Головна  /  Аналіз результатів

Опитування "Парламентська більшість"

Проект "Парламентська більшість - 2006". Аналіз результатів

26 березня 2006 року вперше в парламентсько-президентській Україні відбулися вибори народних депутатів України. За результатами виборів і на основі домовленостей по основних політичних позиціях формується коаліція, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради. Коаліція, у свою чергу, призначає уряд. Тобто, Коаліція стає відповідальною за законодавчу й виконавчу гілки влади. Оскільки Україна - демократична й унітарна держава, жодна з політичних сил не може визначитися державою як обов'язкова. Одночасно Коаліція, як законно вибрана Влада, повинна представляти інтереси всього народу України й діяти в інтересах країни. Тому, для проведення аналізу можливості й доцільності формування тієї або іншої конфігурації  Парламентської більшості, ми взяли за підставу три фактори:

•        Електоральні переваги

•        Експертні оцінки

•        Економічні фактори

Саме за цими факторами і був розроблений аналітичний ланцюг, що дає можливість визначити оптимальний склад коаліції.

Отже, мета дослідження: визначити оптимальний склад парламентської коаліції.

Відповідно до певної мети були сформульовані дослідницькі завдання:

1.  Визначити форми можливих коаліцій.

2.  Визначити електоральні переваги за результатами виборів-2006.

3.  Визначити експертну думку про можливі варіанти формування коаліції.

4.  Визначити зв'язок між електоральними перевагами й експертними оцінками.

5.  Визначити взаємозв'язок між електоральними перевагами коаліції.

На основі проведеного дослідження було зроблено наступні висновки:

1.  Всі коефіцієнти кореляції ВРП з розрахунку на душу населення до електоральних переваг по регіонах України наближаються до ± 0. Це означає, що жодна політична партія не представляє своїм електоратом економічно активну частину населення всієї України. За ідеологічними установками до цього наближається Блок «Наша Україна», однак, на практиці за нього голосують переважно в економічно слабо розвинених регіонах.

2.  Найбільшим позитивним коефіцієнтом кореляцій електоральних переваг і ВРП з розрахунку на душу населення є коефіцієнт Партії Регіонів, що дає можливість зрозуміти, що ця політична сила має більше причин для участі у формуванні парламентської більшості за економічною ознакою, ніж інші. Однак, передвиборна риторика Партії Регіонів була спрямована на позиціювання її як політичної сили, орієнтованої на політичну й економічну реакцію, а не на розвиток і прогрес. Тому її участь (або неучасть) у коаліції обумовлена не економічними, а, скоріше, емоційними факторами.

3.  Блок Юлії Тимошенко має нульову кореляцію електоральних переваг до ВРП. Цей факт побічно означає емоційність електоральних переваг даної політичної сили. БЮТ виявляється не закріпленим за певними соціальними групами. Як тільки емоційне відношення виборців до особистості лідера Блоку зникне або послабшає, Блок маргіналізується.

4.  Найменший показник кореляції має Наша Україна. Він є негативним і показує, що найбільший ступінь довіри ця політична сила одержала в найбідніших регіонах України.  Це означає, що Блок «Наша Україна» не зміг переконати в слушності своїх програмних установок промислові регіони країни, що виступають як локомотив української економіки.

Тепер перевіримо за теорією ігор впливовість вищезгаданих політичних сил на формування коаліції. Для цього обчислимо індекс Шеплі-Шубіка для всіх партій, які перемогли на виборах 2006 року.

У загальному вигляді індекс Шеплі-Шубіка [1]:

, де n - це загальна кількість партій, s - кількість партій у коаліції, j - кількість можливих коаліцій, а i - це партія.

