На главную страницу
Україна і світова фінансова криза
 
 Главная 
 Экспертная сеть 

Аналитические статьи
Прогнозы экспертов
Юридические консультации
Консультации экспертов
Библиотека экспертов

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу




Курсы валют

База знаний / Аналитика / Освіта

Сколько стоит методология учебного процесса в высшей школе?

Версия для печати Версия для печати

Продовження. Початок див.:
1) http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=30173  
2) http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=30666  
3) http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=31410  
4) http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=31675 
 


Господа философы, в данном случае слово методология к вам не относится, поскольку применена в своем первичном понимании – наука о методах и технологиях в учебном процессе.

Слово дидактика не вполне применимо здесь, поскольку в высшей школе все-таки не научают, а преподают, а научение относят к функциям изучающего…

Интродукция

Сидят себе люди и задаются праздными вопросами типа: где какая рыба, и почем? От чего зависит зарплата преподавателя? Сколько стоит учиться и сколько стоит не учиться? Много разных вопросов, острых и скользких…

Вот и мы сидим и говорим о заработках преподавателей, отчего зависит уровень оклада. Понятно, что в государственных вузах тайна сия великая есть, вряд ли в бухгалтерии МОНУ об этом знают, даже Минфин, видимо, не в курсе. Но не зависит ли она от того количества денег, которое тратится на обучение студентов, на основные фонды. А сколько стоит обучение в вузе для студента или для государства?

Вот так и договорились, да и начали искать все в обратном порядке, приняв высказанную гипотезу.

И полилась беседа…

First. Якщо так ставити питання, то можна вважати, що в умовах України собівартість навчання у приватному вищому навчальному закладі ненабагато відрізняється від собівартості навчання студена в державному університеті. Отже, і там, і там майже однакові чинники, з яких у приватному університеті нараховується вартість навчання. Ці чинники наведені, наприклад у статті за адресою www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=11264. Там пропонується для справедливого розрахунку брати такі параметри:

  1. витрати на оплату праці (з урахуванням усіх передбачених законодавством підвищень);
  2. витрати на соціальне й пенсійне страхування;
  3. витрати на комунальні послуги (з урахуванням змін передбачених законодавством тарифів);
  4. інші витрати, розміри яких регулюються державою (тарифи на зв'язок та ін.);
  5. матеріальні та інші витрати у розмірі попереднього календарного року, збільшені на рівень інфляції за попередній календарний рік;
  6. витрати на відновлення основних фондів у розмірі їх амортизації за поточний календарний рік.

Second. Да, но тогда чем объяснить такой градиент в ценах у разных вузов. Чтобы не быть голословным, я могу привести общедоступные примеры :

http://www.ma.odessa.ua/content/pr_com/kontract.html (Одесская национальная морская академия – от 9000 до 14000 грн.);

http://www.kinder.mksat.net/vuzdb/slavic.htm (Південнославянський інститут київського славістичного університету – от 2200 до 3500 грн.).

Видимо, нужно было бы привести какой-нибудь реальный пример расчета стоимости обучения студента.

First. Візьмемо приклад одного периферійного внз. Нижче я покажу таблицю динаміки змін вартості навчання в залежності від календарного року, в якій наведені й параметри впливу на вартість навчання студента (табл.1).

Фактично тут показано ті самі чинники, що і у попередньому моєму повідомленні, але у більш розгорнутому вигляді. Для більшої наочності цю таблицю представлено на рисунку у вигляді гістограми.

Рис.1. Динаміка структури собівартості навчання

При стабільному розвитку країни із запланованим ростом інфляції і без різких кризових явищ вартість навчання буде рости й далі за чинним законодавством, що дозволяє робити відповідні прогнози. Динаміку вартості показано на рис.2.

1. ДИНАМІКА КАЛЬКУЛЯЦІЇ СОБІВАРТОСТІ НАВЧАННЯ, грн. 

Стаття

2002-2003 н.р.

2003-2004 н.р.

2004-2005 н.р.

2005-2006 н.р.

2006-2007 н.р.

2007-2008 н.р.

грн.

%

грн.

%

грн.

%

грн.

%

грн.

%

грн.

