra de filologie slavã Universitatea Babeş-Bolyai), м. Клуж.

Сербія: Кафедра славістики філологічного факультету Белградського університету (Универзитет у Београду Украjински jезик и кньижевност), м. Белград.

Словаччина: Кафедра українознавства Пряшівського університету (Prešovská univerzita v Prešove Katedra ukrajinistiky), м. Пряшів.

США: Український науковий інститут Гарвардського університету (Harvard Ukrainian Research Institute), м. Кембридж, Массачусетс; Українознавство в Стенфордському університеті (Ukrainian Studies at Stanford University), м. Стенфорд; Українознавство в Інституті Гарімана при Колумбійському університеті (Ukrainian Studies Program at The Harriman Institute at Columbia University), Українознавство в університеті Індіани в Блумінгтоні (Ukrainian Studies at Indiana University), м. Блумінгтон, Індіана; Українознавство в університеті Мічігану в Анн Арбор (Ukrainian Studies Program at the University of Michigan, Ann Arbor), м. Анн Арбор, Мічіган.

Фінляндія: Українознавство в Гельсінському університеті (Aleksanteri-instituutti Helsingin yliopisto), м. Гельсінкі.

Франція: Слов'янські мови в Національному інституті Східних мов та цивілізацій (Institut National des Langues et Civilisations Orientales, Les langues slaves), м. Париж; Відділення славістики Університету Париж IV (Etudes slaves, Centre universitaire Malesherbes), м. Париж.

Хорватія: Українознавство в Загребському університеті (Sveučilište u Zagrebu, Ukrajinistika), м. Загреб.

Чехія: Відділ славістики в Брнянському університеті Масарика (Masarykova univerzita Ústav slavistiky), м. Брно; Відділ славістики в Університеті ім. Палацького (Univerzita Palackého v Olomouci Katedra slavistiky Sekce ukrajinistiky), м. Оломоуць; Відділ славістики в Празькому університеті (Univerzita Karlova v Praze Ukrajinský jazyk a literatura), м. Прага.

Японія: Слов'янський дослідницький центр у Хоккайдському університеті (Slavic Research Center at Hokkaido University), м. Саппоро.

Зупинимося тепер на більш докладній характеристиці деяких українських інституцій, які спеціалізуються на дослідженні життя діаспори: Інститут досліджень діаспори (м. Київ), Міжнародному інституті освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка" (МІОК) та цікавому і успішному проекті "Українці в світі".

Інститут досліджень діаспори (ІДД)

Громадська неприбуткова організація, заснована у травні і зареєстрована у липні 1994 року. ІДД – один із виконавців заходів Національної програми "Закордонне українство" на період до 2005 року та Державної програми співпраці з закордонними українцями на період до 2010 року. Мета Інституту: організація та здійснення досліджень закордонного українства та діаспор в Україні задля висвітлення питань їхніх історії та сьогодення; надання українцям зарубіжжя та представникам національних меншин в Україні допомоги в задоволенні їхніх національно-культурних та інформаційних потреб. Головні завдання Інституту: створення різноманітних довідникових видань з діаспорної тематики (зокрема, фундаментального атласу "Українці в світі (в мапах, текстах, ілюстраціях)"; серії збірок архівних матеріалів "Українське зарубіжжя: історія в документах"; україно-англомовного альманаху "Визначні постаті закордонного українства"; інформаційних каталогів, бібліографічних покажчиків та біобібліографічних довідників; збірок матеріалів круглих столів та конференцій); організація і проведення круглих столів, конференцій, семінарів з питань закордонного українства та діаспор в Україні. Проекти Інституту: з 1999 проводить міжнародний фестиваль "Нашого цвіту – по всьому світу", заходами якого є конкурси відеофільмів та "мас-медійний", конференції, "круглі столи", дарування вітчизняним та закордонним державним і громадським інституціям власних видань тощо. З 2003 р. ІДД реалізує гуманітарний проект "Місця пам’яти на мапі України". Друкований орган Інституту: "Вісник ІДД"; упродовж 1995–2007 видано 12 чисел "Вісника". Директори Інституту: Богдан Горинь (1994–1996), Ігор Винниченко (від 1996). 

Видання Інституту: 

інформаційні каталоги: "Зарубіжне українство" (1997, 1999, 2001, 2003, 2004); "Українські організації в країнах Заходу" (2004); "Закордонне українство 2011" (2011);

бібліографічні покажчики: "Українське зарубіжжя (1900 – грудень 1999 р.)" (1999); "Українське зарубіжжя (1900 – травень 2002 р.)" (2002); "Українське зарубіжжя: Бібліографічний покажчик (1900 –серпень 2006 р.)"(2006);

біобібліографічні довідники: "Німці в Україні" (2011);

інформаційно-бібліографічні покажчики: "Україна поліетнічна" (2003); "Національні меншини в Україні" (2000; 2003); "Закордонні українці: інформаційно-бібліографічний покажчик" (2005);

матеріали "круглих столів": "Українська діаспора та сучасна еміграція з України: проблеми взаємин" (2001); "Четверта хвиля еміграції: регіональні особливості" (2002); "Економічна еміграція з України: причини і наслідки" (2003);

матеріали конференцій: "Україна – Латвія: історія, культура, економіка" (2007); "Українці в Естонії: вчора, сьогодні, завтра" (2008).

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка" (МІОК)

Веде свою історію від 1992 р., коли з ініціативи Ірини Калинець – народного депутата України першого скликання, відомої письменниці та громадського діяча – у Львові було створено Міжнародний центр освіти, науки і культури, який згодом, за наказом Міністерства освіти України № 468 від 30 грудня 1998 року та наказом ректора Національного університету "Львівська політехніка" № 24-10 від 21 квітня 1999 року, став Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка" (МІОК). Метою Інституту є розширення діяльності у сфері співпраці з вищими закладами освіти, зміцнення освітньо-культурних зв’язків з українською діаспорою. МІОК співпрацює з Міністерством освіти і науки України, Міністерством закордонних справ України, Міністерством культури й туризму України, Світовим Конґресом Українців, Європейським Конґресом Українців, Світовою Федерацією Українських Жіночих Організацій, багатьма державними структурами в Україні та українськими громадами у світі.

У 2006 р. Інститут провів першу міжнародну конференцію "Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті", у якій взяло участь близько 250 учасників із понад 20 країн світу, а також із 15 областей України та АР Крим. У 2008 р. Інститут провів другу міжнародну конференцію "Українська діаспора у світових цивілізаційних процесах". Ідея конференції – отримати якнайбільше інформації про внесок вихідців з України у розвиток духовної культури, науково-технічного прогресу, космічних, інформаційних програм, високих технологій, а також спорту та туризму у країнах поселення. Інститут започаткував і опікується програмою "Відкриймо для України українську діаспору", в рамках якої проведено низку зустрічей-презентацій з різними мистецькими колективами, відомими культурними і громадськими діячами української діаспори з різних країн світу. Інститут започаткував науково-інформаційний сайт "ДУДА" - "Держава Україна – Діаспора".

Інститут має свою видавничу програму – укладає і видає українські підручники, методичні розробки з українознавчих дисциплін для діаспорних шкіл та центрів різних країн. Зокрема підготовлено посібник "Вивчаймо українську" з української мови як іноземної. Посібник розрахований на слухачів українознавчих студій та учнів шкіл різних типів. Практикує Інститут перевидання забутих (або й невідомих в Україні) книжок українських авторів з діаспори. 

Проект "Українці у світі"

Представляє видатних українців, що здійснили помітний внесок у розвиток світової цивілізації, чиї здобутки у сфері церковної історії, державотворення, науки і культури виходять за межі суто національного. Це – діячі, які стали відомими на весь світ, живучи в Україні; емігранти з України, що здобули визнання в чужих державах; особистості, які не акцентуючи на своєму походженні, все ж залишалися генетично спорідненими з Україною. Завдання проекту – зібрати і зберегти цінні постаті нашої національної історії на тлі світової цивілізації, ознайомити зі здобутками наших співвітчизників, аби зробити їх усвідомленим і шанованим надбанням української нації. В рамках проекту створено галерею  портретів з короткими біографічними даними видатних українців "Українці в світі" для вивчення, пропагування історичної спадщини України, відродження національної пам’яті, збереження духовної та матеріальної культурної спадщини українського народу. Галереї портретів видатних українців "Українці в світі" надано статус національної (Указ Президента України № 167/2010). На сьогодні ця галерея, яка створювалася художниками усіх регіонів нашої держави, налічує близько 3 тис. портретів та біографічних описів видатних українців. Сайт проекту.
Отже, українська діаспора – особливий материк Світового українства. Знання про нього – це знання про кожну клітину великого Українського Народу, про його історію і культуру, його внесок до світової скарбниці цивілізації. 


Володимир Білецький,
доктор технічних наук, професор 
Донецького національного технічного університету, 
голова Донецького відділення Товариства "Україна-Світ"

Матеріали науково-практичної конференції "Донбас: культурно-освітній обмін з українцями світу" 

м. Донецьк, 16 грудня 2011 року

_________________________________________________________

[1]  Джерельна база огляду: фонди Канадсько-Українських центрів Східної України; Бібліотека НТШ-Львів; фонди "Українського культурологічного Центру" (м.Донецьк), НТШ-Донецьк; фонди української колекції Бібліотеки Конгресу США, бібліотеки Іллінойського університету в Урбані, Бібліотеки української літератури в Москві, ресурси Інтернет, а також особистий архів автора.

| Количество показов: 3279 |  Автор (привязка):  Білецький Володимир Стефанович |  Голосов:  6 |  Рейтинг:  3.58 | 

Якщо Ви хочете залишити свій коментар, просимо пройти авторизацію

Возврат к списку


Материалы по теме:





Статьи по разделам
АПК (19) 
Демография (97) 
День в истории (49) 
Здравоохранение (195) 
Книжный мир (22) 
Культура (360) 
Лица эпохи (162) 
Молодежная политика (142) 
Наука и технологии (279) 
Образование (552) 
Общество (471) 
Политика (1059) 
Право (360) 
Социология (126) 
Экология (47) 
Экономика (543) 
Энергетика (60) 

ПОДПИСКА

ЭКСПЕРТЫ ВЭС
Степанов Роман Володимирович

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИБЛИОТЕКА

Наукова робота і управління знаннями. Навчальний посібник.

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua