Цей день в історії - події та люди

28.11.2008 10:20:01 |

Свято:

Національне свято Республіки Албанія – День Прапора (1912).

Національне свято Демократичної Республіки Східний Тімор – День проголошення незалежності (1975).

Національне свято Ісламської Республіки Мавританія – День Незалежності (1960).

У православних християн – початок Різдв’яного посту (Пилипівка).

Події дня:

1821 – Панама проголосила свою незалежність від Іспанії.

1905 – в Ірландії засновано політичну організацію Шинн фейн (“Ми самі по собі”), яка очолювала на початку ХХ ст. національно-визвольну боротьбу проти англійського панування.

1918 – у Чернівцях Генеральний конгрес Буковини (румунський за складом) проголосив про злуку з Румунією.

1918 – гетьманство Павла Скоропадського добігало кінця. Київ був в оточенні повстанських військ Директорії, керівництво якої переїхало до Вінниці.

1921 – Україна приєдналася до міжнародної конвенції Червоного Хреста.

1925 – парламент Туреччини прийняв закон про носіння тюрбану та мусульманської хустки, заборонивши носити громадянам одяг, який асоціювався б з діяльністю релігійних сект (одна з реформ Кемаля Ататюрка по перетворенню колишньої Османської імперії у світську державу).

1928 – у Березівському районі Одеського округу створено першу в СРСР МТС – машинно-тракторну станцію ім. Т. Шевченка.

1943 – розпочалася Тегеранська конференція глав урядів СРСР, США та Великої Британії, на якій було ухвалено Декларацію про спільні дії у війні проти Німеччини та повоєнне співробітництво.

1949 – у Лондоні розпочався установчий конгрес Міжнародної конфедерації вільних профспілок.

1973 – на прес-конференції для радянських та іноземних журналістів міністр культури Радянського Союзу Катерина Фурцева повідомила, що з 7 грудня у Москві в Державному музеї образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна відкриється виставка “Скарби гробниці Тутанхамона”. До Радянського Союзу з Єгипту тоді привезли експозицію з п’ятидесяти староєгипетських шедеврів, серед яких була й дев’ятикілограмова золота маска Тутанхамона. Виставка протягом року експонувалася в Москві, Ленінграді і Києві.

1989 – Верховна Рада СРСР ухвалила постанову про висновки і пропозиції комісій з проблем радянських німців та кримськотатарського народу. Рада Міністрів СРСР утворила державну комісію з питань кримськотатарського народу .

2006 – Верховна Рада України визнала Голодомор геноцидом українського народу.

Цього дня народились:

1838 – Олександр Михайлович Опекушин, російський скульптор, автор прекрасного пам’ятника Пушкіну в Москві, який на сьогодні є одним із її символів. Це був перший пам’ятник письменнику – раніше в Росії ставили пам’ятники лише царям. Він був споруджений за рахунок всенародного збору коштів. Підписка на пам’яник Пушкіну почалася у січні 1861 р. Селяни віддавали останні копійки, чиновники, генерали – від карбованця до 100, члени царської родини – 100 – 150 карбованців. Найбільшу пожертву зробив син знаменитого російського історика Володимир Миколайович Карамзін – 1000 карбованців. Пам’ятник було споруджено в 1880 р. (Опекушин вважав його своєю найкращою роботою) і стояв він на Тверському бульварі. Але в 30-х роках, коли скульптора вже не було в живих, бронзового Пушкіна перенесли на Страсну площу, перейменовану в Пушкінську, де він стоїть і нині. Опекушин є також автором пам’ятника М. Лермонтову в П’ятигорську. Помер скульптор на 85 році життя у своєму рідному селі неподалік Ярославля у злиднях: радянська влада “забула” про митця. Односельці поховали земляка (сина колишнього кріпака і дійсного члена петербурзької АМ) над Волгою, згідно його заповіту.

1898 – Василь Татарський, український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, начальник штабу бригади УНА (1945).

1906 – Дмитро Сергійович Лихачов, російський вчений у галузі філологічних наук, дослідник і громадський діяч, академік РАН. В одному із своїх останніх інтерв’ю Д. С. Лихачов говорив: “Ми країна без звернення до іншого. Ось що я чув від одного емігранта: “Ви знаєте, що у вас замінило звернення до іншої людини? Слово “ну”. Постійне “ну”, звичка звертатися з понуканням увійша в мову”. І це правда. Як і правдою є той факт, що лайка поволі заповнює літературу. Коли безсоромність побуту переходить у мову, то безсоромність мови створює те середовище, в якому безсоромність вже звична справа. Існує природа. Природа не терпить безсоромності”.

1908 – Клод Леві-Строс, французький антрополог, етнограф і соціолог бельгійського походження, один з головних представників структуралізму.

1928 – Григорій Степанович Васецький, український живописець, народний художник УРСР. Працював у жанрі тематичної картини (“До мирної праці”, “Опалене дитинство”, “На Єнісеї”, “Вдови”, “Гайдамаки”, “Діти війни”.

1928 – Арнольд Григорович Шевелєв, український історик, член-кореспондент АН УРСР, директор Інституту історії АН УРСР. Фахівець з історії компартії Радянського Союзу.

1933 – Расим Оджагов, відомий азербайджанський кінорежисер, оператор, народний артист Азербайджану. Був оператором-постановником фільмів “Її велике серце”, “Справжній друг”, “Головне інтерв’ю”. Зняв фільми “День народження”, “Допит”, “Сім днів після убивства”, “Кімната в готелі”.

1938 – Володимир Костянтинович Житник, український поет, перекладач, літературознавець, викладач кафедри слов’янської філології Київського університету. Автор збірок “Зелений вітер” і “Причали”, до яких увійшли інтимна та пейзажна лірика, вірші на громадянські теми. Перекладав з чеської, словацької, польської мов.

1943 – Олександр Сергійович Сафонов, український артист, диктор телебачення Національної телекомпанії України, народний артист України.

Цього дня померли:

1683 – Інокентій Ґізель, видатний український богослов, філософ, культурний і суспільний діяч. Професор, ректор Києво-Могилянського колегіуму. З 1656 р. – архімандрит Києво-Печерської лаври. Брав активну участь у створенні “Києво-Печерського патерика” та першого підручника української історії “Синопсис”. Ґізель – автор полемічних творів, спрямованих проти унії та єзуїтів. До нас дійшли три філософські праці Ґізеля: латиномовний курс “Твір про всю філософію”, “Філософські аксіоми”, “Мир з Богом людині”.

1938 – Уїльям Мак-Дугалл, англо-американський психолог. Автор праць “Введення в соціальну психологію”, “Групова свідомість”.

Источник:	Всеукраїнський прес-центр
Ссылка:	http://presscenter.ukrinform.ua/history.php?hist_id=874

Возврат к списку