%

Витрати на з/п з бюджетними відрахуваннями

950

38,0

1080

37,9

1130

39,0

1325

41,4

1600

45,7

2100

50,0

Податки в бюджет

8

0,3

9

0,3

9

0,3

9

0,3

8

0,2

8

0,2

Відрахування в фонд розвитку університету, 26%

93

3,7

95

3,3

95

3,3

95

2,9

910

26,0

910

21,7

Комунальні платежі

68

2,7

77

2,7

77

2,7

77

2,4

172

4,9

372

8,9

Послуги зв’язку

25

1,0

28

0,9

28

1,0

28

0,9

26

0,7

26

0,6

Відрядження

30

1,2

34

1,2

34

1,2

34

1,0

30

0,9

30

0,7

Реклама

30

1,2

30

1,1

30

1,0

30

0,9

30

0,9

30

0,7

Бібліотечний фонд

30

1,2

30

1,1

30

1,0

44

1,3

70

2,0

70

1,7

Обслуговування: облад-нання, касове, банківське

18

0,7

18

0,6

18

0,6

18

0,6

18

0,5

18

0,4

Малоцінні предмети

18

0,7

18

0,6

18

0,6

18

0,6

49

1,4

49

1,2

Меблі для аудиторій

28

1,1

28

0,9

28

1,0

28

0,9

93

2,6

93

2,2

Семінарські навчання

10

0,4

10

0,4

10

0,3

10

0,3

30

0,9

30

0,7

Придбання документів

8

0,3

8

0,3

8

0,3

8

0,3

8

0,2

8

0,2

Культурна діяльність

10

0,4

10

0,4

10

0,3

10

0,3

10

0,3

10

0,2

Ремонт приміщення

78

3,1

85

3,0

85

2,9

85

2,7

87

2,5

87

2,1

Внутрішньогосподарські витрати

132

5,4

150

5,3

150

5,2

150

4,7

195

5,6

195

4,6

Покращення основних фондів

124

5,0

140

4,9

140

4,8

140

4,4

164

4,7

164

4,6

Податок на прибуток

290

11,6

259

9,1

259

8,9

259

8,1

0

0

0

0

Відрахування в фонд розвитку, 22%

550

22,0

741

26,0

741

25,6

832

26,0

0

0

0

0

Разом:

2500

100

2850

100

2900

100

3200

100

3500

100

4200

100

Рис.2 Динаміка собівартості навчання, грн./рік

Second. Вы все так красиво расписали, но мне все равно ничего непонятно. В частности, из какого базиса исходили в приведенном Вами примере при фактическом расчете стоимости обучения. Иными словами, какими документами руководствуются для такого расчета?

First. В першу чергу у приватних вищих навчальних закладах виходять з інструкцій МОН України, які складаються за відповідним чинним законодавством. Таким чином, відповідний базис заробітної плати викладачів задається державою, крім того, під час акредитації спеціальності Державна Акредитаційна Комісія (ДАК) контролює виконання її власних вимог, а саме: кількість комп’ютерних місць (12 на кожні 100 студентів денного відділення), навчальна площа (17…19 м2 на кожного студента), співвідношення посадкових місць у власних читальних залах до загального контингенту студентів (%) – 5%, наявність викладачів з вченими званнями та науковими ступенями (не менше 50%), а також відповідність їх фаха до фаху спеціальності. Ви так прискіпливі, щось може й не вистачає, але найважливіші базові параметри перераховано, це точно.

Second. Может, как-нибудь Вы смогли бы привести и формальный учет перечисленных параметров, структуру учетных статей, но это дело будущего, а сейчас у меня к Вам еще один вопрос, а как начисляется заработная плата преподавателям и почему она составляет в процентном отношении почти 59% стоимости обучения студентов.

First. По-перше, ставка викладача повністю співпадає із затвердженою державними органами для бюджетних вищих навчальних закладів. Додаткові нарахування також відповідають державному регулюванню – це надбавки за наукову ступінь, вчене звання, стаж науково-педагогічної діяльності, посадова добавка. Крім того, рада засновників встановлює персональні добавки для штатних викладачів, так що викладач у приватному вищому навчальному закладі має оклад, який, хоч і ненабагато, але перевищує відповідний оклад у державному внз. Обсяг робіт, що повинен виконувати викладач, повністю перелічений у контракті, тому діяльність викладачів у внз є найбільш прозоро регульованою, як на мою думку.

Second. Вот-вот, как раз этот вопрос мне более понятен и интересует. Сначала я бы хотел привести выдержку из стандартного контракта, разработанного и утвержденного МОН Украины:

ЗАТВЕРДЖЕНО
НАКАЗОМ МІНІСТРА
ОСВІТИ УКРАЇНИ
від 5 серпня 1993 року
№ 293
К О Н Т Р А К Т
з педагогічним працівником ….
м. … "____"_______________20.. р.


3. ОБОВ'ЯЗКИ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА

На період чинності цього контракту _______________________________________________
( прізвище, ім'я по батькові)
зобов'язаний забезпечити:

3.1. Рівень викладання предмету за фахом, який відповідає державному стандарту якості освіти, з метою забезпечення підготовки спеціалістів відповідного рівня кваліфікації. Підготувати конспект лекцій з питань __________________________ ________________________________________________________________
(назва, термін виконання)

3.2. Підготовку методичних розробок: рекомендацій, вказівок, посібників, необхідних для одержання знань учнями, студентами, слухачами, в тому числі підготувати ________________________________________________________________________
(указати назву
________________________________________________________________________
методичної розробки, термін виконання)
3.3. Участь у проведенні науково-дослідної роботи з важливих проблем (за фахом) , з держбюджетної тематики, а також на госпрозрахунковій і комерційній засадах.
Завершити виконання ____________________________________________________________
(назвати тему науково-дослідної праці, термін
_____________________________________________________________________
виконання, вихідний документ згідно з планом науково-дослідної роботи)
3.4. Одержання рівня вищої кваліфікації. Завершити підготовку і захистити дисертацію на одержання вченого ступеня … звання…
3.5. Підвищення кваліфікації відповідно до п.п.2.3. цього контракту.
3.6. Дотримання чинного законодавства щодо збереження і набуття майна, збільшення прибутку закладу освіти, в т.ч. кафедри (відділення),зміцнення договірної, трудової дисципліни, захисту відомостей, що є державною, службовою та комерційною таємницею.
3.7. Своєчасне подання керівникові закладу, структурного підрозділ щорічного звіту про результати виконання умов, передбачених контрактом, а у разі неналежного їх виконання достроково, на вимогу керівника закладу освіти.
4. ОПЛАТА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА
4.1. Працівникові закладу________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
за виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, виплачується за рахунок коштів закладу освіти:
4.2. Заробітна плата (оклад) в розмірі ______________гривень, але не менше ніж це встановлено рішенням уряду України, з урахуванням економічного і фінансового становища закладу освіти, кафедри(відділення).
4.3. За умови виконання зобов'язань, зазначених у пунктах 3.1. – 3.7 цього контракту, досягнення високих творчих і виробничих показників ______________________________________
( прізвище, ім'я , по батькові)
додатково встановлюються в межах фонду заробітної плати відповідно до особистого внеску:
4.4. Надбавка в розмірі ______% посадового окладу щомісячно відповідно до стажу науково-педагогічної роботи.
4.5. Винагорода за повне виконання зазначених зобов'язань в розмірі _____% щоквартально.
4.6. Винагорода за викладання предмету українською мовою ________% посадового окладу, перевірку зошитів, завідування кабінетом, майстернею і таке ін. _________%
4.7. Винагорода за результатами роботи закладу, факультету, кафедри (відділення) за рік відповідно до діючого у закладі Положення.
4.8. Частина чистого прибутку закладу, факультету, кафедри в розмірі ______%.
4.9. Одноразові виплати за виконання окремих завдань за додатковою угодою до контракту.
4.10. Доплата пов'язана з акредитацією закладу освіти і підготовкою спеціалістів _%.
4.11. Доплата за виконання практичної роботи в базових установах галузі ______% посадового окладу, за випуск продукції, і таке інше ______%
4.12. Доплата за завідування кафедрою (відділенням) _______% посадового окладу.
4.13. Доплата за виконання обов'язків: декана факультету _____%, заступника декана _____%, зав. кафедрою ____%
4.14. У разі невиконання умов, викладених у п. п.________________ контракту, премія не сплачується повністю або частково.
4.15.____________________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
надається щорічна відпустка тривалістю _______________ календарних днів.
До щорічної відпустки виплачується матеріальна допомога у розмірі _____________ посадових окладів.
4.16. Виплати згідно з пунктом 4, надання пільг та компенсацій, передбачених пунктами 4.18. – 4.20 контракту, здійснюється за рахунок Уманського педагогічного університету за відповідними статтями обліку.
4.17. ___________________________________________________________________
(прізвище, ім'я по батькові)
підлягає державному соціальному страхуванню на термін дії цього контракту.
4.18. При повній або частковій утраті працездатності, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві_____________________________________________________________
( прізвище, ім'я , по батькові)
крім пільг, передбачених діючим законодавством, сплачується одноразова допомога в розмірі ____________ місячних окладів.

