Пігулки для народу: МОЗ готує лікарську реформу

03.03.2016 16:06:24 | Дмитро Уляницький

Українцям досі недоступне безліч ліків, які використовуються у світовій практиці. Основні причини цього - відсутність реєстрації в Україні або високі ціни на препарати.

Для того, щоб вирішити цю проблему, МОЗ розробляє Національну лікарську політику (Drug Policy), згідно з рекомендаціями ВООЗ. Втім, і учасники ринку, і експерти сумніваються, що чиновникам вдасться ефективно реалізувати прописані в документі стратегічні плани.

Політика декларацій

Міністерство охорони здоров'я має намір всерйоз зайнятися врегулюванням питання забезпечення українців ліками. Для цього відомство розробляє проект постанови про "Національної лікарської політики". Перший заступник міністра охорони здоров'я Олександра Павленко пояснила РБК-Україна, що новий документ стане основою для реформи системи лікарського забезпечення населення. "Вся інша нормативно-правова база щодо лікарського забезпечення, в тому числі законопроекти, що будуть розроблятися виходячи з цього документа. Це зроблено для того, щоб не займатися хаотичним прийняттям тіл або інших законів або постанов", - уточнила чиновник.

За словами Павленка, і раніше чиновники робили спроби прийняти в тому чи іншому вигляді стратегічні документи у сфері лікарської політики. "Було багато хороших ідей, але, в основному, вони містили загальні висновки", - каже вона.

Павленко зазначила, що розробляти концепцію "Національної лікарської політики" керівництво МОЗ початок лише в цьому році, оскільки в минулому увагу відомства було сконцентровано на вирішенні невідкладних проблем фармацевтичного ринку, що потребують нормативно-правового врегулювання.

"Національна лікарська політика" буде складатися з дев'яти розділів: відбір основних ліків; доступність; фінансування системи забезпечення ліками; системи постачання; регулювання і забезпечення якості ліків; раціональне застосування; дослідження; розвиток кадрових ресурсів; моніторинг та оцінка.

Над кожним з розділів, за словами Павленка, працює окрема підгрупа, що складається з представників МОЗ, "Державного експертного центру", Держлікслужби, а також фармбізнесу і громадських організацій. "Такий підхід вибрали для того, щоб зберегти противагу при розробці нормативно-правових актів, щоб у них не було схильності до зарегульованості", - пояснила вона.

Чудова дев'ятка

Кожне з напрямків буде складатися з безлічі компонентів. "Наприклад, у розділі про доступність ліків цінове регулювання буде лише одним з елементів. Доступність ліків також будуть регулюватися з допомогою податків, тарифів, паралельного імпорту (дозвіл на ввезення ліків з-за кордону, які були зроблені для інших країн - ред.), цінових переговорів, які зможе проводити держава з постачальниками. Тобто, МОЗ має намір застосовувати безліч механізмів, які зможуть наблизити ліки до пацієнтів", - підкреслила перший заступник міністра охорони здоров'я.

Одними з ключових напрямів для державного фінансування системи забезпечення ліками будуть, в тому числі, лікування пріоритетних захворювань, виплати малозабезпеченим, часткова компенсація вартості ліків з держбюджету (реімбурсація).

Напрямки для держфінансування, а також перелік препаратів для закупівлі будуть визначати і планувати на кілька років. "Плановість для країни вкрай важлива, щоб перегляду підходу кожен рік не відбувалося при визначенні пріоритетності закупівель тих чи інших ліків", - наголосила Павленко.

Чиновник уточнила, що в українській системі забезпечення лікарськими засобами не використовуються певні механізми, рекомендовані ВООЗ. Ним, зокрема, уряд має намір приділяти більше уваги. Мова йде про використання державно-приватного партнерства. "Різні держави практикують вибір одного-двох проектів в рамках співпраці з фармвиробниками. Часто пропонуються виробництва або простоюють потужності якогось державного заводу. В обмін на це бізнес частина продукції передає державі. І це не єдиний приклад", - розповідає вона. Олександра Павлено скаржиться, що зараз співпраці держави і фармбізнесу складається тільки в закупівлі ліків, і не розглядаються інші механізми роботи.

У МОЗ розраховують, що Кабінет міністрів підтримає проект постанови, що передбачає концепцію "Національної лікарської політики". "Щоб підготувати цей документ, як стратегічний план країни, МОЗ об'єднує зусилля з ВОЗом", - зазначила Павленко.

Не все враховано

Учасники фармацевтичного ринку та представники пацієнтських організацій саму ідею формування Національної лікарської політики схвалюють, однак сумніваються, що чиновникам вдасться ефективно реалізувати її положення. Насамперед, тому, що концепція носить переважно декларативний характер і втілити у життя закладені в неї ідеї можна лише при запровадженні страхової медицини.

Так, голова ради пацієнтської організації "Фармварта" Денис Шевченко каже, що для фармбізнесу документ швидше буде корисним, ніж створить якісь додаткові труднощі або проблеми. "Але є один нюанс - в документ закладено багато декларативних принципів. Вони легко реалізовані, але при запровадженні обов'язкового медичного страхування. Але як раз про страхування в документі немає жодного слова", - жалкує він. Зокрема, на думку представника пацієнтських організацій, такі механізми як компенсація вартості ліків або пріоритети фінансування при переході на страхову медицину можуть бути реалізовані і без прийняття декларативних документів.

Крім того, експерти відзначають, що запропонована МОЗ версія "Національної лікарської політики" охоплює багато сфер, починаючи від всіх належних практик, включаючи стандарти лікування, і закінчуючи контролем якості і націнок на препарати. "Навряд чи всі ці функції потягне МОЗ", - вважає директор "Агентства медичного маркетингу" Юрій Чертков.

Аналітик також уточнив, що в питання економіки фармацевтичній галузі, державі варто втручатися виключно тоді, коли мова йде про бюджетні закупівлі. "Наприклад, практика показала, що державі не варто займатися регулюванням націнок на ліки. Їх рівень відрегулює самостійно конкурентом полі. В іншому випадку, регулювання націнки може призвести до збитковості роботи аптек", - упевнений Чортків.

У той же час директор департаменту зовнішніх зв'язків фармацевтичного холдингу STADA CIS Іван Глушков зазначив, що в цілому "Національна лікарська політика" досить добре структурований, чіткий документ, хоча, очевидно, і компромісний. "Цей документ повинен враховувати інтереси держави, пацієнтів і фармацевтичної індустрії. Нинішня версія документа враховує інтереси лише перших двох учасників. З моєї точки зору, це виглядає як певний політичний компроміс між політиками і виборцями. По всій видимості, автори документа вважають, що прописувати в нацполитике заходи, які призведуть до розвитку фармацевтичного бізнесу, буде політично неприйнятним", - запевнив він РБК-Україна.

На думку фармвиробника, формування нацполітики важлива, але недостатня умова доступності якісних, ефективних та безпечних ліків в країні. "Цей документ - як фундамент, на якому повинні стояти інші конструкцій будинку. Конструкції без фундаменту стояти міцно не будуть, а сам фундамент без конструкцій прямої практичної користі не має", - говорить він.

Автор:	Дмитро Уляницький
Источник:	РБК-Україна
Ссылка:	https://www.rbc.ua

Возврат к списку