Таким чином, після підрахунку отримуємо такі результати:

Таблиця  «Розрахунок індексу впливовості політичної сили на формування коаліції»

Проранжуємо політичні партії за індексом Шеплі-Шубіка:

1.     Партія Регіонів

2.     Блок «Наша Україна»

3.     Соціалістична партія України

4.     Блок Юліи Тимошенко

5.     Комуністична партія України

Таким чином, підбиваючи підсумки даного дослідження, ми можемо зробити наступне припущення. За факторами електоральних переваг, експертних оцінок і економічних показників, за інших рівних умов, оптимальний склад парламентської коаліції виглядає в такий спосіб:

Партія Регіонів

Блок «Наша Україна»

Соціалістична Партія України

Повний текст дослідження можна прочитати за адресою:

http://www.experts.in.ua/analytics/document6203.shtml

Думка експертів

Людмила Долженко, заввідділом інформації Запорізького обласного радіо:

Незважаючи на те, що Партія регіонів набрала найбільшу кількість голосів, вона, скоріш за все, буде в опозиції. І це на краще, тому що не було б спокою в країні, де Ющенко – Президент, і Янукович – прем’єр. Дві такі особистості все одно були б “центрами тяжіння”, своєрідними полюсами “глобусу України”. Набагато ефективнішою за Ющенка-Президента буде “помаранчева” коаліція.

Сергій Баранов, військовий пенсіонер, м.Запоріжжя:

Ситуація, коли країна розділена на дві половини за політичною ознакою, є  дуже небезпечною для її цілісності. І в цій ситуації найкращим виходом була б коаліція Партії регіонів і “Нашої України”, незважаючи навіть на те, що такий альянс за великим рахунком нікого не влаштовує. Бувають у житті такі випадки, коли компроміс потрібен для вищих, державних інтересів, а не інтересів окремих груп. З іншого боку такий альянс є малоймовірним. Хто у нас дбає про державні інтереси?

Володимир Герасін, головний спеціаліст управління Нацбанку, м.Запоріжжя:

Певно, для об’єднання країни дійсно найкращою коаліцією була б коаліція “Нашої України” і “Регіонів”. Чи була б вона ефективною? Є сумніви, тому що дуже великі амбіції у лідерів обох сил. І ті, і інші вважають себе лідерами нації. Саме тому цю коаліцію не можна вважати і найбільш ймовірною. Набагато органічніший вигляд має все ж таки “помаранчева” коаліція. А от чи буде вона долговічною – покаже все ж таки час.

Олексій Онищенко, директор " Першої Севастопольської компанії управління активами", м. Севастополь:

1. «Возможно, наиболее актуальной с точки зрения политического объединения Востока и Запада Украины была бы коалиция «Партия регионов - Наша Украина», но вызывает сомнение способность ее участников дистанцироваться от банального лоббирования интересов своего бизнеса, что обычно негативно сказывается на общем состоянии экономики страны».

2. «НУ-БЮТ-СПУ – реально наиболее возможная коалиция».

Роман Черненко, редактор газети "Севастопольський меридіан", м. Севастополь:

1. «Без коалиции работа Верховной Рады невозможна, поэтому изо всех зол… Наиболее эффективной будет «помаранчевая» коалиция», если её участники отойдут от схемы раздела портфелей «кому больше» и будут искать на должности министров профессионалов-управленцев, способных отстаивать интересы Украины и украинцев, а не партий».

2. «НУ-БЮТ-СПУ. И решающим фактором создания именно такой коалиции, на мой взгляд, будет то, что во всех остальных конфигурациях их участники начнут терять голоса своих избирателей. Руководители НУ, БЮТ, СПУ это прекрасно понимают, поэтому торг идет только вокруг количества портфелей. И не стоит идеализировать ситуацию».

Анна Тарасова, юрист, Комітет виборців України, м. Севастополь:

1. «НУ-БЮТ-СПУ. Эта коалиция уже показала свои возможности по демократическому преобразованию общества».

2. «НУ-БЮТ-СПУ. Альтернативы нет, так как остальные конфигурации, скорее всего, нежизнеспособны из-за диаметральных подходов ее участников к развитию Украины».

Назад  | 

Розробка і підтримка – Центр інтелектуальних ресурсів і технологій.
© Всі права захищені. Використання матеріалів порталу дозволяється за умови посилання (для Інтернет-видань – гіперпосилання) на www.experts.in.ua
З правилами користування порталом можна ознайомитися тут

Редакція порталу "Всеукраїнська експертна мережа" може не поділяти думку автора публікації. Відповідальність за достовірність та аутентичність фактів, наведених в публікації, несе її автор

Україна, Київ, 01001, вул. Костьольна 4, оф. 8
Тел: +38 (044) 494-24-61, Факс: +38 (044) 494-24-62
E-mail: