На порядку денному – місцевий бюджет

Місцева громада повинна постійно вишукувати можливості щодо максимального наповнення свого бюджету. "Жити без грошей можна. А прожити?"

Результати проведеного державного фінансового аудиту виконання бюджету м. Бахчисарай довели, що і в місцевих бюджетах з великими обсягами фінансових ресурсів, і в менш потужних місцевих бюджетах завжди є невикористані резерви з надходжень та мають місце нераціональні видатки.

Бюджет м. Бахчисарай АР Крим такий, що в розрахунку на одного його мешканця щорічно витрачається в середньому 500,00 гривень. А на кожну 1000,00 грн. видатків бюджету міста на видатки з освіти припадає близько 600,00 грн. на рік, на видатки в сфері житлово-комунального господарства – 140,00 гривень. Разом з тим, в Стратегії економічного і соціального розвитку АР Крим на 2011-2020 роки, рівень його соціально-економічного розвитку визначено як низький, проте наявний потенціал – як високий.

Так, бюджет м. Бахчисарай за доходами (з врахуванням його загального та спеціального фондів) протягом 2008-2010 років виконувався на рівні 98%-102% від запланованих показників. При цьому, в 2010 році (в порівнянні з 2009 роком) бюджет збільшився на 7%.

Разом з тим, стан забезпечення окремих соціальних гарантій був незадовільним та не відповідав сучасному рівню цін, а деякі видатки взагалі тривалий час не фінансувались. Наприклад, на недостатньому рівні фінансувались видатки з надання соціальних гарантій, зокрема – з харчування вихованців дитячих дошкільних закладів. Так, планування видатків на організацію харчування здійснювалась з затвердженої рішеннями сесій Бахчисарайської міської ради вартості на 1 дитину в день: в 2008 році – 7,00 грн.; в 2009 році – 9,00 грн.; в І півріччі 2010 року – 9,00 грн., в ІІ півріччі 2010 року – 10,00 грн.; в І півріччі 2011 року – 10,00 гривень. Однак, така денна вартість харчування дітей не дозволяла дотримуватись натуральних норм харчування в дитячих дошкільних закладах для дітей старше одного року, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах". В результаті, через недотримання натуральних норм, лише за основними продуктами (молоко, сир, м'ясо), дітьми дитячих дошкільних закладів м. Бахчисарай не отримані послуги з харчування: в 2008 році на суму 528,60 тис. грн.; в 2009 році – на 466,00 тис. грн.; в 2010 році – на 714,60 тис. грн.; в І півріччі 2011 року – на 394,31 тис. грн. Як мінімум. Крім того, на сьогодні для восьми дитячих дошкільних закладів м. Бахчисарай залишається незадоволеною потреба в коштах на фінансування капітальних видатків в загальній сумі 11,1 млн. гривень. Наприклад, тільки на здійснення реконструкції будівлі одного із дитячих закладів необхідно 5,0 млн. гривень. Отже, незважаючи на те, що загалом видатки на утримання дитячих дошкільних закладів м. Бахчисарай потягом 2008-2010 років зросли на майже на 30%, стан їх матеріально-технічного забезпечення суттєво не поліпшився через щорічне незадоволення необхідної потреби в коштах.

Не кращою на сьогодні виглядає ситуація зі станом житлово-комунального господарства м. Бахчисарай:

- житловий фонд м. Бахчисарай налічує 123 будинки загальною площею 1723304,00 м2, з них площа будинків, які забудовані в період з 1950 по 1980 роки, становить 90% від загальної площі. До того ж, в цих будинках 32117,80 м2 покрівель потребує ремонту, на що необхідно близько 7,0 млн. гривень;

- довжина водопровідних мереж м. Бахчисарай становить 178,30 км., з яких 155,12 км (або 87%) мають знос 50%-100%. Така ситуація позначається на кількості аварій та поривів труб. Так, в 2008 році зафіксовано 28 аварій, в 2009 році – 20, в 2010 році – 39 та в І півріччі 2011 року – 18 аварій. До того ж, на 10 вулицях міста, де мешкає 344 громадянина, взагалі відсутнє централізоване водопостачання;

- централізоване теплопостачання м. Бахчисарай здійснюється від опалювальних котелень БКУП "Міськтепломережа", яке є основним теплопостачальником, з загальною довжиною тепломереж 6,65 км. Проте, їх зношеність на 01.07.2011 становила 89%. До того ж, на території міста існують теплотраси, термін експлуатації яких повністю вичерпано. Наприклад, котельня по вул. Грузінова, 65 використовується з 1966 року, та термін експлуатації теплотраси від цієї котельні закінчився ще в 1991 році.

Тому, з огляду на результати виконання бюджету м. Бахчисарай та надання соціальних гарантій з освіти і стану житлово-комунального господарства, виникає низка питань: Чи враховані всі можливі надходження при плануванні та виконанні бюджету міста? Чи дійсно кошти витрачаються в економний спосіб?

І ось які результати були отримані за підсумками проведеного державного фінансового аудиту.

Всім відомий один з основних бюджетоутворювальних джерел – податок з доходів фізичних осіб (ПДФО). З якими тільки фактами не стикаються податківці при його адмініструванні. Наприклад, з отриманих даних було встановлено, що на території міста функціонує низка підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб (в 2008 році – 86 платників; в 2009 році – 75; в 2010 році – 112; в І півріччі 2011 року – 115 платників), якими виплачувалась заробітна плата працівникам в розмірі нижче встановленого державою мінімального рівня. І хоча Державною податковою інспекцією в Бахчисарайському районі та Бахчисарайською районною державною адміністрацією проводиться роз’яснювальна робота з керівниками підприємств, їх трудовими колективами та підприємцями з питань підвищення заробітної плати до рівня мінімальної, прожиткового рівня та виводу заробітної плати з "тіні", проте ці заходи є недостатньо дієвими, оскільки щорічно мають місце втрати надходжень ПДФО до бюджету м. Бахчисарай. Так, з врахуванням кількості працюючих (яким сплачена заробітна плата в розмірі нижче встановленого мінімального рівня) та розміру мінімальної заробітної плати, розрахункова сума втрат ПДФО в частині, що належить бюджету м. Бахчисарай, протягом 2008-2010 років та І півріччя 2011 року становила 139,15 тис. гривень.

Надходження від використання земельних ресурсів – це ще одне болюче питання, втрати з надходжень якого до бюджету міста були ще більшими. Наприклад, при укладенні договорів оренди земельних ділянок мали місце факти їх невідповідності нормам чинного законодавства. Наприклад, Законом України від 28.12.2007 № 107-IV "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статті 21 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV "Про оренду землі" були внесені зміни, якими визначено, що розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які знаходяться в державній або комунальній власності, не може бути меншим: для земель сільськогосподарського призначення – розміру земельного податку, який встановлюється Законом України від 03.07.1992 № 2335-XII "Про плату за землю"; для інших категорій земель – трикратного розміру земельного податку, який встановлюється Законом України "Про плату за землю". Проте, станом на 01.07.2011 в м. Бахчисарай в 3-х договорах оренди землі, які укладені з Бахчисарайським комбінатом "Будіндустрія", малим приватним підприємством "Олена" та Бахчисарайським РВ ГУ МВС України в АР Крим, орендна плата за землю не відповідала вимогам чинного законодавства, через що розрахункова сума втрат надходжень плати за землю до бюджету м. Бахчисарай (за досліджений період) становила 2169,56 тис. гривень. Разом з тим, за умов внесення змін до цих 3-х договорів оренди землі, з метою приведення їх у відповідність до норм діючого законодавства, резерв надходжень плати за землю до бюджету м. Бахчисарай становитиме 1005,30 тис. гривень.

Слід зазначити, що Верховною радою АР Крим щорічно приймаються постанови, якими рекомендовано органам місцевого самоврядування на території автономії посилити роботу щодо припинення права користування земельними ділянками за систематичну несплату земельного податку з метою передачі їх найбільш ефективним користувачам. Так, при проведені аудиту було з’ясовано, що сума боргу по орендній платі за землю до бюджету м. Бахчисарай за період з 01.01.2008 по 01.07.2011 збільшилась на 57,29 тис. грн., однак за цей період органами місцевого самоврядування міста у платників, які систематично не сплачували плату за землю, не було вилучено жодної земельної ділянки.

Ще одним з цікавих та актуальних для півострову місцевим податком є збір за місце для паркування транспортних засобів. Той, хто приїжджав до Криму неодноразово, стикався з цими поборами. Наприклад, за І півріччя 2011 року до бюджету м. Бахчисарай цього збору надійшло лише 14,35 тис. гривень. А як відомо, м. Бахчисарай є одним з культурних та туристичних центрів автономії, яке щорічно відвідує досить багато автотуристів. Вся справа – в офіційно прийнятих ставках цього збору. Так, відповідно до пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, ставки збору за місця для паркування транспортних засобів встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів за 1 квадратний метр площі земельної ділянки в розмірі від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати. Однак, Бахчисарайською міською радою по окремим вулицям, які знаходяться у старій частині міста, де розташовані Бахчисарайський історико-культурний заповідник, музей ім. Гаспринського, Свято-Успенський монастир, печерне місто Чуфут-Кале, які користуються попитом серед відвідувачів, була прийнята ставка 0,06 відсотка, в інших місцях – 0,03 відсотка. Разом з тим, за умов прийняття ставки збору за місця для паркування транспортних засобів в максимальному законодавчо встановленому розмірі в історичній частині міста, яку відвідує велика кількість туристів, в т.ч. і автотуристів, бюджетом м. Бахчисарай за 2011 рік можливо було б отримати цього збору в розрахунковій сумі 100,00 тис. гривень.

Отже, місцева громада повинна постійно вишукувати можливості щодо максимального наповнення свого бюджету.

Другий основний чинник полягає в тому, що на місцевому рівні при виконанні бюджету відсутній виважений та системний аналіз взаємозв’язку між витраченими ресурсами та отриманими результатами. Наведу такий приклад: з бюджету м. Бахчисарай в 2008 році спрямовувались кошти на виготовлення проектно-кошторисної документації, яка в подальшому не використовувалась і безпосередньо роботи так і не були розпочаті. Наприклад, виконавчим комітетом Бахчисарайської міської ради було замовлено виготовлення проектно-кошторисної документації: на реконструкцію покрівель 6 житлових будинків, на що використано 101,80 тис. грн.; на будівництво та капітальний ремонт з перекладенням вуличних мереж водопроводу на вулицях міста, на що використано 61,13 тис. грн.; на інженерно-геодезичні роботи з науковим обґрунтуванням меж пам’ятки природи місцевого значення "Столова гора – Тепе-Кермен", на що використано 17,51 тис. гривень. Однією з головних причин непроведення реконструкції та капітальних ремонтів є неврахування реальної фінансової спроможності бюджету м. Бахчисарай. Разом з тим, затримка з початком проведення капітальних робіт, через певний час призводить до здороження вартості будівельних робіт, а також потребує внесення змін до існуючої проектно-кошторисної документації, на що також необхідне витрачання додаткових коштів.

Ще один яскравий приклад: всі комунальні підприємства Бахчисарайської міської ради отримували кошти з бюджету м. Бахчисарай на виконання окремих видів робіт для задоволення потреб територіальної громади міста з житлово-комунального, дорожнього господарства та т.і. Однак, спостерігалась тенденція до залучення ними підрядних організацій на виконання робіт, які могли б виконуватись власними силами самих комунальних підприємств. Наприклад, міський Комбінат благоустрою в 2008 році, при виконанні заходів з очищення русла річки Чурук-Су та робіт з благоустрою м. Бахчисарай, залучив підрядні організації (ТОВ "Економ-Профі" та ТОВ БК "УкрінвестСтрой") на проведення робіт, які можливо було б виконати безпосередньо робітниками Комбінату, а саме: косовиця трави, вантаження сміття вручну, перевезення сміття, обрізання дерев, та таке інше. Вартість цих робіт, які виконувались підрядними організаціями, становила 136,38 тис. грн., в т.ч. прямі витрати – 73,05 тис. грн., загальновиробничі та адміністративні витрати – 40,67 тис. грн., ПДВ – 22,66 тис. гривень. За таких умов, Комбінатом понесені безпосередньо власні загальновиробничі витрати та відшкодовані аналогічні витрати підрядних організацій. В результаті, бюджетні кошті в загальній сумі 63,33 тис. грн. (сума ПДВ та загальновиробничих витрат підрядників) були використані неефективно. До того ж, вартість прямих витрат Комбіната за окремими видами виконаних робіт була б значно нижчою, ніж у підрядників. Наприклад, вартість вантаження 1 т сміття вручну підрядниками становила 17,10 грн., тоді як у Комбіната – 6,72 грн., або в 2,5 рази нижче.

І на завершення хочу навести висловлювання Володимира Шамша: "Жити без грошей можна. А прожити?".

Меньшенін Микола Григорович,

головний державний аудитор Державної фінансової інспекції в АР Крим

Якщо Ви хочете залишити свій коментар, просимо пройти авторизацію

На порядку денному – місцевий бюджет

Материалы по теме: