Приклади застосування формалізованих експертних оцінок у нові часи

Параграфи з монографії Гнатієнка Г.М. та Снитюка В.Є. "Експертні технології прийняття рішень", яка нещодавно вийшла друком

Попередні публікації параграфів з монографії Гнатієнка Г.М. та Снитюка В.Є. "Експертні технології прийняття рішень" дивитися:
1). http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=29075  
2). http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=29362  
3). http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=29572  
4). http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=29863  
5). http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=30191
6). http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=30534  

Напередодні жовтневого перевороту 1917 року Володимир Ілліч Ульянов (Ленін) (1870-1924), точно передбачив: “Сьогодні рано, завтра буде пізно. Зволікання подібне до смерті”. – Тобто все мало відбутися протягом якихось кількох годин. І не помилився “Старик” (один із 102 псевдонімів В.І.Ульянова). Щоправда дещо погарячкував із світовою революцією. Але терміни перемоги світової революції на той час не було формалізовано. Про її невідворотність хоч і заявлялося упевнено, але без зазначення конкретних дат, тобто розмито і доволі безвідповідально. З 1918 року у практику судових органів Радянської Росії навіть увійшли вироки: позбавлення волі до перемоги світової революції. На ті часи такий вирок здавався не строгим і виносився інколи навіть за дрібні правопорушення.

За експертними оцінками В.І. Леніна революція має черпати свої сили серед робітників та селян Росії. Експерт Лев Давидович Троцький (Бронштейн) (1879-1940) вважав, що необхідні для революції сили можна почерпнути лише на арені світової революції пролетаріату. Перед жовтневим переворотом Л.Б. Троцький видав брошуру “Програма миру”, у якій стверджував, що перемога соціалізму в одній країні є неможливою: “Переможна революція у Росії або Англії є немислимою без революції у Німеччині і навпаки”. – Майже через століття ми впевнилися, що Троцький був у цьому аспекті кращим експертом від Леніна. Більше того: ілюзорна перемога соціалізму в одній окремо взятій країні взагалі похоронила соціалістичну ідею або, як мінімум, революційні шляхи її реалізації.

Неадекватність експертної інформації призводить до помилкових, несправедливих чи неефективних рішень. Завищені експертні оцінки можливостей радянських військ і недооцінка військ імовірного противника перед Вітчизняною війною мали трагічні наслідки для усього перебігу війни. 13 січня 1941 року на нараді у Кремлі за участю вищого командного та політичного складу Збройних Сил СРСР начальник Генерального штабу К.А. Мерецков зробив таку заяву: “При розробці Статуту ми виходили з того, що наша дивізія є значно сильнішою від дивізії німецько-фашистської армії і що в зустрічному бою безумовно розіб’є німецьку дивізію. В обороні ж одна наша дивізія відіб’є удар двох-трьох ворожих дивізій. У наступі півтори дивізії подолають оборону ворожої дивізії”. – Тобто виходило, що дивізія Червоної Армії має не менш як подвійну перевагу над німецькою. Насправді ж виявилося, що наша стрілецька дивізія того часу була удвічі слабкішою від німецької піхотної.

Першому секретареві ЦК КПРС Микиті Сергійовичу Хрущову (1894-1971) спроба формалізації експертної оцінки також не вдалася: обіцянка на 20 з’їзді КПРС побудувати комунізм до 1980 року дуже тішила радянських людей, та виявилася не більше, ніж політичним прожектерством.

Широко розповсюдженим сьогодні є вимірювання економічних властивостей продукції шляхом визначення її вартості та ціни. Наприклад, якість продукції визначається такими показниками як її призначення, надійність функціонування, естетичність, економічність використання, ергономічність, технологічність, транспортабельність, уніфікованість, патентна чистота, екологічність, безпечність тощо.

Точність вимірювання цих показників поки що не може порівнятися з досягнутою точністю вимірювання фізичних величин, але здебільшого є достатньою як для порівняння різних видів товарної продукції між собою, так і для маніпуляції цією інформацією з боку спеціалістів з маркетингу та реклами. Нескінчені рейтинги використовуються здебільшого для впливу на споживчий попит: хто кращим чином зможе представити вигідну для фірми інформацію.

У сучасному світі елементи експертного оцінювання часто застосовуються у маркетингових технологіях, причому роль орієнтирів для підприємців та бізнесменів при оцінці діяльності підприємств виконують різні конкурси, експертні оцінки, рейтинги тощо. Такі форми експертного аналізу у цивілізованих країнах викликають цікавість у споживачів при умові проведення науково обґрунтованих досліджень, незалежності дослідницьких інститутів та пред’явлення відповідної інформації.

Потреба суспільства у незалежній інформації швидко зростає. Ця потреба у сучасній масовій аудиторії викликана дезорієнтацією внаслідок надзвичайного зростання пропозиції товарів, які часто є близькими між собою за якістю. У поєднанні з сучасними рекламними стратегіями та маркетинговими технологіями така ситуація здатна нав’язати рядовому споживачу відповідні варіанти ринкової поведінки. На сьогодні конкуренція у ринковому середовищі часто зводиться до конкуренції способів просування товару.

Експертні оцінки широко застосовуються при створенні системи оплати праці. Заробітна плата поділяється на основну, додаткову, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Усі ці складові заробітної плати визначаються безпосередньо експертним шляхом або опосередковано через тарифні ставки, оклади, відрядні розцінки тощо. Мінімальна заробітна плата також є експертною оцінкою, яку здійснює Верховна Рада за поданням Кабінету Міністрів. Яке б наукове підгрунтя не підводилося під розміри мінімальної заробітної плати, ця величина за своєю природою є експертною. Одна з функцій цієї величини – слугувати точкою відліку для тарифної системи оплати праці та бути індикатором в комплексі з іншими експертними оцінками – прожитковим мінімумом, неоподатковуваним мінімумом тощо.

У наш час дедалі інтенсивніше здійснюється перехід до кількісних методів досліджень на основі вимірюваної інформації в психології, соціології, біології, мистецтві, медицині, педагогіці, спорті тощо. Звичним стало вимірювання знань учнів та студентів, майстерності спортсменів, творців художніх творів, натхнення, таланту, краси, артистизму та інших властивостей.