Здесь предусмотрено достаточно много пунктов, по которым может быть выплачена дополнительная премия, но, как правило, эти пункты остаются незаполненными. Однако, не для этого, в основном, я привел здесь выдержку из контракта… Прошу обратить внимание на третий пункт, особенно на подпункт, касающийся методологии учебного процесса. В подпунктах 3.1 и 3.2 однозначно определено, какого вида методические материалы преподаватель должен готовить, следовательно, все это становится собственностью вуза, поскольку эта работа оплачивается по контракту, а тщательный перечень методических материалов однозначно определяет и методологию учебного процесса.

First. То хіба ж це погано? Людина знає обсяг робіт, знає, що їй робити, укладає відповідні методичні матеріали, збагачується методична база кафедри, факультету, всього університету. Це тільки на користь якості освіти, хіба ж не так?

Second. Все, что Вы говорите, как будто правильно, если не обращать внимание на некоторые но.

Давайте посмотрим. Каждый преподаватель по требованиям ДАК может читать не более 4-х дисциплин. Окуда такое требование? Да просто учебные планы кишат количеством дисциплин. Я проверил свою выписку из диплома, там проставлены оценки или зачеты по 39 дисциплинам. Современный учебный план насчитывает около 80, а то и более учебных дисциплин. Как-то на одном из сайтов я нашел рекламное сообщение, что одна кафедра обеспечивает преподавание 124 дисциплин. Но это же нонсенс. Именно поэтому возникло это странноватое требование ДАК.

First. То й що з цього випливає? Все рівно ж треба здійснювати викладання в межах навчального плану, розробляти методичні матеріали…

Second. Правильно, именно об этом я и хочу сказать. Ведущий преподаватель каждой дисциплины, как минимум, доцент, должен готовить методические материалы, перечисленные в контракте, для каждой из четырех дисциплин, т.е. в четырех вариантах, а если еще и принята в каждой дисциплине своя методика, то уже и не вариантов, а совершенно разноаспектные брошюры…

А теперь подсчитаем. Некогда работа преподавателя оценивалась в академических и астрономических часах. Считалось, что годовая нагрузка преподавателя составляет 1554 часа с учетом государственных праздников, к которым приравнивался и Новый год. Сейчас, с добавлением религиозных праздников и каникул, можно оценить занятость преподавателя в 1464 часа. Из этих часов вычитаем 900 часов учебной нагрузки (по закону о высшем образовании), и на все остальное остается 564 часа.

First. Але ж у законі написано, що навчальне навантаження не повинно перевищувати 900 годин, воно може бути й менше.

Second. Не буду спорить, но я пока не встречал рядового доцента с нагрузкой меньше 900 часов. Но продолжим подсчеты…

Когда-то считалось, что для подготовки лекции по читанной ранее учебной дисциплине нужно 2 часа. По еще советским стандартам, которых университеты придерживаются до сих пор, доцентам полагается читать не менее 100 часов лекций, так что остается уже 464 часа, а учитывая еще практические занятия (0,5 часа на подготовку/час занятий) в пределах хотя бы 300 часов минимум, получится 314 часов на научную, методическую, организационную (посещение и организация мероприятий кафедрального, факультетского, институтского и университетского масштаба), как это предусмотрено индивидуальным планом. Поскольку активная жизненная позиция категорически приветствуется, то на оргработу уходит никак не менее 50 часов. Здесь я намеренно опускаю воспитательную работу как рудимент идеологии коммунистического воспитания. Окончательно на методическую и научную работу остается не более 264 часов в год.

First. Таким чином, якщо я не помиляюсь, не менше години у робочі дні можна «відпускати» на наукову та методичну роботу. Це не дуже вже і погано. Якщо кожен день цілу годину займатись методичною роботою, можна встигнути зробити досить багато…

Second. Может быть, может быть. Только прошу не забывать, что из 4-х учебных дисциплин, читаемых доцентом, хотя бы одна, как правило, читается им впервые, а по советским стандартам на впервые читанную дисциплину отпускалось 10 часов подготовки на один час лекции. Сейчас такой «роскоши» не допускается.

Скажите, какие методические материалы может подготовить доцент, если он впервые читает данную учебную дисциплину? Достаточно почитать предисловия различных учебников, чтобы понять, что уважающий себя автор будет писать учебное пособие только после овладения «секретами» научной и учебной дисциплины.

Оставшихся часов едва хватает, чтобы «скулястать» методические разработки по отдельным темам отдельных дисциплин, которые можно было бы показать всяким проверяющим комиссиям в качестве учебно-методического комплекса дисциплины (УМКД).

Следует ли говорить, где берутся заготовки под эти методические материалы?

Чтобы не утяжелять статью, можно далее расчетов не проводить, а только сделать вывод, что новые методологические разработки ни в контрактах, ни в индивидуальных планах оплачивать не предусмотрено, следовательно, развитие образования в направлении 5И (http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=30666) никаким бюджетом не предусмотрено и является всего лишь прогнозом ВОЗМОЖНОГО развития высшего образования, которое тормозится не консерватизмом преподавательского состава, а отсутствием финансирования в такой важной отрасли науки, как методология учебного процесса в высшей школе.

First. Доволі похмурі висновки Ви робите. В той же час хіба не просувається, нехай потроху, впровадження нових ідей, нових навчальних та педагогічних технологій у навчальний процес вищої школи? Бажано, щоб зміни йшли пошвидше, але, все ж таки вони помітні, хіба не так?

Second. Вот с этим я не могу не согласиться в том плане, что продвижение есть, но это продвижение настолько кусочно-эпизодическое, что наводит на довольно пессимистические мысли о застое в целом.

Во-первых, нет целенаправленных и системных разработок, хотя в методологии именно такие разработки наиболее ценны, во-вторых, и это приходится заявлять с полной ответственностью за свои слова, методологические разработки – прерогатива провинциалов, работников периферийных вузов по большей части, в-третьих, зачастую все новации известны только контролирующим комиссиям, но не студентам, с участием которых, якобы эти новации разрабатываются и внедряются.

First. Ну, добре, що ж робити? Чи Ви маєте якісь пропозиції для покращення ситуації?

Second. Пока нереальным следует считать переход на европейские подходы к оплате и нагружению преподавателей, что приведет к значительному повышению себестоимости подготовки специалистов высшей квалификации, о чем мы говорили вначале.

Но в наших условиях имеется и другой путь. Была сделана попытка описать этот другой путь, методику его реализации в статье «Учитель інформатики – головна особа у школі» (http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=31675); эта методика вполне применима и для высшей школы, но создание таких лабораторий, и преимущественно в периферийных вузах, для государственных вузов – дело Министерства. Для частных вузов такая практика может быть упрощена созданием именных лабораторий при достаточном первичном доверии владельцев вузов к разработчикам, чего добиться не всегда удается.

Препятствием для государственных вузов является, как правило, формула: «Пророков нет в отечестве своем», пропагандируемая чиновниками. Безусловно, можно было бы привести множество предложений и аргументов дополнительно, но это - для заинтересованных лиц.



| Количество показов: 84 |  Автор:  Лысенко Н.А., Пахотин К.К. |  Голосов:  6 |  Рейтинг:  3.83 | 

Якщо Ви хочете залишити свій коментар, просимо пройти авторизацію

Возврат к списку




Статьи по разделам
Видатні особистості (32) 
Демографія (6) 
Екологія (7) 
Економіка (172) 
Енергетика (7) 
Культура (107) 
Молодіжна політика (3) 
Наукові дослідження (36) 
Освіта (151) 
Охорона здоров'я (95) 
Політика та суспільство (404) 

ПОДПИСКА
Параметры подписки

ЭКСПЕРТЫ ВЭС
Константинов Валерій Петрович

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА
Ксенія Ляпіна
Дефолт: Бути чи не бути?!
Просмотров: 51

БИБЛИОТЕКА

Sexual dysfunction: Use of tamsulosin in the treatment of orgasm-associated pain

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»


© «ВЭС», 2020
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua