Аналіз ефективності окремих місцевих програм

Аналіз ефективності окремих місцевих програм (з врахуванням їх негативного/позитивного впливу на функціонування регіону в цілому та окремих територій)

Неефективні управлінські рішення призводять до втрат бюджету. Як завжди - на папері все виглядає гарно, а насправді - не так вже і чудово

Однією з проблем при виконанні місцевих програм є відсутність постійного та системного аналізу взаємозв’язку між витраченими ресурсами та отриманими результатами, що позначається на ефективності використання коштів з місцевих бюджетів. Так, відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, бюджетні кошти, які передбачаються в місцевих бюджетах на реалізацію заходів місцевих програм, повинні спрямовуватись на виконання соціально-економічних та культурних програм, які приймаються в інтересах всієї територіальної громади відповідної території. Проте трапляються непоодинокі випадки, коли кошти з місцевих бюджетів, які передбачаються на виконання заходів соціально-економічних та культурних програм використовуються на поточні видатки з утримання окремих установ.

Наприклад, на території Ленінського району АР Крим діяла низка районних програм (в 2008 році – 18 програм, на фінансування яких з районного бюджету загалом витрачено 799,70 тис. грн.; в 2009 році – 21 програма, на що загалом витрачено 555,90 тис. грн.; в 2010 році – 19 програм з фінансуванням в сумі 2587,9 тис. грн.). Тобто, в 2010 році (в порівнянні з 2008 роком) кількість районних програм майже не змінювалась, проте обсяги їх фінансування зросли в 3 рази. Разом з тим, не дивлячись на збільшення фінансових потоків на програмні заходи, в районі тривалий час гострими залишаються невирішеними маса соціально-економічних проблем, зокрема – забезпечення населення питною водою. Так, рішенням 3-ої сесії 6-го скликання Ленінської районної ради від 16.12.2010 № 30-3/6 було затверджено районну Програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства Ленінського району на 2010-2014 роки. Необхідність прийняття Програми була обумовлена високим ступенем зношеності мереж та значними втратами води на рівні 76%. Проте діючими тарифами забезпечувалось відшкодування лише 30% втрати води в мережах. Тому, метою районної Програми визначили проведення робіт з модернізації обладнання, заміну зношених та застарілих мереж на сучасні, ефективні, з врахуванням впровадження ресурсозберігаючих технологій і заходів зі стимулювання енергозберігаючих програм. Але, за рахунок коштів вказаної районної програми було профінансовано Комунальне підприємство "Ленводоканал": в 2010 році - в сумі 2,2 млн. грн. на сплату за спожиту електроенергію; в 2011 році – в сумі 0,1 млн. грн. на виплату заробітної плати та відрахування з неї. Отже, фактично кошти районного бюджету в сумі 2,3 млн. грн спрямували на заходи щодо запобігання відключенню населеного пункту від водопостачання, а не на заходи програми, тобто не на переоснащення та модернізацію мереж з водопостачання.

Інший приклад. Відповідно до постанови Верховної Ради АР Крим від 20.06.2007 № 509-5/07 на території того ж Ленінського району створено регіональний ландшафтний парк "Караларський" і рішенням 16 сесії 5 скликання Ленінської районної ради від 20.12.2007 затверджено Положення комунального підприємства "Регіональний ландшафтний парк "Караларський" (далі – КП "РЛП "Караларський"), в якому визначено, що фінансування цього парку повинно здійснюватись виключно за рахунок коштів бюджету АР Крим. Однак, рішенням 20-ої сесії 5-го скликання Ленінської районної ради від 19.06.2008 № 101-20/5 було затверджено районну Програму з охорони та раціонального використання природних ресурсів на території КП "РЛП "Караларський", заходами якої в 2008-2010 роках передбачено виділення коштів з районного бюджету Ленінського району на утримання адміністрації КП "РЛП "Караларський" в сумі 0,8 млн. гривень. Слід зазначити, що в складі адміністрації підприємства тільки 1 працівник мав освіту "еколог" та досвід роботи в даній сфері. Отже, протягом 2008-2009 років І кварталу 2011 року з районного бюджету по Програмі надано фінансування заповіднику в сумі 0,4 млн. грн. і ці кошти були витрачені на поточне утримання даного комунального підприємства (на оплату праці з нарахуваннями на неї, на придбання канцелярських та господарських матеріалів, відрядження, ремонт приміщення).

Ще одним розповсюдженим порушенням є той факт, що рахунок коштів місцевих бюджетів, під виглядом програм соціально-економічного розвитку здійснюється фінансування установ, які за чинним законодавством повинні фінансуватись з бюджетів інших рівнів. В результаті, відбувається фінансування установ одночасно з 2-х бюджетів різних рівнів, що заборонено Бюджетним кодексом України. Наприклад, в районному бюджеті Роздольненського району затверджувались видатки на виконання місцевих програм, метою яких є забезпечення правоохоронної діяльності та здійснення виконавчої влади. Так, на території Роздольненського району діяла Комплексна програма профілактики злочинності "Правопорядок". Метою цієї програми було забезпечення реалізації громадянських прав та свобод людини, гідних умов життя, посилення законності та правопорядку на території району, боротьба з корупцією та організованою злочинністю. Однак, на виконання цієї програми з районного бюджету Роздольненського району були профінансовані видатки на матеріально-технічне забезпечення підрозділів міліції суспільної безпеки – Роздольненського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим та прокуратури Роздольненського району, тобто на їх утримання. Зокрема, в межах Комплексної програми профілактики злочинності "Правопорядок", на виконання вимог Генерального прокурора України та Прокурора АР Крим, листом прокурора Роздольненського району від 16.03.2009 № 510/09 висунуто пропозиції щодо вирішення питання з забезпечення охороною адміністративного будинку прокуратури району, на що необхідно 18,00 тис. грн. для здійснення монтажу з наладки системи охоронної сигналізації. А загалом, з районного бюджету Роздольненського району були понесені зайві витрати в сумі 188,0 тис. грн., які за чинним бюджетним законодавством, повинні здійснюватись з державного бюджету.

Отже, маємо факти розпорошення обмежених фінансових ресурсів та неефективного витрачання бюджетних коштів. Разом з тим, місцеві органи виконавчої влади не приділяють достатньої уваги прийняттю програм щодо впровадження енергоефективних та енергозберігаючих технологій. Зокрема, пунктом 19 Декларації цілей та завдань бюджету на 2011 рік, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2010 № 315, передбачено впровадження енергоефективних та енергозберігаючих технологій, а також технологій з використання відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива. Незважаючи на те, що різниця у вартості між вугільним та газовим опаленням невелика, газове опалення є перспективним та екологічно чистим і не потребує додаткових витрат, як на доставку та збереження твердого палива. Серед усіх видів опалення найдорожчим є централізоване опалення. Отже, найбільш ефективним є експлуатація власних газових котелень, які до того ж, дозволяють контролювати та корегувати температурний режим в залежності від зовнішніх кліматичних умов. Тому, доцільним є перехід на автономне газове опалення. Але, на сьогодні на території: Роздольненського району ще залишаються 3 школи, які опалюються вугіллям та 2 школи не мають власних газових котелень; Ленінського району тільки 2 школи мають власні газові котельні. За умов впровадження енергоефективних та енергозберігаючих технологій через застосування власних міні-котелень, можлива економія бюджетних коштів за рік становить, як мінімум, 650,00 – 700,00 тис. гривень.

Не завжди були ефективними заходи окремих Республіканських Програм, зокрема – Програми розвитку промисловості АР Крим на 2008-2011 роки. Так, в 2007 році за темпами приросту обсягів промислового виробництва АР Крим посіла 10 місце серед регіонів України. Але за результатами роботи промисловості в 2009 році, темпи росту промислового виробництва були нижче рівня 2007 року та становили 82,7% (при запланованому рівні 109,8%). В цілому на показники роботи промисловості автономії вплинула низка об’єктивних економічних факторів, зокрема: зріст валових затрат внаслідок підвищення вартості енергоносіїв, тарифів на перевезення вантажу; збільшення розміру заробітної плати. Ще одним з негативних факторів є неповернення значних сум податку на додану вартість експортерам, особливо – підприємствам хімічної та нафтохімічної галузі, а також машинобудування. Проблемою залишається також погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам промислових підприємств. Крім того, галузі промисловості потребують значних капітальних вкладень для проведення технічного переоснащення виробництва, підвищення рівня конкурентноздатності продукції. При цьому, найбільш проблемними залишаються галузь видобувної промисловості, підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості, легкої промисловості, металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів. Тому з метою реалізації інвестиційних та інноваційних проектів, які спрямовані на реконструкцію та модернізацію виробництва, впровадження нових технологічних процесів та енергозберігаючого обладнання було затверджено республіканську Програму розвитку промисловості АР Крим на 2008-2011 роки. Ця Програма передбачала надання з бюджету АР Крим фінансової підтримки промисловим підприємствам на реалізацію інноваційних проектів через механізм здешевлення кредитів та економічного стимулювання підприємств – виробників підакцизних товарів.

Проведеним аналізом виконання результативних показників цієї Програми в частині надання компенсації промисловим підприємствам на здешевлення кредитів встановлено, що за 2008 рік рівень фінансової підтримки становив 50% від затвердженого обсягу фінансування. В результаті, в 2008 році, 16 промисловими підприємствами – учасниками Програми були досягнуті наступні показники ефективності інвестиційних проектів:

- обсяг реалізованої продукції становив 957,3 млн. грн, що на 7% більше рівня 2007 року;

- до бюджетів всіх рівнів та цільових фондів надійшло 119,1 млн. грн., або на 18% більше рівня 2007 року;

- створено 85 нових робочих місць ( в 2007 році – 170);

- середня заробітна плата становила 1456,71 тис. грн., або на 19% більше 2007 року;

- економія паливно-енергетичних ресурсів по проектам від впровадження комплексу енергозберігаючих заходів становила приблизно 3,7 млн. гривень.

Однак в 2009 році кошти за Республіканською Програмою в сумі 1,7 млн. грн., які надійшли на рахунки в органах Держказначейства АР Крим 21 грудня 2009, наприкінці року були повернуті до бюджету АР Крим, через що перед учасниками Програми утворилась кредиторська заборгованість. З цієї причини рівень фінансування заходів Програми становив лише 0,8% від затвердженого Програмою обсягу фінансування.

Слід зазначити, що на стан виконання заходів Програми в 2009 році вплинула світова економічна криза, коли кредитні ресурси банків стали недосяжними, зросли проценти за користування кредитами, особливо в іноземній валюті, відбулось стрімке падіння курсу гривні, що обумовило критичне фінансове положення підприємств. При цьому, відбулось зменшення кількості підприємств, яким частково компенсовано відсоткову ставку за кредитами – з 16 до 2 підприємств, або в 8 разів. При цьому, в 2009 році промисловими підприємствами – учасниками Програми було допущено зниження обсягів виробництва продукції на 9%, відрахувань до бюджету та державних цільових фондів – на 3,8%.

Крім того, недоліки при здійсненні конкурсного відбору призвели до участі в Програмі підприємства (ВАТ "Полівтор"), яке не відповідало встановленим критеріям відбору, та незважаючи на бюджетну підтримку в сумі майже 1,0 млн. грн., зазначене підприємство стало банкрутом.

Тобто через вищезазначені причини, мета Республіканської Програми щодо зростання обсягів виробництва продукції, збільшення відрахувань до бюджетів та державних цільових фондів не була досягнута.

Проведеним аналізом ефективності виконання заходів республіканської Програми в частині економічного стимулювання виробників підакцизної продукції встановлено що за жовтень-грудень 2009 року та 9 місяців 2010 року надано фінансування лише на 79,2% від розрахункової потреби. Разом з тим, в 2010 році відбулось зниження середньомісячного обсягу виробництва підакцизної продукції, а також середнього розміру акцизного збору. При цьому, на момент отримання фінансової допомоги з бюджету АР Крим, ТОВ "Кримська горілчана компанія" не мало власних виробничих потужностей, не було забезпечено достатніми фінансовими ресурсами і почало працювати лише з вересня 2009 року. До того ж, вся сума фінансової підтримки 160,8 млн. грн. одразу була перерахована до бюджету у вигляді акцизного збору, а не на стимулювання виробництва. Тобто сплата акцизного збору відбувалась за рахунок коштів бюджету АР Крим.

Отже, з 2009 року вся сума фінансової підтримки за Республіканською Програмою спрямовувалась на стимулювання виробників підакцизної продукції, що призвело до припинення надання компенсації з бюджету АР Крим промисловим підприємствам на здешевлення кредитів і невиконання ними показників інвестиційних програм.

Слід зазначити, що останніми роками в зв’язку з прийняттям нового земельного законодавства у незалежній Україні земля стала об’єктом ринкових відносин, тобто підлягає купівлі та продажу. На сьогодні земельні питання в Україні, особливо в АР Крим, є досить актуальними. Це стосується земель населених пунктів, навколо яких розгортається багато суперечок. Обмеженість земельних ресурсів зумовлює необхідність ефективного та раціонального їх використання органами місцевого самоврядування. Проте, на практиці, існує багато упущень та прорахунків при використанні земельних ділянок як джерела поповнення місцевих бюджетів. Прикладом є ситуація, яка склалась в сфері земельних відносин в м. Алушта. Це місто розташоване на південному березі Криму, що зумовлює його інвестиційну привабливість. Проте, незважаючи на прийняття Програми соціально-економічного розвитку м. Алушта на 2008-2009 роки, залишились не виконаними окремі її заходи: не завершено розробку Генерального плану м. Алушта; не розмежовані землі державної та комунальної власності на території міста; не встановлені межі міста.

Важливим фактором ефективного управління земельними ресурсами є прийняття місцевими органами самоврядування виважених рішень. Але, на практиці, відсутність належного контролю та неефективні управлінські рішення призводять до втрат бюджету.

Так, через недотримання встановлених термінів укладання договорів оренди та відсутність контролю за виконанням рішень Алуштинської міської ради, розрахункові втрати бюджету за 2006-2009 роки становили 1,8 млн. грн. Також, виконкомом Алуштинської ради в 2009 році невиправдано була переглянута нормативно грошова оцінка земельних ділянок у бік її зниження, що призвело до втрат бюджету в цьому році в сумі 1,3 млн. гривень. Через не укладання додаткових угод в зв’язку з затвердженням нової нормативної грошової оцінки, а також заниження ставок орендної плати втрачено надходжень за 2006-2009 роки в сумі 1,0 млн. гривень.

Значним джерелом надходжень місцевих бюджетів є вирішення проблеми з припиненням права постійного користування земельними ділянками суб’єктів господарювання, які змінили державну форму власності на недержавну, але сплачують лише податок на землю. Не оформлення належним чином з такими землекористувачами договорів оренди призвело до втрат бюджету за 2006-2009 роки в розрахунковій сумі 11,3 млн. гривень.

Ось неповний перелік прикладів неналежного використання бюджетних коштів. А однією з головних причин такого становища було фіксування в програмах соціально-економічного розвитку глобальних проблем та заходів з їх вирішення, які в подальшому необґрунтовано змінювались одним розчерком пера. Тобто, як завжди - на папері все виглядає гарно, а насправді - не так вже і чудово.

Меньшенін Микола Григорович,

головний державний аудитор Державної фінансової інспекції в АР Крим

Якщо Ви хочете залишити свій коментар, просимо пройти авторизацію

Аналіз ефективності окремих місцевих програм

Материалы по теме: